Ціни на мідь продовжують зростати після того, як за підсумками попередньої сесії вони сягнули рекордних значень.
Котирування тримісячних ф’ючерсів на Лондонській біржі металів (LME) у вівторок зросли на 0,5% – до $14349,5 за тонну. В середу вони зросли на 0,5% – до $14 415,5 за тонну.
Вересневі ф’ючерси на мідь на біржі Comex торгуються за ціною $6,73 за фунт, що на 0,3% вище рівня на закриття торгів 25 серпня.
Китайська компанія Zijin Mining попередила, що затоплення на мідному підприємстві в Демократичній Республіці Конго може призвести до скорочення виробництва компанії цього року на 57 тис. тонн, що чинитиме додатковий тиск на ринок.
Цього року ціна на мідь на LME зросла приблизно на 16% через істотне збільшення постачань металу до США та скорочення запасів в інших країнах.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
EXPERTS CLUB, LME, METAL, Zijin Mining, МИД, ЦІНА
Сильні дощі в Бразилії погіршили якість нового врожаю кави та можуть призвести до дефіциту високоякісних зерен арабіки на світовому ринку, тоді як ф’ючерси на цей сорт з червня зросли приблизно на 35%, повідомляє Bloomberg.
Бразилія є найбільшим виробником арабіки у світі й забезпечує близько 45% її глобального виробництва, тому проблеми з якістю врожаю можуть вплинути на постачання преміальної кави далеко за межі країни.
Основною проблемою стали надзвичайно інтенсивні опади під час збору врожаю. У червні дощі збили велику кількість дозрілих кавових ягід з дерев, після чого вони кілька днів лежали на перезволоженій землі, що підвищує ризик ферментації, появи цвілі та небажаних присмаків.
За оцінкою голови кооперативу Expocacer Сімао де Ліми, що об’єднує понад 800 виробників у регіоні Cerrado Mineiro на південному сході Бразилії, в середньому дощами було збито близько 20% кавових ягід проти звичайних 5–7%.
Отже, мова йде не про втрату 20% усього бразильського врожаю, а про значне пошкодження продукції в одному з найважливіших регіонів виробництва високоякісної арабіки.
Ситуацію погіршила друга хвиля опадів у липні. Дощі потрапили вже на зібрані зерна, розкладені для сушіння, через що деяким виробникам довелося починати процес сушіння заново.
За даними метеорологічної компанії Vaisala, кількість опадів в окремих районах кавового поясу Бразилії в червні-липні сягала 250–500% кліматичної норми, а в деяких місцях випало до восьми разів більше дощів, ніж зазвичай.
Проблеми з якістю вже позначаються на ринку. Ф’ючерси на арабіку з червня подорожчали приблизно на 35%, компенсувавши значну частину зниження цін з початку року.
На фізичному ринку високоякісна бразильська кава продається з премією до 15 центів за фунт порівняно з ф’ючерсами в Нью-Йорку.
Особливо помітним може виявитися скорочення обсягів кави, що відповідає стандартам постачання на сертифіковані склади Intercontinental Exchange (ICE) у США та Європі.
У звичайний рік вимогам ICE відповідає приблизно 30–35 % продукції регіону Cerrado Mineiro. Після цьогорічних дощів ця частка, за оцінкою де Ліми, може скоротитися до 10–15 %. При цьому запаси кави на сертифікованих складах ICE вже наближаються до мінімальних рівнів цього століття.
Це може посилити конкуренцію між міжнародними обсмажувачами за якісні зерна. Bloomberg зазначає, що бразильську арабіку використовують, зокрема, компанії Starbucks, Lavazza та Illy.
Разом із тим говорити про дефіцит кави загалом поки що передчасно. Міністерство сільського господарства США очікує, що в сезоні, який розпочинається в жовтні, світова пропозиція кави перевищить споживання приблизно на 10 млн мішків, що стане найбільшим профіцитом за шість років. Одним із основних чинників має стати рекордне виробництво в самій Бразилії.
