В рамках круглого столу, що відбувся в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок, було обговорено результати пілотного проєкту, розробленого у тісній співпраці Міністерства освіти і науки з Міністерством у справах ветеранів за активної участі Міністерства молоді та спорту. Експеримент полягає в наданні можливості здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, пройти реабілітацію та взяти участь у спортивних заходах всім ветеранам війни на базі закладів вищої освіти України.
“Україна через воєнні дії має велику ймовірність стати країною з найбільшою кількістю ветеранів і ветеранок. За офіційними даними станом на січень поточного року українська армія налічувала близько 880 тисяч військовослужбовців. А за даними Міністерства у справах ветеранів загальна чисельність ветеранів війни, членів родин загиблих, осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні становить понад 1,3 млн осіб, а подальша російська агресія може призвести до збільшення ветеранської спільноти”, – заявив Артем Гончаренко, модератор конференції і керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА.
Нові виклики зумовили нові завдання для вітчизняних закладів вищої освіти (ЗВО): виникла потреба у створенні ефективної моделі інтеграції ветеранів війни до цивільного життя через спеціалізовані освітні, спортивні та реабілітаційні програми.
Спільними зусиллями учасників урядового експериментального проєкту було проведено низку заходів. Зокрема, ключову роль в реінтеграції ветеранів взяв на себе КНУБА як провідний профільний заклад вищої освіти країни. Фахівці університету долучилися до розробки інноваційних архітектурних проєктів, створення реабілітаційних центрів, доступних просторів для життя, освіти, роботи та дозвілля. Університет може стати ключовим партнером у формуванні глобальної просторової політики, яка забезпечить комфорт, інклюзивність і сталий розвиток для ветеранів, їх родин і громад. Це важливий внесок у відбудову України та створення гідних умов праці для тих, хто захищає наше майбутнє.
“Наш університет впливає на ринок фахівців у сфері будівництва та архітектури, тому активно підтримуємо проєкти та ініціативи, завдяки яким більше людей прагнутимуть створювати простір, доступний і зручний для всіх без винятку. Сучасні підходи до проєктування та будівництва приміщень, споруд і просторів з урахуванням принципів інклюзивності, безбар’єрності і доступності мають стати базовими для всіх закладів освіти, які готують фахівців у галузі архітектури, будівництва та інженерії. Об’єднання зусиль у цьому напрямі дає змогу спільно зробити значний внесок у суспільний розвиток. Університетський інститут “Архітектура стійкості” запускає Центр ветеранського розвитку, який стане платформою для адаптації і підтримки наших захисників та простором для навчання, нетворкінгу й розвитку”, – підкреслив Олексій Дніпров, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Також представники Київського національного університету будівництва і архітектури та Національного університету фізичного виховання і спорту стали учасниками кількох етапів упровадження проєкту інклюзивного відновлення України, який провела Школа універсального дизайну від Програми розвитку ООН за фінансової підтримки уряду Швеції. У рамках проєкту було відібрано 70 учасників з усієї України, які працювали над реальними проєктами у 13 українських містах, створюючи широкий спектр громадських просторів, які мають бути доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Водночас університет розпочав роботу з іноземними організаціями та установами щодо надання ветеранам війни медичної допомоги та організації спеціалізованих програм реабілітації.
“Національний університет фізичного виховання і спорту України продемонстрував свої можливості в сфері реабілітації ветеранів і ветеранок засобами фізкультури та спорту. Спорт ветеранів війни є новим явищем як в законодавстві так і загалом в нашому суспільстві. Він потребує науково-методичного розвитку і наш університет в цьому контексті є одним із центрів становлення спорту ветеранів війни та членів їх сімей”, – зазначив Олександр Пижов, в.о ректора Національного університету фізичного виховання і спорту.
