Ukraine open for business

«Укрнафта» у 2026 році спрямує 2,9 млрд грн на захист і безпеку об’єктів

У 2026 році росія суттєво посилила атаки на об’єкти «Укрнафти». Під ударами — виробнича інфраструктура та мережа АЗК.

Компанія реагує на це системно та, попри все, продовжує розвиватися. Про це на полях Newfolk Conference розказав голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.

«Близько 2,9 млрд грн цього року спрямовуємо на захист і безпеку: деякі потужності переносимо під землю, будуємо захисні конструкції, формуємо резерв обладнання, посилюємо автономність і альтернативні схеми енергозабезпечення, – зазначив Богдан Кукура. – Продовжуємо буріння. У 2026 році плануємо пробурити і ввести в експлуатацію 15 нових свердловин. Окремий напрям — співпраця з «Укргазвидобуванням»: цього року разом реалізували три нові свердловини».

Паралельно триває масштабування технології, які підвищують надійність роботи фонду. За вісім місяців у свердловини спущено 63 установки електровідцентрових насосів, активний фонд уже становить 226 установок. Міжремонтний період роботи свердловин із сучасними УЕВН зріс із 214 діб у 2024 році до 410 діб у 2026-му, а для нових систем сягає 786 діб.

Компанія розвиває дистанційний моніторинг та керування свердловинами. Станом на вересень до таких систем підключено 420 свердловин. Це дає змогу бачити параметри роботи онлайн, швидше реагувати та оперативно змінювати режими роботи.

Основне завдання — зберегти керованість, модернізувати виробництво та продовжувати розвиток компанії.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

UKRNAFTA, БЕЗПЕКА, ВИДОБУТОК, ЕНЕРГЕТИКА, свердловина

26 жовтня у Києві відбудеться 12-й КМЕФ

26 жовтня у Києві пройде 12-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Очікується понад 500 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, представників уряду, інвесторів, дипломатів та експертів. Головна тема цьогорічного форуму – «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?». У центрі дискусій – як бізнесу й економіці вистояти в нових умовах, адаптуватися та повернутися до зростання.

На п’ятому році повномасштабної війни тиск на українську економіку посилюється. Під ударами – виробництва, енергетика, порти, залізниця, логістичні центри та інша критична для бізнесу інфраструктура. За оцінкою Мінекономіки, прямі збитки від руйнувань щорічно можуть сягати близько $10 млрд, а разом із блокадою морських портів вони вже коштували Україні у 2026 році близько 1,5 відсоткового пункту ВВП. За жовтневим прогнозом Світового банку, зростання економіки України сповільниться до 1,2% у 2026 році та становитиме 1,5% у 2027-му, якщо активні бойові дії триватимуть. У попередніх прогнозах для 2027 року банк прогнозував 4% за умови їх завершення до кінця 2026-го.

«Якщо раніше в центрі дискусії було питання відновлення України, сьогодні фокус змістився на те, як забезпечити стійкість економіки вже зараз. Бізнесу потрібні рішення, які допоможуть захищати активи, зберігати виробництво та продовжувати інвестувати навіть в умовах війни», – зазначає Василь Хмельницький, ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture.

Реєстрація учасників

У програмі КМЕФ 2026 – 12 панельних дискусій. У центрі обговорення – фізичний захист бізнесу, робота під час повітряних тривог, децентралізована логістика й енергопостачання, стійкість зв’язку, страхування воєнних ризиків, відшкодування збитків за втрачені активи, доступ до фінансування та збереження макростабільності. Серед ключових тем також – адаптація державної стратегії промислового розвитку та енергетичної політики до нових умов, економічні пріоритети держави, міжнародна співпраця та євроінтеграція в умовах нових викликів. Окрема увага – досвіду прифронтових міст і рішенням, які там уже працюють.

Серед спікерів форуму:

Олександр Комаров, СЕО та президент групи Київстар;
Руслан Шостак, Президент Корпорації TERWIN, засновник EVA і VARUS;
Франсіс Маліж, Керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ;
Юлія Свириденко, Президентка бізнес-школи KSE;
Вячеслав Климов, Співвласник групи компаній NOVA;
Домінікас Тучкус, Інвестиційний директор Amber Infrastructure Fund;
Ігор Ніконов, Засновник девелоперської компанії KAN Development;
Томаш Фіала, Засновник Dragon Capital;
Інга Андреєва, Генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові;
Девід Годфрі, Член правління British-Ukrainian Economic Future, ексгендиректор UK Export Finance.

