Business news from Ukraine

“Понінківська КПФ-Україна” наростила випуск гофротари більш ніж на чверть

Великий український виробник гофрокартону – “Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна” (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у січні-жовтні збільшила випуск гофротари на 25,3% порівняно з тим самим періодом 2022 року – до 71,2 млн кв. м.

Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.

За даними статистики, за десять місяців також зросло виробництво паперу на фабриці – на 29%, до 0,65 тис. тонн, і тарного картону на 9,2%, до 93,9 тис. тонн.

При цьому в жовтні виробництво гофроящиків “ПКБФ-Україна” збільшилося на 30% до жовтня-2022 – до 7,8 млн кв. м, а паперу і картону на 22,5% – до 7,2 тис. тонн.

У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” за січень-жовтень випустила продукції більш ніж на мільярд 962 млн грн – на 8,8% більше, ніж роком раніше.

Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за десять місяців в Україні відзначено приріст випуску паперу та картону на 11,4% (до 454,9 тис. тонн), картонних ящиків – на 18,1% (до 428,7 млн кв. м).

Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.

Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила в січні-жовтні (за даними “Укрпапір”) 54,3 тис. тонн різного картону (на 31% більше) та майже 10 млн кв. м. гофроящиків.

Як повідомлялося, у 2022 році “ПКПФ-Україна” випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.

,

Всеукраїнський День Логіста – єдина наймасштабніша логістична виставка в Україні

23-24 листопада 2023 року в місті Києві пройде Всеукраїнський День Логіста

Цей захід об’єднає ключових гравців логістичної галузі, включаючи представників міжнародних та регіональних логістичних компаній, 3PL операторів, компанії сектору “експрес-доставлення”, транспортно-експедиторські компанії, складські оператори, митні брокери та постачальників IT-рішень й обладнання для логістики.

Партнери виставки

Генеральний партнер, системний інтегратор у сфері логістики та ритейлу  Premier Business Partner, ISV Partner Zebra Technologies в Україні Група компаній Links Group

Офіційний Партнер з автоматизації та консалтингу – Consulting for Retail

Технологічний партнер з автоматизації логістики – Konsort

Партнер із автоматизації логістики – Quantum International
4PL Логістичний Партнер- Fair Logics
Міжнародний логістичний партнер – Forwarding

Трансформаційний Партнер – YouCoach
Технологічний Партнер – ABM Cloud
Експерт з IT рішень для логістики  – WEZOM

Девелопмент партнер – Альтерра Груп
Партнер Кава-брейку – Ліберті Україна
Партнер конференції – K2 Cloud ERP
Девелопмент ПартнерAlfa Development Group
Партнер із автоматизації складу –KAPELOU

Експерт з логістичних рішень – Пульс Лоджистик

Партнер Останньої милі – ANT-Logistics

Логістичний оператор №1 в Україні – Global Ocean Link  
Експерт з автоматизації логістики – ItUa 

Офіційний Партнер з безпеки – Sheriff

Партнер логістичних рішень для бізнесу будь-якого розміру – Tanit Group
Національний Логістичний Партнер УВК-Інтернешнл

Цифровий партнер – Вчасно

Спікери та програма конференції :

  1. Валерій Губарєв, Комерційний директор “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КЛУБ АЕО” – Євроінтеграційні процеси в Україні, нові можливості для Українського бізнесу в ЗЕД, «Митний Безвіз». Спільний митний простір з ЄС та нові спрощення. Конвенція про процедуру транзиту (NCTS), авторизований економічний оператор (AEO).
  2. Андрій Мокряков, Консультант аналітичного департаменту Pro-Consulting – Аналіз ринку логістичний послуг країни. Тренди, складські можливості для України
  3. Дискусійна панель  на тему-  Інноваційні рішення від Zebra Technologies. Практика реалізації проектів у Bayadera Group та Flora Organic

Учасники дискусії:

    1. Сергій Жук, Co-founder LLC Links Group
    2. Олександр Нагорний, Co-founder LLC Links Group
    3. Дмитро Кондрат, представник компанії Zebra Technologies Corp
    4. Олексій Лук’янюк, Head of projects and programs Department, Department Of Logistics Bayadera Group
    5. Віталій Подольніков, co-founder Flora Org
  1. Катерина Кузьміна, Очільниця напрямку закупівель та сталого розвитку AB InBev Efes Україна – Роль закупок в логістиці
  2. Алла Кругляк, Керівник департаменту мультимодальних перевезень в Euro Forwarding. Досвід в міжнародній логістиці понад 15 років – Прибираємо із ланцюга постачання зайві ланки: пряма консоль до Києва з Китаю налагоджена і працює
  3. Святослав Олійник, СЕО Intuiflow в компанії ABM Cloud – Автопілот в управлінні запасами

Системи управління запасами сьогодні Автопілот.
Переваги та Візія. Члени ради компаній-споживачів (CAB)
Автопілот як елемент системи управління запасами

  1. Геннадій Гриненко, директор з розвитку компанії «Альтерра Груп» – Ринок складської логістики – аналіз ситуації і перспективи розвитку. Відбудовані, відновлені, переміщені, нові та на стадії будівництва складські і логістичні комплекси. Прогноз розвитку ринку складської і логістичної нерухомості – географія, характеристики, вакантність, актуальні ціни
  2. Вікторія Наумчева, засновниця компанії Fair Logics, виступила з доповіддюМультимодальні перевезення: новий глобус України.
  3. Онуфрієнко Максим, CEO Alfa Development Group – Відновлення будівництва логістичних комплексів в умовах війни. Рішучі кроки вперед.
  4. Валерій Ткачов, Заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» – Поточний стан перевезення вантажів залізничним транспортом
  5. Анастасія Конончук, Виконуюча обов’язків Директора з Маркетингу ANT-Logistics – Оновлення сервісу та мобільного додатку ANT-Logistics
  6. Хахва Анна, директор київської філії Global Ocean Link – Специфіка співпраці з лініями та експедиторами у воєнний час
  7. Юрій Поєнко, Директор департаменту логістики VARUS – Зміни логістичних процесів в роздрібній торгівлі під час військового стану.
  8. Євген Зборовський, Голова Державної служби України з безпеки на транспорту – Сучасні цифрові інструменти Укртрансбезпеки
  9. Артем Федій, менеджер по роботі з клієнтами асоціації “KONSORT” – 4 ефективні рішення сортування вантажів для оптимізації логістичних процесів
  10. Сергій Поляков, Заступник директора департаменту логістики ТОВ «Руш» Лінія магазинів EVA – EVA. На гребені хвилі змін
  • Автоматизація, роботизація, використання ШІ.
  1. Рудюк Сергій Анатолійович, Директор компанії ТОВ “К2Р” – ERP система K2 Cloud ERP та модуль WMS для автоматизації складів
  2. Смаль Андрій, Founder ItUa – Свобода автоматизації логістики або чіткі рамки готових рішень.
  3. Труба Олександр, Директор компанії KAPELOU, Юрій Соневицький, CEO компанії UB1, Бартош Фурман, директор компанії  Quantum International  – Автоматизація UB1: Інструменти, технології, результат.
  4. Юлія Далібук, Маркетинг директорка robota.ua – Аналітика ринку праці в Україні

Демографічна ситуація

Макроекономічна ситуація, активність роботодавців та пошукачів

Ситуація в логістичній галузі

Результати досліджень та опитувань

  1. Вадим Осинський,  директор з логістики Фокстрот та Євген Борисенко, Business Development Manager Uklon Delivery – Стимулювання продажів ecom шляхом пришвидшення доставки останньої милі та мінімізація ризиків інтернет торгівлі під час воєнного стану. Кейс колаборації UKLON та Фокстрот
  2. Володимир Чобан, Директор департаменту логістики Coca-Cola HBC – Як змінюються вимоги клієнтів в логістиці та як їх можна задовільнити.
  3. Олександр Кустреюк, Керівник проєкту ВЧАСНО.EDI – Чи готовий бізнес та провайдери до впровадження е-ТТН?

На виставці збереться понад 1000 учасників!
Цей захід традиційно об’єднає представників галузі для вирішення всіх етапів ланцюга постачання, підвищення ефективності складської обробки товарів, транспортного та інформаційного забезпечення компаній, роботи з персоналом у логістиці, а також передачі логістичних бізнес-процесів на аутсорсинг.

