ПрАТ «Укргідроенерго» 12 листопада оголосило тендер на обов’язкове особисте страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) своїх філій.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, цінна пропозиція становить 104 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 листопада.
Американська Holtec International запросила фахівців АТ «НАЕК “Енергоатом” до проєктної групи, яка працюватиме над розгортанням малого модульного реактора (МММ) SMR-300 на майданчику АЕС Palisades у США.
Про це повідомив «Енергоатом» із посиланням на президента і головного виконавчого директора Holtec Кріса Сінгха в Телеграм-каналі в середу.
«Участь представників «Енергоатома» на етапах будівництва, випробувань і введення в експлуатацію ММР на майданчику АЕС Palisades (США) дасть змогу компанії набути досвіду для подальшого впровадження цієї технології в Україні», – зазначили в НАЕК.
За словами очільника «Енергоатома» Петра Котіна, запрошення спеціалістів компанії до проєктної групи Holtec є черговим свідченням високої довіри до України та «Енергоатому» від стратегічних партнерів.
«Ми раді отримати це запрошення, яке демонструє не тільки підтримку в цей непростий для країни час, а й визнає високий професіоналізм і компетентність наших атомників», – наголосив він.
Раніше Holtec отримав кредит Міністерства енергетики США в розмірі $1,52 млрд на перезапуск АЕС Palisades – на станції планується розгорнути два реактори SMR-300.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Holtec реалізували проєкт будівництва та введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Україні (ЦСВЯП).
Також компанії досягли домовленості щодо реалізації в Україні двох масштабних проєктів: будівництва заводу з виробництва компонентів ММР і зведення заводу з виробництва компонентів для ЦСВЯП, які досі вироблялися в США.
ENERGOATOM, Holtec, SMR-300, АЭС, БУДІВНИЦТВО, реактор, США
Міжнародний венчурний фонд TA Ventures зацікавлений в інвестиціях у криптовалютні Web3, а також у фінтех-проекти, зокрема необанки, розповіла засновниця фонду Вікторія Тігіпко в інтерв’ю проєкту Business Breakfast, організованому Forbes у Києві.
«Інвестувати в так звані криптопроєкти Web3 проєкти – так, мене це цікавить. Дивимося проєкти, які пов’язані. Це платформні рішення, це такі проєкти, які можна використовувати на глобальному рівні», – сказала вона, водночас зазначивши, що TA Ventures уже є інвестором фінтех-компанії, що спеціалізується на криптовалютних платіжних рішеннях, – MoonPay – і криптовалютної біржі Gemini.
«Такі проєкти в такому масштабі нас цікавлять», – запевнила Тігіпко.
За її словами, фонд TA Ventures також зацікавлений у фінтех-проєктах і вже інвестував у проєкт необанку одного із засновників українського monobank Дмитра Дубілета, екс-керівника відділу злиттів і поглинань KPMG Ніка Безкровного і постачальника хмарних операційних систем Corezoid Олександра Витязя – Fintech Farm.
«Чому необанки? У нашому розумінні світ фінтеху рухається в напрямку One-Stop-Shop («єдиний магазин» – модель бізнесу або обслуговування, яка пропонує повний спектр продуктів або послуг для задоволення різних потреб клієнтів в одному місці або на одній платформі)… Тому ми робимо ставку саме на такі продукти», – акцентувала Тігіпко.
За її даними, Fintech Farm працюють у В’єтнамі, Єгипті. Найближчим часом плануються запуски в Індії, Азербайджані, Грузії.
Засновниця TA Ventures розповіла, що найближчим часом увійде до правління глобальної організації Endeavor, заснованої 1997 року Ліндою Роттенберг і Пітером Келлнером. Одне із завдань Endeavor – перетворення ринків, що розвиваються, шляхом пошуку і розвитку підприємницьких талантів.
«Незабаром я стану борд-мембером Endeavor. Будучи борд-мембером, я інвестую в український Endeavor… Для мене це як віддати данину розвитку українського стартап-бізнесу екосистемі», – повідомила вона.
Міжнародний фонд TA Ventures заснований Вікторією Тігіпко 2010 року. Він фокусується на таких технологічних секторах, як мобільність, цифрова охорона здоров’я, фінтех, промислові технології, корпоративне програмне забезпечення, технології нерухомості, логістика, фінансові послуги, IoT. Фонд інвестує в технологічні стартапи ранніх стадій, орієнтовані на такі сектори, як HealthTech, FinTech, B2B Software і рішення для мобільності. Середній обсяг інвестицій становить від $100 тис. до $500 тис. на стадіях Pre-Seed і Seed.
