Сертифікат і співбесіда англійською можуть бути частинами одного відбору, тому наявність документа сама собою не скасовує розмови. Якщо Ви шукаєте роботу або вступаєте за кордоном, почніть із вимог отримувача: якого підтвердження він чекає і що запропонує показати окремо.
Якщо компанія прямо повідомила, що оцінить англійську під час відбору й не просить сертифіката, готуватися слід до цього формату. Уточніть, чи обговорюватимете Ви професійний досвід, чи виконуватимете письмове завдання. Відповідь визначить, який матеріал взяти для тренування: власну презентацію або, наприклад, пояснення рішення в листі.
За відсутності чіткої вказівки поставте пряме питання: «Do you require an English language certificate for this role?» Сам напис C1 у вакансії не є відповіддю про документ. Якщо сертифікат обов’язковий, попросіть назвати прийнятні іспити. Якщо він лише бажаний, з’ясуйте, як роботодавець розглядає кандидатів, які можуть продемонструвати мову іншим способом.
Робочий відбір може бути лише частиною Вашого плану. Уявімо, що компанія погодилася оцінити англійську на співбесіді, а для переїзду Вам ще потрібно подати окрему заяву. Це два отримувачі з різними повноваженнями. Позитивна відповідь рекрутера стосується наймання; на підставі такого листа не можна зробити висновок про документи для другої процедури.
Для вступу відкрийте вимоги конкретної програми. Поряд із назвою тесту перевірте мінімальний загальний бал і вимоги до окремих навичок, якщо вони зазначені.
Cambridge English повідомляє результат окремо за кожною навичкою, а організації, які приймають сертифікат, самі визначають свої вимоги до нього. Якщо встановлено окремий поріг за навичкою, достатній загальний бал не замінює його виконання. Спосіб передання результату також звірте з інструкцією програми.
Для візових документів орієнтуйтеся на вимоги обраної візової категорії. Якщо в них є мовне підтвердження, випишіть точну назву тесту та умови подання результату з офіційного сайту відповідного органу. Позначка C1 описує рівень, але не означає автоматичної придатності C1 Advanced для будь-якої заяви. Рекламного переліку країн, де іспит відомий, для такого вибору недостатньо.
За допуск до регульованої професії відповідає орган професійної реєстрації. Наприклад, IELTS описує Academic як тест, який використовують і для такої процедури. Проте ця характеристика не встановлює однакових правил для всіх фахівців і країн. У документах свого регулятора знайдіть розділ про мову та відокремте його від вимог до диплома: підтвердження освіти не пояснює, як оцінюватимуть англійську.
Окремо перевірте давність документа. За поясненням Cambridge English, кембриджський сертифікат не має строку закінчення дії, однак установи самі визначають, результати якої давності приймати. Через це старий сертифікат може залишатися чинним документом і водночас не відповідати умовам конкретного подання. Це питання до отримувача, а не до формулювання у Вашому резюме.
Коли вибір зроблено саме на користь C1 Advanced, огляд про формат іспиту C1 Advanced допоможе зрозуміти будову його частин. Після цього відкрийте офіційні зразки Cambridge й спробуйте завдання. Розділіть труднощі: незнайомий тип завдання потребує розбору інструкції, а брак мовних засобів потребує роботи над відповідною навичкою.
Збережіть вимоги разом із датою перевірки та назвою програми або процедури. Якщо правило нечітке, сформулюйте вузький запит: чи приймуть саме Ваш результат для названого подання. У відповіді має бути вирішено цю невизначеність. Її можна зберегти поруч із документами, щоб перед відправленням заявки не відновлювати підставу вибору з пам’яті.
Перед реєстрацією зіставте умови всіх подань, для яких плануєте використати результат. Якщо його приймає університет, це ще не відповідає на питання про візу чи професійний допуск. Одна назва іспиту в кількох переліках також не означає однакових вимог до бала або давності документа. Обирайте тест після цієї звірки, щоб готуватися до потрібного Вам підтвердження.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні у серпні 2026 року зросли на 25,4% порівняно з серпнем-2025, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у серпні-2026 до серпня-2025 ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 21,5% (на 1,3% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 26,4% (2%), інженерному – на 26,1% (1,6%).
