ПУМБ став першим банком в Україні, який випустив банківську гарантію для забезпечення участі клієнта в аукціоні з продажу електричної енергії, що проводиться на платформі Української енергетичної біржі ( ТОВ «УЕБ»).
Сьогодні на таких аукціонах до 50% суми гарантійного внеску, що забезпечує виконання зобов’язань покупця за двостороннім договором купівлі-продажу, може бути надано у вигляді банківської гарантії.
Цей інструмент покликаний підвищити надійність виконання укладених договорів та зменшити ризики для генеруючих компаній. Покупці, у свою чергу, отримують можливість ефективніше управляти своїми фінансами, не відволікаючи весь обсяг коштів з обігу.
Банківські гарантії приймаються виключно від банківських установ, які пройшли акредитацію відповідно до вимог Регламенту організації та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії на ТОВ “УЕБ”.ПУМБ не лише одним з перших отримав статус акредитованого банку, а й став першим в Україні, хто фактично надав таку гарантію для аукціону з продажу електроенергії.
Банк провів комплексну підготовчу роботу, аби надати учасникам ринку можливість повноцінно скористатися новим механізмом забезпечення виконання своїх зобов’язань за укладеними угодами.
Нагадаємо, що Українська енергетична біржа (ТОВ “УЕБ”) є товарною біржею, яка є організатором електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, а також є організатором біржових торгів на ринках природного газу та інших біржових товарів.
Станом на 01.04.2025 ПУМБ входить в ТОП-3 банків України за розміром портфеля банківських гарантій і надалі продовжує розвивати цей напрям. Загальний обсяг гарантій наразі становить 8,9 млрд грн — це найвищий показник за весь час роботи банку з гарантійними інструментами.
ПУМБ надає надає широкий спектр банківських гарантій: тендерні, гарантії виконання договору, повернення авансу, платіжні, митні, забезпечення кредиту, виконання гарантійних зобов’язань тощо. У разі потреби, Банк підтверджує свої зобов’язання за документарними інструментами через розгалужену мережу іноземних банків-партнерів.
Компанія Medlog, «дочка» світового лідера контейнерних перевезень Mediterranean Shipping Company (MSC Group), придбала у співвласника групи ТІС Єгора Гребенникова 50% оператора інтермодальної логістики N’UNIT і частку 25% в транскордонному терміналі «Мостиска», повідомив Forbes.
«Medlog придбала половину моєї частки в транскордонному терміналі «Мостиска» і половину компанії N’UNIT, яка повністю належала мені», – сказав Гребенніков в інтерв’ю виданню.
Його частка в N’UNIT знизилася до 50%, а в терміналі «Мостиска» – до 25%. Решта 50% терміналу залишилися у власності компанії «Лемтранс».
«Medlog шукала готову мережу залізничної «сухої логістики», яка поступово замінить автомобільні перевезення – це тренд. Крім того, це дає більше гнучкості в період, коли порти не функціонують. Побудувати таку зараз обійшлося б стільки ж, як і придбати, але на це пішло б три-чотири роки», – сказав Гребенніков.
За його словами, у Medlog є стратегія на десятиліття вперед і розуміння: той, хто ризикує і заходить в країну в складний час, буде краще підготовлений до періоду економічного зростання.
«Ну і, звичайно, в період зростання була б зовсім інша ціна», – зазначив співвласник N’UNIT і терміналу “Мостиска”.
Він також розповів, що до угоди володів N’UNIT одноосібно, оскільки його партнери Андрій Ставницер і Олег Кутателадзе вирішили зосередитися на своїх особистих проектах в інших галузях.
Після угоди з «дочкою» MSC Group в планах компанії побудувати спільно ще кілька регіональних терміналів.
«Маю чіткий інвестиційний план. Вже провели підготовчі роботи з будівництва нових терміналів, буде більше спеціалізованих полегшених авто для доставки останньої милі, більше буферних складів. Розраховуємо вивести на новий рівень і взаємодію з «Укрзалізницею»», – розповів Гребенніков.
