Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) оголосила про впровадження в своїй структурі інституту антикорупційного уповноваженого, заявивши про намір стати зразком прозорого регулювання професії лобіста та закликавши Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до відкритого діалогу щодо моніторингу діяльності лобістів.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук повідомив, що Асоціація впроваджує посаду антикорупційного уповноваженого відповідно до європейських підходів прозорості та вимог, узятих після внесення НАЛУ до Реєстру прозорості Європейського парламенту.
«Національна асоціація лобістів України презентує в своєму складі антикорупційного уповноваженого, виконуючи вимоги ЄС і підтверджуючи, що професія лобіста в Україні має бути прозорою, зрозумілою та такою, що працює виключно в правовому полі й сплачує податки», – зазначив Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, НАЛУ є першою громадською організацією в Україні, яка формалізувала інститут антикорупційного уповноваженого в професійній спільноті лобістів. «Ніяких сірих схем, ніяких сірих грошей, ніяких платежів без податків. Ми показуємо приклад того, як має працювати сучасний лобізм – як прозора взаємодія бізнесу й парламенту, а не корупція», – наголосив голова правління.
Разом з тим Шевчук розкритикував затверджений НАЗК порядок моніторингу діяльності лобістів, ухвалений, за його словами, без публічних консультацій з професійною спільнотою. Він вважає такий підхід втручанням державного органу в незалежну професію.
«Національне агентство з питань запобігання корупції фактично намагається встановити контроль над професією лобістів, ухвалюючи документи без обговорення з ринком. Так само, як держава не втручається в роботу адвокатів, приватних виконавців чи нотаріусів, вона не має узурпувати вплив і на лобістів. Будь-які механізми звітності повинні обговорюватися публічно з професійною спільнотою», – підкреслив він.
Голова НАЛУ наголосив, що у разі відсутності відкритого обговорення асоціація звертатиметься до парламенту, уряду, Офісу президента та європейських інституцій із повідомленням про ризики надмірного втручання НАЗК у регулювання лобізму.
Директор юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук Людмила Кожура, в свою чергу, підкреслила, що для європейських демократій системна взаємодія державних регуляторів із асоціаціями лобістів є усталеною практикою.
«Якщо Україна рухається до європейської спільноти і бере за основу кращі демократичні стандарти, держава має вибудувати регулярний діалог з Національною асоціацією лобістів України. У ЄС, США, Канаді регулятори системно проводять консультації та обговорення з асоціаціями лобістів. Такий формат співпраці має бути запроваджений і в Україні, і ми відкриті до цієї взаємодії», – наголосила Кожура.
Антикорупційним уповноваженим НАЛУ призначено доцента КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидата наук з державного управління, експерта із запобігання корупції Яну Цимбаленко. Вона зазначила, що будь-які нові інструменти, які стосуються прозорої для України професії лобіста, мають впроваджуватися відкрито.
«Лобізм – це не корупція, лобізм – це антикорупція, якщо він здійснюється прозоро і в інтересах суспільства, Професія лобіста вимагає не лише високого рівня професійності, а й чіткого розуміння етичних стандартів та наслідків ухвалюваних рішень. Натомість, рішення НАЗК щодо регулювання діяльності лобістів виглядають щонайменше передчасними без широкого фахового обговорення. Як уповноважена особа з питань запобігання корупції, я забезпечуватиму максимальну прозорість діяльності Асоціації та запобігання будь-яким тіньовим практикам», – підкреслила Цимбаленко.
Виконавчий директор Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба повідомила, що правління НАЛУ одностайно підтримало впровадження інституту антикорупційного уповноваженого та публічне звернення до НАЗК.
«Національна асоціація лобістів України відкрита до діалогу, співпраці та професійної участі у підготовці нормативних актів, що стосуються регулювання професії лобіста. Водночас ми наполягаємо, що жодні рішення щодо професійної діяльності лобістів не можуть ухвалюватися в обхід профільної асоціації без фахового обговорення й прозорих процедур», – додала вона.
Віталія Глоба нагадала, що раніше НАЛУ направила до НАЗК офіційне повідомлення про те, що Асоціація є першою професійною організацією в сфері лобіювання та захисту інтересів бізнесу в Україні, об’єднує провідних експертів і готова до співпраці над регуляторними рішеннями.
