Ukraine open for business

Рада ЄС і Європарламент погодили бюджет

Рада ЄС оголосила в суботу, що погодила з Європейським парламентом бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро.

“Сьогоднішня угода демонструє, що Європа здатна діяти навіть у непрості часи. Бюджет ЄС на 2026 рік дасть нам змогу реалізувати наші спільні пріоритети: безпеку, конкурентоспроможність і прикордонний контроль – і при цьому гарантувати можливість швидкого й ефективного реагування на непередбачувані потреби й кризи”, – заявив міністр фінансів Данії, що головує в Раді ЄС, та головний парламентарій ради щодо бюджету на 2026 рік Ніколай Ваммен.

Загальний обсяг бюджетних зобов’язань ЄС на 2026 рік становить 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – 190,1 млрд євро. “Зобов’язання є юридично оформленими обіцянками витратити кошти на заходи, реалізація яких розрахована на кілька фінансових років. Виплати покривають витрати, що виникають із зобов’язань, прийнятих у рамках бюджету ЄС у поточному та попередніх фінансових роках”, – пояснює рада в опублікованому комюніке.

Це шостий річний бюджет довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Бюджет на 2026 рік доповнюється заходами з підтримки відновлення після COVID-19 у рамках спеціальної програми NextGenerationEU, зазначається в документі.

Виплати на оборону і безпеку ЄС у 2026 році заплановано на 2,25 млрд євро. На міграцію та управління кордонами – 3,88 млрд євро. На політику сусідства і зовнішньополітичну діяльність – 16,56 млрд євро. На спільний ринок, інновації та цифровізацію – 23,33 млрд євро.

Тепер Рада ЄС і Європарламент мають офіційно затвердити досягнуту угоду. Очікується, що Рада ЄС схвалить її 24 листопада. Для ухвалення бюджету потрібна кваліфікована більшість голосів, повідомляється в комюніке.

БЮДЖЕТ, Європарламент, Рада ЄС

У 4 рази побільшало справ про СЗЧ за рік

Понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини (СЗЧ) відкрито за 10 місяців 2025 року за даними Генеральної прокуратури України. Це у 4 рази більше, ніж за аналогічний період торік. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про “самоволку”. Наразі до суду дійшло лише 5% справ.

161 461 справи за самовільне залишення військової частини (ст. 407 ККУ) зафіксовано за 10 місяців 2025 року. Це у 4 рази більше, ніж за той самий період торік.

Кількість справ, яка ще три роки тому накопичувалося протягом 12 місяців, тепер фіксується менш ніж за два тижні. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про “самоволку”, тоді як у 2024 році таких було близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — лише 1,5 тисячі, а у 2022 році — всього 6 тисяч за весь рік.

Попри рекордну кількість проваджень підозру отримали лише 9,3 тисячі військовослужбовців — це близько 6% від усіх зареєстрованих справ, а до суду дійшли лише 5%. Для порівняння, ще у 2022 році кожна п’ята справа доходила до суду.

Нагадаємо, що до 30 серпня 2025 року діяв спрощений механізм повернення військовослужбовців після СЗЧ без кримінальної відповідальності. Так, бійці, які виявлять бажання продовжити службу, могли подати заявку та протягом 72 годин знову повернутись до війська у резервну частину.

Втім ця можливість була доступна для військових, які здійснили СЗЧ до 10 травня. Ті ж, хто зробив це після цієї дати, могли повернутися лише в ту частину, з якої пішли, а поновлення на службі може тривати місяці.

Зазначимо, що самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

https://opendatabot.ua/analytics/awol-2025

СЗЧ

Екс-посол ЄС: Україна сьогодні більш готова до членства в Євросоюзі, ніж балканські країни

Колишній глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що Україна на даний момент більш готова до вступу в ЄС, ніж ряд держав Західних Балкан. Про це він сказав в інтерв’ю Deutsche Welle. За словами дипломата, побоювання щодо нового етапу розширення Євросоюзу перебільшені.

Тейшейра зазначив, що Україна має значний потенціал для ЄС: це велика країна з природними ресурсами, розвиненим сільським господарством, а також освіченим і працьовитим населенням, яке в умовах війни демонструє стійкість і мужність. Він підкреслив, що вступ України став би для Євросоюзу «важливим надбанням» як з точки зору території і ресурсів, так і людського капіталу.

Екс-посол нагадав, що Україна після Революції гідності досягла істотного прогресу в боротьбі з «фізичною корупцією», однак такі реформи завжди займають тривалий час. Він підкреслив, що Україна залишається унікальним випадком в сучасній історії: країна в умовах повномасштабної війни одночасно проводить реформи і просувається по шляху євроінтеграції.

Тейшейра вказав, що Україна продовжує реформування системи державного управління на тлі постійних ракетних і дронових атак Росії по цивільній інфраструктурі. При цьому Москва, незважаючи на статус постійного члена Радбезу ООН, фактично уникає міжнародної відповідальності за свої дії.

