Українці в січні-червні поточного року придбали 31,75 тис. електромобілів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Частка нової техніки в реєстраціях BEV становила 18% проти 20% в аналогічному періоді торік.
Зокрема продажі легкових електрокарів зросли на 28% – до 30,76 тис. од., комерційних у 2,1 раза – до 987 од., також продано три електробуси (торік – один).
Лідерську п’ятірку нових електромобілів на ринку у першому півріччі сформували BYD Song Plus – 967 од., Volkswagen ID.Unyx – 830 од., Honda eNS1 – 441 од., Zeekr 7X – 402 од. та Zeekr 001 – 366 од.
До першої п’ятірки вперше зареєстрованих вживаних електромобілів увійшли Tesla Model Y – 2,968 тис. од., Nissan Leaf – 2,853 тис. од., Tesla Model 3 – 2,670 тис. од., KIA Niro EV – 1,664 тис. од. та Hyundai Kona – 1,496 тис.од.
Як повідомлялося, торік, за даними “УкрАвтопрому”, реєстрації електромобілів (нових і уживаних) зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., зокрема легкових – на 37%, до 50,458 тис., комерційних – на 64%, до 1,264 тис., також було зареєстровано два електробуси. Частка нових електромобілів у цих даних становила 20%.
Своєю черго. Інститут досліджень авторинку на своєму сайті зазначає, що в червні поточного року сумарний обсяг сегмента електромобілів (імпортовані вживані, нові, внутрішній ринок) склав майже 9 тис., що на 2,3% менше, ніж у травні поточного року, але на 43,4% більше відносно торішніх показників червня.
“Попри загальне уповільнення темпів торгів на українському авторинку, сегмент електромобілів має всі шанси зберегти позитивну динаміку. На думку аналітиків Інституту, зростання продовжиться й цьогоріч, передусім через те, що з 2026 року в Україні повертається ПДВ на розмитнення електроавто”, – йдеться у повідомленні.
Аналітики вважають, що це неминуче спричинить підвищення їхньої вартості щонайменше на 20-30%, водночас звузиться вибір. Також свого додають ціни на пальне, які стрімко піднялися відразу на кілька гривень за літр, що дає переваги саме електротранспорту.
За даними експертів інституту, у червні частка підсегменту вживаних імпортованих електромобілів становила 53,3% (4,792 тис. од.), нових – 16,2% (1,458 тис.), внутрішніх перепродажів – 30,4% (2,735 тис.).
“Станом на кінець червня 2025 року в Україні (без урахування промислових електрокарів, тролейбусів та рейкових машин) парк транспорту групи BEV складає 171,1 тис. од. Найбільше у ньому легковиків — 166,4 тис., вантажівок 3,6 тис., також є 8 електробусів та понад 1 тис. різної мототехніки”, – йдеться в повідомленні.
Україна станом на 7 липня з початку 2025/26 маркетингового року (липень-червень) експортувала 77 тис. тонн зернових і зернобобових культур, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 5 липня минулого року загальний показник відвантажень становив 1,131 млн тонн.
При цьому у розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 25 тис. тонн (у 2024/25 МР – 320 тис. тонн), ячменю – 0 (134 тис. тонн), кукурудзи – 51 тис. тонн (673 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 7 липня оцінюється в 0,8 тис. тонн (у 2024/25 МР – 1,8 тис. тонн), зокрема пшеничного – 0,8 тис. тонн (1,7 тис. тонн).
Чеська компанія – виробник озброєння Excalibur Army відкрила офіс в Україні, повідомляє прес-служба компанії.
«Це крок, спрямований на посилення місцевої співпраці, оптимізацію логістики та запуск спільного оборонного виробництва на українській землі», – зазначається в повідомленні.
У компанії зазначили, що як член Чехословацької групи (CSG) Excalibur Army відіграє вирішальну роль у постачанні зброї та військової техніки в Україну з перших днів конфлікту з Російською Федерацією.
