Комунальне підприємство «Центр інвестицій» Житомирської міської ради оголосило тендер на страхування майна та відповідальності, пов’язаної з експлуатацією майна.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 255 тис. грн. Документи на участь у тендері приймаються до 12 вересня.
Проект Relocation проаналізував і створив короткий аналіз стану ринку офісної нерухомості Мадрида в першому півріччі 2025 року. Мадрид у першому півріччі 2025 року підтвердив статус одного з ключових ділових центрів Південної Європи, залишаючись привабливим ринком для інвесторів і орендарів. Незважаючи на високу інфляцію в єврозоні та геополітичні ризики, що зберігаються, ринок офісної нерухомості міста демонструє помірне зростання і зберігає високий рівень активності в сегменті преміальних об’єктів.
Середня ставка оренди офісів класу А в центральному діловому районі Мадрида (CBD) в червні 2025 року склала 36-39 євро за кв. м на місяць, що на 3-4% вище, ніж в аналогічний період минулого року. У зонах за межами CBD, включаючи райони Аточа і Чамартин, ставки тримаються в межах 22–28 євро за кв. м.
Зростання оренди в основному пов’язане з дефіцитом якісних сучасних площ і підвищеним попитом з боку міжнародних компаній у секторі IT, консалтингу та фінансів.
Середня вартість купівлі офісної нерухомості в Мадриді в першому півріччі 2025 року склала 4 200–4 800 євро за кв. м в центральних районах. У приміських зонах (Алькобендас, Лас-Росас, Сан-Себастьян-де-лос-Рейес) ціни варіюються від 2 200 до 2 800 євро за кв. м.
Угоди з інвестиційними фондами та REIT залишаються ключовим драйвером: у першому півріччі на ринок надійшло кілька великих проектів реконструкції офісних будівель, а обсяг інвестицій у сектор оцінюється в 1,6–1,8 млрд євро, що на 12% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
За словами аналітиків CBRE Spain, компанії все активніше відмовляються від старих площ, віддаючи перевагу офісам з сертифікацією енергоефективності (BREEAM, LEED). Частка таких площ у структурі угод досягла 45%, що вказує на зростаючий інтерес до сталого розвитку.
У Jones Lang LaSalle (JLL) відзначають, що попит на коворкінги та гнучкі офісні рішення в Мадриді зріс на 15% порівняно з минулим роком. Особливо активно цим форматом користуються стартапи та філії міжнародних корпорацій, які розширюють присутність в Іспанії.
Очікується, що в другій половині 2025 року ставки оренди офісів у Мадриді продовжать помірне зростання на рівні 2–3%, особливо в преміальному сегменті. Ціни на покупку, на думку експертів Knight Frank, будуть коливатися в межах поточних значень, але інтерес інвесторів збережеться завдяки стабільному попиту і обмеженій пропозиції нових площ.
У середньостроковій перспективі ринок Мадрида залишиться орієнтиром для інвесторів у Південній Європі: поєднання високої якості життя, розвиненої інфраструктури та зростаючої кількості міжнародних компаній робить його одним з найбільш стійких офісних ринків регіону.
Джерело: http://relocation.com.ua/madrid-office-real-estate-market-results-for-the-first-half-of-2025/
Приватний ПУМБ у першому півріччі 2025 року збільшив загальні активи на 3,8% – до 203,2 млрд грн та став п’ятим за цим показником в Україні, тоді як державний Укргазбанк, у якого загальні активи скоротилися на 11,5% – до 189,2 млрд грн, опустився на шосту сходинку, такі дані опублікував Національний банк України на своєму сайті.
Згідно з ним найбільшим банком України за обсягом загальних активів зі значним відривом на середину цього року залишався ПриватБанк – 975,3 млрд грн, що на 1,9% більше, аніж на початок року.
Слідом за ним йдуть два інших державних банки: Ощадбанк, активи якого зменшилися на 0,5% – до 460,2 млрд грн, та Укрексімбанк, який наростив їх на 1% – до 318,6 млрд грн.
На четвертій позиції найбільший банк з іноземним капіталом – Райффайзен Банк, який збільшив загальні активи за півріччя на 6,7% – до 252,2 млрд грн.
У другій п’ятірці основною зміною стало входження в неї ОТП Банку, який наростив загальні активи на 6,2% – до 128,3 млрд грн, тоді як Креді Агріколь Банк збільшив їх лише на 0,5% та зі 123,2 млрд грн зайняв 11 позицію у загальному рейтингу банків за цим показником.
Сьому позицію за загальними активами на середину цього року займав Укрсиббанк, який збільшив їх на 1,5% – до 176,0 млрд грн, але тепер впритул до нього наблизився Універсал Банк (mono) – 173,1 млрд грн, який зміг наростити активи за півроку відразу на 12.1%.
Нарешті на 9 місці націоналізований Сенс Банк, активи якого за 6 місяців зросли на 5,5% – до 153,1 млрд грн.
Повна версія публікується в економічних випусках агентства.
Середні ціни на продовольчі продукти в Україні в липні 2025 року підвищилися на 2,8% порівняно з січнем, лідерами з подорожчання стали житнє борошно та свинина, ціни на які виросли 29,9% і 26,1% відповідно, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними відомства, яловичина за звітний період подорожчала на 12,5% – до 178,75 грн/кг, свинина – на 26,1%, до 140,29 грн/кг, м`ясо птиці – на 19,9%, до 89,33 грн/кг.
