Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) в цеху мереж та підстанцій розпочав перший етап масштабного капітального ремонту однієї з важливих підстанцій, яка забезпечує електропостачання технологічних процесів.
Згідно з інформацією підприємства, в межах капремонту також планується модернізація ключового обладнання, що дозволить підвищити надійність електрозабезпечення і безпеку праці персоналу.
Серед головних завдань капремонту – заміна застарілого устаткування, яке вже не використовується у зовнішніх електромережах, на сучасне комутаційне обладнання. Зокрема, відокремлювачі будуть замінені на новий елегазовий вимикач 150 кВ. Також на зміну електромагнітному реле прийдуть мікропроцесорні блоки реле захисту та автоматики – більш чутливий захист із автоматичним швидким відгуком апаратури на виникнення позаштатної ситуації.
При цьому уточнюється, що нове оснащення дозволить реалізувати захист електричних ланцюгів150 кВ безпосередньо на підстанції “Каметсталі”, тоді як раніше він здійснювався на зовнішній віддаленій підстанції “ДТЕК”. Таким чином, енергетики отримують можливість локалізувати аварійну ділянку та оптимізувати процес ліквідації аварійної ситуації.
В повідомленні зазначаєтсья, що це один з найважливіших цьогорічних капремонтів ключового устаткування цеху, в межах якого на зміну застарілим електропристроям приходить сучасне автоматизоване обладнання. Зокрема це новий рівень та сучасний підхід до процесу оперативних перемикань, які надалі виконуватимуться віддалено – автоматично, за допомогою ключа управління, без фізичної присутності працівників під комутаційним апаратом.
“Це є значним кроком у підвищенні безпеки роботи персоналу. Отже, за підсумком ми очікуємо отримати сучасну схему надійного електропостачання важливої ділянки підприємства, а також вдосконалення умов та підвищення безпеки праці персоналу ЦМП”, – пояснив помічник начальника цеху мереж та підстанцій з інжинірингу Михайло Ревін, слова якого наведено в повідомленні.
Наразі на ремонтному майданчику вже повністю демонтоване старе обладнання і ведуться земляні роботи під заливання фундаментів стійок нового устаткування. Після цього спеціалісти-ремонтники розпочнуть безпосередній його монтаж.
“Каметсталь” входить у групу “Метинвест”.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-червні цього року знизив виплавку сталі на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 908 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за II кв-2025, випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився також на 13% до січня-червня-2024, до 7,725 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 8% до I пів-2024, до 7,528 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I пів-2025 зменшилося на 13%, до 7,725 млн тонн.
Зазначається, що випуск коксу в січні-черні-2025 зменшився на 5% до I пів-2024,до 5%, до 535 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що у 2-му кв-2025 виробництво чавуну та сталі на МК “Каме-Сталь” скоротилось на 19% та 14%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – та I кв-2025, до 353 тис. тонн та 420 тис. тонн, що зумовлено зупинкою доменної печі №9 на капремонт у квітні-червні 2025 року. У 1-му півріччі 2025 року виробництво чавуну становило 789 тис. тонн, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, внаслідок вищезгаданого капремонту печі №9 на “Каметсталі” та тимчасової технологічної зупинки на ділянці з пиловугільного палива (ПВП) в березні 2025 року. Це призвело до зниження обсягів виробництва сталі до 908 тис. тонн, або на 13% менше у порівнянні з відповідним періодом попереднього року.
На фоні зниження виробництва чавуну та збільшення внутрішнього споживання заготовки на наступних стадіях виробництва обсяг випуску напівфабрикатів скоротився у 2-му кварталі 2025 року на 26% порівняно з попереднім кварталом, до 128 тис. тонн; у 1-му півріччі 2025 року – на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 301 тис. тонн.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 5% проти попереднього кварталу і становило 628 тис. тонн. Зокрема: виробництво плоского прокату збільшилось на 11% – до 289 тис. тонн, переважно завдяки зростанню замовлень на гарячекатаний рулон на Ferriera Valsider (Італія).
