Міжнародна організація з цукру (ISO) зробила перший прогноз щодо світового балансу цукру на 2023/2024 сезон (з жовтня по вересень).
Відповідно до опублікованого в четвер огляду, новий сезон на світовому ринку цукру буде дефіцитним.
Виробництво прогнозується на рівні 174,839 млн тонн проти 174,024 млн тонн у 2022/2023 сезоні, світове споживання – у 176,957 млн тонн проти 176,531 млн тонн відповідно.
Таким чином, дефіцит цукру на світовому ринку в майбутньому сезоні складе 2,118 млн тонн.
Національний банк України в серпневому інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту зведеного бюджету країни на 2024 рік з урахуванням грантів до 1281 млрд грн, або 16,8% ВВП порівняно з 811 млрд грн, або 10,5% ВВП у квітневому звіті.
“Дефіцити очікуються вищими, ніж у попередньому прогнозі, насамперед через більш тривалу тривалість безпекових ризиків, а відтак і необхідність значних видатків на сферу безпеки та оборони. З огляду на це, збільшено обсяги очікуваної міжнародної допомоги для фінансування інших видатків”, – вказує НБУ.
У новому звіті прогноз дефіциту зведеного бюджету з урахуванням грантів у 2025 році підвищено до 883 млрд грн, або 10,0% ВВП порівняно з 577 млрд грн, або 6,5% ВВП у квітневому звіті.
Минулого року, як нагадав НБУ, дефіцит зведеного бюджету з урахуванням грантів становив 845 млрд грн, або 16,3% ВВП. У II кварталі цього року він розширився до понад 233 млрд грн, а без урахування грантів у доходах – до 369 млрд грн, або понад 24% ВВП.
“У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26,3% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься до майже 20% ВВП у 2024 році та 12% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах”, – підсумував Нацбанк.
Він уточнив, що очікує скорочення грантів із 9,3% ВВП минулого року до 6,5% ВВП цього року, 2,9% ВВП – наступного і 1,8% ВВП – 2025 року.
“З огляду на значні дефіцити бюджету кілька років поспіль та їхнє фінансування переважно борговими коштами, а також зменшення грантової підтримки в середньостроковому періоді борг наблизиться до 100% ВВП”, – зазначив Нацбанк. Він пояснив, що збільшив співвідношення боргу та ВВП у цьому прогнозі порівняно з попереднім через перегляд припущень щодо розмірів дефіцитів у бік підвищення та грантової підтримки у бік зниження у 2024-2025 роках.
Зокрема, цього року НБУ очікує зростання держборгу з 78,4% ВП до 84,6% ВВП, наступного – до 96,6% ВВП і 2025 року – до 98,2% ВВП.
“Водночас такий високий рівень боргу матиме порівняно помірний тиск на бюджет найближчими роками, насамперед через отримання кредитних коштів на преференційних умовах – за низькими ставками та з відстроченим графіком сплати основних сум”, – вважає НБУ.
Дефіцит державного бюджету України в червні 2023 року зріс до 135,1 млрд грн із 88,3 млрд грн у травні та 32,6 млрд грн у квітні, повідомляється на сайті Міністерства фінансів у вівторок.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 130,8 млрд грн із 91,6 млрд грн у травні та 65,6 млрд грн у квітні.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в червні збільшилися незначно – до 376,4 млрд грн із 364,7 млрд грн у травні та 295,8 млрд грн у квітні.
За загальним фондом вони навіть трохи скоротилися – до 264,7 млрд грн із 277,7 млрд грн у травні, що однак більше за 229,7 млрд грн у квітні.
Як зазначив Мінфін, у червні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знизилися до 133,7 млрд грн зі 184 млрд грн у травні та 162,8 млрд грн у квітні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила 44,4 млрд грн, приблизно, як і в попередні два місяці.
Загалом за січень-червень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 784,3 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 407,6 млрд грн, або 93,5% розпису проти 95% за підсумками травня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1302,2 млрд грн, з яких 269,4 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці півроку держбюджет було виконано з дефіцитом 476,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – 532,7 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 931,8 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний раз заходів дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у червні приніс 17,5 млрд грн порівняно з 17,3 млрд грн у травні, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося з 9,9 млрд грн до 10,3 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,7 млрд грн (у травні – 28,5 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 15 млрд грн (14,1 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,5 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 2,3 млрд грн (28,5 млрд грн). Акцизний податок приніс держбюджету ще 8,8 млрд грн (9,5 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,6 млрд грн (2,5 млрд грн).
Уточнюється, що податкова перевиконала розпис на 1,1%, або на 8,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба – на 6,8%, або 2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в червні 2023 року зросли до 42,6 млрд грн із 38,5 млрд грн у травні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в червні 2023 року дещо скоротилися – до 140,2 млрд грн зі 142 млрд грн у травні та 193,4 млрд грн у квітні, а сумарно за пів року вони становили 879,1 млрд грн, або 82,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за шість місяців було отримано 285,7 млрд грн (за червень – 45,4 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 97,4 млрд грн (17,1 млрд грн), або $1963,8 млн і EUR640,9 млн (у червні – $319,7 млн і EUR136 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за півроку становили 593,4 млрд грн, зокрема в червні 94,8 млрд грн (у травні – 73,4 млрд грн). Основний обсяг забезпечила макрофінансова допомога ЄС – 357 млрд грн і кредит МВФ – 131,4 млрд грн.
