Економіка Румунії у другому кварталі 2026 року скоротилася на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року за некоригованими даними, тоді як роком раніше ВВП країни демонстрував зростання на 0,3%. Про це свідчать попередні дані Національного інституту статистики Румунії (INS), опубліковані 7 вересня.
При цьому порівняно з першим кварталом 2026 року обсяг ВВП практично не змінився. За сезонно скоригованими даними спад у другому кварталі становив 2% у річному вираженні. Таким чином, йдеться насамперед про перехід економіки до від’ємної річної динаміки, а не про нове квартальне падіння.
За підсумками першого півріччя 2026 року ВВП Румунії знизився на 0,7% порівняно з січнем-червнем минулого року за некоригованими даними та на 1,6% за сезонно скоригованою серією.
Для порівняння: у першому півріччі 2025 року економіка Румунії зросла на 0,3% у річному вираженні. У другому кварталі минулого року ВВП також збільшився на 0,3% за некоригованими даними, а за сезонно скоригованою серією зростання тоді перевищувало 2%. Таким чином, за рік динаміка найбільшої економіки Південно-Східної Європи помітно погіршилася.
Основний тиск на економіку в першій половині 2026 року чинили торгівля, транспорт, готельно-ресторанний сектор, промисловість, ІТ та телекомунікації, а також ринок нерухомості. Торгівля, транспорт, складське господарство, готелі та ресторани, що становлять близько 21,6 % ВВП, скоротили обсяг діяльності на 3,9 % і зробили негативний внесок у динаміку ВВП у розмірі 0,9 процентного пункту.
Промисловість, на яку припадає близько 16 % економіки, скоротилася на 2,9 % і зменшила загальний показник ВВП ще на 0,5 п.п. Інформаційно-комунікаційний сектор знизився на 3,5 %, операції з нерухомістю — на 4,5 %.
Частково спад компенсувало будівництво. Обсяг робіт у секторі збільшився на 12,3%, а його позитивний внесок у ВВП становив 0,7 п.п.
Окремі показники підтверджують слабкість промислового сектору: промислове виробництво Румунії в січні–червні 2026 року скоротилося на 3,3 %, у тому числі обробна промисловість — на 4,4 %.
Погіршення динаміки ВВП відбувається на тлі масштабної бюджетної консолідації та тривалої високої інфляції. Єврокомісія у опублікованому 21 травня весняному прогнозі очікувала, що зростання економіки Румунії у 2026 році становитиме лише 0,1% після 0,7% у 2025 році. У 2027 році Брюссель прогнозує прискорення зростання до 2,3%.
За оцінкою Єврокомісії, уповільнення пов’язане насамперед зі скороченням реальних наявних доходів та споживання на тлі бюджетної консолідації та високої інфляції. Середня інфляція в Румунії у 2026 році прогнозується на рівні 7%, а дефіцит державного бюджету має скоротитися з 7,9% ВВП у 2025 році до 6,2% ВВП у поточному році. Підтримувати економіку мають інвестиційні проєкти, зокрема ті, що фінансуються за рахунок коштів ЄС, а також чистий експорт.
Наглядова рада ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (УПСК, Київ) 7 вересня припинила повноваження голови правління Наталії Вороб’євої у зв’язку із закінченням терміну дії контракту.
Згідно з офіційною інформацією страховика, розміщеною в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), вона обіймала цю посаду з 9 вересня 2021 року.
Крім того, зазначається, що тимчасово виконуючим обов’язки голови правління призначено Олександра Лініченка, який протягом останніх п’яти років обіймав посаду члена правління — заступника голови правління ЧАТ «УПСК».
ПрАТ «УПСК» зареєстровано у 1993 році. Компанія спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів та багажу.
За даними компанії, власником 99,999% її акцій є Олександр Михайлов.
Згідно з даними НБУ, компанія посідає 16-те місце серед страховиків non-life України за обсягом зібраних премій у 2025 році.
Автобаза Управління справами апарату Верховної Ради України 8 вересня оголосила тендер на закупівлю послуг з обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, а також за шкоду, заподіяну багажу під час перевезення.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 90,633 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 24 вересня.
Автобаза управління справами, апарат Ради, страхування відповідальності
АТ «ОТП БАНК» підписав меморандум про партнерство з компанією DELA ENERGY, розширюючи можливості фінансування проєктів енергонезалежності для українських підприємств. Тепер клієнти Банку зможуть отримати не лише фінансування для впровадження енергетичних рішень, а й професійний супровід на всіх етапах реалізації проєктів.
