Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у співпраці з YASNO Energy Efficiency виконали капітальний ремонт з модернізацією найпродуктивнішої в турбінному цеху ТЕЦ турбоповітродувки (ТПД) №1.
Згідно з пресрелізом, у турбінному цеху реалізовано проєкт з модернізації системи автоматичного регулювання агрегату, забезпечити стабільну безперебійну подачу дуття заданих параметрів на доменну піч ДП-1М – головне завдання ТПД-1.
Також уточнюється, що в межах реконструкції було демонтовано вузли управління агрегату – старе гідравлічне обладнання замінила сучасна гідроелектромеханічна система регулювання з електронікою та програмним забезпеченням, що дало змогу перейти на автоматичне регулювання параметрів подачі дуття операторами турбінного цеху. Раніше управління ТПД здійснювалося вручну – важелями або кнопками. Після модернізації цей процес відбувається тільки на екрані монітора. Тепер енергетики можуть чітко контролювати витрату пари з точністю до кількох кубометрів, а отже, і подачу повітря на доменні печі.
Під час капремонту паралельно модернізації було виконано великий обсяг робіт. Зокрема, ремонт парової турбіни – ключового вузла ТПД-1. Також відревізували допоміжне обладнання.
Модернізація виконувалася протягом другого півріччя 2024 року. Основну частину робіт виконували підрядники та фахівці YASNО Energy Efficiency. Планові постремонтні випробування пройшли успішно, у грудні оновлена ТПД приступила до роботи.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Західні області відзначають зростання відвідуваності курортів і туристичних локацій протягом зимових свят на 30-40% порівняно з минулою зимою.
“Минулого сезону навіть за чудової сніжної погоди людей було менше, цього року ми бачимо на 30-40% більше туристів. Це пов’язано з двома факторами: збільшення пропозиції в регіоні та дещо позитивніший настрій”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління Асоціації готелів і власників садиб Яремчанщини Андрій Дзвінчук.
Загалом зараз Яремчанщина (Яремче, Поляниця, Яблуниця, Микуличин, Ворохта, Татарів та ін.) пропонує близько 20 тис. ліжкомісць у близько 250 готелях і 800 садибах. За словами Дзвінчука, в регіоні останніми роками відчувається зміщення турпотоку ближче до курорту в зимовий період, що пов’язано з появою нових великих готелів на 200-300 номерів із розвиненою, сучасною інфраструктурою. Зокрема, завантаження в Буковелі готелів під управлінням Ribas Hotels вище за минулорічні.
“Сезон цього року офіційно стартував 12 грудня, що сприяло збільшенню завантаження і попиту на ринку. У новорічний період ми наблизилися до цифр, які були до повномасштабного вторгнення, а в деяких готелях навіть перевищили їх. Завантаження готелів у Буковелі сягнуло позначки 77-84%, залежно від готелю, і зросло на 11-13% порівняно з минулим роком”, – повідомила СЕО Ribas Hotels Management Юлія Косенко.
Термін проживання гостей у Буковелі теж збільшився і становив 4,3 ночі порівняно з показником минулого року – 3,2 ночі в новорічний період. На Новий рік 60% гостей залишалися на 5-8 ночей, а кількість групових бронювань зросла і стала такою, як у довоєнний сезон.
“Окремо можна виокремити, що повернувся інтерес і участь гостей у святкуванні Нового року, ресторани при готелях завантажили 73% посадочних місць”, – повідомила Косенко.
У Львівській області також помітне зростання туристичної активності.
“Зростання є. Якщо порівнювати новорічний період, то 2023 року заброньовано було 43,3% готельних номерів, а 2024 року – 47%», – повідомив “Інтерфакс-Україна” т.в.о. начальника Управління туризму та курортів Львівської ОДА Тарас Лозинський.
