У Болгарії на тлі переходу на євро зберігаються побоювання частини населення щодо можливого зростання цін і посилення політичної напруженості, повідомляють ЗМІ.
До єврозони країна приєднається з 1 січня 2026 року, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту.
Повідомляється також про протестну кампанію під гаслом збереження болгарського лева, а за даними Eurobarometer близько 49% болгар виступають проти введення євро.
У матеріалі зазначається, що ЄЦБ і європейські інститути вказують на потенційні вигоди переходу, а фіксований курс конвертації встановлений на рівні 1,95583 лева за 1 євро.
При цьому, за даними ЗМІ, парламент Болгарії влітку посилив контрольні механізми, щоб припиняти необґрунтоване підвищення цін при зміні валюти.
Можливі сценарії подорожчання життя через введення євро: найм’якший сценарій – короткочасний ефект «округлення» в роздрібній торгівлі, коли частина цін перераховується вгору, що зазвичай дає невеликий і тимчасовий внесок в інфляцію.
Більш жорсткий сценарій – спроби окремих продавців і сервісів скористатися періодом переходу і підняти ціни ширше, ніж диктує конвертація, на тлі вже помітного зростання вартості продуктів і нерухомості в 2025 році.
Негативний сценарій для громадян – якщо зростання цін у споживчому кошику виявиться швидшим за індексацію зарплат і пенсій, реальна купівельна спроможність тимчасово знизиться навіть при формально невеликому прирості інфляції.
Наприкінці 2025 року 56,2% українців вважають, що країна рухається виключно або переважно у правильному напрямку, тоді як 30,6% оцінюють цей рух як неправильний, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження компанії “Active Group”, презентованого на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, серед головних досягнень України з початку повномасштабного вторгнення респонденти найчастіше називали залучення міжнародної допомоги – 61,4%. Також опитані відзначали організацію оборони країни (43,1%), об’єднання суспільства довкола підтримки захисників (32,8%) та розвиток вітчизняної оборонної промисловості (32,6%).
Водночас ключовим внутрішнім викликом, за оцінками українців, залишається корупція – 79,2% респондентів назвали її головною проблемою країни. Серед інших проблем опитані вказували питання мобілізації (39,7%), підтримки економіки (32,2%) та організації оборони (33,7%). При цьому 41,7% вважають, що реальна боротьба з корупцією посилилася, тоді як 47,3% говорять про її послаблення.
“Кінець року українці зустрічають у поєднанні стриманого оптимізму та запиту на справедливість – і саме тому корупція залишається для суспільства головним внутрішнім викликом”, – наголосив директор дослідницької Компанії “Active Group” Олександр Позній, коментуючи результати дослідження.
Опитування також показало високий рівень підтримки ідеї мирних переговорів: 78,0% українців оцінюють переговори щодо завершення війни дуже або швидше позитивно. Водночас погляди на умови миру залишаються неоднозначними. Так, 46,5% допускають можливість тимчасової втрати окремих територій під час перемир’я, 56,3% вважають припустимою заморозку лінії фронту. Найбільший спротив викликають сценарії стратегічних поступок: 66,2% не допускають виведення українських військ з підконтрольної частини Донбасу, а 57,6% не погоджуються на повну відмову від військового повернення окупованих територій. Водночас 76,2% підтримують ідею розміщення військ країн НАТО в Україні як гарантії безпеки.
Щодо виборів у воєнний час, сукупно 53,7% опитаних висловили негативне ставлення до проведення виборів до завершення бойових дій, тоді як позитивно цю ідею оцінюють 33,8%.
У моделюванні першого туру президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (17,8%) та Валерій Залужний (16,6%), далі – Кирило Буданов (7,3%), Петро Порошенко (6,5%) та Дмитро Разумков (5,4%). Водночас 18,4% респондентів не визначилися з вибором, ще 15,2% заявили про намір не брати участі у голосуванні або зіпсувати бюлетень.
Моделювання другого туру демонструє перевагу Валерія Залужного в парі з Володимиром Зеленським – 38,5% проти 26,7%, а також у парі з Кирилом Будановим – 34,6% проти 28,7%. Найбільш конкурентним, за результатами дослідження, виглядає сценарій другого туру між Володимиром Зеленським та Кирилом Будановим: 32,1% підтримали б Буданова, 29,8% – Зеленського.
У гіпотетичних парламентських виборах лідирує партія Валерія Залужного (14,2%), випереджаючи партію Володимира Зеленського (10,4%) та «Європейську солідарність» (9,0%). Також помітні результати демонструють потенційні партійні проєкти, асоційовані з Кирилом Будановим (9,3%). Частка тих, хто не визначився, становить 17,8%.
Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18+ років. Вибірка – 2000 анкет, репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних – 21-23 грудня 2025 року.
Обсяг M&A у світі 2025 року перевищив $4 трлн уперше з 2021 року, а кількість укладених мегаугод стала рекордною, пише Financial Times. За даними London Stock Exchange Group, обсяг M&A у 2025 році зріс приблизно на 50% порівняно з 2024 роком і становив $4,5 трлн. Це другий найвищий показник за більш ніж сорокарічну історію відстеження відповідних даних.
