Райффайзен Банк почав видавати беззаставні «зелені» кредити малому бізнесу для будівництва сонячних електростанцій, а також для придбання електрокарів і зарядних станцій до них.
Як зазначається в повідомленні банку на сайті у вівторок, отримати фінансування до 80% вартості відповідного обладнання та монтажу можуть як ФОПи, так і юрособи.
За умовами кредитування, сума кредиту може становити до 9 млн грн на строк від 24 місяців. Відсоткова ставка – 17-19% річних, без додаткових комісій.
«Завдяки новій кредитній програмі Райф робить внесок у децентралізацію енергосистеми, розвиток електромобільності та “зелене” відновлення України. Наші бізнес-клієнти можуть скоротити свої ризики, стати енергетично автономними, забезпечити безперервність своєї роботи, зменшити витрати на е/е та паливо. Встановивши СЕС за кредити від Райфу, підприємці зможуть виробляти «зелену» е/е для власних бізнес-потреб, заряджати нею електрокари своїх підприємств і клієнтів, а залишки продавати на енергоринок, отримуючи додатковий дохід”, – прокоментувала керівниця з питань розвитку сегмента клієнтів бізнес-банкінгу Райфу Олена Шпирко.
У банку уточнили, що він як найбільший іноземний кредитор української економіки видав 1,5 млрд грн «зелених» кредитів бізнесу, зокрема для будівництва СЕС, виробництва сонячних панелей, створення біогазових і біометанових заводів, біопаливних котелень, впровадження енергоефективних проєктів тощо.
Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 166,922 тис. грн. Тендерна пропозиція не забезпечується гарантією.
Кінцевий термін подання пропозицій – 6 червня.
У європейському інформаційному телеканалі Euronews сьогодні, 28 травня 2024 року, вийшла стаття глави держави Касим-Жомарта Токаєва. У ній президент Казахстану висловився про роль середніх держав, повідомляє Zakon.kz.
Повний переклад розповсюдила Акорда.
«Такі країни, як Казахстан, повинні виступити з новими силами і заявити про свою роль не тільки як учасників, а й як відповідальних гравців на глобальній арені.
У сучасному світі, відзначеному надзвичайною геополітичною турбулентністю та постійними конфліктами, необхідність у багатосторонніх рішеннях як ніколи актуальна.
Війни в Європі, на Близькому Сході та в Африці забирають життя сотень тисяч людей, у той час як зміна клімату залишає мільйони голодними, вразливими та позбавленими житла. Ці конфлікти здаються нерозв’язними, без надії на поліпшення. На тлі цього глобального розладу традиційні держави – економічні та політичні гіганти світу – все менше здатні працювати разом.
Конфлікт в Україні створив дипломатичний глухий кут, триваюча ситуація в Газі є величезним гуманітарним лихом, а напруженість в Індо-Тихоокеанському регіоні підштовхує на ризиковані дії на шкоду більш конструктивній взаємодії. Тим часом структури, створені для сприяння міжнародному консенсусу, такі як Організація Об’єднаних Націй, стикаються з паралічем і глухим кутом.
Середні держави, гнучкі ключові гравці
Право вето, яким володіють постійні члени Ради Безпеки ООН, часто призводить до безвихідних ситуацій, заважаючи ухваленню рішучих заходів щодо глобальної кризи та призводячи до сценаріїв, які повторюються, коли унілатералізму (одностороннім діям) надають перевагу перед колективними діями. Це ще більше підриває дух мультилатералізму (багатостороннього підходу) і знижує довіру до міжнародних інститутів. На цьому тлі середні держави, такі як Казахстан, виступають ключовими гравцями, що володіють зростаючими можливостями для забезпечення більшої стабільності, миру і розвитку в своїх регіонах і за їх межами.
Будучи необтяженими складнощами політики наддержав, ми можемо проявляти гнучкість, що дає нам змогу успішно орієнтуватися в складних дипломатичних ландшафтах і прокладати шляхи до компромісу та примирення. Навіть не маючи такого глобального впливу, як світові наддержави, такі країни, як наша, володіють економічною міццю, військовими можливостями і, що, можливо, важливіше, політичною волею та дипломатичною майстерністю, необхідними для значного впливу на глобальній арені щодо продовольчої та енергетичної безпеки, зеленого переходу й ІТ, а також стійкості ланцюжків поставок.
Ба більше, середні держави глибоко віддані ідеї багатостороннього підходу. На відміну від наддержав, які можуть відчувати себе обмеженими цими інституціями, прокладаючи власний курс, наші країни залежать від цих найважливіших глобальних механізмів для розв’язання суперечок, захисту територіальної цілісності та розв’язання спільних проблем, як-от зміна клімату та пандемія.
Порядок денний: встановлення миру та сталий розвиток
Казахстан завжди був глибоко прихильний до багатостороннього підходу, постійно прагнучи до нових майданчиків для міжнародного діалогу і спільних дій.
Крім нашої постійної роботи в галузі ядерного роззброєння і нерозповсюдження, ми активно просуваємо створення нового багатостороннього відомства, зосередженого на біобезпеці, з метою запобігання руйнівним наслідкам штучних пандемій і біотероризму в глобальному масштабі.
