Як повідомляє Сербський Економіст, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році до Сербії прибуло понад 16 тис. біженців з України, проте переважна більшість згодом виїхала далі до інших країн Європи, повідомив посол України в Сербії Олександр Литвиненко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, станом на сьогодні в Сербії перебуває 2-3 тис. українських біженців, тоді як росіян налічується понад 100 тис.
Коментуючи присутність РФ на Західних Балканах, дипломат заявив, що Сербія для Росії залишається «воротами» до регіону, що дає Москві можливості зберігати політичну присутність і потенційно грати на внутрішніх протиріччях, насамперед на темі Косово, а також використовувати кілька каналів впливу.
Разом з тим Литвиненко закликав не переоцінювати російський вплив. Як ілюстрацію він навів ситуацію на книжковому ринку в центрі Белграда: за його оцінкою, у великих книжкових магазинах частка літератури російською мовою помітно поступається сегменту англомовних видань.
Говорячи про ставлення сербів до українців, посол відзначив низький «культурний бар’єр» і близькість мови, а також підкреслив роль релігійного чинника: за його словами, у масовому сприйнятті сербів українці, як православні, сприймаються «своїми».
Дипломат також вказав на взаємні стереотипи: частина сербського суспільства дивиться на Україну «через російські окуляри», тоді як українці нерідко сприймають Сербію як «Росію на Балканах», що, за його словами, не відображає складність сербської політики нейтралітету та травматичний досвід 1990-х років, включаючи події 1999 року.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, яка 23 квітня має погасити єврооблігації-2026 на $428 млн зі ставкою 8,5% річних, планує рефінансувати їх за рахунок нового випуску.
“Група планує випустити нові облігації з метою рефінансування своїх поточних облігацій до настання терміну їх погашення у квітні 2026 року”, – йдеться у річному звіті.
Згідно з ним, такі очікування керівництва ґрунтуються на останніх ринкових операціях, які свідчать про зацікавленість інвесторів у вкладенні коштів у групи, пов’язані з Україною.
“Група вживає всіх обґрунтованих заходів для підготовки до випуску нових облігацій згідно з графіком, що дозволяє завершити процес до настання терміну погашення існуючих облігацій 2026 року, включаючи залучення всіх необхідних консультантів для ведення відповідних робочих процесів та перегляду необхідної документації”, – сказано в документі.
У разі, якщо на момент очікуваного розміщення нових облігацій ринкові умови будуть менш сприятливими через розвиток геополітичної ситуації на Близькому Сході або з інших причин, керівництво може розглянути різні інші варіанти. Серед них – узгоджене продовження строку погашення еврооблігацій-2026 року повністю або частково та/або їх погашення облігацій за рахунок власного оборотного капіталу, що потенційно може вимагати переговорів з певними контрагентами та вплинути на обсяг або терміни майбутніх інвестиційних можливостей.
У звіті зазначається, що Metinvest у 2025 році скоротила загальний борг на 15% – з $1,705 млрд до $1,441 млрд та має сплатити за ним у 2026 році $470 млн, з яких $428 млн – за єврооблігаціями-2026.
Група уточнила, що сума виплат наведена без нарахованих відсотків, зборів, комісій та дисконтів, револьверного торгового фінансування та лізингових зобов’язань.
У 2027 році Metinvest має сплатити $351 млн, з яких $332 млн за облігаціями-2027 зі ставкою 7,65% річних, у 2028 році – $18 млн, а у 2029 році – $550 млн, з яких $500 млн за єврооблігаціями-2029 зі ставкою 7,75% річних.
У структурі боргу на кінець минулого року частка євробондів складала 88%, фінансування капітальних інвестицій – 5%, торгове фінансування – 2%, решта – 5%.
Компанія також уточнила, що її чистий борг у2025 році трохи збільшився – до $1,065 млрд з $1,048 млрд.
У презентації нагадується, що у першому півріччі 2025 році група, зокрема, повністю погасила єврооблігації на EUR300 млн, а всього з початку 2022 року погасила $801 млн боргу.
У липні 2025 року група забезпечила 11,5-річну кредитну лінію на EUR23,6 млн євро для Північного ГЗК для фінансування придбання обладнання для проекту згущення відходів збагачення. Лінію покриває фінське експортне кредитне агентство Finnvera.