За його словами, в університеті надається довготривала фізкультурно-спортивна реабілітація, проводяться спортивні заходи та навчання військових, ветеранів війни, що покращує їх реінтеграцію до цивільного життя. Протягом року розроблені методичні рекомендації з надання фізкультурно-спортивної реабілітації, ведеться співпраця з провідними медичними університетами Києва та лікарнями, створена мультидисциплінарна комісія, запроваджено системне надання послуг з реабілітації. Постійно проводяться зустрічі з представниками влади на державному та місцевому рівні. Університет забезпечує проведення комплексу заходів з соціальної, фізичної, фізкультурно-спортивної та психологічної реабілітації. Для полегшення переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни університет надає здобуття формальної та неформальної професійної освіти, присвоєння професійних кваліфікацій. Створено адаптивну освітню інфраструктуру вона запроваджує спеціалізовані освітні методики, адаптацію освітніх програм.
Цієї осені було проведено 14 спортивних заходів в рамках проєкту «Спорт і ветерани війни (УБД)» до них входили такі види спорту як більярд, легка атлетика (біг та штовхання ядра), шахи, волейбол сидячи, футзал, баскетбол на крісла колісних та інші.
Також в цьому році на базі НУФВСУ відбулися Всеукраїнські ветеранські ігри з кіберспорту та кросфіту. Комплекс цих заходів спрямований на якнайшвидше повернення ветеранів війни до цивільного життя і тільки об’єднавши зусилля ми досягнемо успіху!”.
Володимир Онищенко, ректора Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, повідомив, що в рамках поглиблення співпраці між Україною та Європейським Союзом 11 вересня 2024 року його університет став майданчиком для важливого діалогу між ветеранами, Лауреатом Нобелівської премії миру, директором Харківської правозахисної групи Євгеном Захаровим та делегацією членів комітету Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС, EUAM Ukraine), Представництво Європейського Союзу (EUDEL), Полтавською обласною військовою адміністрацією, головами територіальних громад та громадськими організаціями.
“Полтавська політехніка забезпечує адаптацію матеріально-технічної бази університету до вимог інклюзивного простору. Так, з жовтня по грудень поточного року на базі ВИШу відвідало низку заходів 2090 ветеранів війни”, – додав ректор.
“Впродовж 2024 року реабілітаційні послуги надані 170 особам, постраждалим від війни (комплексна реабілітація після ампутацій кінцівок, після вогнепальних поранень, після травм та захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи. Реалізований проєкт для осіб із порушеннями зору. Фахівці розробили тифлографічний альбом-каталог ікон «Побачити скарби разом» із акустичною адаптацією. Загалом, реалізація експериментального проєкту відповідає Плану післявоєнного відновлення України та Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 рр., зокрема «Розвиток соціальної інфраструктури та інклюзії» та має високий рівень пріоритетності, оскільки сприятиме соціальній інтеграції та психо-фізичній реабілітації ветеранів війни”, – наголосив ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
“Фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність є одним із ключових напрямів залучення ветеранів війни до активного соціального життя та професійної діяльності. Наша мета – створити умови для їхньої соціальної адаптації, фізичного й ментального відновлення, а також психологічної реабілітації. З початку 2024 року Міністерство молоді та спорту України спільно з Всеукраїнським центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» активно впроваджує новий соціальний проєкт «Активні парки – Нестримні», – зазначив Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв.
Цілі проєкту – відновлення загального фізичного стану, зміцнення психічного здоров’я, соціальна взаємодія та об’єднання у згуртовану спільноту ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни через заняття фізичною культурою і спортом.
Проєкт «Активні парки – Нестримні» має стати новим етапом у реабілітації наших ветеранів. Ми вже створили 85 адаптивних клубів, де кожен може знайти щось своє – від фітнесу до регбі. Мінмолодьспорту працює над розширенням ініціативи, щоб охопити всі регіони України та забезпечити ветеранам доступ до якісних програм фізичного і ментального відновлення.
Також, метою розвитку адаптивного спорту вже двадцять шість спортивних федерацій з видів спорту, визнаних в України, інтегрували компонент адаптивного спорту до правил спортивних змагань.
