Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) через підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання значно підвищила її виробництво.
Згідно з інформацією підприємства, один з актуальних трендів ринку металу – підвищений попит на сталеву безперервнолиту заготовку за технологією стопорного розливання.
“Команда конвертерного цеху “Каметсталі” завдяки системним заходам перевершила початкові цьогорічні цілі і досягла на МБЛЗ-1 виробництва 15 000 тонн заготовки підвищеної якості на місяць, що вдвічі більше за торішні місячні обсяги виробництва”, – констатується в пресрелізі.
При цьому зазначається, що освоєння і вдосконалення технології розливання сталі зі застосуванням стопорних механізмів на сортовій машині безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1 залишається у фокусі спеціалістів підприємства, оскільки саме вона дозволяє отримувати метал із підвищеними вимогами до хімічного складу та макроструктури, який дає вищий прибуток, аніж від звичайної заготовки. Однією зі своїх першочергових цілей сталеплавильники визначили збільшення виробництва БЛЗ за цією технологією, і наполегливо досягають мети. Цьогоріч на першій машині вже розлито 58,433 тис. тонн заготовки підвищеної якості, і таким чином за вісім місяців вдалося на понад 5 тис. тонн перевершити річні обсяги виробництва-2024.
“Серед першочергових заходів для досягнення амбітних цілей – відпрацювання та вдосконалення параметрів автозапуску струмків машини під час стопорного розливання, що позитивно впливає на якість і продуктивність розливання завдяки мінімізації впливу людського чинника на процес. Якщо на початку 2025 року успішні запуски МБЛЗ в режимі “Автостарт” становили майже 80%, то сьогодні технологи вже виконують понад 90% успішних запусків без переходу до ручного режиму”, – підкреслюють на заводі.
Також цьогоріч в межах програми оновлення основного сталеплавильного обладнання реалізували інвестпроєкт – за першим етапом реконструкції на МБЛЗ №1 замінили частотні перетворювачі, кабельно-провідникову продукцію та оновили програмне забезпечення. За підсумками, поліпшилася робота тягнучих клітей, а отже плавність розливання і стабільність запусків.
Після реалізації цього інвестпроєкту на першій машині у липні досягли рекордного виробництва БЛЗ підвищеної якості – 16,159 тис. тонн, тоді як торік максимальне місячне виробництво такої продукції становило 8,256 тис. тонн.
Важливий вектор – збільшення серійності плавок під час стопорного розливання сталі. Додаткові технологічні заходи дозволили цьогоріч досягти середньої серійності у майже шість плавок, тоді як середня серійність 2024 року становила 5,3 плавки.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2025 році інвестує понад 2,5 млрд грн в модернізацію “Каметсталі”.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
Частка інвесторів, які повторно купують сертифікати фондів S1 REIT забудовника Standard One, зросла до 43% за п’ять місяців роботи фондів, повідомила прес-служба проекту.
“Ми передбачили можливість для інвесторів підвищувати вигоду шляхом збільшення власної частки. Мінімальний розмір доінвестиції дорівнює вартості одного сертифіката, а це трохи більше 1 тис. грн. Але незважаючи на наші очікування, середня сума повторних продажів значно вища – на рівні майже 90 тис. грн”, – зазначив комерційний директор S1 REIT Віктор Бойчук, слова якого наведені в прес-релізі.
Він зазначив, що зараз переважна більшість інвесторів – люди з досвідом інвестиційної діяльності, які вже мають певний портфель активів.
«S1 REIT для них – це можливість диверсифікації портфеля активів умовно невеликим чеком. У перші тижні нашої роботи інвестори проходили етап »знайомства”, вивчали нас і нашу пропозицію. Зараз ми бачимо, як їхня довіра зростає”, – додав Бойчук.
Він додав, що в планах проекту його масштабування шляхом виходу на нову аудиторію – на тих українців, які ще не мали досвіду інвестиційної діяльності через брак знань або відсутність значного стартового капіталу.
«Ключова перевага S1 REIT – його доступність. Поріг входу становить еквівалент $3 тис., що істотно менше початкових інвестицій на ринку нерухомості Києва», – зазначив топ-менеджер.
Як повідомлялося, у квітні цього року київський забудовник Standard One, який спеціалізується на Build-to-Rent проектах, оголосив про запуск нового продукту – S1 REIT. Це інвестиційний інструмент, що дає можливість стати співвласником квадратних метрів у прибуткових будинках S1, без необхідності особисто управляти активами. На даний момент в S1 REIT є два відкритих фонди: «S1 ВДНГ», де запланована прибутковість становить 8,2% річних в доларах США, і S1 Obolon, де прибутковість досягає 10% річних.
У січні-серпні 2025 року імпорт цинку та виробів із нього зменшився на 3% – до $37,093 млн (у серпні – $3,889 млн).
