Металургійні підприємства України у жовтні поточного року наростили виробництво сталі на 7,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, але зменшили на 5,9% до попереднього місяця (611 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у жовтні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до жовтня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня є такою: Китай – 72 млн тонн (“мінус” 12,1% до жовтня-2024), Індія – 13,563 млн тонн (+5,9%), США – 6,989 млн тонн (+9,4%), Японія – 6,853 млн тонн (-1%), РФ – 5,250 млн тонн (-6,2%), Південна Корея – 5,093 млн тонн (-5,8%), Іран – 3,316 млн тонн (+12%), Туреччина – 3,208 млн тонн (+3,1%), Німеччина – 3,127 млн тонн (-3%) та Бразилія – 2,988 млн тонн (-2,7%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зменшилась на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 143,340 млн тонн.
За підсумками десяти місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 817,870 млн тонн (-3,9% до січня-жовтня-2024), Індія – 135,987 млн тонн (+10%), США – 68,376 млн тонн (+2,8%), Японія – 67,327 млн тонн (-4,1%), РФ – 56,536 млн тонн (-4,9%), Південна Корея – 51,144 млн тонн (-3,6%), Туреччина – 31,277 млн тонн (+1,2%), Німеччина – 28,505 млн тонн (-9,9%), Бразилія – 27,988 млн тонн (-1,8%) та Іран – 25,442 млн тонн (-1%).
Метпідприємства України за десять місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,172 млн тонн з 6,487 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-жовтні-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
ПрАТ «Виробниче об’єднання «Стальканат» (Одеса) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року збільшило чистий прибуток у 4,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 504,626 млн грн з 113,016 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», у третьому кварталі прибуток склав 201,052 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство збільшило чистий дохід на 26,5%, до 4 млрд 33,007 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 склав 791,920 млн грн.
Як повідомлялося, підприємство в 2024 році скоротило чистий прибуток на 34% в порівнянні з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно збільшило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн. Завод минулого року відвантажив 90,089 тис. тонн металопродукції. Частка експорту склала 48% у натуральному вираженні. Капіталовкладення минулого року склали 226,445 млн грн.
Середня чисельність працівників у 2024 році склала 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.
«Стальканат» у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але збільшив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн. Підприємство в 2023 році відвантажило 72,593 тис. тонн металопродукції, частка експорту – 53% в натуральному вираженні. Капіталовкладення в 2023 році склали 164,815 млн грн.
«Стальканат» – один з найбільших виробників сталевих канатів і арматурних прядей у Східній Європі, лідер виробництва металовиробів в Україні.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у Давида Немировського знаходиться 50% акцій, Антона Михаленка (нерезидент) – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що фізична особа Віталій Дубович володіє 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ «Стальканат» наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції — 0,17 грн.
Банки України за дев’ять місяців 2025 року отримали 119,4 млрд грн чистого прибутку, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
«У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим фактором підтримки прибутковості банків», – зазначив регулятор на своєму сайті, за даними якого чистий прибуток за третій квартал був таким самим, як і в перші два: 39,9 млрд грн проти 40,0 млрд грн у другому кварталі та 39,5 млрд грн – у першому.
Як зазначив НБУ, чистий процентний дохід зріс за 9 місяців цього року на 15,0% – до 198,42 млрд грн, чистий комісійний – на 9,9%, до 45,94 млрд грн.
Водночас результат переоцінки ОВДП та від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% – до 21,37 млрд грн, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% – до 93,64 млрд грн.
За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування до резервів на 1,81 млрд грн, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі – до 5,87 млрд грн.
У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка процентних доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.
Що стосується частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.
У той же час частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31,0% з 29,8%.
Податок на прибуток за звітний період склав 11,50 млрд грн проти 13,40 млрд грн роком раніше.
«Незважаючи на достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через введення підвищеної ставки податку на прибуток у 2026 році», – зазначили в Нацбанку.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 жовтня 2025 року прийняла в першому читанні законопроект №14097 про повернення підвищеної ставки оподаткування прибутку банків на рівні 50% протягом 2026 року. За відповідне рішення проголосували 262 народних депутати.