“Ми поставили в Україну понад тисячу наземних систем, включаючи танки, БМП, артилерійські системи і ракетні установки, а також понад два мільйони боєприпасів великого калібру. З новим офісом наша компанія прагне розширити свою присутність і активізувати співпрацю з українськими оборонними та промисловими партнерами. Завдяки співпраці з компанією «Українська бронетехніка» ми вже підготували проект локального виробництва боєприпасів великого калібру”, – зазначили в компанії.
Український офіс буде займатися замовленнями, документацією та технічними консультаціями, що дозволить значно прискорити час реагування і підвищити гнучкість операцій.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 квітня2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перший квартал 2025 року став періодом уповільненого, але все ж позитивного економічного руху для України. Згідно з оновленими оцінками Національного банку України, реальний ВВП країни зріс на 0,5% у річному вимірі, що вказує на поступову стабілізацію після нестабільного початку року. Цей приріст не є високим за міжнародними мірками, однак в умовах повномасштабної війни, постійної загрози інфраструктурі, логістиці та обмеженого доступу до капіталу, такий результат оцінюється як позитивний сигнал.
“Половина відсотка зростання ВВП за перший квартал — це радше індикатор збереження життєздатності системи, ніж показник розвитку. Внутрішній ринок почав оживати, особливо у сферах споживання, логістики та окремих технологічних секторів. Але поки що це переважно зростання “на місці” — без інвестиційного імпульсу, без експорту, без довгострокового ресурсу”, — пояснює Максим Уракін.
Одним із головних викликів залишається інфляція. За підсумками березня 2025 року річний інфляційний показник становив близько 12,6%, що майже не змінилося у порівнянні з лютим, але демонструє тенденцію до поступового сповільнення. У НБУ вказують на вплив сезонного зниження цін на продовольчі товари, валютну стабілізацію та зважену монетарну політику як ключові фактори стримування темпів зростання цін.
“Головне — це зберігати баланс між боротьбою з інфляцією і недопущенням згортання економічної активності. Монетарна політика Нацбанку в першому кварталі була досить виваженою: із одного боку — збереження облікової ставки, з іншого — м’яка інтервенційна підтримка гривні. Але ми ще далекі від того, щоб вийти з інфляційної зони ризику”, — підкреслює експерт.
Стан зовнішньої торгівлі, навпаки, вказує на поглиблення структурних проблем. За попередніми оцінками Центру економічної стратегії, у квітні дефіцит зовнішньоторговельного балансу сягнув $3,6 млрд, що стало наслідком значного перевищення імпорту ($6,3 млрд) над експортом ($3,1 млрд). У сукупному підсумку I кварталу, за словами аналітиків, торговельний дефіцит перевищив показник аналогічного періоду 2024 року, незважаючи на активність у аграрному секторі та постачання послуг.
“Найгірше те, що цей дефіцит — не ситуативний, а структурний. Імпорт енергоносіїв, устаткування, продукції хімії та транспорту залишається домінуючим, тоді як експорт здебільшого обмежується сировинними позиціями. Це ставить під загрозу валютну стабільність у разі припинення міжнародної фінансової підтримки”, — коментує засновник Experts Club.
На тлі зростаючого торгового розриву позитивним сигналом залишається рівень міжнародних резервів. За інформацією НБУ, станом на квітень 2025 року резерви становили близько $42 млрд, що є історичним максимумом для України. Це зростання стало можливим завдяки черговим траншам фінансової допомоги від Європейського Союзу, США, МВФ, а також через успішні валютні операції Нацбанку на міжбанківському ринку.
“Резерви в понад $40 млрд — це не просто показник, це “повітряна подушка” для країни, яка живе в режимі постійного ризику. Але спокушатися цим не варто: це ресурс довіри, який треба трансформувати в економічне відновлення, інакше ми знову його втратимо, як це вже бувало у минулому”, — застерігає Максим Уракін.
