Міжнародний Інститут Свободи (ILI) представив оновлений Індекс економіки здорового глузду 2026 – рейтинг, який оцінює якість економічної політики урядів та адекватність їхніх рішень з точки зору базових аксіом розвитку. За підсумками цього року Україна набрала 24 бали, знизилася з 89-го на 95-те місце та залишилася у четвертій групі країн.
«Індекс економіки здорового глузду – унікальна для України розробка, яка дає змогу оцінити своєрідний “економічний IQ” державного управління. Під урядом у цьому випадку ми маємо на увазі не лише Кабмін, а весь контур ухвалення рішень, до якого можна віднести центральну і місцеву владу, законодавців, виконавчу вертикаль, політиків, депутатів і полісі-мейкерів, тобто всіх, хто реально впливає на економічну політику країни», – зазначив директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
Загалом до Індексу 2026 року увійшли 144 країни, які було структуровано на 5 груп за підсумковими балами. Україна отримала 581 бал, погіршивши результат на 24 бали у порівнянні з попереднім роком. У підсумковому ранжуванні вона опинилася між Руандою та Гамбією. На самій презентації це було окреслено як «діагноз» економічної політики: країна перебуває у четвертій групі – групі «рідкісних проявів розуму», тобто в зоні, де окремі рішення можуть бути раціональними, але системна якість політики залишається слабкою.
«Для України цей індекс – це насамперед діагноз, адже ми перебуваємо на 95-му місці зі 144 країн, у групі з рідкісними проявами розуму в економічній політиці, і це сигнал, що до економіки треба ставитися значно серйозніше навіть під час війни. Якщо ми хочемо бути конкурентними щодо країн Центральної та Західної Європи, залучати капітал, інвестиції та робочі місця, то маємо не посилювати помилкові податкові й регуляторні рішення, а робити інститути привабливішими й послідовно змінювати економічну політику», – наголосив президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук.
У презентації представники ILI підкреслили, що Індекс економіки здорового глузду є агрегатним показником, побудованим на основі 15 аксіом (наприклад, що краще бути вільним, ніж невільним; багатим, ніж бідним; здоровим, ніж хворим) і шести міжнародних індексів, які охоплюють ключові параметри розвитку держави. Серед них – свобода людини, економічна свобода, захист прав власності, верховенство права, процвітання та інноваційність. Також у виступі окремо згадувались діловий клімат, конкуренція, якість державного управління, соціальний захист, довкілля та інфраструктура як складові логіки оцінювання.
Спікери також пояснили технічний принцип, за яким менша кількість балів означає кращий результат, а діапазон моделі – від умовно ідеальних 6 балів до 902 балів (найгірші позиції у всіх індикаторах). Після цього всі країни розподіляються на п’ять груп – від «урядів розумних рішень» до групи з найгіршими результатами.
Новим лідером рейтингу стала Швейцарія, яку в ILI називають прикладом уряду, орієнтованого на науку, факти та якісну оцінку потенціалу країни. Також у трійці лідерів – Ірландія, яка піднялася одразу на 5 позицій. У топ-10 погіршили позиції Фінляндія, Нова Зеландія, Нідерланди та Швеція, тоді як Люксембург і Австралія покращили результати. США та Німеччина, за повідомленням ILI, зберегли свої місця.
Під час презентації спікери також окремо акцентували увагу на Швейцарії, Данії та Ірландії як прикладах держав, де високі позиції в індексі корелюють із якістю життя, інституційною стабільністю та довгостроковим економічним зростанням.
У своєму виступі Ярослав Романчук наголосив, що Україні потрібна не лише концентрація на безпеці та обороноздатності, а й рамка «економіки здорового глузду», яка б не суперечила завданню розвитку навіть під час війни. Він прямо пов’язував це з конкуренцією за капітал, участю в ланцюгах доданої вартості та створенням умов, за яких українці матимуть мотивацію працювати і розвивати бізнес в Україні.
Серед проблемних точок у презентації також згадувалися низькі позиції України в окремих міжнародних індикаторах – зокрема, за індексом свободи людини та економічної свободи, тоді як за захистом прав власності позиція оцінювалася як відносно краща (в межах першої сотні). Водночас спікери звертали увагу на слабкі параметри якості державного управління та регуляторної політики.
На презентації як важливі орієнтири для України спікери також називали Естонію та Чехію – постсоціалістичні країни, які увійшли до першої групи. Їхній досвід було подано як приклад довгого, послідовного курсу на лібералізацію, конкурентні інститути та інтеграцію в європейські виробничі ланцюги.
