АТ “Укрнафта” спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за підсумками роботи ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” у 2025 році, повідомила компанія.
Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між “Укрнафтою” та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
“Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн (…) Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію”, – зазначив голова правління “Укрнафти” Богдан Кукура.
Своєю чергою, як стверджують в АРМА, управління “Укрнафтобурінням” – один із показових прикладів ефективної взаємодії агентства з управителем.
“Укрнафта” належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року”, – зазначила т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко.
Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що розташоване на території Богодухівського району Харківської області, однак у серпні 2024 року компанія відновила роботу.
“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.
Державний і гарантований державою борг України з 2012 по 2026 рік (млн. Грн.)
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) за вісім місяців 2026 року придбали медичних товарів майже на 8,2 млрд грн, що станровить 83% визначених до закупівлі в цьому році медичних товарів.
Як повідоммло МЗУ в пресрелізі, найбільше коштів станом на початок вересня було спрямовано на закупівлю препаратів і медичних виробів для лікування та забезпечення пацієнтів, зокрема, ліки для дітей та дорослих з онкологічними захворюваннями – 184 позиції на 2 млрд грн, інноваційні лікарські засоби, що закуповуються за механізмом договорів керованого доступу (ДКД) – 32 позиції на 1,9 млрд грн, ліки та медичні вироби для лікування серцево-судинних захворювань – 105 позицій на 1,1 млрд грн, а також медичні вироби для забезпечення донорства крові – 122 позиції на 817,9 млн грн та ліки для дітей та дорослих із гемофілією – 29 позицій на 541,7 млн грн.
Загалом в 2026 році МЗУ мають придбати 813 позицій, включно з тими, що закуповуються за кошти донорів фандрайзингової платформи UNITED24. За 8 МЗУ доставили в регіони 760 позицій ліків і медвиробів, придбаних за кошти бюджету цього та попереднього року.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в січні-серпні через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого з 2019 року адмініструє МЗУ, лікарні придбали медичних товарів майже на 21,1 млрд грн, що 30,2%, більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Середня економія за вісім місяців 2026 року при закупівлях через Prozorro Market становила 12,77% від очікуваної вартості закупівель, а загалом замовники заощадили 3,1 млрд грн.
При цьому за січень-серпень 2026 року медичні товари через Prozorro Market закуповували 2633 замовники, а свої пропозиції в каталозі представили 1530 кваліфікованих постачальників.
Імпорт товарів до України у січні-серпні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $52,6 млрд до $66,3 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.
Натомість експорт, попри зростання 4% у січні-липні, в січні-серпні сповільнився та залишився майже на рівні минулого року – $26,6 млрд проти $26,6 млрд минулого року.
При цьому оподаткований імпорт склав $46,8 млрд, що становить 71% загальних обсягів імпортованих товарів.
“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-серпні 2025 року склало $0,6/кг”, – додали у відомстві.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $19,6 млрд, Польщі – $6,3 млрд і Німеччини – $4,4 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,2 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1.7млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-серпні 2026 року товарів 73% склали машини, устаткування та транспорт – $29,9 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 168,1 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $9 млрд (до бюджету сплачено 74,9 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $9,5 млрд (сплачено 197 млрд грн, що складає 34% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продтовари – $15,4 млрд, метали та вироби з них – $2,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,4 млрд.
За 8міс.- 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,1 млрд грн, тоді як минулого року за аналогічний період сума складала 174,2 млн грн.
Як повідомлялося, з липня поточного року робота портів “Великої Одеси” та розташованих у них терміналів суттєво ускладнилася через посилені атаки на судна та портову інфраструктуру.
На території Чорнобильської АЕС запрацювала нова сонячна електростанція потужністю 2 МВт, яка забезпечуватиме електроенергією критично важливу інфраструктуру, повідомив у середу перший віце-прем’єр-міністр України з питань енергетики Денис Шмигаль.
«Така власна генерація робить ЧАЕС більш стійкою та менш залежною від зовнішнього електропостачання і є однією з необхідних умов ядерної та радіаційної безпеки», — написав він у Telegram-каналі.
Зокрема, нова СЕС забезпечить електроенергією «Новий безпечний конфайнмент», об’єкти поводження з радіоактивними відходами та сховища відпрацьованого ядерного палива.
