Дефіцит державного бюджету України у грудні 2023 року становив рекордні 285 млрд грн порівняно зі 145,1 млрд грн у листопаді та 98,4 млрд грн у жовтні, такі оперативні дані Держказначейства повідомило Міністерство фінансів. Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит підскочив до 274,4 млрд грн зі 162,5 млрд грн у листопаді та 87,7 млрд грн у жовтні. Мінфін зазначив, що касові видатки держбюджету в грудні також стали рекордними і перевищили 548,2 млрд грн порівняно з 337,9 млрд грн у листопаді і 292,1 млрд грн у жовтні.
За загальним фондом видатки зросли до 397,7 млрд грн із 286,3 млрд грн у листопаді та 228,1 млрд грн у жовтні.
Як зазначив Мінфін, у грудні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету незначно зросли – до 127,1 млрд грн зі 121,7 млрд грн у листопаді, що, однак, менше за 139,4 млрд грн у жовтні, водночас грантова міжнародна допомога США становила 20,5 млрд грн, тоді як у листопаді її не було, а в жовтні вона становила 42 млрд грн.
Загалом за 2023 рік доходи держбюджету становили 2,67 трлн грн, зокрема загального фонду – 1,66 трлн грн, з яких 425,4 млрд грн – грантова міжнародна допомога (США – 400,5 млрд грн).
Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, зокрема загального фонду – 3,03 трлн грн, або 98% розпису порівняно з 93% місяцем раніше.
За даними Мінфіну, за 2023 рік держбюджет було виконано з дефіцитом 1,33 трлн грн, зокрема загальний фонд – 1,36 трлн грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 1,83 трлн грн.
2022 року держбюджет було виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн, зокрема в грудні відповідно 99 млрд грн і 101,3 млрд грн, а в довоєнному 2021 році дефіцит загального фонду держбюджету України дорівнював 166,8 млрд грн.
Видатки держбюджету за 2022 рік становили 2,70 трлн грн, зокрема за загальним фондом – 2,41 трлн грн, що на 91,7% перевищувало показник 2021 року. У грудні 2022 року касові видатки бюджету становили 408,8 млрд грн, зокрема загального фонду – 330,5 млрд грн.
До загального фонду держбюджету 2022 року надійшло 1,491 трлн грн, з яких грантове фінансування становило 480,6 млрд грн, тоді як 2021 року доходи становили 1,084 трлн грн. У грудні 2022 року доходи загального фонду дорівнювали 229,2 млрд грн, з яких 138,4 млрд грн становила грантова допомога.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 жовтня затвердила чергові правки до держбюджету-2023 переважно для збільшення видатків сектору безпеки та оборони. Новий розмір видатків держбюджету становив 3 трлн 393,0 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 3 трлн 94,5 млрд грн, тоді як доходів – 1 трлн 416,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 253,9 млрд грн. Граничний розмір дефіциту було визначено у 2 трлн 10,35 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 834,6 млрд грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Experts Club” за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна 2023 року залучила $42 млрд зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дало змогу профінансувати всі необхідні видатки, насамперед сил безпеки та оборони…”, – сказав він на “Business Breakfeast c Володимиром Федориним” у середу.
Міністр висловив сподівання, що будуть виконані плани за доходами, хоча вказав, що у випадку митниці це “менш імовірно”.
Марченко зазначив, що Україна виконала свої зобов’язання за програмою розширеного фінансування з МВФ і макрофінансової допомоги ЄС.
Загалом він констатував, що виконання держбюджету 2023 року видалося набагато спокійнішим.
“Зараз менше турбує навіть не 2024 рік, а 2025”, – відповів глава Мінфіну на запитання про прогноз виконання бюджетних планів наступного року.
Він підкреслив, що необхідно залишатися в програмі з МВФ і домогтися відкриття Ukraine Facility від Євросоюзу, що на 50% розв’яже проблему 2025 року, пов’язану з великою невизначеністю, зокрема через вибори в країнах-партнерах.
За словами Марченка, Україна має вживати заходів для зниження залежності від зовнішніх партнерів.
“Ключ – узгодженість дій урядової команди в широкому сенсі цього слова”, – заявив він.
Як повідомлялося, раніше Марченко вказував, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних витрат держбюджету.
У 2022 році Україна залучила $32,1 млрд зовнішнього фінансування.
