Країни ЄС у вересні 2025 року прийняли 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту громадянам країн, що не входять до ЄС, які втекли з України в результаті російської агресії, це на 49% більше, ніж у серпні 2025 року, і є найвищим середньомісячним показником нових рішень, зафіксованих з серпня 2023 року.
«Це збільшення відбулося після прийняття українським урядом наприкінці серпня 2025 року указу, що надає чоловікам у віці від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України», – повідомив на сайті Євростат у понеділок.
За його даними, порівняно з кінцем серпня 2025 року загальна кількість людей з України, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла на 49,56 тис. (+1,2%) – до 4 млн 302,16 тис. на кінець вересня.
У статистиці за серпень відомство вказувало більший загальний показник – 4 млн 373,46 тис., але в ній враховувалися дані Португалії та Люксембургу, де перебувало відповідно 65,12 тис. і 3,88 тис. біженців з України з відповідним статусом.
Відзначається, що у вересні за наявними даними серед країн ЄС кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла в 24 країнах. Найбільший абсолютний приріст був зафіксований у Польщі (+12 960; +1,3%), Німеччині (+7 585; +0,6%) і Чехії (+3 455; +0,9%), тоді як єдине зниження – у Франції (-240; -0,4%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 218,1 тис., або 28,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 1 млн 8,89 тис., або 23,5%, і Чехія – 389,31 тис., або 9,0%. Слідом із значним відставанням йдуть Іспанія – 244,17 тис. і Румунія – 192,84 тис.
Євростат уточнив, що в даних по Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, у порівнянні з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець вересня 2025 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,6) і Латвії (25,5), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Також зазначається, що станом на кінець вересня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 44% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,0%), тоді як дорослі чоловіки – близько чверті (25,1%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок становила 45%, дітей – 32,3% і дорослих чоловіків – 22,7%, тоді як на кінець вересня 2023 року дорослих жінок було 46,5%, дітей – 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2025 року було також у Словаччині – 135,77 тис., Нідерландах – 130,50 тис. та Ірландії – 116,35 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалося в Бельгії – 93,03 тис., Австрії – 88,86 тис., Норвегії – 80,92 тис., Фінляндії – 76,47 тис., Болгарії – 73,20 тис., Швейцарії – 70,52 тис. і Франції – 54,49 тис. (дані про дітей у Франції переважно не включені – Євростат).
Далі йдуть Литва – 49,32 тис., Швеція – 47,33 тис., Данія – 44,50 тис., Угорщина – 42,01 тис., Греція – 37,41 тис., Естонія – 34,96 тис., Латвія – 31,15 тис. осіб, Хорватія – 27,84 тис., Кіпр – 24,68 тис., Ісландія – 4,00 тис. (дані на кінець лютого), Мальта – 2,39 тис. і Ліхтенштейн – 0,78 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, яке встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії і тягне за собою введення тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська Рада прийняла рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалася в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а в цілому в світі – в 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році.
«Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня.
В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/in-september-the-eu-accepted-almost-80000-refugees-from-ukraine/
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Більшість громадян Німеччини виступають проти надання українським біженцям універсальної соціальної допомоги Bürgergeld, свідчать результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення видання Bild.
Згідно з оприлюдненими даними, 66% опитаних німців не вважають, що всі українські біженці мають отримувати повну соціальну допомогу, тоді як 17% підтримали цю ідею.
Крім того, 62% респондентів заявили, що чоловіки призовного віку з України мають повернутися додому, 18% висловилися проти, ще 8% зазначили, що їм байдуже.
За даними видання, приблизно 700 тис. українців, які перебувають у Німеччині, щороку отримують сумарно близько 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій з них має роботу.
На цьому тлі в Німеччині тривають політичні дебати щодо доцільності виплат для новоприбулих біженців. У проєкті федерального бюджету на 2026 рік уряд планує заощадити близько 1,5 млрд євро, частково за рахунок зміни підходу до виплат для українців: замість Bürgergeld передбачено менші допомоги для прохачів притулку.
Експерти зазначають, що це питання стає одним із ключових у політичному порядку денному Німеччини: воно стосується як соціальної справедливості, так і імміграційної політики країни. Дискусія навколо ролі українських біженців у німецькому суспільстві відображає глибші настрої щодо демографічних викликів, інтеграції та підтримки європейської солідарності у воєнний період.
Джерело: http://relocation.com.ua/germans-oppose-payments-to-ukrainian-refugees-survey-shows/
На Кіпрі наразі перебуває близько 28 тисяч українських біженців, що у співвідношенні до чисельності населення острова є одним із найвищих показників у світі. Про це заявив новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас під час зустрічі з представником “Інтерфакс-Україна”.
