Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Індії у серпні 2026 року погіршилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: негативно країну оцінюють 31,5% респондентів, тоді як позитивно — 17,2%. Водночас найбільшою залишається група з нейтральним ставленням — 48,3%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Індії ставляться 4,9% українців, здебільшого позитивно — 12,3%. Нейтральну позицію займають 48,3% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 26,6%, повністю негативне — 4,9%, ще 2,9% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить мінус 14,3 відсоткового пункту. За цим показником Індія має другий найнижчий результат серед досліджених країн після Китаю, баланс якого становить мінус 25,4 в.п. При цьому специфікою сприйняття Індії залишається дуже велика нейтральна група: майже половина опитаних не висловлює ані позитивної, ані негативної оцінки.
Порівняно з березнем 2026 року негативне ставлення помітно посилилося. У попередній хвилі повністю позитивно Індію оцінювали 4,2% респондентів, здебільшого позитивно — 13,8%. Загальний позитивний показник становив близько 17,9%, негативний — 23,5%, а нейтральне ставлення висловлювали 55,5% опитаних.
Таким чином, частка позитивних оцінок практично не змінилася — 17,9% у березні проти 17,2% у серпні. Натомість негативне ставлення зросло на 8 в.п. — до 31,5%, а частка нейтральних відповідей скоротилася на 7,2 в.п. Баланс ставлення погіршився з приблизно мінус 5,6 в.п. до мінус 14,3 в.п.
Така динаміка відрізняє Індію від більшості інших країн Південної та Південно-Східної Азії, для яких у дослідженні характерне переважання нейтральних оцінок при позитивному балансі. У випадку Індії нейтральність також домінує, однак серед тих, хто сформував чітке ставлення, негативні відповіді майже вдвічі переважають позитивні.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що при оцінці відносин із великими міжнародними партнерами не варто обмежуватися лише статистикою торгівлі. За його словами, значення мають також репутація, довіра, гуманітарна присутність та відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме тому економічні зв’язки потрібно розглядати разом із тим, наскільки зрозумілою та помітною є присутність країни для української громадськості.
Нова хвиля дослідження демонструє, що у випадку Індії головною зміною стало не скорочення позитивної групи, а перехід частини нейтральних оцінок у негативні. При цьому майже половина українців усе ще зберігає нейтральну позицію, що залишає значний простір для подальшої зміни суспільного сприйняття.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, ИНДИЯ, міжнародні відносини, ПІВДЕННА АЗІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, майже половина українців — 49,7% — у серпні 2026 року позитивно ставляться до Греції, тоді як негативне ставлення висловили лише 3,9% респондентів. Водночас 44,2% опитаних займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем позитивні оцінки дещо знизилися, однак загальний баланс ставлення залишається виразно позитивним, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Греції ставляться 15,1% українців, здебільшого позитивно — 34,6%. Нейтральне ставлення мають 44,2% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,3%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 45,8 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Греції майже у 13 разів переважає негативне, однак характерною особливістю громадського сприйняття країни залишається велика частка нейтральних відповідей.
У березні 2026 року позитивно до Греції ставилися 52,7% респондентів: 16,8% — повністю позитивно та 35,9% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 43,1% опитаних, а негативні оцінки становили близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 3 в.п. — з 52,7% до 49,7%. Негативне ставлення зросло приблизно на 1,3 в.п. — до 3,9%, а нейтральне — на 1,1 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно скоротився приблизно з плюс 50,1 до плюс 45,8 в.п.
Попри цю динаміку, різкого перегляду ставлення до Греції не відбулося. Понад дев’ять із десяти респондентів оцінюють країну позитивно або нейтрально, тоді як частка однозначно негативних відповідей залишається незначною.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, звертав увагу саме на значну частку нейтральних оцінок щодо Греції.
«Результати щодо Греції показують, що українці не формують різких оцінок там, де взаємодія є менш інтенсивною. У таких випадках ми бачимо поєднання помірно позитивного ставлення з великою часткою нейтральних відповідей. Це означає, що образ країни ще перебуває в процесі формування», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику: нейтральна група не лише залишається дуже значною, а й дещо збільшилася. Водночас негативне ставлення охоплює менше 4% респондентів, що дозволяє говорити про збереження переважно позитивно-нейтрального сприйняття Греції українським суспільством.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ГРЕЦІЯ, громадська думка, міжнародні відносини, ПІВДЕННА ЄВРОПА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Зростання врожайності стало головним чинником збільшення валового збору основних сільськогосподарських культур в Україні у 2026 році.
За даними Мінагрополітики, середня врожайність зернових та зернобобових станом на 13 жовтня сягнула 49,1 ц/га проти 43,5 ц/га роком раніше.
Найпомітніша позитивна динаміка серед основних культур зафіксована у соняшнику, пшениці, ріпаку та ячменю.
Урожайність соняшнику зросла на 17,7% — до 21,6 ц/га проти 18,4 ц/га роком раніше. При цьому площа збирання скоротилася на 12,1%, проте валовий збір все одно збільшився на 3,4% — до 7,44 млн тонн.
Пшениця продемонструвала зростання врожайності на 13,2% — до 51,1 ц/га, що дозволило збільшити валовий збір на 14,8% — до 26,15 млн тонн.
Щодо ріпаку, врожайність зросла на 12,4% — до 29,2 ц/га, а валовий збір — на 17,1%, до 3,88 млн тонн.