“Залучення ветеранів війни до фізичної культури і спорту на сьогодні є важливою складовою не тільки для їх фізичного та ментального відновлення, а й для соціальної адаптації, сприяє подоланню бар’єрів та допомагає відновити впевненість у своїх можливостях. Даний експеримент на базі закладів вищої освіти сприятиме розбудові системного підходу до питання відновлення та соціалізації ветеранів на базі закладів освіти через спорт, сприятиме розбудові інклюзивних умов для українців з особливими потребами, зміцнюючи їхню участь у спортивному та активному житті країни. У цьому контексті сьогодні особливого значення набуває розвиток адаптивного спорту, який покликаний дати змогу кожному бенефіціару відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Ми прагнемо, щоб кожен ветеран мав змогу відчути підтримку, знайти нові можливості й повернутися до активного життя. Фізична культура і спорт допомагає не лише відновлювати здоров’я, а й знаходити нові цілі” – підкреслив Сергій Тимофєєв.
Навчально-науковий центр соціально-психологічної підтримки та резильєнтності Західноукраїгського національного університету проводить психологічні тренінги та консультації, майстер-класи арт терапевтичного спрямування, різноманітні творчі заходи для підтримки емоційної рівноваги та розвитку резильєнтності у ветеранів і членів їх сімей, організовуються покази документальних фільмів про захисників та зустрічі з ветеранами-героями фільмів тощо. Про це повідомила ректор університету Оксана Десятнюк.
“В нашому ВИШі відкрито перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб. Цей проєкт є частиною Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. У хабі розпочато реалізацію проєкту для психологічної реабілітації ветеранів та фізичної реабілітації верхніх кінцівок з використанням Webex Hologram і окулярів доповненої реальності Magic Leap 2. Особлива увага приділяється підготовці персоналу та підвищенню кваліфікації науково-педагогічних працівників, які працюють з ветеранами”, – додала вона.
Заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко підкреслив, що не дивлячись на війну, кількість студентів іноземців у вищіх навчальних закладах України прожовжує залишатись значною. Він також наголосив на необхідності подальшого покращення умов для іноземних студентів в Україні.
“Реалізація цього експериментального проекту, започаткованого за дорученнями Президента України Володимира Олександровича Зеленського, продемонструвала величезний потенціал університетів як лідерів та надійних партнерів у реалізації ветеранської політики. П’ять провідних закладів вищої освіти створили унікальні методики, які допомагають ветеранам війни реінтегруватися в цивільне життя через освіту, спорт і реабілітаційні програми. Цей проєкт розробив дієву методологію, яку необхідно поширювати на інші університети. Соціальна відповідальність закладів вищої освіти полягає у впровадженні таких технологій та методик у свою повсякденну діяльність. Зараз в Україні навчається приблизно 27 тіс іноземних студентів, до повномасштабного вторгнення було біля 80 тис, найбільша цифра кількостиі іноземних студентів сягала біля 100 тис. По співвідношенню ціна-якість українська освіта займає провідне місце в трійці лідерів європейських країн. Впевнений, що після перемоги ми сягнемо найбільшої кількості іноземних студентів в наших вишах та задовільнемо попит і вітчизняних студентів на навчання. Дякую всім учасникам за відданість і прагнення до змін!”, – зазначив він.
Директор з розвитку інформаційного агентства Інтерфакс-Україна Максим Уракін, в свою чергу, наголосив на необхідності впровадження результатів експерименту, налагодження бюджетного фінансування для адаптації громадян до мирного життя.
Ветерани війни сьогодні зіштовхнулися саме з цим унікальним явищем як “пошук роботи” на українському ринку праці. Роботодавці сьогодні повинні і мають можливість забезпечити будь-якою роботою кожного ветерана належними умовами відповідно до їхніх потреб і фізичних можливостей. Допомога особливій верстві населення – нашим захисникам – має бути безперечна і кваліфікована. Будь-яка підтримка важлива, особливо державна.
Тому, на базах закладів освіти активно створюються нові можливості для ветеранів та їхніх сімей. Розроблено спеціальні курси в тісній співпраці з роботодавцями, громадськістю та представниками ветеранських спільнот. Це можливість отримати нові знання та навички, які допоможуть їм повернутись до обраної професійної після повернення з фронту в цивільному житті.
