Як повідомляє «Сербський економіст», економічні зв’язки Сербії з Європейським Союзом сьогодні значно масштабніші, ніж торгівля з Росією, тоді як основна залежність Белграда від Москви зберігається насамперед в енергетичному секторі, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
За його словами, близько 70 % сербського експорту та імпорту припадає на країни Європейського Союзу, ще приблизно 15 % — на держави регіону, які є кандидатами або прагнуть вступити до ЄС, зокрема Боснію та Герцеговину, Чорногорію, Північну Македонію та Албанію.
«На решту країн припадає решта зовнішньої торгівлі, серед них США, Китай і Росія. Частка Росії становить приблизно 7–8 %, і значну частину цієї торгівлі складають енергетичні ресурси, насамперед природний газ», — сказав Сапунджі в інтерв’ю «Апострофу».
За його словами, саме залежність від російських енергоносіїв залишається одним із найбільш чутливих елементів сербсько-російських економічних відносин, тому Белград працює над диверсифікацією джерел і маршрутів поставок.
Окремо посол прокоментував ситуацію навколо найбільшої сербської нафтогазової компанії NIS, яка опинилася під американськими санкційними обмеженнями через російську участь у капіталі.
За його словами, процес зміни структури власності NIS перебуває в активній фазі. Сербія обговорює майбутню структуру компанії з угорською MOL, при цьому тривають переговори з російською «Газпром нафтою». Для завершення угоди необхідні, зокрема, відповідні узгодження в рамках американського режиму санкцій.
Сапунджі назвав двома головними пріоритетами Сербії збереження енергетичної безпеки та пошук довгострокової стійкої структури власності NIS.
Компанія має стратегічне значення для економіки країни, оскільки керує єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у Панчево.
При цьому дипломат підкреслив, що зміна структури торгівлі не означає повної відмови Сербії від економічних відносин із Росією.
Белград при цьому продовжує курс на вступ до ЄС. За словами Сапунджі, європейська інтеграція залишається стратегічним пріоритетом країни, хоча відмова Сербії приєднатися до санкцій проти Росії створює складнощі в переговорах із Брюсселем.
27 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на Lake America — «озеро Америка».
При цьому важливе уточнення: мова не йде про міжнародне перейменування озера. Озеро Онтаріо розташоване на кордоні США та Канади, а указ Трампа поширюється лише на федеральні органи та офіційні географічні назви США. Канада не зобов’язана визнавати нову назву і продовжує використовувати Lake Ontario.
Згідно з указом № 14420, міністр внутрішніх справ США разом із Радою США з географічних назв повинен протягом 30 днів внести назву Lake America до федеральної системи Geographic Names Information System. Після цього нова назва має використовуватися в документах, картах та комунікаціях федеральних відомств США.
Трамп пояснив це рішення економічним та історичним значенням озера для США. У тексті указу наголошується на ролі озера в американській торгівлі, судноплавстві та військовій історії, а також на інвестиціях Вашингтона в захист екосистеми Великих озер.
Рішення було ухвалено на тлі нового загострення торговельних відносин між США та Канадою. Переговори між двома країнами щодо торговельної угоди було призупинено 21 серпня після того, як прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що запропоновані Вашингтоном умови не відповідають інтересам країни. Канада згодом оголосила про підготовку відповідних торговельних заходів.
Канадська сторона перейменування не визнала. Карні заявив, що в Канаді водойма й надалі називатиметься озером Онтаріо. Сама назва Ontario походить з мови корінних народів і використовувалася задовго до появи сучасних США та Канади.
Під час підписання указу Трамп також допустив нові географічні перейменування.
«У нас є затока, і тепер є озеро. Нам потрібен ще океан», — заявив президент США, додавши, що Вашингтон теоретично може подумати про нову назву Атлантичного або Тихого океану, або обох. Поки що жодних указів чи офіційних процедур щодо перейменування океанів не існує.
Це рішення продовжує практику географічних перейменувань другого президентського терміну Трампа. У січні 2025 року він розпорядився використовувати у федеральних органах США назву Gulf of America — «Американська затока» замість Gulf of Mexico та відновив назву Mount McKinley для гори Деналі на Алясці.
Чернівецька та Закарпатська області забезпечили 67 % усіх протоколів за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України у першому півріччі 2026 року.
За даними Державної прикордонної служби, які наводить Опендатабот, на Буковині за шість місяців було складено 2 834 протоколи, або 38% від загальної кількості. Ще 2 170 протоколів, або 29%, припало на Закарпатську область.
Третє місце посідає Одеська область — 997 протоколів, або 13%.
