АТ «НАЕК «Енергоатом»» 19 серпня оголосило тендер на страхування відповідальності за збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок надзвичайних ситуацій, пов’язаних з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість послуг становить 96,4 тис. грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 27 серпня.
Іноземні покупці забезпечують близько 60% попиту на ультраелітне житло в Іспанії, а ціни в цьому сегменті зросли приблизно на 30% за останні п’ять років. Найбільшу активність, поряд із традиційними британськими та німецькими покупцями, зараз демонструють громадяни Нідерландів, Польщі та США, а також заможні клієнти з країн Перської затоки. Українці також залишаються серед найактивніших іноземних покупців іспанської нерухомості.
Такі оцінки містяться в опублікованих у серпні даних Hiscox щодо іспанського ринку житла класу ultra-luxury. Йдеться насамперед про об’єкти вартістю від 3 млн євро.
Основний попит зосереджений лише в кількох регіонах. Балеарські острови, провінція Малага, Мадрид і Барселона становлять 83% пропозиції іспанської нерухомості вартістю понад 3 млн євро.
Особливо висока частка іноземців спостерігається на курортних ринках. У Бенахавісі в провінції Малага на іноземних покупців припадає близько 84% угод з елітною нерухомістю, а в Андрачі на Майорці — близько 79%. У Мадриді ситуація зворотна: у самій столиці іноземці забезпечують лише близько 14% угод цього сегмента, а в престижному передмісті Алькобендас — 17%. Таким чином, елітний ринок Мадрида значною мірою залишається орієнтованим на заможних іспанських покупців.
При цьому іноземці-нерезиденти платять одні з найвищих цін за квадратний метр, оскільки зосереджуються на об’єктах у найпрестижніших районах. За оцінкою Hiscox, саме міжнародний капітал став одним із чинників зростання цін на елітну нерухомість Іспанії приблизно на 30% за п’ять років.
Докладного рейтингу покупців саме житла вартістю понад 3 млн євро дослідження Hiscox за національностями не наводить. Однак останні дані іспанських реєстраторів дозволяють побачити, які іноземні групи зараз найбільш активні на ринку країни загалом.
У другому кварталі 2026 року іноземці придбали в Іспанії понад 26,8 тис. об’єктів житла, забезпечивши рекордні 15,98% усіх зареєстрованих угод.
Перше місце посіли громадяни Великої Британії з часткою 6,99% іноземних покупок, практично зрівнявшись із громадянами Нідерландів — 6,94%. Далі йшли Німеччина — 6,11 %, Марокко — 6,09 %, Румунія — 5,70 %, Італія — 5,13 %, Франція — 4,97 % та Польща — 4,33 %.
За перше півріччя британці придбали близько 3,57 тис. об’єктів, а покупці з Нідерландів — близько 3,49 тис. При цьому попит з боку голландців зріс приблизно на 12% у річному вираженні, а польський — приблизно на 11%.
На самому ринку нерухомості класу «люкс» структура попиту змінюється ще помітніше. У червні агентство Reuters відзначало різкий приплив до Мадрида та на Коста-дель-Соль заможних покупців із Польщі, США та країн Перської затоки. При цьому британці та німці залишаються традиційно найчисельнішими групами іноземних власників на іспанському узбережжі.
Особливо швидко в останні роки зріс польський попит. Частка поляків серед усіх іноземних покупців збільшилася приблизно з 1,6% у 2019 році до 4% у 2025-му. У преміальному комплексі Santa Clara в Марбельї, будівництво якого завершилося минулого року, близько 70% із 102 будинків було продано польським клієнтам. Польські покупці також переважають серед клієнтів 64-поверхового житлового хмарочоса, що будується в Бенідормі.
Водночас стрімко зростає американський капітал. За даними ріелторської компанії Gilmar, частка клієнтів із США в її угодах зросла з 0,5% у 2024 році до 6,2% у 2025-му, причому американці вже випередили британців серед іноземних покупців на Коста-дель-Соль. У масштабах усієї Іспанії покупці з США також вирізняються високою вартістю житла, яке вони купують.
Українці також входять до числа найпомітніших іноземних покупців нерухомості в Іспанії, хоча їхні придбання зосереджені не виключно в сегменті luxury.
У першому кварталі 2026 року громадяни України забезпечили 3,08% усіх іноземних покупок житла, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 760–765 угодам за три місяці. У другому кварталі частка українців становила близько 2,94%, що відповідало 11-му місцю серед іноземних покупців. За перше півріччя українці могли придбати близько 1,5 тис. об’єктів житла. Остання цифра є оціночною, оскільки іспанські реєстратори окремо не публікували абсолютну піврічну кількість українських угод.
Для порівняння, у другому кварталі українські покупці посідали місце одразу за Китаєм, частка якого становила 3,02%. При цьому Україна залишалася попереду цілої низки традиційних ринків іноземних покупців.
Ще в першому півріччі 2025 року українці встановили історичний для себе рекорд, придбавши 2 165 об’єктів нерухомості. Тоді кількість угод українських громадян зросла на 4,5% у річному вимірі. Середня ціна житла, що купувалося українцями, становила близько 1 832 євро за кв. м, що помітно нижче рівня американських, німецьких або скандинавських покупців і свідчить про те, що значна частина українського попиту припадає не на сегмент ultra-luxury, а на звичайний і середній сегмент.
У регіональному розрізі українці особливо помітні у Валенсійському співтоваристві, де за підсумками 2025 року на них припадало 5,92% усіх покупок житла іноземцями.
Примітно, що скасування Іспанією програми Golden Visa з 3 квітня 2025 року практично не змінило ситуацію у верхньому ціновому сегменті.