Також у презентації значну увагу приділили темам інфляції, боргового навантаження, розміру державного сектору, регуляторного тиску та якості державного управління як факторам, що прямо впливають на інвестиції та довгострокове зростання. Для України ці питання були подані як частина ширшої проблеми – дефіциту системної економічної раціональності у формуванні політики.
«Індекс економіки здорового глузду 2026 – це, по суті, універсальний інструмент оцінки соціально-економічного розвитку, економічного зростання та якості інститутів, який може використовувати будь-який уряд. Ми розглядаємо його і як інструмент економічної просвіти, і як практичний орієнтир для полісі-мейкерів, щоб вони бачили, як конкретні інституційні та регуляторні чинники впливають на розвиток країни та соціальні показники», – підсумував Ярослав Романчук.
У галереї “Хлібня” Національного заповідника “Софія Київська” сьогодні, 25 лютого, розпочинає роботу міждисциплінарний виставковий проєкт “Мистецтво на зламі сезонів 2026”, який об’єднає роботи понад 50 митців – від визнаних авторів до нових імен, повідомляють організатори.
За їхньою інформацією, проєкт підготувала благодійна організація “БФ Добре серце Київ” у партнерстві із заповідником. Його концепцію задумано як трилогію, присвячену історичній пам’яті, міжнародній солідарності та тяглості української жіночої художньої традиції.
Експозиція складатиметься з трьох тематичних блоків. Перший – “Між вогнем і тишею” – присвячений рефлексії на життя без теплопостачання під час морозної зими 2026 року. Другий – “Україна Соборна Незалежна. Емоції друзів” – розповідає про боротьбу українців і підтримку міжнародної спільноти; зазначається, що перша презентація цього блоку відбулася в Херсоні у серпні 2025 року. Третій – “Фантастичні імпровізації українських мисткинь ХХІ сторіччя” – зосереджений на декоративізмі, спадковості поколінь та передбачає використання сучасних технологій, зокрема елементів доповненої реальності.
Відкриття проєкту заплановане на 16:00 за адресою: Київ, вул. Володимирська, 24 (галерея “Хлібня”).
Організатори зазначають, що виставка покликана осмислити досвід війни, трансформацію суспільства та роль мистецтва як простору підтримки, пам’яті та солідарності.
Україна підтвердила готовність до відкриття продовольчого зернового хабу на території Гани та зацікавлена у спільних проєктах із переробки агропродукції, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами переговорів із ганійським колегою Самуелем Окудзето Аблакавою у Києві в середу.
Під час зустрічі сторони обговорили зміцнення глобальної продовольчої стабільності та розвиток аграрного партнерства. Сибіга підкреслив, що Україна розглядає Гану як ключового партнера у Західній Африці та готова залишатися надійним постачальником сільгосппродукції в регіон.
“Україна готова залишатися надійним постачальником аграрної продукції та водночас зацікавлена у спільних проєктах з доданою вартістю, зокрема у сфері переробки та логістики”, — сказав очільник зовнішньополітичного відомства.
Як повідомлялося, у липні 2025 року президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Гани Джоном Драмані Магамою щодо співробітництва в аграрній промисловості. Президенти домовилися про розширення практичної співпраці, зокрема у будівництві логістичного хабу для зберігання продовольства. Зеленський також підтвердив намір відправити українську делегацію до Гани для опрацювання цих проєктів.
Гана послідовно підтримує територіальну цілісність України, зокрема проголосувавши за резолюцію Генасамблеї ООН “Підтримка сталого миру в Україні” 24 лютого 2026 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Сербії невідомі пошкодили пам’ятник українському поету Тарасу Шевченку в Нові-Саді.
За наявною інформацією, монумент облили чорною фарбою, також були пошкоджені літери прізвища на пам’ятнику.
Посольство України в Республіці Сербія заявило, що з глибоким обуренням отримало інформацію про інцидент і назвало його «ганебним актом», закликавши сербські правоохоронні органи розслідувати подію і притягнути винних до відповідальності. У дипустанові також зазначили, що подібні дії спрямовані на підрив українсько-сербських відносин.
Посольство Сербії в Україні також засудило дії вандалів і заявило, що з глибоким обуренням отримало інформацію про цей інцидент і після повернення в Україну в 2025 році активно працює для відновлення взаємовигідної співпраці між двома країнами.
Пам’ятник Шевченку в Нові-Саді встановили в лютому 2021 року з ініціативи українсько-русинської громади Сербії.
