Україна від початку 2024 року експортувала через дунайські порти 3,7 млн тонн вантажів, з яких 2,5 млн тонн – це зернові та олія, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Незважаючи на рекордні обсяги Українського морського коридору, дунайські порти мають потенціал зростання”, – зазначив він.
За словами Кубракова, зокрема, Українське Дунайське пароплавство почало пропонувати доставку контейнерів у дунайські порти Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та румунський порт Констанца в обхід кордону з Польщею.
Агентство “Інтерфакс-Україна” не має порівняльної інформації про обсяг експорту через порти на Дунаї за аналогічний період 2023 року, проте відомо, що в лютому минулого року вони обробили 2,2 млн тонн вантажів, у березні – 2,8 млн тонн, а всього за рік – 29 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль напередодні заявив про намір України розширити експортну спроможність дунайського кластеру з 33 млн тонн вантажів у 2023 році до 35-40 млн тонн.
Україна в рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань за Конвенцією Еспо на полях Дев’ятої наради сторін Конвенції Еспо закрила 20-річну суперечку з Румунією щодо виконання її вимог під час будівництва каналу “Дунай – Чорне море”, – повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Ми виконали “домашню роботу” і подолали довгий шлях щодо приведення у відповідність до проєкту вимог Конвенції. Адже Україні не байдужі добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він у Facebook з наради в Женеві.
Стрілець подякував міністру довкілля, водних і лісових ресурсів Румунії Мірчу Фешету (Mircea Fechet) за підтримку цього історичного рішення та міністру довкілля Молдови Йорданці Йордановій (Iordanca Iordanov) за фахове та дипломатичне головування на засіданні Наради сторін Конвенції.
Український міністр додав, що українській делегації в Женеві також вдалося домогтися ще двох перемог, серед яких відмова обрати представника Білорусі в робочі органи Конвенції Еспо, яку підтримали 34 країни.
“На 43-й сесії Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Москву позбавили статусу приймаючої сторони Метеорологічного центру “Схід” програми EMEP. За це проголосували 33 країни з 35 країн-учасниць. Тепер міжнародний природоохоронний науковий центр базуватиметься в Інституті Йожефа Стефана в Любляні, Словенія. Розраховуємо, що скоро він працюватиме в Українському гідрометцентрі!” – написав також Стрілець.
Конвенція Еспо – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року і названа так за назвою фінського міста Еспо (або Еспоо), де її було підписано 1991 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проєктів має проводитися не тільки всередині держави, а й у суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Як повідомлялося, у серпні 2004 року президент України Леонід Кучма відкрив рух першою частиною каналу. Водночас Європейська Комісія 1 вересня висловила протест Україні у зв’язку з продовженням робіт з будівництва каналу в дельті Дунаю, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Єврокомісія закликала Київ припинити будівництво, поки не буде проведено експертизу впливу, який цей канал може мати на природу в дельті річки. Крім цього, Румунія заявила, що оскаржить спорудження каналу.
Згідно з рішенням президента України Віктора Ющенка в червні 2005 року були припинені роботи з поглиблення каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, для проведення експертизи. Експертиза комісії Міністерства охорони навколишнього середовища України встановила, що канал не завдає шкоди природі.
МЗС України наголошувало, що Україна виходить із того, що відновлення судноплавства в нижньому Дунаї є суверенним правом держави і спрямоване на відновлення ситуації, яка історично існувала в цьому регіоні до 1994 року.
Українська сторона тоді заявляла, що її позиція підтверджена міжнародними експертами під час візиту на безпосереднє місце робіт у дельті Дунаю. Так, від початку відновлювальних робіт нижній Дунай відвідали представники Рамсарської, Бернської, Орхузької конвенцій, конвенції Еспо, міжнародної комісії із захисту річки Дунай, Європейської комісії, Ради Європи, Всесвітнього фонду дикої природи. Рекомендації місії містили три основні вимоги до України: не розпочинати роботи другого етапу проєкту до завершення оцінки впливу на навколишнє середовище від реалізації другого етапу; проведення громадських слухань щодо екологічних наслідків від реалізації проєкту; проведення системного моніторингу стану довкілля під час реалізації проєкту, до якого мають бути залучені міжнародні експерти та представники Румунії. За інформацією МЗС, Україна виконала всі три вимоги.
