У січні-вересні 2026 року Україна збільшила імпорт ізольованих проводів та кабелів на 22,7% — до $540,7 млн, при цьому Китай вперше суттєво випередив традиційних європейських постачальників у цьому сегменті.
За даними Державної митної служби, імпорт китайської кабельної продукції сягнув $157 млн проти $92,6 млн за аналогічний період минулого року.
Таким чином, лише за рік поставки з Китаю зросли приблизно на 69,5%, а його частка в українському імпорті проводів та кабелів наблизилася до 29%.
Другим найбільшим постачальником залишається Угорщина. За дев’ять місяців Україна імпортувала звідти проводів і кабелів на $124 млн проти $114 млн роком раніше, що відповідає зростанню приблизно на 8,8%.
Польща посіла третє місце з поставками на $74 млн проти $74,7 млн у січні–вересні 2025 року.
Таким чином, Китай, Угорщина та Польща разом забезпечили близько $355 млн, або майже дві третини всього українського імпорту кабельної продукції.
Головною зміною структури ринку стало саме посилення позицій Китаю. Ще рік тому найбільшим постачальником була Угорщина, тоді як зараз вартість китайського імпорту перевищує угорський приблизно на $33 млн.
Швидке зростання імпорту може бути пов’язане з підвищеним попитом на електротехнічну продукцію, відновлення енергетичної інфраструктури, телекомунікаційні проєкти, будівництво, промислове обладнання та автомобільні комплектуючі.
При цьому імпорт зростає значно швидше за експорт. За дев’ять місяців експорт українських проводів і кабелів зберігся приблизно на рівні минулого року — $1,065 млрд, тоді як імпорт зріс майже на чверть.
За підсумками 2025 року Україна імпортувала дротів і кабелів на $590,7 млн, що на 24,3% перевищувало показник 2024 року. Вже за перші дев’ять місяців 2026 року обсяг поставок наблизився до рівня всього попереднього року.
СК «Експрес Страхування» у вересні 2026 року зібрала 121,8 млн грн страхових премій, що на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомляється на сайті страховика.
Зазначається, що найбільший обсяг страхових премій компанія отримала за договорами КАСКО – 81,1 млн грн, що на 16,2% перевищує показник вересня 2025 року.
За договорами ОСАГО компанія залучила 38,6 млн грн страхових премій. За іншими напрямками бізнесу надходження склали 2,1 млн грн – на 17,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялося, у вересні цього року компанія виплатила клієнтам 56,1 млн грн страхових відшкодувань – на 0,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У сегменті автострахування основну частину виплат традиційно склало КАСКО – майже 38 млн грн. При цьому найбільше зростання виплат зафіксовано за автоцивілкою. За договорами ОСАГО у вересні було виплачено 16,7 млн грн – на 45,6% більше, ніж минулого року.
За іншими напрямками бізнесу компанія виплатила 1,4 млн грн, що на 32,5% більше, ніж у вересні минулого року.
СК «Експрес Страхування» заснована у 2008 році за участю лідера українського автомобільного ринку – «Укравто Груп». Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО.
Як повідомляє Experts Club, Литва зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 69,9% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Водночас порівняно з попередньою хвилею дослідження частка позитивних оцінок знизилася, а нейтральних — зросла, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Литви ставляться 37,8% українців, здебільшого позитивно — 32,1%. Нейтральну позицію займають 24,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,1%, повністю негативно — 0,8%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 66 відсоткових пунктів. Це означає, що позитивні оцінки Литви майже у 18 разів переважають негативні. Країна залишається серед держав із найсприятливішим суспільним сприйняттям українцями.
Порівняно з березнем 2026 року позитивне ставлення дещо послабилося. Тоді 44,1% респондентів оцінювали Литву повністю позитивно, ще 31% — здебільшого позитивно, тобто сукупний позитивний показник становив 75,1%. Нейтрально до країни ставилися 21% опитаних, а негативно — близько 3,3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 5,2 в.п. — з 75,1% до 69,9%. Нейтральних відповідей стало на 3,5 в.п. більше — 24,5% проти 21%, тоді як негативний сегмент збільшився лише приблизно на 0,6 в.п. Отже, зниження позитивного показника відбулося переважно за рахунок переходу частини респондентів до нейтральної позиції, а не різкого зростання негативного ставлення.
Важливою є і зміна інтенсивності позитивних оцінок. Частка респондентів із повністю позитивним ставленням скоротилася з 44,1% у березні до 37,8% у серпні, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей навіть дещо зросла — з 31% до 32,1%. Це свідчить про певне пом’якшення оцінок при збереженні загалом сприятливого образу Литви.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки європейських держав із тим, як українці сприймають їхню підтримку.
«Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи структуру відповідей у дослідженні, він наголошував: «Світ для українців не є “чорно-білим”, а велика частка нейтральних оцінок щодо низки країн свідчить радше про обережність і прагнення до зваженого судження, ніж про байдужість».
