АТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (КСЗ, Кременчук, Полтавська обл.), що входить до складу промислових активів групи ТАС, у 2022 році отримало чистий прибуток у розмірі 50,281 млн грн, тоді як завершило 2021 рік із чистим збитком 56,833 млн грн.
Згідно з повідомленням до оприлюдненого в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядку денного загальних зборів акціонерів компанії 13 листопада, непокритий збиток АТ на 1 січня 2023 року становив 56,886 млн грн.
Акціонери мають намір на зборах, зокрема, внести зміни до статуту, розглянути звіти наглядової ради за 2021 і 2022 роки, розглянути висновки аудиторських звітів, затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за ці роки, визначити порядок розподілу прибутку (відшкодування збитків), затвердити річні звіти, провести вибори наглядової ради, розглянути інші питання.
Як повідомлялося, Кременчуцький сталезавод у 2020 році отримав чистий збиток у розмірі 22,81 млн грн.
Кременчуцький сталеливарний завод – провідне підприємство ливарного виробництва України з виготовлення сталевого лиття для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів.
За даними НДУ на другий квартал 2023 року, Defano Investments Ltd (Кіпр) володіє 48,4421% акцій ПАТ “КСЗ”, ТОВ “Фінансова компанія “ФінЕвроВектор” – 18,8392%, фінкомпанія “Альфа Крос” – 24,9%, ТОВ “Альта Фінанс” – 5,7276%.
Група “ТАС” заснована в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти), промисловість, нерухомість, агросектор, венчурні проекти. Засновником і основним акціонером групи є Сергій Тігіпко.
Компанія “Стодола” (Миколаївська обл.) запустила лінію переробки органічних томатів, яка на повну потужність вийде наступного року, повідомило ТОВ “Органік Стандарт”, яке спеціалізується на сертифікації органічних виробників у Facebook.
“Цього року ми запустили нову лінію з потужністю 2 тонни на годину. Ми плануємо досягти такого обсягу переробки вже наступного року. Цього року поки важко сказати, скільки саме томатів ми переробимо”, – процитувало підприємство власника “Стодоли” Яна Островського.
За його інформацією, “Стодола” випускатиме органічні соки, соуси, мариновані та в’ялені томати, пюре. Ці продукти будуть представлені на внутрішньому ринку, а також плануються тестові партії з експорту.
ТОВ “Стодола” зареєстровано 2018 року в Миколаївській області, де має аграрний і гастрономічний бізнес. Спеціалізується на вирощуванні сертифікованих органічних овочів, ягід, фруктів та їх консервації. Має зареєстровану торгову марку та однойменний ресторан – “Стодола”.
Згідно з даними Оpendatabot, виручка підприємства 2022 року становила 1,487 млн грн, з яких 612,8 тис. грн чистого прибутку. Активи підприємства становлять 1,687 млн грн, боргові зобов’язання – 240 тис. грн.
Міністерство оборони Німеччини повідомило про підготовку нового “зимового пакета” допомоги для України на суму близько 1 мільярда євро, куди ввійдуть додаткові ЗРК Patriot і IRIS-T, а також зенітні самохідні установки Gepard.
“Німеччина готує другий зимовий пакет для України: для захисту критично важливої інфраструктури та надання подальшої підтримки ФРН надає додаткову протиповітряну оборону за допомогою Patriot, IRIS-T SLM і SLS на суму приблизно 1 мільярд євро, а також три зенітні самохідні установки Gepard”, – йдеться в повідомленні Міноборони в Х.
Також у Міноборони повідомили, що в найближчі кілька тижнів в Україну прибудуть ще 10 основних бойових танків Leopard1 А5, 15 захищених транспортних машин і майже 20 захищених медичних машин.
“Німеччина продовжить підтримувати Україну тим, чого вона потребує найбільше – протиповітряною обороною, боєприпасами і танками”, – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
В Україні триває посів озимих культур, які вже посіяно на 3,7 млн га порівняно з 2,992 млн га тижнем раніше, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за минулий тиждень аграрії засіяли озимими зерновими 2583 тис. га (764,7 тис. га тижнем раніше), з яких пшениці посіяно на 2352 тис. га (1,743 млн га), ячменю – 171 тис. га (109 тис. га), жита – 60 тис. га (53,6 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що в посіві озимих зернових культур лідирують аграрії Сумської області – 97% до прогнозу. Лідерами в темпах посіву пшениці є Дніпропетровська область з 271,3 тис. га, ячменю – Миколаївська з 25 тис. га, жита – Волинська з 13 тис. га.
У всіх регіонах завершується сівба озимого ріпаку. Ним зайнято 1,111 млн га (1,087 млн га), що становить 91,7% плану. Лідерами з посіву озимого ріпаку є Дніпропетровська та Одеська області з 117,3 тис. га і 103,6 тис. га відповідно.
Як повідомлялося з посиланням на опитування, проведене Мінагрополітики, переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами у 2024 році порівняно з минулим сезоном.