Таким чином, лише на Чернівецьку, Закарпатську та Одеську області припадає 80% усіх зафіксованих порушень.
Особливо суттєво ситуація змінилася у Чернівецькій області. Кількість протоколів тут зараз приблизно у 30 разів вища, ніж до початку повномасштабної війни. Останні два роки саме Буковина посідає перше місце в країні за кількістю таких порушень.
До 2022 року лідерами були переважно Одеська та Закарпатська області.
Значне зростання фіксується також в Івано-Франківській області. До повномасштабної війни там не було складено жодного подібного протоколу, у 2022 році їх було всього п’ять, проте у 2024 році показник зріс до 1 209.
У 2025 році на Івано-Франківщині було складено 1 109 протоколів, а лише за перше півріччя 2026 року — вже 377.
Загалом по Україні прикордонники склали в січні–червні 7 523 протоколи, що приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Незважаючи на зниження, інтенсивність таких порушень залишається майже вдесятеро вищою за довоєнний рівень. До повномасштабної війни в Україні щорічно оформлялося близько 2,7 тис. протоколів, тоді як зараз у середньому складається приблизно 1,25 тис. на місяць.
Складання протоколу при цьому не означає автоматичного визнання особи винною. Такі справи розглядають суди.
У 2025 році суди розглянули 24 519 справ за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи було призначено 12 628 особам, тоді як 10 493 справи, або 43 %, було закрито через відсутність події або складу адміністративного правопорушення.
Загальна сума призначених штрафів склала 85,97 млн грн, але добровільно було сплачено лише 24 млн грн, або 28%.
Першоджерело — OpenDataBot на основі даних Державної прикордонної служби та Державної судової адміністрації, публікація від 28 серпня 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, зменшення кількості зафіксованих спроб незаконного перетину державного кордону поки що не супроводжується відповідним скороченням міграційного відтоку з України через офіційні пункти пропуску.
За перше півріччя 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону — приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
Водночас офіційна прикордонна статистика показує, що за шість місяців українці виїхали з країни 7,13 млн разів, а повернулися 6,89 млн разів.
Таким чином, від’ємна різниця між виїздами та поверненнями склала 244,3 тис. осіб. Роком раніше за аналогічний період вона була порівнянною — близько 251 тис.
На перший погляд, ці показники демонструють значний розрив між незаконними спробами покинути країну та загальним міграційним відтоком. Однак мова йде про принципово різні статистичні категорії.
244,3 тис. — це не кількість встановлених емігрантів, а арифметична різниця між офіційними виїздами та в’їздами громадян за перше півріччя. Частина цих людей може повернутися в Україну пізніше.
Крім того, цей показник включає всіх громадян, які мають законні підстави для перетину кордону, зокрема жінок, дітей, чоловіків відповідних категорій та інших осіб.
7 523, у свою чергу, — це не кількість українців, яким вдалося нелегально покинути країну, а кількість оформлених прикордонниками адміністративних протоколів за виявлене незаконне перетинання кордону або спробу його здійснити.
Проте сукупні дані показують, що основний демографічний ризик для України сьогодні пов’язаний не лише з незаконним перетином кордону, а й із тим, скільки громадян, які легально виїжджають із країни, надалі не повертаються.
За підсумками всього 2025 року різниця між кількістю виїздів і повернень громадян становила 290,3 тис. осіб. Це було в 1,5 раза менше, ніж у 2024 році, коли від’ємний баланс сягнув майже 443 тис. осіб. За чотири роки повномасштабної війни, за підрахунками Опендатабота, накопичена різниця між офіційними виїздами та поверненнями становила близько 3,1 млн громадян.
При цьому лише за перше півріччя 2026 року від’ємний баланс уже сягнув 244,3 тис. осіб, тобто становить близько 84% показника за весь 2025 рік.
Основну частину різниці цього року сформував червень: за місяць кількість тих, хто виїхав з України, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 210,9 тис. осіб. «Опендатабот» пов’язує це, зокрема, із сезонним збільшенням кількості поїздок у період відпусток, тому остаточні висновки щодо річної міграції можна буде робити лише за підсумками 2026 року.
Таким чином, зменшення кількості незаконних спроб перетину кордону є помітною зміною порівняно з піковим 2024 роком, однак воно саме по собі не означає припинення демографічного відтоку населення.
“Зниження нормалізованого показника EBITDA та чистого прибутку … було зумовлене зниженням цін на кукурудзу та соняшник у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – на противагу різкому зростанню цін у першому півріччі 2025 року – а також зростанням логістичних витрат і знеціненням гривні”, – зазначається у документі.