Ми також пишаємося тим, що цього року є співголовами, поряд із Францією, першого саміту «Одна вода», мета якого – об’єднати країни і спільноти в усьому світі, що зіштовхуються з проблемами нестачі води та опустелювання. Крім того, ми запропонували розмістити у себе новий Регіональний центр ООН з цілей сталого розвитку (ЦСР) по Центральній Азії та Афганістану для координації регіональних зусиль по боротьбі з наслідками зміни клімату.
Ми також не боїмося пропонувати свою допомогу в пошуку рішень затяжних конфліктів. Це підтверджується нашим нещодавнім зобов’язанням провести мирні переговори між Азербайджаном і Вірменією – зусилля, яке підкреслює нашу віру в силу середніх держав для просування діалогу і сприяння миру.
Наступного року виповнюється 50 років Гельсінському заключному акту, що є цінною можливістю замислитися над поверненням і відродженням розбіжностей серед великих держав світу в пост-холодній війні.
Однак, що більш важливо, шлях до глобальної єдності не є непроторенним – ним успішно йшли й раніше. Світ уже долав розбіжності і зможе зробити це знову за допомогою дипломатії та діалогу.
Нам усім слід працювати разом, щоб вдихнути нове життя в наш світ
З багатосторонньою системою, що перебуває під серйозною напругою, потрібні країни всіх розмірів – великі, середні та малі – щоб вдихнути в неї нове життя. Однак, з огляду на те, що великі держави все менше готові довіряти цьому процесу, а малі країни не мають достатнього впливу, обов’язок середніх держав – очолити цей рух.
Такі країни, як Казахстан, повинні виступити з новими силами і заявити про свою роль не тільки як учасників, а й як відповідальних гравців на глобальній арені.
У цей критичний момент ми закликаємо всіх наших міжнародних партнерів приєднатися до нас у зміцненні багатостороннього підходу – для пожвавлення та інвестування в глобальну систему, в якій ми багато чого досягли.
Нехай наші колективні дії відображають нашу прихильність не тільки до більш мирного сьогодення, а й до процвітаючого і гармонійного майбутнього. Завдання важке, але з рішучістю, лідерством і твердою прихильністю діалогу ми можемо перетворити сьогоднішні виклики на завтрашні успіхи. Давайте очолимо шлях до епохи багатостороннього оновлення».
Зазначимо, що це не перша стаття лідера Казахстану. Наприклад, 20 вересня 2023 року американське друковане та інтернет-видання про політику The Hill опублікувало статтю Касим-Жомарта Токаєва про ООН.
Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Українські трейдери в травні законтрактували 620 тонн української соняшникової олії на експорт, який демонструє вельми швидкі темпи, але в липні-серпні темпи експорту можуть сповільнитися, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ціни на соняшникову олію зростають через обмежену пропозицію на світовому ринку. Основними виробниками соняшникової олії у світі є Росія та Україна. Росія експортує більшість своєї продукції до Китаю, тоді як інші країни-покупці звертаються до України, де пропозиція обмежена. Це призводить до зростання цін на соняшникову олію”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, закупівельна ціна на соняшник в Україні вже перевищила 18 тис. грн/тонна. Однак заводи готові купувати його навіть за високими цінами через низький рівень запасів. Крім того, відновлення роботи портів у березні-лютому призвело до значного зменшення запасів соняшнику, що також впливає на зростання цін.
Переробні заводи працюють з мінімальним прибутком в очікуванні нового сезону олійних культур. Поточні ціни часто приносять заводам мінімальний прибуток або навіть збитки, але їхня головна мета – підтримувати роботу до початку сезону ріпаку, коли на переробку надійде новий урожай, упевнені експерти.
“Цього тижня очікується подальше зростання цін на соняшник. Заводи продовжуватимуть купувати соняшник за наявними цінами, які коливаються в межах 18,1-18,2 тис. грн. До кінця тижня-початку наступного року очікується, що закупівельні ціни сягнуть 19 тис. грн/ тонна”, – прогнозують у “Пуск”.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” з великим сумом повідомляє про смерть засновника й голови агентства Олександра Мартиненка в Києві у вівторок. Йому було 63 роки.
Колектив агентства продовжує свою роботу в повному обсязі. Усі новинні та інші інформаційні продукти виходять і будуть виходити, як і виходили. Співробітники “Інтерфакс-Україна” висловлюють подяку за емоційну підтримку колективу у зв’язку з втратою і теплі слова на адресу засновника агентства і зі свого боку висловлюють співчуття рідним і близьким Олександра Мартиненка.
Про дату та місце прощання буде повідомлено додатково.
Олександр Мартиненко, 1960 р. н., закінчив економічний факультет Харківського державного університету, створив й очолив агентство “Інтерфакс-Україна” 1992 року. Також був заступником голови (1991) і консультантом (2001) Адміністрації президента України, прессекретарем президента України (1998-2001), секретарем Ради з питань інформаційної політики при президентові України (2001-2002), членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2002-2003).
Кавалер ордена “За заслуги” III ступеня (2022), ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2020). З 2010 року – заслужений журналіст України.
“Інтерфакс-Україна” – незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року. Випускає більше 40 інформаційних продуктів чотирма мовами. Редакція (головний офіс) агентства знаходиться в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіа-холдингів. Засновником та власником “Інтерфакс-Україна” був Олександр Мартиненко. Як повідомлялося наприкінці 2023 року, інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало офіційним представником на українському ринку міжнародної компанії Dun & Bradstreet (D&B), агентство з 2005 року є членом та офіційним постачальником послуг Американської торговельної палати в Україні.
