Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні в суботу наголосив на важливості результативності засідань Верховної Ради наступного тижня.
«Вже було прийнято закон про множинне громадянство, і це важливе питання, зокрема, для тих, хто воює за Україну. Дуже чекаю на розблокування цього закону, щоб невідкладно його підписати», – заявив глава держави.
Він також повідомив, що підготовлено два важливих рішення щодо міжнародних угод: “Перш за все, угода про створення Спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії – її треба ратифікувати, і також варто підтримати вихід нашої держави з Оттавської конвенції про міни. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції і дуже активно використовує всі типи мін. І нам в Україні потрібен паритет у захисті – зокрема, це політичні та юридичні основи такого паритету”, – пояснив Зеленський.
Крім того, «вже підготовлено до другого читання законопроект про військового омбудсмана, і цей новий системний крок потрібен для того, щоб в армії впроваджувалися необхідні зміни. Буду вдячний народним депутатам, які підтримають цього тижня ці та інші надзвичайно важливі для нашої держави рішення», – додав Зеленський.
Європейські лідери та промислові кола рішуче відреагували на заяву президента США Дональда Трампа про введення з 1 серпня 30% тарифів на імпорт товарів з ЄС, що стало значним посиленням порівняно з чинним базовим збором у 10%, повідомляє Euractiv.
За інформацією видання, рішення викликало обурення серед лідерів країн-членів ЄС, які закликають до негайної і жорсткої відповіді з боку Брюсселя. Європейські дипломати проведуть екстрену зустріч у неділю для обговорення заходів
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге назвав дії Вашингтона «зухвалими і ляпасом» і заявив, що контрзаходи повинні вступити в силу вже в понеділок.
Президент Франції Еммануель Макрон закликав Єврокомісію рішуче захищати інтереси ЄС, якщо домовленості не буде досягнуто до 1 серпня.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку, а прем’єр Італії Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Угорщина розкритикувала Єврокомісію, заявивши, що тарифи слід було знизити після повернення Трампа.
«Тим часом представники європейської промисловості попереджають про серйозні наслідки нових мит. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа »тривожним дзвінком” і закликала до швидкого знаходження рішення, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже знизився до найнижчого рівня з березня 2022 року”, – зазначено в повідомленні.
Особливо страждає харчова промисловість, зокрема виноробний сектор. Італійська виноробна асоціація UIV заявила, що нові тарифи можуть спричинити ембарго на 80% італійського винного експорту до США. «Це – найтемніша сторінка у відносинах між двома історичними союзниками», – заявив президент UIV Ламберто Фрескобальді.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрем’єр-міністр — міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підписали грантову угоду на EUR6 млн безповоротної допомоги на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
“Це рішення дозволить підвищити ефективність агровиробництва на півдні України, стабілізувати водопостачання та зменшити втрати ресурсів у посушливих районах”, – зазначив міністр віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві додали, що міністри підписали ще низку угод, які стосуються фінансування ключових напрямів відновлення: аграрної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, медичних закладів, житлових програм, а також забезпечення доступу України до фінансових механізмів Італії.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-червні 2025 року зріс у 2,6 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $494,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну – за цей період її ввезено на $407,5 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $103,9 млн (53,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $28,8 млн) та Туреччини (на $15,3 млн), тоді як в січні-червні-2024 імпорт з Туреччини складав $38,4 млн, з Чехії – $7,2 млн. Зокрема, у червні імпорт цього обладнання збільшився у 3,6 раза порівняно з аналогічним місяцем торік, та майже вдвічі до травня цього року – до $103,4 млн.
Водночас, Україна за перше півріччя поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,7 мн проти $8,6 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки.
Як зазначається у пресрелізі банку в п’ятницю, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: перший транш на EUR35 млн буде надано з моменту підписання, другий на EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Згідно з релізом, підтримувана кредитом стратегія розвитку “Нової пошти” включає вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу, а також декарбонізацію та ширший доступ для жінок.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
Фінансування ЄБРР має гарантію перших збитків, що покриває 15% суми кредиту ЄБРР, яка надається Європейським Союзом (ЄС) в рамках Ukraine Investment Framework для розвитку муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR). Очікується також, що буде надано інвестиційний грант у розмірі до EUR1,5 млн для підтримки програм декарбонізації та відновлення людського капіталу, що підтримуються Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – ЄБРР та Спеціальним фондом реагування на кризи (CRSF).
Як йдеться у релізі, у 2024 році “Нова Пошта” встановила новий рекорд, доставивши 429 млн відправлень – на 16% більше, ніж у 2023 році, а значне зростання попиту, у свою чергу, створило потребу в подальшому розширенні.
“Нова пошта” є основною операційною дочірньою компанією ГК Nova, яка належить двом українським бізнесменам – В’ячеславу Климову та Володимиру Поперешнюку. Вона керує мережею з понад 39 тис. пунктів обслуговування та має близько 33 тис. співробітників в Україні, щомісяця обслуговуючи понад 11 млн клієнтів.
ЄБРР успішно співпрацює з “Новою Поштою” з 2018 року, за цей час профінансував чотири проекти “Нової пошти”.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