Тому головна проблема ринку полягає не стільки в загальній кількості кави, скільки в доступності високоякісної арабіки. Великі виробники можуть частково компенсувати нестачу зміною складу кавових сумішей та закупівлями зерен з інших регіонів, однак для преміального сегмента ситуація може призвести до подальшого зростання закупівельних і роздрібних цін.
Додатковим ризиком для ринку залишається погода. Reuters відзначає посилення феномену Ель-Ніньо, який у сезоні 2026–2027 років може додатково підвищити волатильність ринків кави, какао та інших тропічних сільськогосподарських товарів.
Агрохолдинг «Кернел» підписав кредитну угоду на 100 млн євро з Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO) для фінансування будівництва свого першого вітроенергетичного проєкту — вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт із системами накопичення енергії в центральній частині України.
«Для «Кернел» це логічне продовження нашої довгострокової стратегії розвитку відновлюваної енергетики та зміцнення енергетичної стійкості бізнесу. Стабільне енергозабезпечення наших активів дозволяє виконувати міжнародні контракти», — зазначив генеральний директор української компанії Євген Осипов, слова якого наведено в прес-релізі, опублікованому у вівторок.
Зазначається, що фінансування надається в рамках спеціальної програми EIFO з підтримки інвестицій в Україні, а угоду було підписано за участю міністра бізнесу та конкурентоспроможності Данії Мартіна Лідегора.
Згідно з прес-релізом, вітрова електростанція складатиметься з 21 сучасної вітрової турбіни, які поставить і встановить данська компанія Vestas – один зі світових лідерів у сфері вітроенергетики. Проєкт також передбачає встановлення промислових систем накопичення енергії, які допомагатимуть збалансувати виробництво електроенергії в години пікового навантаження.
«Фінансування EIFO — важливий сигнал для міжнародного інвестиційного ринку. Ця угода підтверджує, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається країною, де можна реалізовувати великі приватні інвестиційні проєкти», — додав Осипов.
Зазначається, що розвиток відновлюваної енергетики є одним із стратегічних пріоритетів «Кернел» поряд з основним аграрним бізнесом; зокрема, агрохолдинг встановлює сонячні панелі на своїх елеваторах і будує сонячну електростанцію потужністю 106 МВт на півдні України. Наприкінці квітня цього року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав агрохолдингу фінансування в розмірі $45 млн для цієї СЕС, загальна вартість проекту якої становить орієнтовно $86 млн.
EIFO (Export and Investment Fund of Denmark) – національне експортно-інвестиційне агентство Данії. З початку війни EIFO профінансувало понад 30 проєктів в Україні. Проєкт «Кернела» став другим проєктом у сфері вітроенергетики в Україні, що фінансується EIFO, і є частиною ширшої підтримки українського енергетичного сектору.
Vestas — один із світових лідерів у сфері вітроенергетики з понад 203 ГВт встановленої потужності у світі. В Україні Vestas має 888 МВт вітрових потужностей, які вже встановлені або перебувають на етапі будівництва.
Агрохолдинг «Кернел» — найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових і олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За підсумками дев’яти місяців 2026 фінансового року (з 1 липня 2025 року) «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн, виторг збільшив на 0,4% — до $3 млрд 92 млн, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
Торгівля пшеницею в Україні залишається пасивною, тоді як на ринку кукурудзи зберігається певна активність, переважно на західному кордоні, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у telegram-каналі.
За її даними, котирування української пшениці з вмістом білка 11,5% на базисі DAP-Дунай становлять $166-168/тонна.
“На українському ринку пшениці зберігається дисбаланс попиту і пропозиції. Брак квот в ЄС, завантажена на місяці вперед логістика на західному кордоні та відсутність паніки в імпортерів стримують активність торгівлі та тиснуть на ціни”, – зазначеноу повідомленні.
Котирування української кукурудзи на базисі DAP Ізов становлять $173/тонна.