Проте суперечка продовжилася, і Україна також висувала зустрічні вимоги до Румунії за Конвенцією Еспо щодо реалізації нею своїх проєктів у дельті Дунаю.
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-листопад 2023 року сягнув 29,4 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року (14,5 млн тонн), повідомив голова ДП “Адміністрація морських портів України” Юрій Литвин на підсумковій зустрічі команди Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури у вівторок.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 11 місяців цього року збільшилася на 68,6% – з 8,944 тис. до 13,045 тис., тоді як за 11 місяців 2021 року їх було 3,252 тис.
Керівник АМПУ уточнив, що в структурі вантажообігу майже половина – 14,1 млн тонн – припала на зерно, ще 2,6 млн тонн – рослинна олія, 1,9 млн тонн – нафтопродукти, 1,7 млн тонн – руда, а ще 9 млн тонн – інші вантажі.
Він також зазначив, що за 11 міс. -2023 у дунайських портах відкрито 23 нових термінали і 20 нових точок для перевалки вантажів, а також збільшено кількість лоцманів із 14 до 78 осіб.
На конференції зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ в чорноморських портах “Великої Одеси” (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, станом на листопад опрацював 6,4 млн тонн вантажів, зокрема 4 млн тонн – у листопаді.
Литвин додав, що за підсумками 11 місяців 2023 року всіма портами України перевантажено 52,8 млн тонн вантажів проти 45,6 млн тонн у 2022 році, зокрема експортних – 47,9 млн тонн, імпортних – 4,6 млн тонн.
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-жовтень 2023 року становив 27,6 млн тонн, що в 2,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 року (12,6 млн тонн), повідомив глава ДП “Адміністрація морських портів України” Юрій Литвин.
На “Інфраструктурному дні 2023 року” Європейської бізнес асоціації в Києві в п’ятницю він нагадав, що за 10 місяців 2021 року вантажообіг у дунайських портах становив лише 4,4 млн тонн.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 10 місяців цього року збільшилася на 54,3% до 10 місяців минулого – з 7,780 тис. до 12,005 тис., тоді як за 10 місяців 2021 року їх було 2,897 тис.
Очільник АМПУ уточнив, що з 40 млн тонн вантажів за 10 місяців цього і минулого років 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на рослинну олію, 2,6 млн тонн – на нафтопродукти і 12,4 млн тонн – на інші вантажі.
На “Інфраструктурному дні” також зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ до чорноморських портів “Великої Одеси” (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, у жовтні забезпечив експорт 1,994 млн тонн, а від початку листопада – уже 1,591 млн тонн порівняно з 0,278 млн тонн у вересні та лише 0,06 млн тонн у серпні.
Кількість суден у порту “Ізмаїл” (Одеська обл.), за даними застосунку для моніторингу військово-морського руху Marine Traffic, збільшилася до 111 у понеділок проти 48 минулого тижня. Очікується прибуття 33 суден.
Кількість суден у порту “Рені” в понеділок збільшилася до 33 суден проти 12 минулого тижня. Очікується прибуття 11 суден.
Водночас минулої середи кількість суден у порту “Ізмаїл” – 60 – у порту “Ізмаїл” і в порту “Рені” – 13. У суботу в порту “Ізмаїл” було вже 72 судна, тоді як у “Рені” скоротилося до шести.
Для порівняння в російському порту “Новоросійськ” кількість суден залишилася незмінною – 136 нинішнього понеділка проти 137 минулого тижня, очікується прибуття 72 суден.
Порти Великої Одеси після припинення “зернової ініціативи” роботу не відновили.
Раніше повідомлялося, що внаслідок російської нічної атаки в середині минулого тижня на морський порт “Ізмаїл” та інфраструктуру “Українського Дунайського пароплавства” знищено 40 тис. тонн зерна, на яке очікували країни Африки, Китай та Ізраїль.
