Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня-липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту, повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на дані Державної митної служ.
Третім за величиноюпокупцем стала Німеччина з часткою 13,1%.
Таким чином, Молдова та Казахстан разом забезпечують 60,6% закордонного попиту на українські сири серед зазначених напрямків, а сукупна частка трьох основних ринків сягає 73,7%, випливає з розрахунків на основі даних АПМ.
Загалом Україна за сім місяців 2026 року експортувала 8,2 тис. тонн сирів, що лише на 1,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Експортна виручка склала $37,4 млн, збільшившись лише на 0,5%.
Це означає, що вартість експорту зростає ще повільніше, ніж його фізичний обсяг. Розрахункова середня вартість експортованої продукції становила близько $4,56 тис. за тонну і практично не змінилася в річному порівнянні.
Водночас Україна значно швидше збільшує імпорт сирів. За січень-липень до країни було ввезено 28,3 тис. тонн продукції — на 24,7% більше, ніж роком раніше, на суму $168,8 млн.
У результаті експорт українських сирів становить менше третини від обсягу імпорту, а його географія залишається досить зосередженою навколо кількох основних ринків.
Особливо показовою є присутність Німеччини одночасно в обох напрямках торгівлі: країна забезпечує 16,3% українського імпорту сирів і водночас є третім за величиною ринком для української продукції з часткою 13,1%.
Джерело: Асоціація виробників молока
Україна посідає 38-ме місце серед країн світу за абсолютним обсягом державного боргу з оцінкою близько $276,2 млрд, або 122,6% прогнозного ВВП у 2026 році, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Рейтинг складено на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду. Для порівняння держав використано показник General government gross debt — валовий борг сектору державного управління.
Такий підхід дає змогу порівнювати країни за єдиною методологією, оскільки національні визначення державного боргу можуть суттєво відрізнятися.
За оцінкою МВФ, держборг України у 2026 році становить близько $276,2 млрд, що відповідає 122,6% прогнозного ВВП. Цей показник вищий за часто публіковані дані щодо прямого державного та гарантованого державою боргу, оскільки методологія general government охоплює ширший сектор державного управління.
У світовому рейтингу Україна розташувалася між Швецією, яка посідає 37-ме місце з боргом $279,3 млрд, і Тайванем — 39-те місце з $269,2 млрд.
За співвідношенням боргу до ВВП Україна має значно вищий рівень навантаження, ніж більшість країн Центральної та Східної Європи.
Для порівняння, Польща має близько $745,5 млрд держборгу, або 65,7% ВВП, Румунія — $297,8 млрд і 61,9% ВВП, Угорщина — $211,1 млрд і 77,9% ВВП, Сербія — $47,77 млрд і 42,6% ВВП.
Найбільшими державними боржниками світу в абсолютному вираженні залишаються США — близько $40,73 трлн, Китай — $22,29 трлн та Японія — $8,95 трлн.
Сукупний державний борг 180 країн, для яких доступна зіставна статистика МВФ на 2026 рік, становить близько $119,4 трлн, при цьому на першу десятку припадає близько 81% цієї суми.
Experts Club зазначає, що для оцінки боргової стійкості держави необхідно враховувати не лише абсолютний розмір боргу, а й його співвідношення з ВВП та вартість обслуговування.
Українське промислове птахівництво залишається висококонцентрованим: у 2027 році понад 75% виробництва курячого м’яса забезпечуватимуть шість найбільших вертикально інтегрованих компаній, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
Найбільшим гравцем залишається МХП, на яке припадає значно більше половини промислового виробництва курятини в Україні, йдеться у звіті USDA FAS Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року.
Близько 90% загального виробництва курячого м’яса в Україні у 2025 році забезпечували промислові бройлерні підприємства. Ще близько 8% припадало на домогосподарства, а близько 2% — на вибракованих курей-несучок, батьківське поголів’я та інші категорії птиці.
USDA очікує, що роль промислового виробництва продовжуватиме зростати, а частка домогосподарств поступово зменшуватиметься.
Незважаючи на домінування МХП, американське відомство характеризує український ринок як конкурентний. Кілька середніх виробників у 2025–2026 роках розпочали програми розширення та підвищення продуктивності, частина нових потужностей має вийти на ринок у 2026–2027 роках.
Вертикальна інтеграція дозволяє підприємствам одночасно займатися птахівництвом, виробництвом кормів, вирощуванням зернових та олійних культур і переробкою, що допомагає компенсувати цінові та військові ризики. Зростання галузі наразі переважно фінансується за рахунок власних коштів компаній, оскільки доступ українського бізнесу до міжнародних ринків капіталу залишається обмеженим.
Водночас найбільший виробник країни продовжує активну міжнародну експансію.
У липні 2025 року МХП придбав 92% іспанської Grupo UVESA за 270 млн євро. За оцінкою USDA, після угоди група контролює понад 10% іспанського ринку птахівництва, а придбані потужності додають близько 160 тис. тонн курячого м’яса на рік.
Обсяг продажів європейського сегменту МХП за підсумками 2025 року перевищив $1 млрд.
У травні 2026 року МХП придбав 70% найбільшого вертикально інтегрованого виробника курятини в Греції — компанії Th. Nitsiakos AVEE — з опціоном на решту 30%.
USDA зазначає, що оборот грецької компанії у 2025 році становив майже 540 млн євро, а завершення угоди передбачено кількома траншами до грудня 2028 року.
Зростає й кількість українських підприємств, що мають доступ до ринку Євросоюзу. У 2026 році кількість схвалених ЄС українських виробників, переробників, птахобійнь та холодильних підприємств збільшилася на два — до 19.
Серед найпомітніших нових учасників USDA виділяє Луцьку аграрну компанію, що входить до Avesterra Group. За даними керівництва підприємства, компанія реалізує масштабну програму розширення, розраховуючи посилити конкуренцію з МХП як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
USDA прогнозує, що виробництво курячого м’яса в Україні збільшиться з 1,386 млн тонн у 2025 році до 1,48 млн тонн у 2026-му та 1,54 млн тонн у 2027 році. Основна частина приросту очікується на промислових підприємствах центральних і західних регіонів України.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, звіт UP2026-0022.
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.
«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.
Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».
За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.
«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.
Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).
Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335