Глобальні витрати на інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у 2026 році збільшаться на 10% і досягнуть $4 трлн, прогнозує аналітична організація International Data Corporation (IDC).
При цьому вже до 2029 року показник може зрости до $6 трлн.
Найбільшою категорією витрат поточного року стане програмне забезпечення – на цю статтю припаде більше третини всіх витрат, вважають аналітики IDC. При цьому категорія обладнання покаже найбільші темпи зростання, в районі 15%.
Головними секторами в плані обсягу інвестицій в ІКТ стануть інформаційні послуги та ПЗ, банківський сектор і ритейл. У сукупності на них припаде понад $1 трлн витрат. Близько $2 трлн буде витрачено в США, у Західній Європі витрати становитимуть $908 млрд, у Китаї – $355 млрд.
Ексмажоритарний власник агрохолдингу “Агро-Регіон”, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус після продажу активу групі “Кернел” зосередиться на інвестиціях в український технологічний сектор та проєкти, пов’язані з майбутньою відбудовою країни.
“Наступного дня після закриття угоди я вже інвестував в українську технологічну компанію. Думаю, відповідний прессреліз з’явиться найближчими тижнями. Ми з дружиною хочемо залишатися дуже активними людьми, тому на пенсію я не збираюся. Навпаки, зараз ми повинні дивитися на ті українські компанії, які стануть критично цікавими саме тоді, коли розпочнеться масштабна відбудова”, – сказав він під час Business Breakfast на Forbes Ukraine.
За словами Абромавічуса, зміна фокусу з аграрного сектору на IT та інфраструктурні проєкти є логічним кроком після майже 20-річного циклу інвестування в “Агро-Регіон”. Він зазначив, що наразі ринок технологій в Україні демонструє високу стійкість, а майбутня відбудова створить попит на активи у сферах, що забезпечуватимуть відновлення економіки.
Інвестор додав, що попри вихід з агробізнесу, він планує залучати іноземний капітал в Україну, орієнтуючись на компанії з високим потенціалом зростання.
Деталі нової угоди у технологічному секторі наразі не розголошуються до офіційного завершення інвестиційного раунду.
Абромавічус також оприлюднив низку перспективних напрямків для інвестування в Україну. Він зауважив, що держава вже стала “чемпіоном світу по агротеку та мілітарі-теку”, тож у ці галузі треба інвестувати. Окрему увагу бізнесмен приділив інфраструктурі і зазначив, що хоча логістика була кроком, “де всі хотіли бути присутніми”, наразі через падіння цін там “вже інша гра”.
На його думку, інвесторам варто фокусуватися на активах, які будуть затребувані під час відбудови, та софтверних компаніях.
“Мені дуже подобаються технологічні компанії… ми повинні їхати до України і дивитися на них”, – резюмував він.
Айварас Абромавічус — литовсько-український підприємець, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України (2014-2016 рр.) та ексголова наглядової ради “Укроборонпрому” (2019-2020 рр.), який тривалий час був ключовим партнером інвестиційної компанії East Capital. Наразі Абромавічус через підконтрольні інвестиційні структури володіє частками у низці українських IT-стартапів та технологічних компаній, а також зберігає інтереси у сфері нерухомості та консалтингу.
Угода з продажу 100% групи компаній “Агро-Регіон” (акціонери — Айварас Абромавічус та Ларс Ерік Хоканссон) групі Enselco Андрія Веревського стала однією з найбільших M&A-транзакцій в аграрному секторі України з лютого 2022 року. Ексклюзивним фінансовим радником продавців виступила інвестиційна компанія Dragon Capital, юридичний супровід забезпечила фірма OMP. В результаті поглинання активів із земельним банком 41 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях, група “Кернел” (через Enselco) сукупно збільшила свій земельний фонд до 550-600 тис. га.
Група “Агро-Регіон” є високотехнологічним інтегрованим бізнесом, що включає три операційні кластери та близько 200 тис. тонн елеваторних потужностей. Компанія спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, пшениці, соняшнику, ріпаку та сої із щорічним урожаєм на рівні 200 тис. тонн. За даними YouControl, до моменту транзакції контрольним пакетом акцій холдингу (53,6%) через Garna Stockholm Holding AB володів Айварас Абромавічус, частка Ларса Еріка Хоканссона становила 44,28%. Угода була закрита після отримання всіх необхідних регуляторних погоджень, ставши знаковим інвестиційним сигналом для галузі в умовах воєнного стану.