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
Дефіцит професійних кадрів на будмайданчиках України становить до 50% як технічних, так і робітничих спеціальностей, водночас розмір заробітних плат показує позитивну динаміку, випливає з опитування девелоперів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Потреба в людях на будмайданчиках тільки збільшується, оскільки будівельний ринок поступово відновлюється, роботи тривають, обсяги будівництва нарощуються. Але війна триває, як і мобілізація до лав ЗСУ, тож це, безумовно, відбивається і на ринку праці. Загалом можна констатувати: рівень зайнятих на будівництві робітників становить близько 40% від довоєнного часу”, – розповів директор з маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
За його словами, серед найбільш затребуваних спеціальностей – зварювальники, машиністи баштових кранів і спеціалізованої будтехніки, альпіністи монтажників-висотників. Крім того, відчувається дефіцит рядових будівельників і різноробочих, зазначив Новіков.
Як повідомила виконавчий директор групи “Ковальська” Ольга Пилипенко, понад 70% відкритих вакансій групи належать до робітничих спеціальностей, найбільше – бетонщиків, арматурщиків, електриків.
“Сьогодні кількість робітників становить уже близько 50%. З урахуванням загального падіння попиту цей обсяг робочої сили перебуває в крихкому балансі, який може бути порушений при збільшенні обсягів будівництва”, – пояснила вона.
Брак робочої сили на будмайданчиках компанії “Інтергал-Буд” відчули восени знову після початку повномасштабної війни, повідомила її комерційний директор Анна Лаєвська.
“На початку повномасштабної війни ми відчули брак робітників на будмайданчиках, проте ситуацію вдалося врегулювати досить швидко. І до травня 2023 року дефіциту робочої сили практично не спостерігалося. Але в останні кілька місяців ми констатуємо брак будівельників. Спостерігаємо дефіцит усіх фахівців”, – розповіла експертка.
За її словами, обсяги будівництва компанії дають змогу наростити штат працівників на третину, однак через дефіцит кадрів доводиться реструктуризувати бригади.
За даними групи компаній Greenville, ситуація з кадрами дещо вирівнялася порівняно з минулим роком, проте група також відчула дефіцит робочої сили і зайнялася переукомплектуванням будівельних бригад.
“Наразі дефіцит становить 40% – все це фахівці високої кваліфікації. Серед дефіцитних спеціальностей на ринку – електрики, кранівники, монолітники, різноробочі, фасадники”, – повідомила керівник проєктів групи компаній Greenville Наталія Дубик.
Водночас компанії Alliance Novobud вдалося збільшити штат на будівельних майданчиках завдяки розширенню видів робіт, що виконуються за рахунок власних трудових ресурсів. Крім того, у компанії відзначили зростання жіночого попиту на будівельні вакансії.
“Будівництво – здебільшого чоловіча сфера, але на тлі складної ситуації з пошуком працівників і загальною економічною ситуацією в країні є деяке зростання зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії маляра, пов’язані з оздобленням приміщень”, – розповіла директорка з управління персоналом Alliance Novobud Олександра Качан.
Опитані девелопери відзначили позитивну динаміку зміни зарплат будівельників. Так, в “Інтергал-Буд” і групі компаній Greenville зростання зарплат у жовтні 2023 року оцінили в 15-20% порівняно з весною, у групі “Ковальська” – до 25%. Загалом забудовники очікують подальшого зростання зарплат наступного року за умови стабільної економічної ситуації.
Водночас у компанії City One Development очікують посилення дефіциту кадрів у будівельній сфері після закінчення війни.
“Навіть після того, як фахівці, які зараз проходять службу в армії, повернуться до роботи, це все одно не зможе покрити той дефіцит кадрів і компенсувати попит на професійних фахівців будівельної галузі”, – вважає Новіков.
Аналогічну думку висловив співзасновник і керівний партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський. За його словами, стимулювання українців здобувати технічну освіту має стати пріоритетом державної політики.
“Поглиблення дефіциту в окремих висококваліфікованих професіях відбувається, зокрема, через малий попит на технічну освіту з боку молоді. Сьогодні гостро відчувається нестача монолітників, кранівників, малярів, електриків. Заохочення українців опановувати будівельні спеціальності має стати одним із пріоритетних завдань як на державному рівні, так і для приватного бізнесу. Система професійної освіти має зазнати докорінних змін. Не зайвим буде долучити до цього і приватних гравців, які готові створити щось на кшталт корпоративних закладів підготовки та сприяти оволодінню різними професіями тими, хто зголоситься”, – повідомив експерт.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародна організація з цукру (ISO) зробила перший прогноз щодо світового балансу цукру на 2023/2024 сезон (з жовтня по вересень).
Відповідно до опублікованого в четвер огляду, новий сезон на світовому ринку цукру буде дефіцитним.
Виробництво прогнозується на рівні 174,839 млн тонн проти 174,024 млн тонн у 2022/2023 сезоні, світове споживання – у 176,957 млн тонн проти 176,531 млн тонн відповідно.
Таким чином, дефіцит цукру на світовому ринку в майбутньому сезоні складе 2,118 млн тонн.