Продукти м`ясопереробки трохи відстають в темпах подорожчання. Ковбаси варені, соски й сардельки за сім місяців додали в ціні 9,3% і коштують у середньому 143,9 грн/кг, а напівкопчені ковбаси в липні можна придбати в середньому за 181,79 грн/кг, що на 7,4% більше, ніж у січні.
Олія соняшникова нерафінована подорожчала на 1,5% – до 47,09 грн/кг, а рафінована – на 3,6%, до 57,77.
Цукор за сім місяців поточного року додав у ціні 6,3%% і коштує наразі 21,49 грн/кг.
Борошно пшеничне та пшенично-житнє в липні подорожчало на 2,6% проти січня й коштує 12,81 тис. грн/т, тоді як житнє йде на рекорд, подорожчавши на 29,9% – до 13,68 тис. грн/т.
Відповідно хліб пшеничний виріс в ціні на 5,1% – до 35,51 грн/кг, житньо-пшеничний – на 7,2%, до 33,68 грн/кг. Ціни на житній хліб за сім місяців виросли на 13,8% і досягли 50,63 грн/кг. Пряники, печиво й вафлі додали в ціні 6,9% і коштують у середньому 85,96 грн/кг. Найповільніше в цій категорії продуктів зростали ціни на макарони та локшину – на 1,5%, до 25,94 грн/кг.
Гречка подешевшала за сім місяців поточного року на 3,2% – до 23,72 грн/кг, а пшоно – на 2,4%, до 15,63 грн/кг.
Подешевшали з січня по липень включно молоко (на 4,8%, до 33,4 грн/кг), вершкове масло (на 0,8%, до 307,41 грн/кг), сир твердий (на 2,6%, до 226,83 грн/кг), сметана (на 1,1%, до 99,11 грн/кг). Водночас вершки сухі знежирені подорожчали на 4,8% – до 103,04 грн/кг, кефір – на 1,2%, до 38,77 грн/кг.
В сегменті алкогольних виробів із січня до липня спирт денатурований подорожчав на 7,2% і коштує 330,05 грн/лг, пиво – на 3,9%, до 31,26 грн/л, тоді як бренді подешевшало на 0,1% – до 146,89 грн/л, а горілка – на 2,6%, до 76,3 грн/л.
Безалкогольні напої за сім місяців подорожчали на 6,4% – до 21,65 грн/л.
Сік томатний залишається найбільш доступним для українських споживачів. Він у липні 2025 року коштує 40,53 грн/л, що на 2,4% дорожче, ніж в січні, тоді як апельсиновий додав у ціні 9,2% і його можна придбати за 61,27 грн/л. Яблучний сік став найдорожчим – 71,16 грн/л, що на 7,6% більше, ніж на початку 2025 року.
Агрохолдинг “Агротрейд” у рамках оновлення технопарку придбав дві сучасні сівалк Horsch Focus 6.35 TD, які вже працюють на полях із посівом озимого ріпаку прямим методом, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В агрохолдингу зазначили, що закупівля стала можливою завдяки партнерству з OTP Leasing Ukraine. У межах співпраці “Агротрейд” отримав майже 15 млн грн лізингового фінансування, з яких близько 1,5 млн грн — грант у межах програми Eligible Clean Energy Solutions, що підтримує компанії, орієнтовані на використання чистої енергії.
“Оновлення технічного парку — це частина стратегії змін у технологічному ядрі агробізнесу. Ми поступово рухаємося до більш технологічного та ефективного виробництва, впроваджуємо нові технологічні рішення й водночас зберігаємо стабільність роботи на наших кластерах, частина з яких розташована у прифронтових областях. Такі інвестиції, разом із посиленням управлінської моделі агродепартаменту, підтверджують нашу здатність у складних умовах планомірно змінювати компанію та створювати фундамент для майбутніх успіхів разом із нашими партнерами”, — зазначив генеральний директор “Агротрейду” Сергій Нечипорук.
В агрохолдингу додали, що це ще один крок у реалізації системної стратегії змін компанії. Навесні “Агротрейд” придбав два трактори Fendt 942 Vario та дві сівалки Fendt MOMENTUM 16 з інноваційними рішеннями Precision Planting.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Загальний прогноз виробництва пшениці в Україні на 2025-2026 маркетинговий рік (липень-червень) становить близько 21 млн тонн, з яких продовольчої пшениці буде 10,3 млн тонн, а врожай зерна 1-2 класу, необхідного для виробництва борошна хлібопекарської якості, прогнозується на рівні 1,7 млн тонн, повідомив голова спілки «Мукомоли України» Родіон Рибчинський.
“Ми вже сьогодні бачимо, що конкуренція між переробниками та експортерами за якісну пшеницю зростає, а аграрії, маючи можливість зберігати зерно протягом декількох років, не поспішають його продавати. Це створює ризики для цінової стабільності та доступності борошномельної та хлібопекарської продукції для споживача«, – процитувала на фейсбук-сторінці його виступ на конференції »Хліб.ua” прес-служба асоціації.
Рибчинський звернув увагу на ситуацію з житом. Власне виробництво цієї культури в Україні не покриває повністю внутрішніх потреб. У 2025/26 МР борошномелам доведеться імпортувати близько 9 тис. тонн, тоді як у попередньому сезоні цей показник був на рівні 1,6 тис. тонн. Експерт наголосив, що таке зростання імпорту вказує на формування стійкого дефіциту сировини.
«Нинішня структура виробництва і поведінка аграріїв можуть призвести до подальшого зростання цін на борошно. У той час як дефіцит сировини першого-другого класу вже сьогодні визначає перспективи роботи галузі, питання доступності продовольчого зерна створює ризики для продовольчої безпеки держави», – підкреслив глава асоціації «Мукомоли України».
