Рух вантажного транспорту припинено на автомобільній трасі М-15 Одеса-Рені, повідомив глава Одеської військової адміністрації Олег Кіпер у п’ятницю.
“З огляду на оперативну ситуацію в регіоні та з метою ліквідації наслідків ворожих обстрілів Одеської області рішенням Ради оборони Одеської області від 19 грудня 2025 року припинено рух вантажного транспорту по автомобільній дорозі М-15 Одеса-Рені. Просимо власників транспортних компаній і водіїв врахувати вищезазначену інформацію при плануванні маршрутів вантажних перевезень”, – йдеться в повідомленні в Телеграмі.
Раніше повідомлялося, що в четвер в Одеській області було тимчасово перекрито рух на трасі М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), по території с. Маяки. За даними місцевого видання «Думська», траса була перекрита через удари російських безпілотників. Також повідомлялося, що в районі моста поблизу с. Маяки БпЛА влучив в автомобіль, загинула жінка, постраждали троє дітей.
Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху до окремих пунктів пропуску через державний кордон з Молдовою через ворожу авіаційну атаку. Молдовська сторона повідомила про тимчасове закриття ПП «Маяки-Удобное-Паланка» і «Староказачье-Тудора».
Збори акціонерів ПрАТ «МетЛайф» (Київ) 17 грудня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 313,714 млн грн (на одну акцію – 38,1 грн), повідомив страховик у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненими даними, виплату буде здійснено в доларах США з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України (НБУ) щодо переказу резидентами іноземної валюти за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента на виплату дивідендів, починаючи з 6 січня 2026 року до 17 червня 2026 року.
Як повідомлялося, акціонери «МетЛайф» 28 травня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 270,486 млн грн (на одну акцію – 32,85 грн). Виплата здійснюється з 1 липня 2025 року до 1 січня 2026 року.
ПрАТ «МетЛайф» входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Є лідером українського ринку страхування життя. Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків і критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-листопаді 2025 року зменшився на 7,5% відносно того ж періоду минулого року – до 693,18 млрд юанів ($98,5 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 171,72 млрд юанів, сектор послуг – 506,29 млрд юанів.
При цьому ПІІ Швейцарії зросли на 67%, ОАЕ – на 47,6%, Великої Британії – на 19,3%. Обсяг FDI в листопаді збільшився на 26,1% у річному вираженні. Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і становив 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” попри режим виживання та дворічну збитковість через війну наростить інвестиції у 2026 році до $500 млн, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовіз на заході видання NV “Україна та світ попереду 2026”.
Раніше він повідомляв, що група “Метінвест” від час війни скоротила інвестиції в компанію до приблизно $300 млн на рік з $1-1,1 млрд.
За його словами, до війни в компанії працювало 120 тис. людей, наразі їх кількість скоротилася до 50 тис. Через лави Збройних Сил України пройшло понад 12 тис. – майже кожен четвертий служив в ЗСУ, понад півтори тисячі загинуло.
“До війни були найбільшим експортером і на сьогодні ми залишаємось найбільшим експортером. Але зараз у нас режим виживання. Ми зараз не дивимося на якісь нові стратегічні інвестиції. До війни “Метінвест” був найбільшим приватним інвестором в Україні. Ми в середньому інвестували близько $1 млрд прямих інвестицій “в залізо”, в заводи”, – констатував Водовіз.
Він додав, що на сьогодні плани щодо інвестицій – близько $500 млн на 2026 рік.
“Це досить амбітні плани, зважаючи на те, що компанія вже другий рік збиткова. Ми не отримуємо позитивного кешу вже другий рік, тут нам допомагають акціонери”, – сказав топменеджер, уточнивши, що компанія допомагає ЗСУ і сім’ям працівників, тим, хто служить.
Водовіз також зазначив, що компанія не може зараз інвестувати масштабно, як це було до війни, зокрема і через воєнні ризики, через що банки побоюються кредитувати.
“Ми не маємо зараз вільного доступу до коштів. Є українські банки, в яких можна брати ці кошти, але для великого бізнесу програма “5-7-9” не зовсім підходить, тому що в нас немає інвестицій на 100 млн грн. У нас інвестиції починаються від $20-30 млн. А банки не дають гроші, тому що кажуть: “У вас війна, у вас активи близько зони зіткнення. У нас немає ніякої страховки, щоб це покривати. Чекайте закінчення війни і, можливо, щось буде”, – пояснив керівник офісу.