Згідно з ним, прибуток EBITDA скоротився на 22% – до $50,23 млн.
Консолідована виручка компанії у першому півріччі 2026 року зросла на 6% – до $88,88 млн. Найбільшу її частку становила продаж кукурудзи – 98,1% порівняно із 97,8% у першому півріччі минулого року.
Зазначається, що собівартість реалізованої продукції компанії зросла з $66,4 млн у січін-червні-2025 до $79,9 млн у січні-червні-2026.
ІМК додала, що за півроку українська гривня знецінилася відносно долара США на 5,5%, тоді як у першому півріччі минулого року – лише на 1,0%, тож компанія визнала чистий збиток від курсових різниць $2,11 млн.
Чистий приплив грошових коштів від операційної діяльності зменшився до $12,0 млн з $15,0 млн у січін-червні-2025 насамперед через зниження цін на сільськогосподарську продукцію та зростання операційних витрат.
Чистий відтік грошових коштів ІМК від інвестиційної діяльності, відповідно до звіту, зменшився до $8,2 млн у першому півріччі 2026 року з $10,5 млн у першому півріччі 2025 року, що відповідає програмі капітальних вкладень групи.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 115 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн, виробництво зернових та олійних у 2025 році – 838 тис. тонн.
Чистий прибуток ІМК у 2025 році зріс на 24% – до $67,5 млн, а консолідований виторг скоротився на 10% – до $190,5 млн.
Українська мережа Lviv Croissants відкрила перший ресторан у штаті Каліфорнія — у місті Фер-Окс (Fair Oaks) поблизу Сакраменто. Нова локація стала четвертим закладом бренду в США, повідомила компанія.
Ресторан розташований за адресою 5343 Sunrise Blvd у торговому центрі Quail Pointe. Його площа перевищує 206 кв. м, зал розрахований на 54 посадочних місця. Заклад працює за новою дизайн-концепцією мережі, а операційні процеси інтегровані в єдину технологічну платформу, яку Lviv Croissants використовує на американському ринку.
Франчайзі нового ресторану стала українська підприємниця Оксана Мельничук, яка вже багато років проживає у США. Після знайомства з брендом через партнерів Lviv Croissants в Атланті вона обрала цю франшизу для свого першого ресторанного проєкту в Каліфорнії.
За даними компанії, на американському ринку вже підписано понад десять франчайзингових угод. До кінця 2026 року мережа розраховує відкрити ще один-два ресторани в США та продовжити більш активне франчайзингове розширення у 2027 році.
«Для нас важливо не просто виходити на нові ринки, а створювати умови для їхнього довгострокового розвитку. Саме тому ми інвестуємо в локальну інфраструктуру, партнерську модель та стандарти, які дозволяють масштабувати бренд без втрати якості», — зазначив співзасновник і генеральний директор Lviv Croissants Андрій Галицький.
За його словами, Каліфорнія є логічним наступним етапом розвитку мережі в США, а компанія фіксує високий інтерес до франшизи з боку підприємців із різних штатів.
Одним із ключових елементів американської стратегії Lviv Croissants стало створення власної виробничої інфраструктури. Перед відкриттям першого ресторану компанія запустила виробництво круасанів в Атланті, штат Джорджія. Звідти продукція постачається до американських закладів мережі, що дозволяє централізовано контролювати якість.
Базове меню американських ресторанів уніфіковано, проте окремі позиції адаптуються до місцевого попиту. До нього входять великі та малі круасан-сендвічі з солоними та солодкими начинками, сніданки, салати, супи, specialty coffee та холодні напої. На американському сайті Lviv Croissants представлені, зокрема, сендвічі з пастрамі, куркою теріякі та класичний Lviv Croissant.
Перший ресторан Lviv Croissants у США було відкрито в серпні 2024 року в Розуеллі, штат Джорджія. У 2025 році мережа вийшла на західне узбережжя, відкривши заклади в Кенті та Таквілі, штат Вашингтон. Заклад у Fair Oaks став четвертим американським рестораном і першим у Каліфорнії.
Lviv Croissants була заснована у Львові в 2015 році. Перший франчайзинговий ресторан було відкрито в Сумах того ж року, після чого компанія почала стрімке розширення. Наразі мережа налічує понад 190 закладів в Україні, а також працює в Польщі, США, Словаччині, Франції, Норвегії та Південній Кореї. У 2025 році в закладах мережі було реалізовано понад 11,5 млн круасанів.
Lviv Croissants, Калифорния, Львівські Круасани, США, УКРАЇНА, франшиза
