Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В Узбекистані запроваджено нові заходи для стимулювання прямих іноземних інвестицій

Ухвалено Указ Президента Республіки Узбекистан «Про додаткові заходи зі стимулювання залучення прямих приватних іноземних інвестицій».

Документ спрямований на подальше поліпшення інвестиційного клімату, підтримку процесів приватизації, модернізацію виробництв, а також створення нових робочих місць, особливо в регіонах з надлишковою робочою силою.

Згідно з Указом, для підприємств, створених із залученням прямих іноземних інвестицій і які здійснюють діяльність у пріоритетних галузях, передбачаються податкові пільги строком на:

  • 3 роки за обсягу інвестицій від 300 тис. до 3 млн доларів США;
  • 5 років — від 3 млн до 10 млн доларів;
  • 7 років — за інвестицій понад 10 млн доларів.

Пільги застосовуються на території всіх міст і сільських населених пунктів республіки, за винятком міста Ташкент і Ташкентської області. Водночас ці обмеження не поширюються на підприємства, що працюють у сфері туризму та поводження з відходами.

Особливу увагу приділено галузям, на які поширюються ці стимули. До переліку включено, зокрема:

виробництво радіоелектроніки та комплектуючих, легку та шовкову промисловість, виготовлення будівельних матеріалів, харчову та м’ясо-молочну галузі, хімічну й медичну промисловість, машинобудування, туризм, а також сферу переробки відходів.

 

,

Огляд-прогноз курсу гривні щодо ключових валют від аналітиків КИТ Group

Випуск № 2 – червень 2025 року

Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

Валютний ринок України входить у другу половину року в умовах відносної стабільності на внутрішньому ринку та зростаючої турбулентності на зовнішньому.

Поточна динаміка валютного ринку формується під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, які мають потенціал змінити траєкторію курсоутворення в найближчій перспективі. Основними темами кінця червня стали глобальна слабкість долара, виникнення нових зон напруження на глобальній мапі світу, із внутрішнього порядку денного — активізація готівкового ринку в Україні й обережна валютна лібералізація, що триває під контролем НБУ.

Глобальний контекст

Світові ринки демонструють посилення позицій євро на тлі ослаблення долара. Індекс DXY досяг найнижчого значення з 2022 року — валюта США втратила понад 10% з початку року, і це падіння може стати рекордним з 1970-х. Основний тригер — політична невизначеність у США. Чутки про наміри Дональда Трампа достроково змінити голову ФРС і втрутитись в діяльність інституції викликали сумніви щодо незалежності монетарної політики США. На цьому тлі євро зміцнився до 1,173 USD — найвищого рівня за три роки, франк та єна також наростили позиції.

І хоча ФРС наразі утрималась від зміни ставок, очікування ринку вже зсунулись і, відповідно, закладаються операторами ринку в курсове моделювання та прогнозування — консенсусне очікування міжнародних аналітиків щодо ймовірності зниження ставки на найближчому засіданні сягнуло 25%.

Паралельно з цим риторика ЄЦБ залишається обережною: у єврозони немає достатнього запасу інституційної стійкості, щоб кинути виклик долару як світовій резервній валюті. Євро зростає переважно технічно — через ослаблення долара, а не завдяки фундаментальним перевагам, до того ж зміцнення його позицій невигідне самому Євросоюзу як додатковий чинник тиску на експорт.

Внутрішній український контекст

На українському ринку ситуація дещо інша. Готівковий сегмент демонструє різке зростання попиту: в травні банки завезли в Україну $778 млн готівкової валюти, що на 38% більше, ніж у квітні. Зокрема, долара — $457 млн (+52%), євро — $318 млн (+22%). Це вказує на активізацію роздрібних купівель, імовірно, з боку домогосподарств, які або намагаються зафіксувати поточні рівні курсів, або нарощують заощадження у валюті на тлі сезонного зростання доходів і переказів, а також посилення девальваційних очікувань.