Представники НАЛУ також повідомили, що на базі Асоціації вже розроблено роз’яснення щодо правил прозорості в роботі лобістів, типового договору з бізнесом, а також готуються освітні програми у співпраці з провідними вишами та міжнародними партнерами. Очікується проведення офлайн-зустрічей з представниками лобістських спільнот Великої Британії, США та країн ЄС.
Національна асоціація лобістів України об’єднує понад 40 фахівців, що становить близько 40% від загальної кількості лобістів, зареєстрованих у реєстрі прозорості. Організація закликає до відкритого обговорення проєкту документа НАЗК із залученням представників галузі, зокрема з паливного, аграрного, енергетичного та тютюнового секторів.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121804.html
Як повідомляє Сербський Економіст, Китайська компанія Techron Automotive планує побудувати в місті Інджія (Воєводина, Сербія) свій перший зарубіжний завод з виробництва пластикових автокомпонентів, що посилить роль країни як регіонального хаба автопрому. Про це повідомила мерія Інджії на яку посилається портал Serbia-business.eu.
Будівництво планується розпочати до кінця поточного року. Згідно з опублікованою інформацією, завод в Інджії стане першим підприємством Techron за межами Китаю. На першому етапі передбачається зведення виробничого корпусу площею 4,5 тис. кв. м. Після виходу на повну потужність підприємство зможе забезпечити близько 200 робочих місць.
Відкриття заводу заплановано на середину 2026 року.
Techron випускає компоненти для провідних світових автовиробників – Volkswagen, Porsche, Audi, Chery, Geely та інших. У продуктову лінійку входять деталі двигунів і трансмісій, елементи інтер’єру та екстер’єру, а також компоненти систем управління.
Експерти зазначають, що проєкт вкладається в стратегію Сербії щодо поглиблення спеціалізації на автопромі та автокомпонентах: у країні вже працюють десятки заводів із виробництва джгутів, електроніки та пластмасових деталей для європейських та азійських брендів. Для регіону це означає не тільки нові робочі місця, а й необхідність інвестицій в енергетику, логістику та професійну освіту, щоб закріпити ефект від приходу нового інвестора.
https://t.me/relocationrs/1782
Українські торгові вулиці не представлені в новому глобальному рейтингу головних комерційних локацій світу Main Streets Across the World 2025, підготовленому міжнародною консалтинговою компанією Cushman & Wakefield, незважаючи на включення 141 вулиці з майже 50 країн. У переліку відсутні Київ та інші українські міста.
Згідно з дослідженням, найдорожчою торговою вулицею світу в 2025 році стала New Bond Street в Лондоні, де річна ставка оренди магазинів зросла на 22% і досягла 20 482 євро за кв. м. На друге місце опустився торішній лідер – Via Montenapoleone в Мілані (20 000 євро), третє зайняла Upper Fifth Avenue в Нью-Йорку (18 360 євро).
До десятки лідерів також увійшли:
4. Tsim Sha Tsui – Canton Road, Гонконг (13 900 євро)
5. Єлисейські Поля, Париж (12 520 євро)
6. Гінза, Токіо (11 540 євро)
7. Банхофштрассе, Цюрих (9 640 євро)
8. Pitt Street Mall, Сідней (7 300 євро)
9. Myeongdong – Myeongdong-gil, Сеул (6 000 євро)
10. Kohlmarkt, Відень (5 500 євро)
У 58% включених до рейтингу вулиць зафіксовано зростання орендних ставок, при цьому Європа показала в середньому +4%, Америка +8%, АТР +2%. Найбільше підвищення вартості оренди спостерігалося на Oscar Freire в Сан-Паулу (+65%) і на Fashion Street в Будапешті (+33%), а найпомітніше падіння – на Oak Street в Чикаго (-14%).
В актуальному рейтингу немає жодної української вулиці, хоча в попередні роки (до 2022 року) в окремих виданнях дослідження Cushman & Wakefield фігурував Хрещатик як основна high street локація в Києві. Експерти пояснюють відсутність України в поточному звіті поєднанням факторів: військовою агресією РФ, зниженням обсягів інвестицій і угод на ринку, а також обмеженою доступністю порівнянних даних для міжнародних консалтингових систем.
