Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Елеватор потужністю 40 тис. тонн зберігання будують у Хмельницькій області, повідомила компанія ТОВ «АктивПроект», яка займається монтажем.
“У Хмельницькій області триває будівництво ще одного елеватора. Замовник вирішив реалізувати проєкт у повному обсязі одразу, без поділу на черги”, – написала компанія на фейсбук-сторінці.
Загальна потужність зберігання складе 40 тис. тонн. Продуктивність транспортного обладнання – 100 тонн/год.
«Особливістю цього об’єкта є встановлення тензодатчиків на бункері відвантаження, що забезпечить точне дозування і спростить процес завантаження зерна в автомобільний транспорт», – акцентували в «АктивПроект».
ТОВ «АктивПроект» спеціалізується на комплексному проєктуванні та монтажі об’єктів зберігання і переробки зерна (елеваторів, комбікормових, борошномельних, олійно-екстракційних, крупозаводів), товарних складів і логістичних комплексів.
Українські аграрії станом на 28 жовтня 2025 року засіяли 5,349 млн га озимих культур, що становить 72% від прогнозованих площ, роком раніше на 22 жовтня було засіяно 5,7 млн га.
Згідно з даними на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, посіви озимої пшениці за тиждень зросли до 3,858 млн га (4,1 млн га), ячменю — до 382,2 тис. га (486,1 тис. га), жита — до 63,2 тис. га (66 тис. га) .
«Серед лідерів за посівами зернових культур — Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська, Тернопільська та Чернігівська області вже завершили сівбу», — зазначило міністерство.
За його даними, рапс на 21 жовтня посаджений на площі 1,05 млн га (торік – 1,05 млн га).
«Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. Наразі аграрії 14 областей завершили посів озимого рапсу», – йдеться в повідомленні.
Мінекономіки раніше оприлюднило прогнозні показники площі посіву озимих зернових культур під урожай-2026. У міністерстві очікують, що українські аграрії скоротять площі посіву озимих на 5,1% – до 5,368 млн га. При цьому площі під озимою пшеницею будуть меншими на 4,4% – 4,778 млн га, озимим ячменем – на 2,7%, 576,1 тис. га, озимим ріпаком – на 5,5%, 1,114 млн га. Водночас посіви озимого жита будуть збільшені на 7,6% – до 69,3 тис. га.
Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2026 році зростуть на 9,8% і перевищать $6 трлн, прогнозує дослідницька компанія Gartner.
“Пауза невизначеності, що почалася в другому кварталі 2025 року, почала слабшати в третьому кварталі, і до кінця року очікується значний приплив коштів у цей сегмент, – вважає аналітик Gartner Джон-Девід Лавлок. – Функції генеративного штучного інтелекту (GenAI) тепер повсюдно присутні в програмному забезпеченні, яке використовують підприємства, і вони коштують дорожче, що сприяє притоку коштів”.
За підсумками 2025 року експерти очікують підвищення ІТ-витрат на 10% – до $5,5 трлн.
Витрати на центри обробки даних (ЦОД) цього року збільшуватимуться найшвидше – майже на 47%. При цьому ІТ-послуги залишаться найбільшим ринком з обсягом понад $1,7 трлн.
Витрати на мобільні телефони та персональні комп’ютери, як очікується, досягнуть $783 млрд, що на 8,4% більше за показник 2024 року. Однак наступного року прогнозується уповільнення темпів підйому до 6,8%, наголошується у звіті.
За останні сім років кількість іноземних громадян, які легально проживають у Португалії, збільшилася майже в чотири рази. За даними Agência para a Integração, Migrações e Asilo (AIMA), до кінця 2024 року в країні було зареєстровано близько 1 543 697 іноземних резидентів, тоді як у 2017-му ця цифра становила близько 421 802 осіб.
Частка іноземних громадян сьогодні становить приблизно 15% населення Португалії, що підтверджує прискорене зростання міграції в цій країні.
За даними AIMA, серед іноземних резидентів більшість становлять: громадяни Бразилії — близько 31,4%, Індії — близько 7,4%, Анголи — приблизно 6,9%, України — близько 5,9%. Більшість мігрантів — особи працездатного віку: 77% у віці від 18 до 44 років, а частка чоловіків становить 56,1%. Однак прямої офіційної розбивки на ці національності у відкритих джерелах не знайдено — ці дані потребують додаткової верифікації.
Португалія вважається однією з найбільш лояльних до іммігрантів країн ЄС — діє програма «Золота віза» (Golden Visa), що передбачає інвестиції від €250 000 і дає право на посвідку на проживання, а потім і громадянство. Є й інші категорії: бізнес-віза D2, візи цифрових кочівників, фінансово незалежних осіб.
Тим часом різке зростання кількості заявок створює навантаження на AIMA: в агентстві повідомляють про дефіцит кадрів, значний резерв нерозглянутих справ і затримки в обробці заявок. Низка ЗМІ фіксує, що деякі кейси перебувають на розгляді понад два роки.
Зростання кількості іноземних резидентів у Португалії свідчить про зміну демографічного ландшафту і робить країну привабливою для міжнародних інвесторів, стартаперів і трудових мігрантів.
Серед ключових факторів: порівняно низькі пороги для інвестицій, відкритість до іноземних фахівців і кліматично сприятливе середовище. Проте така динаміка супроводжується зростанням викликів: посиленням навантаження на ринок житла, соціальної інфраструктури та система міграційного управління потребує модернізації.
Для бізнесу це сигнал про те, що Португалія — перспективний ринок для релокації та створення міжнародних команд, але важливо враховувати бюрократичні затримки та зміни міграційної політики.
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), почала перші поставки продукції у Румунію, повідомив власник групи компаній Олександр Соколовський.
“До країн, з якими ми зараз маємо стабільні контракти на експорт готової продукції (а це Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція), додається ще Румунія, куди ми сьогодні відправили першу машину з виробами власного виробництва”, – написав він у Facebook у понеділок.
Соколовський уточнив, що поки це тільки різноманітні комплекти постільної білизни з сатину, бязі та фланелі, виготовлені з 100% бавовни виробництва фабрики “ТК-Чернигів”.
“Хоча далі плануємо значно розширити асортимент для цього замовника. Кожна нова країна — це ще одне підтвердження, що український текстиль має достойне місце на європейському ринку”, – додав він.
Власник ГК також повідомив, що “ТК-Домашній текстиль” другий рік поспіль стала переможцем конкурсу “Кращий експортер року” за підсумками роботи у 2024 році у галузі “Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів”.
“Дякую команді, яка в такі складні часи, незважаючи на всі виклики, не просто тримається, а шукає будь-які можливості для росту ринків збуту та збільшення частки експорту у нашому портфелі замовлень”, – написав Соколовський.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону в Чернігові.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