Виробництво довгого прокату залишилось майже на рівні попереднього кварталу і склало 339 тис. тонн, при цьому обсяги його випуску на “Каметсталі” зросли на 4%.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво готової продукції зросло на 3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зокрема, виробництво довгого прокату збільшилось на 5% завдяки зростанню обсягів на “Каметсталі”, а виробництво плоского прокату залишилося майже на рівні попереднього періоду.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво коксу збільшилось на 6% порівняно з попереднім кварталом – до 275 тис. тонн, переважно внаслідок аварійної зупинки “Запоріжкоксу” в лютому через воєнні дії. У 1-му півріччі 2025 року обсяг виробництва коксу скоротився на 5% – до 535 тис. тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у зв’язку з виведенням з експлуатації коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
У 2-му кварталі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату та товарної залізорудної продукції залишилось майже на рівні попереднього кварталу й становило 3,910 млн тонн та 3,767 млн тонн, відповідно. При цьому, у зв’язку з зупинкою на капремонт обпалювальної машини на Центральному ГЗК в травні 2025 року, виробництво залізорудного концентрату зросло на 5% – до 2,175 млн тонн, тоді як обсяг випуску окатків зменшився на 6% – до 1,592 млн тонн.
У 1-му півріччі 2025 року виробництво загального залізорудного концентрату знизилося на 13% порівняно з аналогічним періодом попереднього року через зупинку Інгулецького ГЗК в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням обсягів на Північному ГЗК – на 47% за рахунок нарощування видобутку на Ганнівському кар’єрі, а також на Центральному ГЗК – на 22% внаслідок збільшення поставок залізної руди від третіх осіб. При цьому, виробництво товарної залізорудної продукції скоротилось на 8%, в тому числі концентрату – на 16%, тоді як випуск товарних окатків зріс на 3%.
У грудні 2024 року, у зв’язку з посиленням інтенсивності бойових дій та наближенням лінії фронту було призупинено роботу виробничої ділянки Покровської вугільної групи. Згодом на фоні перебоїв з енергопостачанням і подальшим погіршенням безпекової ситуації виробничу діяльність шахти та збагачувальної фабрики було призупинено.
Як наслідок, починаючи з 2025 року, виробництво вугільного концентрату зосереджено виключно на підприємстві United Coal Company (США). У 2-му кварталі 2025 року виробництво вугільного концентрату скоротилось до 518 тис. тонн, що на 10% менше проти попереднього кварталу, внаслідок погіршення якісних характеристик коксівного вугілля.
У 1-му півріччі 2025 року, виробництво вугільного концентрату зменшилось на 53% – до 984 тис. тонн через зупинку Покровської вугільної групи.
Як повідомлялось, “Метінвест” в січні-березні цього року збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом торік, але знизив на 1% проти попереднього кварталу – до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн.
При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до I кв-2024 і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у I кв-2025 зменшилося на 21% до I кв-2024 і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до I кв-2024 і на 9% до IV кв-2024, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до I кв-2024 і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до I кв-2024 і на 6% до IV кв-2024, до 260 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Медична лабораторія “Діла” в першому півріччі 2025 року відкрила 22 нових відділення, збільшила кількість точок присутності до 260 по всій Україні.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” її директор зі стратегічного розвитку Іван Теличкун, з початку повномасштабного вторгнення “Діла” закрила одне відділення, решта з 17 відділень, які були пошкоджені, вже відновлені і продовжують працювати,
“Від початку вторгнення пошкоджено 17 відділень, зачинено одне в Нікополі. Інші відділення, які мали пошкодження, вже повністю відновлені і знову приймають клієнтів”, – сказав він.
Теличкун уточнив, що наразі відділення “Діли” працюють на прифронтових територіях, зокрема в Чернігові, Шостці, Харкові, Павлограді, Миколаєві, Кривому Розі. При цьому в Шостці, Харкові та Миколаєві їх відкрили вже під час повномасштабного вторгнення.
“Діла” працює у містах і регіонах, які є під частою загрозою ракетних чи дронових атак. Це Одещина (Одеса, Ізмаїл), Дніпро, Кривий Ріг, Полтавщина, Кіровоградщина, Сумська область (Шостка), Київ, Харків, Миколаїв”, – сказав він.
Теличкун зазначив, що “Діла” продовжує розширювати мережу відділень по Україні, орієнтуючись насамперед на потреби клієнтів”.
“Серед нових локацій відділень “Діли” з’являються не тільки центральні райони міст, а й території сучасних житлових комплексів, які сьогодні формують окремі ком’юніті з розвиненою інфраструктурою. В планах розширювати мережу й надалі”, – сказав він.
