Фінансова, гуманітарна та технічна допомога Японії Україні вже перевищила 7,6 млрд дол. США, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
“Україна вдячна всім країнам “Групи семи”, особливо Японії, яка цього року головує в G7, за послідовну позицію на підтримку територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. Ми вдячні Японії за її принципову позицію в структурах ООН, зокрема, на посаді непостійного члена Ради Безпеки. Україна вдячна Японії за безпрецедентні рішення щодо надання нелетальної військової допомоги, за прийом українських евакуйованих. Ми безмірно вдячні за фінансову, гуманітарну та технічну допомогу Японії, яка вже перевищила 7,6 млрд дол. США”, – сказав спікер українського парламенту у своїй заяві на прес-конференції в Національному прес-клубі Японії в четвер.
Стефанчук також висловив подяку японській стороні за послідовну співпрацю з українськими та іноземними партнерами щодо притягнення агресора до відповідальності.
“Розслідування Міжнародного суду ООН, Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, Міжнародний центр для покарання за злочин агресії в Гаазі, Реєстр шкоди, завданої агресією, та Компенсаційний фонд – основні інструменти на цьому шляху. Росія має бути зупинена. Злочинці мають усвідомлювати, що покарання – невідворотне”, – наголосив він.
Крім того, очільник ВР зауважив, що Україна розраховує на підтримку Японії не лише в часи війни, а й за часів миру, оскільки Україні буде необхідна допомога та інвестиції для післявоєнної відбудови зруйнованого господарства.
“Ми також хотіли б використати неймовірний досвід Японії з відновлення після воєн і стихійних лих. Тому радий вітати японські урядові структури та компанії в Україні для спільної роботи”, – додав спікер.
Як повідомлялося, 6-10 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває з робочим візитом у Японії. У Токіо спікер візьме участь у парламентському саміті країн “Великої сімки” (G7). Він запрошений як спеціальний гість саміту. Програма візиту передбачає низку двосторонніх зустрічей і виступ Стефанчука перед учасниками парламентського саміту G7.
Робочий візит спікера українського парламенту відбувається на тлі активного діалогу з Японією щодо підтримки України у протидії російському агресору (2023 року Японія головує в “Групі Семи”).
Серед головних цілей візиту – посилення допомоги Україні з боку країн “Великої сімки”, доповнення зусиль президента й уряду України та розширення співпраці з парламентами країн G7.
Крім того, метою є зміцнення двосторонніх відносин між Японією та Україною і розширення співпраці.
Державний секретар США Ентоні Блінкен під час свого візиту до Києва в середу, 6 вересня, оголосить про нову допомогу для України на суму понад $1 млрд, повідомляє CNN із посиланням на високопоставленого чиновника Держдепартаменту.
Як пише CNN, держсекретар США прибув до Києва в середу для зустрічей із ключовими українськими офіційними особами, включно з президентом Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
Також телеканал зазначає, що візит Блінкена дає можливість США та Україні об’єднатися перед Генеральною Асамблеєю ООН (ГА ООН), яка відбудеться пізніше цього місяця, заявив журналістам високопоставлений представник Держдепартаменту, який подорожує з Блінкеном.
“В українців є важлива місія в Нью-Йорку – продовжувати пояснювати своїм союзникам і партнерам по всьому світу, що відбувається, і їхню постійну потребу в підтримці. І для нас важливо продовжувати очолювати ці глобальні зусилля з їхньої підтримки. Мати можливість проконсультуватися і домовитися до того, як ми доберемося до Нью-Йорка, дуже, дуже важливо”, – сказав чиновник.
За даними ЗМІ, Блінкен прибув до Києва в середу вранці після нічної поїздки потягом із Польщі. Це його третій візит до столиці України після повномасштабного вторгнення Росії.
Влада Узбекистану та США має намір продовжити координацію надання гуманітарної допомоги Афганістану.
Питання взаємодії з афганської проблематики обговорили в Ташкенті спеціальний представник президента Узбекистану з Афганістану Ісматулла Іргашев та старший стаффер Комітету з міжнародних відносин Сенату США Шарлотта Олдхем-Мур.
Представниця Сенату особливо наголосила на необхідності створення в Афганістані уряду на основі широкого представництва, а також координації зусиль країн Центральної Азії та світової спільноти щодо забезпечення прав жінок і дівчат у цій країні.
Японія надасть Україні допомогу в розмірі до $7 млрд, повідомив прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішида, виступаючи онлайн на 3-му саміті міжнародної Кримської платформи в Києві.
“Японія буде постійно забезпечувати (Україні – ІФ-У) різноманітну допомогу в розмірі до 7 млрд американських доларів залежно від потреб”, – заявив він.
Крім того, Японія скористається своїм досвідом і знаннями в галузі повоєнного відновлення і відновлення після природних катастроф для забезпечення допомоги, зазначив він.
Кішида вкотре повторив, що Японія послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, включно з Кримом, а також продовжить тісно співпрацювати з міжнародним співтовариством, зокрема з країнами “G-7”, і долучається до санкцій проти Росії, забезпечуючи постійну підтримку Україні.
“Я відвідував Київ і Бучу в березні поточного року і став свідком трагедії на власні очі. Це підтвердило мою переконаність у тому, що агресія Росії проти України є надзвичайним актом, що порушує основи міжнародного порядку”, – сказав він.
Як наголосив Кішида, “Японія на боці народу України для того, щоб забезпечити мир і заново повернути його на прекрасну українську землю”.
Республіка Корея збільшить у 2023 році обсяги наданої Україні військової та гуманітарної допомоги, сказав на брифінгу після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у суботу в Києві президент Кореї Юн Сок Йоль.
