Business news from Ukraine

СК “Колоннейд Україна” застрахувала відповідальність топ-менеджменту “Укренерго”

ПрАТ “Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго” 21 травня уклало з СК “Колоннейд Україна” договори на добровільне страхування відповідальності директорів і вищих посадових осіб (членів правління), а також відповідальності членів наглядової ради.

Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг за кожним тендером становила 1,250 млн грн. Цінова пропозиція компанії – така сама.

Термін надання послуг – з 20 травня до 19 листопада 2024 року.

СК “Колоннейд Україна” була єдиним учасником тендера.

“Укренерго” об’єднує вісім регіональних електроенергетичних систем: Дніпровську, Донбаську, Західну, Кримську, Південну, Південно-Західну, Північну та Центральну. Експлуатує магістральні та міждержавні лінії електропередачі, а також здійснює централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни.

НЕК є державним підприємством, яке перебуває у підпорядкуванні Міністерства енергетики захисту довкілля України.

ПрАТ “СК “Колоннейд Україна” (до 2016 року – ПрАТ з ІІ “QBE Україна”) засновано в 1998 році як перший міжнародний страховик на українському ринку.

, ,

За 10 років у Києві оновили та створили 570 парків і скверів – Кличко

У столиці з 2014 року створено та оновлено 570 скверів і парків, зокрема “Перемога”, “Совки” та “Нивки”, повідомив мер Києва Віталій Кличко.

“З 2014 року ми оновили та створили загалом 570 парків скверів. Відтепер кияни та гості столиці, а також сім’ї, які знайшли прихисток у нашому місті під час війни, можуть прогулятися захоплюючими схилами Володимирської гірки, сучасним Куренівським парком, оновленими парками “Перемога”, “Совки”, “Нивки”, новою зоною відпочинку на Троєщині, а також справжнім зеленим діамантом Києва – парком “Наталка”, який уже став частиною великої рекреаційної зони, що ми продовжуємо створювати на Оболоні”, – написав Кличко в Телеграм-каналі в середу з нагоди 10-річчя свого мерства в столиці.

Кличко є київським міським головою з 5 червня 2014 року.

Джерело: https://t.me/vitaliy_klitschko/3132

, ,

Страховик “Країна” застрахує автомобілі “Поліграфічного комбінату “Україна”

ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” з виготовлення цінних паперів” 22 травня оголосило про намір укласти з СК “Країна” (Київ) договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності автовласників (ОСЦПВ).

Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 79,999 тис. грн, цінова пропозиція компанії 35,590 тис. грн.

У тендері також брали участь страхові компанії “ББС Іншуранс” із пропозицією 35,592 тис. грн і НАСК “Оранта” – 48,667 тис. грн.

СК “Країна” працює на страховому ринку України з 1994 року. Має ліцензії на здійснення 23 видів страхування.

,

З початку року в Україні ціни на житло підвищилися на 16%

Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2024 року становив 116%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 111,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2024 року прискорили зростання до 17,6% проти 9,8% у першому кварталі минулого року. Найбільше подорожчали трикімнатні квартири – на 17,9%. Зростання цін на однокімнатні квартири становило 17,8%, двокімнатні – 17,5%.

На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 15,3% у січні-березні 2024 року проти 12,5% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 15,9%, двокімнатні – 15,2%, трикімнатні – 15,5%.

Як повідомило відомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 5,7%, при цьому на первинному ринку – на 5,2%, на вторинному – на 6%.

За даними Держстату, у першому кварталі 2024 року ціни на “первинці” зросли на однокімнатні квартири на 5,2% порівняно з четвертим кварталом 2023 року, на двокімнатні – на 5,3%, трикімнатні – на 4,9%. На вторинному ринку ціни зросли на 6,1%, 6,2% і 5,9% відповідно.

Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.

,

Центробанк Німеччини очікує зростання економіки країни

Центробанк Німеччини очікує зростання економіки країни у квітні-червні за підсумками другого кварталу поспіль після падіння наприкінці 2023 року.