OpenAI розпочала поетапний запуск системи перевірки віку користувачів ChatGPT, в рамках якої частина акаунтів отримує пропозицію підтвердити повноліття за допомогою паспорта або іншого державного посвідчення особи, випливає з довідкових матеріалів компанії та повідомлень користувачів.
Згідно з новою інструкцією OpenAI, ChatGPT використовує модель прогнозування віку, щоб оцінити, чи належить акаунт користувачеві молодше або старше 18 років. Якщо система вважає, що користувач не досяг 18 років, до облікового запису автоматично застосовуються додаткові обмеження на чутливий контент, а для повнолітніх, помилково віднесених до підлітків, передбачена можливість відновлення повного доступу через верифікацію віку за документом.
В опублікованій статті Age prediction in ChatGPT OpenAI уточнює, що в разі помилкового віднесення до групи до 18 років дорослий користувач може пройти перевірку, завантаживши через партнера Persona фото паспорта або іншого державного посвідчення особи та селфі: після підтвердження віку акаунт переводиться в стандартний «дорослий» режим. Компанія окремо зазначає, що функція «впроваджується поступово і може бути поки недоступною» в окремих країнах.
Окрема довідка Why am I being asked to verify my age? описує додаткову схему для юрисдикцій, де вимога перевірки віку закріплена законом: при вході в ChatGPT таким користувачам показується банер з проханням пройти верифікацію протягом 60 днів, в іншому випадку доступ блокується до завершення процедури. Для цих перевірок OpenAI використовує сторонній сервіс Yoti, який залежно від обраного способу може запросити селфі, завантаження документа або перевірку через мобільний додаток.
У компанії пояснюють, що розвиток системи age prediction і перевірок за документом пов’язаний з посиленням вимог до захисту підлітків при використанні ШІ-сервісів. У вересні OpenAI оголосила про створення «окремого досвіду» для користувачів молодше 18 років, де ChatGPT не повинен брати участь у фліртуючих розмовах і обговорювати теми, пов’язані із заподіянням шкоди, а у випадках явної загрози життю підлітка система може повідомляти батьків або владу.
В OpenAI не розкривають повний перелік країн і мов, де система вже активна, обмежившись формулюванням про «поступове впровадження». При цьому про запити ChatGPT надати посвідчення особи та селфі масово повідомляють користувачі англомовних форумів, де у частини з них доступ до повноцінного функціоналу сервісу виявився обмеженим до завершення перевірки або підтвердження повноліття.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
У четвер в адміністрації президента в Бішкеку відбулася офіційна церемонія, в якій взяв участь глава держави Садир Жапаров. В ході заходу учасники символічно натиснули кнопку запуску емісії, після чого в обіг в мережі Tron було випущено 50 млн токенів USDKG, кожен з яких відповідає одному долару США і повністю забезпечений золотими резервами.
Згідно з повідомленням, USDKG розроблений як прозора, безпечна і стабільна цифрова валюта, що поєднує надійність золота і ефективність блокчейн-технологій. Запуск стейблкоіна повинен зміцнити позицію Киргизстану в глобальній фінансовій екосистемі і закласти основу для розвитку Web3-інфраструктури і децентралізованих сервісів, через які державні структури і бізнес зможуть взаємодіяти на базі блокчейн-рішень.
В адміністрації президента відзначають, що новий інструмент покликаний підвищити інвестиційну привабливість країни, створивши умови для припливу капіталу і технологічних партнерств. Влада розраховує, що наявність забезпеченого реальним активом стейблкоіну посилить довіру до фінансових інновацій і продемонструє можливість поєднання цифрових інструментів з матеріальним забезпеченням в інтересах сталого економічного розвитку.
Емітентом USDKG виступає ВАТ «Емітент віртуальних активів» зі 100% державною участю. На церемонії були присутні міністр фінансів Киргизстану Алмаз Бакетаєв і голова правління компанії Бійболот Мамитов, а також представники проекту Gold Dollar, які беруть участь у технічній і міжнародній частині реалізації стейблкоіну. В офіційних матеріалах проект позиціонується як перший у світі державний стейблкоін, забезпечений фізичним золотом і прив’язаний до долара США.