Оцінюючи перспективи розширення ЄС, Тейшейра заявив, що довгий термін підготовки країн Західних Балкан сам по собі не означає їх більшої готовності до вступу, ніж у України. На його думку, Київ за рівнем виконання більшості ключових критеріїв вже випереджає ряд балканських держав, проте повинен продовжувати реформи і після отримання статусу кандидата.

Він нагадав, що Україна рухається в одному «пакеті розширення» разом з Молдовою і державами Західних Балкан — Албанією, Чорногорією, Сербією, Північною Македонією, Косово та Боснією і

Герцеговиною, які багато років ведуть переговори, але стикаються з хронічними проблемами верховенства права, корупції та територіальних суперечок.
Жозе Мануель Пінту Тейшейра очолював Представництво ЄС в Україні в 2008–2012 роках, зараз є віцепрезидентом Європейського центру електоральної підтримки (ECES) у Брюсселі.

балканські країни, ЄВРОСОЮЗ, Тейшейра

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами за 9 місяців 2025 року скоротилося у 1,9 раза

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами в січні-вересні 2025 року зменшилося на 47,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $856,8 млн (у січні-вересні 2024 року – $1652,8 млн), повідомила Державна служба статистики у п’ятницю.

Згідно з її даними, експорт послуг за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 15,7% – до $6338,7 млн, імпорт – на 7%, до $5481,9 млн.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,16 (за 9 місяців 2024 року – 1,28).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 211 країн світу.

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 9 міс. 2025 р.

	Експорт, $ млн	Експорт у % до 9 міс 2024	Імпорт, $ млн	Імпорт у % до 9 міс 2024
Послуги – всього¹	6338.7	84.3	5481.9	93
Послуги з переробки матеріальних ресурсів	с	с	с	с
Послуги з переробки товарів з метою реалізації на внутрішньому ринку	с	с	с	с
Послуги з переробки товарів з метою реалізації за кордоном	630.9	103.3	1.6	47.9
Послуги з ремонту та технічного обслуговування	119.1	96.2	65.7	63.1
Транспортні послуги, в т.ч.	1622.2	58.4	1017.0	90.4
морський транспорт	267.4	78.9	310.4	91.7
річковий транспорт	9.8	72.3	4.2	46.3
повітряний транспорт	409.1	108.2	166.5	133.2
залізничний транспорт	93.3	50.9	112.4	57.4
автмобільний транспорт	399.0	96.2	247.2	85.2
трубопровідний транспорт	с	с	с	с
інші допоміжні та додаткові транспортні послуги	163.4	64.5	136.4	92.4
Послуги поштової та кур’єрської служби	56.0	123.3	24.2	134.9
Послуги, пов’язані з подорожами	105.8	116.6	673.0	148.9
Послуги з будівництва	34,6	106.5	39.0	214.6
Послуги зі страхування	20.3	105.6	84.6	95.0
Фінансові послуги	255.6	96.8	425.7	93.8
Роялті та ліцензійні послуги	43.0	108.3	452.1	106.4
Послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги	2560.6	96.9	586.6	120.9
Ділові послуги	927.8	104.6	711.1	120.2
Послуги дослідження та розробки	84.7	97.2	24.3	105.5
Професійні та консалтингові послуги	449.7	102.8	493.4	128.9
Наукові та технічні послуги	224.5	116.7	42.4	112.8
Послуги з обробки та усунення забруднення навколишнього середовища	с	с	6.2	955.7
Послуги с/г иа послуги видобутку	с	с	5.4с	312.7
Послуги операційного лізингу	22.4	89.9	76.5	104.2
Послуги, пов’язані з торгівлею, посередницькі	27.6	95.1	14.5	54.2
Інші ділові послуги	115.4	103.0	48.6	105.6
Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги	17.3	63.3	12.3	340.0
Державні та урядові послуги	0.1	5.0	1407.1	65.9

Дані: Держстату

Дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії

с – Дані не публікуються з метою забезпечення виконання вимог Закону України “Про державну статистику” щодо конфіденційності статистичної інформації.

Джерело: https://expertsclub.eu/pozytyvne-saldo-zovnishnoyi-torgivli-ukrayiny-poslugamy-za-9-misyacziv-2025-roku-skorotylosya-u-19-raza/

Регулятори посилюють вплив на крипторинок — аналітика Fixygen

Fixygen проаналізував значення регуляторів і їх роль для ринку криптоактивів. Криптовалютний ринок стає все більш чутливим до риторики центральних банків і дій фінансових регуляторів. На тлі очікувань зміни процентних ставок і посилення правил для стейблкоїнів і бірж саме регуляторний порядок денний стає одним з основних драйверів руху цін.

Федеральна резервна система США в останніх коментарях допускає можливість зниження ключової ставки в 2025 році за умови контролю інфляції. Для криптовалют це сигнал про потенційне підвищення апетиту до ризику і зростання ліквідності на фінансових ринках. Пом’якшення політики ФРС традиційно підтримує інтерес до біткоїну, ефіру і великих альткоїнів, оскільки інвестори активніше задіюють стратегії в сегменті високодохідних активів.

