Федеральний уряд Німеччини підтвердив збільшення обсягів імпорту українських зернових останніми роками і водночас спростував негативний вплив їх на свій ринок, повідомило баварське галузеве видання Wochenblatt.
“Імпорт зерна зростав із 2022 року, коли почалася російська війна проти України. Імпорт фуражного та продовольчого зерна з України до ФРН досяг свого піку за останні роки – близько 741 тис. тонн. За перші півроку 2024 року обсяги наблизилися до 490 тис. тонн”, – пише видання.
Найбільшу частку в імпорті займає кукурудза. У січні-червні 2024 року Німеччина імпортувала близько 447 тис. тонн кукурудзи, тоді як у 2023 році це було 619 тис. тонн. Водночас у 2023 році імпорт пшениці сягав майже 106 тис. тонн, але від початку 2024 року до липня 2024 року було зареєстровано лише близько 16,5 тис. тонн. До вторгнення РФ в Україну імпорт пшениці коливався в межах 6000-2000 тонн.
У федеральному уряді також наголосили, що не мають інформації про будь-які відхилення від вимог і нормативів під час перевірок українського зерна офіційною інспекцією харчових продуктів і кормів ФРН. Як зазначають у федеральному уряді, харчові продукти та корми, імпортовані до ЄС із третіх країн, таких як Україна, мають відповідати вимогам законодавства про харчові продукти та корми, що діють у ЄС.
Наведені дані містяться у відповіді федерального уряду на запитання парламентської фракції “Альтернатива для Німеччини”.
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), завершує виготовлення другого шахтного вентилятора головного провітрювання, який замінить зношений аналог на шахті “Західно-Донбаська”, повідомляє завод на фейсбук-сторінці.
“Наприкінці 2023 року завод виготовив для цієї ж шахти перший вентилятор ВСЦД-4,5СМ (лівий). Вентилятор, який зараз у виробництві, є дзеркальною версією попереднього”, – зазначається в повідомленні.
Завод нагадує, що вентилятор головного провітрювання забезпечує свіжим повітрям шахту, підтримуючи умови для безперервної роботи. Діаметр його робочого колеса 4,7 метра, номінальна продуктивність 400 кубометра/сек. Максимальна потужність 4000 кВт.
Через значні розміри вентилятора та його масу (105 тонн) остаточне складання буде проведено під час монтажу на шахті.
“Корум ДрМЗ” нагадує також, що освоїв випуск шахтних вентиляторів 2014 року (після втрати компанією Corum “Донецькгірмашу”, що спеціалізувався на цьому обладнанні – ІФ-У).
“У напрацюванні заводу – три вентилятори цього типу. Але це буде другий вентилятор, який «Корум ДрМЗ» виготовить в умовах релокації”, – наголошується в повідомленні.
Наразі завод поступово відвантажує вузли вентилятора на шахту для монтажу.
Релокований у Дніпро 2022 року “Корум ДрМЗ”, за його інформацією, у січні-вересні 2024 року випустив 407 од. гірничо-шахтного устаткування (зокрема, 9 – у вересні), зокрема, два нових і один відремонтований прохідницький комбайн. Також випущено 695,78 тис. од. комплектувальних і запчастин (у вересні – 69,48 тис.).
“Основні зусилля у вересні були спрямовані на виробництво металоконструкцій для збагачувальної фабрики, що стало новим досвідом для підприємства”, – зазначали на заводі.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (“Укрфінжитло”), що виступає розпорядником держпрограми “єОселя”, у січні-вересні 2024 року збільшило активи на 23% – до 74,9 млрд грн.
Як випливає з фінансової звітності “Укрфінжитла“, нерозподілений прибуток компанії з початку року зріс на 51% і склав 8,9 млрд грн.
На 30 вересня 2024 року фінансові інвестиції в цінні папери компанії становили 54,3 млрд грн, отримано кредитів на 14 млрд грн, із яких зобов’язання за РЕПО становлять 5,3 млрд грн, за довгостроковими кредитами – 7,7 млрд грн.
У третьому кварталі “Укрфінжитло” уклало договори про відкриття кредитних ліній з АТ “ПУМБ” (до 1,5 млрд грн), АТ “Комінбанк” (до 250 тис. грн), АТ “ТАСкомбанк” (до 300 тис. грн та 90 тис. грн).
Програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки і оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
За умовами програми, пільгові категорії учасників і ВПО можуть придбати житло в споруджуваному будинку і будинках, не старших за 10 років (у столиці та обласних центрах), решта учасників – у будинку, не старшому за три роки, або споруджуваному об’єкті.
У програмі беруть участь 10 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, а також МТБ Банк, ТАСкомбанк, банк “Глобус”, Sky Bank, банк “Кредит Дніпро” і BISBANK.
Станом на 30 жовтня, 13,8 тис. сімей придбали власне житло на понад 22,3 млрд грн, випливає з даних “Укрфінжитла”.
Україна може стати членом Європейського Союзу (ЄС) протягом п’яти наступних років за умови виконання всіх необхідних реформ, заявив єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї на прес-конференції в Брюсселі в середу.
Як передає Deutsche Welle, Варгеї повідомив, що для України, Молдови та країн Західних Балкан створили додаткові інструменти, щоб «допомогти їм прискорити проведення реформ».
«Ці інструменти називаються «План зростання», «План України», залежно від країни. І за допомогою цього плану ми уможливили для Західних Балкан, Молдови, а також для України завершити реформи, щоб усе підготувати і стати членом ЄС до кінця наступного мандата Європейської Комісії», – сказав він.
30 вересня у Брюсселі презентували звіт про розширення ЄС, у якому йдеться про прогрес країн-кандидаток на вступ.
Європейська рада на саміті в Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести кілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
За підсумками 9-ти місяців 2024 року виробництво продукції Ковлар Груп збільшилося на 100% у порівнянні аналогічним періодом 2023 року.
Як повідомили у компанії, основними споживачами вогнезахисту у 2024 році стали системні забудовники комерційної нерухомості та об’єктів інфраструктури.
«Ключовими складовими такого зростання є адаптація виробничого циклу до умов воєнного часу та висока конкурентоздатність продукції Ammokote», – повідомив Костянтин Калафат, директор Ковлар Груп.
Сьогодні компанія продовжує проводити науково-дослідні роботи з розробки нових перспективних вогнезахисних матеріалів, необхідних для відбудови України. Це дозволяє утримувати розвиток української вогнезахисної галузі на світовому рівні та значно знижує імпортозалежність внутрішнього ринку протипожежних засобів.
Сьогодні Ковлар Груп є найбільшим українським виробником вогнезахисту, який займає близько 60% ринку вогнезахисних матеріалів України та пропонує більше 20 найменувань продукції під торговою маркою Ammokote.