Загальний бюджет проєкту з будівництва СЕС на території ЧАЕС становить понад $825 тис. Реалізувати його вдалося завдяки підтримці ПРООН та урядів Литви й Японії. Зокрема, Литва надала 7 296 сонячних панелей і 17 мережевих інверторів у рамках гуманітарної допомоги, а ПРООН за рахунок фінансування Японії забезпечила додаткове обладнання, монтаж та запуск станції.
Щороку станція вироблятиме понад 2 млн кВт·год чистої електроенергії, що становить 5 % річного споживання промислового майданчика та дозволить заощаджувати близько $365 тис. на рік.
«Заощаджені кошти спрямуємо на модернізацію, заміну та оновлення критично важливого обладнання, необхідного для безпечного виведення ЧАЕС з експлуатації», – зазначив Шмигаль.
Сербське ділове видання Parametar підготувало цікавий аналіз щодо парламентських виборів у Сербії. Президент Олександр Вучич призначив дострокові парламентські вибори на 25 жовтня. Сербії належить розподілити 250 депутатських мандатів, але по суті кампанія перетворюється на вибір між збереженням нинішньої моделі влади та спробою політичного перезавантаження.
Головний фаворит — блок «Александр Вучич — Об’єднана Сербія» навколо SNS. Сам Вучич балотується як кандидат на посаду прем’єр-міністра. Його кампанія, як вважає сербське ЗМІ Parametar, будуватиметься навколо стабільності, інфраструктурного будівництва, інвестицій, зростання економіки та тези про те, що країні не можна повертатися до періоду політичної нестабільності.
Головним конкурентом вперше стає не традиційна партія, а Студентський список, що виник із протестів після трагедії в Нові-Саді. Його основні теми — корупція, відповідальність влади, незалежність інститутів та прихід у політику нових людей. Гасла руху максимально прості: «Студенти перемагають» і «Або Сербія, або мафія».
Частина опозиції вже вирішила підтримати студентів, однак єдиного антиурядового списку не буде. Окремо йдуть проєвропейська «Європейська Сербія», блок «Народна Сербія», соціалісти Івіци Дачича та кілька національно-консервативних і сувереністських об’єднань.
Окремо кампанію двох основних центрів сили розділяє й принципово різний емоційний порядок денний. На думку соціолога та співзасновника компанії Active Group Олександра Познія, Вучич будуватиме кампанію насамперед навколо тези про стабільність — нагадуючи виборцям про зростання економіки, масштабні інфраструктурні проєкти, приплив інвестицій та загальну зміну рівня розвитку Сербії за останні роки. Така стратегія має переконати виборця, що зміна влади несе ризик втрати досягнутих країною результатів. Студентський список, навпаки, апелюватиме до накопиченого попиту на боротьбу з корупцією та оновлення політичної системи, протиставляючи чинній еліті нових людей, не пов’язаних із традиційними партіями. Таким чином, вибори можуть багато в чому перетворитися на зіткнення двох базових формул — «стабільність та економічний результат» проти «зміни влади та очищення інститутів».
Саме тому ключовим стане питання, що для виборця виявиться важливішим: збереження економічної та політичної стабільності чи попит на глибоку зміну системи.
Окремим сегментом традиційно будуть партії національних меншин. Для меншин діє спеціальний виборчий режим: їм не потрібно долати загальний 3-відсотковий бар’єр, а під час розподілу мандатів отриманий ними результат коригується спеціальним коефіцієнтом. На початку кампанії очікується участь Союзу воєводінських угорців (SVM), боснійських партій SPP і SDA, представників албанського та ромського населення та низки невеликих регіональних об’єднань. До закінчення реєстрації їхній склад ще може змінитися.
Соціологічні дані поки що суперечливі. Faktor Plus дає SNS близько 47 %, студентам — близько 32 %. Більш раннє опитування CRTA показувало зворотну картину — близько 45 % студентам проти 36 % SNS.
На міжнародних платформах ставок Вучич поки що виглядає явним фаворитом, але до голосування ще півтора місяця, а остаточний список учасників перегонів тільки формується.
Детальніше читайте на Parametar.rs.