Відвідувачі виставки це директори з логістики, власники, генеральні та комерційні директори, керівники транспортної логістики, керівники складських комплексів і РЦ, IT-директори, Фахівці з логістики, ЗЕД

Учасники зможуть відвідати 40+ виставкових стенда рішень, послуг, обладнання та техніки для логістики.

Безпека:

В разі повітряної тривоги або надзвичайних ситуацій, учасники конференції будуть негайно евакуйовані до підземного паркінгу, який має надійне монолітне бетонне перекриття, систему приточно-витяжної вентиляції, автономний дизель-генератор, санвузол та кілька евакуаційних виходів для забезпечення максимальної безпеки.

Реєстрація тут

Контакти:

ТОВ “Трейд Мастер Груп”

+38 067-502-30-13

reklama@trademaster.com.ua
Місце проведення: “АККО Інтернешнл”, м. Київ, проспект Берестейський 40-Б

Open4business – інформаційний партнер

,

“Метінвест” наростив окатишів на 48%, вугільного концентрату – на 17%

“Метінвест” за підсумками роботи в січні-вересні поточного року скоротив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,513 млн тонн, збільшив виробництво окатишів на 48% – до 3,989 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 17%, до 4,318 млн тонн.

Згідно з пресрелізом материнської компанії Metinvest B. V. про результати операційної діяльності за третій квартал і за дев’ять місяців 2023 року в середу, у третьому кварталі 2023 року випуск загального ЗРК зріс на 13% порівняно з попереднім кварталом – до 2,766 млн тонн – завдяки збільшенню видобутку на всіх трьох ГЗК (ПівнГЗК, ІнГЗК і ЦГЗК).

Виробництво товарної залізорудної продукції зросло на 3% – до 2,180 млн тонн, при цьому майже весь обсяг цієї продукції було вироблено з високим вмістом заліза. За рахунок зміни портфеля замовлень на користь окатишів, їх виробництво зросло на 7% – до 1,434 млн тонн, тоді як виробництво товарного концентрату зменшилося на 5% – до 746 тис. тонн.

За дев’ять місяців 2023 року виробництво загального ЗРК знизилося на 23% через початок повномасштабних військових дій на території України наприкінці лютого 2022 року. У результаті, обсяги виробництва товарної залізорудної продукції скоротилися на 12% – до 6,220 млн тонн – через зменшення виробництва товарного концентрату на 49%, до 2,231 млн тонн. При цьому зростання випуску товарних окатишів на 48% відбулося за рахунок переорієнтації портфеля замовлень. Майже весь обсяг товарної залізорудної продукції було вироблено з високим вмістом заліза.

У третьому кварталі 2023 року виробництво вугільного концентрату групи зменшилося на 19% порівняно з попереднім кварталом – до 1,275 млн тонн. Основним фактором цього було зменшення обсягів виробництва на 36% на шахтах компанії United Coal Company (США) – до 443 тис. тонн – у зв’язку з припиненням видобутку на шахтах Carter Roag та зменшенням видобутку на деяких шахтах Wellmore. Виробництво вугільного концентрату в Покровській вугільній групі (Україна) зменшилося на 7% – до 832 тис. тонн – у зв’язку зі зменшенням видобутку через погіршення геологічних умов.

За дев’ять місяців 2023 року випуск вугільного концентрату групи зріс на 17% переважно внаслідок збільшення видобутку в Покровській вугільній групі – на 33%, до 2,426 млн тонн, а також поліпшення якісних характеристик українського коксівного вугілля.

Раніше фінансовий директор групи Юлія Данкова пояснювала, що внаслідок війни “Метінвест” втратив контроль над двома великими комбінатами в Маріуполі та призупинив виробництво в Авдіївці. Ці та інші виклики, які компанія продовжує долати, змусили перебудувати бізнес, щоб вижити.