Ячмінь дав у середньому 44,3 ц/га проти 39,7 ц/га минулого року, тобто врожайність зросла на 11,8%. Валовий збір збільшився на 22,3% — до 6,55 млн тонн.
Позитивну динаміку також продемонстрував горох: врожайність зросла на 12,3%, а валовий збір — на 25,1%.
Інша ситуація спостерігається щодо сої та цукрового буряка. Урожайність сої знизилася на 4,5% — до 21,9 ц/га, урожайність цукрового буряка — також приблизно на 4,5%, до близько 500 ц/га.
Таким чином, у 2026 році зростання валового збору низки ключових культур забезпечується насамперед не розширенням площ, а підвищенням ефективності виробництва на гектар.
Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Як повідомляє Experts Club, Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,6% респондентів, тоді як негативно — 7,1%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура ставлення залишається стабільно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Великої Британії ставляться 35,6% українців, здебільшого позитивно — 37%. Нейтральну позицію займають 18,6% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 5,1%, повністю негативно — 2%, ще 1,8% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж у десять разів переважає негативне, а Велика Британія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.
У березні 2026 року загальна частка позитивних оцінок Великої Британії становила 74,6%. Тоді 40,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, ще 34,3% — як здебільшого позитивне. Нейтральну відповідь обрали 18,2% опитаних, а негативні оцінки становили близько 5,8%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася приблизно на 2 в.п. — з 74,6% до 72,6%, тоді як негативних стало приблизно на 1,3 в.п. більше. Частка нейтральних практично не змінилася — 18,2% у березні проти 18,6% у серпні.
Водночас помітною є зміна структури позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 40,3% до 35,6%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 34,3% до 37%. Це свідчить радше про певне пом’якшення інтенсивності позитивного ставлення, а не про його принципову зміну.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки Великої Британії з характером її взаємодії з Україною.
«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була високо оцінена українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — зазначав Позній.
Водночас, коментуючи динаміку наступних хвиль дослідження, він наголошував, що показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням.
Поточні результати підтверджують збереження високого рівня позитивного ставлення до Великої Британії, хоча порівняно з березнем він дещо послабився. При цьому країна залишається у першій групі держав за балансом позитивних і негативних оцінок українців.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, громадська думка, ЄВРОПА, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Станом на 13 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали близько 13,9 млн тонн олійних культур, що на 2,1% більше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Основний внесок забезпечили соняшник і ріпак, тоді як урожай сої поки що залишається нижчим за торішній рівень.
Соняшнику зібрано 7,44 млн тонн з 3,44 млн га, або 66% прогнозованих площ. Незважаючи на скорочення зібраної площі на 12,1%, валовий збір виявився на 3,4% вищим за торішній завдяки зростанню врожайності до 21,6 ц/га проти 18,4 ц/га.
Рапсу намолочено 3,88 млн тонн з 1,33 млн га. Це на 17,1% більше, ніж минулого року. Середня врожайність становить 29,2 ц/га проти 26 ц/га.
Сої зібрано 2,56 млн тонн з 1,17 млн га, або 73% прогнозованої площі. У порівнянні з минулим роком валовий збір нижчий на 16,9%, а врожайність знизилася до 21,9 ц/га проти 22,9 ц/га.
Серед пізніх культур різко прискорилося збирання кукурудзи. За тиждень її валовий збір зріс з 1,6 млн до 3,49 млн тонн. Обмолочено 589,4 тис. га, або 13% прогнозованих площ, при середній врожайності 59,1 ц/га.
Незважаючи на те, що станом на середину жовтня кукурудзи зібрано менше, ніж рік тому, її врожайність уже на 7,8% вища за торішню.
Окремо відстає збирання цукрових буряків. Зібрано 1,58 млн тонн з 31,6 тис. га, або 19% прогнозованої площі. Роком раніше на аналогічну дату було зібрано 4,72 млн тонн з 90 тис. га.
Завершується збирання гречки та проса. Гречку обмолочено на 91% площ, зібрано 55,6 тис. тонн. Просо зібрано на 88% площ, валовий збір становить 81,3 тис. тонн.
Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України, дані станом на 13 жовтня 2026 року.
ТОВ “Газорозподільні мережі України” у 2026 році приєднали 140 об’єктів розподіленої генерації, ще 86 об’єктів планується приєднати до кінця року, повідомила голова правління компанії Людмила Кіндер.
“Розподілена газова генерація сьогодні один із напрямів, де попит на приєднання зростає особливо швидко. Цього року вже реалізовано 140 таких об’єктів, ще 86 планується завершити. За кожним із них – оцінка можливостей мережі, проєктування, будівництво, підключення та пуск газу”, – написала вона у Facebook у вівторок.
При цьому Кіндер зазначила, що приєднання до мереж для бізнесу має бути “зрозумілим процесом”, над чим зараз і працюють “Газмережі”.
“Якщо компанія має кілька об’єктів у різних регіонах, вона не повинна щоразу окремо вибудовувати взаємодію з кожною філією. Ми маємо бачити весь портфель проєктів, заздалегідь узгоджувати технічні вимоги, порядок роботи та черговість реалізації”, – розповіла Кіндер про бачення побудови ефективної співпраці з бізнесом.
Як повідомлялося, за інформацією першого віце-прем’єра-міністра енергетики Дениса Шмигаля, в Україні вже діє 1,8 ГВт розподіленої газової генерації.
