У Україні за січень-серпень 2026 року було відкрито 4 621 виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зареєстровано 5 470 таких проваджень, свідчать дані Єдиного реєстру боржників, проаналізовані Опендатаботом.
Незважаючи на скорочення кількості нових проваджень, загальний обсяг невирішених заборгованостей із заробітної плати залишається значним. Станом на вересень у Єдиному реєстрі боржників налічується 35 922 активних проваджень, пов’язаних із невиплатою заробітної плати.
Частина боргів залишається невирішеною протягом багатьох років. Зокрема, 1 957 активних проваджень було відкрито ще у 2017 році й досі не закрито.
Нові провадження у січні–серпні 2026 року було відкрито проти 311 компаній. З них 144, або близько 46%, є приватними підприємствами, 117 належать державі, ще 50 — територіальним громадам.
Таким чином, на державні та комунальні компанії разом припадає понад половину підприємств, проти яких цього року було відкрито нові виконавчі провадження щодо заборгованості із заробітної плати.
Опендатабот формує статистику на основі Єдиного реєстру боржників, до якого потрапляють виконавчі провадження після винесення відповідних рішень про стягнення заборгованості.
Джерело: Опендатабот, дані за січень-серпень 2026 року.
Понад половина нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в Україні за вісім місяців 2026 року припала лише на дві галузі — постачання електроенергії та газу й виробництво хімічної продукції.
За даними OpenDataBot, у січні–серпні щодо підприємств сфери постачання електроенергії та газу було відкрито 1 545 проваджень, або близько третини всіх нових справ щодо заборгованості із заробітної плати.
Ще 989 проваджень, або 21%, припало на виробників хімічної продукції.
Таким чином, ці дві галузі разом склали близько 55% усіх нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в країні.
Наступною за кількістю проваджень стала галузь виробництва іншого транспортного обладнання — 263 справи. На підприємства машинобудування припало 235 проваджень, на виробників електричного обладнання — 191.
Загалом за січень-серпень 2026 року в Україні зареєстровано 4 621 нове виконавче провадження щодо заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж роком раніше.
Висока концентрація боргів в енергетиці та хімічній промисловості пов’язана, зокрема, з присутністю в цих секторах великих підприємств зі складним фінансовим становищем та значною накопиченою заборгованістю перед працівниками.
Зокрема, серед компаній із великою кількістю нових проваджень у 2026 році — «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, «Карпатнафтохім» та «Дніпроазот».
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
Полтавська область стала лідером України за середнім розміром податкової заборгованості на одну компанію-боржника станом на 1 липня 2026 року.
За даними Державної податкової служби, які наводить Opendatabot, середній податковий борг компанії у Полтавській області становить близько 2,78 млн грн.
Друге місце за цим показником займає Кіровоградська область, де на одну компанію-боржника припадає в середньому близько 2,2 млн грн.
Ці показники суттєво перевищують середній рівень по Україні. Загалом 218 731 компанія заборгувала державі 263,32 млрд грн, тобто середня заборгованість становить приблизно 1,2 млн грн на компанію.
При цьому найбільша кількість боржників і найбільша абсолютна сума боргу зосереджені не у Полтавській області, а в Києві. У столиці зареєстровано 58 056 компаній-боржників із сукупною заборгованістю 96,06 млрд грн.
Таким чином, регіональна статистика показує суттєву різницю між кількістю боржників і розміром боргу: Київ домінує за абсолютними показниками, тоді як Полтавщина – за середньою заборгованістю однієї компанії.
Джерело – Opendatabot
Станом на 1 липня 2026 року 218,7 тис. українських компаній мали податковий борг на загальну суму 263,32 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
У середньому на одну компанію-боржника припадає близько 1,2 млн грн податкової заборгованості.
Від початку 2026 року кількість компаній із податковими боргами збільшилася приблизно на 3%, тоді як загальна сума заборгованості зросла на 4%.