Підбиваючи підсумки конференції, спільний експериментальний проєкт за участі університетів-учасників, має високі і позитивні результати, а значить, можна говорити про те, що такому проєкту бути, а з наступного року необхідно будувати системну та злагоджену роботу на постійній основі.
АНДРІЙ_ВІТРЕНКО, АРТЕМ_ГОНЧАРЕНКО, ВЕТЕРАНИ, ВОЛОДИМИР_ОНИЩЕНКО, ЗАКОНОПРОЕКТ, ІГОР_ЦЕПЕНДА, КРУГЛИЙ_СТІЛ, МАКСИМ_УРАКІН, ОКСАНА_ДЕСЯТНЮК, ОЛЕКСАНДР_ПИЖОВ, ОЛЕКСІЙ_ДНІПРОВ, СЕРГІЙ_ТИМОФЄЄВ
Цього року українським садівникам нарешті вдасться заробити на яблуках, – ціни на цю продукцію піднялися не тільки в Україні, а й у всьому світі. Та й виноградарі, хоч отримали менший урожай, ціни за нього мали гарні.
Про фінал сезону яблук та винограду в Україні SEEDS розповів Тарас Баштанник, Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
– У багатьох українців цього року яблука не дуже вродили, подейкують, що це і є основною причиною високих цін на ці фрукти. Чи це так?
– В Україні цього року врожай яблук якраз-то непоганий. Раз за багато років українські виробники яблук хоч щось, та й зароблять.
Але дешевих яблук немає і не буде. Всім відомо, що ціна на яблучний концентрат піднялась втричі, через це піднялася ціна і на звичайне яблуко. А ціна на концентрат піднялася, тому що неврожай і проблеми з апельсинами, в перчу чергу в Бразилії.
Справа в тому, що яблучний концентрат є аналогом або замінником апельсинового концентрату і соку. Апельсиновий концентрат і сік тепер мають високу ціну, як результат, – страшенний попит на яблуко і його концентрат.
Цей рік можна точно назвати «яблуневим». Якщо порівнювати з минулим роком, прибуток для виробників яблук збільшився приблизно вдвічі. Але яблуко як стало прибутковим цього року, так може стати і збитковим у наступному році.
«Яблучники» в Україні потерпали останніх років п’ять – то погода, то ціна. Хоч цей рік видався для них вдалим. Тепер бажаю їм мудрості правильно реінвестувати зароблені кошти.
– Які можна очікувати ціни на яблука найближчим часом?
– Моя думка, що ціни будуть високі. Тобто, вони ще виростуть. Але, на мою думку, це вже не буде якийсь глобальний ріст, тому що запаси є.
І, вірогідно, що ціна на яблука буде рости до весни синхронно до вартості зберігання, інфляції, девальвації гривні. Тобто впливатимуть якраз ось такі макроекономічні фактори, але не спекулятивні.
– Якщо в Україні знову розпочнуться масові та тривалі відключення електроенергії, чи вплинуть вони на формування нових цін на яблука?
– На відміну від тієї ж заморозки, сховище для зберігання яблук це, безумовно, великий холодильник, для будівництва якого були залучені великі інвестиції. Але з точки зору енергоспоживання, він не такий вже й потужний.
Тобто, власники підприємства, які побудували сховище за мільйони доларів, знайдуть кошти, щоб купити генератор на 100 кіловат. І на собівартість зберігання продукції ці додаткові витрати впливатимуть несуттєво. Тому не варто очікувати, що під час вимкнень електроенергії всі швидко розпродаватимуть продукцію.
– Чи збільшується кількість яблуневих садів в Україні, чи навпаки – викорчовують?
– Дехто викорчовує старі садки. Дехто просто змінює сорти. Але так, щоб це було якесь масове явище, – не скажу. Ті, хто займається садівництвом професійно, вони продовжують цим займатися.
А деякі навіть розширюють площі завдяки грантовим програмам. Враховуючи надприбутки особливо в цьому році, я думаю, що площі яблуневих садів в Україні додатково розширять, зокрема за рахунок нових сортів, які мають потенціал для експерту.
Тому що, ті сади в Україні, які закладалися 10-15 років назад, зазвичай мають застарілі сорти, які не користуються попитом на зовнішніх ринках. Тому їх треба міняти, але це, знову ж таки, інвестиції. А з року в рік «яблучники» завжди мали фінансові проблеми.
