У Києві втринадцяте відкрився щорічний фестиваль «Тиждень австрійського кіно», який традиційно охоплює найбільш яскраві та резонансні австрійські стрічки останніх років.Першим показали фільм «Павич» режисера Бернгарда Венґера.
10 квітня 2025 року у київському кінотеатрі «Жовтень» відбулося урочисте відкриття щорічного фестивалю «Тиждень австрійського кіно», який триватиме до 15 квітня включно.
Фестиваль пройде також у Львові та Чернівцях. Кіноогляд триватиме з 30 квітня до 4 травня у Чернівцях та 15–18 травня у Львові.
Фестиваль проводять Посольство Республіки Австрія в Україні спільно з кінокомпанією «Артхаус Трафік» за підтримки генерального партнера AMIC ENERGY.
Група компаній “Молочний альянс”, один із лідерів молокопереробки в Україні, 2024 року поставляла свою продукцію в 27 країн світу, хоча в довоєнний період географія експорту нараховувала 38 країн, повідомив голова наглядової ради ГК Сергій Вовченко.
“За минулий рік ми експортували продукцію лише на суму близько 1 млрд грн. Це зовсім мало. При тому що виручки отримали близько 8,6 млрд грн”, – сказав він на Business Wisdom Summit 2025 в п’ятницю.
Вовченко зауважив, що переробному підприємству харчової галузі, щоб бути конкурентно здатним, потрібно чітко відстежувати три моменти: інноваційність, якість і ціна.
Говорячи про “Молочний альянс”, він висловив упевненість, що проблем із інноваційністю та якістю його продукція не має. Проте її вартість наразі є вищою, ніж у багатьох єврропейських країнах, де виробники отримують дотації з євробюджету. Це робить українську молочну продукцію неконкурентною на міжнародній арені.
“Вартість сировини у нас, в молокопереробній галузі, займає 68-70% (всієї собівартості – ІФ-У). Державі, бізнесу, асоціаціям потрібно працювати над тим, щоб ми були конкурентні по третій складовій, по ціні. І тоді ми будемо відомі, набагато ширше і затребувані, і валюта буде приходити в державу. Бо що таке мільярд гривень? Це зовсім нічого. Ми продавали раніше набагато більше, в три рази більше продавали на експорт. А зараз, на жаль”, – підкреслив голова наглядової ради ГК Молочний альянс.
Вовченко також розповів, що після низки поїздок на міжнародні конгреси, переконався в неконкурентності української молочної продукції на європейському ринку та упередженому ставленні до українських виробників зі сторони європейських колег. Вирішити цю проблему, на його думку, зможе державний протекціонізм.
“5 червня закінчиться угода про безмитну торгівлю. І це для нас дуже серйозний виклик. Якщо вона не буде продовжена, ми будемо програвати. Якщо добавиться мито, ми взагалі на європейському ринку будемо не конкурентні”, – зазначив він і додав, що виходом із ситуації є нарощування експорту в країни Близького Сходу і Північної Африки.
ГК “Молочний альянс” – лідер молочної галузі України, який має в своєму складі п`ять потужних молокопереробних підприємств: Яготинський маслозавод, завод дитячого харчування “Яготинське для дітей”, Пирятинський сирзавод, Золотоніський маслопереробний комбінат і Баштанський сирзавод.
Спеціалізується на виробництві молока, кисломолочних продуктів, вершкового масла, сирів і сухих молочних продуктів, які реалізує під ТМ “Яготинське”, “Яготинське для дітей”, “Пирятин”, “Славія”, “Златокрай”, “Молочний альянс”.
Згідно інформації на сайті компанії, 2024 року підприємства ГК заготовили 284,22 тис. тонн молока, вироблили 16,21 тис. тонн сиру, 3,671 тис. масла вершкового, 48,6 тис. тонн молока, 53,94 тис. тонн кисломолочної продукції, 11,89 тис. тонн дитячого харчування.
Делегація Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Республіки Узбекистан на чолі з міністром Лазізом Кудратовим у межах офіційного візиту до США провела низку зустрічей і переговорів із керівництвом провідних корпорацій, великих компаній та галузевих асоціацій.
Згідно з програмою перебування, 7 квітня ц.р. відбулися зустрічі з представниками компаній, які працюють у стратегічно важливих сферах, таких як видобуток корисних копалин, готельний бізнес і харчова промисловість.
Керівництво низки компаній високо оцінило реформи в Узбекистані, спираючись також на успішні кейси американських компаній, що мають багаторічний досвід роботи в країні, та висловило готовність до розширення співпраці.
За підсумками зустрічей підписано угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів, досягнуто домовленостей щодо інвестицій у розвідку і видобуток корисних копалин, будівництво комплексів тонкого подрібнення руд (HPGR), впровадження інноваційних технологій і створення доданої вартості критичної сировини, а також підвищення кваліфікації узбецьких фахівців.
Крім того, узгоджено терміни реалізації нових проєктів у сфері туризму — будівництва готелів.
Республіка Корея виділяє $4,76 млн на підвищення ефективності та підзвітності роботи уряду України, кошти спрямують на підвищення ефективності та підзвітності роботи українського уряду через трирічний проєкт, що реалізуватиме Програма розвитку ООН (ПРООН). В понеділок керівництво ПРООН в Україні та Корейського агентства з міжнародного співробітництва (KOICA) в Україні підписали відповідну угоду у Києві.