“Минулого року ми надавали і бронежилети, і шоломи, і іншу необхідну амуніцію. Сподіваємося, що цього року рівень нашої допомоги буде набагато більшим”, – сказав він.
За словами президента, “у травні я і президент Зеленський домовилися про постачання необхідного обладнання для таких цілей, як, наприклад, гуманітарне розмінування, і ми продовжуємо це робити. Уряд Республіки Корея виділив минулого року 100 млн доларів на підтримку України. Цього року ця підтримка становитиме 150 млн. доларів”.
“Також ми плануємо збільшувати допомогу Україні у відновленні системи освіти. Минулого року… ми вирішили допомогти у відновленні зруйнованих шкіл. Також ми хотіли б надати Україні підтримку для майбутніх поколінь за допомогою стипендії двох президентів”, – сказав Юн Сок Йоль.
За його словами, “зараз ситуація в Україні схожа на ситуацію в Кореї 70 років тому”. “Близько 70 років тому Республіка Корея теж зазнала незаконного вторгнення Північної Кореї. Було окуповано близько 90% території нашої Кореї, і ми зіткнулися із загрозою зникнення як держави. Однак завдяки нашим військовим і цивільним, які їм допомагали максимально, ми змогли зупинити окупанта і вигнати їх із нашої землі”, – сказав президент.
“Ми ознайомилися з Формулою миру, яку нам надали, і справді вважаємо, що її необхідно виконати. Особливо з огляду на те, що Корея намагається відігравати роль посередника в мирних самітах і зустрічах країн, що належать до так званого Глобального Півдня”, – сказав також корейський президент.
Дводенний саміт ЄС відкриється в четвер у Брюсселі.
“Ми ще рішучіше підтвердимо нашу прихильність підтримці України стільки, скільки буде потрібно, зокрема за допомогою стійкої фінансової та військової допомоги. Ми також повинні обговорити, як ще більше посилити міжнародну підтримку української формули миру”, – написав голова Європейської ради Шарль Мішель у листі-запрошенні главам держав і урядів країн ЄС на європейську зустріч у верхах.
На засіданні Євроради у зв’язку з обговоренням України може бути порушена і тема останніх подій у Росії. Під час підготовки саміту це питання не порушували, тому “великих очікувань” від його розгляду немає, повідомив журналістам високопосадовець ЄС, який коментував їм порядок денний на умові анонімності напередодні зустрічі.
Водночас джерело сказало, що ЄС продовжить роботу над тим, як використовувати заморожені російські активи з метою допомоги у відновленні України. Однак, підкреслило воно, це складне і неоднозначне питання.
“Будуть дебати. Не знаю, яким буде підсумок. У будь-якому разі тема дуже суперечлива, дуже технічна, і є ціла серія побічних ефектів”, – продовжив функціонер ЄС.
За його словами, розв’язання цього завдання вимагає обережності та узгодження з країнами G7, оскільки “це здається простим, але є ціла низка наслідків”.
“Ми не можемо робити все, що захочемо. Не можна взяти (чужі) гроші і покласти їх у свій гаманець. Ми дотримуємося принципів правової держави. Коли заморожують активи, треба мати можливість повернути їх, щойно припиниться інкримінована поведінка. Таким чином, треба бути в змозі повернути ці гроші: весь авуар і відсотки на нього”, – пояснило високопоставлене джерело.
“Ось чому це складно”, – зазначило воно, додавши, що такі санкції – це сигнал усім, включно з інвесторами, і деякі інвестори поставлять собі запитання, що може бути з їхніми коштами, якщо вони потраплять до санкційного списку. “Тобто треба думати про побічні ефекти цих заходів”, – заявив співрозмовник журналістів.
Єврочиновник вказав на юридичні складнощі цієї проблеми, пояснивши, що можна ухвалити непродумане рішення, а потім підуть судові позови, і це суперечило б бажаній меті.
Мішель у своєму посланні керівникам країн ЄС також повідомив: “Нашій зустрічі передуватиме обід із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, з яким ми можемо обмінятися думками щодо питань глобальної та європейської безпеки”.
Глава Євроради нагадав, що 2022 року у Версалі лідери держав-членів ЄС “вирішили взяти на себе більшу відповідальність за європейську безпеку та оборону”. Тепер, вважає він, “настав час оцінити, чого ми досягли, і обговорити, як прискорити нашу роботу, щоб виконати взяті на себе зобов’язання”.
На засіданні Європейської ради відбудеться обмін думками про економічне становище союзу. “Я хотів би, щоб ми оцінили прогрес у підвищенні нашої конкурентоспроможності, зміцненні нашої економічної бази та підвищенні нашої економічної безпеки і стійкості, обміркувавши подальші дії, які можуть знадобитися”, – написав Мішель у листі-запрошенні.
Лідери ЄС розглянуть міграційну ситуацію. Згадавши нещодавню трагічну корабельну аварію з мігрантами в Середземному морі, голова Євроради назвав це “суворим нагадуванням про те, що необхідно продовжувати невпинно працювати над вирішенням європейської міграційної проблеми”.
Глави держав і урядів країн ЄС знову звернуть свою увагу на КНР. “Що стосується Китаю, ми дамо додаткові вказівки після наших дебатів у жовтні та дебатів, проведених міністрами закордонних справ у травні. Це буде можливість підтвердити нашу єдину позицію щодо Китаю”, – зазначив Мішель.
Він перерахував ще низку питань зовнішньої політики, які, на його думку, заслуговують на увагу вищого керівництва Євросоюзу. Це майбутній саміт Європейський союз – Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського басейну, відносини ЄС з партнерами в країнах південного сусідства і події на Західних Балканах.
