Оператори систем розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” у січні-червні 2026 року реконструювали сім трансформаторних пунктів і 17 підстанцій, а також побудували 13 нових трансформаторних пунктів у Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській областях.
“Це у 1,5 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року”, – повідомив операційний холдинг у четвер.
Енергетики продовжують оновлювати інфраструктуру та готувати мережі до роботи в умовах пікових навантажень, зокрема, під час осінньо-зимового періоду.
В “ДТЕК Мережі” зазначили, що обсяг інвестиційної програми щороку затверджує державний регулятор НКРЕКП для всіх операторів. Паралельно ОСР холдингу за перше півріччя 2026 року відремонтували майже 2 тис. км повітряних ліній та 4,6 тис. кабельних ліній, полагодили майже 3 тис. енергооб’єктів.
Окрім того, щоб зменшити ризики аварій та забезпечити надійність електропостачання родин, фахівці розчистили 5 тис. км трас повітряних ліній від дерев і чагарників.
“Загалом у 2026 році плануємо інвестувати понад 6,7 млрд грн в оновлення мереж. Це дозволить нам створити запас міцності на майбутній опалювальний сезон”, – заявила генеральна директорка “ДТЕК Мережі” Аліна Бондаренко.
У компанії додали, що розвиток і модернізація інфраструктури створюють водночас необхідні технічні можливості для приєднання нових клієнтів.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР групи ДТЕК обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Міністерство закордонних справ Естонії оголосило про виділення EUR340 тис., щоб допомогти українцям, які проживають поблизу лінії фронту, впоратися з пошкодженнями енергетичної інфраструктури, спричиненими постійними атаками Росії.
Як наголосили у МЗС, допомога Естонії допоможе сім’ям обігріти свої домівки та підготувати худобу до зими, покращити теплоізоляцію центрів розміщення для внутрішньо переміщених осіб, а також придбати мобільні центри екстреної допомоги для українських рятувальників. Допомога буде надана давніми гуманітарними партнерами Міністерства закордонних справ: неурядовою організацією Mondo, Estonian Refugee Council та Estonian Rescue Association.
“Путін все ще сподівається, що атаки, холод і темрява зламають опір українців. Ми не допустимо цього. Внаслідок триваючої агресії Росії українці стикаються з черговою важкою воєнною зимою. З настанням холодів людям по всій країні доведеться боротися з перебоями з електроенергією та опаленням і турбуватися про те, як зігріти свої домівки”, – наголосив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.
“Ситуація особливо складна поблизу лінії фронту, де потреба в допомозі найбільша через бойові дії. Як естонці, ми дуже добре знаємо, що означає холодна зима. Саме тому ми спрямовуємо нашу допомогу насамперед туди, де вона найбільше потрібна – сім’ям, які намагаються справлятися у власних домівках, людям, змушеним покинути свої домівки через війну, та рятувальникам, які приходять на допомогу навіть у найскладніших обставинах”, – додав Цахкна.
Естонія надає неурядовій організації Mondo EUR160 тис., щоб допомогти центрам розміщення для внутрішньо переміщених осіб поблизу лінії фронту в Сумській, Дніпропетровській та Харківській областях підготуватися до зими. Тринадцять центрів будуть забезпечені опалювальним обладнанням та матеріалами, а два з них також пройдуть ремонт та покращення теплоізоляції. Завдяки підтримці Естонії приблизно 860 внутрішньо переміщених осіб – переважно люди похилого віку, люди з інвалідністю, жінки та діти – матимуть тепле житло цієї зими.
Estonian Refugee Council отримає EUR160 тис. на підтримку сімей, які проживають поблизу лінії фронту в Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Фінансування допоможе сім’ям обігріти свої домівки та покрити витрати на утримання худоби протягом зими, оскільки тваринництво є важливим джерелом засобів до існування для багатьох. Проєкт співфінансується Генеральним директоратом Європейського комітету з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
Estonian Rescue Association отримає EUR20 тис. на закупівлю обладнання для двох мобільних пунктів екстреної допомоги для рятувальників від Державної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСНС). Мобільні пункти екстреної допомоги забезпечать людей у кризових зонах місцем, де вони можуть зігрітися, отримати доступ до електроенергії та, за необхідності, отримати психологічну підтримку.
Онлайн-сервіс виклику таксі Uklon із 5 серпня запускається у п’яти нових містах — Фергані, Маргілані, Коканді, Намангані та Андижані, повідомили «Газеті» у пресслужбі компанії.
Запуск відбуватиметься поетапно: першим етапом стане підключення водіїв, після чого сервіс стане доступним для замовлення поїздок та послуг доставки, уточнили в компанії.
«Вихід у Ферганську долину — важливий етап нашого регіонального розвитку в Узбекистані. Тут одразу кілька великих міст розташовані близько одне до одного, між ними існує постійна мобільність», — зазначив генеральний менеджер Uklon Uzbekistan Едуард Ковтун.
Водії зможуть самостійно підключитися до платформи через застосунок Uklon Driver. До кінця року для них діятиме знижена комісія.
Користувачам будуть доступні класи «Лайт» і «Комфорт» у Коканді та Намангані, а в Андижані, Фергані та Маргілані — «Лайт», «Комфорт» і «Швидкий пошук». Вони також зможуть звертатися до цілодобової служби підтримки Uklon.
Довідково: Uklon — українська продуктова сервісна IT-компанія. З квітня 2025 року 97% корпоративних прав компанії належить Kyivstar — найбільшому оператору електронних комунікацій в Україні. Uklon працює в Узбекистані з червня 2023 року. За даними компанії, у 2025 році користувачі сервісу в Ташкенті здійснили понад 15 мільйонів поїздок.