Як повідомлялось, протягом останнього місяця “Метінвест” вивчив варіанти рефінансування та відновив переговори з найбільшими власниками облігацій з метою продовження терміну погашення частини непогашених старших облігацій зі строком погашення у квітні 2026 року. Зрештою, група має намір повністю погасити облігації, але продовжуватиме шукати можливості доступу до боргових ринків у майбутньому.
Metinvest у 2025 році зменшив виручку на 6% порівняно із попереднім роком – до $7,242 млрд, EBITDA – на 24,2%, до $765 млн, чистий збиток – в 6 разів, до $191 млн. При цьому компанія отримала операційний прибуток $319 млн та прибуток до оподаткування $77 млн проти операційного збитку $858 млн та збитку до оподаткування $1,138 млрд роком раніше.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі констатував “дисциплінований та відповідальний підхід до управління боргом”.
“Між 2022 та 2025 роками ми скоротили загальний борг приблизно на $800 млн, до $1,441 млн станом на 31 грудня 2025 року. Це значне досягнення, враховуючи надзвичайні обставини, в яких ми працювали”, – підкреслив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”
Як повідомляє Fixygen, АТ «Львівський хімічний завод» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження річної звітності, фінансових результатів за 2025 рік, розподіл прибутку та рішення з корпоративного управління.
Львівський хімічний завод працює в секторі хімічної промисловості та спеціалізується на виробництві хімічної продукції промислового призначення. Підприємство було засноване в радянський період і приватизоване в 1990-х роках.
Ставлення українців до Франції у березні 2026 року залишається одним із найвищих серед досліджуваних країн. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 74,6% респондентів оцінюють своє ставлення до Франції як позитивне, що лише незначно менше порівняно з 75,0% у серпні 2025 року. Водночас частка негативних оцінок зросла з 4,0% до 4,7%, що свідчить про мінімальні, але помітні зміни в балансі громадської думки.
У структурі відповідей 30,3% опитаних зазначили «повністю позитивне» ставлення до Франції, ще 44,3% — «здебільшого позитивне». Нейтральну позицію зайняли 20,3% респондентів. Негативні оцінки залишаються низькими: 3,3% відповіли «здебільшого негативно», 1,4% — «повністю негативно», тоді як 0,5% не змогли визначитися з відповіддю.
Попри загальну стабільність показників, незначне зниження частки позитивних оцінок та одночасне зростання негативних відповідей може свідчити про поступове ускладнення сприйняття. Це не означає кардинальної зміни ставлення, але демонструє, що громадська думка стає більш чутливою до зовнішньополітичного контексту та інформаційного фону.
Франція традиційно залишається для українців важливим партнером у політичній та безпековій площині, що значною мірою пояснює високий рівень позитивного сприйняття. Водночас навіть незначні коливання показників свідчать про те, що оцінки українців не є статичними і можуть змінюватися залежно від актуальних подій та сигналів у міжнародній політиці.
Важливим є і те, що частка нейтральних відповідей залишається відносно невеликою порівняно з іншими країнами. Це означає, що у більшості респондентів сформоване чітке уявлення про Францію, що, як правило, є ознакою більш глибокої присутності країни в інформаційному та суспільному просторі України.
«Ставлення до Франції демонструє приклад сформованого і стабільного партнерського сприйняття. Навіть за наявності незначних коливань, загальний рівень довіри залишається високим, що свідчить про сталість політичних і гуманітарних зв’язків. Для України важливо підтримувати цю динаміку через практичні проєкти співпраці, які зміцнюють відчуття взаємної вигоди», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати опитування підтверджують, що Франція залишається серед країн із найвищим рівнем позитивного сприйняття в Україні. Невеликі зміни в показниках не впливають на загальну тенденцію, але вказують на необхідність постійного підтримання активного діалогу та взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Франція посідає тринадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $2,93 млрд. Імпорт із Франції істотно перевищує обсяги експорту українських товарів, що формує значне негативне сальдо.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Ставлення українців до Болгарії у березні 2026 року демонструє чітку тенденцію до покращення. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 53,8% респондентів оцінюють своє ставлення до цієї країни як позитивне, що суттєво більше порівняно з 44,3% у серпні 2025 року. Водночас частка негативних оцінок знизилася з 3,7% до 2,3%, що свідчить про поступове зміцнення позитивного образу країни.
