ПрАТ “Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро” за підсумками 2024 року зменшив чистий прибуток у 9,7 рази у порівнянні з попереднім роком – до 7,342 млн грн з 70,924 млн грн.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, на призначених на 7 квітня 2025 року зборах акціонерів товариства пропонується чистий прибуток, отриманий за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році у розмірі 7,342 млн грн направити на покриття збитків минулих періодів.
Згідно з чергою денною, акціонери також, зокрема, розглянуть звіти наглядової ради та аудитора за минулий рік, затвердять результати фінансово-господарської діяльності.
ПрАТ “Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро” є правонаступником ПАТ “Дніпропетровський завод металевих конструкцій ім.Бабушкіна” (зміна назви відбулася у квітні 2017 року). Основний вид діяльності – виробництво будівельних металоконструкцій та їх частин.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, АО “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “РІФТ” (Україна) належить належить 92,9947% акцій ПрАТ “Завод металоконструкцій Укрсталь Дніпро”, компанії ТОВ “Феркон Лтд” (Україна) – 6,3537%.
Статутний капітал – 355,208 млн грн, номінал акції – 0,25грн.
Виборчі дільниці відкрилися в Гренландії, де у вівторок відбуваються вибори до місцевого парламенту, повідомляє Associated Press. У виборах можуть узяти участь приблизно 41 тис. жителів острова.
Учасникам голосування належить зробити вибір із кількох партій, фаворитами з яких є дві – соціалістична лівого спрямування «Інуїт атакатігіііт» («Об’єднання ескімосів»), що наразі перебуває при владі, і соціал-демократична «Сіумут» («Вперед»).
Крім них, за місця в місцевому парламенті змагаються представники ліберальної партії «Демокраатіт» («Демократи»), центристська партія «Налерак» («Прагнення»), що підтримує незалежність острова, і ліберал-консерватори з партії «Атассут» («Солідарність»).
Як повідомляє BBC, зараз більшість у парламенті – 21 з 31 місця – контролює коаліція партій «Інуїт Атакатігііт» і «Сіумут». Обидві виступають за незалежність, але найбільша «Інуїт Атакатігіїт» не поспішає з референдумом, а «Сіумут» обіцяє провести його в найближчі чотири роки.
Оголошення початкових результатів виборів розпочнеться одразу після закриття виборчих дільниць, однак ситуація може бути ускладнена погодними умовами, оскільки значна частина острова розташована в арктичному поясі. Від цього ж залежатиме і час оголошення остаточних результатів виборів.
Спостерігачі зазначають, що за підсумками цих виборів також має стати відомо, якому саме шляху надають перевагу жителі острова: залишитися самокерованою територією Данії, обрати напрямок у бік здобуття незалежності або дослухатися до висловлювань президента США Дональда Трампа, який пропонував данській владі викупити Гренландію.
Результати останніх передвиборчих опитувань, проведених дослідницькою компанією Verian і регіональних ЗМІ, показують, що 85% виборців виступають проти включення до складу США, 6% – «за», ще 9% не визначилися з думкою.
Крім того, 60% опитаних виступають за можливий вступ Гренландії до ЄС; 40% дотримуються протилежної думки. Такі самі результати показували опитування 2021 року. Однак, порівняно з 2021 роком, тепер знизився відсоток тих, хто підтримує партії, що виступають за незалежність від Данії, – з 80% до 69%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі 2025 року, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
На території Угорщини зафіксовано спалах ящура серед тварин, що призвело до вжиття екстрених заходів у низці країн. Влада Великої Британії, Росії та України вже оголосила про введення обмежень на імпорт тварин і продукції тваринного походження з Угорщини, щоб запобігти поширенню небезпечного вірусу.
