За процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора українському підприємцю Геннадію Боголюбову повідомлено про підозру в незаконному заволодінні паспортом іншої особи та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України.
“За даними слідства, підозрюваний організував собі незаконний перетин кордону, залучивши начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “Ягодин” Луцького прикордонного загону. Для цього бізнесмен використовував паспорт громадянина України, який був загублений у 2022 році, про що було повідомлено органи ДМС України. У ніч на 24 червня 2024 року за сприяння прикордонника, який достовірно знав, що йому для перевірки надали документ на ім’я іншої особи, український бізнесмен незаконно виїхав із країни”, – повідомляє Офіс генпрокурора в телеграм-каналі.
У повідомленні не вказується ім’я підприємця, однак як повідомило в прес-релізі Державне бюро розслідувань, ідеться про колишнього співвласника “Приват-Банку” Геннадія Боголюбова.
Прикордоннику також повідомлено про підозру за фактом незаконного переправлення громадянина через державний кордон України (ч. 2 ст. 332 КК України). За клопотанням прокурора йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 25 млн грн.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Теплова карта ризиків для фінансового сектору України
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Нафта продовжує дешевшати на торгах у вівторок.
Трейдери оцінюють наслідки урагану “Берил”, що обрушився на узбережжя Техасу в понеділок, і стежать за переговорами між Ізраїлем і ХАМАС.
Очікування, що за посередництва Катару та Єгипту сторони домовляться про припинення вогню, чинять певний тиск на нафтовий ринок, йдеться в огляді команди експертів StoneX, який цитує Market Watch. Аналітики, однак, зазначають, що “подібні переговори раніше багато разів провалювалися”.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:15 кв становить $85,54 за барель, що на $0,21 (0,24%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,79 (0,9%), до $85,75 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні до цього часу на $0,22 (0,27%), до $82,11 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зменшилася на $0,83 (1%), до $82,33 за барель.
Наслідки урагану “Берил” виявилися менш серйозними, ніж очікувалося. Проте, деякі об’єкти енергетичної інфраструктури в Техасі, як і раніше, не працюють через наслідки урагану.
Увагу трейдерів цього тижня спрямовано на щомісячні огляди щодо нафтового ринку ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства.
Крім того, ринок чекає заяв голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла, який у вівторок представить піврічну доповідь про грошово-кредитну політику в банківському комітеті Сенату США.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, водночас перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Україна експортувала ріпаку 3,7 млн тонн на суму $1,4 млрд, при виробництві минулого року 4,5 млн тонн. Найактивніше його купували Німеччина – 1,226 млн тонн, Румунія – 609 тис. тонн, Нідерланди – 420 тис. тонн.
Реальний ВВП у 2021-прогноз до 2025
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 32,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,140 млн тонн із 2,374 млн тонн. Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, опублікованою в понеділок увечері, виплавка сталі зросла на 37% до січня-червня-2023 – до 3,874 млн тонн, а виплавка чавуну збільшилася на 22,3% – до 3,467 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