Medlog, заснована в 1988 році як дочірня компанія MSC Group, спеціалізується на інтермодальних перевезеннях (залізниця, автотранспорт, морські та річкові вантажі), складському бізнесі та митному оформленні. Компанія представлена в понад 80 країнах світу, чисельність її штату перевищує 10 тис. співробітників.
Міжнародний реєстр збитків, заподіяних агресією РФ проти України, розпочав прийом заяв ще за однією категорією – пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, повідомляє сайт президента України.
«Кожна подана заява – це не просто бюрократична дія, а внесок у відновлення справедливості і чіткий сигнал: жодна втрата, спричинена російською агресією, не залишиться без відповіді», – зазначила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
Як зазначається, потерпілі можуть подати заяву про компенсацію за нежитлове нерухоме майно, знищене або пошкоджене після 24 лютого 2022 року. Зокрема, йдеться про офісні приміщення, магазини, склади та виробничі об’єкти. Подати відповідну заяву можна через веб-портал або додаток «Дія».
Зокрема, власнику приміщення буде відшкодовано повну вартість у разі знищення та витрати на ремонт або відновлення у разі пошкодження. На даний момент вже відкрито 10 категорій. Загалом Реєстр складатиметься з 43 категорій щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
“Крім пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, це пошкодження або знищення житла, смерть близького члена сім’ї, вимушене переміщення громадян всередині країни через російську агресію, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в результаті дій агресора, випадки сексуального насильства, вчиненого окупантами, тортури, жорстоке або принижуюче гідність поводження, незаконне утримання в полоні, примусова праця або служба”, – зазначили у відомстві.
Міжнародний Реєстр збитків – перший етап на шляху до міжнародного компенсаційного механізму. Наступним кроком стане створення Комісії з розгляду заяв, яка визначатиме конкретні суми компенсацій потерпілим. Після цього буде сформовано Компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати.
«Всього до Реєстру збитків надійшло вже близько 30 тис. заяв», – заявили на сайті глави держави.
Українські підприємства у січні-квітні 2025 року імпортували мідь та мідні вироби на $61,62 млн, що на 16,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Експорт зріс на 16,1% — до $29,13 млн. У квітні імпорт становив $15,13 млн, експорт — $7,78 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна станом на 16 травня засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 4,95 млн га, що складає 87% плану, але дещо відстає від минулорічного показника в 5,1 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю.
Згідно з його даними, за тиждень було засіяно 631,5 тис. га. При цьому в 11 областях сіють гречку, у 20 – сою.
Як зазначило Мінагрополітики, кукурудзою наразі вже засіяно 3,5 млн грн (2,9 млн га тижнем раніше), ячменем – 743,1 тис. га (733,4 тис. га), ярою пшеницею – 215,2 тис. га (212,6 тис. га), горохом – 208,9 тис. га (205,7 тис. га), вівсом – 157 тис. га (157 тис. га), гречкою – 16,3 тис. га (7 тис. га), просом – 25,2 тис. га (15,7 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 87%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 97%, вівса – 98%, гречки – 24%, проса – 33%.
У минулому році на 16 травня кукурудзою було засіяно 3,56 млн грн, пшеницею – 249 тис. га, ячменем – 781,6 тис. га, горохом – 162,1 тис. га, вівсом – 166,7 тис. га, гречкою – 48,1 тис. га, просом – 43,1 тис. га.
Відповідно до інформації Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Полтавська – 533,4 тис. га, Чернігівська – 435 тис. га, Вінницька – 368,2 тис. га, Кіровоградська – 362,6 тис. га та Київська область – 359,2 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 3,9 порівняно із 3,432 млн га тижнем раніше. У тому числі посіви під соняшником досягли – 3,9 млн га (3,5 млн га тиждень тому та 4,6 млн га торік), сої – 1,73 млн га (1,3 млн га та 1,64 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
Мінагрополітики зазначає, що посіви соняшнику наразі складають 77% від плану, сої – 72%, а цукрового буряку – 99%.