Дефіцит професійних кадрів на будмайданчиках України становить до 50% як технічних, так і робітничих спеціальностей, водночас розмір заробітних плат показує позитивну динаміку, випливає з опитування девелоперів, проведеного агентством “Інтерфакс-Україна”.
“Потреба в людях на будмайданчиках тільки збільшується, оскільки будівельний ринок поступово відновлюється, роботи тривають, обсяги будівництва нарощуються. Але війна триває, як і мобілізація до лав ЗСУ, тож це, безумовно, відбивається і на ринку праці. Загалом можна констатувати: рівень зайнятих на будівництві робітників становить близько 40% від довоєнного часу”, – розповів директор з маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
За його словами, серед найбільш затребуваних спеціальностей – зварювальники, машиністи баштових кранів і спеціалізованої будтехніки, альпіністи монтажників-висотників. Крім того, відчувається дефіцит рядових будівельників і різноробочих, зазначив Новіков.
Як повідомила виконавчий директор групи “Ковальська” Ольга Пилипенко, понад 70% відкритих вакансій групи належать до робітничих спеціальностей, найбільше – бетонщиків, арматурщиків, електриків.
“Сьогодні кількість робітників становить уже близько 50%. З урахуванням загального падіння попиту цей обсяг робочої сили перебуває в крихкому балансі, який може бути порушений при збільшенні обсягів будівництва”, – пояснила вона.
Брак робочої сили на будмайданчиках компанії “Інтергал-Буд” відчули восени знову після початку повномасштабної війни, повідомила її комерційний директор Анна Лаєвська.
“На початку повномасштабної війни ми відчули брак робітників на будмайданчиках, проте ситуацію вдалося врегулювати досить швидко. І до травня 2023 року дефіциту робочої сили практично не спостерігалося. Але в останні кілька місяців ми констатуємо брак будівельників. Спостерігаємо дефіцит усіх фахівців”, – розповіла експертка.
За її словами, обсяги будівництва компанії дають змогу наростити штат працівників на третину, однак через дефіцит кадрів доводиться реструктуризувати бригади.
За даними групи компаній Greenville, ситуація з кадрами дещо вирівнялася порівняно з минулим роком, проте група також відчула дефіцит робочої сили і зайнялася переукомплектуванням будівельних бригад.
“Наразі дефіцит становить 40% – все це фахівці високої кваліфікації. Серед дефіцитних спеціальностей на ринку – електрики, кранівники, монолітники, різноробочі, фасадники”, – повідомила керівник проєктів групи компаній Greenville Наталія Дубик.
Водночас компанії Alliance Novobud вдалося збільшити штат на будівельних майданчиках завдяки розширенню видів робіт, що виконуються за рахунок власних трудових ресурсів. Крім того, у компанії відзначили зростання жіночого попиту на будівельні вакансії.
“Будівництво – здебільшого чоловіча сфера, але на тлі складної ситуації з пошуком працівників і загальною економічною ситуацією в країні є деяке зростання зацікавленості в роботі на будмайданчиках з боку жінок. Найчастіше це професії маляра, пов’язані з оздобленням приміщень”, – розповіла директорка з управління персоналом Alliance Novobud Олександра Качан.
Опитані девелопери відзначили позитивну динаміку зміни зарплат будівельників. Так, в “Інтергал-Буд” і групі компаній Greenville зростання зарплат у жовтні 2023 року оцінили в 15-20% порівняно з весною, у групі “Ковальська” – до 25%. Загалом забудовники очікують подальшого зростання зарплат наступного року за умови стабільної економічної ситуації.
Водночас у компанії City One Development очікують посилення дефіциту кадрів у будівельній сфері після закінчення війни.
“Навіть після того, як фахівці, які зараз проходять службу в армії, повернуться до роботи, це все одно не зможе покрити той дефіцит кадрів і компенсувати попит на професійних фахівців будівельної галузі”, – вважає Новіков.
Аналогічну думку висловив співзасновник і керівний партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський. За його словами, стимулювання українців здобувати технічну освіту має стати пріоритетом державної політики.
“Поглиблення дефіциту в окремих висококваліфікованих професіях відбувається, зокрема, через малий попит на технічну освіту з боку молоді. Сьогодні гостро відчувається нестача монолітників, кранівників, малярів, електриків. Заохочення українців опановувати будівельні спеціальності має стати одним із пріоритетних завдань як на державному рівні, так і для приватного бізнесу. Система професійної освіти має зазнати докорінних змін. Не зайвим буде долучити до цього і приватних гравців, які готові створити щось на кшталт корпоративних закладів підготовки та сприяти оволодінню різними професіями тими, хто зголоситься”, – повідомив експерт.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародна організація з цукру (ISO) зробила перший прогноз щодо світового балансу цукру на 2023/2024 сезон (з жовтня по вересень).
Відповідно до опублікованого в четвер огляду, новий сезон на світовому ринку цукру буде дефіцитним.
Виробництво прогнозується на рівні 174,839 млн тонн проти 174,024 млн тонн у 2022/2023 сезоні, світове споживання – у 176,957 млн тонн проти 176,531 млн тонн відповідно.
Таким чином, дефіцит цукру на світовому ринку в майбутньому сезоні складе 2,118 млн тонн.