Однак боргове навантаження залишається високим. За останніми оцінками, загальний державний та гарантований державою борг України на початок квітня 2025 року становив близько $147,2 млрд, або приблизно 94% ВВП, з яких понад $100 млрд — зовнішні запозичення. Це підкреслює залежність країни від зовнішньої допомоги та міжнародного фінансування, зокрема програм МВФ, ЄС та Світового банку.
Глобальна економіка
Світові економічні показники на початок квітня 2025 року свідчать про уповільнення зростання, водночас із продовженням інфляційного тиску, особливо через нові торговельні ризики і геополітичну нестабільність. За даними МВФ, світове зростання прискорило зниження — до 2,8% у 2025 році, що є одним із найнижчих рівнів за останні десятиліття . Інфляція у більшості регіонів поступово знижується, однак вона залишається надцільовою, особливо в країнах, що розвиваються .
Макроекономічна невизначеність загострилась на тлі торговельного протекціонізму, зростання енергетичних цін та геополітичних викликів, що значно ускладнює прогнозування. Центральні банки, які ще не посилили політику, опиняються у режимі чекання, а інвестори стають обережнішими. Прогнози Morgan Stanley та S&P Global вказують на подальше ослаблення глобального ВВП до 2,2–2,9% у 2025 році, що негативно впливає на довіру інвесторів .
За даними BEA, у I кварталі 2025 року ВВП США скоротився на −0,3 % з річною динамікою — перше падіння з 2022 року . Це здебільшого спричинено різким збільшенням імпорту (попередні закупівлі до можливих тарифів) та скороченням державних витрат. Проте кінцевий внутрішній попит залишився відносно стійким (+3 %) . Інфляція в березні/квітні – приблизно 2,3–2,6 % (PCE), що відповідає очікуванням регулятора; ФРС утримує ставку на рівні 5,25–5,5 % в очікуванні сигналів стабілізації .
За офіційними даними, у I кварталі 2025 року ВВП Китаю зріс на +5,4 % р/р, дотримуючись урядової мети близько 5 %. Однак фіскальні та монетарні обмеження, зокрема у нерухомому секторі, уповільнюють темпи зростання. До травня доходи бюджету впали на 0,3 % р/р, що свідчить про послаблення економічної активності. У відповідь вводяться заходи стимулювання, але їх ефект поки невизначений.
Європейський Комісії прогнозує річне зростання ВВП ЄС на рівні +1,1 %, а для єврозони — +0,9 %, з помітним покращенням у I кварталі (+0,6 % кв/кв), що є найвищим показником з 2022 року . Інфляція у березні/квітні роком нижча, ніж 2 %, поступово наближаючись до цільового рівня.
За даними ONS, у I кварталі 2025 Великобританія показала зростання ВВП на +0,7 % кв/кв, що зробило її лідером серед G7. В річному вимірі зростання становило приблизно +1 %. Інфляція у квітні — близько 3,4 %, що змушує Банк Англії залишатися обережним при зниженні ставки (з 5,25 % до 4,5 %) . Проте перевищення інфляційної мети стримує пришвидшення економіки.
У першому кварталі Туреччина демонструвала позитивний темп зростання — близько +2,3 % кв/кв, або ≈ +3,0 % р/р . Інфляційний тиск залишається надзвичайно високим — ≈38–39 % у березні/квітні, попри заходи центробанку .
Індійська економіка продовжує демонструвати одне з найвищих зростань серед великих держав: у I кварталі 2025 темп складає +7,4 % р/р, при цьому інфляція контролюється: CPI — ~3,2 % у квітні . Прогноз для фінансового року 2024–25 — +6,3–6,5%.
У I кварталі Бразилії вдалося досягти зростання ВВП +1,3 % кв/кв (≈+3,5% р/р), що є найкращим показником за останні два роки . Проте інфляція у квітні зросла до 5,48 %, найвищого рівня з лютого 2023 року, і є джерелом серйозної занепокоєння .