Україна сьогодні ввела заборону на ввезення тварин, сприйнятливих до вірусу ящуру, а також сировини і продуктів тваринного походження від таких тварин. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держпродспоживслужба) пояснила, що заходи вжито, щоб уникнути занесення вірусу в країну. Згідно із заявою відомства, джерелом інфекції можуть бути не тільки заражені тварини, а й ті, які перебувають в інкубаційному періоді. Крім того, вірус передається через продукцію, отриману від інфікованих тварин.
Компетентні органи в кожній із країн продовжують моніторинг епізоотичної ситуації та готові запроваджувати додаткові заходи за потреби.
Ящур – це високозаразне вірусне захворювання, що вражає сільськогосподарських тварин, таких як велика рогата худоба, свині, вівці та кози. Воно характеризується появою виразок і бульбашок у ротовій порожнині, на копитах і вимені тварин, супроводжуючись підвищеною температурою і різким зниженням продуктивності.
Хвороба поширюється повітряно-крапельним шляхом, через корми, воду, одяг та інвентар, а також може передаватися через продукти тваринного походження. Хоча ящур вкрай рідко передається людині, він завдає значної шкоди сільському господарству, призводячи до масового знищення поголів’я, жорстких карантинних заходів і серйозних економічних втрат. У зв’язку з високою контагіозністю захворювання міжнародні ветеринарні служби уважно стежать за спалахами та вживають суворих заходів щодо запобігання його поширенню.
ПрАТ «Страхова компанія “ІнтерЕкспрес” (Київ) у 2024 році зібрало страхові платежі на суму 92,334 млн грн, що на 57,52% більше, ніж у 2023 році.
Про це повідомило рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні «uaАА».
Надходження від фізосіб за цей період зросли на 45,35% – до 33,754 млн грн, а надходження від перестраховиків в аналізованому періоді становили лише 197 тис грн. Незважаючи на приріст премій від фізичних осіб, у клієнтському портфелі страховика переважають юридичні особи, частка яких у брутто-преміях за підсумками 2024 року склала 63,23%.
РА також повідомляє, що страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2024 рік порівняно з 2023 роком зросли на 26,09% – до 5,862 млн грн, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 1,58 п.п. – до 6,35%.
Чисті премії збільшилися на 60,23% – до 86,472 млн грн, а чисті зароблені премії – на 56,45%, до 83,090 млн грн.
Обсяг виплат за 2024 рік порівняно з 2023 роком зріс більш ніж удвічі – до 35,698 млн грн, а рівень виплат збільшився на 9,55 п.п. – до 38,66%.
Активи компанії на 1 січня 2025 року зросли на 45,24% – до 101,851 млн грн, власний капітал – на 17,52%, до 65,365 млн грн, зобов’язання – на 151,52%, до 36,486 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – більш ніж у 6 разів – до 63,662 млн грн.
СК «ІнтерЕкспрес», зареєстрована в 2004 році, спеціалізується на ризикових видах страхування.
ПрАТ «Інтер-Плюс» (раніше ПрАТ «СК “Інтер-Плюс”, Київ) буде перетворено на ТОВ “Інтерплюс Груп” (Київ), повідомило товариство в інформаційній системі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Таке рішення ухвалили акціонери на зборах 3 березня 2025 року.
Крім того, загальними зборами акціонерів затверджено порядок та умови здійснення перетворення, обрано персональний склад комісії з припинення, установлено порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог.
Як повідомлялося, Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії на здійснення страхової діяльності ПрАТ «СК “Інтер-Плюс” і виключив компанію з Державного реєстру фінансових установ.
Раніше НБУ 1 квітня 2024 року надав СК «Інтер-Плюс» дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхових портфелів і погодив план виходу з ринку.
Страховий портфель СК «Інтер-Плюс» формувався за рахунок платежів зі страхування відповідальності перед третіми особами, страхування відповідальності власників повітряного, водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) – 76,8%, КАСКО – 6,1%, страхування медичних витрат – 5,8%.
Обсяг страхових премій становив 140,075 млн грн, сформовані страхові резерви – 13,006 млн грн.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.
Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.
Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