Він також повідомив, що “Метінвест” проводив переговори з інвестиційною компанії BlackRock про залучення коштів.
“У нас були переговори з BlackRock цілий рік. Ми з ними розмовляли, вони зробили велику роботу, вони понаходили інвесторів в Штатах. Ми розробляли і проєкти, і програми їм показували. А наприкінці ці інвестори кажуть: “Все класно, хлопці, тримайтеся! Але після війни”, – розповів представник групи.
Топменеджер констатував, що наразі є багато програм відновлення країни, але великих грошей вони не виділяють: “Ці кошти в якомусь замороженому стані, і ми не маємо до них доступу, тому ми і не бачимо зараз якихось сильних мотивів для того, щоб інвестувати”.
“Допустимо, що ми знайшли гроші, хочемо інвестувати, хочемо побудувати ще одну домену піч. Але у нас немає людей. Я не буду тут говорити про закон “18-22 років”, коли в нас по 200 людей в день виїжджало – сам цвіт. І де цих людей шукати? А нам, щоб, наприклад, якусь нову домену піч побудувати, від 3 тисяч людей потрібно. Але їх неможливо знайти”, – зазначив Водовіз.
Він також нагадав, що зараз Європа вводить СВАМ, і це дуже сильно вдарить по економіці, особливо по експортерах, оскільки вони повинні будуть платити від 50 до 100 євро за кожну тонну сталі, якщо продавати у ЄС.
“Ми дивимося на нові продукти. Ми хочемо інвестувати в ці нові продукти, наприклад HBI, так зване гаряче-брикетоване залізо, які мають дуже маленькі викиди СО2. І ми зараз шукаємо партнерів для цих про’єктів на наших ГЗК. На цю продукцію є попит на європейських металургійних заводах, якщо там щось залишиться, бо вони теж банкрутують один за одним”, – повідомив Водовіз.
Також у компанії аналізують проєкти з виробництвом електрики, щоб вкладати в них кошти через постійні блекаути.
“Через постійні прильоти у нас вибивають електрику. І через останній приліт, коли ми стояли день-два, ми втратили мільйонів доларів. Я вже не кажу про втрати від самого удару”, – констатував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, переважно, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Збори акціонерів ПрАТ “МетЛайф” (Київ) 17 грудня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 313,714 млн грн (на одну акцію – 38,1 грн), повідомив страховик в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненими даними, виплату буде здійснено у доларах США з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України (НБУ) щодо переказу резидентами іноземної валюти за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента на виплату дивідендів, починаючи з 6 січня 2026 року до 17 червня 2026 року.
Як повідомлялося, акціонерів “МетЛайф” 28 травня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 270,486 млн грн (на одну акцію – 32,85 грн). Виплата проводиться з 1 липня 2025 року до 1 січня 2026 року.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Є лідером українського ринку страхування життя.
Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків та критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13200 “Про наставництво”, яким запроваджується інститут індивідуального та корпоративного наставництва для дітей віком від 10 років і молоді з вразливих категорій.
Як пояснювали в профільному комітеті, нині наставництвом охоплено дуже вузьке коло дітей, а також бракує чітких механізмів організації наставництва – від відбору та підготовки наставників до супроводу, обліку і контролю. Новий закон має розширити коло отримувачів наставництва та унормувати процедури.
Документ передбачає дві форми наставництва – індивідуальне та корпоративне, встановлює вимоги до наставників (зокрема вік від 21 року та громадянство України), запускає соціальну послугу з організації наставництва і визначає суб’єктів, які організовують та контролюють процес. Також запроваджуються механізми обліку, моніторингу, супроводу і державного нагляду у сфері наставництва.
Згідно з інформацією з матеріалів до другого читання, встановлено віковий поріг для дітей – від 10 років, а договір про наставництво передбачається тристороннім: наставник, батьки або законні представники дитини та надавач соціальної послуги. Наставництво можливе лише за згодою законних представників і самої дитини.
Адвокат Олексій Шевчук, коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” ухвалення закону, наголосив на новизні механізму для дітей старшого віку.
“Ключовим є те, що щодо дітей віком від 10 років не обов’язково встановлювати опіку чи піклування”, – сказав він.
Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного оприлюднення у встановленому порядку.
