Австрійський банк Raiffeisen Bank International (RBI) знову не зміг продати частку свого російського бізнесу через протидію російської влади, повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.
RBI зробив спробу продати частину акцій свого російського підрозділу місцевому покупцеві з метою вивести «завислі» в Росії мільярди євро прибутку. Однак угода вимагає схвалення російських регуляторів, яке не було отримано. За словами джерел, Росія виступила проти такого кроку, побоюючись, що перехід частки до російської сторони може спровокувати західні санкції проти RBI, тим самим підриваючи важливі канали фінансових зв’язків з Європою.
Джерела відзначають, що Raiffeisen відіграє ключову роль в обробці платежів за російський газ, в тому числі через газопровід TurkStream, що робить його важливим «фінансовим мостом» між Росією і Європою.
Прес-служба RBI заявила, що банк скорочує діяльність в Росії і що будь-яка угода про продаж бізнесу «залежить від багатьох регулюючих дозволів, включаючи схвалення російських властей».
З моменту початку війни в Україні Raiffeisen накопичив близько €7 млрд прибутку, «заблокованого» в Росії через неможливість його репатріації. Через банк проходять значні транзакції, пов’язані з поставками газу до Європи через трубопроводи — частина російського експорту, оціночна вартість якого сягає декількох мільярдів доларів на рік.
Будівельний ринок України в першому півріччі 2025 року показав неоднозначну динаміку: з одного боку — помітне зростання житлового будівництва та активності переважної більшості об’єктів, з іншого — уповільнення в інженерній інфраструктурі та проблеми, що зберігаються в попиті. Нижче — основні підсумки та прогнози від аналітичного центру Experts Club.
За даними Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-червні 2025 року досяг ≈92,998 млрд грн, що на 8,15 % більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Однак у різних секторах можна спостерігати різнопланову динаміку.
Наприклад, площа нового будівництва багатоквартирних будинків зросла на ~45–46 % порівняно з першим півріччям 2024 року — до ≈2,86–2,97 млн кв. м. При цьому, обсяг робіт по спорудах інженерної інфраструктури (дороги, комунікації та ін.) в січні-травні 2025 року знизився на ≈17,8 % в порівнянні з тим же періодом минулого року. У той же час роботи по нежитлових будівлях зросли на ~29,5 %.
Експерти також звертають увагу на багато проблем галузі, з яких найголовнішими є:
1) Попит на первинне житло значно відстає від пропозиції: багато нових об’єктів будуються, але купівельна активність не встигає за зростанням пропозиції.
2) Інфляція (загальна і цін у будівництві) та зростання вартості матеріалів позначаються на собівартості та термінах виконання будівництв.
3) Дефіцит трудових ресурсів зростає з місяця в місяць, що може сильно позначитися на галузі в цілому.
Прогнози на другу половину 2025 року та підсумок року
Очікується, що річне зростання будівельної галузі (включаючи всі сегменти: житло, інфраструктура, комерційне будівництво) може скласти ≈16% в номінальному вираженні, головним чином за рахунок ефекту низької бази та активної участі міжнародної допомоги і державного фінансування.
Приватні забудовники, ймовірно, продовжать розширювати пропозицію житла, особливо у великих містах і областях з високим попитом (Київ, Львів, Івано-Франківськ та ін.).
Інфраструктурний сегмент може залишатися слабким, якщо не будуть прискорені держзамовлення та інвестиції, в тому числі міжнародні.
Сектор ремонту та реконструкції будівель може отримати додатковий стимул від програм відновлення та реставрації після руйнувань і зносу.
Будівельний ринок України в першій половині 2025 року демонструє деякі ознаки відновлення, особливо в сегменті житла: зросли обсяги робіт, збільшилося будівництво багатоквартирних будинків, покращилася ділова впевненість. Однак стійкість зростання поки що обмежена: найслабше працює інженерна інфраструктура, є ризики зниження прибутковості та уповільнення, якщо не будуть вирішені проблеми з цінами на матеріали, кадрами та законодавчо-регуляторним середовищем.