За оцінкою Hiscox, на операції, пов’язані з отриманням посвідки на проживання через інвестиції, припадало всього близько 0,5 % загальної кількості угод. Типовий покупець нерухомості вартістю кілька мільйонів євро обирає Іспанію насамперед через якість життя, клімат, безпеку, інфраструктуру та можливість диверсифікувати капітал, а не заради отримання посвідки на проживання.
Цю тенденцію підтверджує й Reuters: геополітична нестабільність стала додатковим фактором попиту. Для частини польських та українських сімей житло на Коста-дель-Соль розглядається як резервна база далеко від східного кордону Європи, американські покупці шукають альтернативне місце проживання та вкладення капіталу, а клієнти з країн Перської затоки починають розглядати Іспанію як можливу альтернативу Дубаю.
Таким чином, ринок елітної нерухомості Іспанії стає дедалі більш міжнародним.
Банки з українським приватним капіталом отримали 9,7 млрд грн чистого прибутку за перше півріччя 2026 року, причому близько 72% результату цієї групи забезпечили лише два банки – Універсал Банк та ПУМБ, свідчать оприлюднені 19 серпня дані Opendatabot.
Універсал Банк, на банківській ліцензії якого працює monobank, заробив 3,85 млрд грн, а ПУМБ – 3,12 млрд грн. Обидві установи увійшли до п’ятірки найбільш прибуткових банків України за підсумками шести місяців.
Універсал Банк при цьому суттєво покращив результат порівняно з аналогічним періодом 2025 року, коли його чистий прибуток становив 2,41 млрд грн. Банк піднявся з дев’ятого на друге місце у загальноукраїнському рейтингу прибутковості.
Загалом 30 прибуткових банків з приватним капіталом заробили 9,86 млрд грн, тоді як дев’ять збиткових установ цієї групи отримали сукупний негативний результат у 161,78 млн грн. Витрати приватних банків на податок на прибуток становили 9,87 млрд грн.
Для порівняння, 15 банків з іноземним капіталом отримали 11,91 млрд грн чистого прибутку, або 22% результату всієї банківської системи. Серед них найбільший прибуток у першому півріччі показав Райффайзен Банк – 3,57 млрд грн, за ним ОТП Банк – 1,91 млрд грн, УкрСиббанк – 1,85 млрд грн, Сітібанк – 1,68 млрд грн та Креді Агріколь Банк – 1,53 млрд грн. Усі п’ять увійшли до загального топ-10.
Із 15 банків з іноземним капіталом 13 завершили півріччя з прибутком. Правекс Банк та Перехідний банк ЮТЕ Банк отримали сукупний збиток близько 43 млн грн.
Підприємства агропромхолдингу “Астарта” завершили збір ранніх зернових культур та озимого ріпаку на площі 54 тис. га, зібравши близько 256 тис. тонн урожаю, повідомила компанія.
Як зазначено в повідомленні, агрохолдинг зібрав понад 210 тис. тонн пшениці та 43 тис. тонн озимого ріпаку.
Середня врожайність озимої пшениці в “Астарті” становила 5,4 тонн/га, озимого ріпаку – 3,1 тонн/га. Найвищу врожайність зафіксували у ТОВ “Хмільницьке” на Вінниччині – 7,7 тонн/га озимої пшениці та 3,8 тонн/га озимого ріпаку.
Директор департаменту рослинництва, логістики та механізації агрохолдингу Андрій Загорулько зазначив, що сезон був складним через несприятливі погодні умови та хвороби озимого ріпаку.
Наразі в “Астарті” вже розпочали підготовку ґрунту для посівної озимих культур.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” запустило інтеграцію з одним із найбільших маркетплейсів світу Etsy, що дозволить оформлювати міжнародні відправлення без дублювання даних, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у середу.
“Відсьогодні “Укрпошта” запустила інтеграцію з Etsy, де продається понад 1,7 мільйона українських товарів ручної роботи, крафтової продукції, предметів мистецтва та вінтажних виробів”, – написав Смілянський у телеграм-каналі.
За його словами, українські продавці матимуть можливість автоматично імпортувати замовлення з Etsy, оформлювати міжнародні відправлення без повторного введення даних, а також автоматично передавати трек-номер після створення відправлення.
Серед іншого передбачається дозвіл друкувати ярлики безпосередньо особистого кабінету, оплачувати доставку онлайн, користуватися накопичувальними знижками на міжнародні відправлення та безкоштовно повертати відправлення у разі їх невручення.
Користувач зможе налаштувати інтеграцію в особистому кабінеті “Укрпошти”, синхронізувавши його з Etsy-магазином, що в результаті дозволить автоматичного імпортувати нові замовлення.
“Після цього залишиться лише оформити й оплатити відправлення онлайн, роздрукувати ярлик (або назвати трек-номер у відділенні) та передати посилку “Укрпошті”, яка доставить її до будь-якої з 230 країн та територій світу”, – зауважив гендиректор національного поштового оператора.
Окремо Смілянський уточнив, що компанія готує програму для VIP-експортерів, де вони зможуть відправляти з будь-якої точки у закритому вигляді та скористатись послугою кур’єра.
Як повідомлялось наприкінці червня, “Укрпошта” підписала угоду з Etsy, ставши таким чином його офіційним партнером
В “Укрпошті” зауважували, що всі розрахунки по миту (в США та ЄС) забезпечуватиме національний поштовий оператор.
Etsy – міжнародний маркетплейс, що спеціалізується на продажах виробів ручної роботи, вінтажних речах, прикрасах та інших виробах.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за другий квартал 2026 року отримала чистий прибуток у розмірі 296,7 млн грн проти чистого збитку 108 млн грн в аналогічному періоді 2025 року.
Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
