Обидва напрямки транскордонної торгівлі електроенергією у період 5-11 жовтня зросли: імпорт збільшився на 6% порівняно з минулим тижнем – до 13,1 тис. МВт*год, експорт – на 20%, до 176,4 тис. МВт*год.
“Попри локальні обмеження Україна залишалась нетто-експортером впродовж тижня”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у вівторок.
Як повідомлялося, з 6 жовтня внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру у частині регіонів України застосовуються графіки обмеження потужності (ГОП) для промисловості й бізнесу та графіки погодинних відключень (ГПВ) для населення.
Однак навіть в умовах локальних обмежень Україна залишалась нетто-експортером впродовж минулого тижня при наявності профіциту потужності в інших регіонах. Причиною такої ситуації стала неможливість передачі енергії в окремі регіони та міста через ураження ворогом магістральних мереж, підстанцій та ліній системи розподілу, зокрема, біля великих міст.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту того тижня забезпечила Угорщина – 84,9 тис. МВт*год, або 48,1%. На Молдову припадало 56,6 тис. МВт*год (32,1%), Румунію – 33,1 тис. МВт*год (18,7%) та Польщу – 1,8 тис. МВт*год (1,0%).
Експорт зріс до Угорщини, Румунії та Молдови на 15%-26% та до Польщі – у вісім разів при незначних обсягах. Продаж електроенергії в Словаччину не здійснювався. Середньодобовий обсяг експорту протягом тижня становив 25,2 тис. МВт*год.
Основним напрямком імпорту також залишалася Угорщина, звідки поставлено 8,7 тис. МВт*год (66,6%). На Румунію припадало 3,6 тис. МВт*год (27,6%), Польщу – 0,7 тис. МВт*год (5,5%) та Молдову – 0,05 тис. МВт*год (0,4%).
Імпорт з Румунії та Молдови зріс на 70% та 124% відповідно, тоді як з Угорщини та Польщі знизився на 3% та 39%. Поставки зі Словаччини не здійснювались протягом п’яти тижнів поспіль. Середньодобовий обсяг імпорту склав 1,9 тис. МВт*год.
Як повідомлялося, на позаминулому тижні у період з 28 вересня по 4 жовтня експорт електроенергії зріс на 75,6% порівняно з попереднім тижнем – до 147,0 тис. МВт*год, що стало найвищим тижневим обсягом експорту з вересня 2025 року.
Як повідомляє у своєму матеріалі сербський портал Parametar, за два тижні до позачергових парламентських виборів 25 жовтня в Сербії опубліковані соціологічні дослідження продовжують показувати різко відмінну картину підтримки двох найбільших сил — списку «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» та «Студенти перемагають».
Найсвіжіше опитування Faktor Plus, проведене 16–20 вересня на вибірці 986 осіб, дає списку Вучича 48,6%, а студентському списку — 37,1%. Розрив становить 11,5 відсоткового пункта. У тому самому дослідженні соціалісти Івиці Дачича отримують 4,9%, а «Європейська Сербія» — 3,6%.
Однак опубліковане 30 вересня опитування NSPM показує практично протилежну ситуацію: «Студенти перемагають» — 44,4%, «Об’єднана Сербія» — 41,7%. Причому в попередньому вимірюванні цієї самої структури показники становили 39,6% і 37,5% відповідно.
Тобто різниця між двома останніми публічними дослідженнями принципова: одне дає владі перевагу більш ніж в 11 пунктів, інше — перевагу студентам майже в 3 пункти.
При цьому динаміка всередині самих опитувань також цікава. Faktor Plus на початку вересня оцінював список Вучича у 47,2%, а студентів — у 31,5%. Уже через кілька тижнів показник студентів зріс до 37,1%, тобто на 5,6 в. п., тоді як список Вучича додав лише 1,4 в. п.
Окреме червневе опитування CRTA та Stanford Democracy Action Lab також показувало високий ступінь політичної поляризації. Воно фіксувало значні відмінності в поглядах прихильників студентського списку та SNS і підтверджувало, що сербське суспільство дедалі сильніше ділиться на два великі політичні табори.
Показово, що самі соціологи зараз обережно ставляться до спроб назвати точний розклад. Представник Faktor Plus Владимир Паїч 1 жовтня заявив, що єдине, що можна вважати достатньо ймовірним за даними досліджень, — висока явка.
Саме явка може стати одним із ключових чинників 25 жовтня. У вересневому дослідженні Faktor Plus 64% респондентів заявили, що точно підуть голосувати, ще 11% не визначилися. Серед тих, хто має намір брати участь у виборах, 69% уже точно знали, за кого проголосують.