Коментуючи динаміку цін на лабораторні дослідження, Теличкун зазначив, що з початку року ціни на лабораторні дослідження поступово зростають.
“Основні причини — подорожчання реагентів і витратних матеріалів, які закуповуються в іноземній валюті, а також зміна заробітних плат для забезпечення ринкового рівня оплати праці. Реагування на зовнішні економічні фактори, зокрема коригування цін, дає нам можливість зберігати незмінними головні принципи роботи – якість і точність досліджень, що є основою довіри наших клієнтів. Ми плануємо утримувати ціни, за умови стабільної ринкової ситуації”, – сказав він.
Як повідомлялося, в 2024 році медлабораторія “Діла” відкрила 14 партнерських відділень і розширила мережу до 238 відділень. Крім того, “Діла” впродовж 2024 року виконала 9,3 млн досліджень для 1,3 млн пацієнтів.
Президент США Дональд Трамп прийняв рішення ввести додаткові мита в 25% щодо Індії через закупівлю нею нафти російського походження, йдеться в указі президента, опублікованому Білим домом.
«Таким чином, товари з Індії, що імпортуються до США, будуть обкладатися адвалорними митами в розмірі 25%», – наголошується в документі.
«Я постановив, що необхідно і прийнятно ввести адвалорні мита на імпорт Індії, яка прямо або опосередковано купує нафту у РФ», – пояснив Трамп в указі.
Адвалорні мита стягуються у вигляді відомого відсотка від ціни товару, а не за одиницю вантажу.
Разом з тим в указі уточнюється, що він стосується не тільки нафти російського походження, а й нафтопродуктів.
«Під терміном »нафта Російської Федерації« мається на увазі неочищена нафта і нафтопродукти, видобуті, перероблені та експортовані з РФ, незалежно від національної приналежності компанії, яка брала участь у виробництві або продажу нафти або нафтопродуктів», – пояснюється в документі.
Також уточнюється термін «опосередкований імпорт», який, за версією США, означає придбання нафти РФ через посередників або треті країни, причому походження нафти можна точно відстежити до Росії, якщо до таких висновків прийде глава Мінторгу, яка консультувалася з держсекретарем і главою Мінфіну.
Минулого тижня Трамп заявив, що вводить мита в 25% на індійські товари, а також «штрафи» за купівлю Індією російської нафти і зброї. Пізніше Трамп висловив надію на те, що Індія припинить купувати російську нафту.
Пізніше Трамп пригрозив, що серйозно підвищить мита на індійський експорт, оскільки закупівлі Індією російської нафти сприяють продовженню військової агресії РФ проти України.
У свою чергу в МЗС Індії заявили, що невдоволення США і ЄС у зв’язку з придбанням Делі російської нафти безпідставне. У правлячій партії та опозиції в Індії погрози Трампа також засудили.
Україна і Румунія планують до кінця цього року відкрити ПП «Біла Церква – Сигету Мармацією» на тимчасовій інфраструктурі для легкових авто, поки буде будуватися «повна» інфраструктура, повідомив заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач за результатами зустрічі з державним секретарем міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонелем Скріштіану.
«Будівництво нового пункту пропуску »Біла Церква – Сигету Мармацією« – пріоритет. Договір підписано на роботи. Саме будівництво буде розділено на три етапи. Це великий інфраструктурний проект, який вимагає часу і ресурсів», – зазначив Деркач на своїй сторінці у Facebook.
Серед інших основних домовленостей він назвав синхронізацію робіт у найбільшому пункті пропуску з Румунією ПП «Порубне-Сирет», щоб одночасно завершити роботи з розвитку смуг для вантажівок. Це дозволить збільшити пропускну здатність удвічі, підкреслив заступник міністра.
За його словами, обговорювалося також питання відкриття місцевих пунктів пропуску, зокрема по одному в Чернівецькій та Закарпатській областях. Зазначається, що ці ПП будуть створені для легкових авто та пішоходів.
Серед останніх спільних напрацювань Деркач нагадав про можливість автобусів великої місткості вільно їздити через ПП «Дяковці-Раковець».