У січні-серпні поточного року до аналогічного періоду минулого ціни на БМР виросли на 18%, зокрема, у житловому секторі – на 15,5%, нежитловому – 18,7%, інженерному – 18,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на БМР виросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Ставлення українців до Словаччини у серпні 2026 року суттєво покращилося порівняно з попереднім дослідженням: частка позитивних оцінок зросла до 40,7%, тоді як негативних скоротилася до 12,2%. Найбільшою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням — 44,4%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Experts.news
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Словаччини ставляться 9,8% українців, здебільшого позитивно — 30,9%. Нейтральне ставлення висловили 44,4% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 10,8%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 28,5 відсоткового пункту, тоді як у зведених результатах дослідження він наведений на рівні плюс 28,6 в.п. Це один із найбільш помітних прикладів покращення суспільного сприйняття серед країн Центральної та Східної Європи.
У березні 2026 року позитивно до Словаччини ставилися 34,3% опитаних: 8,9% — повністю позитивно і 25,4% — здебільшого позитивно. Негативне ставлення тоді висловлювали 18,2% респондентів, а нейтральне — 43,6%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася на 6,4 в.п. — з 34,3% до 40,7%, тоді як негативних скоротилася приблизно на 6 в.п. — з 18,2% до 12,2%. Нейтральна група практично не змінилася — 43,6% у березні проти 44,4% у серпні.
Ще помітнішою є зміна балансу позитивних і негативних оцінок: він зріс приблизно з плюс 16,1 в.п. до плюс 28,6 в.п., тобто більш ніж на 12 відсоткових пунктів. На відміну від низки інших держав регіону, де в серпні фіксувалося погіршення або переважно стабільна динаміка, у випадку Словаччини дослідження демонструє рух у бік більш сприятливого сприйняття.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що покращення ставлення до Словаччини може бути пов’язане з поступовим переходом від емоційного сприйняття політичної риторики до більш прагматичної оцінки реальних відносин між двома країнами.
«Словаччина для України – це сусідня держава, з якою існують дуже конкретні щоденні зв’язки: торгівля, транзит, енергетика, прикордонна взаємодія, гуманітарні контакти та переміщення людей. Коли суспільство бачить ці практичні зв’язки і вони залишаються стабільними, це поступово пом’якшує навіть досить гострий політичний фон. На мою думку, нинішнє зростання позитивних оцінок показує саме такий перехід до більш прагматичного сприйняття Словаччини», – зазначив Максим Уракін.
За його словами, особливо показовим є одночасне зростання позитивного сегмента та скорочення негативного.
«Тут важлива не лише зміна загального балансу. За п’ять місяців частка негативних оцінок скоротилася приблизно на третину, тоді як позитивних – помітно зросла. Це означає, що частина людей, які раніше сприймали Словаччину критично, переходить не просто в нейтральну, а й у позитивну групу. Водночас 44,4% нейтральних відповідей показують, що потенціал для подальшого формування образу країни в Україні залишається дуже великим», – додав Уракін.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля у березні також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показника 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, Центральна Європа
Сума готівки в обігу в Україні за січень-вересень 2026 року збільшилася на 5%, або на 46,7 млрд грн, – до 973 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
За даними регулятора, у першому кварталі спостерігалося вилучення готівки з обігу, тоді як у другому та третьому кварталах попит на неї пожвавився, що відповідає традиційній сезонній тенденції.
Водночас темпи зростання обсягу готівки сповільнилися порівняно з аналогічним періодом 2025 року, коли приріст за дев’ять місяців становив 8,2%.
Додатковим чинником збільшення обсягу готівки у третьому кварталі стало посилення інтенсивності повітряних атак на критичну інфраструктуру, зокрема, енергетичну, логістичну, продовольчу та телекомунікаційну.
Станом на 1 жовтня 2026 року в обігу перебувало 2,6 млрд банкнот на загальну суму 962,5 млрд грн, а також 15,4 млрд монет, без урахування пам’ятних та інвестиційних, на суму 10,4 млрд грн.
Серед банкнот найбільшу частку за кількістю становили банкноти номіналом 500 грн – 25,3%, найменшу – номіналом 2 тис. грн, 0,01%. Від початку введення цього номіналу в обіг 4 вересня надійшло 400 тис. таких банкнот на суму 700 млн грн.
