Генеральний директор агрохолдингу “Кернел” Євген Осипов у стрес-сценарії допускає скорочення виробництва зернових в Україні наступного року на 12 млн тонн через можливе зменшення аграріями посівних площ, якщо протягом найближчих шести місяців не буде знайдено рішення для відновлення експорту, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Сьогодні важко робити такі прогнози. Ми сподіваємося, що в найближчі пів року якісь рішення буде знайдено. Якщо фізичне рішення не буде знайдено, то об’єктивно будуть знижені площі посівних. Ми в такому стрес-сценарії оцінювали це як недовиробництво 12 млн тонн зернових наступного року”, – сказав він на Форумі економічної стійкості “Forbes Україна” у Києві у середу.
На думку Осипова, за умови закритих морських портів Україна зможе експортувати лише близько 20 млн тонн із необхідних 50 млн тонн продукції агросектору, тобто 40% необхідного обсягу, тому компаніям доводиться переорієнтовувати на інші бізнес-моделі.
“З нашого власного досвіду в рамках останніх коридорів близько 50% була недостатня ефективність, треба шукати нові шляхи. Тому що зараз для бізнесу це питання побудови нової бізнес-моделі. Тобто стара бізнес-модель там не працює. Тому ми зі свого боку концентруємось на переробці і експорті продуктів переробки”, – зазначив Осипов.
За його словами, “Кернел” у новій бізнес-моделі зосереджується на експорті менших обсягів продукції з більшою доданою вартістю, водночас зберігаючи можливість закуповувати олійні культури в українських аграріїв, розраховуватися з ними та експортувати продукцію переробки.
Осипов також додав, що наразі через безпекові й логістичні обмеження та зовнішні фактори не можна розраховувати на те, що дунайські порти зможуть забезпечити обсяги перевезень, які Україна мала у 2022-2023 роках.
Як повідомлялося, Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті завдяки рекордній врожайності підвищило оцінку виробництва пшениці в Україні у цьому році на 0,6 млн тонн порівняно із серпневим прогнозом – до 26 млн тонн, інших зернових, окрім пшениці та кукурудзи, – на 0,5 млн тонн, до 7,29 млн тонн та зберегло прогноз виробництва кукурудзи 31,8 млн тонн. Тож USDA оцінює загальне виробництво зернових Україною цього року на рівні 65,09 млн тонн.
Товарообіг роздрібної торгівлі України в січні-серпні 2026 року зріс на 8,8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, у номінальному вираженні товарообіг роздрібної торгівлі у січні–серпні цього року становив 1,968 трлн грн.
У серпні порівняно з липнем поточного року роздрібний товарообіг збільшився на 3,3%, у річному вимірі порівняно з серпнем 2025 року – на 7,6%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні-серпні 2026 року збільшився на 8,9% порівняно з січнем-серпнем 2025 року, склав майже 1,363 трлн грн.
Обсяг роздрібного товарообігу підприємств роздрібної торгівлі в серпні порівняно з липнем цього року зріс на 3,1%, у річному обчисленні (станом на серпень 2025 року) — на 7,5%.
За даними статистичного відомства, у 2025 році роздрібний товарообіг в Україні зріс на 7,5%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Експорт електроенергії з України 14-20 вересня зменшився на 17,3% порівняно з попереднім тижнем, до 109,3 тис. МВт*год, натомість імпорт збільшився на 12,2% – до 18,6 тис. МВт*год.
“Загалом обсяг продажу електроенергії майже у 6 разів перевищив закупівлі”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у середу.
Як зазначили у центрі, протягом звітного періоду на зовнішню торгівлю електроенергією найбільше впливала погода. Хмарний початок тижня разом із поступовим сезонним зниженням генерації сонячних електростанцій зменшив денний профіцит потужності, і найбільше скорочення експорту припало на світлові години. Водночас комфортні температури, переважно без опадів, не створювали пікових навантажень на енергосистему. Споживання промисловості залишалося зниженим унаслідок російських атак.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту минулого тижня забезпечила Угорщина – 53,8 тис. МВт*год, або 49,2%. На Молдову припадало 36,2 тис. МВт*год (33,1%), Румунію – 19,0 тис. МВт*год (17,4%) і Польщу – 0,3 тис. МВт*год (0,3%).