– Останнім часом в магазинах та й на базарах України часто зустрічаються просто велетенські яблука. З чим це пов’язано, чи це просто збіг обставин?
– Якщо чесно, я не помітив, так, щоб це було дуже масове явище. Зазвичай яблуко середнього та середньо-крупного калібру йде на експорт. Цілком можливо, що надвеликі, чи дрібні яблука йдуть якраз у роздрібні мережі.
Так, цього року і в Україні на яблука непогана ціна, але ціни на яблуко виросли у всьому світі. Навіть більше, системні гравці, вони не будуть кидатися у різні боки, шукаючи де дорожче, де дешевше. Вони воліють виконувати свої контракти, чи зобов’язання. Тому я думаю, що навіть попри складнощі з логістикою всі фрукти вирушать за кордон, згідно з контрактною домовленістю.
– А які напрямки експорту ви б порадили українським виробникам яблук?
– Напрямок експорту радив би розширяти на Схід, Південно-східну Азію, Близький схід, Емірати, Індонезію. Краще обирати саме той напрямок, бо в Європі для українських яблук досить «тісно».
– Яким врожаєм потішив, чи, навпаки, засмутив українських фермерів виноград?
– Щодо винограду в цьому році якраз спостерігається ситуація з неврожаєм через страшну засуху. Я спілкувався з фермерами щодо цього, вони кажуть, що не стільки весняні приморозки, як саме велика літня посуха вплинула на кількість врожаю.
Ті, хто мав краплинне зрошення, – ті господарства були «на коні». Вони отримали досить хороший врожай, а головне, – вони досить дорого, продавали свою продукцію. 40-45 гривень за кілограм – для винограду столових сортів це дуже багато.
Виноград вчергове показав, що це хороша і перспективна для України культура, однак, треба інвестувати в технології. Це і обрізки, і підходи до вирощування, зберігання, і, особливо, полив. Клімат змінюється, і, в першу чергу, на Півдні. А виноград – це більш південна культура. Чим південніше плантації, – тим кардинальніші були питання з врожаєм цього року.
– Сьогодні виноградники «мігрують» дедалі північніше, наскільки це масовий процес?
– Звичайно, що вирощування винограду намагаються змістити на Північ. Дрейфує сам клімат. Просто виноград, – це не така «швидка» культура, на відміну від овочів. Її важко одразу насадити і отримати швидкий врожай та прибутки цього ж року.
Сучасні технології дозволяють тільки на третій рік отримувати певний врожай. Але виноградарство – це ще й досвід, час та традиції. Традиційно виноград вирощують на Одещині, відповідно, там легше знайти спеціалістів на обрізку, на збір, на будь-які роботи.
Я теж впевнений, що потроху виноград буде адаптований до вирощування в більш північних регіонах України. Власне, австрійські білі вина, популярні у всьому світі. Але чим клімат в Австрії тепліший, за, умовно, ту ж Хмельниччину? Звичайно, треба цю тему дослідити більше детально.
Але я впевнений, що з часів радянського союзу, і навіть пізніше, українська аграрна наука з точки зору винограду не приділяла уваги центральним, чи північним областям. І нікому навіть на думку не спадало що виноград можна вирощувати і, умовно, в Житомирі.
Я переконаний, що з виноградом в Україні все буде розвиватися. Особливо, мабуть, зі столовим виноградом, не з технічними сортами.
Навіть у Норвегії біля самих фіордів цілком нормально ростуть певні клони персиків. Якщо правильно підібрати сорт – виростити можна все.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/yabluka-ta-vinograd-prinesli-cogorich-nadpributki-ukrainskim-virobnikam/
“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) до кінця першого півріччя 2025 року за підсумками виграних у листопаді-2024 тендерів поставить понад 400 вантажних вагонів (піввагонів і вагонів-платформ) на адресу АТ “Укрзалізниця” і Литовських залізниць, повідомило підприємство на фейсбук-сторінці.