«Наступний крок – закріпити це рішення без обмежень на безстроковій основі. Плюс додати можливість перетину порожніми вантажівками. Румунські колеги розглядають цю можливість, повернуться із зворотним зв’язком», – повідомив заступник міністра.
ТОВ “Руш”, власник мережі EVA в Україні, в січні-червні 2025 року отримало 14,8 млрд грн чистого доходу, що майже на 19% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляє пресслужба компанії.
В релізі уточнюється, що чистий прибуток за даний період склав 548 млн грн, сума податкових платежів сягнула майже 2,5 млрд грн.
У першому півріччі компанія інвестувала 800 млн грн. Суттєві напрями інвестування – розвиток мережі, модернізація та ребрендинг (майже 150 млн грн), придбання логістичного комплексу в Броварах у компанії Dragon Capital, а також розширення мережі кас самообслуговування та впровадження нового формату магазинів.
Впродовж першого півріччя компанія відкрила 29 нових магазинів., 16 з яких в дизайні “Жіноча енергія”. Зараз в мережі 1127 працюючих магазинів, з яких 143 в дизайні “Жіноча енергія” та три у форматі EVA BEAUTY.
Завдяки масштабуванню мережі EVA створила 225 нових робочих місць. Станом на 30 червня загальна чисельність персоналу компанії становила 13 949 працівників.
Департамент власних торгових марок EVA продовжує розвивати свій портфель, який наразі включає 66 брендів. Зокрема, напрям вийшов у нову категорію – аромати для авто. У категорії декоративної косметики було представлено трендову колекцію Jelly від GlamBee, парфумерна ТМ Fabien Marche поповнилася двома новими лінійками – Hermetic Collection і Kaleidoscop Collection. Також було започатковано нову лінійку догляду за проблемною шкірою ТМ MAY face.
Частка ВТМ у продажах компанії в натуральному вимірі за підсумками І півріччя складає 37,88%. У другому півріччі спеціалісти напряму планують приділити особливу увагу розвитку ексклюзивних ВТМ-проєктів для EVA.UA (б’юті-гаджетів, фітнес-аксесуарів тощо), а також представити клієнтам нові продукти для фарбування, тонування та укладання волосся.
Логістичний департамент компанії завершив низку масштабних проєктів. На початку року було закрито угоду з придбання логістичного комплексу в Броварах у компанії Dragon Capital.
Модернізація розподільчих центрів інтернет-магазину у Львові та Броварах дозволила збільшити максимальну потужність обробки замовлень з 12-15 тис. до 20 тис. на добу на кожному зі складів. Впроваджені значні програмні доопрацювання з оптимізації процесу відбору та контролю інтернет-замовлень. Це все дозволило підвищити продуктивність співробітників на дільниці контролю та пакування на 75%, зменшити кількість помилок при пакуванні замовлень до 0,013%, скоротити операційні витрати на контроль та пакування на 40%, майже на 2,5 години скоротити середній час збору замовлення.
Ще один важливий напрям роботи департаменту логістики – розвиток власної кур’єрської служби. В Дніпрі, Львові та Києві за результатами першого півріччя 68% кур’єрських доставок вже виконуються за рахунок власного ресурсу компанії. Найближчим часом планується поширити сервіс на Одесу та Харків. Також збільшена частка власної доставки замовлень до точок видачі в магазинах – з 54% на кінець 2024 року до 64% на кінець першого півріччя 2025 року.
Маркетплейс EVA.UA вже пропонує понад 350 тис. товарів від самої EVA та понад 130 продавців-партнерів. Динаміка росту трафіку інтернет-магазину компанії в І півріччі 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024-го склала 26%, динаміка збільшення числа замовлень – 35%, а росту товарообігу – 56%.
Більше третини замовлень на EVA.UA продовжують здійснювати через мобільний застосунок компанії. На кінець I півріччя він має понад 5,6 млн встановлень та понад 800 тис. активних юзерів на місяць. В першому півріччі компанія інтегрувала до застосунку функціонал VISUAL by EVA. Крім того EVA запустила сервіс індивідуальної консультації експерта-косметолога в чат-ботах Viber та Telegram. Наразі кількість підписників у чат-ботах EVA складає понад 2 млн.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2025 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками 2024 року дохід “Руш” збільшився на 28,2% порівняно з попереднім роком – до 27 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 36,7%, до 1,4 млрд грн.