На цьому тлі кампанія стає дедалі більше схожою на референдум між двома найбільшими блоками. Навіть дослідник NSPM Джордже Вукадинович прямо говорив про наближення «референдумної атмосфери», коли простір для третіх сил помітно звужується.
У виборчому бюлетені 25 жовтня буде 18 партій, але фактична боротьба за основну частину голосів дедалі помітніше концентрується навколо двох найбільших політичних проєктів.
Джерело: Parametar, NSPM, CRTA.
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Румунії залишається переважно позитивним або нейтральним, однак у серпні 2026 року частка позитивних оцінок дещо знизилася порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до країни ставляться 45,2% опитаних, негативно — 9,8%, тоді як 42,3% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Румунії ставляться 13,3% українців, здебільшого позитивно — 31,9%. Нейтральне ставлення висловили 42,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 8,4%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 35,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у чотири рази переважають негативні, хоча найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням.
Порівняно з березнем 2026 року суспільне сприйняття Румунії дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно країну оцінювали 14,9% респондентів, здебільшого позитивно — 33,8%, тобто загальна частка позитивних відповідей становила 48,7%. Негативно до Румунії ставилися 7% опитаних, нейтрально — 42,2%.
Отже, за п’ять місяців позитивне ставлення скоротилося на 3,5 в.п. — з 48,7% до 45,2%, тоді як негативне зросло на 2,8 в.п. — до 9,8%. Частка нейтральних відповідей практично не змінилася: 42,2% у березні та 42,3% у серпні. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно зменшився з плюс 41,7 до плюс 35,4 в.п., або на 6,3 відсоткового пункту.
Такі результати свідчать радше про помірне послаблення позитивного сприйняття, ніж про принципову зміну ставлення. Нейтральна група залишається стабільною, а негативні оцінки, попри їх зростання, все ще значно поступаються позитивним.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи необхідність зіставляти суспільні оцінки з реальною економічною роллю міжнародних партнерів, наголосив на погіршенні загального зовнішньоторговельного балансу України.
«Румунія для України – це не абстрактний зовнішньополітичний партнер, а сусідня країна, з якою щодня пов’язані логістика, торгівля, переміщення людей, транзит української продукції та гуманітарні контакти. Тому суспільне сприйняття тут формується не лише через політичні заяви, а й через конкретний досвід взаємодії. Нинішнє зниження позитивних оцінок я б поки не трактував як принципову зміну ставлення – позитивний баланс залишається дуже значним», – зазначив Уракін.
У випадку Румунії нова хвиля показує, що країна зберігає позитивний баланс суспільного ставлення, але його запас порівняно з березнем скоротився. Водночас практично незмінна частка нейтральних відповідей свідчить, що основні зміни відбулися безпосередньо між позитивним та негативним сегментами.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів, вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, РУМУНІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок поступово виходить далеко за межі Bitcoin та класичних цифрових валют. Одним із найпомітніших трендів 2026 року стає швидкий розвиток стейблкоїнів та токенізованих традиційних активів, свідчать дані CoinDesk Data.
У вересні капіталізація стейблкоїнів зросла до $313 млрд. Обсяг торгів парами зі стейблкоінами на централізованих криптобіржах збільшився майже на 25% і вперше з березня перевищив $1 трлн за місяць.
Найбільшим стейблкоіном залишається USDT компанії Tether з капіталізацією близько $184 млрд і часткою приблизно 59%. USDC посідає друге місце з приблизно $74 млрд.
Стейблкоіни поступово перетворюються з інструменту криптотрейдингу на самостійну глобальну платіжну інфраструктуру. Вони використовуються для міжнародних переказів, розрахунків у бізнесі, зберігання доларових заощаджень та переміщення капіталу між різними фінансовими платформами.
Ще швидше зростає ринок токенізації класичних активів. Вартість токенізованих акцій на кінець вересня сягнула рекордних $4,87 млрд, а обсяг їхньої торгівлі безпосередньо в блокчейні за місяць зріс до $15,6 млрд.
Загалом за третій квартал обсяг торгівлі токенізованими акціями сягнув близько $44,9 млрд, збільшившись майже в сім разів порівняно з другим кварталом.
Найбільшою платформою у вересні стала Robinhood, яка забезпечила близько 42% усього обсягу торгів токенізованими акціями. Обсяг операцій на її платформі зріс за місяць більш ніж у п’ять разів — до $6,57 млрд.
Крім акцій, у блокчейни поступово переходять облігації, фонди грошового ринку, приватні кредити та сировинні активи. Обсяг токенізованих облігацій та money-market funds оцінюється приблизно в $17,3 млрд, приватних кредитів — у $5,6 млрд, сировинних активів — у понад $6,4 млрд.
За оцінкою Experts Club, саме ця частина цифрового ринку може мати більш довгострокове значення, ніж черговий цикл зростання окремих криптовалют.