“Зимовий сезон виробництва компанія почала з підписання двох великих контрактів – із держоператором «Укрзалізниця» та Литовськими залізницями»”, – зазначається в повідомленні.
ДВМ уточнює, що для литовських партнерів буде виготовлено піввагони моделі 12-4106, а на адресу “УЗ” буде поставлено нову розробку заводу – 40-футові вагони-платформи для великотоннажних контейнерів моделі 13-4155.
Як повідомлялося, литовський оператор залізничних вантажоперевезень LTG Cargo (входить до складу «Литовських залізниць») придбає у ДВМ 200 піввагонів для перевезення насипних вантажів за EUR12,7 млн. Очікується, що перші піввагони будуть поставлені в лютому-квітні 2025 року.
Зі свого боку, згідно з інформацією на “Прозорро”, 3 грудня “ТАС «Дніпровагонмаш» і «Укрзалізниця» за підсумками виграного тендера уклали договір на поставку до 30 червня 2025 року 252 од. 40-футових фітингових вагонів-платформ на 707,011 млн грн (з ПДВ).
Згідно з договором передбачено 50-відсотковий авансовий платіж протягом 20 календарних днів з дня виставлення рахунку.
У тендері на поставку УЗ вагонів-платформ, окрім «ТАС Дніпровагонмаш», брав участь Дослідно-механічний завод «Карпати», пропозиція якого становила 589,680 млн грн проти 589,176 млн грн у ДВМ, за очікуваної суми закупівлі 608,58 млн грн (усі – без ПДВ).
Як зазначає ДВМ, перевагою нових вагонів-платформ є маса тари 20,5 т, і вантажопідйомність 73,5 т, що «гарантуватиме перевезення максимальних обсягів вантажів порівняно з наявними на ринку вагонами-аналогами».
Крім того, передбачено можливість курсування платформ залізничною мережею Євросоюзу.
“ТАС Дніпровагонмаш» контролюється фінансово-промисловою групою «ТАС» бізнесмена Сергія Тігіпка. Завод, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2023 році виробив 378 вантажних вагонів, що на 34,5% менше, ніж у 2022 році.
У січні-вересні підприємство отримало консолідований чистий прибуток у розмірі 84,08 млн грн – на 6% більше, ніж за той самий період 2023 року, консолідований чистий дохід зріс на 62,8% – до 1,61 млрд грн.
Всесвітній економічний форум (ВЕФ) відкрив у столиці України другий у світі Global Government Technology Centre (GGTC Kyiv), повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України.
«Україна не випадково стала другою країною у світі, де розпочав роботу Global Government Technology Centre. Я пишаюся тим, що наш прогрес визнають на міжнародному рівні, і впевнений, що GGTC Kyiv стане осередком співробітництва, інновацій та трансформаційних рішень у сфері цифрового врядування», – цитує пресслужба віцепрем’єр-міністра з питань інновацій, освіти, науки і технологій – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Повідомляється, що GGTC Kyiv стане платформою для співпраці урядів, бізнесу, науковців, технологічних компаній і стартапів. Він сприятиме впровадженню інноваційних рішень, обміну найкращими GovTech-практиками та реалізації спільних проєктів. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами українські стартапи зможуть обмінюватися досвідом і прискорювати цифрові реформи в державному секторі по всьому світу.
«Центр в Україні підтримуватиме наші глобальні зусилля, спрямовані на розкриття величезного потенціалу цифрових технологій, щоб покращувати державні послуги та створювати нові можливості. Він стане каталізатором співпраці між державним і приватним секторами, сприяючи розвитку цифрових технологій та інновацій у такий критичний для України та Європи час», – процитувала пресслужба директора ВЕФ Мірека Душека.
На базі GGTC Kyiv працюватиме GovTech Observatory – майданчик для відстеження глобальних і національних тенденцій у сфері GovTech. Очікується, що він стане місцем обміну знаннями та розвитку політики, заснованої на даних. Крім того, Innovation Gateway – платформа для пошуку партнерів, пілотування та масштабування технологій в Україні із залученням глобальних інвестицій. FutureGov Education – навчальний майданчик для лідерів державного сектору з адаптації новітніх технологій, таких як цифрові двійники та штучний інтелект. У партнерстві з CDTO Campu центр створить простір для експериментів, де лідери з усього світу зможуть тестувати та впроваджувати перспективні цифрові рішення.