Так, насамперед компанія забезпечила можливість своїм іноземним підприємствам діяти відокремлено, оскільки вертикально інтегрована структура була порушена. До війни маріупольські комбінати постачали на свої прокатні заводи за кордоном напівфабрикати, а зі США в Україну йшов вугільний концентрат. Зараз активи “Метінвесту” в Італії, Великій Британії та США ведуть діяльність як самостійні підприємства. Вугільні шахти в США переорієнтували продажі продукції на внутрішній та експортні ринки, а прокатні заводи купують напівфабрикати на відкритому ринку.

Вона також констатувала, що зараз метпідприємства групи завантажені на 65-75% потужності, а ГЗК – на 35-40%.

Як повідомлялося, “Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року скоротив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) на 62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,306 млн тонн, окатишів на 6% – до 1,214 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 14%, до 1,461 млн тонн. Водночас випуск загального залізорудного концентрату зріс більш ніж удвічі порівняно з попереднім кварталом – до 2,306 млн тонн.

Група в першому півріччі 2023 року скоротила виробництво ЗРК на 46% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,746 млн тонн, збільшила окатишів на 37% – до 2,555 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 25%, до 3,043 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції знизився на 35%, до 4,041 млн тонн.

“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виробництво загального залізорудного концентрату на 66% порівняно з попереднім роком – до 10,712 млн тонн, товарної залізорудної продукції на 55% – до 7,903 млн тонн, зокрема обсяги товарного концентрату – на 60%, до 4,718 млн тонн, а обсяги товарних окатишів – на 45%, до 3,185 млн тонн. У 2022 році виробництво вугільного концентрату групи знизилося на 11% – до 4,959 млн тонн.

“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.

Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, ,

“Нібулон” закупить 29 сільгоспмашин CLAAS для посівної-2024

Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) підписав із німецьким виробником техніки CLAAS угоду щодо придбання 29 одиниць сільськогосподарської техніки на виставці AGRITECHNICA-2023, що проходить у Ганновері.

“Нове обладнання дасть змогу департаменту агровиробництва “Нібулона” зайти у весняно-польові роботи сезону 2024 року з новою інноваційною технікою. У компанії розраховують, що це дасть змогу в стислі строки якісно здійснювати основні технологічні операції та заощаджувати паливо й інші ресурси”, – написала компанія у Facebook.

Згідно з повідомленням, CLAAS поставить “Нібулону” 10 комбайнів, 15 тракторів і 4 телескопічні навантажувачі.

Оновлення техніки відбувається в рамках проєкту реформи напряму та удосконалення технології виробництва, ініційованого агродепартаментом “Нібулона” 2023 року. Агрономічний напрямок має намір зменшити собівартість виробництва та вийти на конкурентоспроможний рівень по відношенню до інших виробників сільгосппродукції. Такий курс передбачає зменшення кількості техніки за одночасного підвищення ефективності та точності операцій.

ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.

“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.

Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.

Втрати “Нібулона” від повномасштабного військового вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей і створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель.

, , ,

“Метінвест” скоротив виробництво сталі на 43%, чавуну – на 46%, коксу – на 31%

“Метінвест” за підсумками січня-вересня поточного року знизив виплавку сталі на 43% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,531 млн тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V. за підсумками третього кварталу і дев’яти місяців цього року в середу.

За вказаний період виробництво чавуну знизилося на 46% – до 1,344 млн тонн, коксу – на 31%, до 948 тис. тонн, зокрема товарного коксу зросло на 7% – до 644 тис. тонн.

Водночас наголошується, що у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу роботу низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема МК “Азовсталь”, ММК ім. Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ. Пізніше запорізькі підприємства групи відновили виробництво.

На сьогодні українські підприємства групи, крім розташованих у Маріуполі та Авдіївці, продовжують працювати з різним рівнем завантаження, з огляду на фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.

У третьому кварталі 2023 року виробництво чавуну знизилося на 10% порівняно з попереднім кварталом – до 425 тис. тонн переважно через зупинку на плановий капремонт доменної печі №1 на “Каметсталі”. У результаті виробництво сталі знизилося на 8% – до 499 тис. тонн. За дев’ять місяців виплавка чавуну і сталі групи знизилася на 46% і 43%. Зупинка виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року була частково компенсована обсягами на “Каметсталі”.