Платежі з погашення держборгу в червні-2023 скоротилися до 48,3 млрд грн із 55,1 млрд грн у травні, тоді як з обслуговування – до 33 млрд грн із 45,7 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Дефіцит потужності в енергосистемі на неділю відсутній і наразі не прогнозується, споживання нижче за показники суботи, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її щоденним оновленням у Телеграм-каналі, через відсутність дефіциту ліміти споживання областям не доводили, але в разі зміни ситуації в енергосистемі та різкого зростання споживання застосування відключень можливе.
У НЕК зазначили, що працюють усі види електростанцій, імпорт незначний.
Крім того, в “Укренерго” зазначили, що вчора енергетикам вдалося зменшити обсяг мережевих обмежень в Одесі та Одеському районі, але в місті все ще діють відключення за графіком.
ДТЕК у своєму Телеграм-каналі в неділю також зазначив, що в Одесі та Одеському районі продовжуватимуть діяти графіки стабілізаційних відключень через мережеві обмеження.
Водночас “ДТЕК Одеські електромережі” у Facebook попередили, що вранці 27 лютого енергетики проводитимуть перепідключення високовольтного обладнання, що допоможе надалі усунути мережеві обмеження для Одеси й Одеського району.
“У період з 04.00 до 05.00 можливі перерви в електропостачанні в Приморському та Київському районах міста”, – ідеться в повідомленні.
Низка обленерго, зокрема, “Прикарпаттяобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Полтаваобленерго”, “Сумиобленерго”, “Чернівціобленерго”, а також ДТЕК щодо своїх операторів на неділю анонсували день безлімітного споживання електроенергії – 15-й день поспіль.
Як повідомлялося з посиланням на голову НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького, енергопостачання Одеси з вечора суботи покращилося завдяки завершенню відновлювальних робіт.
“Від сьогоднішнього вечора в Одесі більше світла. Дякую моїм колегам за тижні наполегливої праці над складними пошкодженнями після ракетних і дронових атак. Користуйтеся дбайливо”, – написав він у суботу у Facebook.
“Укренерго” 4 лютого повідомило про масштабну аварію в магістральній мережі на Одещині, що сталася через відмову обладнання, яке неодноразово відновлювали після російських атак. Мережевий оператор попередив про триваліші обмеження електропостачання Одеси та прилеглих районів.
Одеса та Одеський район останніми днями були серед нечисленних регіонів, де енергопостачання лімітувалося, тоді як у решті України останні два тижні ситуація відносно стабільна.
Адаптація української олійноекстракційної галузі до нових реалій з дефіцитом електроенергії та віяловими відключеннями живлення неминуча, оскільки підприємствам вигідніше забезпечити себе автономною електрогенерацією, ніж зазнавати збитків через простій дорогого устаткування, вважає трейдер з олійних культур групи компаній “Прометей” Володимир Бондарук.
“Безумовно, на галузь вплинули російські ракетні обстріли і запроваджені графіки відключень світла: наприклад, один завод у Тернопільській області повідомляв про зменшення валової переробки на 15% через проблеми з подачею електроенергії. Але так чи інакше адаптація до нових реалій неминуча, тому що тут працює чиста математика, коли вартість генератора незрівнянно менша за збитки від простою заводу”, – розповів він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Бондарук уточнив, що багато олійноекстракційних заводів (ОЕЗи) вже забезпечили себе автономною електрогенерацією, завдяки чому можуть працювати з достатнім завантаженням. Побічно про їхню повноцінну роботу свідчить те, що конкуренти “Прометея” продовжують активно закуповувати насіння соняшнику для переробки, завдяки чому ціни на нього на внутрішньому ринку продовжують зростати.
“Ми спостерігаємо стабільне зростання цін на сировину з початку сезону, і навіть планові/аварійні відключення електроенергії цьому не завадили. Таким чином, є підстави вважати, що маржинальність переробки все ще дає змогу зацікавити фермера до продажу сировини за привабливою ціною навіть в умовах часткової втрати продуктивності підприємствами галузі”, – уточнив Бондарук.
Експерт також зазначив, що олійноекстракційні підприємства доцільно постачати генераторами, оскільки вони не можуть повноцінно працювати в умовах стабілізаційних відключень живлення, а потребують безперебійної подачі електрики протягом усього робочого дня.
“Я підтримую контакт із великим агрохолдингом із трьома ОЕЗами, які сумарно переробляють до 4 тис. тонн соняшнику на добу, що є одним із найкращих показників у країні. Так от, вони зараз повністю автономні і повністю завантажені, тому що на початку січня встановили генератори і фактично компенсують брак електроенергії в стаціонарній мережі без втрати продуктивності. А ось, наприклад, великий ОЕЗ у Вінницькій області працює в кращому разі на 60% довоєнної потужності через брак енергії”, – розповів трейдер в інтерв’ю.
Іншою альтернативою купівлі генераторів Бондарук назвав перехід роботи ОЕЗів у режим доопрацювання соняшнику до експортних кондицій і продажу за кордон, що містить операції доочищення, досушування та сепарації від амброзії, домішки якої в насінні соняшнику неприпустимі відповідно до європейських норм.
“Досить великий ОЕЗ у Миколаївській області, який може переробляти 500-700 тонн соняшнику на добу і мав значні перебої з електропостачанням, перебудував потужності для доопрацювання сировини та подальшого експорту готового для олійноекстракції соняшнику. Тобто вони зрозуміли, що безперебійний “краш” (переробку) у себе забезпечити вони не зможуть, і прийняли рішення купувати соняшник і доводити його до експортних кондицій”, – уточнив трейдер.
При цьому, за його словами, група компаній “Прометей” ні на день не зупиняла закупівлі сировини, незважаючи на проблеми з електропостачанням.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Засновником і власником ГК “Прометей” є Рафаель Гороян.
