Аграрний сектор Казахстану має великий потенціал і може стати одним із довгострокових постачальників високоякісної пшениці та олійних культур до Саудівської Аравії, заявив президент республіки Касим-Жомарт Токаєв.
“Казахстан посідає друге місце у світі за площею ріллі на душу населення і п’яте – за пасовищними ресурсами (180 млн га). Наша країна входить до 10 найбільших виробників пшениці та борошна. Ми готові стати одним із стабільних, довгострокових постачальників високоякісної пшениці, борошна та олійних культур у королівство”, – зазначив Токаєв, виступаючи на інвестиційному круглому столі з представниками ділових кіл Саудівської Аравії в неділю в Джідді.
Tokayev, КАЗАХСТАН, олійни культури, постачальник, ПШЕНИЦЯ, САУДІВСЬКА АРАВІЯ
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 20 липня 2022 року становила 3 млн 709,33 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За три тижні з 29 червня зростання склало близько 135 тис., тоді як за попередні два тижні – 170 тис., а всього з кінця травня – близько 775 тис.
Найбільший приріст показали Польща (близько 40 тис.), Чехія (близько 13,5 тис.), Великобританія (близько 13 тис.) та Італія (близько 11 тис.).
Згідно з даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 234,7 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 4,968 млн осіб , а у зворотному напрямку відбуло в Україну 3,045 млн.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 670 тис. (дані не змінюються з 21 червня) і 396,18 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що загалом у Німеччині, де українцям дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 893 тис. біженців з України. Виходячи з поданих даних, значна частина з них ще не зверталася за статусом тимчасового захисту у цій країні.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 396,18 тис. із 396,33 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язано з особливістю їх обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Румунія – 45,53 тис. зі статусом з 84,53 тис. зафіксованих у країні біженців та Естонія – 30,29 тис. з 46,73 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 143,13 тис., а замикає п’ятірку Іспанія, в якій за три тижні кількість зареєстрованих збільшилася на 5 тис. – до 128,89 тис.
Слідом йде Болгарія з показником – 123,36 тис., єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 86,58 тис.
Понад 50 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Великій Британії – 99,7 тис., Франції (дані на 4 липня) – 92,16 тис. (зростання на 4,2 тис.), Словаччини – 85,77 тис. (зростання більше ніж на 6 тис.).
Серед цих країн також Австрія – 76,21 тис., Нідерланди (дані на 5 липня) – 68,05 тис., Литва – 59,47 тис., Швейцарія – 57,02 тис. та Бельгія – 51,12 тис.
Слідом йдуть Португалія – 47,75 тис., Ірландія – 44,58 тис. (зростання на 4,2 тис.), Бельгія – 48,38 тис., Швеція – 40,45 тис., Латвія – 35,80 тис. , Фінляндія – 32,67 тис., Данія – 29,83 тис. та Угорщина – 26,93 тис., а також згадані вище Румунія та Естонія.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту в Норвегії – 21,06 тис., Греції – 16,80 тис., Хорватії – 16,09 тис. та на Кіпрі – 14,37 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 86,24 тис., Грузія – 23,11 тис., Азербайджан – 4,80 тис., Албанія – 2,50 тис., Північна Македонія – 1,64 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,30 тис. Окремо варто вказати Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 1 млн 745,80 тис. та 16,68 тис. осіб. У інформації ООН зазначається, що у РФ зафіксовано всі перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 10,35 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
Загалом, за даними ООН на 19 липня, з України з початку війни виїхало 9,567 млн осіб, тоді як назад повернулося (без даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,793 млн. Згідно з цією інформацією, загальну кількість біженців з початку війни можна оцінити приблизно у 5 ,4-5,5 млн осіб, у тому числі до Росії – близько 1,75 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це найбільша криза переміщення людей у світі. В Україні понад 6,3 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – зазначає УВКБ ООН, хоча три тижні тому оцінка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні була вищою – 7,1 млн.
Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у червні 2022 року незначно змінив свою господарську діяльність порівняно з травнем цього року, скоротивши виробництво курятини на 2% – до 56,8 тис. тонн, але наростивши її продаж на 4 % – до 55,7 тис. тонн, повідомила холдинг на Лондонській фондовій біржі у п’ятницю.
