Україна за два місяці нового маркетингового року (2025/2026 МР), який стартував 1 липня, експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (2,026 млн тонн), повідомляє «АПК-Інформ».
Ключовим імпортером української пшениці став Єгипет, який майже подвоїв закупівлі — до 699 тис. тонн і вийшов на перше місце серед покупців.
У той же час більшість інших традиційних імпортерів скоротили обсяги:
Також знизилися поставки до:
В Україні на початок вересня зібрано 30,4 млн тонн зернових культур на площі 7,2 млн га, що становить близько 63% посівів.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club презентував дослідження основних торговельних партнерів України в першому півріччі 2025 року, де Єгипет посів перше місце за позитивним сальдо серед усіх торговельних партнерів України.
«Єгипет є надзвичайно важливим і вигідним торговельним партнером країни, поряд з низкою інших арабських держав, партнерство саме з цими країнами забезпечує країну валютою і хоч якось виправляє вкрай негативну тенденцію останніх років з постійно зростаючим дефіцитом торгівлі України», — підкреслив засновник Experts Club, Максим Уракін.
Протезно-ортезну лабораторію відкрили у Харкові на базі Університетської лікарні національного медуніверситету. Заклад надаватиме пацієнтам широкий спектр послуг (від фізичної терапії та психологічної підтримки до протезування й ортезування), повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
“На початковому етапі лабораторія обслуговуватиме близько 10 пацієнтів на місяць, після повного запуску – до 25”, – написав Синєгубов у своєму телеграм-каналі.
За його словами, йдеться про виготовлення тимчасових і постійних протезів та ортезів, їх налаштування, тестування й сервісне обслуговування; інтеграцію у клінічний маршрут пацієнта – від гострого стану до повної чи часткової реабілітації; консультації з біомеханіки та відновної медицини.
Крім цього, планується, що лабораторія стане практичною базою для підготовки нових фахівців і підвищення кваліфікації лікарів.
Синєгубов зазначив, що цей проєкт реалізовано у співпраці Харківської ОВА з Міністерством охорони здоров’я України та Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про «допомогу громадянам України», покликаний врегулювати подальший статус українців, які проживають у Польщі, заявили в його канцелярії.
За словами глави канцелярії президента Збігнєва Богуцького, цей закон — «останній» в рамках спеціальної допомоги українцям. Він продовжує легальне перебування громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року і пов’язує право на отримання соціальних допомог з критеріями — заняття трудовою діяльністю або навчання дітей у польських школах.
«Рішення, закладені в цьому законі, фактично є кінцем туризму з України за рахунок польських платників податків», — заявив Богуцький на прес-конференції. Він підкреслив, що з прийняттям закону Польща має намір «перейти до нормальних умов», застосовуючи до громадян України ті ж правила, що й до інших іноземців, які проживають в республіці.
Основні положення закону
• Продовження терміну легального перебування в Польщі за статусом тимчасового захисту до 4 березня 2026 року.
• Обмеження доступу до допомог: виплати будуть залежати від наявності роботи або навчання дітей. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю.
• Посилення контролю за використанням механізму «спеціального сприяння» та уточнення юридичного статусу українців у Польщі.
• Прагнення реформувати систему сприяння так, щоб вона з часом наблизилася до стандартної міграційної системи.
Законодавці в канцелярії президента заявляють, що подальше продовження цієї схеми неможливе, і тепер Україна-Польща повинні рухатися до більш стійкого регулювання перебування, зайнятості та інтеграції українців.
За даними ЗМІ, у 2025 році в Польщі налічується не менше 1,5 млн громадян України.
Джерело: http://relocation.com.ua/polish-president-signs-law-extending-aid-to-ukrainians-until-march-4-2026/
Механізм підтвердження експортера як товаровиробника, який дозволяє уникнути сплати нещодавно введеного мита 10% на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку, повинен з’явитися в кінці наступного тижня, заявив заступник міністра економіки, навколишнього середовища і сільського господарства України Денис Башлик.
«Це буде максимально зручно, софт вже готовий на 90%. Кабмін ухвалить рішення наступного тижня», – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві в п’ятницю.
