Суднобудівна Smart Maritime Group (SMG) “Смарт-холдингу”, що об’єднує Херсонську і Миколаївську судноверфі, після півторарічної перерви почала ремонт суден на потужностях Миколаївської верфі.
Згідно з прес-релізом SMG, першим клієнтом після вимушеної паузи став DELTA III, буксир 2006 року побудови.
Фахівці SMG виконують його планове обслуговування, до комплексу робіт входять очищення і фарбування корпусу судна, сервісне обслуговування основних механізмів, включно з двигуном і навігаційною системою.
Власник буксира, компанія ТОВ “Дельта Таг” з Миколаєва – постійний клієнт Smart Maritime Group з 2020 року, який замовляє послуги із судноремонту вже для четвертого свого судна.
“Ми звикли до високої якості робіт і професійного обслуговування, яке тут отримує наш транспорт. Через військові загрози в морі ми не можемо дістатися до інших ремонтних активів, та все ж хотілося повернутися саме до перевіреного сервісу. Тому раді відновленню роботи верфі, це важливо – мати фахівців тут, в Україні”, – сказав керівник компанії Олександр Коренецький, якого цитує пресслужба.
2021 року SMG виконала модернізацію шість костерів і ремонт 51 судна та збільшила виручку на 17% – до 440 млн грн. Але 2022-го через повномасштабне вторгнення Росії компанія була змушена розірвати укладені раніше контракти, зокрема, на будівництво двох корпусів для компанії з Голландії, повнокомплектного буксира для українського замовника, угоди на виготовлення металоконструкцій. Херсонська верф була під окупацією, поза контролем компанії, але й після звільнення виробничі потужності перебувають під постійними обстрілами, що унеможливлює відновлення роботи. Тому кораблі можуть працювати тільки на верфі в Миколаєві.
“В українському морі небезпечно, тож ми не можемо відновити роботи з суднобудування, наші закордонні клієнти просто не можуть безпечно до нас дістатися. Але відновлення ремонтів – це вже хороший знак. Український бізнес має працювати. Це питання зайнятості людей, податків, економічної стійкості. Тим більше, що суднобудування – стратегічно важлива для країни галузь. І хоч ми приватний бізнес, але розуміємо всю відповідальність. І вдячні клієнтам, які повертаються до нас за всіх зовнішніх обставин. Напевно, це тільки початок”, – зазначив генеральний директор Smart Maritime Group Дмитро Красніков.
У пресрелізі зазначається, що додаткові складнощі спіткали бізнес і через тиск держави на “Смарт-Холдинг”. Недосконала санкційна політика заблокувала роботу найприбутковішого, газового бізнесу холдингу, що не дає можливості підтримувати інші галузі інвестування компанії, які зазнають втрат – фізичних та економічних – під час війни. Також однобоке медійне висвітлення ситуації навколо Холдингу підриває репутацію, зокрема й суднобудівників, що може позначитися на майбутніх контрактах, резюмували у пресслужбі.
SMG – найбільший суднобудівний холдинг України. Заснований у 2009 році для управління морегосподарськими активами “Смарт-холдингу”. Об’єднує два найбільших суднобудівних підприємства України: Чорноморський суднобудівний завод і Херсонський суднобудівний завод.
“Смарт-холдинг” володіє 23,76% гірничо-металургійної групи “Метінвест”, 95% акцій суднобудівного холдингу Smart Maritime Group, 99,97% акцій торгово-фінансової компанії ТОВ “Сантіс”. “Смарт” також володіє великими активами в паливно-енергетичній галузі, девелопменті та агросекторі.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка придбала завод “Кузня на Рибальському” наприкінці 2022 року, розробляє концепцію нового девелоперського проєкту на території заводу, повідомив глава Concorde Capital Ігор Мазепа в коментарі виданню “Економічна правда”.
За словами Мазепи, концепцію розробляють спільно з іноземними архітектурними агентствами. Бізнесмен розраховує почати будівництво після завершення судових розглядів навколо банкрутства “Кузні на Рибальському”.
Він також зазначив, що Concorde Capital розглядає участь у спільному інвестуванні в проєкт.
“Наш початковий план полягав у залученні інвестора для перепродажу проєкту. Зараз ситуація змінилася, тому не виключаємо участь у спільному інвестуванні”, – розповів Мазепа.
Він не розкрив суму угоди з придбання заводу “Кузня на Рибальському”, що раніше належав Сергієві Тігіпку, проте вказав, що в угоду увійшли активи, обтяжені боргами компанії-власника Ewins Limited.
Як повідомлялося, восени 2018 року співвласник групи “ТАС” бізнесмен Сергій Тігіпко придбав у Петра Порошенка, на той час президента України, ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (раніше – ПАТ “Ленінська кузня”) – одне з відомих на ринку підприємств судпрому України.