На графіках простежується розширення спреду між курсами купівлі та продажу євро, що супроводжує зростання обсягу готівки на ринку. Цей сигнал — індикатор нервозності в обмінниках і невизначеності щодо подальшого руху курсу. Курс продажу відреагував більш чутливо на ривок курсу НБУ, а от курс купівлі зростав більш плавно, що свідчить про дисбаланс у структурі попиту/пропозиції.

Національний банк України зберігає активну позицію. Валютна лібералізація триває, але точково — за принципом «нові гроші — нові умови». НБУ не готовий до повного зняття обмежень і публічно визнає занадто високі ризики відтоку валюти, що може похитнути баланс на ринку.

Готовність НБУ до пом’якшення обмежень або заяви з анонсами таких дій можуть стати яскравим індикатором того, що владний економічний блок має фундаментальне бачення, як забезпечити довгостроковий баланс на внутрішньому валютному ринку з огляду на підтвердження партнерами подальшої допомоги країні.

Невдовзі уряд має задекларувати очікування щодо середньорічного курсу долара в межах бюджетного процесу на 2026 рік.

Таким чином, внутрішній валютний ринок входить у фазу пошуку нового балансу між контрольованою стабільністю та зростаючими зовнішніми та внутрішніми ризиками.

Курс долара США: динаміка й аналіз

Протягом червня курс долара до гривні демонстрував збереження загальної стабільності з помірною висхідною динамікою наприкінці місяця. Упродовж 30 днів середній курс купівлі в банках зростав з 41,20 до 41,42 грн/$, продажу — з 41,70 до 41,95 грн/$. Офіційний курс НБУ у цей самий період підвищився з 41,52 до 41,69 грн/$.

На коротшій дистанції — за останній тиждень — ринок показав стабілізацію після пікових значень у середині червня: курс купівлі знизився з 41,60–41,40 грн/$, продажу — на рівні 42,15–41,95 грн/$, а офіційний курс залишався в межах 41,83–41,64 грн/$. Таким чином, спостерігається відсутність різких коливань і збереження контрольованої курсової динаміки.

Динаміка спредів між купівлею, продажем і офіційним курсом демонструє, що банки не очікують суттєвих змін на ринку та не закладають додаткової премії чи ризиків до значення курсів. Це вказує на баланс попиту на долар, стабільність поведінки ринку та відсутність панічних або спекулятивних настроїв.

Ключові фактори впливу:

  • Стабільна монетарна політика НБУ: регулятор продовжує згладжувати коливання, підтримуючи офіційний курс у вузькому коридорі.
  • Збалансований попит і пропозиція: зафіксоване в травні зростання імпорту готівкової валюти (на 38% м/м) не призвело до тиску на курс, що свідчить про достатню ліквідність на готівковому ринку.
  • Міжнародні фактори: девальвація долара на глобальному ринку (індекс DXY втратив понад 10% з початку року) послаблює зовнішній тиск на гривню, натомість зміцнення євро — частково перетягує попит в іншу валюту.
  • Поведінкові очікування ринку: долар на внутрішньому ринку залишається «базовим активом», однак сплеску попиту на нього не відбувається — гравці не очікують форс-мажорів у найближчі тижні.

Прогноз:

  • Короткостроково (2–4 тижні): ймовірне коливання в межах 41,30–42,00 грн/$, без виходу за межі 42,10 грн/$ за відсутності зовнішніх шоків чи короткострокових ситуативних сплесків.
  • Середньостроково (2–4 місяці): повернення до рівнів 42,00–42,50 грн/$ можливе в разі посилення імпортного попиту, підвищення бюджетних виплат або реалізації ризиків із фінансуванням чи зміни очікувань і настроїв населення й операторів ринку.
  • Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій передбачає поступову девальвацію гривні до 43,00–44,50 грн/$ на фоні ймовірного скорочення зовнішньої підтримки та тиску на держфінанси. Запобігти такому сценарію можуть декларації уряду та НБУ щодо курсової політики на 2026 рік, які можуть частково заспокоїти девальваційні очікування ринку й економічних агентів.