У третьому кварталі виробництво товарних напівфабрикатів склало 159 тис. тонн, що на 27% менше, ніж у попередньому кварталі, переважно через зростання внутрішнього споживання на наступних стадіях виробництва.

Крім того, за дев’ять місяців 2023 року випуск товарних напівфабрикатів знизився на 26% – до 657 тис. тонн через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року. Це частково було компенсовано збільшенням виробництва товарної заготовки на потужностях “Каметсталі”.

У третьому кварталі випуск “Метінвестом” готової продукції знизився на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 583 тис. тонн. При цьому виробництво плоского прокату зменшилося на 27 тис. тонн – до 267 тис. тонн – через скорочення портфеля замовлень на перекатних заводах в Італії та Великобританії. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва оцинкованого холоднокатаного рулону на “Юністіл” в Україні внаслідок запуску четвертого індуктора після зупинки на капремонт у другому кварталі.

Водночас виробництво довгого прокату зросло на 9 тис. тонн – до 316 тис. тонн – переважно завдяки збільшенню портфеля замовлень на арматуру на “Каметсталі”.

За дев’ять місяців 2023 року випуск готової продукції впав на 26% – до 1,728 млн тонн. При цьому виробництво плоского прокату знизилося на 666 тис. тонн – до 847 тис. тонн внаслідок зупинки маріупольських комбінатів. Це було частково компенсовано збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великій Британії на тлі налагодження поставок слябів від третіх осіб.

Своєю чергою, випуск довгого прокату зріс на 72 тис. тонн – до 881 тис. тонн завдяки стабілізації виробництва заготовки на “Каметсталі” і нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.

Випуск рейкової та трубної продукції був відсутній, оскільки продукція вироблялася на маріупольських комбінатах.

Обсяг виробництва коксу в третьому кварталі зменшився на 9% порівняно з попереднім кварталом – до 299 тис. тонн переважно через зниження потреби в коксі на “Каметсталі”. За дев’ять місяців цей показник впав на 31% – до 948 тис. тонн внаслідок зупинки виробництва на “Азовсталі” і АКХЗ.

Як повідомлялося, у січні-березні 2023 року “Метінвест” знизив виплавку сталі на 75% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 491 тис. тонн, чавуну – також на 75%, до 448 тис. тонн, коксу – на 59%, до 318 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 1% – до 213 тис. тонн.

У першій половині 2023 року група скоротила виплавку сталі на 57% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 1,032 млн тонн, чавуну – на 59%, до 918 тис. тонн, коксу – на 40%, до 648 тис. тонн, зокрема випуск товарного коксу зріс на 7% – до 429 тис. тонн.

“Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виплавку сталі на 69% порівняно з 2021 роком – до 2,918 млн тонн, чавуну – на 72%, до 2,743 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис. тонн.

“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.

Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, , , ,

В Україні заборонили ще 16 пов’язаних із РФ медіасервісів

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в четвер поповнила перелік аудіовізуальних медіа-сервісів держави-агресора, заборонених до трансляції в Україні, ще 16 сервісами та збільшила його до 22 позицій, повідомила пресслужба Нацради в четвер.

Згідно з інформацією на сайті регулятора, до списку ввійшли 24ТВ, “Амедиатека”, Baskino, Filmix, HD REZKA, KINOGO, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, Kion, Viju, “ГидОнлайн”, “Лайм HD TV”, “Смотрешка”, “Триколор Кино и ТВ онлайн” і “Цифровое ТВ 20 каналов бесплатно”. Повний перелік заборонених ресурів дивіться на UABlocklist.

Причинами для внесення відповідних медіаресурсів до сервісів держави-агресора стали невідповідність структури власності цих суб’єктів та/або їх повна чи переважна спрямованість на територію і аудиторію держави-агресора.

Національна рада обіцяє поінформувати НКЕК, платформи цифрової дистрибуції мобільних застосунків, виробників телевізійних приймачів і кінцевих (термінальних) обладнань, НБУ, а також міжнародні платіжні системи для вжиття ними заходів реагування щодо відповідних медіаресурсів.

Раніше до списку сервісів держави-агресора було внесено російські ОТТ-сервіси Ivi, Tvigle, Premier, Start, More.tv і Okko.

,