Країни Європейського Союзу залишаються найбільшим напрямком поставок українського металопрокату: у січні–вересні 2026 року на ЄС припадало 82,2% українського експорту металургійної продукції.
За даними Державної митної служби України, ще 9,2% поставок припадало на інші країни Європи, а 6,7% — на країни СНД.
Загалом українські металургійні підприємства за дев’ять місяців експортували близько 2,277 млн тонн металопрокату, що становило 61,1% виробленої в країні продукції.
При цьому географія українського імпорту суттєво відрізняється від структури експорту.
Найбільшим джерелом поставок металургійної продукції в Україну стали інші країни Європи поза межами ЄС — на них припало 48,8 % імпорту.
Друге місце посіли країни Азії з часткою 26,6 %, третє — країни ЄС-27 із 17 %.
Загалом за січень-вересень Україна імпортувала 1,276 млн тонн металопрокату.
Джерело: «Укрметалургпром», Державна митна служба України.
У Київській області внаслідок двох послідовних російських атак безпілотниками 10 та 11 жовтня повністю знищено виробничі та складські потужності компанії «КСМ Протек», виробника мастильних матеріалів під брендом PROTEC.
Інформацію підтвердило саме підприємство на офіційному сайті. У компанії повідомили, що удари призвели до знищення виробничих приміщень, технологічного обладнання та інфраструктури, після чого виробничу діяльність було повністю зупинено.
«Це не просто втрата виробничих приміщень, технологічного обладнання та інфраструктури. За підприємством стояли роки роботи, значні інвестиції, професійна команда, накопичений досвід і технологічні процеси, які забезпечували виробництво української продукції», — заявили в компанії.
«КСМ Протек» спеціалізувалася на виробництві мастильних матеріалів, моторних олив та автохімії. Компанія випускала продукцію під брендами PROTEC, KSM, KSM Lubes, Temol, Enrol, S Power та Oil Doctor, а також виробляла продукцію під торговельними марками замовників.
Підприємство розташоване в селищі Клавдієво-Тарасове Бучанського району Київської області. За даними відкритих реєстрів, ТОВ «КСМ Протек» було зареєстровано у 2011 році.
У компанії поки не повідомили оцінку збитків, терміни можливого відновлення виробництва або інформацію про постраждалих співробітників.
Джерело: офіційний сайт «КСМ Протек»
Київська область, КСМ ПРОТЕК, МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Алжиру у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним — таку позицію займають 65,8% респондентів. Водночас порівняно з березнем частка позитивних оцінок помітно зросла — до 14,3%, негативних — до 12,2%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Алжиру ставляться 3,1% українців, здебільшого позитивно — 11,2%. Нейтральну відповідь обрали 65,8% опитаних. Здебільшого негативне ставлення висловили 10,2%, повністю негативне — 2%, ще 7,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 2,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні оцінки лише незначно переважають негативні, а головною характеристикою сприйняття Алжиру залишається висока частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року громадська думка була ще менш визначеною. Тоді нейтрально до Алжиру ставилися 74,1% респондентів. Сукупний позитивний показник у презентації становив 9,3%, негативний — 9,1%, а 7,5% опитаних не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася приблизно на 5 в.п. — до 14,3%, а негативних — на 3,1 в.п., до 12,2%. Найпомітнішою зміною стало скорочення нейтрального сегмента — на 8,3 в.п., із 74,1% до 65,8%. Баланс ставлення водночас зріс приблизно з плюс 0,2 в.п. до плюс 2,1 в.п.
Така динаміка свідчить про поступове формування більш визначеного ставлення до Алжиру: частина респондентів, які раніше обирали нейтральну позицію, перейшла як до позитивного, так і до негативного сегментів. Водночас майже дві третини українців усе ще не демонструють чіткої емоційної оцінки країни.
Алжир при цьому є одним із торговельних партнерів, з якими Україна має значне позитивне сальдо. У першому півріччі 2026 року український експорт до Алжиру становив близько $388,6 млн, імпорт — $79,3 млн, а позитивне сальдо — близько $309,2 млн. Основу українських поставок на цей ринок формує передусім аграрна продукція.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу саме на розрив між невисокою суспільною поінформованістю про Алжир та реальною економічною взаємодією двох країн.
«Попри відносно слабке емоційне сприйняття, Україна та Алжир мають помітний рівень торговельної взаємодії. У 2025 році двосторонній товарообіг перевищив 401 млн доларів», — зазначав Уракін.
Він також наголошував, що суттєва перевага українського експорту над імпортом створює економічну основу для подальшого розвитку двосторонніх відносин.
Нова хвиля дослідження показує, що суспільне сприйняття Алжиру поступово стає більш сформованим, але поки що значно відстає від фактичної економічної ролі країни. При позитивному для України торговельному балансі майже 66% респондентів продовжують ставитися до Алжиру нейтрально.
