Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Національний депозитарій України оновив склад Ради учасників депозитарної системи

Як повідомляє Fixygen, учасники Національного депозитарію України (НДУ) шляхом рейтингового голосування сформували склад Ради учасників депозитарної системи НДУ на наступні два роки, і він повністю збігся з поточним складом ради.

Згідно з повідомленням Нацдепозитарію на його сайті, на участь у виборах було подано 18 заявок: 9 – від депозитарних установ і 9 – від емітентів, а обраними 14 членами ради стали ті самі особи, що й два роки тому.

Від депозитарних установ до Ради учасників увійшли Олександр Панченко від ТОВ «Універ Капітал», який зараз очолює раду, Нінель Герман від ПУМБ, Богдана Єфремова від Райффайзен Банку, Ірина Нестеренко від ТОВ «Інжур Кепітал», Оксана Данилюк від ВСТ Банку, Олександр Сторожук від ТОВ «Смарт Бонд.UA» та Олеся Пятчаніна від «Сітібанку».

Від емітентів, які не є депозитарними установами, та компаній з управління активами, що діють від імені корпоративних фондів, до складу ради увійшли Саад Шаді Мухамед від ПрАТ «Бахмацьке бурякоприймальне підприємство», Сергій Ліходід від закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду (ЗНВКІФ) «Гарант Капітал» під управлінням КУА «Траст Кепітал», Сергій Бірюк від ТОВ «Яготинський маслозавод», Богдан Лупій від Фондової біржі ПФТС, Сергій Румпа від ПрАТ «Южкокс», Оксана Заїка від АТ «ДТЕК Западенерго» та Світлана Ющенко від АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».

Зазначається, що перше засідання новообраного органу заплановано на 17 вересня. На ньому буде обрано голову ради та визначено подальші напрямки її роботи.

Рада учасників є консультативним органом, створеним для захисту та врахування інтересів учасників депозитарної системи. Вона складається з 14 членів: семи представників депозитарних установ та семи представників емітентів (які не є депозитарними установами) і компаній з управління активами, що діють від імені корпоративних інвестиційних фондів.

До складу ради з правом голосу можуть обиратися фізичні особи, висунуті учасниками депозитарної системи, з якими вони перебувають у трудових або договірних відносинах (по одному представнику від однієї юридичної особи). До ради не можуть входити члени інших органів Центрального депозитарію, за винятком Національного банку України (НБУ).

https://www.fixygen.ua/news/20260826/natsionalniy-depozitariy-ukrayini-onoviv-sklad-radi-uchasnikiv-depozitarnoyi-sistemi.html

 

Україна випередила низку країн ЄС за кількістю патентних заявок

Як повідомляє Еxperts.news, у 2024 році Україна посіла 35-те місце у світі за кількістю поданих патентних заявок із показником 2559 заявок, тоді як абсолютним світовим лідером залишається Китай із 1,828 млн заявок, свідчить аналіз світової патентної активності, підготовлений науковим секретарем ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Володимиром Хаустовим та опублікований інформаційно-аналітичним центром Experts Club.

Рейтинг країн за кількістю патентних заявок у 2024 році

  1. Китай — 1 828 054
  2. США — 603 194
  3. Японія — 306 855
  4. Південна Корея — 246 245
  5. Індія — 105 157
  6. Німеччина — 59 262
  7. Канада — 35 374
  8. Австралія — 30 487
  9. Росія — 26 698
  10. Бразилія — 25 597
  11. Велика Британія — 18 952
  12. Мексика — 16 189
  13. Гонконг — 15 940
  14. Франція — 14 129
  15. Сінгапур — 13 421
  16. Індонезія — 10 902
  17. Туреччина — 10 351
  18. Італія — 10 308
  19. В’єтнам — 9 904
  20. Південна Африка — 8 899
  21. Таїланд — 8 727
  22. Іран — 8 657
  23. Ізраїль — 8 262
  24. Саудівська Аравія — 8 029
  25. Північна Корея — 6 936
  26. Нова Зеландія — 5 962
  27. Філіппіни — 4 571
  28. Люксембург — 3 833
  29. ОАЕ — 3 598
  30. Аргентина — 3 591
  31. Польща — 3 453
  32. Чилі — 3 219
  33. Нідерланди — 3 047
  34. Марокко — 2 899
  35. Україна — 2 559.

Джерело: Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), World Intellectual Property Indicators, таблиця A60 «Patent applications by office and origin, 2024»; розрахунки та систематизація наведені в дослідженні Володимира Хаустова та аналітичного центру Experts Club.

, , , , ,

Українське виробництво паперу та картону зменшилось на 3% від початку року

Виробництво паперу та картону основними підприємствами целюлозно-паперової промисловості України у січні-липні 2026 року скоротилося на 2,9–3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, незважаючи на покращення показників у липні.

Про це свідчать дані асоціації «УкрПапір».

Виробництво безпосередньо паперу за сім місяців скоротилося на 8,2%, картону — на 1,2%.

Виробництво ящиків із гофрокартону знизилося на 1,6%, а виробництво шпалер — на 6,3%.

Водночас виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 7% порівняно з січнем-липнем минулого року.

Ще швидше збільшувався випуск окремих видів санітарно-гігієнічної продукції. Виробництво туалетного паперу зі 100%-ної целюлози за сім місяців зросло приблизно на 20,4%, паперових рушників у рулонах — на 9,5%.

Позитивну динаміку також продемонструвало виробництво зошитів. За підсумками семи місяців воно збільшилося на 11%.

При цьому найбільший сегмент галузі — картон та пакувальні матеріали — у липні вже перейшов до помітного зростання. Випуск картону за місяць збільшився на 11,2% у річному вираженні, у тому числі тарного картону — на 16%.