До середини листопада 2018 року основним акціонером ПрАТ із пакетом у 73,9067% акцій приватизованого 1995 року суднозаводу виступало ПАТ ЗНКІФ “Прайм Ессетс Капітал” (раніше – “Фонд “Петра Порошенка”, Київ), другим за розміром акціонером з пакетом у 20,1280% акцій виступав ПАТ “ЗНКІФ “ВІК”, що сконцентрував активи народного депутата Ігоря Кононенка.
У грудні 2022 року Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (Київ).
Як повідомлялося, група ТАС планувала реалізувати на невикористаній території заводу проєкт ЖК Lipki Island City Resort у партнерстві з девелопером City One Development.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на другий квартал 2023 року основним акціонером ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” є кіпрська Ewins Limited (94,0347%).
Експорт задекларованих на митниці обсягів газу з Азербайджану в січні-серпні 2023 року становив 17 млрд 391 млн 448,11 тис. кубометрів, що на 15,5% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомили агентству “Інтерфакс-Азербайджан” у Державному митному комітеті (ДМК).
На постачання газу у звітний період припало 42,9% від загального обсягу експорту Азербайджану (у січні-серпні 2022 року – 39,3%).
Виручка від експорту задекларованого газу склала $10 млрд 452 млн 178,82 тис. (зростання на 1,3%).
За даними ДМК, у січні-серпні 2023 року найбільший обсяг задекларованого експорту газу припав на Туреччину (41,4%) та Італію (38,3%). До Туреччини поставлено понад 7,2 млрд кубометрів, що на 27,3% більше, ніж роком раніше. В Італію – близько 6,7 млрд кубометрів (зростання на 4,5%).
Раніше Experts club у своєму відео детально проаналізував перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту –
Підписатися на ютуб-канал Experts club можна тут –
Держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) поставило до лікарень 94% медичних товарів, закуплених у 2022 році на загальну суму 5,1 млрд грн.
Як повідомляють у пресрелізі МЗУ, наразі на склад держпідприємства доправлено понад 98% медичних товарів, закуплених у 2022 році.
“Ми розвозимо ліки майже щодня, тому маємо можливість оперативно закривати потреби закладів охорони здоров’я, коли вони виникають”, – уточнили в МЗУ.
Крім того, МЗУ продовжує розвозити товари, закуплені за бюджет 2023 року. Наразі до лікарень доставлено закуплені за бюджет 2023 року товари на суму понад 1,4 млрд грн.
Мер міста Ірпінь Бучанського району Київської області Олександр Маркушин повідомив про можливе впровадження в громаді інноваційної технології переробки сміття.
“Японська компанія Padeco проведе в Ірпінській громаді дослідження в рамках пілотного проєкту з переробки сміття URBAN RIG. Технологію пропонують інноваційну – переробляти побутові відходи в спеціальному апараті за допомогою високотемпературної пари. На виході обіцяють корисну в промисловості сировину та суттєве зменшення обсягу відходів. Органіку перетворюватимуть на вугілля, пластик на нафтопродукти”, – повідомив він у Телеграм-каналі в четвер.
Крім побутового сміття, ця технологія може допомогти і з переробкою та зменшенням обсягу будівельних відходів, зокрема, бетону.
Він уточнив, що Padeco – міжнародна консалтингова компанія, уповноважена міністерством економіки Японії обирати й аналізувати проєкти для фінансування в Україні.
Дослідження з метою визначити, чи підходить запропонована технологія українським реаліям, триватиме три місяці.
“Якщо все пройде вдало і уряд Японії виділить фінансування – Ірпінська громада вже навесні зможе отримати перші пробні машини для очищення навколишнього середовища”, – повідомив Маркушин.
Національний банк України (НБУ) 26 жовтня знизить облікову ставку на 2 відсоткові пункти (в.п.) – з 20% до 18% річних, таку думку банкіри висловили на пресконференції Асоціації українських банків (АУБ) у середу.
“Ми очікуємо, що ставка знижуватиметься… Думаємо, що приблизно десь на 2% вона ще може знизитися”, – зазначив заступник голови правління Правекс Банку Семен Бабаєв.
За його словами, це також залежатиме від ситуації на фронті та від підтримки іноземних партнерів.
Бабаєв зазначив, що зниження ставки спричинить зниження привабливості розміщення коштів у депозитні сертифікати Нацбанку, зокрема й “овернайт”.
“…Ми, зі свого боку, вже вчора знизили ставку (за депозитами від 3 місяців і більше – ІФ-У) для наших споживачів на 1 п.п., пропонуємо 13%, але для міжнародних банків це також висока ставка”, – повідомив заступник голови правління Правекс Банку.