При цьому представники українського ринку роздрібної нерухомості відзначають, що вже в 2024–2025 роках міжнародні бренди почали поступово повертатися до Києва, і в міру зростання рівня прозорості та стабілізації попиту українські торгові вулиці можуть знову з’явитися в глобальних рейтингах у найближчі роки.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” скерував 370 млн грн на комплекс капітальних ремонтів основних виробничих агрегатів.
Згідно з пресрелізом комбінату у вівторок, компанія продовжує реалізацію щорічної програми капітальних інвестицій для підтримки виробничих потужностей та природоохоронного устаткування. Комбінат виконав капітальне оновлення основних виробничих агрегатів у доменному, мартенівському та цеху гарячої прокатки із загальним бюджетом у 370 млн грн.
“Вітчизняний ГМК – одна з експортоорієнтованих галузей української економіки, яка втратила найбільше за час війни. Ми фокусуємося на виживанні, бо саме збережене виробництво стане базою для майбутніх проєктів з модернізації та розвитку. Ремонти та належне обслуговування виробничих комплексів – важливий внесок у забезпечення сталої роботи “Запоріжсталі” сьогодні і надалі”, – відзначив в.о. генерального директора меткомбінату Тарас Шевченко.
За його словами, комбінат виконав комплекс ремонтів у основних виробничих підрозділах підприємства: доменної печі (ДП) №3 та її газоочистки, аспірації ливарного двору й бункерної естакади у доменному цеху, двохванного сталеплавильного агрегату та його газоочистки у мартенівському цеху, стана слябінг-1150 та стана БТЛС-1680, а також ножиць та кліщових кранів у цеху гарячої прокатки. Роботи тривали цілодобово, у виконанні ремонтів задіяли більше 400 спеціалістів: працівників інжинірингових служб та виробничих підрозділів “Запоріжсталі”, фахівців “Запоріжвогнетриву”, “Каметсталі” та підрядних організацій.
При цьому уточнюється, що завдяки капремонту ДП-3, зокрема, забезпечить високу ефективність очистки технологічного повітря від пилу на рівні 20 мг/куб. м.
В межах ремонту двохванного сталеплавильного агрегату провели перефутерування головного склепіння та робочого простору печі. Для цього “Запоріжвогнетрив” поставив понад 800 тонн вогнетривких шамотних та периклазохромітових виробів.
На стані слябінг-1150 проведено ремонт універсальної кліті та її електроприводу, рольгангів, натискних вузлів горизонтальних та вертикальних валків, вузлів поворотного столу із заміною платформи, ревізія електро- та енергообладнання стану, ремонт панелей управління тощо. На стані БТЛС-1680 фахівці виконали ревізію та оновлення вузлів агрегату.
Також констатується, що виконані капремонти спрямовані на підвищення надійності та ефективності роботи обладнання, зниження рівня браку продукції та втрат енергоресурсів. І нагадується, що цьогоріч також “Запоріжсталь” виконає комплекс капремонтів ключових агрегатів теплоелектроцентралі – котлоагрегату №5, турбогенератора №1 та турбокомпресорного агрегата №7. На ці цілі комбінат скерував близько 75 млн грн інвестицій. Загалом попри складну економічну ситуацію, у 2025 році бюджет капінвестицій складе більше 1 млрд грн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Платформа Food from Ukraine символізує розширення ініціативи України від акценту лише на зерні до готової продукції, а також до передачі знань технології, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев на відкритті IV Міжнародного саміту з продовольчої безпеки “Продовольство з України” у Києві в середу.
Соболев зазначив, що Україна в 2025-2026 маркетинговому році вже експортувала 5,8 млн тонн пшениці.
“Це не просто цифра, це показник стійкості нашого агросектору, який працює попри зруйновану інфраструктуру, постійні логістичні виклики, атаки дронами і щоденні ризики”, – наголосив міністр.
Він навів дані прогнозу USDA, згідно з якими за підсумками сезону експорт пшениці з України становитиме 15 млн тонн, тобто приблизно 7% світової торгівлі цією продукцією.