Зазначається, що операційна діяльність аграрної групи все ще нижча від минулорічних показників через повномасштабне російське вторгнення в Україну: у червні-2022 виробництво курятини склало 89% від показників червня-2021, а її продажу – 82% відповідно.
Уточнюється, що на внутрішньому ринку у червні-2022 продаж курятини зберігся на рівні червня-2021 – 25,59 тис. тонн, що на 12% менше обсягів, реалізованих в Україні у травні-2022. У червні цього року експорт курятини скоротився на 29% до червня 2021 року – до 30,1 тис. тонн, але перевищив на 24% показники минулого місяця.
Таким чином, частка експортних поставок курятини у червні поточного року знизилася на 9 процентних пунктів (п.п.) проти червня 2021 року – до 54% із 63%, проте зросла на 9 п.п. порівняно з минулим місяцем.
Середня ціна продажу м’яса птиці у червні збільшилася на 19% у річному обчисленні – до $2,0/кг.
За зазначений період МХП також скоротив виробництво продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів на 46% порівняно з червнем-2021 – до 2,42 тис. тонн, але на третину збільшив у порівнянні з травнем 2022 року.
За його даними, у червні 2022 року продаж соняшникової олії зріс у 2,2 разу до червня минулого року і в 2,6 разу до травня поточного – до 22,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії збільшився на 15% до червня-2021 і в 3,6 разу до травня-2022 – до 4,04 тис. тонн.
“Прибирання озимих культур (пшениця, ячмінь і ріпак) вже почалося і йде за графіком. Ярі посіви у хорошому стані. Погодні умови також хороші”, – констатує агрохолдинг у біржовому повідомленні.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Міжнародна IT-компанія GlobalLogic відкрила новий центр розробки у Гданську. Це сьома локація компанії в Польщі. Також до кінця року компанія планує відкрити офіси в трьох нових країнах. Масштабне розширення дозволить GlobalLogic посилити присутність у європейському регіоні та надати нові можливості як місцевій ІТ-спільноті, так і українцям, які релокувалися за кордон.
Із початку 2022 року світові компанії інвестують у програмне забезпечення понад 750 млрд доларів США – про це свідчать дані дослідницької компанії Gartner. Такі корпоративні витрати свідчать про високий попит на IT-послуги.
Враховуючи розвиток ІТ у світі, технологічні компанії продовжують розвивати світову присутність. Офіс GlobalLogic у Гданську створений із урахуванням sustainable-підходів, як і всі локації компанії. У новому центрі розробки створюватимуть рішення у сфері автомобільної промисловості, охорони здоров’я, фінансових технологій, комунікацій або вбудованих технологій.
fot. www.storymakers.pl
Нова локація у Гданську планує залучити до співпраці понад 120 інженерів. У зв’язку з цим, ще в червні GlobalLogic почав максимально спрощений процес онбордингу, за яким потенційні кандидати можуть швидко дізнаватися деталі пропозицій. Шанс на швидкий розвиток навичок отримають не лише люди з багаторічним досвідом, а й молоді спеціалісти, студенти та випускники ВНЗ, які тільки починають свій шлях в ІТ-сфері.
«Цінності GlobalLogic відповідають цілям ООН зі сталого розвитку. Відтак усі нові офіси ми відкриваємо з урахуванням європейських стандартів і екологічного підходу до енергоносіїв. Наші офіси у Вроцлаві і Кракові навіть отримали сертифікати BREEAM – це світова науково-обгрунтована система перевірки будівель і офісів щодо відповідності екологічним вимогам, – коментує Анна Щербакова, віцепрезидентка та операційний керівник компанії GlobalLogic. – Ми замінили корпоративні авто на гібридні та електрокари, а також забезпечили офіси інфраструктурою для зарядки таких машин».
Компанія також оснащує офіси датчиками руху, що контролюють використання електроенергії. Такі кроки дозволяють досягати глобальної мети – зменшувати шкідливий вплив на екологію.
GlobalLogic поступово нарощує свою присутність в європейському регіоні, зокрема в Польщі. Так, на початку року компанія відкрила інноваційний офіс у Вроцлаві. Зовсім скоро відкриється новий центр розробки в Катовіце. Також GlobalLogic планує масштабне розширення до кінця цього року. Присутність компанії поповниться щонайменше трьома новими країнами. Офіси посилять технічну експертизу в регіонах та полегшать обмін досвідом між спеціалістами.