Порівняно з попереднім тижнем, експорт скоротився за всіма напрямками: до Польщі на 72% (за незначних обсягів поставок), Румунії – 28%, Молдови – 22% та Угорщини – 8%. Експорт до Словаччини залишався нульовим.
Основним напрямком імпорту залишалася також Угорщина, звідки поставлено 8,9 тис. МВт*год (47,8%). На Польщу припадало 5,9 тис. МВт*год (31,4%), Румунію – 3,8 тис. МВт*год (20,6%), Молдову – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Як повідомлялося, у серпні 2026 року імпорт електроенергії в Україну збільшився на 5% порівняно з липнем – до 184 тис. МВт*год, а експорт підскочив на 63,8%, до 380,9 тис. МВт*год, що стало найвищим місячним його обсягом з вересня 2025 року. У підсумку Україна другий місяць поспіль зберегла статус нетто-експортера: продаж перевищив купівлю майже удвічі.
Для трансформації світових агропродовольчих систем до 2030 року необхідно близько $680 млрд фінансування щороку, однак ефективність міжнародних програм залежатиме не лише від обсягів коштів, а й від доступу фермерів та агробізнесу до фінансування, ринків і економічних стимулів.
Як повідомляє SEEDS, питання фінансування обговорювали у Римі під час Глобальної конференції FAO «Actions in One Health in Agrifood Systems», яка проходила 21-23 вересня та була присвячена впровадженню підходу «Єдине здоров’я» (One Health) в агропродовольчих системах.
За оцінкою FAO, щорічна потреба у фінансуванні трансформації агропродовольчих систем у країнах із низьким і середнім рівнем доходу становить близько $680 млрд. Із цієї суми приблизно $425-426 млрд мають припадати безпосередньо на інвестиції, ще близько $255 млрд – на системи соціального захисту.
Міжнародна експертка зі сталого сільського господарства та агропродовольчих систем, засновниця Sapienza.media Катерина Звєрєва, яка брала участь у конференції, наголосила, що сам обсяг міжнародного фінансування не гарантує результату, якщо ресурси не доходять до безпосередніх виробників.
Ми можемо розробляти ефективні екологічні та ветеринарні рішення, але вони не стануть масовою практикою, якщо фермер не матиме доступу до фінансування, ринків збуту та економічних стимулів для їх впровадження», – зазначила вона у коментарі SEEDS.
Одним із прикладів ефективного залучення коштів стала Руанда. Близько $25 млн фінансування від Pandemic Fund супроводжувалося залученням ще приблизно $160 млн додаткових ресурсів та пов’язаних інвестицій. Програма спрямована на посилення епідеміологічного нагляду, систем раннього попередження та координації між службами охорони здоров’я людей і тварин. До її реалізації залучені FAO, ВООЗ та UNICEF.
Під час конференції також обговорювали програми у Зімбабве та Афганістані, де підхід One Health використовується для поєднання ветеринарної безпеки, охорони здоров’я, продовольчої безпеки та підтримки аграрного виробництва. Учасники наголосили, що захворювання тварин, кліматичні ризики та проблеми з водою часто виходять за межі окремих держав і потребують регіональних інвестиційних програм.
Окремою проблемою залишається скорочення міжнародної допомоги. Представники Єврокомісії звернули увагу на необхідність ширше залучати до фінансування Світовий банк, IFC, Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку та приватний капітал, оскільки грантових ресурсів недостатньо для масштабної трансформації агросектору.
Для України ці підходи мають особливе значення через необхідність одночасно відновлювати аграрне виробництво, інфраструктуру, ветеринарну систему, водні ресурси та адаптувати сектор до норм ЄС.
За словами Звєрєвої, міжнародні програми мають бути доступними не лише великим інституціям, а й безпосередньо агропідприємствам, кооперативам та малим виробникам. Фермери, на її думку, повинні долучатися до розроблення таких програм ще на етапі планування, оскільки саме вони можуть оцінити реальну вартість впровадження нових технологій та економічні ризики для господарств.