Експорт цинку за цей період зріс до $888 тис., що більш ніж у 4 рази перевищує показник аналогічного періоду 2024 року ($201 тис.).
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Нелегальний сегмент грального ринку займає від 39% до 53% ринку, свідчать результати перших досліджень, проведених у серпні–вересні 2025 року компаніями Kantar, Gradus та Factum на замовлення Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), йдеться у її пресрелізі в четвер.
“Міжнародна компанія Kantar оцінила частку нелегального ринку гемблінгу в Україні у 52,1%, Gradus — у 39%, Factum — у 53%. Результати, на жаль, виявилися значно гіршими, ніж очікувалося. Якщо легальний ринок становить приблизно 59,6 млрд грн на рік, то, відповідно, нелегальний — від 37,72 млрд грн до 66,53 млрд грн”, – представив основні результати досліджень президент АУОГБ Олександр Когут під час засідання ТСК у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
За його словами, 90% усіх нелегальних казино мають російське походження.
Результати досліджень трьох компаній збігаються з оцінками міжнародної компанії H2 Gambling Capital, яка визначила поточний рівень нелегального ринку гемблінгу в Україні у 45,6% і за прогнозами якої до 2030 року цей показник зросте до 58%, сказано в релізі.
Когут уточнив, що незалежні оцінки обсягів “чорного” ринку від трьох дослідницьких агенцій отримано Асоціацією на запит Мінцифри/Playcity. Репрезентативне дослідження проводилося протягом двох тижнів різними методиками, які запропонували три агенції. У ньому взяли участь від 800 до 2500 респондентів.
Зазначається, що опитування виявило основні чинники, чому українці обирають нелегальні інтернет-казино, як-от: швидкість виплат; можливість уникати сплати податків; простота реєстрації та анонімність; можливість грати за допомогою криптовалют; відсутність вікових та поведінкових обмежень (доступ для лудоманів і підлітків до 21 року) та відсутність лімітів на ставки.
На думку АУОГБ, дослідження продемонстрували, що будь-які обмеження чи незручності у “білих” легальних казино призводять до відтоку гравців у нелегальні інтернет-казино.
Аналіз трафіку показав, що близько 25 тис. українців щоквартально переходять грати в неліцензовані онлайн-казино. Додаткова фундаментальна причина полягає в тому, що нелегальні оператори мають кращі умови: вони не обмежені у рекламних та маркетингових інструментах, тоді як реклама легальних операторів суворо регламентована законом, зазначає Асоціація.
На думку Когута, ключова проблема боротьби з “чорним” ринком — невиконання провайдерами телеком-послуг рішень регуляторів (НКЕК, Playcity, РНБО) щодо блокування та затягнута процедура блокування нелегальних сайтів: щоб закрити сайт, потрібно щонайменше 10 днів, водночас власники нелегальних казино створюють дзеркальні сайти-клони за 1–2 дні.
“Потрібна політична воля та сильні технологічні рішення, щоб блокувати такі ресурси оперативніше”, — наголосив президент Асоціації.
Віцепрезидент АУОГБ Олег Арестархов вважає, що наразі політики у своїй риториці не звертають уваги на зростання “чорного” ринку, натомість концентрують зусилля на критиці легальної індустрії.
“Ми стикаємося з безкінечним шквалом абсолютно безпідставних звинувачень у нібито несплаті податків окремими операторами. Це, по суті, замовний булінг “білої” галузі, яка щороку сплачує 19–20 млрд грн податків. Нам зрозуміло, що дискредитація легального ринку вигідна нелегалам”, – наводяться у релізі його слова.
На думку Арестархова, політики мають пам’ятати, що їхнє завдання — захищати українців, які можуть потрапити на нелегальні сайти. “Сьогодні ці люди абсолютно не захищені, гравці постійно стикався з випадками фінансового шахрайства та відверто нечесною грою, коли виграші просто не виплачувалися”, — зазначив він.
За даними АУОГБ, сукупна виручка українського ринку IGaming в першій половині 2025 року склала 27,1 млрд грн. За даними Державної податкової служби, які було оприлюднено на ТСК, сума сплачених галуззю податків за 8 місяців 2025 перевищила 13 млрд грн.
Асоціація українських операторів грального бізнесу — незалежна саморегулівна організація, що об’єднує провідних ліцензованих операторів індустрії, які сплачують понад 57% усіх податкових надходжень галузі. Проголошена основна мета АУОГБ — формування прозорих правил функціонування ринку та протидія нелегальному бізнесу.
З лютого 2025 року державну політику у сфері азартних ігор формує та координує Мінцифри. Кабінет міністрів 21 березня ухвалив рішення про створення нового центрального органу виконавчої влади — агентства “ПлейСіті” (Playcity), яке офіційно підпорядковується Мінцифри та з 1 квітня замінило попереднього регулятора — КРАІЛ.
