За даними аналітичного звіту Relocation, середня ціна вторинного житла в Іспанії в жовтні 2025 року досягла історичного максимуму €2 555 за кв. м, що на 15,7% більше в річному вираженні і на 1,5% більше проти вересня. На окремих ринках зростання було ще вищим: у провінції Малага в серпні середня ціна вторинного житла піднялася до €3 842 за кв. м, +13,8% р-р. Загальнонаціональний індекс цін на житло INE за II квартал фіксував +12,7% р-р, при цьому вторинне житло зростало на 12,8%.
На ціни в Іспанії тисне дефіцит пропозиції, високий попит у прибережних провінціях і на островах, а також стійка активність іноземних покупців. За оцінкою Relocation, до 80% потенційних покупців стикаються з проблемою доступності та нестачею відповідних об’єктів, що додатково підштовхує ціни вгору.
Лідери динаміки по регіонах − Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови, провінції Аліканте та Валенсія. У великих агломераціях Мадрида і Барселони підтримка попиту зберігається за рахунок ринку оренди і обмеженого будівництва.
Прогнози іспанських ділових видань на 2025-2026 роки передбачають подальше зростання на 4-6% при нестачі нової пропозиції на ринку.
Румунські правоохоронні органи затримали колишнього сенатора Маріуса Овідіу Іселе за підозрою в спробі дати хабар у розмірі €1 млн міністру оборони Іонуту Моштану для сприяння угоді з боєприпасами. За версією слідства, схема передбачала закупівлю снарядів радянського зразка в Казахстані, їх ввезення і «ребрендинг» в Румунії з подальшим продажем через посередника в Болгарії для поставок в Україну. Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на матеріали розслідування і учасників подій.
Глава держкомпанії Romtehnica Разван Мінку повідомив, що до нього зверталися з пропозицією задіяти контакти в Казахстані для перепродажу боєприпасів, але він вважав пропозицію підозрілою і відмовив. Посередником виступав політик Октавян Берчяну, який звернувся до правоохоронних органів і зробив 17 прихованих записів зустрічей з Іселе. Суд обрав екс-сенатору запобіжний захід у вигляді 30 діб попереднього ув’язнення.
Повідомляється також про болгарського бізнесмена Романа Іванова Ангелова, єдиного власника фірми Sofia Arm Tech, яка отримала в 2024 році ліцензію на міжнародну торгівлю зброєю. Його місцезнаходження невідоме, на запити журналістів він не відповів. Міністр оборони заявив у соцмережах, що відмовився від будь-яких зустрічей і що спроба «купити його вплив» була відкинута.
У виданні зазначають, що ініціатори розраховували в майбутньому залучити кошти з європейської програми Rearm Europe для підтримки оборонної промисловості країн ЄС, однак схема залишалася на стадії спроб і не була реалізована.
Rearm Europe запущена Єврокомісією в березні 2025 року для стимулювання випуску озброєнь в країнах ЄС. Romtehnica є уповноваженим посередником Міноборони Румунії з міжнародних закупівель і продажів озброєнь і військової техніки.
В Україні цього року в чотири рази зменшилась площа лісових пожеж. Площа пожеж в лісах ДП «Ліси України» (без Ізюмського надлісництва) склала лише 1,5 тис. га. порівняно з 6 тис. га у 2024 році. Про це повідомив керівник підприємства Юрій Болоховець.
За його словами, з початку року лісовими пожежами в Європейському Союзі знищено понад мільйон гектарів лісів, що є рекордом за останні двадцять років. Наприклад, в сусідній до України Румунії згоріло 126 тис. га лісових угідь. В Україні до негативних кліматичних чинників додаються військові – значна частка загорянь пов’язана з падіннями ракет та дронів. Проте відсоток втрати лісів внаслідок пожеж на порядок менше ніж в ЄС.
Найбільш проблемним залишається Ізюмському надлісництво, до якого цього року увійшли три деокуповані лісгоспи Харківщини. Торік тут вигоріло майже 13 тис. га лісу. Після приєднання до ДП «Лісів України», зазначають на підприємстві, у лісгоспи була передана нова пожежна техніка та інструменти, працівникам лісової охорони підвищили зарплати. У результаті площу пожеж у Ізюмському надліснинцтві вдалося скоротити у майже 8 разів до 1,8 тис. га.
В ДП «Ліси України» пояснюють, що зменшити площу пожеж вдалось завдяки закупкам нової пожежної техніки. Цього року у більшість філій підприємства відправлені десятки нових лісопожежних модулів, які здатні дістатися туди, де не проїде великий пожежний автомобіль. Нещодавно оголошено чергові тендери на закупівлю 50 модулів для встановлення в кузови пікапів та 20 причіпних платформ із уже змонтованими лісопожежними модулями.
