У 2024 році імпорт олова та виробів із нього зріс на 16,9% – до $3,188 млн (у грудні – $338 тис.). Експорт олова склав $389 тис. проти $159 тис. у 2023 році, у грудні експорт відсутній.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Україна у 2024 році скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 6,1% – до $500,341 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
“ДТЕК ВДЕ” розпочала випуск вуглецевих кредитів, які може придбати бізнес для зменшення власного сліду вуглецю під час виготовлення продукції.
Як повідомляється на сайті компанії, одне з підприємств “ДТЕК ВДЕ” отримало сертифікацію на випуск вуглецевих кредитів від Міжнародного вуглецевого реєстру (International Carbon Registry, Ісландія). Згідно методології реєстру, один вуглецевий кредит в Україні відповідає зменшенню викидів на 1 тонну СO2 за рахунок виробництва 1,56 МВт-год енергії з ВДЕ.
Таким чином, вироблена підприємством протягом 2019-2023 років “чиста” електроенергія дала змогу уникнути викидів СО2 обсягом 880 тис. тонн.
“Нещодавно ми випустили перші гарантії походження, які може придбати український бізнес. Тепер, випускаючи вуглецеві кредити, виходимо на міжнародний рівень і закликаємо закордонний бізнес підтримати відновлення енергетики України. Адже кошти від продажу вуглецевих кредитів напряму йдуть на розвиток потужностей ВДЕ”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК ВДЕ” Олександр Селищев.
У компанії нагадали, що вуглецеві кредити міжнародні компанії можуть використовувати для отримання права на викиди парникових газів або компенсацію раніше вироблених викидів унаслідок своєї діяльності. Цей інструмент використовується для дотримання екологічних вимог і досягнення сталого розвитку, зокрема вуглецевої нейтральності.
Україна 2024 року імпортувала 7 млн 562,556 тис. тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 1,1% менше, ніж за 2023 рік (7 млн 646,537 тис. тонн).
За даними Державної митної служби, нафтопродукти імпортовано на суму $6 млрд 820,605 млн, що на 12,9% менше, ніж 2023-го ($7 млрд 831,477 млн).
Із Греції імпортовано палива на $1 млрд 393,372 млн (частка – 20,43%), Польщі – на $917,31 млн (13,45%), Литви – на $681,88 млн (10%), інших країн – на $3 млрд 828,042 млн (56,12%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року імпортувала 7 млн 300,073 тис. тонн нафтопродуктів, що на 17% менше, ніж 2021-го (8 млн 790,515 тис. тонн). Нафтопродукти у 2022-му імпортовано на суму $8 млрд 787,171 млн, що на 56,5% більше, ніж 2021 року ($5 млрд 614,787 млн).
Для збільшення гуманітарної допомоги в умовах агресивної війни Росії цієї зими Європейський Союз виділить Україні 140 мільйонів євро, а Молдові – ще 8 мільйонів євро.
Європейський Союз оголосив про новий пакет гуманітарної допомоги
для України та Молдови. З цієї суми 140 мільйонів євро призначені для надання життєво необхідної невідкладної допомоги в Україні, включаючи продовольство, житло, чисту воду та охорону здоров’я.
Ця допомога буде надана, зокрема, вразливим групам населення у постраждалих від війни регіонах на сході та півдні України. Ще 8 мільйонів євро буде виділено на проекти в Молдові для підтримки українських біженців та місцевих громад. Допомога покликана допомогти людям пережити «важку зиму» в умовах російської агресії, як написала Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці у Facebook.
Хаджа Лахбіб, єврокомісар з питань стійкості, гуманітарної допомоги, управління кризовими ситуаціями та гендерної рівності, відвідала Україну, щоб обговорити розподіл допомоги ЄС та активізувати зусилля. «Виділивши 148 мільйонів євро на нову гуманітарну допомогу Україні, ми надаємо життєво важливу підтримку людям і допомагаємо відновити громади», – написала Лахбіб на своїй сторінці в соціальній мережі X. “У важку годину ЄС рішуче стоїть на боці народу України”.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (“USAID Агро”) у 2024 році підтримала 1200 українських агровиробників, які за допомогою низки фінансових інструментів змогли отримати понад 1,14 млрд грн, повідомила пресслужба програми у фейсбуці.
“З початком повномасштабного вторгнення стало очевидно, що аграріям як ніколи потрібні фінансові продукти, які пропонує небанківський сектор: товарне кредитування, лізинг (зокрема зворотній лізинг і факторинг), агророзстрочка”, – зазначено в повідомленні.
У “USAID Агро” розповіли, що фермери 2024 року отримали понад 1 млрд грн у вигляді товарних кредитів на придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин із відстрочкою оплати до збору врожаю від семи партнерських організацій – ТОВ “Адама Україна”, ТОВ “Укравіт”, ТОВ “Захід Агробізнес”, ТОВ “Макош”, ТОВ “Агроресурс”, ТОВ “Хімагро”, ТОВ “Агро Арена”. Розраховуватися за кредитом аграрії могли і грошима, і зерном. При цьому “тверда застава” в більшості випадків не була потрібна.
Аграрії також 2024 року в рамках роботи агророзстрочки WEAGRO, спеціалізованого онлайн-сервісу від фінансової компанії Activitis, отримали фінансування на 44 млн грн. Фермери без прямої взаємодії з фінансовою компанією отримували рішення про надання розстрочки протягом 30 хвилин, а оплату за договором – протягом двох годин.
Крім того, USAID Агро підтримало платформу “Цифровий лізинг у три кліки за три дні” від компанії “ЕСКА Капітал”, яка в рамках спільного проєкту профінансувала аграріїв майже на 100 млн грн.
“Унікальність цієї ініціативи – лізинг техніки до 15 років, зворотній лізинг, фінансування фермерів, які межують із зоною бойових дій; а також відсутність бюрократичних перепон і можливість оформлення договорів онлайн”, – нагадали в програмі.
У “USAID Агро” пообіцяли, що у 2025 році підтримуватимуть ці проєкти, а також підготують до запуску ще два. Йдеться про розвиток вторинного обігу товарних кредитів, а також фінансування агровиробників за допомогою аграрних нот.