Курс євро: динаміка й аналіз

У червні курс євро до гривні демонстрував стійке зростання з мінімальними відхиленнями, посилюючи свої позиції на тлі ослаблення долара США на глобальних ринках і збереження стійкого попиту на євровалюту в Україні. За останні 30 днів спостерігалося поступове, але стабільне зростання всіх ключових орієнтирів: середній курс купівлі піднявся з ~46,80 до ~48,60 грн/€, курс продажу — з ~47,50 до майже 49,40 грн/€, а офіційний курс НБУ — із ~46,90 до 48,48 грн/€. Останній тиждень червня показав певне пришвидшення цієї динаміки.

Ці зміни свідчать про сильний висхідний тренд євро в умовах ослаблення долара, спекулятивного інтересу та поступового відновлення імпортної активності.

Ключові фактори впливу:

  • Глобальне посилення євро: курс євро до долара сягнув 1,173 — максимуму за останні три роки, чим частково пояснюється зростання курсу євро до гривні.
  • Високий попит на готівкову валюту в Україні: за травень банки ввезли 778 млн доларів у готівковому еквіваленті, з них євро — $318 млн (+22% до квітня), що відображає підвищений інтерес до цієї валюти.
  • Очікування зниження ставки ФРС США: як наслідок — тиск на долар і перетік частини активів у євро.
  • Відсутність жорсткого контролю НБУ щодо євро: операторам ринку простіше віддзеркалювати міжнародні тенденції у внутрішніх цінах.

Прогноз:

  • Короткостроково (2–4 тижні): з огляду на зовнішні фактори та стабільний попит курс євро може прямувати до коридору 49,00–49,50 грн/€ з імовірним проривом до 50,00 грн/€, якщо отримає додаткові зовнішні драйвери.
  • Середньостроково (2–4 місяці): імовірний вихід понад значення 50,00 грн/€, особливо в разі збереження євро на глобальному максимумі та збереження поточних міжнародних драйверів зростання його курсу.
  • Довгостроково (6+ місяців): за умови збереження поточної глобальної ситуації з її драйверами, які підштовхують євро вгору імовірний вихід до позначок понад 53,00–55,00 грн/€, якщо глобальні ринки остаточно змістяться на користь євро, а ЄЦБ та ЄС не будуть вживати заходів для протидії висхідному тренду.

Загалом ринок євро в Україні демонструє тренд активного зростання на фоні як глобальних факторів, так і внутрішнього попиту. Єдина валюта наразі демонструє значно більшу волатильність і ринкову динаміку, ніж долар.

Рекомендації для бізнесу та інвесторів

Липень принесе контрольовану стабільність долара й активне зростання курсу євро. Усе це — на тлі глобального перетягування інвесторської довіри між доларом і євро. У такому середовищі валютна стратегія має зберігати гнучкість, адаптивність і бути розрахованою на кілька різних сценаріїв розвитку подій.

Ліквідність — передусім. Усі валютні активи варто тримати в інструментах із можливістю швидкого реагування. Строкові депозити, облігації без можливості дострокового виходу чи прив’язка до однієї валюти — потенційні пастки. Найближчі місяці варто зберігати фокус не на дохідності, а на збереженні можливості для оперативного маневру.

Євро — зростання набуло ринкової динаміки. Після відчутного підйому в червні ринок поки що залишається в фазі апетиту до євровалюти, і хоча частину новин уже враховано, волатильність зберігається. Якщо потрібно переформатувати частку цієї валюти у портфелі — краще це робити поступово, коли звужуються спреди або знижується тиск із боку глобальних драйверів.

Долар — усе ще важливий елемент захисту. Поточна стабільність не означає, що долар втратив свої функції та принади. Навпаки, у середньо- та довгостроковому горизонті його варто тримати в портфелі: восени чи взимку ймовірний девальваційний тренд для гривні, який винагородить терплячих тримачів долара з міцними нервами.

Спреди — головний маркер для рішень. Якщо в парі USD/UAH спреди залишаються стабільними, то в EUR/UAH — вони знову розширюються. Це свідчить про повернення нервозності та невизначеності: коли оператори закладають у курс додаткову маржу, це сигнал не поспішати. Коли спред стискається — це час для аналізу щодо входу.