Згідно з попередніми розрахунками статуправління ФРН, у січні-березні ВВП збільшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями. У жовтні-грудні 2023 року він упав на 0,5%.

“Економіка, ймовірно, знову трохи збільшиться в другому кварталі”, – йдеться в повідомленні Бундесбанку, опублікованому в середу.

Активність у секторі послуг, найімовірніше, продовжувала посилюватися завдяки зростанню доходів домогосподарств і споживчих витрат.

“Зростання наявних доходів домогосподарств, ймовірно, візьме гору над споживчою невизначеністю”, – вважають аналітики ЦБ.

При цьому вони зазначили, що будівельний сектор залишається дуже слабким.

Ринок праці Німеччини, як очікується, залишиться стійким, і заробітна плата, схоже, продовжить швидко підвищуватися. Це може стати ризиком для охолодження інфляції, яка, за оцінками Бундесбанку, знову трохи прискориться в травні.

Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за перший квартал будуть опубліковані 24 травня, попередня інформація за другий квартал буде представлена 30 липня.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3

Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub

, , , , , ,

Аналіз Deutsche Welle щодо витрат на підтримку України

Уряди стикаються зі збільшенням запозичень, податків і скороченнями в державному секторі, щоб профінансувати свої стрімко зростаючі військові бюджети. Цього року європейські члени НАТО мають намір витратити на оборону рекордні 380 мільярдів доларів, що буде нелегким завданням для виборців.

Якщо ви хочете нагадати про загрози безпеці, з якими стикається сьогодні світ, подивіться, наскільки уряди збільшили витрати на оборону.Глобальні військові бюджети досягли $2,44 трлн (€2,25 трлн) минулого року, що майже на 7% більше, ніж у 2022 році. Це було найстрімкіше річне зростання з 2009 року, зафіксоване на другий рік  повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На кожного чоловіка, жінку і дитину світові військові витрати зараз є найвищими з часів закінчення холодної війни – на рівні 306 доларів на людину.

Оскільки Київ виявився не готовим до такого масштабного конфлікту, західні країни збільшили військову допомогу Україні, а ескалація напруженості у відносинах з Росією, на Близькому Сході та в Азії також спонукала уряди зміцнювати свою оборону, як ніколи раніше з часів Другої світової війни.

У 2024 році Сполучені Штати виділили на оборону 886 мільярдів доларів, що на понад 8% більше, ніж за два роки. Вперше НАТО , Європейські партнери НАТО, за прогнозами, вперше виконають встановлену військовим альянсом мету витрачати 2% валового внутрішнього продукту (ВВП) – головну претензію колишнього президента США Дональда Трампа, адже багато хто з них не виконував її. Лише цього року вони виділили на оборону 380 мільярдів доларів, заявив у лютому очільник НАТО Єнс Столтенберг.

Польща лідирує (за показником ВВП)

В той час як Німеччина все ще наздоганяє інших членів НАТО, чому сприяє спеціальний фонд канцлера Олафа Шольца у розмірі 100 мільярдів євро (109 мільярдів доларів) для модернізації Бундесверу. Цього року Польща має витратити на оборону 4,2% ВВП, що є найвищим показником у військовому альянсі. Інші країни на східному фланзі НАТО також значно перевищують або незабаром перевищать цільовий показник у 2% через підвищену загрозу безпеці на своїх кордонах.

Як наслідок, уряди стикаються з дедалі складнішим вибором, як оплачувати ці нові оборонні зобов’язання, так само як багато економік слабшають через наслідки глобальної геополітичної напруженості, що триває, і тривалої інфляції. Багато країн вже є фінансово розтягнутими.

“Короткострокові зобов’язання щодо військової техніки для України повинні фінансуватися за рахунок додаткових запозичень. Саме так історично фінансувалися війни, – сказав DW Гунтрам Вольф, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel. “Але для довгострокового збільшення витрат на оборону необхідно або підвищити податки, або скоротити інші витрати”.