Європейський центральний банк зберігає більш жорстку риторику, підкреслюючи необхідність утримання ставок на підвищеному рівні для боротьби з інфляцією, але одночасно фіксує уповільнення економіки єврозони. Така ситуація обмежує приплив європейського інституційного капіталу в крипторинок у короткостроковій перспективі, проте посилює очікування майбутнього пом’якшення, що може стати додатковим стимулом для цифрових активів у середньостроковій перспективі.

Великобританія через Управління з фінансового регулювання та нагляду посилює правила для стейблкоїнів і криптобірж. Регулятор вводить більш жорсткі вимоги до резервів емітентів, прозорості операцій і захисту інвесторів. Це підвищує надійність великих стейблкоїнів та інфраструктурних гравців, але може витіснити з ринку частину дрібних і менш прозорих проєктів.

Японія та Південна Корея продовжують лінію на посилення контролю за крипторинком з акцентом на захист роздрібних інвесторів. Йдеться про більш суворі правила лістингу токенів, підвищені вимоги до доведених резервів і відповідальності бірж за шахрайські схеми. При цьому країни залишаються одними з найбільш технологічно розвинених ринків, де активно розвиваються цифрові фінанси і торгові платформи.

Китай офіційно зберігає жорсткий підхід до торгівлі криптовалютами, але паралельно просуває державні блокчейн-рішення і цифровий юань. Через Гонконг і спеціальні режими для фінтех-компаній підтримуються проекти в області Web3 і токенізації. Будь-які послаблення або нові пілотні режими в Гонконзі швидко відбиваються на регіональній ліквідності та активності на азіатських майданчиках.

У сукупності заяви та дії регуляторів формують для ринку криптовалют складне, але поступово більш структуроване середовище. Пом’якшення монетарної політики США, посилення вимог до стейблкоїнів і бірж в Європі та Азії, а також експериментальні режими в Китаї та Гонконзі залишатимуться ключовими факторами для цінової динаміки та настроїв інвесторів у найближчі місяці.

Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251117/zayavi-tsentrobankiv-i-regulyatoriv-analiz-togo-yak-voni-mozhut-vplinuti-na-rinok-kriptovalyut.html

Fixygen, анализ, КРИПТОВАЛЮТА, регулятор, ЦЕНТРОБАНК

Крипторинок втратив $1,1 трлн: біткоїн просів на 25% – аналіз Fixygen

Ринок криптовалют переживає один з найрізкіших відкотів за останні місяці. За оцінками профільних медіа, за останні 41 день сукупна капіталізація ринку скоротилася приблизно на 1,1 трлн доларів, а біткоїн подешевшав майже на 25% від жовтневого історичного максимуму понад 126 тис. доларів до рівнів нижче 95 тис. доларів.

На цьому тлі більшість великих криптовалют торгуються в мінусі. За останній тиждень Ethereum втратив понад 11 %, опустившись до позначок близько 3,2 тис. доларів, Solana подешевшала приблизно на 15 % до 141 долара, XRP знизився більш ніж на 9 %. Аналітики відзначають, що падіння біткоїна спровокувало ланцюгову реакцію по основних альткоїнах: XRP, BNB, Solana, Cardano і Zcash в окремі дні показували просідання на рівні 5-12% за добу.

Найсильніше просіли більш ризиковані сегменти ринку. На тлі загальної невизначеності помітно знижується вартість мем-токенів і спекулятивних альткойнів. Окремі тематичні монети, такі як Rizzmas (RIZZMAS) і SANTA, втратили відповідно близько 30% і 48% за тиждень, демонструючи високу чутливість до відтоку ліквідності та зниження інтересу роздрібних інвесторів. У річному вираженні окремі мем-токени, включаючи PEPE, за оцінками аналітиків, вже втратили до 80% вартості.

Серед середніх і малих за капіталізацією криптовалют щодня фіксуються двозначні падіння. За даними окремих майданчиків, до списку денних аутсайдерів регулярно потрапляють такі токени, як Supra, DMAIL Network, Verasity, Stafi і LooksRare, які за добу можуть втрачати від 14 до 18 % і більше. Для цього сегмента характерна низька ліквідність, тому будь-які великі продажі призводять до різких цінових провалів.

Додатковий тиск на ринок створюють макроекономічні фактори. На тлі зниження очікувань швидкого пом’якшення політики ФРС частина інвесторів виходить з ризикованих активів. На спотові біткойн ETF в США в окремі дні фіксуються максимальні з лютого відтоки, а індекс страху на крипторинку, за оцінками аналітичних ресурсів, опускався до рівнів трирічних мінімумів.

Для інвесторів поточна корекція означає, що лідерами падіння найчастіше стають саме ті активи, які на попередньому етапі зростання показували найбільшу динаміку і залучали спекулятивний капітал. У короткостроковій перспективі ринок залишається під впливом настроїв і новин, пов’язаних з монетарною політикою найбільших центробанків. У середньостроковій перспективі ключовим питанням буде здатність найбільших криптовалют утримати довгострокові рівні підтримки і відновити довіру інституційних гравців.

Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251117/kriptorinok-u-chervoniy-zoni-analiz-fixygen.html

Fixygen, крипторинок