“Ми розуміємо, що війна змусила багатьох українців залишити свої домівки. Кіпр став для них безпечним прихистком, і ми пишаємося тим, що можемо надати їм підтримку”, – сказав дипломат .
За його словами, українські біженці на Кіпрі мають доступ до безкоштовної медичної допомоги, можуть користуватися державною системою освіти, а також отримують підтримку у працевлаштуванні та соціальних виплатах. “Наш уряд робить усе, щоб інтеграція українців у життя Кіпру відбувалася максимально швидко і комфортно”, – наголосив Фіріллас.
Він підкреслив, що Кіпр і надалі буде підтримувати Україну та український народ, надаючи як гуманітарну допомогу, так і політичну підтримку на міжнародній арені.
Польща з 1 листопада 2025 року припинить прийом українських біженців до центрів колективного розміщення, за винятком представників так званих захищених груп: пенсіонерів, вагітних жінок та людей з інвалідністю. Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на рішення, прийняте Радою міністрів Польщі на засіданні 16 липня.
За словами прес-секретаря Мазовецького воєводства Йоанни Баханек, кожен громадянин України має право на безкоштовне проживання в притулках протягом 120 днів після прибуття до Польщі. Після закінчення цього терміну починається період фінансової співучасті, тобто доплат за проживання та харчування.
«Вже більше половини мешканців центрів колективного розміщення частково оплачують своє перебування. Після 1 листопада такі центри працюватимуть виключно для літніх людей, вагітних та людей з інвалідністю», — зазначила Баханек.
За даними влади, на території Мазовецького воєводства зараз проживають близько 3 000 українців, тоді як доступних місць — всього близько 1 000.
Для решти громадян України польська влада планує запустити програму «Wspólnie do niezależności» («Разом до незалежності»), яка передбачає:
Очікується, що програма дозволить поступову адаптацію і перехід від системи державної підтримки до моделі самостійного проживання.
Рада Європейського Союзу ухвалить політичне рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців, які перебувають у країнах ЄС, ще на один рік – до березня 2027 року.
Про це в п’ятницю в Люксембурзі, прибувши на засідання Ради ЄС з внутрішніх справ, повідомив європейський комісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер. «Сьогодні ми продовжуємо тимчасовий захист для громадян України, але ми також обговорюємо шлях вперед, дорожню карту, тому що українці, звичайно, відчайдушно потребують повернення своїх людей для відновлення країни, і саме цим ми займаємося», – сказав він.
Європейський комісар також зазначив, що в засіданні на запрошення європейської сторони візьме участь віце-прем’єр-міністр України Олексій Чернишов. «Я дуже радий, що він прийняв моє запрошення приїхати сюди сьогодні, тому що завжди важливо не просто говорити про Україну, а говорити з Україною і говорити з ними, це важливо», – підкреслив Бруннер.
Міністр з питань національної єдності України Олексій Чернишов, прибувши на засідання Ради ЄС, назвав свою участь «унікальною» і повідомив, що міністри обговорять «співпрацю і підтримку, яку Європейський Союз надає Україні саме зараз». «Нас поінформували про продовження тимчасового статусу захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо забезпечити цим людям ясність щодо планування їхнього життя та їхньої безпеки. І ми дуже вдячні Європейському Союзу за це дуже важливе і своєчасне рішення», – підкреслив він.
Чернишов сказав, що через російський терор і навмисні атаки на цивільну інфраструктуру в Україні “ситуація залишається дуже драматичною”. «Сьогодні ми отримуємо повну підтримку міністрів внутрішніх справ країн Європи», – констатував український міністр.
Він також наголосив на важливості роботи з українцями в Європі. »Зараз у нас близько 5 млн українців перебувають під тимчасовим захистом, які покинули Україну після початку повномасштабного вторгнення. І ця кількість зростає. 60% людей перебувають у Німеччині, Польщі, Чехії. Німеччина – це країна, яка прийняла найбільше українців. Це понад 1,2 млн осіб. І важливо, щоб ми були готові добровільно повернути частину українців або більшість українців після закінчення війни і встановлення стабільного миру. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу – «хаби єдності», які надаватимуть професійні послуги як тим українцям, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру, так і тим, хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу», – розповів Чернишов.
Як повідомлялося, раніше відповідну пропозицію продовжити термін дії механізму тимчасового захисту для українців, які змушені були покинути країну через війну Росії проти України, висунула Європейська комісія.