Водночас значно сильніше податковий борг зростав у 2025 році. За минулий рік кількість компаній-боржників збільшилася лише на 4%, але сума заборгованості зросла приблизно у 1,6 раза – майже на 100 млрд грн.
Загалом від початку повномасштабної війни сукупний податковий борг українських компаній збільшився у 2,5 раза. Виходячи з поточного показника, на початку повномасштабного вторгнення він становив близько 105 млрд грн, тобто за цей період збільшився приблизно на 158 млрд грн.
Інформація про окремі компанії з найбільшими податковими боргами наразі недоступна. Після початку повномасштабної війни ДПС обмежила частину відкритих даних і публікує переважно агреговану статистику.
Державний Ощадбанк виставив на аукціон у системі “Prozorro.Продажі” право вимоги до ТОВ “ЕСУ”, яке володіє 92,79% акцій АТ “Укртелеком”, зі стартовою ціною 2,65 млрд грн, повідомив банк у п’ятницю.
Право вимоги виникло за договором купівлі-продажу цінних паперів від 25 квітня 2013 року, за яким Ощадбанк придбав 2 млн облігацій ТОВ “ЕСУ” загальною номінальною вартістю 2 млрд грн.
Аукціон заплановано на 6 жовтня о 12:55, прийом пропозицій завершиться 5 жовтня о 20:00. Торги проходитимуть за англійською моделлю з підвищенням ціни.
Стартова ціна лоту становить 2,65 млрд грн без ПДВ, мінімальний крок підвищення ціни – 1%, або 26,45 млн грн, гарантійний внесок – 5%, або 132,27 млн грн.
До участі в аукціоні допускаються банки та інші фінансові установи, які відповідно до законодавства мають право надавати кошти та банківські метали у кредит.
Якщо англійський аукціон не відбудеться, Ощадбанк може надалі виставити право вимоги на голландський аукціон зі зниженням стартової ціни.
Як повідомлялося, у листопаді 2022 року Ощадбанк уже виставляв з право вимоги до “ЕСУ” на продаж через OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції) зі стартовою ціною 1,82 млрд грн, однак аукціон не відбувся через відсутність допущених учасників торгів.
Фонд державного майна України за підсумками оголошеного восени 2010 року конкурсу на початку 2011 року продав 92,79% акцій “Укртелекому” українській “дочці” австрійської EPIC – ТОВ “ЕСУ” – за 10,58 млрд грн. Група “СКМ” українського бізнесмена Ріната Ахметова придбала “ЕСУ” у 2013 році.
У 2024 році Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ “ЕСУ”.
АУКЦІОН, БОРГ, ЕСУ, ОЩАДБАНК, УКРТЕЛЕКОМ
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, виплатила черговий купон за єврооблігаціями-2027.
Як повідомили в пресслужбі групи на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в середу, виплата відбулася вчасно, попри безпрецедентні виклики, що поставили металургію на межу виживання.
“Блокада чорноморських портів агресором обмежує обсяги перевезень сировини та готової продукції. Водночас “Укрзалізниця” підвищила тарифи на вантажні перевезення на 30%, що збільшило частку залізничних витрат у собівартості металургійної продукції у 2-3 рази. І це все на фоні європейських обмежень, таких як впровадження CBAM та впровадження квот на імпорт української сталі до ЄС, які значно скоротили можливості експорту продукції групи”, – зазначається у повідомленні.
При цьому відзначається, що попри ці критичні перешкоди, група продовжує сумлінно обслуговувати борговий портфель, щоб зберегти можливість фінансувати відновлення своїх активів після війни та допомогти країні швидше оговтатися від її наслідків. Від початку повномасштабного вторгнення “Метінвест” знизив боргове навантаження на $1 млрд, підкреслюється у відповіді пресслужби.
Поточний термін виплат купонів за євробондами-2027 – 1 вересня. “Дати виплати купону – 1 березня та 1 вересня кожного року”, – констатується в інформації щодо облігацій-2027. Ставка купону – 7,650% річних.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