Загальний грошовий обсяг товарної продукції підприємств галузі за січень-липень збільшився на 19,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Таким чином, фізичні обсяги виробництва паперу та картону за підсумками семи місяців залишаються нижчими за торішні, тоді як виручка галузі зростає значно швидше. Липнева статистика водночас вказує на відновлення виробництва картону та окремих категорій споживчої паперової продукції.

Серед найбільших підприємств, що надають статистику асоціації, — Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія».

 

, , , ,

Виробництво алюмінію в країнах Перської затоки у липні впало на 44%

Виробництво первинного алюмінію в країнах Перської затоки в липні становило 293 тис. тонн, що на 44% менше, ніж за той самий місяць 2025 року, згідно з попередніми розрахунками Міжнародного інституту алюмінію (IAI).

Обсяги виробництва продовжують залишатися близькими до найнижчого рівня за більш ніж п’ятнадцять років через вплив військового конфлікту на Близькому Сході на роботу заводів у регіоні. Два заводи в країнах Перської затоки, на які припадає близько 9% світових потужностей з виробництва первинного алюмінію, зазнали атаки Ірану наприкінці березня.

Проте виробництво дещо зросло з локального мінімуму в 274 тис. тонн, зафіксованого у квітні. У травні обсяг виробництва становив 281 тис. тонн, у червні – 276 тис. тонн, згідно з переглянутими даними IAI.

Emirates Global Aluminium у серпні повідомила, що відновлення роботи заводу в Аль-Тавілі (Абу-Дабі) після аварійної зупинки в березні відбувається швидше, ніж очікувалося. Однак повернення до колишніх рівнів виробництва може відбутися не раніше початку 2027 року. Підприємство, потужності якого становлять 1,5 млн тонн на рік, зараз працює приблизно на 18%.

Світове виробництво первинного алюмінію в липні скоротилося на 1,7% у річному вимірі – до 6,16 млн тонн. Зокрема, виробництво в Китаї зросло на 2,7% і сягнуло 3,866 млн тонн. У Північній Америці показник не змінився (330 тис. тонн), у Європі – зріс на 7,5% (до 643 тис. тонн), в Азії без урахування КНР – на 2,7% (до 422 тис. тонн).

Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.

, , , ,

Імпорт сирів до України втричі перевищив експорт за підсумками семи місяців

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Про це свідчать дані Державної митної служби, які наводить Асоціація виробників молока (АВМ) у публікації від 26 серпня.

Таким чином, за розрахунками на основі даних АПМ, фізичний обсяг імпорту сирів виявився приблизно в 3,5 рази більшим за експорт, а різниця між ввезенням і вивезенням сягнула близько 20,1 тис. тонн.

Ще більш помітним залишається розрив у грошовому вираженні. Вартість імпортованих за сім місяців сирів склала $168,8 млн, збільшившись на 17,9%, тоді як експорт приніс Україні $37,4 млн, що всього на 0,5% більше за торішній показник.

Таким чином, імпорт перевищив експорт у грошовому вираженні приблизно в 4,5 рази, а від’ємне сальдо торгівлі сирами становило близько $131,4 млн.

З наведених АПМ даних також випливає, що середня розрахункова вартість імпортованого сиру становила близько $6 тис. за тонну, експортованого — близько $4,6 тис. за тонну.

При цьому імпорт у натуральному вираженні зростає помітно швидше, ніж його вартість: обсяг збільшився на 24,7%, а витрати на закупівлі — на 17,9%. Це вказує на зниження середньої розрахункової імпортної вартості тонни приблизно на 5% порівняно з січнем–липнем минулого року.

Для порівняння: весь товарний імпорт України у січні–липні 2026 року становив $58,1 млрд, експорт — $24,1 млрд, повідомляла Державна митна служба.

Основними постачальниками сирів на український ринок залишаються Польща, Німеччина та Нідерланди, тоді як українська продукція переважно постачається до Молдови, Казахстану та Німеччини.

Першоджерело: Асоціація виробників молока з посиланням на дані Державної митної служби.

, , ,

Виробництво паперу та картону в Україні у липні зросло на 5,2%

Українські підприємства целюлозно-паперової галузі в липні 2026 року збільшили виробництво паперу та картону на 5,2% порівняно з липнем минулого року — до 55,3 тис. тонн, свідчать дані асоціації «УкрПапір».

Порівняно з червнем поточного року виробництво зросло на 5,3%.

Основним рушієм стало виробництво картону, яке збільшилося на 11,2% у річному вимірі — до 43,56 тис. тонн. Зокрема, випуск тарного картону, включаючи папір для гофрування, зріс на 16% — до 36,36 тис. тонн.

Водночас безпосередньо виробництво паперу в липні скоротилося на 12,5% порівняно з липнем 2025 року — до 11,74 тис. тонн.

Основну частину становив папір-основа для санітарно-гігієнічної продукції — 10,62 тис. тонн, що на 9,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво письмового та друкарського паперу скоротилося майже вдвічі — до 64 тонн.

Випуск ящиків із гофрокартону становив 50,06 млн кв. м, що на 2,5% менше, ніж у липні минулого року.

Незважаючи на неоднорідну динаміку окремих видів продукції, у грошовому вираженні галузь продовжила зростання. Обсяг товарної продукції підприємств, що надали дані асоціації, у липні досяг 3,056 млрд грн, збільшившись на 28,8% у річному вираженні та на 3,3% порівняно з червнем.

До статистики «УкрПапір» входять, зокрема, Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія». Асоціація не публікує показники окремих підприємств через ризики воєнного часу.

, , , ,