Гірничорудні підприємства України в січні-травні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,27 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15 млн 542,428 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 81,7% – до $1 млрд 367,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (40,53% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (15,65%) і Польщі (14,91%).
В Україну за січень-травень 2024 року було імпортовано ЗРС на $121 тис. у сумарному обсязі 303 тонни, тоді як у січні-травні-2023 завезено на $42 тис. у сумарному обсязі 68 тонн. Імпорт поточного року здійснювався з Нідерландів (39,67%), Норвегії (23,14%) та Італії (20,66%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Парламент ПАР переобрав Сіріла Рамафосу на посаду президента країни після укладення угоди про коаліцію між правлячим Африканським національним конгресом (АНК) та опозиційними партіями, повідомляє BBC у суботу.
Новий уряд національної єдності об’єднує АНК пана Рамафоси, правоцентристський Демократичний альянс (ДА) і дрібніші партії.
У своїй промові пан Рамафоса привітав нову коаліцію і сказав, що виборці очікують від лідерів “дій і спільної роботи на благо всіх жителів нашої країни”.
Національна асамблея до пізнього вечора засідала для голосування, щоб підтвердити, хто матиме владу в новій адміністрації. Раніше угоду було укладено після кількох тижнів спекуляцій про те, з ким АНК співпрацюватиме після того, як на виборах минулого місяця вперше за 30 років втратив свою парламентську більшість.
АНК отримав 40% голосів, тоді як ДА посіла друге місце з 22%.
Генеральний секретар АНК Фікіле Мбалула назвав угоду про коаліцію “чудовим кроком”.
Це означає, що пан Рамафоса, який змінив Джейкоба Зуму на посаді президента і лідера АНК після запеклої боротьби за владу в 2018 році, зміг зберегти владу. Наступним кроком Рамафоси стане розподіл посад у кабінеті міністрів, до якого увійдуть члени ДА.
Виступаючи перед законодавцями в п’ятницю в Кейптауні, Джон Стінхьюзен, лідер ДА, сказав: “Сьогодні історичний день для нашої країни, і я думаю, що це початок нової глави”.
Національна асамблея також привела до присяги спікера від АНК, а пост віце-спікера дістався ДА.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ПАТ “Хмельницькобленерго” 14 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість 1 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 22 червня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “ВУСО”.
АТ “Укргазвидобування” протягом березня-квітня отримало 102 дизельні генератори, профінансовані Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
За її даними, їх використовують як аварійні стаціонарні джерела живлення, щоб забезпечити електроенергією виробничі установки й ремонтні бази, а також адміністративні будівлі. Дизельні генератори також можна використовувати як мобільні джерела живлення для виїзних бригад з обслуговування, ремонту та будівництва об’єктів УГВ.
“USAID у такий спосіб допомагає Україні підготуватися до наступної зими. Щодня наша компанія долає безліч викликів, пов’язаних із війною. У цей непростий час для нас є дуже важливою допомога від міжнародних партнерів”, – зазначив голова УГВ Олег Толмачев.
Своєю чергою у пресслужбі “Нафтогазу” уточнили, що USAID також надасть додаткові засоби захисту для об’єктів газовидобутку групи від російських атак.
“Ми дуже вдячні міжнародним партнерам, які надали нам цю допомогу – вона є вкрай актуальною для підтримки українського видобутку в умовах руйнування енергетичної інфраструктури країни”, – наголосив голова групи Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” у 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) у січні-лютому 2024 року, тис. дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Украина в 2024-2025 маркетинговом году (июль-июнь) может экспортировать более 60 млн тонн зерновых и масличных культур и продуктов их переработки, что позволит ей остаться среди мировых лидеров аграрного экспорта, сообщил исполняющий обязанности министра аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Высоцкий.
Согласно сообщению Министерства аграрной политики и продовольствия, Украина может собрать зерновых культур нового урожая на уровне около 56 млн тонн, из них пшеницы – 21 млн тонн, ячменя – около 5 млн тонн, кукурузы – 28,5 млн тонн.
Общий экспорт зерновых прогнозируется на уровне 43 млн тонн, в частности пшеницы – 15 млн тонн, ячменя – 2,5 млн тонн, кукурузы – около 25 млн тонн.
Производство масличных культур министерство ожидает на уровне 22 млн тонн, в частности рапса – 4 млн тонн, подсолнечника – около 13 млн тонн. Украина может собрать 5 млн тонн сои, что станет рекордным показателем в истории Украины.
Экспорт масличных и продуктов их переработки ожидается на уровне более 17 млн тонн.
“После двух лет полномасштабной войны Украине удалось выровнять рыночный баланс производства и экспорта основных агрокультур. (…) Нынешний маркетинговый 2023/2024 год Украина завершает с конечными остатками сельхозпродукции на среднестатистическом уровне, как было до 2022 года. В следующем маркетинговом году агроэкспорт составит более 60 млн тонн. И это свидетельствует о том, что Украина остается гарантом мировой продовольственной безопасности”, – резюмировал и. о. министра агрополитики.