Очолила GGTC Kyiv соціальна підприємиця та інноваційний лідер Зоя Литвин.
«Наша місія в GGTC Kyiv – позиціонувати Україну як світового лідера в галузі інновацій GovTech та інклюзивної цифрової трансформації. Завдяки зв’язку з мережею Всесвітнього економічного форуму та поглибленню співпраці між секторами ми прагнемо створювати рішення, що зміцнюють державне управління, розширюють можливості людей і встановлюють нові стандарти прозорості та підзвітності в цифрову епоху. Ми запрошуємо партнерів з усього світу приєднатися до нас задля розбудови майбутнього врядування», – процитувала Литвин пресслужба Мінцифри.
Угоду про відкриття GGTC Kyiv Федоров, президент ВЕФ Берге Бренде і його керуючий директор Джеремі Юргенс підписали в січні 2024 року. Повідомляли, що першим відкриють аналогічний центр у Берліні, а Україна стане другою країною у світі, де буде відкрито таку платформу.
У травні повідомлялося, що рішення про відкриття центру міститься в меморандумі, який Федоров, директор World Economic Forum Мірек Душек і президент Фонду «Східна Європа» Віктор Лях підписали на саміті Diia in Zurich. GGTC Kyiv братиме участь у роботі ВЕФ і популяризуватиме український досвід цифровізації на глобальному рівні.
https://thedigital.gov.ua/news/u-kievi-vidkrili-drugiy-u-sviti-global-government-technology-centre
Global Government Technology Centre, Всесвітній економічний форум
Китай у листопаді збільшив виплавку сталі на 2,5% відносно того ж місяця минулого року – до 78,4 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. Тим часом відносно жовтня виробництво скоротилося на 4,3%.
У січні-листопаді випуск сталі зменшився на 2,7% р/р і становив 929,19 млн тонн.
Виробництво чавуну в КНР минулого місяця становило 67,5 млн тонн, що на 4,1% більше за показник роком раніше, але на 3,9% нижче жовтневого обсягу. За одинадцять місяців у країні було вироблено 782,8 млн тонн чавуну, що на 3,5% менше від обсягу за аналогічний період 2023 року.
Китай уже багато років є найбільшим виробником сталі у світі.
15 грудня у Kyiv Event Hall by Ramada Encore відбулася визначна подія – щорічна церемонія нагородження SBC Ukraine Awards. Серед партнерів заходу особливе місце зайняла компанія HITBIT PRO, яка представила свою інноваційну криптокартку та підтвердила статус технологічного лідера в Україні.
HITBIT PRO – це український стартап, створений Ігорем Кучеренком та Дмитром Нікіфоровим, який змінює уявлення про зручність фінансових операцій. Їхній основний продукт – криптокартка – дозволяє оплачувати покупки у криптовалюті, здійснювати обмін та виведення коштів безпосередньо через POS-термінали у будь-якій країні світу.
На заході команда HITBIT PRO представила інтерактивний стенд, де гості мали можливість побачити продукт у дії. Відвідувачі змогли зареєструватися, замовити картку та випробувати оплату в реальному часі. Ця демонстрація викликала справжній фурор серед учасників SBC Ukraine Awards.
“Наша місія – зробити фінансові операції простими, зручними та доступними для кожного. Ми пишаємося тим, що наш продукт представляє Україну на світовій фінансовій арені”, – відзначив Ігор Кучеренко, співзасновник HITBIT PRO.
HITBIT PRO отримала схвальні відгуки не лише від представників бізнесу, але й від маркетингових агенцій, які вже бачать перспективи співпраці з таким інноваційним продуктом. Завдяки таким ініціативам SBC Ukraine Awards стає платформою для відкриття нових ідей та рішень у галузі спорту, бізнесу та технологій.
DMYTRO NIKIFOROV, HitBit Pro, MASTERCARD, Ігор Кучеренко, КРИПТО КАРТА