Як повідомляє Еxperts.news, Міністерство сільського господарства США різко підвищило прогноз перехідних запасів пшениці та фуражного зерна в Україні на кінець сезону 2026/27 — загалом майже до 12 млн тонн.
У липневому прогнозі USDA перехідні запаси цих двох груп оцінювалися приблизно в 6,26 млн тонн, тоді як у серпневому звіті WASDE показник зріс до 11,93 млн тонн. Таким чином, лише за місяць оцінка збільшилася на 5,67 млн тонн, або приблизно на 91%.
Найбільш суттєво переглянуто ситуацію з кукурудзою.
USDA підвищило прогноз її перехідних запасів з 2,06 млн до 4,86 млн тонн, тобто більш ніж у 2,3 рази. Це збільшення на 2,8 млн тонн.
Причина практично повністю пояснюється зміною двох показників: прогноз врожаю кукурудзи збільшено на 1,8 млн тонн — до 31,8 млн тонн, а експорт одночасно знижено на 1 млн тонн — до 22 млн тонн. Внутрішнє споживання кукурудзи USDA залишило без змін на рівні 7,2 млн тонн.
Щодо пшениці, перехідні запаси збільшено ще більше у відсотковому вираженні — з 2,53 млн до 4,8 млн тонн, або приблизно на 90%.
Для всієї групи фуражного зерна прогноз запасів підвищено з 3,73 млн до 7,13 млн тонн.
USDA пов’язує погіршення експортних перспектив із логістичними перебоями внаслідок загострення конфлікту в Азовському та Чорному морях.
Ще жорсткіший сценарій раніше представило київське представництво Foreign Agricultural Service USDA. Воно очікує, що за умови збереження проблем із морською логістикою перехідні запаси всіх зернових культур в Україні можуть наблизитися до 25 млн тонн.
За даними FAS/Kyiv, загальна місткість сховищ зернових та олійних в Україні перевищує 74 млн тонн, проте сертифіковані зернові склади забезпечують близько 23 млн тонн потужностей. Українська влада також допускала необхідність додаткових 10–12 млн тонн тимчасових потужностей для зберігання у разі тривалої дестабілізації експорту через Чорне море.
Проблема має пряме економічне значення для аграріїв. За умови великого врожаю та обмеженого експорту пропозиція всередині країни зростає, що може чинити тиск на внутрішні закупівельні ціни й водночас збільшувати витрати на зберігання та альтернативну логістику.
Станом на 13 серпня ситуація з портами залишається складною: російські атаки продовжують зачіпати українську портову інфраструктуру, зокрема на Дунайському напрямку.
Таким чином, головним ризиком для українського зернового ринку в сезоні 2026/27 стає вже не лише розмір врожаю. За умови збереження обмежень морського експорту Україна може зіткнутися з необхідністю зберігати всередині країни мільйони тонн додаткового зерна.
АТ “Укрнафта” у 2026 році виділяє додатково 2,5 млрд грн на захист видобувної інфраструктури від обстрілів РФ, які стали інтенсивнішими, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.
“Ми змістили нашу пріоритезацію на захист споруд та убезпечення обладнання шляхом підземного будівництва. Тому цього року ми додатково виділяємо на захист (видобувної – ІФ-У) інфраструктури більше 2,5 млрд грн, це величезна інвестиція”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, відповідно, план по бурінню цього року складає 15 свердловин, закінчених бурінням. При цьому Кукура припустив, що завдяки збалансованій програмі буріння є ймовірність збільшення цього показника. (Минулоріч компанії вдалося встановити рекорд буріння, довівши показник до 25 свердовин – ІФ-У).
“Загалом з початку року вже пробурено 11 свердловин – включно зі спільними з “Укгазвидобуванням”. Але для нас важливий не стільки кількісний показник, скільки, насамперед, економічна ефективність, дебіт і внесок у збільшення видобутку”, – зазначив Кукура.
Він зауважив, що взаємодія “Укрнафти” з “Укргазвидобуванням” показала себе ефективно, і спільно компанії пробурили три високодебітні свердловини глибиною від 4,5 до 5,6 км кожна.
“Цей проєкт підтвердив ефективність об’єднання компетенцій державних компаній, тому ми плануємо розвивати таку співпрацю й надалі”, – підкреслив СЕО “Укрнафти”.
Кукура також звернув увагу, що компанія призупинила програму розвитку мережі UKRNAFTA на сході через постійні обстріли РФ, які “зведуть всі зусилля з модернізації нанівець”, і займається там захистом об’єктів. При цьому він зазначив, що на заході країни UKRNAFTA максимально працює над продовженням модернізації АЗК та спрямовує на це частину коштів, згенерованих комерційним напрямком.
“В цілому, ми стараємося зберігати пропорційність використання дохідної частини від обох сегментів – видобутку й комерційного напряму”, – наголосив Кукура.
Як повідомлялося, в цьому інтерв’ю Кукура розповів, що втрати АТ “Укрнафта” у видобутку нафти за перше півріччя 2026 року становлять 150 тис. тонн – це як фізичні втрати, тобто те, що згоріло від обстрілів, так і невидобутий обсяг через зупинку роботи. За його словами, за перше півріччя 2026 року обсяги втрат нафти суттєво більші, ніж за аналогічний період попереднього року.
РФ за сім місяців 2026 року зруйнувала 37 АЗК групи “Нафтогаз”, частину з яких вдалося відновити, однак решта зазнала критичних руйнувань і припинила роботу.