FAO також наголошує, що без залучення приватного сектору, фінансових установ і безпосередніх виробників подолати глобальний дефіцит фінансування агропродовольчих систем буде неможливо.
Джерело: SEEDS – «$680 млрд на трансформацію агропродовольчих систем»
Генеральний секретар ЦК КПВ та Президент В’єтнаму То Лам, перебуваючи у США з робочим візитом взяв активну участь у заходах високого рівня у межах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої розпочалися 22 вересня 2026 року.
Це його другий візит високого рівня до США та ООН після оновлення владної вертикалі у В’єтнамі, що відбулося за підсумками 14-го Національного з’їзду партії та виборів до Національних зборів на період 2026–2031 років.
На полях Генеральної Асамблеї ООН То Лам провів низку двосторонніх зустрічей із лідерами інших держав, зокрема з Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанізом, Прем’єр-міністром Таїланду Анутіном Чарнвіракулом, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Фіджі Рату
Найкамою Лалабалаву, Президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, Президентом Швейцарії Гі Пармеленом, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Гани Джоном Махамою, Прем’єр-міністром Бутану Церінгом Тобгаєм, Президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом, а також із представниками Танзанії та Святого Престолу.
Лідер В’єтнаму також зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем та Головою 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Халілуром Рахманом.
Цей візит став історичною віхою для в’єтнамської дипломатії.
З моменту приєднання до ООН у 1977 році В’єтнам пройшов трансформацію від країни, що потребувала міжнародної допомоги для відбудови після війни до активного учасника багатосторонньої дипломатії, який дедалі активніше долучається до вирішення глобальних питань.
Країна двічі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (у 2008–2009 та 2020–2021 роках), а зараз є членом Ради ООН з прав людини (2026–2028).
Знаковим для 2026 року стало перше в історії головування В’єтнаму на Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та на 36-му засіданні країн — учасниць Конвенції ООН з морського права.
Ханой підтвердив статус надійного партнера, який робить вагомий внесок у миротворчі процеси та регіональну інтеграцію, зокрема через активну участь в АСЕАН та підготовку до головування в АТЕС у 2027 році.
За позицією В’єтнаму, центральне місце у міжнародній системі має зберігати ООН, а міжнародні проблеми повинні вирішуватися шляхом діалогу, співробітництва та на основі міжнародного права. Саме підтримка багатосторонності, поряд із прагненням активніше долучатися до вирішення глобальних питань, є одним із ключових послань нинішньої участі То Лама в Генеральній Асамблеї.
В’єтнам прагне розвивати міжнародну співпрацю та хоче мати вагоміший голос у розв’язанні світових проблем.
Під час виступу на загальних дебатах 22 вересня То Лам озвучив чітку позицію держави щодо управління глобальними змінами та зміцнення міжнародного порядку.
Головним пріоритетом лідер В’єтнаму назвав зміцнення довіри між державами на основі безумовної поваги до Статуту ООН та міжнародного права.
Він підкреслив необхідність відмови від політики сили та закликав до вирішення будь-яких суперечок виключно мирним шляхом через діалог.
Президент зазначив, що хоча зміни у світовому порядку є об’єктивним історичним процесом, конфлікти та протистояння не є неминучими, водночас головне завдання лідерів — спрямувати конкуренцію так, щоб вона не переросла у відкриту війну.
То Лам також підтримав зусилля з модернізації структури ООН (зокрема Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки та Секретаріату). Він наголосив, що оновлена система має краще враховувати інтереси країн, що розвиваються та надавати їм реальний голос у формуванні міжнародних правил.
В’єтнамський лідер висловив чітку підтримку принципу мирного врегулювання суперечок, зокрема у Східному (Південнокитайському) морі на основі конвенції UNCLOS 1982, а також висловив підтримку принципу “двох держав” для врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та закликав США скасувати санкції проти Куби.