Джерело: https://expertsclub.eu/analiz-budivelnogo-rynku-ukrayiny-v-i-pivrichchi-2025-roku/
Реальний масштаб безробіття в Європі може бути майже вдвічі вищим за офіційний — до 26,8 млн осіб. Такі дані наводить статистика, враховуючи так зване «приховане безробіття», повідомляє Euronews з посиланням на дані Eurostat.
За офіційними даними, в країнах Євросоюзу налічується близько 13,3 млн офіційно безробітних. Однак якщо включити тих, хто не шукає роботу активно, тих, хто хоче працювати більше годин, або тих, хто шукає, але не може почати відразу — приріст числа безробітних досягає 26,8 млн.
У термінах європейської статистики це називається ринок недостатньо використовуваної робочої сили (labour market slack / underemployment / mismatch). У другому кварталі 2025 року показник недовикористання трудових ресурсів склав 11,7 % від розширеної робочої сили (за даними вихідної публікації).
Країни з найвищим рівнем «прихованого безробіття»:
• Туреччина — 25,8 %
• Фінляндія — 19,5 %
• Швеція — 18,8 %
• Іспанія — 18,6 %
• Боснія і Герцеговина — 17,1 %
• Італія — 15,4 %
Серед країн з низьким рівнем «прихованого безробіття» — Польща (~5,1 %), Словенія, Мальта і Болгарія (всі нижче 6 %).
В Укрнафті розповіли, які АЗК працюють за відсутності електрики, і на яких заправках працюють «пункти незламності»
Ворог знову активізував удари по енергетичній інфраструктурі країни. Найбільше постраждала Чернігівська область, де без світла залишилось 307 тисяч людей.
Усі АЗК UKRNAFTA – найбільшої монобрендової мережі автозаправних комплексів країни – у разі відключень електроенергії продовжують працювати. Загалом це 663 автозаправні комплекси по всій території України. Там завжди можна заправити автівку пальним європейської якості.
Із них 360 АЗК працюють у режимі «пунктів незламності». На них встановлені додаткові генератори. Там люди можуть зігрітися, випити гарячого чаю чи кави, зарядити телефон, а також отримати доступ до інтернету.
«Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до відключень у низці регіонів — зокрема в Чернігівській, Сумській та інших областях. Мережа АЗК UKRNAFTA продовжує працювати навіть за умов відключень електроенергії. Ми забезпечили резервне живлення та умови для відвідувачів, щоб українці могли заправитися, зігрітися та залишатися на зв’язку. Дякую всім, хто підтримує людей та працює навіть у найскладніших умовах», – зазначив виконувач обов’язків голови правління АТ «Укрнафта» Юрій Ткачук.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Повний перелік адрес «незламних» АЗК UKRNAFTA – за посиланням: https://www.ukrnafta.com/data/news/2025/Perelik_punktiv_nezlamnosti.pdf
Міжнародна комісія з розгляду претензій України, створена як спеціальний орган під егідою Ради Європи, розглядатиме претензії щодо збитків, заподіяних з 24 лютого 2022 року протиправними діями РФ, зокрема її агресією проти України в порушення Статуту ООН, а також порушеннями міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
Як пояснив агентству «Інтерфакс-Україна» спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ), партнер і представник АТ Barristers Олексій Шевчук, мова йде про події, що відбулися з 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, в її виключній економічній зоні та на континентальному шельфі, а також в повітряних і морських суднах під українською юрисдикцією. Комісія розглядатиме претензії, що стосуються шкоди, збитків або травм, заподіяних міжнародно-протиправними діями РФ.
Подавати претензії зможуть як фізичні та юридичні особи, так і держава Україна разом з її органами влади та державними або контрольованими підприємствами.
Головним завданням комісії стане розгляд, оцінка та прийняття рішень за позовами про відшкодування збитків, заподіяних міжнародно-протиправними діями Російської Федерації на території України або проти неї. При цьому комісія має стати ключовим інструментом у системі міжнародного правосуддя, спрямованої на документування та відшкодування завданих агресією втрат.