Національний банк України в серпневому інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту зведеного бюджету країни на 2024 рік з урахуванням грантів до 1281 млрд грн, або 16,8% ВВП порівняно з 811 млрд грн, або 10,5% ВВП у квітневому звіті.
“Дефіцити очікуються вищими, ніж у попередньому прогнозі, насамперед через більш тривалу тривалість безпекових ризиків, а відтак і необхідність значних видатків на сферу безпеки та оборони. З огляду на це, збільшено обсяги очікуваної міжнародної допомоги для фінансування інших видатків”, – вказує НБУ.
У новому звіті прогноз дефіциту зведеного бюджету з урахуванням грантів у 2025 році підвищено до 883 млрд грн, або 10,0% ВВП порівняно з 577 млрд грн, або 6,5% ВВП у квітневому звіті.
Минулого року, як нагадав НБУ, дефіцит зведеного бюджету з урахуванням грантів становив 845 млрд грн, або 16,3% ВВП. У II кварталі цього року він розширився до понад 233 млрд грн, а без урахування грантів у доходах – до 369 млрд грн, або понад 24% ВВП.
“У 2023 році дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах очікується на рівні попереднього року – понад 26,3% ВВП. Надалі завдяки нарощуванню доходів він звужуватиметься до майже 20% ВВП у 2024 році та 12% ВВП у 2025 році без урахування грантів у доходах”, – підсумував Нацбанк.
Він уточнив, що очікує скорочення грантів із 9,3% ВВП минулого року до 6,5% ВВП цього року, 2,9% ВВП – наступного і 1,8% ВВП – 2025 року.
“З огляду на значні дефіцити бюджету кілька років поспіль та їхнє фінансування переважно борговими коштами, а також зменшення грантової підтримки в середньостроковому періоді борг наблизиться до 100% ВВП”, – зазначив Нацбанк. Він пояснив, що збільшив співвідношення боргу та ВВП у цьому прогнозі порівняно з попереднім через перегляд припущень щодо розмірів дефіцитів у бік підвищення та грантової підтримки у бік зниження у 2024-2025 роках.
Зокрема, цього року НБУ очікує зростання держборгу з 78,4% ВП до 84,6% ВВП, наступного – до 96,6% ВВП і 2025 року – до 98,2% ВВП.
“Водночас такий високий рівень боргу матиме порівняно помірний тиск на бюджет найближчими роками, насамперед через отримання кредитних коштів на преференційних умовах – за низькими ставками та з відстроченим графіком сплати основних сум”, – вважає НБУ.
Дефіцит державного бюджету України в червні 2023 року зріс до 135,1 млрд грн із 88,3 млрд грн у травні та 32,6 млрд грн у квітні, повідомляється на сайті Міністерства фінансів у вівторок.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 130,8 млрд грн із 91,6 млрд грн у травні та 65,6 млрд грн у квітні.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в червні збільшилися незначно – до 376,4 млрд грн із 364,7 млрд грн у травні та 295,8 млрд грн у квітні.
За загальним фондом вони навіть трохи скоротилися – до 264,7 млрд грн із 277,7 млрд грн у травні, що однак більше за 229,7 млрд грн у квітні.
Як зазначив Мінфін, у червні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знизилися до 133,7 млрд грн зі 184 млрд грн у травні та 162,8 млрд грн у квітні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила 44,4 млрд грн, приблизно, як і в попередні два місяці.
Загалом за січень-червень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 784,3 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 407,6 млрд грн, або 93,5% розпису проти 95% за підсумками травня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1302,2 млрд грн, з яких 269,4 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці півроку держбюджет було виконано з дефіцитом 476,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – 532,7 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 931,8 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний раз заходів дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у червні приніс 17,5 млрд грн порівняно з 17,3 млрд грн у травні, при цьому відшкодування ПДВ збільшилося з 9,9 млрд грн до 10,3 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,7 млрд грн (у травні – 28,5 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб і військовий збір – 15 млрд грн (14,1 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,5 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 2,3 млрд грн (28,5 млрд грн). Акцизний податок приніс держбюджету ще 8,8 млрд грн (9,5 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,6 млрд грн (2,5 млрд грн).
Уточнюється, що податкова перевиконала розпис на 1,1%, або на 8,4 млрд грн, тоді як Держмитслужба – на 6,8%, або 2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в червні 2023 року зросли до 42,6 млрд грн із 38,5 млрд грн у травні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в червні 2023 року дещо скоротилися – до 140,2 млрд грн зі 142 млрд грн у травні та 193,4 млрд грн у квітні, а сумарно за пів року вони становили 879,1 млрд грн, або 82,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за шість місяців було отримано 285,7 млрд грн (за червень – 45,4 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 97,4 млрд грн (17,1 млрд грн), або $1963,8 млн і EUR640,9 млн (у червні – $319,7 млн і EUR136 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за півроку становили 593,4 млрд грн, зокрема в червні 94,8 млрд грн (у травні – 73,4 млрд грн). Основний обсяг забезпечила макрофінансова допомога ЄС – 357 млрд грн і кредит МВФ – 131,4 млрд грн.
Платежі з погашення держборгу в червні-2023 скоротилися до 48,3 млрд грн із 55,1 млрд грн у травні, тоді як з обслуговування – до 33 млрд грн із 45,7 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
