Біткойн встановив новий історичний рекорд за ніч, піднявшись вище 126 000 доларів, що стало другим поспіль історичним максимумом за два дні. З початку 2025 року найбільша у світі криптовалюта подорожчала більш ніж на 33%, досягнувши одного з найсильніших періодів зростання в своїй історії та зміцнивши свою позицію провідного цифрового активу на світовому ринку.
Різке зростання відбулося після короткочасного падіння нижче 108 000 доларів трохи більше тижня тому. З 28 вересня біткойн подорожчав приблизно на 13%. Аналітики пов’язують цей стрибок з хвилею припливу інституційного капіталу та більш широкими макроекономічними факторами, включаючи побоювання щодо можливого закриття уряду США та очікування подальшого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США.
Згідно з ринковими даними, ETF на криптовалюту залучили близько 2,5 млрд доларів у серпні 2025 року, що свідчить про зростання довіри великих інвесторів до біткойна як хедж-активу.
«Наступні 12 тижнів будуть дуже цікавими для власників біткойнів», — написав Ентоні Помпліано, засновник і генеральний директор Professional Capital Management.
Прогнози ринку залишаються оптимістичними. Аналітики очікують, що до кінця року біткойн досягне 150 000–165 000 доларів, а Citigroup прогнозує 12-місячну ціль у 181 000 доларів.
Однак не всі експерти вірять, що зростання триватиме безперервно.
Девід Моррісон, старший аналітик ринку в Trade Nation, зазначив:
«Біткойн, можливо, потребуватиме консолідації, перш ніж отримає чергову можливість для зростання».
Технічні індикатори також вказують на можливі короткострокові корекції, якщо ціна не втримається вище ключових рівнів підтримки.
Поточне зростання біткойна збігається з широким підйомом ринку криптовалют — загальна ринкова капіталізація перевищила 4 трильйони доларів. Однак аналітики підкреслюють, що це зростання зумовлене переважно інституційними інвесторами, тоді як участь роздрібних інвесторів залишається відносно помірною.
Експерти вважають це потенційним поворотним моментом для галузі, що сигналізує про початок нової ери інституційної домінації на криптовалютних ринках, де основні фінансові гравці все частіше розглядають біткойн як легітимний засіб захисту від макроекономічних ризиків.
З 6 жовтня 2025 року в Чорногорії офіційно розпочала роботу платіжна система SEPA (Single Euro Payments Area), що дозволило здійснювати перекази в євро за єдиними для Європи тарифами та з мінімальними комісіями.
Україна вже активно готується до вступу в SEPA (Single Euro Payments Area, Єдина зона платежів у євро). На даний момент країна ще не є повноправним учасником SEPA, але значна законодавча і технічна підготовка вже ведеться. Нижче — що відомо на сьогодні і які можуть бути перспективи.
У червні 2025 року Україна офіційно оголосила про намір приєднатися до SEPA. У цей момент було анонсовано, що подано відповідні плани та законопроекти до Верховної Ради. Направлено проект закону № 13233 «Про внесення змін до законодавчих актів України для забезпечення відповідності європейським правилам і критеріям EPC (European Payments Council) щодо приєднання до SEPA». У квітні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив пакет законопроектів, спрямованих на гармонізацію законодавства України з вимогами ЄС у сфері боротьби з відмиванням грошей, забезпечення прозорості та безпеки платежів — це важливий крок для офіційної подачі заявки на SEPA.
Європейська Бізнес Асоціація (EBA Ukraine) публічно підтримує законопроект про приєднання України до SEPA, але просить доопрацювати низку положень, що стосуються фінансового моніторингу, регулювання звітності та захисту даних.
У Національному банку України вже діє нове покоління платіжної інфраструктури (SEP-система, за стандартом ISO 20022) з підтримкою схем SCT (Credit Transfer) по 24/7, що вважається частиною підготовки до SEPA. У планах — впровадження миттєвих платежів в євро.
За оцінками експертів, учасники ринку (громадяни та підприємства) зможуть економити €70–100 млн щорічно за рахунок зниження комісій на європерекази. Для бізнесу це означає зниження витрат на транскордонні розрахунки, спрощення фінансових потоків, скорочення кількості посередників. Для громадян — швидші платежі в євро на території SEPA, прозоріші умови і, ймовірно, зниження комісії за операції.
Основні поточні проблеми:
SEPA (Single Euro Payments Area) — єдина зона безготівкових платежів у євро, що включає країни ЄС, ЄЕЗ, Швейцарію, Велику Британію, Андорру, Ватикан, Сан-Марино і тепер — Сербію та Чорногорію.
Головна мета SEPA — спростити та здешевити перекази в євро, забезпечуючи однакові правила та терміни для всіх учасників.
16 жовтня у Києві відбудеться 11-й Київський міжнародний економічний форум – провідний майданчик для діалогу бізнесу, держави, суспільства та міжнародної спільноти. Тема цьогорічного Форуму – “Ukraine 2.0: The Power of People”, вона відображає ключову ідею: відновлення та модернізація України в умовах війни і глобальної турбулентності залежать від конкретних рішень і дій людей – у бізнесі, державі, освіті та на виробництві.
Форум збере 1000+ лідерів українського та міжнародного бізнесу, представників Уряду, інвесторів і світових експертів, аби дати практичні відповіді: як залучати інвестиції, масштабувати виробництво, інтегруватися у глобальні ланцюги, будувати енергетичну стійкість і зберігати конкурентоспроможність в умовах війни та глобальних змін.
У програмі Форуму 15 панельних дискусій, в яких візьмуть участь 100+ спікерів.