Українська економіка вже має досвід швидкої адаптації під час кризи. У 2022 році після знищення Кременчуцького НПЗ і дефіциту пального країна перебудувала паливну логістику, а тисячі підприємств релокувалися з прифронтових регіонів вглиб країни. Після блокади традиційних морських маршрутів у 2023 році запрацював український морський коридор, а після масштабних атак на енергосистему минулого року бізнес і держава почали активно розвивати розподілену генерацію.

Акредитація медіа

«Сьогодні розмова про майбутнє має починатися з пошуку практичних рішень, які бізнес, держава й міжнародні партнери можуть ухвалювати вже зараз, щоб зберегти стійкість і повернути економіку до зростання. Саме про це КМЕФ цього року», – говорить CEO КМЕФ Юрій Пивоваров.

Титульні партнери форуму: UFuture, Mastercard, AEQUO, ПриватБанк, Kyivstar

Партнери форуму: Sense Bank, NEQSOL Holding, ПУМБ, ДТЕК, Ajax Systems, Uklon, TERWIN, Eclectic Talents Group, BALEX, CEO Club Ukraine.

Інтерфакс-Україна та Open4Business – інформаційний партнер форуму.

БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЯ, КМЭФ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА

Експорт залізорудної сировини з України за дев’ять місяців скоротився майже на 30%

Гірничорудні підприємства України у січні-вересні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 29,8% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 16 млн 948,958 тис. тонн із 24 млн 145,038 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у вересні було експортовано 1 млн 174,008 тис. тонн ЗРС, у серпні – 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.

За дев’ять місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 29% – до $1 млрд 286,304 млн.

Крім того, Україна за січень-вересень 2026 року імпортувала 246 тонн ЗРС на суму $74 тис., тимчасом як у січні-вересні-2025 ввезла з-за кордону 107 тис. тонн на $80 тис.

Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).

Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.

ГМК, ЗАЛІЗНА РУДА, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ

Італійська фундація Med-Or та Дипломатична академія України підписали угоду про співпрацю

Італійська фундація Med-Or та Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розвиток співпраці у сфері дипломатичної підготовки та міжнародного діалогу.

Як повідомляється, документ підписали 13 жовтня в штаб-квартирі Med-Or у Римі голова фундації Марко Мінніті та директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.

Угода передбачає створення основи для спільних ініціатив у сфері дипломатичної освіти, а також розширення можливостей співпраці між Італією та Україною. Зокрема, розглядається залучення італійських та міжнародних викладачів і експертів до навчальних програм української академії.

Фундація Med-Or вже має досвід розвитку міжнародного партнерства у сфері підготовки кадрів в Африці та на Близькому Сході.

У церемонії підписання також взяли участь державний секретар при голові Ради міністрів Італії, уповноважений з питань безпеки Республіки Альфредо Мантовано та посол України в Італії Ігор Брусило.

У Med-Or зазначили, що угода є частиною ширшої програми діяльності фундації, спрямованої на розвиток міжнародного співробітництва в умовах складної міжнародної ситуації.

Підписання меморандуму створює основу для подальшого поглиблення українсько-італійських контактів у сфері дипломатичної освіти, обміну експертним досвідом та підготовки фахівців із міжнародних відносин.

Med-Or, дипломатія, ІТАЛІЯ, ОСВІТА, УКРАЇНА

Україна зберігає понад $500 млн профіциту в торгівлі проводами та кабелями, але імпорт зростає швидше за експорт

