Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 січня 2025 року мали 4 млн 285,61 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, приріст за січень становив 25,53 тис. порівняно з 25,59 тис. у грудні, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0,8%), Чехії (+6 4360; +1,6%) та Іспанії (+3 050; +1,3%)», – йдеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у січні скоротилася в Данії (-2 245; -6,1%), Франції (-660; -1,1%), Австрії (-420; -0,5%) і Литві (-155, -0,3%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 170,25 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 993,02 тис., або 23,2%, і Чехія – 394,99 тис., або 9,2%.
Слідом зі значним відставанням йдуть Іспанія – 229,67 тис. і Румунія – 181,9 тис.
Дані за січень щодо Італії та Португалії, де наприкінці 2024 року було відповідно 163,10 тис. і 65,29 тис. біженців із таким статусом, відсутні. Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, статус тимчасового захисту яких уже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці січня 2025 року спостерігалася в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Мовиться також, що станом на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,8%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,4%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,1%, дітей – 33,2% і дорослих чоловіків – 20,7%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець січня 2025 року було також у Словаччині – 132,64 тис., Нідерландах – 122,21 тис. та Ірландії – 110,58 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 88,29 тис., в Австрії – 85,14 тис., Норвегії – 79,56 тис., Фінляндії – 69,98 тис., Болгарії – 70,34 тис., Швейцарії – 68,40 тис. і Франції – 57,87 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 48,54 тис. осіб, Литва – 48,10 тис., Швеція – 47,02 тис., Угорщина – 39,33 тис., Естонія – 35,72 тис., Данія – 34,68 тис., Греція – 32,81 тис., Хорватія – 26,15 тис., Кіпр – 22,46 тис., Люксембург – 3,94 тис., Ісландія – 3,91 тис., Мальта – 2,24 тис. і Ліхтенштейн – 0,71 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 19 лютого 2025 року оцінювали в 6,346 млн, а загалом у світі – у 6,907 млн, що на 43 тис. більше, ніж на 16 січня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,665 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема приблизно 160 тис. осіб було переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Бажання українців, які втекли від війни, залишитися в Німеччині навіть після завершення бойових дій пов’язане з їхньою дедалі більшою інтеграцією в німецьке суспільство, випливає з аналізу Інституту досліджень ринку праці та професій (IAB). «Високий рівень освіти і сильне бажання інтегруватися серед українських біженців створюють можливості для обох сторін, особливо з огляду на демографічні зміни та брак кваліфікованих кадрів у Німеччині», – зазначає експертка IAB Юлія Косякова.
Однак для того, щоб взаємовигідні відносини склалися, ФРН слід активніше допомагати українцям у пошуку роботи, вивченні мови та визнанні професійних кваліфікацій, вважає Косякова.
З дослідження IAB випливає, що в середньому лише 22% українських біженців віком від 18 до 64 років мають роботу. 57% українських жінок і 50% чоловіків працюють у Німеччині на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації. Найчастіше українці знаходять роботу в клінінговій сфері, громадському харчуванні та соціальній сфері, включно з доглядом за людьми з обмеженими можливостями. Середній місячний брутто-дохід українців, які працюють на повну ставку, становить 2 600 євро, що значно нижче середнього по ФРН (4 479 євро).
При цьому, згідно з дослідженням, 97% дорослих біженців мають шкільну освіту, 75% – професійну або вищу освіту, а 90% – досвід роботи на батьківщині. Тільки 20% змогли офіційно підтвердити свої дипломи та кваліфікації в Німеччині.
Джерело: http://relocation.com.ua/bilshe-polovyny-ukrainskykh-bizhentsi/
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.10.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.
Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.
У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.
Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/the-number-of-refugees-from-ukraine-in-eu-es/
Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
“З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року”, – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні видатки.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. “Нам потрібно економити гроші там, де це можливо”, – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, наголосивши, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