Загалом компанія GlobalLogic має 35 локацій у світі – у Німеччині, Польщі, Словаччині, Швеції, Хорватії, Аргентині, Канаді, Індії, Ізраїлі, США та Україні. Офіси у всьому світі доступні для українських фахівців. Інженеру варто лише написати своєму менеджеру, і той допоможе з організацією.
Про GlobalLogic
GlobalLogic (www.globallogic.com) — лідер у сфері цифрової інженерії. Ми допомагаємо провідним світовим брендам проєктувати та створювати інноваційні продукти, платформи й цифрові рішення для сучасного світу. Поєднуючи стратегічний дизайн, комплексний інжиніринг й експертизу в галузі даних, ми допомагаємо нашим клієнтам вийти на нові рівні можливого і прискорити їхній перехід до цифрового бізнесу майбутнього. Центральний офіс GlobalLogic знаходиться у Кремнієвій долині у США, а інжинірингові та дизайн-центри розташовані по всьому світу. Ми ділимося нашою глибокою експертизою з клієнтами у сферах автопрому, комунікацій, фінансових послуг, охорони здоров’я, промисловості, медіа і розваг, напівпровідників і технологій. GlobalLogic — компанія групи Hitachi, що входить до складу Hitachi, Ltd. (TSE: 6501). Ми розвиваємо соціальні інновації за допомогою даних і технологій, щоб підвищувати якість життя людей у всьому світі.
Минулого тижня біткоїн зміцнив свої позиції та подолав позначку в 20 000 дол, що сприяло зростанню всього крипторинку. Сьогодні головний цифровий актив торгується вже за ціною вище 23 000 дол за 1 BTC. Це дозволяє багатьом оптимістично налаштованим експертам говорити про зміну тренду і перехід ринку в “бичу” стадію.
Чи так це насправді, і чи варто очікувати на подальше зростання біткоїну найближчими тижнями, портал Open4business уточнив у фінансового експерта Ігоря Стаковиченко.
На думку фінансиста, поточна тенденція подорожчання крипти обумовлена передусім можливим подальшим підвищенням облікової ставки США та реалізації інших стратегій Федеральної резервної системи, задіяних у зниженні рівня інфляції. При цьому Ігор Стаковиченко вважає ці процеси явно недостатніми для того, щоб серйозно підштовхнути криптовалюту до зростання.
“Певний оптимізм на ринку зараз присутній. Багато трейдерів почали скуповувати біткоїн і великі альткоїни за поточними низькими цінами, оскільки повірили в “завершення” ведмежої фази. ще залишаються чинними”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт упевнений, що після нетривалого зростання, яке може тривати тиждень-другий, криптовалюта знову повернеться до показників червня – початку липня.
“Загальні настрої на ринку все ж таки знаходяться в зоні, близькій до “екстремального страху”, коли за індексом “страху-жадібності”, у нас 80-90% страху. Це показник є визначальним у поведінці більшості трейдерів. Все ж багато хто побоюється купувати по 20 000 і навіть по 15 000 дол, а криптоентузіасти поки що у меншості”, – резюмував Ігор Стаковиченко.
При цьому, на його думку, потенціал до зростання криптовалют все ж таки є. Так, Ігор Стаковиченко вважає, що наступний рівень опору для біткоїну знаходиться явно вище 30 000 доларів США, що робитиь можливим його зростання до цієї позначки.
IGOR STAKOVYCHENKO, БИТКОЇН, ЕКСПЕРТ, КРИПТОВАЛЮТА, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
Адміністрація морських портів України (АМПУ) повідомляє про підготовку портів Одеса, “Чорноморськ” і “Південний” до відновлення роботи у зв’язку з підписанням 22 липня в Стамбулі Ініціативи з експорту зерна та пов’язаних харчових продуктів морським шляхом.
“Враховуючи викладене, інформуємо вас, що захід та вихід суден у зазначені морські порти здійснюватимуться шляхом формування каравану, який супроводжуватиметься судном лідирування”, – наголошується в повідомленні АМПУ у Facebook у суботу.
З метою складання планів формування караванів АМПУ просить подавати заявки на включення суден на електронну пошту.
Вчасно підписання Ініціативи та одразу після неї президент Туреччини Реджеп Ердоган та міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомили, що рух суден може відновитися найближчими днями.
