Україна в січні-листопаді поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 82,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 30,140 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 78,2% – до $3,672 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (76,74% поставок у грошовому вираженні), Китаю (21,06%) та Іспанії (2,12%).
Реекспорт бокситів в окреслений період цього року, як і в січні-листопаді-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Повномасштабна війна як найбільший форс-мажор довела, що вибудований в Україні механізм корпоративного управління банківської галузі досить чітко працює за будь-яких умов. Попри загрози, блекаути та обстріли усі банки вистояли, а їхні бізнес-моделі продемонстрували свою життєздатність. Про це розповів Володимир Мудрий, голова правління АТ «ОТП БАНК» під час VІI Міжнародного форуму корпоративних директорів у Києві.
«Багато що змінилося, наприклад, саме стратегічне планування інколи є неефективним через швидкісний перебіг подій. Змінилася роль комітетів: якщо до великої війни визначальними були тарифний і кредитний, то після її початку – ERG (emergency response group) та управління ліквідністю і капіталом», – зазначив він.
Під час виступу він нагадав цитату президента США Дуайта Ейзенхауера: «плани ніщо, планування все». «Попри невизначеність управлінці мусять розглядати різні, навіть найгірші сценарії, та планувати порядок дій для різних обставин, навіть якщо ці обставини ніколи не виникнуть», – наголосив СЕО Банку. Водночас він акцентував на тому, що керівникам варто зберігати оптимізм і дивитися на кризи, як на можливості.
«Відкрита комунікація – найкраща пігулка у кризові моменти для СЕО. Це мусить бути чесна і пряма розмова не тільки з клієнтами, а й з командою, яка є надзвичайно важливою, бо саме люди роблять бізнес», – наголосив В.Мудрий.
Іноземні інвестори наразі не готові фінансувати проекти в Україні через слабкий попит на металопродукцію і високі ризики.
Про це повідомив генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков в інтерв’ю телеканалу Bloomberg Television, відповідаючи на запитання про вплив війни на інвестиції в Україну, необхідність мирних гарантій та інвестиційні можливості компанії в сусідніх країнах.
«Ситуація в Україні залишається досить складною, ми не спостерігаємо жодного уповільнення війни. Навпаки, за останні півроку військові дії стали ще інтенсивнішими. Отже, інвестиційний клімат все ще не сприяє вкладенням в Україну. Однак як гравець на міжнародній арені, особливо на європейських ринках, «Метінвест» вирішив розпочати проєкт будівництва заводу з виробництва «зеленої» сталі в Італії. Цей завод стане пілотним проектом для нас і нашого партнера Danieli, щоб відновити українську металургійну промисловість після остаточного завершення війни», – сказав СЕО.
За його словами, заморожування війни недостатньо – в України є негативний досвід з Мінськими угодами. Тому зараз потрібні надійні гарантії безпеки для країни, і тільки це допоможе залучити великі інвестиції, зокрема в «зелену» металургію. До цього малоймовірно, що в країну прийдуть значні інвестиції.
Стосовно проєкту в Італії, керівник компанії повідомив, що його вартість оцінюється в EUR2,5 млрд і фінансуватиметься через інвестиції в акціонерний капітал, а також переважно за підтримки кредитних коштів європейських фінансових інституцій, зокрема державних і громадських коштів.
«Якщо ми говоримо про Україну, нам знадобиться такий самий обсяг інвестицій, щоб змінити українську металургійну промисловість. Саме тому я наголошую, що без остаточного завершення війни та надійних гарантій безпеки реалізація цих планів у найближчому майбутньому виглядає малоймовірною. Важко уявити, щоб інвестори погодилися вкладати суттєві кошти в модернізацію української металургійної галузі в нинішніх умовах», – пояснив Риженков.
Він ще раз вказав на необхідність щонайменше гарантій безпеки: «Я не впевнений, які саме мирні угоди мають бути укладені, але гарантії безпеки мають надійти від наших союзників і партнерів – від США і Європи. І вони мають бути достатньо вагомими, щоб переконати інвесторів, що це справжнє завершення війни, і що росія не нападе знову за кілька місяців або років».
Гендиректор також зазначив, що наразі інвестори просто не вкладають коштів: реалізуються інвестиції, які підтримуються урядами європейських та інших країн світу, а також держінвестиції. Однак приватні інвестиції призупинено, інвестори чекають на прояснення ситуації.
Водночас, пояснив СЕО, «ми відкриті до будь-яких проєктів, які можуть забезпечити синергію з нашою ресурсною базою в Україні. Розглядаємо можливість придбання та модернізації потужностей, які поки що не належать до категорії декарбонізованої сталі, але мають потенціал стати такими. Є кілька об’єктів у сусідніх країнах, які відповідають цьому критерію, але я не називатиму їх, оскільки це може вплинути на переговори»
Крім того, в компанії вивчають проблемні металургійні активи з потенціалом декарбонізації, які можна відновити і повернути до роботи – ці активи переважно розташовані в Південній і Східній Європі, а це регіон діяльності групи, і саме тому вони привертають увагу «Метінвесту».
