Реклама
12 червня в київському гольф-центрі відбудеться бізнес-форум, який вже став традиційним – «Зерно. Свині. М’ясо – 2024».
Це грандіозна подія, яка з метою рішучого подолання викликів сьогодення об’єднує всі сфери продовольчої безпеки країни – зерновий бізнес, свинарство, м’ясну галузь, ритейл та суміжні галузі, створює коаліції на всіх ланках продовольчого ланцюга – від зернятка в полі до готового м’ясного виробу на столі споживача.
«Зерно. Свині. М’ясо-2024» надає своїм учасникам унікальну можливість дізнатися як збільшити свій прибуток, презентує реальні інструменти отримання доданої вартості, пропонує альтернативу заблокованому експорту зерна, знайомить з провідними експертами галузей, виробниками та переробниками, постачальниками обладнання та генетики, інформує про інновації, актуальні тенденції, фінансові та технічні можливості.
Цього року підніматимуться такі питання:
— Перспективи розвитку зернового ринку України через призму розвитку свинарства та мʼясної галузі
— Можливість заміщення експорту зернових експортом м’яса та мʼясних продуктів з доданою вартістю
— Стан та перспективи розвитку свинарства і м’ясної галузі України під час війни та після її закінчення
— Реалізація концепції «Нове свинарство України», її вплив на продовольчу безпеку країни та переваги галузей від її реалізації
— Україна без АЧС – все про викорінення АЧС за допомогою вакцинопрофілактики
— Інвестиційні можливості з вигодою для зерновиків, нових та діючих свинокомплексів, суміжних галузей
— Найнижча собівартість українських свиней в світі зараз і назавжди
— Ефективні технології в свинарстві та м’ясній галузі
— «Дорожня карта» для створення власного підприємства в свинарстві
— Презентація соціального проекту, що допоможе ветеранам війни започаткувати успішний бізнес в свинарстві
— Звідки і на яких умовах залучити фінансування, гранти, підтримку виробників і переробників
— Збут та внутрішня торгівля, співпраця з національними мережами, власний роздріб
— Збут та зовнішня торгівля, хто може експортувати, куди і як організувати експорт мʼяса
Мʼясна галузь та свинарство зараз мають стати справжніми драйверами нашої економіки, а тандем з ритейлом та суміжними галузями обов’язково приведе економіку України до розквіту. Долучайтеся!
Форум «Зерно. Свині. М’ясо-2024» відбудеться 12 червня 2024 року в м. Київ, гольф-центр Київ (вул. Оболонська набережна, 20)
Організатори форуму: Асоціація «М’ясної галузі» та Центр підвищення ефективності в тваринництві.
Програма бізнес-форуму та реєстрація за посиланням: https://meatindustry.com.ua/
Open4business – інформаційний партнер
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Снежная Панда”, у січні-квітні випустило продукцію на 149,6 млн грн, що на 38,5% більше, ніж за той самий період 2023 року. Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 31,5% – до 18,3 млн рулончиків.
Як повідомлялося, всього за чотири місяці основними виробниками санітарно-гігієнічної паперової продукції випущено 210,6 млн рулонів паперу – на 10% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози з привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного з провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Співвласниками компанії в рівних частках (по 25%) виступають четверо одеських підприємців.
Номери мобільного зв’язку з кодом мережі призначення “77”, дозвіл на використання яких одержав найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар”, з’являться в продажу наприкінці червня – у липні, повідомив президент компанії Олександр Комаров.
“Думаю, наприкінці червня – у липні точно з’являться”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, подаючи заявку на нову мережу призначення, в НКЕК компанія була далека від критичної фази. “Київстар” оперує п’ятьма кодами мережі: “67”, “68”, “96”, “97” і “98”.
“Я добре пам’ятаю цифру, коли ми мігрували в новий білінг – ми переводили до 40 млн номерів (станом на грудень 2023 року “Київстар” обслуговував близько 24 млн абонентів мобільного зв’язку – ІФ-У). Чому така цифра? Через те, що якийсь час ми не відключаємо номери, які “замовкли”, – сказав Комаров.
Президент “Київстару” розповів також про всеукраїнську ініціативу не від’єднувати від мережі людей, які залишилися на окупованих територіях. Реалізувати її планують на рівні регуляторного рішення.
“Проєкт такого рішення зараз обговорюється НКЕК з нами – операторами ринку електронних комунікацій. Найімовірніше, цим рішенням буде встановлено певні часові рамки, наприклад 3-4 роки. “Київстар” дотримувався такого правила з початку повномасштабного вторгнення за власною ініціативою”, – сказав Комаров.
Уряд України на засіданні в п’ятницю ухвалив кілька кадрових рішень, зокрема про звільнення із займаних посад трьох заступників міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
У Телеграм-каналі уряду повідомляється, що Кабінет міністрів України 17 травня затвердив розпорядження про звільнення з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександри Азархіної, про звільнення з посади заступника міністра цього самого міністерства Юрія Васькова та про звільнення Анни Юрченко з посади заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури з питань європейської інтеграції.
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада звільнила віцепрем’єра з відновлення – міністра розвитку громад територій та інфраструктури Олександра Кубракова. Проєкт постанови від депутатів правлячої фракції “Слуга народу” підтримали 272 депутати. Рішення ухвалили без заслуховування віцепрем’єра. Згодом ініціатори звільнення віцепрем’єра пояснили це рішення в Раді відновленням Мінрегіонрозвитку.
Гірничорудні підприємства України в січні-квітні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11 млн 28,545 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 4,1 раза – до $2 млрд 409,852 млн.
При цьому за 3 міс.-2024 було експортовано 9 млн 4,370 тис. тонн ЗРС на суму $863,315 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (43,03% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,29%) і Польщі (13,67%).
В Україну за січень-квітень 2024 року було імпортовано ЗРС на $72 тис. у сумарному обсязі 252 тонни, тоді як у січні-квітні 2023 року ввезено на $41 тис. у сумарному обсязі 67 тонн. Імпорт здійснювався з Нідерландів (29,17%), Італії (25%) і Норвегії (18,06%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 96,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 583,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 82,2% – до $288,324 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (37,50% поставок у грошовому виразі), Польщу (15,84%) та Італію (7,74%).
У січні-квітні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-квітні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% поставок у грошовому вираженні), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Україна 2022 року імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