Башлик констатував, що зараз виникають ситуації, коли виробники експортують і вимушено сплачують мита, тому що такого механізму підтвердження немає.
За його словами, механізм підтвердження планується реалізувати через державний аграрний реєстр, щоб це не займало дуже багато часу, не вимагало «мільйон довідок» і необхідності підтвердження кожної партії.
Що стосується вже сплачених товаровиробниками мит, то уряд готує зміни до закону про державний бюджет на 2025 рік, які дозволять повернути вже сплачені мита, повідомив заступник міністра.
В цілому він зазначив, що Мінекономіки проти скасування введеного 10% мита на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
«Ми розуміємо ризики, які можуть понести аграрії, але потрібно зазначити, що є інша сторона цієї історії — це створення окремого фонду, до якого будуть надходити сплачені мита. І тому, чи варто сьогодні на порядку денному скасування зазначених соєвих правок, так званих? Не варто», — зазначив Башлик.
Аграрії на конференції Forbes Agro розкритикували введення цього мита, тому що, на їхню думку, переробники на початку війни через проблеми з логістикою отримали високу прибутковість за рахунок агровиробників, а зараз переробка не потребує таких пільг і повинна платити ринкову ціну за сировину, конкуруючи з імпортерами. На думку спікерів, результатом цих мит стане скорочення посівів ріпаку і сої та погіршення сівозміни.
Керівник найбільшого українського виробника олії «Кернел» Євген Осипов скасував заплановане на конференції інтерв’ю, а редактор-засновник Forbes Україна Володимир Федорін, який мав брати це інтерв’ю, повідомив, що Осипову не сподобалася стаття видання з критикою цього мита.
Як повідомлялося, закон №13157, підписаний президентом 2 вересня, передбачає, що агровиробники і кооперативи, які експортують власне вирощену продукцію, будуть звільнені від сплати мита. Втім, через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур виявився переважно заблокованим.
Низка аграрних асоціацій, зокрема Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Українська зернова асоціація (УЗА), Українська аграрна конфедерація, а також Європейська бізнес асоціація та Американська торгова палата звернулися до Кабінету міністрів і Верховної Ради із закликом якомога швидше скасувати дію закону, що встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
Народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») 19 вересня зареєстрував відповідний законопроект №14055 про скасування «соєво-ріпакових правок».
У неділю, 28 вересня, в Україні буде ще без опадів, тільки в північній частині вдень невеликий дощ, вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с, повідомляє Укргідрометцентр.
Температура на заході та півночі країни вночі 4-9° тепла; вдень 9-14°, на решті території вночі 2-7°; вдень 13-18°.
У Києві 28 вересня вночі без опадів, вдень невеликий дощ. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 7-9° тепла; вдень 10-12°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 28 вересня найвища температура вдень була 29,3 в 1927 р., найнижча вночі -1,2 в 1906 р.
У понеділок, 29 вересня, у західних, північних, вдень і в південних, Вінницькій, Черкаській областях дощі, на решті території без опадів. Вітер переважно східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла; вдень на заході та півночі країни 9-14°, на решті території 13-18°. На високогір’ї Карпат мокрий сніг; температура вночі близько 0°, вдень 1-5° тепла.
У Києві 29 вересня дощ, вітер східний, 5-10 м/с, температура вночі 7-9° тепла, вдень 10-12°.
Сербія та Ізраїль ведуть переговори про підписання угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ), повідомляє телеграм-канал Сербський економіст з посиланням на портал Euronews Serbia.
Белград зацікавлений у розширенні торговельно-економічного співробітництва з Ізраїлем, з огляду на зростання взаємного товарообігу та інвестиційних зв’язків.
Економісти відзначають, що укладення ЗВТ з Ізраїлем може стати додатковим стимулом для сербського експорту, особливо в сфері сільського господарства, фармацевтики та IT-послуг. Водночас Белград прагне диверсифікувати зовнішньоекономічні зв’язки, зберігаючи баланс між ЄС, Китаєм, Росією та країнами Близького Сходу.
Ізраїль — один з провідних торговельних партнерів Сербії на Близькому Сході. У 2024 році товарообіг двох країн перевищив $120 млн.
Джерело: https://t.me/relocationrs