Найвищі темпи приросту за дев’ять місяців 2026 року припали на банкноти номіналом 1 тис. грн та монети номіналом 10 грн: їхня кількість в обігу зросла на 12,1% та 19,1% відповідно.
Серед обігових монет найбільше було монет номіналом 1 грн, найменше – 5 грн: їхні частки становили відповідно 4,9% та 2,7% загальної кількості обігових монет.
За рік від початку поступового вилучення з обігу монет номіналом 10 коп. 1 жовтня 2025 року НБУ вилучив 7,8 млн штук. Станом на 1 жовтня 2026 року їхня частка становила 26,7% загальної кількості монет в обігу.
Частка монет номіналом 50 коп. становила 9,1%, а попит на них із боку торгівлі та сфери послуг залишався сталим.
Як повідомлялося, за перше півріччя 2026 року обсяг готівки в обігу зріс на 4,8%, або на 44,5 млрд грн, – до 970,8 млрд грн.
Чехія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців, хоча у серпні 2026 року частка прихильних оцінок зменшилася порівняно з березнем. Позитивно до країни ставляться 61,3% опитаних, негативно — 5,1%, тоді як майже третина респондентів займає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Чехії ставляться 18,8% українців, здебільшого позитивно — 42,5%. Нейтральну позицію обрали 32,1% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 4,1%, повністю негативно — 1%, ще 1,6% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 56,2 відсоткового пункту. Це найвищий показник серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи. За Чехією у цій регіональній групі розташовуються Молдова, Румунія, Болгарія та Словаччина.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження ставлення до Чехії дещо погіршилося. У березні 2026 року повністю позитивно країну оцінювали 23,3% респондентів, здебільшого позитивно — 44,1%, тобто сумарна частка позитивних відповідей становила 67,4%. Нейтрально ставилися 28,2%, негативно — близько 3%.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 6,1 в.п. — з 67,4% до 61,3%. Негативних відповідей стало приблизно на 2,1 в.п. більше, а нейтральних — на 3,9 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 64,4 в.п. до плюс 56,2 в.п.
Водночас зміни не означають принципового перегляду ставлення українців до Чехії. Позитивні оцінки більш ніж у 12 разів переважають негативні, а основне перетікання відповідей відбулося у бік нейтральної позиції. Чехія також залишається помітно вище за більшість інших держав Центральної та Східної Європи за балансом громадського сприйняття.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи результати попереднього дослідження щодо Чехії, пов’язував високий рівень позитивного ставлення з характером двосторонніх відносин.
«Позитивне ставлення українців до Чехії пояснюється не лише історичною близькістю, а й активною підтримкою України з боку Праги. Водночас економічні відносини між країнами характеризуються значним дисбалансом — імпорт з Чехії суттєво перевищує експорт. Це створює перспективи для розвитку нових напрямів співпраці, особливо в галузях високих технологій, інвестиційних проєктів та енергетики», — зазначав Уракін.
Нова хвиля дослідження свідчить, що загальний позитивний образ Чехії серед українців зберігається, хоча його інтенсивність стала нижчою, ніж навесні. При цьому зростання нейтральних оцінок є помітнішим, ніж збільшення негативних.
Опитування у серпні 2026 року проведено методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
Плоский прокат продовжує домінувати у структурі імпорту металургійної продукції в Україну.
За підсумками січня-вересня 2026 року на нього припало 69,65% усіх імпортних поставок металопрокату, свідчать дані об’єднання «Укрметалургпром».
Частка сортового прокату становила 24,83%.
Роком раніше структура імпорту також характеризувалася переважанням плоскої продукції, проте її частка була дещо нижчою — 67,14 %. Сортовий прокат тоді займав 21,28 % імпортних поставок.
Загальний обсяг імпорту металопрокату в Україну за дев’ять місяців 2026 року досяг 1,276 млн тонн проти 1,2395 млн тонн роком раніше.
При цьому внутрішній ринок за той самий період скоротився на 13,79% — до 2,728 млн тонн.
У результаті імпортна продукція зайняла вже 46,78% українського ринку, тоді як роком раніше її частка становила 39,17%.
Таким чином, основне зростання імпортозалежності українського ринку, як і раніше, пов’язане насамперед із поставками плоского прокату, який залишається найбільшою товарною групою іноземної металопродукції.
Джерело: «Укрметалургпром».