У виступі глави держави В’єтнаму також було зроблено акцент на справедливому доступі до досягнень науки, штучного інтелекту та цифрових технологій. За його словами, монополія на дані та цифрову інфраструктуру може створити новий технологічний розрив між заможними та бідними націями, тому технологічний прогрес має обов’язково супроводжуватися культурою безпеки та цифрової етики.
Він закликав створити інклюзивні та прозорі принципи управління технологіями, щоб вони зменшували прірву між країнами, а не створювали нові конфлікти
То Лам підкреслив, що будь-які стратегії майбутнього повинні ставити людину в центр розвитку. В’єтнам висловив готовність активно ділитися власним успішним досвідом у сфері подолання бідності, сталого розвитку сільського господарства та адаптації до змін клімату.
Окремий акцент поїздки — відносини зі Сполученими Штатами. Після нормалізації дипломатичних відносин у 1995 році дві країни пройшли шлях від колишніх супротивників до Всеосяжного стратегічного партнерства, встановленого у вересні 2023 року. Співпраця сьогодні охоплює політичний діалог, торгівлю та інвестиції, науку і технології, освіту, оборону і безпеку, енергетику, а також подолання наслідків війни та гуманітарні питання.
Під час зустрічей у Нью-Йорку То Лам підтвердив, що В’єтнам розглядає США як одного з партнерів, що мають стратегічне значення, та прагне зробити Всеосяжне стратегічне партнерство більш стабільним, змістовним і практичним. Нинішні контакти, зокрема з представниками Конгресу, торговельно-економічного блоку та американського бізнесу, демонструють прагнення сторін наповнити цей формат конкретними проектами у сфері торгівлі, інвестицій, технологій та інфраструктури.
Таким чином, участь То Лама в 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН яскраво демонструє поєднання багатостороннього та двостороннього векторів в’єтнамської дипломатії.
З одного боку, країна прагне активного залучення до вирішення глобальних питань на майданчику ООН, з іншого — орієнтується на поглиблення практичної взаємодії зі стратегічними партнерами, насамперед зі Сполученими Штатами.
Українські транспортні компанії можуть отримувати компенсацію у розмірі 10-15% інвестицій у модернізацію техніки та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, повідомив керівник робочої групи з питань відбудови України Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства Габріель Блан.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», відповідний механізм діє для компаній, які залучають кредитування в українських банках та інвестують кошти у технології, що відповідають нормам ЄС.
«У нас діє так званий механізм кешбеку: якщо компанія бере кредит в українському банку та інвестує в технології, що відповідають стандартам ЄС, ми можемо запропонувати повернення коштів у розмірі 10-15% від суми інвестицій», – зазначив Блан під час заходу «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
За його словами, наразі Україна повністю імплементувала менше 10% транспортних правил і стандартів ЄС, а частково – менше половини. Одними з ключових завдань залишаються гармонізація соціальних і ринкових норм у сфері автоперевезень, посилення контролю за дотриманням правил та розвиток органів інспектування і розслідування для залізничного та водного транспорту.
Серед інвестицій, які можуть знадобитися українським перевізникам для роботи за європейськими стандартами, Блан назвав встановлення інтелектуальних тахографів другого покоління, придбання автомобілів стандарту Euro 6 та виконання вимог щодо робочого часу водіїв. За його словами, для малих і середніх підприємств такі витрати можуть бути суттєвими, особливо в умовах війни.
Водночас Єврокомісія розглядає таку модернізацію як інвестицію у майбутній доступ українського бізнесу до транспортного ринку ЄС та його довгострокову конкурентоспроможність.
Підтримка транспортних компаній може надаватися як безпосередньо великим українським підприємствам, так і через банки. Наразі механізмами розподілу ризиків користуються десять найбільших українських банків, що дозволяє знижувати кредитні ризики, зокрема для малого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах та релокованих компаній.
Загальний портфель у межах механізму розподілу ризиків уже перевищує EUR6 млрд. У ЄС планують надалі масштабувати програми фінансування українських компаній, які інвестують у приведення своєї діяльності у відповідність до європейських стандартів.