Якщо Bitcoin залишається насамперед цифровим інвестиційним активом, то стейблкоіни та токенізація починають безпосередньо конкурувати з банківськими переказами, депозитаріями, брокерами та традиційною інфраструктурою фондового ринку.
Фактично поступово формується паралельна фінансова система, в якій долари, акції, облігації та інші активи можуть обертатися в блокчейні цілодобово і без традиційного розрахункового циклу, що триває кілька робочих днів.
Початок жовтня продемонстрував, що волатильність ринку нікуди не зникла. Після сильного третього кварталу інвестори знову почали частково фіксувати прибуток: за один тиждень з Bitcoin ETF було виведено близько $681 млн, а за два торгові дні 7–8 жовтня відтік наближався до $730 млн.
За оцінкою Experts Club, ситуація на крипторинку в 2026 році дедалі менше нагадує колишні цикли, які повністю залежали від роздрібної спекуляції. Все більшу роль відіграють ETF, інституційні портфелі, корпоративні резерви та регульовані біржові продукти.
Водночас це робить ринок більш чутливим до глобальних процентних ставок, курсу долара, потоків капіталу між технологічними акціями та цифровими активами, а також до рішень великих керуючих компаній. Тому сильне зростання у третьому кварталі поки що правильніше розглядати як відновлення після глибокого спаду в першій половині року, а не як гарантію тривалого одностороннього зростання. Криптовалюта, Bitcoin, Ethereum, інвестиції, ETF
Іспанія продовжує зміцнювати позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до країни висловили 65,2% респондентів, тоді як негативне – лише 1,6%. Порівняно з попереднім дослідженням частка позитивних оцінок зросла, а негативне ставлення залишається на мінімальному рівні, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Іспанії ставляться 23,9% українців, здебільшого позитивно – 41,3%. Нейтральну позицію займають 31,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 1,4%, повністю негативно – лише 0,2%, ще 2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 63,6 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Іспанії більш ніж у 40 разів переважає негативне, а понад 96% опитаних оцінюють країну позитивно або нейтрально.
Порівняно з березнем 2026 року ставлення до Іспанії покращилося. У попередній хвилі 18,9% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, 44,8% – як здебільшого позитивне. Сукупний позитивний показник становив 63,6%, негативний – 0,9%, а нейтральної позиції дотримувалися 33,6% опитаних.
За п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася приблизно на 1,6 в.п. – до 65,2%. При цьому відбулися зміни всередині позитивної групи: частка повністю позитивних відповідей зросла на 5 в.п. – з 18,9% до 23,9%, тоді як здебільшого позитивних дещо скоротилася. Частка нейтральних оцінок зменшилася з 33,6% до 31,3%.
Це продовжує позитивну динаміку, зафіксовану попередніми хвилями дослідження: у серпні 2025 року баланс позитивного та негативного ставлення до Іспанії становив близько плюс 52 в.п., у березні 2026 року – близько плюс 62,7 в.п., а у серпні – плюс 63,6 в.п.
Іспанія при цьому залишається не лише однією з найбільш позитивно сприйманих європейських країн, а й одним із найвигідніших торговельних партнерів України. За останній період саме Іспанія входить до числа лідерів за позитивним для України торговельним сальдо, тобто український експорт до цієї країни суттєво перевищує імпорт. Це робить іспанський напрямок особливо важливим з точки зору валютної виручки, диверсифікації експорту та присутності українського бізнесу на ринку ЄС.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначає, що в цьому випадку позитивний суспільний образ країни поєднується з реальною економічною вигодою для України.
«Іспанія є не лише країною зі стійко позитивним іміджем серед українців, а й одним із найбільш вигідних економічних партнерів України. Останнім часом вона демонструє дуже сильні позиції у двосторонній торгівлі та вирізняється як один із лідерів за позитивним для України торговельним сальдо. Поєднання економічної вигоди, політичної підтримки, гуманітарної відкритості та позитивного ставлення суспільства формує дуже міцну основу для подальшого розвитку українсько-іспанських відносин», – зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній пов’язував позитивне сприйняття Іспанії з комплексом політичних, гуманітарних та суспільних чинників.
«Іспанія активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках, надає гуманітарну допомогу та створює сприятливі умови для українських переселенців. Водночас культурна відкритість і традиційні зв’язки між нашими народами зміцнюють цей позитивний імідж. Тому рівень недовіри чи критики щодо Іспанії в українському суспільстві практично відсутній», – зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю тенденцію. Зростання частки саме повністю позитивних оцінок при вкрай низькому рівні негативу свідчить про збереження стійкого позитивного образу Іспанії серед української аудиторії.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів, а вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, ИСПАНИЯ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