«Світ на початку другого кварталу демонструє перспективи, але водночас високу нестабільність. США впали в рецесію, але внутрішній попит ще тримається. Європа повільно виходить з криз, Великобританія показує витривалість. Китай — стабільний за темпами, але слабкий у споживанні. Індія — зразок динаміки та інновацій. Туреччина — на межі інфляційної кризи. Бразилія просувається, але ризикує через зростання цін. Україні ж час приймати рішення: чи ми використовуватимемо потік імпортних ресурсів лише для заліку дефіциту, чи перетворимо це на шанс для технологічного і промислового ривка?», — зазначив Максим Уракін.
Висновок
Економіка України на початок другого кварталу 2025 року перебуває у фазі підтримуваної рівноваги. Стримане зростання, контрольована інфляція та рекордні резерви — це базові фактори стабільності. Але глибокий торговий дефіцит, боргове навантаження і відсутність інвестиційних драйверів залишаються ключовими ризиками для середньострокової перспективи.
Глобальна економічна картина залишається неоднорідною з чіткими географічними дисбалансами. Україна демонструє стійкість, втримуючи зростання і рекордні резерви, водночас стикаючись із викликами зовнішньої торгівлі. Світові ринки — від США до Індії — формують нові умови для стратегічного вирішення цих завдань.
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Європейський центральний банк (ЄЦБ) вважає поточний рівень основних відсоткових ставок виправданим і, як і раніше, прихильний меті з підтримання інфляції в єврозоні на рівні 2% у довгостроковій перспективі, заявила глава ЄЦБ Крістін Лагард.
“Наше прагнення, прихильність і обов’язок полягають у забезпеченні цінової стабільності, а це відповідає інфляції в районі 2%, – сказала вона в інтерв’ю німецькому виданню ARD. – Ми досягли успіху, інфляція вже становить 2%, і ми продовжимо працювати в цьому напрямку”.
“Ми зробимо все необхідне, щоб інфляція залишилася на цьому рівні, – додала Лагард. – Невизначеність висока, нас оточує непередбачуваність, але в тому, що стосується цін, є впевненість і стабільність”.
Тим часом глава Банку Франції та член ради керівників ЄЦБ Франсуа Віллеруа де Гало попередив, що зміцнення євро на 14% з початку року створює ризики занадто низької інфляції.
На його думку, зростання курсу євро на 10% знижує інфляцію на 0,2 процентного пункту на найближчі три роки.
«Це може підвищити ризики того, що інфляція виявиться нижчою за нашу мету, і ми не можемо це ігнорувати», – заявив де Гало.
Раніше заступник голови ЄЦБ Луїс де Гіндос зазначав, що підйом пари євро/долар вище $1,2 може ускладнити завдання центробанку щодо досягнення цільового рівня інфляції.
ЄЦБ вісім разів за останній рік знижував ставки, і тепер ключова ставка за депозитами становить 2%. Аналітики та учасники ринку загалом очікують, що на липневому засіданні регулятор не стане змінювати ставки, щоб оцінити вплив уже вжитих заходів на економіку єврозони.
Згідно з опублікованою колонкою авторства Кароліни де Грютер на EUobserver, близькі до адміністрації Дональда Трампа кола готують стратегію щодо зміни режимів в країнах ЄС через активну підтримку ультраправих рухів в Європі .
Женевський аналітик стверджує, що Вашингтон має намір задіяти такі партії, як AfD в Німеччині, PiS в Польщі та Patriots for Europe, щоб послабити позиції Брюсселя і «перетворити Європу на васала США». За даними джерел EUobserver, Білий дім вже надає «геополітичну та фінансову підтримку» цим рухам.
EUobserver — європейське видання, що акцентує увагу на політиці ЄС. Первинний матеріал — колонка Кароліни де Грютер.