Цього року було оголошено про рекордні 68 мегаугод (на суму понад $10 млрд), багато з яких стали трансформаційними для своїх секторів.
Компанії користувалися сприятливою ринковою кон’юнктурою, доступністю фінансування і відносною м’якістю регулювання у США, щоб укласти стратегічні угоди, які були б неможливими в інших умовах.
“Я не бачив таких великих угод M&A вже років десять, – зазначив президент інвестиційного банку Centerview Partners Тоні Кім. – Деякі з них справді перетворили цілі галузі”.
За його словами, успішне здійснення великих злиттів і поглинань можливе лише за сприятливого поєднання безлічі важливих чинників, яке, схоже, спостерігалося 2025 року.
Двома найбільшими мегаугодами року, що минає, стали купівля активів медіакомпанії Warner Bros. Discovery, за яку боролися Netflix Inc. і Paramount Skydance Corp., а також злиття залізничних операторів Union Pacific і Norfolk Southern у трансконтинентального гіганта з капіталізацією $250 млрд.
Схожа ситуація спостерігалася 2021 року, який залишається рекордним за обсягом M&A. Тоді до числа найбільших угод увійшли об’єднання медіакомпаній WarnerMedia і Discovery Inc. і купівля залізничним оператором Canadian Pacific Railway свого конкурента Kansas City Southern.
На тлі високої активності у сфері M&A 2025 року інвестиційні банки отримали майже рекордні комісійні, заробивши на інвестиційному банкінгу $135 млрд – на 9% більше, ніж роком раніше.
Більше половини цієї суми припало на угоди у США. Обсяг M&A, в яких об’єктом придбання ставали американські компанії, в поточному році склав $2,3 трлн, що перевищує 51% від загальносвітового показника (максимум з 1998 року).
https://www.fixygen.ua/news/20251229/obsyag-ma-u-sviti-2025-roku-dosyag-rivnya-2021-roku.html
Державна податкова служба України (ДПС) попереджає про ймовірні обмеження в роботі з 31 грудня 2025 року до 2 січня 2026 року у зв’язку з регламентними та технічними роботами. Згідно з інформацією в її телеграм-каналі, роботи пов’язані із завершенням бюджетного 2025 року і початком бюджетного 2026.
“У зазначений період можливі обмеження в роботі електронних сервісів ДПС. 31 грудня 2025 року – останній операційний день 2025 року для приймання та опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, який триватиме до 15 год 00 хв”, – пояснила ДПС.
Водночас 2 січня 2026 року визначено першим операційним днем 2026 року для приймання до опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування, інформаційно-комунікаційні системи ДПС працюватимуть у штатному режимі.
Результати опрацювання електронних документів, окрім податкових накладних та розрахунків коригування, що надійдуть з 15 год 00 хв 31 грудня 2025 року до 15 год 00 хв 2 січня 2026 року, будуть надіслані після завершення регламентних та технічних робіт.
Також у ДПС підкреслили, що фіскальний сервер контролюючого органу працює в штатному режимі з можливими обмеженнями в нічний час.
Ціни на соняшник на внутрішньому українському ринку протягом минулого тижня обвалилися більш ніж на 1000 грн/т і склали близько 26000-27600 грн/т (СРТ-підприємство), що є мінімальним рівнем від початку сезону-2025/2026), і лише подекуди сягали 28000-28300 грн/т СРТ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що індикативні ціни попиту стартували від 25000-25400 грн/т (СРТ).
Експерти пояснили, що сповільнення темпів торгівлі олійною культурою суттєво сповільнилися через постійні ракетно-дронові атаками на порти Одеси, внаслідок чого зменшилося та в деяких випадках призупинилося вивантаження продукції.
За їх інформацією, обстріли морпортів підвищили ризики зберігання олії в портах. Відтак низка заводів призупиняє роботу, оскільки або не має резервуарів для зберігання на підприємстві, або вони вже заповнені.
Крім того, на ринку спостерігається значне зниження цін на сировину через незрозумілість подальшого розвитку в даному секторі.
“Це спричинило скорочення пропозиції соняшнику, що також збіглося з традиційним затишшям у святковий період, внаслідок чого найближчими тижнями активність на ринку залишиться слабкою”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Заборгованість населення України за оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) у третьому кварталі 2025 року зменшилася на 5,4% порівняно з попереднім кварталом і склала 100,8 млрд грн. Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), всього в липні-вересні 2025 року українці заплатили за житлово-комунальні послуги 48,5 млрд грн, що на 6,4% більше нарахованої суми – 45,6 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 33,1 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 27,9 млрд грн, поставлену електроенергію – 16,5 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,4 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомуunalні послуги зафіксований у Дніпропетровській (8,5 млрд грн), Донецькій (4,3 млрд грн), Полтавській (3,2 млрд грн), Харківській (1,9 млрд грн), Київській (1,5 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн), Львівській (1 млрд грн) областях та в Києві (2,8 млрд грн).