Україна в січні-вересні поточного року в натуральному вираженні наростила експорт соняшникової олії на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 94,4 тис. тонн, проте в грошовому вираженні він скоротився на 5,8% – до $3 млрд 724,01 млн, що становило 13,72% від усього українського експорту.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основний експорт здійснювали до Туреччини (18,44% поставок у грошовому вираженні), Румунії (16,59%) і Китаю (12,15%).
Поставки на зовнішні ринки соєвої олії за дев’ять місяців поточного року зросли на 20,2% – до 207,1 тис. тонн, проте виручка від них також знизилася – на 21,7%, до $181,24 млн.
У топ-3 країн-імпортерів української соєвої олії увійшли Польща (69,1% поставок у грошовому вираженні), Німеччина (5,19%) і Арабські Емірати (4,67%).
Експорт олії ріпаку та гірчиці за січень-вересень-2023 сягнув 244,71 тис. тонн, збільшившись порівняно із січнем-вереснем-2022 у 9,3 раза. Реалізація цього виду олії принесла Україні $205,72 млн, що в 5,8 раза більше за минулорічний показник.
Ключовими країнами експорту олії ріпаку та гірчиці стали Китай (28,61% поставок у грошовому виразі), Польща (20,08%) і Румунія (15,22%).
Експорт маргарину з України за дев’ять місяців цього року знизився як у натуральному вираженні (на 36,2%), так і в грошовому (на 37,5%) – до 11,57 тис. тонн на суму $24,64 млн.
Водночас експорт за статтею 1518 “жири, олії та рослинні олії, подані хімічній модифікації” збільшився в натуральному вираженні на 70,4% – до 12,60 тис. тонн, а в грошовому – на 16,2%, до $11,22 млн.
Що стосується імпорту, то найбільшою статтею в цьому сегменті зовнішньої торгівлі залишався імпорт пальмової олії, який за січень-вересень цього року скоротився і в натуральному (на 21,6%), і в грошовому виразі (на 32,5%): в Україну поставлено 64,41 тис. тонн цього виду олії на суму $82,46 млн.
Водночас імпорт маргарину в країну за вказаний звітний період хоча й дещо знизився в натуральному вираженні – на 0,3%, до 9,07 тис. тонн, проте зріс у грошовому – на 7,3%, до $32,43 млн.
Нарешті, замикає трійку імпорту в цій категорії код 1516 “жири, олії, олії рослинні, хімічно перетворені без обробки” – продукції поставлено 11,23 тис. тонн на $25,63 млн, тоді як за 9 місяців минулого року було 9,54 тис. тонн на $26,62 млн.
Згідно з даними ДМС, за 12 місяців довоєнного 2021 року експорт соняшникової олії приніс Україні $6,39 млрд, соєвої – $295,22 млн, ріпакової та гірчичної – $222,56 млн.
Основними країнами-покупцями української соняшникової олії 2021 року були Індія (у грошовому еквіваленті 29,83%), Китай (14,36%) і Нідерланди (10,49%); соєвої – Польща (66,42%), Китай (14,52%) та Німеччина (5,06%); ріпакової та гірчичної – Нідерланди (41,38%), Польща (30,42%) і Китай (12,49%).
Міжурядову угоду про співпрацю у сфері розмінування підписали у вівторок у Загребі перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та віцепрем’єр – міністр внутрішніх справ Хорватії Давор Божиновіч у присутності прем’єра Хорватії Андрея Пленковича, повідомляє Мінекономіки України.
“Україна дуже вдячна хорватському народові та уряду Хорватії за політичну, військову, фінансову та гуманітарну підтримку, яку отримує наша держава та українці від початку широкомасштабного вторгнення… І сьогодні Україні потрібен досвід Хорватії у сфері розмінування та реконструкції і відбудови”, – зазначила Свириденко під час розмови з Пленковичем.
Вона також подякувала Хорватії за програми з оздоровлення українських захисників та дітей українських бійців.
Виступаючи під час підписання угоди про співпрацю у сфері розмінування, Свириденко зазначила, що машини для розмінування хорватського виробництва вже працюють на українських полях, а влітку українські та хорватські виробники домовилися про локалізацію виробництва таких машин в Україні.
“Сьогодні ми посилюємо взаємодію. Міжурядова угода про співробітництво у сфері розмінування започатковує новий етап співробітництва урядів, експертів, фахівців у сфері розмінування, виробників обох країн”, – сказав перший віцепрем’єр.
Угода передбачає співробітництво, зокрема, за такими напрямами: заходи нетехнічного і технічного обстеження, розмінування, очищення територій; навчання населення ризикам, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами, надання допомоги постраждалим від мін; розробка нормативно-правової бази та стандартних процедур у сфері протимінної діяльності.
Крім того, в його рамках передбачаються тренінги для фахівців, обмін досвідом серед експертів, викладачів з підготовки фахівців з розмінування, передача експертних знань і найкращих практик; обмін знаннями з виробництва засобів захисту, обладнання для пошуку мін і розмінування, у сфері підготовки та сертифікації мінно-пошукових собак.
Під час зустрічі в Загребі сторони обговорили також питання посилення співпраці між країнами в економічній сфері та питаннях відновлення.