Також збільшена в середньому на 20% оклади працівників лісової охорони.
За два роки ДП «Ліси України» влаштувало понад 100 нових сучасних рекреаційних пунктів, наявність яких у рази зменшує ризик виникнення пожеж, спричинених людським фактором. У цьому році відкрито ще 50. Як зазначають на підприємстві, це повноцінні комплекси для безпечного дозвілля у лісі з усією інфраструктурою (дитячі та спортивні майданчики, вода, електроенергія, вбиральні, мангали тощо).
Крім того, лісівники продовжують масштабні інвестиції у протипожежну інфраструктуру. Цього року влаштувано 38,8 тис. км мінералізованих смуг та проведено догляд за 183,4 тис. км існуючих. ДП «Ліси України» утримує 3,5 тис. пожежних водойм, обладнує їх пірсами, встановлює водонакопичувальні резервуари, щоб навіть у спеку в кожній зберігався необхідний запас води.
Тривають роботи щодо закупівлі та встановленню 30 нових телевізійних систем спостереження та будівництву 24 нових спостережних веж. Задача повністю перекрити системою відеонагляду лісові масиви з високим ризиком виникнення пожеж. Загалом підприємство експлуатує майже 500 таких веж.
Для запобіганню масштабним пожежам у майбутньому «Ліси України» відмовилось від висадки чистих хвойних насаджень, створюючи виключно мішані ліси з хвойних та листяних порід, які є більш стійкими до змін клімату та менш вразливими для пожеж.
Україна у жовтні 2025 року імпортувала 353,9 тис. МВт*год електроенергії, що у 2,5 раза більше, ніж у вересні, повідомив на сайті аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
“Це найвищий місячний показник імпорту з початку року. Водночас експорт скоротився усемеро – до 90,8 тис. МВт*год, що стало першим скороченням за останні п’ять місяців”, – проінформували у центрі.
Як зазначили у DIXI Group, різке зростання імпорту зумовлене погіршенням ситуації в енергосистемі через масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Зокрема, протягом жовтня російські атаки пошкодили, серед іншого, об’єкти теплової та гідрогенерації, що призвело до виникнення дефіциту потужностей. Внаслідок цього було відновлено аварійні та планові погодинні відключення електроенергії для населення, а також обмеження споживання для промисловості та бізнесу.
Ситуацію погіршило зниження температури. Низький виробіток побутових сонячних електростанцій унаслідок хмарної погоди, а також активне використання електрообігрівачів перед початком опалювального сезону спричинили додаткове навантаження на енергосистему.
Імпорт електроенергії у жовтні мав хвилеподібний характер, пов’язаний із ворожими обстрілами. Зокрема, після масованого удару 10 жовтня обсяги зовнішніх поставок різко зросли – вже 11 жовтня імпорт сягнув 19,0 тис. МВт*год, що на 141,5% більше, ніж попереднього дня.
Подібна ситуація повторилася після атаки 22 жовтня: упродовж 23-24 жовтня зафіксовано різке зростання імпорту до 19,8 тис. МВт*год та 23,4 тис. МВт*год відповідно або +64,8% та +94,4% до 22 жовтня. Наприкінці місяця, після чергової масштабної атаки 30 жовтня, Україна знову була змушена наростити зовнішні закупівлі: 31 жовтня імпорт становив 22,4 тис. МВт*год (+76,9% до попереднього дня).
В структурі імпорту за напрямами надходження електроенергії більше 50% займає доля Угорщини – 180,0 тис. МВт*год (50,9%). Далі слідують, зокрема, Польща – 80,2 тис. МВт*год (22,7%) та Румунія – 76,9 тис. МВт*год (21,7%).
Максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за жовтень 2025 року використання пропускної спроможності становило 22,6%, з максимумом 18 жовтня впродовж 20:00-21:00 (84,4%) та єдиною годиною за місяць, коли електроенергія не імпортувалась (3 жовтня впродовж 22:00-23:00). При цьому, у години пікового ранкового та вечірнього споживання використання пропускної спроможності суттєво зростає.
Окрім комерційної потужності 2,1 ГВт для України додатково доступні 0,25 ГВт аварійної допомоги від суміжних операторів ENTSO-E як “страховка” у критичні моменти. Так, аварійна допомога залучалася протягом жовтня з Польщі, як у вигляді отримання додаткової електроенергії загальним обсягом 28,8 тис. МВт*год, так і у вигляді поставок надлишків виробленої електроенергії до Польщі (5,25 тис. МВт*год). За іншими суміжними енергосистемами публічна інформація відсутня.