Нова хвиля опитування показує, що у випадку Литви ця тенденція проявляється у збільшенні саме нейтрального сегмента при збереженні дуже низького рівня негативних оцінок. Попри зниження порівняно з березнем, приблизно сім із десяти українців продовжують ставитися до країни позитивно.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛИТВА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У січні–вересні 2026 року Україна експортувала ізольованих проводів та кабелів, включаючи волоконно-оптичну продукцію, на $1,065 млрд, практично зберігши обсяг поставок на рівні аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними Державної митної служби, найбільшим ринком для української кабельної продукції залишається Німеччина. За дев’ять місяців поставки до цієї країни склали $348,7 млн, знизившись на 2,8% порівняно з січнем-вереснем 2025 року.
Частка Німеччини в загальному українському експорті проводів і кабелів скоротилася приблизно на 1 процентний пункт — до 32,7%, проте країна, як і раніше, забезпечує майже третину всіх експортних надходжень галузі.
Друге місце посідає Польща, куди Україна поставила продукції на $177,1 млн проти $168,1 млн роком раніше. Таким чином, експорт до Польщі збільшився приблизно на 5,4%.
Угорщина зберегла третю позицію з обсягом закупівель близько $172 млн, практично не змінивши показник минулого року — $172,3 млн.
На три найбільші європейські ринки — Німеччину, Польщу та Угорщину — у січні-вересні припало загалом майже 698 млн доларів, або близько 65,5% усього українського експорту проводів і кабелів.
У вересні експорт цієї продукції становив 122,7 млн доларів. Порівняно з вереснем минулого року він скоротився на 6,6%, проте порівняно з серпнем 2026 року зріс одразу на 26%.
Кабельна галузь залишається одним із помітних експортно-орієнтованих сегментів українського машинобудування та виробництва комплектуючих. Значна частина продукції постачається підприємствам європейських автомобільної, електротехнічної та промислової галузей.
За підсумками всього 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% — до $1,41 млрд. Якщо темпи поставок у четвертому кварталі залишаться близькими до торішніх, річний обсяг експорту в 2026 році також може зберегтися на рівні близько $1,4 млрд.
Ще 30 українських дітей прибули до Азербайджану для відпочинку, оздоровлення та психологічного відновлення, повідомило Посольство України в Азербайджанській Республіці.
До нової групи увійшли діти з Дніпропетровської області та міста Боярка Київської області.
Програма відбудеться в Габалі, одному з найбільших туристичних і курортних центрів Азербайджану. Для дітей передбачено відпочинок, оздоровчі заходи та психологічну підтримку.
З початку повномасштабної війни можливість відпочити та пройти реабілітацію в Азербайджані отримали вже 722 українських дітей.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв подякував керівництву країни та азербайджанському суспільству за підтримку українських дітей.
«Щиро вдячні керівництву Азербайджанської Республіки та азербайджанському народу за солідарність, турботу, гостинність і підтримку українських дітей. Це — черговий прояв справжньої дружби між нашими народами та українсько-азербайджанського стратегічного партнерства», — зазначив посол.
Програми відпочинку та реабілітації українських дітей в Азербайджані реалізуються з початку повномасштабної війни і стали одним із напрямків гуманітарного співробітництва між двома країнами.
АЗЕРБАЙДЖАН, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, дитина, РЕАБІЛІТАЦІЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Франція зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,8% респондентів, тоді як негативно — лише 3,7%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак одночасно зменшилася й частка негативних відповідей, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Франції ставляться 28% українців, здебільшого позитивно — 44,8%. Нейтральну позицію займають 22,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,5%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Франції майже у 20 разів переважає негативне. За балансом оцінок країна залишається серед лідерів загального рейтингу торговельних партнерів України.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження зміни є відносно невеликими. У березні 2026 року повністю позитивно до Франції ставилися 30,3% опитаних, здебільшого позитивно — 44,3%, тобто загальний позитивний показник становив 74,6%. Нейтральну позицію тоді займали 20,3%, а негативне ставлення висловлювали 4,7% респондентів.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 1,8 в.п. — з 74,6% до 72,8%, але негативних також стало менше — з 4,7% до 3,7%. Водночас частка нейтральних відповідей збільшилася на 2,2 в.п. — до 22,5%. Баланс позитивного і негативного ставлення змінився лише незначно — з плюс 69,9 до плюс 69,1 в.п.
Показовою є й внутрішня структура позитивних відповідей. Частка тих, хто ставиться до Франції повністю позитивно, скоротилася з 30,3% до 28%, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей практично не змінилася — 44,3% у березні та 44,8% у серпні. Це свідчить про збереження стійкого позитивного ядра громадської думки щодо Франції.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі показники Франції з її сформованим образом серед української аудиторії.
«Для багатьох українців Франція — це символ підтримки у складні часи, а також культурний і політичний орієнтир у Європі. Такі показники демонструють високу довіру та повагу, що значною мірою пояснюється активною роллю Парижа у європейській політиці щодо України», — зазначав Позній.
За його словами, при аналізі таких результатів важливо враховувати не лише поточні емоційні оцінки: ставлення до інших держав формується під впливом досвіду взаємодії, інформаційного контексту та очікувань українців щодо майбутньої ролі країни-партнера.
Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Франції залишається стабільно позитивним: невелике зниження загальної частки прихильних оцінок супроводжується скороченням негативного сегмента та збільшенням частки нейтральних відповідей. Тобто помітного переходу від позитивного до негативного сприйняття не відбулося.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