Зокрема, серед дискусій Форуму:
Глобальні зміни, локальні рішення – про економіку у світі трансформацій;
«Україна переживає затяжний конфлікт і значний економічний тиск. Але світ теж стрімко змінюється: технологічна революція, нова гонка озброєнь, енергетичний перехід, демографічні зміни. Повернення до 2022 року неможливе – перед нами інша реальність і нові можливості. Тому на КМЕФ ми шукатимемо відповіді на низку питань: якою стане Україна завтра, як розвиватимуться її економіка, промисловість та енергетика. І головне – які люди будуть будувати й жити в цій новій Україні», – наголошує Юрій Пивоваров, CEO КМЕФ.
Серед спікерів Форуму:
Лідери бізнесу та топ-менеджери:
«Найбільша сила і драйвер країни – це люди. Ті, хто захищають, відновлюють, створюють, приймають політичні рішення, навчають дітей, інвестують в підприємництво, культуру та нові технології, щодня розвиваються самі та обирають розвивати Україну попри виклики часу. КМЕФ 2025 – простір для рішень і партнерств, які визначатимуть, у якій країні ми будемо жити завтра», – зазначає Василь Хмельницький, Ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture.
До дискусійних панелей також долучаться учасники з державного сектору – представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента України та Верховної Ради.
Реєстрація та оновлення програми: на офіційному сайті Форуму.
Цьогоріч оргкомітет спрямує частину коштів від продажу квитків на підтримку БФ «Соборна Україна», який допомагає сім’ям захисників, загиблих на війні. Всі охочі можуть зробити додаткові пожертви фонду за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум – провідна платформа, що об’єднує представників міжнародного та українського бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.
Титульні партнери: Mastercard, AEQUO, UFuture, Work.ua.
Партнери: Sense Bank, EFI Group, umgi, МХП, ПУМБ, ДТЕК, ПриватБанк, NEQSOL Holding, Biopharma, ІНТЕРПАЙП, Biosphere Corporation, Ajax Systems, CEO Club Ukraine, Епіцентр, OKKO, Done, Метінвест, Kyivstar, Balex, GORO Development.
Програмний партнер: ACC (Американська торговельна палата в Україні).
Інформаційний партнер: Інтерфакс-Україна.
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine.
Титульні медіапартнери: 1+1 media, Starlight Media.
Медіапартнери: Kyiv Post, LIGA.net, The Kyiv Independent, ФОКУС, Твоє Місто, РБК-Україна, Mind.ua, Delo.ua, УкрІнвестКлаб, Інтерфакс-Україна, TAVR Media, Huxley, finance.ua, Мінфін.
Залишити заявку на акредитацію медіа: форма для акредитації.
Контактна особа з питань реєстрації учасників:
Олександра Барабаш
Тел.:+380 50 880 0010
Email: tickets@forumkyiv.org
Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.
Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.
За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.
Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).
Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.
Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.
Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.
Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.
За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.
Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Італія має намір внести до Організації Об’єднаних Націй пропозицію про загальне перемир’я на час проведення Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.
Як повідомляє агентство ANSA, ініціатива стосуватиметься всіх збройних конфліктів, включаючи війну в Україні та бойові дії на Близькому Сході.
«Ми підтримуємо план США (щодо Гази) і, як сказав Папа Лев, ми ніколи не повинні втрачати надію на мир. Рим та Італія стають все більш важливим перехрестям миру, розвитку та зростання. З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, ми подаємо в ООН пропозицію про олімпійське перемир’я для всіх воєн, включаючи Україну та Близький Схід», — сказав міністр закордонних справ Італії.
XXV Зимові Олімпійські ігри пройдуть в Італії з 6 по 22 лютого 2026 року.
Це перші Олімпійські ігри, які приймуть два міста одночасно — Мілан і Кортіна-д’Ампеццо.
Згідно з олімпійською традицією, країни-організатори нерідко звертаються до ООН з ініціативою «Олімпійського перемир’я», закликаючи світові держави припинити військові дії на час проведення ігор в дусі міжнародної єдності та миру.
Італія розраховує, що її пропозиція буде розглянута Генеральною Асамблеєю ООН найближчим часом.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) з початку повномасштабної війни інвестував у виробництво $325 млн, повідомив директор зі звʼязків з держорганами підприємства Олег Крикавський на конференції “Український Експорт: Через терні до ЄС”, яку організувало видання “Українська правда”.
За його словами, АМКР працює в складних умовах, коли ціна електроенергії в Україні значно вища, ніж у Європі, оскільки в Україні підприємства купують дорогу е/е на ринку на добу наперед, а у ряді країн Європейського Союзу діють довгострокові контракти і запроваджуються спеціальні державні програми підтримки металургії, щоб стимулювати економічне зростання.
Зокрема, є спеціальні механізми здешевлення електрики на ринку Франції за рахунок атомних електростанцій, а у Німеччині планується виділити 6,5 млрд євро та запровадити ряд додаткових заходів, включно з регулюванням верхньої межі ціни до 60 євро за МВт-год (хоча промисловість наполягає на ціні 50 євро), в той час як в Україні ціни постійно зростають і вже сягають $180 за МВт-год. Тому український уряд теж має впроваджувати подібні рішення, щоб зберегти промисловий потенціал і робочі місця.
“Попри виклики сьогодення ми продовжуємо інвестувати: під час повномасштабного вторгнення наші інвестиції складають понад $325 млн. Це ремонти, модернізація, логістика, підготовка до європейських стандартів і майбутніх капітальних проєктів”, – констатував Крикавський.
Він додав, що ключові завдання для АМКР залишаються незмінні: інтеграція в ЄС, інвестиції в розвиток і підтримка українського виробництва навіть у найважчі часи.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