Своєю чергою, основні обсяги експорту електроенергії у жовтні здійснювалися у години мінімального внутрішнього споживання – переважно вночі та рано вранці – з 0:00 до 6:00.
У структурі експорту за напрямами превалюють Угорщина – 39,3 тис. МВт*год (43,2%), Молдова – 31,1 тис. МВт*год (34,3%) та Румунія – 14,9 тис. МВт*год (16,4%).
“У результаті імпорт у жовтні перевищив експорт майже вчетверо – від’ємне сальдо у жовтні склало – 263,0 тис. МВт*год”, – підсумували у DIXI Group
Всього за результатами 10 місяців 2025 року Україна є нетто-імпортером електроенергії – від’ємне сальдо за цей період становить -168,7 тис. МВт*год.
Понад 13,3 тисячі нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру. Водночас понад 10,6 тисячі фопів припинили свою діяльність. Цьогоріч приріст нових кафе та ресторанів скоротився більш ніж вдвічі. Половина кафе та ресторанів, що закрились цьогоріч, проіснували менше ніж півтора року.
13 373 нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік. Найактивнішим був вересень — тоді відкрилося 1 699 нових закладів.
Водночас за той самий період свою роботу припинили 10 645 фопів у сфері кафе та ресторанів. Загалом цьогоріч приріст нових підприємців склав +2 728 заклади. До порівняння, торік приріст склав 6 004 нових справ.
Найбільше нових фопів у HoReCa цьогоріч відкрили в Києві (1 693), на Дніпропетровщині (1 323), Львівщині (1 136), Одещині (1 113) та Київщині (1 054).
Ресторанний бізнес в Україні — це наразі, переважно, жіноча справа: 66% нових фопів зареєстрували жінки. У деяких областях цей показник перевищує 70% — зокрема, у Хмельницькій, Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській та Рівненській. У жодному регіоні чоловіки не переважають за кількістю нових відкриттів.
Чверть закритих цьогоріч фопів пропрацювала менш ніж пів року. Загалом медіана життя малого та середнього бізнесу у HoReCa — 17 місяців. Найстаріший ресторанний фоп, який припинив діяльність цьогоріч, працював ще з 1992-го.
Попри зменшення приросту нових закладів, за даними українського сервісу Poster виторг закладів громадського харчування зріс на 6%, але назвати це значним успіхом не можна. Відвідуваність зменшилася на 9%, тож зростання відбувається радше завдяки подорожчанню, ніж збільшенню клієнтів. Середній чек в закладах від початку року виріс на 11%.
«Зростання виторгу на 6% — це не реальний заробіток, а наздоганяння інфляції. Середній чек виріс через подорожчання продуктів та операційних витрат на оренду та фонд оплати праці. Проблеми галузі посилює відтік працівників після законодавчих змін щодо віку 18-22 років і зменшення купівельної спроможності населення.
Попри виклики, наразі в Poster ми не бачимо масового відтоку клієнтів — кількість діючих закладів та тих, що готуються до відкриття, залишається в межах середніх значень. Зимові місяці завжди є стрес-тестом для галузі — не всі проходять його успішно, але навесні відкриваються нові заклади і ринок оновлюється», — коментує Родіон Єрошек, CEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster
За даними Poster, відвідуваність цьогоріч просіла по всій Україні. На прикладі топ-5 великих міст це виглядає так:
Львів — -8%
Одеса — -6%
Київ — -13%
Дніпро — -11%
Харків — -7%
Кількість страхових компаній в Україні в жовтні 2025 року скоротилася на одну. На кінець місяця на ринку діяли 49 ризикових страховиків і 10 компаній зі страхування життя, а також Експортно-кредитне агентство зі спеціальним статусом, повідомляють на сайті Національного банку України.
За інформацією НБУ, кількість страхових та/або перестрахувальних брокерів не змінилася – 45. У жовтні регулятор отримав 55 запитів щодо реєстраційних та ліцензійних дій страховиків.
Загалом кількість учасників небанківського фінринку за місяць знизилася до 787 з 791. На ринку небанківських послуг працювали 417 фінансових компаній (було 418), 102 ломбарди (було 104), 88 кредитних спілок, один лізингодавець і 74 колекторські компанії. Кількість небанківських фінансових груп збільшилася на одну – до 42, банківські групи без змін – 16.