В.Тігіпко також є засновницею приватного інвестиційного клубу для інвесторів-ангелів iClub, який надає своїм членам можливість інвестувати в перспективні стартапи і брати участь у найбільших технологічних конференціях.
На першій «Інвестиційній конференції ЄС-Україна» у Варшаві в середу Євросоюз виступив із закликом мобілізувати приватні інвестиції в критично важливі для відновлення України області, повідомила Єврокомісія (ЄК).
«У рамках цього заклику підприємства ЄС, включно зі спільними підприємствами або консорціумами за участю як європейських, так і українських компаній, запрошуються подавати пропозиції до 1 березня 2025 року. Пропозиції будуть розглянуті та пов’язані з найбільш підходящими інвестиційними проєктами, що фінансуються інвестиційною рамковою програмою для України, яка є невід’ємною частиною українського фонду ЄС на суму EUR50 млрд», – йдеться в комюніке ЄК.
«Відновлення України потребує як державного фінансування, так і партнерства з приватним сектором. Об’єднавши ці зусилля, ми зможемо максимізувати інвестиції, підтримати відновлення країни та її поступову інтеграцію до єдиного ринку ЄС. Дійсно, сприяння участі приватного сектору в процесах відновлення та реконструкції України стане ключем до її успіху», – заявив європейський комісар з політики сусідства та розширення Євросоюзу Олівер Варгеї.
Єврокомісія назвала пріоритетні напрямки заклику ЄС: розробка стійких енергетичних рішень, включно з проектами відновлюваної енергетики та модернізацією наявної енергетичної інфраструктури; інвестиції в переробку критично важливої сировини – ключових мінералів і ресурсів, необхідних для високотехнологічних галузей промисловості й технологій відновлюваної енергії; пожвавлення й модернізація обробної промисловості та виробничого сектору для підвищення конкурентоспроможності промисловості, підтримка у будівництві й реконструкції України; підтримка у сфері будівництва та реконструкції.
Дводенна конференція, за даними ЄК, зібрала понад 5 тис. учасників, включно з компаніями, банками та інвесторами з України, ЄС та інших країн, для мобілізації приватних інвестицій у відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
Україна в січні-жовтні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі в 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 66,260 тис. тонн з 334,008 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт феросплавів знизився в 3,7 раза – до $78,138 млн з $288,958 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Польщі (25,17% поставок у грошовому виразі), Туреччини (24,31%) та Італії (19,74%).
Крім того, у січні-жовтні Україна імпортувала 77,556 тис. тонн цієї продукції порівняно з 6,790 тис. тонн за січень-жовтень-2023 (зростання в 11,4 раза). У грошовому виразі імпорт зріс у 4,8 раза – до $131,192 млн із $27,192 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (35,03%), Норвегії (18,98%) і Казахстану (14,38%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2023 року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 1,5% порівняно з 2022 роком – до 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі експорт феросплавів знизився на 47,2% – до $297,595 млн. Основний експорт здійснювали в Польщу (52,79% постачань у грошовому виразі), Туреччину (14,13%) і Нідерланди (8,46%).
Крім того, за 2023 рік Україна імпортувала 14,203 тис. тонн цієї продукції, що на 30,9% менше порівняно з 2022 роком. У грошовому виразі імпорт скоротився на 41% – до $42,927 млн. Ввезення здійснювали переважно з Польщі (23,94%), Індії (16,08%) і Вірменії (14,35%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
ПрАТ «Страхові гарантії України» («СГУ» Київ) у січні-вересні 2024 року зібрало 1,33 млн грн валових премій, що на 34,4% менше ніж роком раніше, випливає з інформації рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика/кредитного рейтингу за національною шкалою на рівні «uaАА» за підсумками роботи за 9 міс. 2024 року.
Водночас наголошується, що за цей період 2024 року обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених страховиком, становив 100 тис. грн., тоді як за аналогічний період роком раніше 3 тис. грн.
Також зазначається, що власний капітал «СГУ» станом на 30 вересня 2024 року зріс на 44,53% і становив 55,17 млн грн у зв’язку зі збільшенням обсягів нерозподіленого прибутку в його структурі внаслідок прибуткової діяльності в аналізованому періоді.
За цей самий період валові зобов’язання компанії скоротилися на 95,35% до 0,96 млн грн, обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках «СГУ» зріс на 0,07% і становив 47,97 млн грн. Рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика зріс на 4769 п.п. до 50,02%.
При цьому РА зазначає, що операційний прибуток страховика за 9 місяців 2024 року склав 10,76 млн грн, а чистий прибуток – 12,41 млн грн, тоді як за аналогічний період 2023 року діяльність «СГУ» була збитковою.
ПрАТ «СГУ» зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності, зокрема чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.