Банкір наголосив, що стрімке здешевлення вартості грошей повинне мати під собою підґрунтя. І застеріг, що в разі, якщо банки припинять розміщувати вільні кошти в Нацбанку, це може призвести до зайвої ліквідності системи, що позначиться на курсі.
“Безумовно, якщо в нас з’являться вільні ресурси, і ми як банківська система будемо змушені робити щось із цими ресурсами, тому що ми втратимо можливість кудись їх розміщувати, постане питання, що з ними робити, куди їх подіти: або повертати клієнтам, що спровокує попит на валюту, або надавати якісь кредитні пропозиції”, – сказав він.
Його думку про зниження ставки поділяє голова правління Альтбанку Надія Воробйова, відзначаючи наявність підстав для цього. Серед них вона назвала зниження інфляції до 7,1%, міжнародні резерви $39,7 млрд і їхній прогноз $38,3 млрд на кінець року, а також курс 36,45 грн/$1.
“Я думаю, що 26-го (жовтня – ІФ-У) буде (зниження) десь приблизно на 2%”, – сказала вона.
Воробйова вважає, що Нацбанк діятиме обережно з урахуванням можливого впливу облікової ставки на курс та інфляцію.
“Якщо зробити різке зниження відсоткової ставки… ті гроші, які були залучені банками на 3-6 місяців, стануть невигідними для банків… Відтоку не буде, але банки будуть на цьому втрачати та пропонувати дешевші депозити. Це може призвести до того, що люди хотітимуть купити валюту, тобто з’явиться попит на валюту”, – пояснила голова правління Альтбанку.
За її словами, економіку потрібно відновлювати шляхом активізації кредитування банками крім наявних державних програм, при цьому зробити ставки за позиками доступними для бізнесу – на рівні 14-15%.
Голова правління Ідея Банку Михайло Власенко також очікує зниження облікової ставки на 2 п.п. – до 18%, він підтримав думку колег щодо потреби відновлення кредитування і населення, і малого та середнього бізнесу.
У своєму прогнозі Власенко орієнтувався на раніше анонсовану регулятором інформацію щодо зниження облікової ставки до 16-18% до кінця цього року, що, у свою чергу, залежатиме від макроекономічних показників і курсової стабільності.
“На мій погляд, це ближче до 18%, тому що занадто стрімке зниження облікової ставки, особливо в цей період – листопад-грудень, в умовах також чутливості валютного ринку, значного профіциту гривневої ліквідності, можуть посилити ризики та вплинути на курсову стабільність, на рівень інфляції”, – пояснив він свою думку.
Власенко вважає, що ставки за депозитами знизяться не так істотно.
“Банки будуть змушені переглядати свої бізнес-плани та розробляти плани з активізації кредитування. Вважаю, що час “пересидіти в окопах” минув”, – наголосив голова правління Ідея Банку.
Він також нагадав, що Нацбанк уже анонсував розробку плану, який дасть змогу активізувати кредитування банківської системи, і залучає банки до його розробки.
Голова правління Рада Банку Андрій Грігель, коментуючи слова колег про відновлення кредитування, уточнив, що в банку комерційна ставка сьогодні 21% річних. “Але ми з радістю її знижуватимемо”, – сказав банкір.
Він також приєднався до прогнозу про зниження облікової ставки на найближчому засіданні НБУ на 2 п.п. – до 18%, обґрунтувавши його відсутністю тиску на гривню і ризиків девальвації.
Грігель також вважає, що Нацбанк разом зі ставкою може знову змінити операційний дизайн монетарної політики. “Попереднє рішення було, коли вони змінили розрахунок розміру вкладень у 3-місячні депозитні сертифікати з 70% до 35%, вони так само можуть зараз внести зміни в цю формулу”, – сказав він, додавши, що це більше впливатиме, ніж саме значення облікової ставки.
На думку голови Рада Банку, після зниження на найближчому засіданні Нацбанк потім збереже нову ставку до кінця року. “Знаючи філософію Національного банку, я ніколи не бачив, щоб вони робили різкі рухи наприкінці року. Здебільшого вони випускають масу нормативних документів, щоб банки працювали над цим, але не рішення щодо ставок”, – зазначив Грігель.
Він додав, що фактор воєнних ризиків, які передбачити неможливо, залишається важливим під час ухвалення Нацбанком своїх рішень.
Президент АУБ Андрій Дубас також очікує зниження облікової ставки до 18% наприкінці жовтня без подальшого зниження до кінця року.
Водночас Бабаєв із Правекс Банку припускає подальше зниження ставки ще на 1 п.п. до кінця поточного року.
Такої самої думки дотримується і голова Альтбанку Воробйова: згідно з її очікуваннями, 14 грудня ставку можуть знизити ще на 1 п.п.
“Наші очікування – це мінус 3% до кінця року від сьогоднішнього показника”, – сказала банкір.