У структурі відповідей 14,2% опитаних зазначили «повністю позитивне» ставлення до Болгарії, ще 39,6% — «здебільшого позитивне». Значною залишається частка нейтральних оцінок — 42,4%, що вказує на наявність поміркованого або недостатньо сформованого сприйняття серед значної частини респондентів. Негативні оцінки мають обмежений характер: 2,1% відповіли «здебільшого негативно», лише 0,2% — «повністю негативно», тоді як 1,4% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Динаміка змін є показовою: зростання позитивних оцінок більш ніж на 9 процентних пунктів супроводжується одночасним скороченням негативного сегмента. Це означає, що частина респондентів, які раніше займали стриману або критичну позицію, поступово переходять до позитивного сприйняття.
Разом із тим висока частка нейтральних відповідей свідчить, що образ Болгарії для значної частини українців залишається менш чітким порівняно з країнами, які мають більш активну присутність у публічному просторі або асоціюються з ключовими політичними процесами. У таких випадках громадська думка формується поступово і значною мірою залежить від інформаційного контексту та особистого досвіду.
Важливою особливістю є те, що навіть за наявності великої нейтральної групи негативне ставлення до Болгарії залишається мінімальним. Це створює сприятливе підґрунтя для подальшого зміцнення позитивного іміджу країни в українському суспільстві.
«Українці не формують оцінки ізольовано — вони реагують на інформаційний контекст і власний досвід взаємодії з країнами. Там, де є більше сигналів і зрозумілих дій, ми бачимо зростання позитивних оцінок. Болгарія поступово переходить у групу країн зі стабільно позитивним сприйняттям», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження свідчать, що Болгарія посилює свої позиції в громадській думці українців. Зростання позитивного ставлення на тлі низького рівня негативу створює потенціал для подальшого розвитку двосторонніх відносин як на суспільному, так і на економічному рівнях.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Болгарія посідає дванадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $2,99 млрд. Водночас імпорт болгарської продукції перевищує український експорт, через що сальдо торгівлі є від’ємним.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БОЛГАРИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Щонайменше 27 судових рішень, у яких авторам контенту OnlyFans вдалось оскаржити та частково або повністю скасувати штрафи від Державної податкової служби, знайдено наразі у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Загалом OnlyFans-моделі намагалися оскаржити дії Податкової у 94 справах. Майже третину з них вони виграли. У 92% випадків причиною поразок Податкової стали процедурні помилки.
Кількість судових рішень на користь авторів контенту OnlyFans, які оскаржують штрафи та донарахування від Податкової стрімко зростає за даними пошуковика по судових рішеннях “Бабуся”. Щонайменше 27 справ завершилися повністю або частково на користь позивачів. Це майже третина від 94 випадків, де моделі намагалися відстояти свої права.
Цьогоріч суди вже ухвалили 13 рішень на користь авторів контенту. Рекордним став лютий: 5 рішень.
У 92% випадків суди ставали на бік позивачів через порушення процедур з боку ДПС. Найчастіше Податкова надсилала документи на старі адреси. Листи поверталися, але перевірки все одно проводилися. У результаті суди визнавали такі перевірки незаконними, а разом із ними — і всі нарахування.
Водночас Податкова часто спиралася на листи від британських податкових органів щодо виплат від компанії Fenix International Ltd, яка управляє OnlyFans. Але суди послідовно наголошують: такі листи — лише привід для перевірки, а не доказ доходу. Без банківських виписок, контрактів чи інших первинних документів донарахування визнаються необґрунтованими.
Кожну третю виграну справу зафіксовано на Одещині — 8 судових рішень. Наслідує Дніпропетровщина із 5 справами. Проте у деяких регіонах, зокрема, в Житомирській та Рівненській областях, попри відкриті провадження, виграних справ поки що немає.
Найбільший штраф, який вдалось скасувати, зафіксовано у Києві — понад 3 млн грн податків, нарахованих на нібито майже 400 тисяч доларів доходу. Позивачка надала власні банківські виписки, які не підтвердили ці суми — і суд став на її бік.
На Черкащині суд скасував понад 1,3 мільйона гривень податків і штрафів через повну відсутність первинних документів. А на Одещині причиною скасування штрафу на понад півмільйона стала банальна помилка з адресою: податкова не змогла належним чином повідомити людину про перевірку, яку суд визнав незаконною.
На Івано-Франківщині позивачка самостійно звернулася до британського податкового органу і отримала офіційну відповідь: жодної інформації про неї туди не передавали. Фактично ДПС посилалася на дані, яких не існувало. Відповідно, суд скасував усі нарахування.
https://opendatabot.ua/analytics/onlyfance-courts