Одним з ключових кроків запуску роботи комісії стане передача їй функцій і матеріалів від Реєстру збитків, секретаріат буде сформований на основі нинішнього секретаріату Реєстру.
Передбачається, що комісія матиме постійне місце розташування на території однієї з країн, що приєднуються до Конвенції.
Крім того, передбачено створення офісу комісії в Україні, який буде надавати допомогу у виконанні її функцій.
“Мандат комісії чітко визначає її основне завдання: розглядати, оцінювати і приймати рішення за поданими претензіями, визначаючи суму компенсації, яку належить виплатити в кожному конкретному випадку. Ключовим принципом її діяльності є вихідне положення про те, що Росія несе міжнародно-правову відповідальність за всі збитки, втрати і шкоду, заподіяні її протиправними діями проти України”, – зазначив Шевчук.
Він підкреслив, що комісія матиме повноваження розглядати всі аспекти, що стосуються вирішення претензій – від адміністративних і фінансових до юридичних і політичних. Вироки і рішення Комісії, зокрема ті, що стосуються розмірів компенсації, мають остаточний характер і не підлягають оскарженню.
Шевчук пояснив, що необхідність створення Міжнародної комісії з розгляду претензій ґрунтується на базових принципах міжнародного права, яке зобов’язує державу-правопорушника повністю відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. У випадку України йдеться про масштабні втрати, спричинені агресією РФ.
“Репарація є не тільки юридичним обов’язком, але й моральною необхідністю: жертви повинні отримати справедливість і можливість подолати наслідки пережитого. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2022 року, присвяченій засобам правового захисту та відшкодування агресії проти України, було чітко визначено, що Росія повинна нести відповідальність за всі порушення міжнародного права в Україні або проти неї. Ця відповідальність включає і відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями”, – сказав він.
Концепція розроблена Радою Європи, яка взяла на себе повноваження розробки механізму компенсації збитків, була підтверджена в Декларації саміту в Рейк’явіку 2023 року і передбачає три послідовні елементи: вже створений Реєстр збитків для України, який отримав понад 60 тисяч заяв; майбутню роботу Міжнародної комісії з розгляду претензій як компенсаційного органу; а також формування спеціального компенсаційного фонду, який стане фінансовою основою для відшкодування.
Посольство Республіки Індонезія в Україні спільно з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) провело в Києві урочистий прийом з нагоди Національного дня батика, визнаного ЮНЕСКО частиною нематеріальної спадщини людства.
У заході взяли участь близько 150 гостей — представники дипломатичного корпусу, органів влади, студенти та наукова спільнота.
У вітальному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні Аріф Мухаммад Басаламах зазначив, що батик — це не просто тканина, а культурна спадщина, яка втілює історію, цінності та ідентичність народу Індонезії.
«Батик — це історія гармонії, творчості та мудрості, переданої через покоління. Одягаючи батик, ми несемо в собі цінності та ідентичність, які плекалися століттями», — підкреслив дипломат.
Ректор НАКККіМ Валерій Марченко привітав індонезійську делегацію і вручив послу звання Почесного професора Академії, наголосивши на важливості культурного обміну та подальшого розвитку академічного співробітництва.
Програма свята включала презентацію про батик, танцювальні та вокальні виступи студентів, а також виконання національних гімнів Індонезії та України на українській бандурі. У холі університету була організована виставка батиків та інструментів для їх створення. Завершився захід дегустацією традиційних страв індонезійської кухні — наси горенг, мі горенг, бакван і куе лумпур.
Дипломатичні відносини між Україною та Індонезією встановлені 5 червня 1992 року. Посольство України в Джакарті відкрилося в 1995 році, а Посольство Індонезії в Києві розпочало роботу в 1994 році.
В останні роки країни також розвивають співпрацю в сферах освіти, культури та туризму. У 2024–2025 роках Індонезія підписала два протоколи про доступ на ринок продукції українського походження — гороху та водних біоресурсів, що має стимулювати подальше збільшення торгівлі агропродукцією.