“Кошти спрямують через проєкт “Посилення цифрового врядування задля підвищення ефективності та підзвітності Уряду України”, що буде реалізований ПРООН в Україні упродовж 2025-2027 років у партнерстві із Міністерством цифрової трансформації України та Секретаріатом Кабінету міністрів України. Мета ініціативи – підвищення ефективності та прозорості управління центрального уряду, насамперед Кабінету міністрів України та міністерств, шляхом розробки та впровадження цифрових інструментів для координації, розробки політики та моніторингу рішень”, – проінформував відділ комунікацій ПРООН.
Серед іншого, у межах проєкту передбачено впровадження “Дії для державних службовців”, що допоможе оптимізувати адміністративні робочі процеси та покращить взаємодію між державними установами і службовцями.
“Ми продовжуємо будувати найзручнішу цифрову державу. Запускаємо нові сервіси, трансформуємо цілі сфери життя, прибираємо бюрократію. І кожна країна, яка допомагає нам на цьому шляху — це наш партнер у змінах. Тож вдячний Республіці Кореї за підтримку наших ініціатив, які допоможуть зробити роботу уряду більш швидкою та ефективною”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Ініціатива покликана зміцнити управління в Україні шляхом цифровізації процесів координації діяльності уряду, моніторингу рішень за допомогою цифрових інструментів, вдосконалення процесів розробки політики, а також розширення можливостей державних службовців використовувати розроблені інформаційні системи.
“Корея підтримує Україну в цей складний час. Співпраця з ПРООН над розвитком цифрових технологій для державних органів це приклад нашого прагнення сприяти довгостроковому відновленню країни, що матиме сталі, стійкі результати, важливі для усіх громадян”, – висловив упевненість Директор офісу КОІСА в Україні Лі Текин.
Постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє наголосив на важливості проєкту задля підвищення підзвітності уряду центрального рівня. “Проєкт допоможе створити цифрові інструменти, що значно полегшать взаємодію для державних органів виконавчої влади та процес прийняття рішень. Відтак, це сприятиме подальшому покращенню планування та розробки стратегій. Своєю чергою, це допоможе скеровувати процес реформування та відновлення для урядових установ”, – сказав Сільє.
Наголошується, що Корея у співпраці із ПРООН надає підтримку Україні у низці критичних сфер. Раніше $20,79 млн виділили на підтримку проєктів раннього відновлення та місцевого розвитку у постраждалих від війни Запорізькій, Сумській та Херсонській областях. Крім цього, Республіка Корея підтримала роботу в напрямках покращення послуг для людей з інвалідністю та зміцнення енергетичної інфраструктури.
Компанія “Агро Кар” (Кропивницький) планує у вересні поточного року розпочати конвейерне виробництво тракторів для сільського господарства у новому цеху площею 2 тис. кв. м, будівництво якого наразі триває, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Економічна політика “Зроблено в Україні” народжує нові заводи. Компанії, які раніше займалися лише імпортом або ремонтом техніки, завдяки державним програмам стають виробниками”, – написав він на фейсбук-сторінці.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт – близько 100 млн грн.
Кисилевський уточнив, що “Агро Кар” вже інвестувала 30 млн грн у запуск виробництва тракторів – постове виробництво передбачає випуск кожного трактора на окремій ділянці.
Він зазначив, що для реалізації проєкту запуску нового цеху “Агро Кар” залучила 30 млн грн за програмою доступних кредитів “5-7-9%”. Ще 8 млн грн буде отримано як державний грант для переробної промисловості для закупівлі лазерного верстата.
“У разі досягнення необхідного ступеня локалізації компанія зможе долучитися до програми компенсації 25% вартості аграрної техніки українського виробництва”, – зазначає Кисилевський.
Він уточнює, що для цього буде залучено вітчизняних виробників запчастин і компонентів. Зокрема, гідравліку та розподільники для тракторів “Агро Кар” закуповує у компанії “Гідросила” (Кропивницький), блоки радіаторів – “Промтрансенерго” (Суми), мастила – “СП Юкойл” (Запоріжжя), троси управління – “Технопривід” (Рівне), рукави високого тиску – “Моторімпекс” (Калуш), акумулятори – “Іста-Центр”” (Дніпро), скло – Safe Glass Factory (Бердичів), полімери та резинові ущільнювачі, баки – “Полі Пласт”, проводи та джгути – “Мак Фармер” (обидва – Кропивницький).
Крім того, тривають переговори про адаптацію під вимоги виробництва шин “Росава” (Біла Церква) та колісних дисків “Консіма” (Дніпро).
“Наразі обсяги виробництва становлять 12 тракторів на місяць. Після запуску конвеєрного виробництва компанія має плани наростити виробництво до 50 машин на місяць”, – повідомив Кисилевський.
Компанія “Агро Кар”, за інформацією на її сайті, працює з 2009 року. Наразі ремонтує та модернізує сільгосптехніку, а також постачає запасні частини для сільгосптехніки, зокрема для John Deere, Wil Rich, Case, DMI, Great Plains, Kinze, Kraus.
“Агро Кар” також виробляє запчастини для сільгосптехніки.
За даними opendatabot, 2024 року компанія вдвічі збільшила чистий прибуток порівняно з 2023 роком – до 4,8 млн грн за зростання виторгу на 45% – до 74,4 млн грн.
Власниками компанії є два місцевих підприємця – Андрій Теплюк (60%) та Олександр Пустильник(40%).
У січні-березні 2025 року імпорт олова та виробів із нього зріс на 43,5% – до $890 тис. ($277 тис. – у березні).
Експорт знизився до $55 тис. (проти $81 тис. роком раніше), з яких $50 тис. – у березні.
У 2024 році імпорт становив $3,19 млн (+16,9%), експорт – $389 тис. (+144%).
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів.
Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