При цьому відзначено підвищення завантаження готелів у Львові – 54,6% у новорічний період проти 54,4% у минулому сезоні, але зниження завантаження загалом у карпатському регіоні та курортних територіях (46,1% і 41,9% у 2024 році проти 62,4% і 57,7% у 2023 році), що може бути пояснено значною новою пропозицією. Про це опосередковано свідчить зростання турзбору (9,17 млн грн за листопад-грудень 2024 року проти 7,6 млн грн за аналогічний період 2023 року) та відвідуваності найпопулярніших туристичних локацій. Зокрема, Тустань у листопаді-грудні 2024 року відвідали 15 тис. туристів, торік – 11,7 тис.; Сколівські Бескиди – відповідно 26,9 тис. і 17,1 тис., ведмежий притулок “Домажир” – 1,5 тис. проти 1081.
Як повідомив партнер Apartel resort Євген Кудрявченко агентству “Інтерфакс-Україна”, завантаження готелів мережі (у Шаянах, Ужгороді та Східниці), на новорічний період становило 80%, водночас приблизно 40% гостей обрали довгострокове проживання від п’яти ночей. Ціни на новорічний період зросли від базового тарифу щонайменше на 25%.
Кудрявченко зазначив, що велику частку завантаженості дали тривалі канікули, сім’ї з дітьми обирали 7-10 днів проживання.
“Якщо говорити про періоди з 10 грудня до 10 січня, то ми маємо фантастичну завантаженість, близько 70% у готелях через те, що великий приїзд сімей із дітьми. Ми адаптували під них програму, додали дитячі розваги, виділили цілу кімнату під дитячий інтертеймент. Навіть на Новий рік у нас був окремий зал, де святкували діти окремо від батьків, за що потім батьки нам дуже дякували”, – додав він.
Щодо глибини бронювання, то, за словами Кудрявченка, раніше бронювали за місяці, зараз горизонт планування значно знизився, пік бронювань – за тиждень до заїзду.
“Також із негативних трендів – значна частка скасування бронювання – 15% із різних причин, до війни цей показник не перевищував 5%”, – повідомив він.
За словами Косенка, у Буковелі гості переважно бронюють відпочинок за місяць до дати заїзду.
“Туризм у високий сезон став більш плановим, а не раптовим, хоча й залишається частина гостей, які бронюють вікенд за день, забираючи останні номери”, – зазначила вона.
За оцінкою Дзвінчука, порівняно з минулим роком значно піднялися ціни – на 10-20%. Це пояснюється не лише інфляцією і дорожчою новою пропозицією, а й тим, що букінг повернув комісію для українських клієнтів (до 18%).
Косенко повідомила, що середній тариф у готелях Ribas Hotels збільшився на 18% порівняно з минулим роком і становив 11 тис. грн на добу в середньому, що свідчить про постійне ціноутворення на ринку цього сезону.
Українські підприємства у 2024 році скоротили споживання металопрокату на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 235,4 тис. тонн, або 37,57% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у 2024 році метпідприємства виробили 6,222 млн тонн металопрокату (на 15,8% вище щодо 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 4,169 млн тонн, або 67%.
У 2023 році частка експорту становила 55,4% (2,985 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,372 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках минулого року склала 46,05%, що помітно перевищує показник роком раніше – 42,04%. Водночас питома вага плоского прокату в експортних поставках у 2024 році майже на рівні показника 2023 року – 40,27% і 39,22% відповідно. Тоді як для сортового прокату минулого року була значно нижчою, ніж роком раніше – 14,73% проти 17,69%.
Структура імпорту у 2024 році характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,61% і 18,83% відповідно). Також у 2023 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 81,02% і 18,06% відповідно.
“У 2024 році ємність внутрішнього ринку становила 3288,4 тис. тонн металопрокату, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,57%, припадає на імпорт. У 2023 році ємність внутрішнього ринку становила 3507,9 тис. тонн, з яких 1120,9 тис. тонн, або 31,95%, імпортовано. Таким чином, спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку за 2024 рік відносно 2023 року на 6,26% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,61%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у 2024 році, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (70,7%), Африки (10,1%), інших країн Європи (8,3%).
Серед металургійних імпортерів за 2024 рік лідирують інші країни Європи (51,8%), на другому місці – ЄС-27 (27,7%), на третьому – країни Азії (19,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
За підсумками 2024 року в Узбекистані вперше зафіксовано переважання імпорту електричних і гібридних автомобілів над традиційними бензиновими. Згідно з даними Митного комітету, оприлюдненими «Газета.uz», за рік у країну ввезено 80 235 легкових автомобілів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. Водночас це на 7% менше у кількісному вираженні (−5710 одиниць) і на 33,1% менше у грошовому (−632,6 млн доларів) порівняно з 2023 роком.