“Це підтверджує, що Україна продовжує, попри все, бути надійним партнером для світового продовольчого ринку. (…) Проте питання продовольчої безпеки лишається актуальним і буде тільки посилюватися. Українські аграрії забезпечують продовольством сотні мільйонів людей в різних регіонах світу, від Північної Африки до Азії. Наша країна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки, забезпечується стабільність поставок зернових, олійних культур і продуктів тваринництва”, – зауважив Соболев.
Як зазначив міністр, в Україні розуміють, що найстрімкіше зростатиме попит на продовольство. Найближчими десятиліттями приріст майже на 14% сформує Субсахарська Африка, яка наразі імпортує понад дві третини власної потреби продовольства. Середня продуктивність фермерських господарств на цьому континенті становить лише 40% потенціалу, втрати зернових становлять до 20%, а щільність механізації – всього 2-4 трактори на 100 кв км, що в десятки разів нижче, ніж у Європі.
Водночас він зауважив високу реакцію на ці виклики з боку держав Африки, які інвестують у зрошення, механізацію, створення агропромислових зон, локалізацію виробництва техніки, розвиток інфраструктури, зберігання і переробку. Це не просто модернізація, за словами Соболева, це стратегічний курс на самодостатність.
Саме тому одним із стратегічно правильних рішень для України, на думку міністра економіки, є трансформація ініціативи президента України Grain from Ukraine у Food from Ukraine.
“Платформа Food from Ukraine формуватме новий підхід до глобальної продовольчої політики, поєднуючи довгострокове фінансування гуманітарних програм за створенням стабільних і захищених логістичних маршрутів, розвитком переробки та виробництва продукції з високою додатковою вартістю, залученням інвестицій, технологічною модернізацією агросектору, розширенням співпраці з країнами Азії, Африки, Латинської Америки та острівними державами, а також налагодженням партнерства між урядом, бізнесом і міжнародними організаціями для створення стійкої передбачуваної та інноваційної глобальної продовольчої системи”, – підкреслив Соболев.
Міністр повідомив, що Україна в рамках цієї ініціативи розпочне створювати мережу регіональних продовольчих хабів. Він продемонстрував відеопрезентацію першого проєкту такого логістично-переробного хабу, який планується звести в Гані. Базовою інфраструктурною точкою його стане зберігання, переробка та дистрибуція української агропродукції, а також локалізація сучасних технологій Західній Африці.
Соболев наголосив, що Україна та Гана в Києві в середу підписали меморандум про співпрацю, чим заклали підгрунтя для довгострокового партнерства та практичного розвитку ініціативи та створення Food for Ukraine.
“Україна перестає бути політичним донором продовольства. Ми стаємо частиною архітектури нової моделі глобальної продовольчої стійкості, країною, яка допомагає не лише годувати світ сьогодні, а й створює механізми інноваційного виробництва завтра”, – резюмував міністр економіки.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України збільшило термін прийому заявок на гранти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) до 30 листопада 2025 року з встановленою до того кінцевою датою 17 листопада за програмою для підтримки виноробів Одеської області.
“Завдяки продовженню терміну подачі заявок ще більше місцевих виноробів отримають шанс скористатися програмою, розвивати своє виробництво і зміцнювати економіку регіону. Ми вдячні ФАО та
Уряду Італії за стабільну підтримку відновлення аграрного сектору України”, – наведені в повідомленні відомства слова заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України Дениса Башлика.
У Мінекономіки нагадали, що прийом заявок розпочався 28 жовтня 2025 року, станом на сьогодні їх подали вже 30 підприємців Одеської області.
Відзначається, що участь у програмі можуть взяти зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР) виноградарі та винороби, які обробляють від 2 до 50 га виноградників або виробляють до 10 тис. декалітрів вина на рік в Одеській області.
Заявка подається через ДАР і повинна бути обов’язково підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Відібрані учасники отримають грантову підтримку в розмірі від $10 тис. до $25 тис. залежно від обсягів виробництва та обґрунтованих потреб.
Крім фінансової допомоги, програма передбачає надання технічної підтримки, навчання та консультацій, а також сприяння у впровадженні системи захищених географічних зазначень. Очікується, що це дозволить підвищити конкурентоспроможність українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках.