DELA ENERGY є інноваційною компанією, яка спеціалізується на розробці та впровадженні сучасних енергоефективних технологій. Вона здійснює повний цикл робіт: від проєктування та підбору обладнання до постачання і монтажу систем генерації електроенергії із сонячного випромінювання та систем зберігання електроенергії. Серед клієнтів DELA ENERGY є провідні українські підприємства з різних галузей економіки.
У межах партнерства DELA ENERGY допомагатиме клієнтам ОТП БАНК обирати оптимальні рішення для забезпечення енергетичної незалежності бізнесу, надаватиме консультації та експертну підтримку.
Співпраця ОТП БАНК та DELA ENERGY вже має успішний приклад реалізації. Зокрема, ферма ТОВ «Понори» у Чернігівській області за підтримки фінансування від ОТП БАНК придбала у DELA ENERGY сонячну електростанцію, яка сьогодні забезпечує близько половини потреб підприємства в електроенергії. Як господарство пережило окупацію, активно розвивається з власною СЕС і постачає молоко екстраґатунку – дивіться у відео на YouTube-каналі Банку.
«Сьогодні для українського бізнесу питання енергетичної стійкості є одним із ключових факторів безперервної роботи та розвитку. Саме тому ОТП БАНК активно підтримує проєкти енергонезалежності клієнтів, поєднуючи фінансові інструменти з експертизою надійних партнерів. Співпраця з DELA ENERGY дозволить підприємствам швидше знаходити ефективні рішення та впроваджувати сучасні технології генерації та зберігання електроенергії», – зазначила Ірина Кабанцева, керівниця проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК.
Детальніше ознайомитися з умовами фінансування проєктів енергонезалежності в ОТП БАНК можна за посиланням.
OTP BANK, БИЗНЕС, ЕНЕРГЕТИКА, Сонячна енергетика, ФІНАНСУВАННЯ
Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Уряд Греції планує в п’ять разів підвищити податок на передачу житлової нерухомості для покупців із країн, що не входять до Європейського Союзу, — з 3% до 15%. Новий захід має набути чинності з 2027 року і може безпосередньо торкнутися, зокрема, покупців з України, якщо вони не належать до передбачених законодавством пільгових категорій.
Про це рішення оголосив прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс під час виступу на 90-й Міжнародній виставці в Салоніках. 7 вересня уряд опублікував детальний опис податкових змін. Влада пояснює підвищення необхідністю обмежити додатковий попит на житло з боку покупців із третіх країн, який, за їхньою оцінкою, сприяє зростанню цін і погіршує доступність нерухомості для постійних мешканців Греції.
Наразі базовий податок на передачу нерухомості в Греції становить 3% від податкової вартості об’єкта, а з урахуванням муніципального збору фактична ставка сягає 3,09%. Для покупців житла, на яких поширюються нові правила, ставка становитиме 15%, або близько 15,45% з урахуванням муніципального збору. Таким чином, при купівлі квартири вартістю 300 тис. євро податкове навантаження може збільшитися приблизно з 9,3 тис. євро до 46,35 тис. євро, а для об’єкта вартістю 500 тис. євро — з 15,45 тис. євро до 77,25 тис. євро.
Підвищена ставка стосується саме житлової нерухомості. Згідно з роз’ясненням уряду від 7 вересня, вона не повинна поширюватися на комерційні приміщення, земельні ділянки та інші категорії нерухомості.
При цьому під підвищену ставку потраплять не всі громадяни держав поза межами ЄС. Винятки передбачені, зокрема, для осіб, які мають статус довгострокового резидента Греції, деяких громадян грецького походження, визнаних біженців та власників окремих категорій дозволу на проживання. Громадяни ЄС та Європейської економічної зони також залишаться поза дією підвищеної ставки.
Для українців наслідки цього нововведення залежатимуть насамперед від їхнього юридичного та податкового статусу в Греції. Україна не є членом ЄС чи ЄЕЗ, тому український громадянин, який купує житло як звичайний покупець із третьої країни, потенційно підпадає під ставку 15%. У опублікованому урядом роз’ясненні окремо не зазначено, чи буде спеціальне виключення для українців, які перебувають у країні за режимом тимчасового захисту.
Міцотакіс назвав підвищення податку частиною ширшої політики щодо стримування вартості житла. Водночас влада має намір продовжити дію низки заходів підтримки внутрішнього ринку, зокрема звільнення нових будівель від ПДВ, податкові стимули при довгостроковій оренді порожньої нерухомості та обмеження на нові об’єкти короткострокової оренди в окремих районах Афін і Салонік. Уряд також анонсував нову програму пільгового житлового кредитування «Spiti Mou III» обсягом 2 млрд євро.