Попередній регулятор КРАІЛ видав 7 217 ліцензій на право господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор та одночасно припинив дію (анулював) 4 123 ліцензій.
“ДТЕК” разом із американською компанією Fluence побудував 200 МВт установок зберігання енергії (УЗЕ), що на сьогодні є найбільшим таким комплексом в Україні, повідомив енергохолдинг.
“Група “ДТЕК” ввела в експлуатацію 200 МВт УЗЕ, створених у партнерстві з провідною американською компанією Fluence, світовим лідером у сфері накопичення енергії. Компанія підключила до енергосистеми 6 нових об’єктів різної потужності – від 20 до 50 МВт в Київській та Дніпропетровській областях”, – йдеться в релізі “ДТЕК” у четвер.
Як у ньому зазначається, обсяг інвестицій “ДТЕК” у будівництво комплексу, яке тривало з березня по серпень 2025 року, становив EUR125 млн, а загалом система зможе зберігати 400 МВт*год електроенергії, чого достатньо для забезпечення 600 тис. українських домівок упродовж двох годин.
“В умовах масованих атак на українську енергосистему роль систем накопичення енергії стала такою ж фундаментальною, як і сама генерація. Ухвалений урядом Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року чітко визначає потребу в подібних установках, і сьогодні ми бачимо, як стратегічні цілі втілюються в життя. Вдячна групі “ДТЕК” за проактивність у цьому питанні та американським партнерам з Fluence за передові технології, завдяки яким кожен новий мегават накопичення працює як щит для всієї енергосистеми. Це означає більше безпеки для українців і менше ризиків аварійних відключень”, – прокоментувала подію міністерка енергетики України Світлана Гринчук.
Генеральний директор “ДТЕК” Максим Тімченко назвав запуск комплексу УЗЕ історичним кроком для української енергосистеми, що визначатиме її розвиток на роки вперед.
“Ми реалізували його разом із Fluence – світовим лідером у сфері зберігання енергії. У співпраці з американськими партнерами ми інтегруємо найсучасніші технології, щоб зробити енергосистему України надійнішою та стійкішою”, – зазначив він.
За словами генерального директора Fluence Джуліана Небреди, це спільний внесок у створення сильнішої, стійкішої та децентралізованої енергосистеми, яка забезпечуватиме довготривалу стабільність України.
“Для нас честь співпрацювати з “ДТЕК” над цим знаковим проєктом зі зберігання енергії. Надзвичайна рішучість та ефективність, які продемонстрував “ДТЕК” у реалізації цього проєкту, справді надихають. Це досягнення є свідченням стійкості та символом того, чого можна досягти завдяки тісній міжнародній співпраці. Навіть у ці надзвичайно складні часи інновації та партнерство можуть прокладати шлях до більшої енергетичної безпеки”, – наголосив Небреда.
Як повідомлялося, ДТЕК та Fluence оголосили про намір реалізувати проєкт сучасних систем зберігання енергії (СНЕ, energy storage, установки зберігання енергії) в Україні потужністю 200 МВт та вартістю EUR140 млн у січні 2025 року. Йшлося про шість енегозберігаючих установок.
У червні 2025 року енергохолдинг “ДТЕК” отримав EUR67 млн кредиту від консорціуму українських банків в складі Ощадбанку, ПУМБ та Укргазбанку (UGB) на будівництво СНЕ потужністю 180 МВт.
Тоді енергохолдинг зазначав, що це перший кредит такого масштабу в Україні для розвитку технологій накопичення енергії, а сам проєкт один із найбільших у Східній Європі.
“ДТЕК” став переможцем спецаукціону НЕК “Укренерго” на надання послуг з автоматичного резерву відновлення частоти (аРВЧ) зі 140 МВт УЗЕ. Згідно з його умовами, НЕК упродовж 5 років, починаючи з 1 жовтня 2025 року, викуповуватиме такі послуги за аукціонною ціною.
Fluence зі штаб-квартирою у Вашингтоні створена 2018 року компаніями Siemens і AES Corporation. Компанія побудувала приблизно 35 ГВт*год ємності зберігання енергії та приблизно 30 ГВт відновлюваних джерел енергії.
Fluence має значний досвід інтеграції об’єктів зберігання енергії в національні енергетичні інфраструктури, разом із портфелем проєктів зі зберігання енергії потужністю 201 МВт у Литві та 450 МВт у Німеччині.
“ДТЕК” створено 2005 року для управління енергетичними активами групи “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова. Корпорації делеговано функції зі стратегічного управління підприємствами групи, які утворили вертикально інтегрований ланцюжок із видобутку та збагачення вугілля, виробництва та реалізації електроенергії.
За січень-серпень 2025 року імпорт свинцю та виробів із нього збільшився у 9,1 раза – до $5,58 млн (у серпні – $859 тис.).
Водночас експорт скоротився на 13,7% – до $6,313 млн (у серпні – $832 тис.).
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