Попереднє опитування проводилося у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, міжнародні відносини, ПІВНІЧНА АФРИКА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
В умовах, коли росія продовжує бити по енергетичних об’єктах – а «Укрнафта» це відчуває на собі регулярно, як на виробничій інфраструктурі, так і в мережі АЗК, особливо важливо ділитися досвідом з колегами з енергетичних компаній.
Голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура разом із колегами відвідали один з об’єктів «Укргідроенерго» та обговорили практичні рішення щодо захисту інфраструктури і відновлення після атак.
«У «Укргідроенерго» є свій досвід. У нас — свій. І якщо певне рішення вже спрацювало в реальних умовах, його треба швидко передавати далі й застосовувати там, де воно може бути корисним», – зазначив Богдан Кукура.
На думку голови правління «Укрнафти», те, що вже показало результат на одному об’єкті, має швидко масштабуватися на інші.
Компанія працює далі над захистом людей і енергетичної інфраструктури.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, з квітня 2026 року Сербія фіксує помітне посилення припливу громадян України. За даними, які директор Центру захисту та допомоги прохачам притулку Радош Джурович навів у інтерв’ю RTS, до вересня до Сербії в’їхали близько 70 тис. осіб з України. Йдеться про статистику в’їздів і виїздів, а не про кількість людей, які одночасно перебувають у країні.
За словами Джуровича, важлива зміна полягає в тому, що дедалі більше українців не використовують Сербію лише як транзитну країну, а залишаються, орендують житло та шукають роботу й можливості для навчання. Більшість мешкає у приватному секторі й не користується державними центрами розміщення.
Серед тих, хто прибуває, за його словами, багато людей із районів Харкова та Одеси, а також із центральної України.
При цьому офіційна статистика щодо тимчасового захисту значно нижча за загальну кількість в’їздів. Ще в березні 2026 року Центр захисту та допомоги шукачам притулку повідомляв, що в Сербії офіційно мали тимчасовий захист 1 253 громадянина України. З початку повномасштабної війни до січня 2026 року до Сербії в’їхали понад 744 тис. українців, однак більшість продовжила шлях далі.
Це свідчить про те, що нинішня тенденція відрізняється від попередніх років: частина громадян України починає розглядати Сербію вже не лише як транзитний маршрут, а й як місце для більш тривалого проживання.
Джурович попереджає, що в разі подальшого погіршення ситуації в Україні Сербія може зіткнутися з новим зростанням кількості прибуваючих та необхідністю розширювати можливості для їхнього прийому.
Компанія «Хуавей Україна» оголосила про старт всеукраїнського командного конкурсу Student Tech Challenge 2026 для студентів технічних спеціальностей. Цього року в ньому візьмуть участь 152 студенти у складі 42 команд із 18 українських університетів.
Офіційне відкриття конкурсу відбулося 6 жовтня в онлайн-форматі. До учасників звернулися директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе, генеральна директорка Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, а також керівники українських технічних університетів.
У 2026 році команди працюватимуть за трьома напрямами: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering і Digital Energy. Учасники мають розробити рішення для практичних завдань у сфері планування мобільних мереж, передавання даних, мережевих технологій і цифрової енергетики.
Робота над проєктами відбуватиметься за підтримки тренерів команд і менторів Huawei Ukraine.
«Хуавей Україна послідовно інвестує в освіту української молоді. Ми прагнемо надихати студентів навчатися ще старанніше, глибше занурюватися в реальні бізнес-кейси та будувати кар’єру в обраних професійних напрямах. Так вони безпосередньо посилюватимуть українську ІКТ-галузь», — зазначив директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе.
Student Tech Challenge проводиться третій рік поспіль. У 2024 році в конкурсі взяли участь 134 студенти у складі 32 команд із 10 університетів, а у 2025 році — 201 студент, 48 команд із 20 університетів. У 2026 році кількість конкурсних напрямів скорочено з чотирьох до трьох, водночас до проєкту долучилися 42 команди з 18 закладів вищої освіти.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко наголосив на важливості тіснішого зв’язку університетської освіти з реальними потребами технологічної галузі. За його словами, подібні ініціативи дають змогу студентам не лише здобувати академічні знання, а й застосовувати їх під час розв’язання інженерних завдань та отримувати практичний командний досвід.
Конкурс триватиме з 6 жовтня до 6 листопада. Півфінальний відбір відбудеться 26–27 жовтня, а 4–5 листопада команди представлять свої проєкти незалежному експертному журі. Фінальна церемонія та нагородження переможців відбудуться 6 листопада в Києві.
Переможці отримають призи, а також можливість взяти участь у менторській програмі або програмі стажування Huawei.
Student Tech Challenge — всеукраїнське технологічне змагання Huawei Ukraine для студентів технічних спеціальностей, яке проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України. Учасники розробляють рішення для практичних завдань у телекомунікаціях, мережевих технологіях та енергетиці під керівництвом експертів компанії.