“Чи боляче це політично? Звичайно! Але якщо ви розподілите це між різними урядовими відомствами, це буде не так боляче”.

Німеччина скорочує бюджети міністерств, окрім оборонного

Німеччина, яка стикається з перспективою зниження податкових надходжень через зниження податкових надходжень через уповільнення зростання скоротила витрати в більшості урядових відомств і виділила міжнародну допомогу для розвитку, яку цього року буде скорочено майже на 2 мільярди євро.

“Німеччина має піти на дуже значні компроміси, – сказав DW Джеффрі Ратке, президент Американсько-німецького інституту при Університеті Джона Гопкінса у Вашингтоні, округ Колумбія. “Вони потребують політичного управління, щоб не підірвати громадську підтримку посилення безпеки і оборони”.

Ліві політичні партії в кількох країнах очолили заклики до миру між Росією і Україною і розпалили дебати про те, чи не краще було б нові військові витрати спрямувати на охорону здоров’я. військові витрати можна було б краще витратити на охорону здоров’я або соціальні програми. Ратке зазначив, що боргове гальмо Німеччини, яке обмежує здатність уряду позичати гроші для покриття прогалин у бюджеті, означає, що коаліція Шольца має менше простору для маневрів, ніж, скажімо, Франція.

У той час як фінанси Польщі перебувають у набагато кращому стані, ніж у багатьох західноєвропейських країнах, прем’єр-міністр Дональд Туск, який скинув правий популістський уряд у жовтні минулого року, намагається виконати передвиборчі обіцянки, в тому числі підвищити ліміт до стягнення прибуткового податку, через значно вищий оборонний бюджет.

Інші країни ЄС борються з цілями НАТО

Інші країни, зокрема ті, що найбільше постраждали від європейської боргової кризи 2011 року, вже зіткнулися з жорсткими заходами економії, і будь-які подальші скорочення можуть вплинути на якість державних послуг.

Італія, наприклад, цього року планує витратити на оборону лише 1,46% ВВП і попереджає, що досягти цільового показника НАТО у 2% до 2028 року буде нелегко. Прогнозується, що цього року співвідношення боргу до ВВП країни сягне 137,8%.

Інші країни з подібними фінансовими труднощами, такі як Іспанія, можуть знайти обмеження на будь-який додатковий дефіцит, необхідний для фінансування нових військових витрат, які можуть становити від 0,5% до 1,5% ВВП. Минулого року Мадрид збільшив свій оборонний бюджет на 26%.

“Європейська боргова криза змусила Грецію скоригувати бюджет на 5%-7%, навіть на 10%, – сказав Вольфф. “На щастя, ці скорочення будуть набагато менш болючими, ніж те, що довелося пережити європейському півдню”.

Швеція, Норвегія, Румунія та Нідерланди мають менший борговий тягар. Але навіть попри це, голландський ультраправий лідер Герт Вілдерс також планує значні витрати на соціальне забезпечення, житло та сільське господарство, щоб забезпечити утримання своєї нової чотирипартійної коаліції.

“Окрім проблем з фіскальною спроможністю і борговими зобов’язаннями, ці дебати про ресурси накладаються на постійну різницю у сприйнятті загроз у Європі”, – каже Ратке, тому країни, розташовані далі від України, можуть бути менш зацікавлені в пріоритеті оборони, ніж ті, що знаходяться поблизу її кордонів.

Наступна ціль: 3%?

Очікується, що витрати на оборону продовжать зростати протягом наступного десятиліття. Цільовий показник оборонних витрат НАТО на рівні 2% був вперше встановлений у 2014 році після того, як почалася війна між українськими військовими і підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни і Москва анексувала український півострів Крим.

Минулого року на зустрічі у Вільнюсі, Литва, лідери НАТО погодилися, що цільовий показник може часто перевищувати 2%. Німеччина, яка до цього часу намагалася досягти початкового показника, тепер обговорює перспективу досягнення 3%, що матиме ще більші наслідки для державних фінансів.

,