Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт руд і концентратів, що містять титан, в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 219,794 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт руд, що містять титан, і концентрату скоротився на 12,4% – до $86,639 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Чехії (48,14% поставок у грошовому вираженні), США (13,55%) та Румунії (7,49%).
Україна в січні-серпні-2022 імпортувала 100 тонн аналогічної продукції з Сенегалу на суму $138 тис., тоді як у січні-серпні-2021 ввезла 731 тонн руд, що містять титан, на суму $686 тис. з Сенегалу (79,88%) і Німеччини 12%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 3% порівняно з 2020 роком – до 553,051 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату зріс на 17% – до $161,914 млн. основний експорт здійснювався до Мексики (21.23% поставок у грошовому вираженні), Китаю (18,17%) та Чехії (14,07%).
Україна за 2021 рік імпортувала 1,172 тис. тонн руд, що містять титан, на суму $1,227 млн з Сенегалу (87,03%) і Німеччини (12,97%), тоді як у 2020 році ввезла 1,010 тис. тонн на $855 тис.
В Україні нині руди, що містять титан, добувають переважно в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОДГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВДМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.) .), а також на ТОВ “Міжріченський ГЗК” та ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) збудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Холдингова компанія Velta Group Global Ltd. зареєстровано у Лондоні у листопаді 2011 року.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 вересня уклало меморандум про співпрацю з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, що містить інформацію про ціни та статистику аграрних ринків з 1970 року.
Як повідомляється на сайті відомства у п’ятницю, підписання документа дозволить забезпечити український АПК актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінку експортних можливостей та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.
“Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією про функціонування ринків зернових, олійних та кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм із ухваленням зважених рішень”, – наведено у повідомленні слова заступника міністра агрополітики з цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Дениса Башлика.
Він повідомив, що надалі можлива інтеграція баз даних AgroChart із Державним аграрним реєстром (ГАР), але це не станеться найближчим часом.
Гірничорудні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 32,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 20 млн 10,602 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 53,8% – до $2 млрд 529,275 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,82% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,49%) та Чехії (15,95%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $26 тис. у сумарному обсязі 47 тонн, тоді як у січні-серпні-2021 завезено ЗРС на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Імпорт за січень-серпень-2022 здійснювався з Норвегії (46,15%), Великої Британії (42,31%) та Італії (7,69%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Ціни на нафту еталонних марок слабо піднімаються вранці у п’ятницю після різкого зниження напередодні, викликаного зміцненням долара та побоюваннями щодо світового попиту на пальне.
Вартість листопадових ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:08 КСК у п’ятницю становить $91,19 за барель, що на $0,35 (0,39%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $3,26 (3,5%), до $90,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $85,30 за барель, що на $0,20 (0,24%) вище за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів впала на $3,38 (3,8%), до $85,10 за барель.
“Долар активно відновився і утримується у недавніх максимумів на тлі “яструбиного” прогнозу політики Федрезерва на найближчі місяці”, – написали аналітики енергетичного відділу StoneX.
Вересневе засідання ФРС відбудеться наступного тижня, і ринок впевнений, що центробанк знову підвищить ключову ставку на 75 базисних пунктів, щоб уповільнити високу інфляцію, що зберігається в США.
“На найближчу перспективу ми дотримуємося обережного прогнозу щодо цін на нафту, оскільки на світову економіку чинять зростаючі ставки, підриваючи попит на паливо”, – написав старший ринковий економіст Spartan Capital Securities Пітер Карділло.
В Украине зарегистрирован первый случай оспы обезьян, сообщает Министерство здравоохранения.
“В настоящее время пациент госпитализирован в медицинское учреждение для стационарного лечения, у него легкое течение болезни”, – сообщает ведомство.
В Минздраве уточняют, что заболевание диагностировано благодаря ПЦР-исследованию, проведенному областным Центром контроля и профилактики болезней Минздрава. Сейчас идет эпидемиологическое расследование указанного случая.
Ведомство в целях сохранения комфорта пациента не уточняет, где именно диагностировано заболевание.
По словам пациента, он не имел контактов с больными оспой обезьян и не выезжал за границу. Тем не менее, появление симптомов заболевания и предварительные результаты сбора эпидемиологического анамнеза указывают на то, что пациент был инфицирован в одном из крупных городов страны.
Из симптомов заболевания у него наблюдается повышенная температура, сыпь на теле.
В Минздраве уточняют, что в Украине необходимости в вакцинации против обезьяньей оспы пока нет, учитывая отсутствие зарегистрированных случаев и пониженную вероятность их занесения. Кроме того, Всемирная организация здравоохранения не рекомендует массовую вакцинацию.
Оспа обезьян — оспообразное заболевание, вызываемое вирусами семейства поксвирусов. Она похожа на натуральную оспу, однако имеет меньшую летальность и более легкие симптомы.
К 2022 году оспа обезьян фиксировалась в странах Центральной и Западной Африки, сейчас более половины всех зафиксированных случаев приходится на Южную и Северную Америку.
В настоящее время в мире зарегистрированы три вакцины против оспы обезьян, однако их производство и запасы ограничены. В некоторых странах уже проводят вакцинацию групп риска, учитывая распространение заболевания. Ранее вакцинация против оспы обезьян осуществлялась только в эндемичных для этой инфекции странах, то есть странах Африки.
Раніше українські експерти проаналізували цю хворобу та вважали ризики виникнення пандемії вкрай низькими. Детальніше дивіться передачу про це на ютуб каналі Клуб Експертів:
Україна, Молдова та Румунія домовилися підписати угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Ми досягли кількох важливих домовленостей сьогодні для розвитку наших відносин в енергетичній сфері, і наші команди надалі працюватимуть над їхньою реалізацією. Зокрема, домовилися підписати тристоронню міжурядову угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією”, – сказав Кулеба. прес-конференції в Одесі у четвер.
Кулеба звернув увагу на те, що зустріч у форматі міністрів закордонних справ та міністрів енергетики України, Молдови та Румунії відбувається вперше.
“Три наші країни, і одразу міністри закордонних справ та міністри енергетики. Для цього є дуже чітка причина та мета – ми хочемо побудувати якісно нові відносини в енергетичній сфері між нашими трьома країнами, і це буде важливо не лише для енергетики, а й для безпеки та процвітання у нашому регіоні”, – наголосив міністр.
Наразі Україна експортує електроенергію до Молдови обсягом близько 165 МВт-год за можливого максимуму 600 МВт-год, до Румунії – 150 МВт-год.