“Ринок української кукурудзи у міжсезонні та у сподіваннях на відновлення роботи глибоководного експорту. Певна активність зберігається за напрямком західного кордону як по старому врожаю, так і по форвардах”, – вважають аналітики
Група компаній “Автострада” придбала 100 нових самоскидів Mercedes-Benz Arocs загальною вартістю 1 млрд грн, повідомив засновник групи компаній Максим Шкіль.
“Autostrada продовжує системно інвестувати в розширення парку техніки та власних виробничих потужностей. Компанія придбала 100 нових самоскидів Mercedes-Benz Arocs 5 4142 K (8×4). Це одна з найбільших інвестицій Autostrada в оновлення техніки з початку повномасштабної війни — її обсяг становить 1 млрд грн», — написав Шкіль у Facebook у вівторок.
За його даними, загалом з початку війни у техніку, спеціалізоване обладнання та виробничі потужності група інвестувала понад 10 млрд грн.
Шкіль наголосив, що важливою складовою саме цієї угоди став комплексний захист техніки в умовах військових ризиків: усі автомобілі мають повне страхове покриття, включаючи КАСКО, цивільну відповідальність та додаткове страхування від військових ризиків.
Нові самоскиди вже вирушили на будівельні майданчики «Автостради» по всій Україні.
Mercedes-Benz Arocs розраховані на інтенсивну експлуатацію та високі навантаження. Двигуни OM 471 потужністю 421 к.с., колісна формула 8×4 та кузови MEILLER Halfpipe забезпечують необхідну продуктивність для роботи в складних дорожніх та виробничих умовах.
«Навіть в умовах війни ми продовжуємо розвивати власну технічну базу, впроваджувати сучасні технології та інвестувати в команду. Такий підхід дозволяє контролювати ключові виробничі процеси, зменшувати залежність від зовнішніх ресурсів і відповідати за терміни, якість та результат на кожному етапі реалізації проєктів», — підкреслив Шкіль.
Фінансування закупівлі здійснено у партнерстві з OTP Leasing Ukraine, з яким Autostrada співпрацює вже 10 років.
Група компаній Autostrada – лідер інфраструктурного будівництва України. Серед напрямків діяльності – дорожнє будівництво, мостобудування, промислове будівництво, підземне будівництво, проєктування.
За даними ресурсу YouControl, у січні–червні поточного року ТОВ «ГК «Автострада» отримало 2,4 млн грн чистого прибутку (за той самий період 2025 року – 91,1 млн грн) та 1,92 млрд грн чистого доходу (5,13 млрд грн).
Як повідомлялося, внаслідок ракетного удару по виробничій базі «Автостради» у Києві на початку серпня було знищено та пошкоджено понад 20 одиниць техніки, бетонний завод, сервісний центр з ремонту техніки, виробничі приміщення та лабораторний комплекс.
MERCEDES-BENZ, АВТОСТРАДА, ІНВЕСТИЦІЯ, самоскид, ТЕХНІКА, ШКІЛЬ
UKRNAFTA разом зі своїми клієнтами зібрала вже 11 мільйонів гривень на наземні роботизовані комплекси для Третього армійського корпусу
Це половина від нашої спільної мети – 22 мільйони гривень, що допоможуть придбати наземні дрони, які виконують бойові завдання та рятують життя людей.
Ось як виглядає екватор збору для легендарної Трійки:
* 83,16% – заправки А-95 Energy;
* 11,45% – гарячі напої;
* 3,63% – хот-доги;
* 0,71% – бургери та пончики;
* 1,05% – наліпки й автовізитівки.
Попереду – ще половина шляху, ще 11 мільйонів, що підтримують захисників!
Чекаємо на вас на UKRNAFTA!
Гривня з кожного літра A-95 Energy, кожного гарячого напою, хот-дога, бургера та пончика, а, також, кошти з наліпок та автовізитівок будуть спрямовані на НРК, що дозволяють виконувати небезпечні завдання без прямого ризику для життя військових.
Тримаємо ритм допомоги з UKRNAFTA!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