Відповідаючи на запитання про ситуацію на ринках металопродукції, гендиректор констатував, що попит у металургійній галузі наразі залишається слабким, особливо в Європі.
«Сталеливарні компанії по всій Європі зазнають труднощів. Проте сталь залишається найбільш універсальним матеріалом у світі, і ця галузь характеризується високою циклічністю. Тому зараз ми перебуваємо в низхідній стадії циклу, але знаємо, що в майбутньому неминуче відбудеться відновлення. Тому ми готові інвестувати сьогодні, щоб скористатися перевагами майбутнього зростання», – резюмував Риженков.
«Метінвест» складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
Група компаній Vitagro сумарно з початку повномасштабного вторгнення інвестувала в розвиток своїх проєктів близько $50 млн, повідомив директор з розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» в Києві в середу.
За його інформацією, основні інвестиції було зроблено в будівництво заводу з виробництва мікродобрив і засобів захисту рослин (ЗЗР) Vitagro Partner, біометановий і біоетанольний заводи, а також у нарощування потужностей олійноекстракційного заводу.
Савчук уточнив, що на будівництво заводу Vitagro Partner було витрачено близько $8 млн, а біометанового – понад $6 млн. Біометановий завод першим у країні під’єднали до газотранспортної системи України, і він уже третій місяць закачує біометан для експорту.
Сума інвестицій у завод із виробництва біоетанолу склала $20 млн, розширення потужностей олійноекстракційного заводу обійшлося в менш ніж $15 млн.
«Проєкти, які планувалися і розвивалися вже під час війни. Група Vitagro відчула, що і в умовах війни можна працювати і розвивати нові проєкти, тому, наприклад, на державному аукціоні купила спиртзавод у Тернопільській області і тепер там виробляють 25 тис. тонн біометану на рік. Паралельно запускається виробництво білкової кормової добавки для тварин (DDGS), потужність якого складе 25 тис. тонн на рік», – розповів представник компанії.
Групу компаній VITAGRO створено 1999 року. У 2021 році в ній було зайнято 5 тис. працівників, її виручка склала $211,3 млн, EBITDA – $101 млн.
Земельний банк групи становить 85 тис. га. У складі групи також насіннєвий завод і завод із виробництва засобів захисту рослин, а також потужності з виробництва соняшникової олії та один із п’яти найбільших фруктових садів в Україні. VITAGRO також має 5 тис. голів ВРХ і 110 тис. голів свиней, елеваторні потужності на 400 тис. тонн, а також три цегельні заводи і дев’ять асфальтних заводів, чотири сонячні електростанції сумарною потужністю 16 МВт.
Перший пілотний біометановий проєкт VITAGRO було презентовано в червні 2023 року в с. Доброгорща в Хмельницькому р-ні Хмельницької області, де на базі ферми та біогазового заводу збудовано біометановий завод потужністю 2,9 млн куб. м на рік, інвестиції в проєкт оцінюються у EUR7,6 млн. Для виробництва метану використовуватимуться гній, силос і солома з ферм групи, де утримують свиней і ВРХ.
Згідно з інформацією в Єдиному держреєстрі юридичних осіб та фізосіб-підприємців, основним бенефіціаром Vitagro є народний депутат Сергій Лабазюк, гендиректором – Петро Лабазюк.
Державне підприємство «Інфотех» (Київ) 12 грудня оголосило тендер на страхування нерухомого майна.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 161,135 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій -20 грудня.
ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками січня-березня поточного року знизило чистий прибуток у 4,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 3,915 млн грн з 17,581 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, за окреслений період чистий дохід збільшився на 14,5% – до 782,886 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства до кінця березня-2024 становив 252,814 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року “Дніпрометиз” отримав чистий прибуток 17,581 млн грн, тоді як завершив аналогічний період 2022 року з чистим збитком 8,645 млн грн, чистий дохід збільшився на 54% – до 683,802 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2023 року знизив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно з 2022 роком – до 9,658 млн грн із 24,733 млн грн. За минулий рік чистий дохід збільшився на 8,2% – до 2 млрд 677,836 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз-ТАС” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
У власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578-відсоткова частка ТОВ “Дніпрометиз”.
Згідно з річним звітом, загальні збори акціонерів товариства від 4 серпня 2023 року ухвалили рішення про ліквідацію ПрАТ “Дніпрометиз” шляхом його перетворення на ТОВ “Дніпрометиз-ТАС” (зі зміною назви). Держреєстрація ТОВ у результаті перетворення відбулася 4 грудня 2023 року.
Статутний капітал ТОВ “Дніпрометиз – ТАС” – 83,480 млн грн.