Фіксовані «валютні орієнтири» — під забороною. Курсова передбачуваність останніх тижнів — не основа для шаблонних дій чи надмірного оптимізму. Продовжуйте працювати з 3–4 сценаріями руху курсу та тестуйте, як працюватиме ваша структура активів за кожного з них.

Гривня — не тримайте більше ніж треба. Вона поки стабільна, але зовнішні дисбаланси зростають. Надмірне накопичення гривневих коштів створює ризики. Гривневу масу понад операційний запас варто перекладати у будь-яку із надійних валют або прив’язані до них інструменти.

Валютна лібералізація — радше сигнал, ніж інструкція до дій. Сигнали НБУ про пом’якшення обмежень важливі, але поки що — це більше символічний крок. Реальний ефект буде помітний ближче до осені. Інвесторам і бізнесу варто не лише стежити за кроками з лібералізації, але й пам’ятати про можливість зворотних дій регулятора, якщо курсовий сценарій змусить його повернутись до обмежень. Можливо, слід подумати про вихід у найменш залежні від дій держави валютні інструменти — готівка чи стейблкоїни на основі надійних валют.

Тримайте фокус на євро. Якщо ваша бізнес-модель передбачає витрати або виручку в євро, варто вже зараз переглянути структуру валютного ризику, закласти в контракти запас міцності або протестувати можливі сценарії прориву курсу вище 50 грн/€.

Що важливо у сфері новин. Насамперед оприлюднення індикаторів і курсових орієнтирів уряду та НБУ на 2026 рік в межах бюджетного процесу.

Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.

Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.

Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.

Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.

Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.

 

, ,

Актуальні закупівлі ПАТ «Укрнафта»

До вашої уваги пропонуються актуальні тендери ПАТ «Укрнафта», оголошені у червні 2025 року:

Капітальний ремонт нафтозбірного колектору “ГЗУ-+++-ГЗУ-+++” +++ ЦВНГ-+++, НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» Охтирського району, Сумської області.

Очікувана вартість закупівлі: 11,00 млн грн без ПДВ

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 14 липня 2025 року.

Деталі за посиланням. 

***

Токарний центр з ЧПК.

Очікувана вартість закупівлі: 9,98 млн грн без ПДВ

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 04 липня 2025 року.

Деталі за посиланням.

***

Обважнені бурильні труби без різі в асортименті.

Очікувана вартість закупівлі: 11,70 млн грн без ПДВ

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 09 липня 2025 року.

Деталі за посиланням.

***

Запрошуємо надійних партнерів до співпраці!

Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

Дизель від UKRNAFTA – один із найякісніших в Україні

UKRNAFTA потрапила в ТОП-5 рейтингу дослідження Інституту споживчих експертиз. Його фахівці перевірили відповідність державним стандартам дизельного палива на українських АЗК. У підсумку дизель від UKRNAFTA виявився одним із найякісніших на ринку.

Комерційний директор UKRNAFTA Сергій Федоренконаголошує:компанія ретельно стежить, щоб у мережу надходило лише якісне пальне.

«До того, як дизель потрапляє в бак нашого клієнта, він декілька разів проходить лабораторні тести: коли прибуває вагон або танкер, коли переливають у бензовоз, і потім безпосередньо в мережі АЗК. Це роблять наші лабораторії, а також незалежні лабораторії, щоб ми контролювали якість з декількох сторін. Це повністю відповідає ДСТУ та стандартам Європи», – зазначив він у коментарі телемарафону «Єдині новини».

У телевізійному сюжеті нагадують: якісне пальне – одна з основних передумов для надійної та довговічної експлуатації вашого автомобіля. Бо навіть одна заправка, наприклад – неякісним дизелем, може призвести до проблем із паливною системою та двигуном. Як наслідок, на авто може чекати недешевий ремонт.

Саме тому автовласники обирають лише перевірені мережі АЗК. А вони, в свою чергу, приділяють особливу увагу контролю якості пального на своїх заправках.

«Тому, звісно, потрібно дивитись на бренд і на репутацію АЗК, щоб бути впевненими, що там буде якісне пальне. Ми веземо з Польщі, Німеччини бензин, з величезної кількості країн-постачальників – дизпаливо. Танкери з Канади, Швеції, Ізраїлю, Греції з дизелем припливають в різні порти, де ми маємо можливість його імпортувати», – додав Сергій Федоренко.

Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

 

В Україні медіанна ціна продажу будинків на вторинному ринку зросла на чверть, квартир на 16%

Медіанна ціна продажу квартир на вторинному ринку житла в Україні в оголошеннях у травні 2025 року зросла на 16% порівняно з травнем 2024 року, до 2,3 млн грн, будинків – на 25%, до 2,7 млн грн, свідчать дані порталу «OLX Нерухомість». Згідно з аналітичними даними OLX, кількість активних оголошень про продаж квартир на вторинному ринку України зменшилася за рік на 12% – до 254,2 тис. При цьому кількість відгуків зросла на 37%.

У Києві кількість активних оголошень про продаж квартир у травні-2025 також в цілому зменшилася. Оголошень про продаж однокімнатних квартир менше на 17%, двокімнатних – на 13%, трикімнатних – на 1%. У той же час кількість відгуків збільшилася на 52%, 34% і 29% відповідно.

За даними OLX, середня кількість відгуків на оголошення про продаж квартири в цілому по Україні становить 3,5. У Києві найбільшим попитом на вторинному ринку квартир користуються однокімнатні квартири – шість відгуків на пропозицію.

Медіанна ціна в оголошеннях про продаж квартир у Києві зросла: для однокімнатних квартир на 12% (до 2,9 млн грн), двокімнатних – на 17% (до 4,6 млн грн), трикімнатних – на 16% (до 6,6 млн грн).

Відзначається, що кількість активних оголошень про продаж будинку на вторинному ринку України зросла за рік на 4% – до 115,2 тис. Загальна кількість відгуків зросла на 26%, при цьому середня кількість відгуків на оголошення про продаж будинку становить 4,7.

Як повідомлялося в звіті про фінансову стабільність Національного банку України за червень 2025 року, фактичні угоди купівлі-продажу житла демонструють незначне зростання цін на противагу цінам, зазначеним в оголошеннях.

В Україні продовжує зростати тіньовий ринок сигарет – дослідження

В Україні продовжує зростати тіньовий ринок сигарет – у квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами досяг 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року), повідомляється в дослідженні «Kantar Україна» «Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні», опублікованому в понеділок.

У «Kantar Україна» уточнили, що при такому рівні нелегальної сигаретної продукції на ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків становлять 25,2 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет в Україні – понад 5 млрд шт.

“У квітні ми знову спостерігаємо зростання обсягів ринку нелегальних тютюнових виробів в Україні та істотне збільшення частки підробленої продукції – до 8,8% (проти 6,4% у лютому 2025 року). За середньорічними показниками, понад третина контрафактної продукції (39%) має ознаки підроблених акцизних марок. Серед них, за написом на упаковці, 33% вироблено «Маршалл Файнест Тобакко» («Юнайтед Тобако»)/VK Tobacco FZE і 6% – «Українським тютюновим виробництвом», – зазначила аналітик «Kantar Україна» Тетяна Свердлик.

При цьому значну частку становить нелегальна продукція, яка маркована написом Duty Free або призначена для експорту і нелегально продається в Україні. Більше половини такої продукції, за написом на упаковці, вироблено Винниківською тютюновою фабрикою. Сompliment (47%) і Lifa (5%) – основні торгові марки цієї категорії. Решта 43% нелегальної продукції складають торгові марки виробника «Маршалл Файнест Тобакко», серед найпоширеніших – Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%).

У дослідженні зазначається, що найбільші обсяги торгівлі нелегальними тютюновими виробами традиційно фіксуються в шести областях, які разом формують 71% ринку такої продукції Дніпропетровська – 27%, Одеська – 13%, Львівська – 10%, Харківська – 9%; Київ та Київська обл. – 7%, Хмельницька – 6%.

Значна частка продажів нелегальної тютюнової продукції припадає на кіоски та магазини – у квітні 2025 року в цих каналах торгівлі було реалізовано 67% нелегальних тютюнових виробів, резюмували в «Kantar Україна».

,