Імпорт автомобілів із бензиновими двигунами скоротився на 36,3%, склавши 32 928 одиниць (проти 51 699 роком раніше). Вартість ввезення також суттєво зменшилася — з 1,18 млрд до 707,2 млн доларів (−40%). Частка бензинових авто в загальному обсязі імпорту знизилася з 64,4% до 44,2%.
Імпорт гібридних автомобілів збільшився на 42%, досягнувши 17 480 одиниць. Їх загальна вартість склала 339,3 млн доларів, що на 17% більше, ніж у 2023 році. Частка гібридів у загальному обсязі імпорту зросла з 15,3% до 23,4%.
Електромобілі продемонстрували ще більш вражаюче зростання: кількість ввезених авто збільшилася в 1,5 раза — з 16 084 до 24 095 одиниць. Водночас їхня вартість зменшилася на 48,2%, склавши 224,8 млн доларів. Частка електромобілів в імпорті зросла з 20% до 32,3%.
Середня вартість імпортованого електромобіля знизилася майже втричі — з 26 972 до 9 330 доларів (без урахування ПДВ і митних зборів). Гібридні автомобілі також подешевшали, але менш суттєво: середня ціна впала на 17,6% — з 23 570 до 19 410 доларів. Для бензинових авто зниження становило лише 6% — з 22 858 до 21 476 доларів.
Зростаючий попит на екологічний транспорт стимулюється податковими та митними пільгами. Імпорт електромобілів звільнено від акцизів, митних зборів і автомобільних зборів. Таксисти, які використовують електричні та гібридні машини, звільнені від ліцензійних зборів до 2030 року. Для підприємців діють пільги на встановлення зарядних станцій, запроваджені з 2023 року.
Крім того, реєстрація електромобілів та гібридів коштує дешевше, ніж бензинових авто. Так, вартість реєстрації екологічного транспорту становить 1,5 БРВ, тоді як для бензинових машин — 6,84 БРВ.
Проблеми із заправками зрідженим газом та висока вартість бензину також сприяють переходу водіїв на електромобілі. У результаті частка екологічного транспорту в імпорті досягла 55,8% (33 564 одиниці), перевищивши частку бензинових автомобілів (44,2%, 32 928 одиниць).
IMPORT, бензиновий автомобіль, гібрид, УЗБЕКИСТАН, ЭЛЕКТРОМОБИЛЬ
Україна наростила імпорт цинку та виробів із нього на 27,5% – до $58,610 млн (у грудні – $3,802 млн). Експорт цинку зріс до $563 тис. проти $130 тис. у 2023 році, у грудні – $100 тис.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у 2025 році продовжить забезпечувати українських аграріїв Херсонської області шляхом надання їм обладнання для навантаження/розвантаження рукавів зберігання зерна, координуватиме тестування ґрунтів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль.
“ФАО у 2025 році фокусується на трансформації агросектору та нагальних потребах. Тому домовилися про передання обладнання для навантаження/розвантаження рукавів для аграріїв Херсонської області. Також наголосив на важливості подальшої підтримки фермерів на прифронтових територіях. Крім того, разом координуватимемо аналіз ґрунтів після розмінування. Щоб такі землі були безпечні та могли використовуватися для посівної. Від цього напряму залежить продовольча безпека”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства його слова на зустрічі з виконувачем обов’язків Глави Офісу ФАО в Україні Мохаммедом Азукою.
Міністр зазначив, що ще одним напрямом буде продовження співпраці з ФАО щодо Державного аграрного реєстру.
Віталій Коваль та Мохаммед Азука підписали проєктний документ “Збереження засобів до існування через підтримку малих виробників вина через Продовольчу коаліцію”. Проєкт передбачає створення сприятливого середовища для малих виробників вина в Одеській та Закарпатській областях. Йдеться про надання їм технічної підтримки, доступу до фінансування для відновлення після наслідків війни та зниження продуктивності виноградників, для нарощування виробництва.
