Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 16 квітня оголосило про намір укласти зі СК “Євроінс Україна” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель. Очікувана вартість закупівлі послуг становить 596,360 тис. грн, цінова пропозиція компанії 279,334 тис. грн.
У тендері брали участь СК «Гардіан» із пропозицією 279,335 тис. грн, «Арсенал Страхування» -279,336 тис. грн, «Країна» -358,2 тис. грн, «Універсальна» – 390,4 тис. грн, СК «ВУСО» -415,4 тис. грн, «Оранта» -523,5 тис. грн.
СК «Євроінс Україна» – універсальна страхова компанія, яка працює на ринку України з 1992 року. Входить до болгарської страхової групи Euroins, однієї з найбільших незалежних страхових груп у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
аеропорт Бориспіль, ЄВРОІНС УКРАЇНА, страхування автотранспорту
В Україну надійшло 111,1 тис. доз вакцини проти дифтерії та правця (АДП), які є частиною поставок у рамках співпраці Міністерства охорони здоров’я з Глобальним альянсом з вакцин та імунізації (Gavi).
Як повідомляє МОЗ, GAVI фінансує частину вакцин на підтримку національної програми з імунізації. Закупівлю та доставку вакцин до країни здійснює ЮНІСЕФ. Розподіл препаратів до областей координує Центр громадського здоров’я.
Вакцина призначена для щеплення дітей за Національним календарем щеплень та буде розподілена до медзакладів між областями.
Імпорт свинцю та виробів із нього в Україну за перший квартал 2025 року зріс у 7,4 раза – до $2,09 млн ($863 тис. – у березні).
Експорт знизився на 25,2% – до $2,12 млн ($773 тис. – у березні).
У 2024 році імпорт також зріс у 2,4 раза – до $2,39 млн, тоді як експорт впав на 22,9% – до $11,4 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заявив директор ГС “Борошномели України” Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference в Ризі 16 квітня.
“Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни”, – процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.
“Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротилися обсяги перевалки у 2023 році”, – зазначив Рибчинський.
Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.
Балтійські порти, за словами Рибчинського, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг – доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків – логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, “вузькі” місця на залізниці.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” відновив посівні роботи після вимушеної паузи, спричиненої значним похолоданням, повідомила пресслужба компанії.
В” Контінентал” нагадали, що розпочали посівну кампанію в останніх числах березня з посіву цукрового буряку та посадки картоплі, наразі сіють соняшник.
Загалом у новому сезоні “Контінентал” вирощуватиме ярі культури на площі майже 96 тис. га, із яких найбільшу частку займе соя — 49,5 тис. га, під кукурудзу відвели 26 тис. га, під соняшник — 15,7 тис. га, цукрові буряки – 2,5 тис. га, картоплю – 2,1 тис. га.
“Стартувати доволі рано з посівом ярих допомогли як сприятливі погодні умови, так і підготовка ґрунту, що почалася згідно запланованих термінів — у середині березня. Однак подальші опади сповільнили темпи робіт, а суттєві пониження температури в першій половині квітня взагалі їх призупинили”, — зазначили в компанії.
Пікове навантаження польових робіт в “Контінентал” очікують у другій половині квітня, разом із початком посіву кукурудзи та сої. Завершити посівну кампанію сподіваються у другій декаді травня, якщо погода знову не внесе відчутних коректив.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
“Контінентал Фармерз Груп” — сільськогосподарська компанія, яка обробляє 195 тис. га землі в 5 областях Західної України: Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій та Івано-Франківській. Компанія спеціалізується на рослинництві: вирощує зернові, олійні та технічні культури, а також є одним із найбільших в Україні виробників картоплі.
Державне підприємство “Ліси України” 2025 року інвестує 20 млн грн у відновлення колишніх колгоспних лісових угідь – так званий, “селянській ліс” на Рівненщині, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” нагадали, що у 2000-х роках 6 тис. га лісу було передано державі, що дозволило зберегти частину насаджень. Проте близько 10 тис. га тривалий час залишилися у “підвішеному стані”, піддавалися незаконним рубкам і пожежам. Рівненська ОВА 2024 року передала залишки цих лісів ДП “Ліси України”. Під час інвентаризації представники держпідприємства зафіксували 500 тисяч пнів. Суму завданих збитків у “селянському лісі” оцінили в 3,41 млрд грн, що є антирекордом за обсягами незаконних рубок і за сумою завданої шкоди.
“Інвестиції у відновлення, охорону, захист та догляд за лісом у найближчі 5 років складуть майже 20 мільйонів гривень. Це власні кошти ДП “Ліси України”. Завдяки централізації управління лісовим господарством ми сьогодні маємо можливість для таких інвестицій. Фінансову підтримку від компанії отримують не лише дотаційні Південь і Схід, але й такі ресурсні регіони як Рівненщина”, – повідомив у Facebook генеральний директор “ДП Ліси України” Юрій Болоховець.
За його інформацією, в Україні наразі нараховується понад 700 тис. га саме таких “нічийних” лісів без лісокористувача. ДП “Ліси України” готове зайнятись їх відновленням і захистом, для чого потрібне погодження від місцевої влади та громад.
Начальник Рівненської обласної адміністрації Олександр Коваль у Facebook висловив упевненість, що “передача цих територій у користування ДП “Ліси України” має докорінно змінити ситуацію”, адже проблема виникла саме через відсутність постійного лісокористувача.
На першій ділянці вже висаджені сіянці закритої кореневої системи за сучасною технологію: замість вразливих для пожеж, шкідників і змін клімату чистих хвойних насаджень у Рівненській області з’являться мішані, більш стійкі ліси, які включатимуть як хвойні, так і листяні породи дерев.
У Рівненській області також триває програма відновлення лісів після “бурштинової лихоманки” 2015–2017 років. Від нелегального видобутку постраждали 4,2 тис. га лісу. Наразі частка цих територій передана під легальний видобуток. Це землі місцевих громад – ДП “Ліси України” залучається як підрядник, який виконує роботи з висадки лісу на рекультивованих ділянках.
Держпідприємство висловило зацікавленість у тому, щоб висаджений ліс належним чином доглядався і охоронявся.
“Ми звертаємося до громад щодо добровільної передачі у державний лісовий фонд таких лісів, що гарантує його збереження”, закликав гендиректор “Лісів України”.