Українська галузь виробництва ізольованих проводів та кабелів продовжує залишатися одним із сегментів промисловості зі значним позитивним зовнішньоторговельним балансом.
У січні–вересні 2026 року Україна експортувала таку продукцію на $1,065 млрд, тоді як імпорт становив $540,7 млн. Таким чином, позитивне торговельне сальдо сягнуло приблизно $524,3 млн.
Експорт перевищив імпорт майже удвічі, що помітно відрізняється від загальної структури зовнішньої торгівлі України, де імпорт товарів останніми роками суттєво перевищує експорт.
Однак динаміка свідчить про поступове скорочення цієї переваги.
Експорт проводів і кабелів за дев’ять місяців практично не змінився порівняно з минулим роком, тоді як імпорт зріс одразу на 22,7%. За розрахунками, у січні–вересні 2025 року імпорт становив близько $441 млн, а позитивне сальдо — приблизно $624 млн.
Таким чином, за рік профіцит торгівлі дротами та кабелями скоротився приблизно на $100 млн, або на 16%.
Основним експортним ринком для України залишається Євросоюз. Лише Німеччина, Польща та Угорщина закупили української продукції майже на $698 млн, забезпечивши близько двох третин усього експорту.
Водночас структура імпорту стає більш азіатською. Китай збільшив поставки приблизно на 70% — до $157 млн — і вийшов на перше місце серед постачальників, випередивши Угорщину та Польщу.
У результаті формується подвійна тенденція: Україна продовжує виступати великим постачальником кабельної продукції для європейської промисловості, однак водночас швидше нарощує закупівлі окремих видів проводів, кабелів та електротехнічних компонентів за кордоном.
За підсумками 2025 року експорт кабельної продукції становив $1,41 млрд, а імпорт — $590,7 млн, тобто річний профіцит перевищував $819 млн.
Збереження значного позитивного сальдо робить виробництво проводів і кабелів одним із цікавих прикладів української переробної промисловості, глибоко інтегрованої в європейські виробничі ланцюги. При цьому подальша динаміка залежатиме від стану європейського автопрому, енергетичного будівництва та здатності українських підприємств підтримувати виробництво в умовах війни.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень–вересень 2026 року.
Статистика Держмитниці

IMPORT, кабель, ПРОМИСЛОВІСТЬ, торговельний баланс, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ

Баланс ставлення українців до Узбекистану становить плюс 11,2 в.п. – дослідження

У серпні 2026 року ставлення українців до Узбекистану залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 55,6% респондентів. За сумою наведених категорій позитивно країну оцінюють 25,7% опитаних, негативно — 14,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У зведеному матеріалі дослідження позитивний показник наведено як 25,6%, що пояснюється округленням вихідних даних.

Повністю позитивно до Узбекистану ставляться 6,5% українців, здебільшого позитивно — 19,2%. Нейтральну відповідь обрали 55,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 13,1%, повністю негативно — 1,4%, ще 4,3% не змогли визначитися.

За сумою категорій баланс позитивного та негативного ставлення становить плюс 11,2 відсоткового пункту. Позитивні оцінки, таким чином, приблизно у 1,8 раза переважають негативні. Водночас понад половина опитаних не демонструє вираженої позитивної чи негативної позиції щодо країни.

У загальній регіональній картині Узбекистан має менш виражений позитивний образ, ніж Грузія та Азербайджан. Для Грузії позитивні оцінки у серпні становили 57,3%, для Азербайджану — 48,7%, тоді як ключовою рисою сприйняття Узбекистану залишається висока частка нейтральних відповідей.

Водночас порівняно з опитуванням квітня 2025 року ставлення стало більш визначеним. Тоді нейтральну позицію щодо Узбекистану займали 63,4% українців, позитивно ставилися 21,7%, негативно — 9,3%, а 5,6% не могли визначитися. Отже, позитивний сегмент зріс приблизно на 4 в.п., негативний — на 5,2 в.п., а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,8 в.п.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що ключовою особливістю сприйняття Узбекистану залишається недостатня поінформованість українців про сучасну роль цієї країни в Центральній Азії.

«Узбекистан залишається для значної частини українського суспільства досить дистанційованою країною. Люди значно менше стикаються з інформацією про його економіку, бізнес, політику чи гуманітарні зв’язки, ніж у випадку держав ЄС, Кавказу або найближчих сусідів України. Саме тому нейтральна група все ще перевищує половину респондентів», – зазначив Уракін.

Водночас, за його словами, скорочення частки нейтральних відповідей з 63,4% у квітні 2025 року до 55,6% у серпні 2026 року є важливішим сигналом, ніж окреме зростання позитивних чи негативних оцінок.

«Ми бачимо поступове формування більш визначеного образу Узбекистану. Частина респондентів переходить від нейтральної позиції до конкретної оцінки країни. При цьому позитивне ставлення все ще помітно переважає негативне. Це означає, що для розвитку економічних, освітніх, культурних і гуманітарних контактів існує достатньо сприятлива основа, але сам образ Узбекистану в Україні ще потребує більшої інформаційної присутності», – додав Уракін.

Нинішні результати частково підтверджують цю оцінку: нейтральна група залишається найбільшою, однак порівняно з 2025 роком вона помітно скоротилася. Одночасне зростання як позитивних, так і негативних відповідей свідчить передусім про поступове формування більш визначеного ставлення до Узбекистану.

Опитування проведене у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.

ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА, Центральна Азія

Business news from Ukraine