Крім того, було пошкоджено або зруйновано близько 10 житлових будинків, 15 квартир, будівлі готелю та офісу “Українського Дунайського пароплавства”, навчальний заклад.
Після атаки в ніч на середу минулого тижня два судна, що прямували в порт “Ізмаїл” під завантаження, відмовилися швартуватися.
Як повідомлялося, Україна оголосила про військову загрозу для судноплавання в акваторії шести російських портів на Чорному морі.
Міністерство оборони України оприлюднило заяву, в якій попереджає, що всі судна, які з 21 липня прямуватимуть до портів Російської Федерації або окупованих українських портів, можуть розглядатися як такі, що перевозять вантажі військового призначення.
Крім того, згідно з попередженням, судноплавство в районах Північно-східної частини Чорного моря і Керч-Єнікальською протокою України заборонено як небезпечне, з 05:00 20 липня 2023 року.
Напередодні Міністерство оборони РФ оголосило, що всі судна, незалежно від прапора, що прямуватимуть до українських портів з опівночі, 20 липня, Росія розглядатиме як такі, що залучені до військового конфлікту.
Україна в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова в румунському Галаці позначила серед пріоритетних напрямів роботи для збільшення українського експорту реалізацію потенціалу Дунаю і пунктів пропуску на кордоні з Румунією, повідомив віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
“Сьогодні в румунському Галаці в рамках зустрічі Україна – США – Єврокомісія – Румунія – Молдова працювали над шляхами збільшення українського експорту. Румунська частина Дунаю в умовах обмеженого судноплавства важлива для переорієнтації експорту”, – написав він у Facebook.
За його словами, ключові напрямки роботи – прискорення проходження суднами каналів, збільшення пропускної спроможності на каналі Суліна та організація додаткових місць для здійснення рейдової перевалки суден біля румунського порту Констанца.
Віце-прем’єр зазначив, що для реалізації зазначених планів потрібні інвестиції. Для їх залучення ведеться робота з європейськими партнерами, зокрема, щодо включення української частини Дунаю до карт Транс’європейської мережі внутрішніх навігаційних шляхів (TEN-T).
“Це – одна з важливих умов для повноцінної роботи бізнесу на ринку українських дунайських перевезень”, – підкреслив він.
Кубраков додав, що з румунською стороною також ведеться робота над повноцінним запуском вантажних перевезень на автомобільних пунктах пропуску на кордоні з Румунією “Красноїльськ – Вікову де Сус” і “Дяківці – Раковець”. У планах збільшення пропускної спроможності “Порубне – Сірет” щонайменше на 20% і відкриття ще двох нових пунктів пропуску, ідеться в повідомленні.
У напрямку залізничних перевезень ведеться активна робота, як на румунському, так і молдовському напрямках, вказав також віце-прем’єр. Він нагадав про відновлення руху на кордоні з Румунією пасажирських поїздів на ділянці Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй, а також повідомив про роботи з відновлення пасажирського руху в пункті пропуску “Тересва”.
Як повідомлялося на засіданні Офісу експортерів при УЗ, заплановано також низку заходів збільшення обсягу перевалки вантажів у напрямку порту “Ізмаїл”. Зокрема, до кінця року намічено реконструкцію тупикових колій №8 і №9 на станції “Ізмаїл”. Передбачено, що УЗ виконуватиме роботи за кошти інвестора. На 2024 рік заплановано будівництво додаткової витяжної колії паралельно до наявної №13 у парку “Ізмаїл-портовий”. Крім того, заплановано будівництво двох сортувальних колій між коліями №11 і №15. Є плани щодо електрофікації лінії Арциз-Ізмаїл протяжністю 202 км.
“Усі наші дії спрямовані на досягнення однієї мети – забезпечення якомога більших можливостей для українських експортерів”, – підкреслив Кубраков.
Віцепрем’єр висловив подяку координатору США з питань санкцій Джиму О’Браєну, послу США в Україні Бріджит Брінк, гендиректору Єврокомісії з питань транспорту Магді Копчинській, міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну і міністру агрополітики Молдови Володимиру Балеа за підтримку.
Він також нагадав, що нещодавні атаки РФ на портову інфраструктуру України знищили понад 200 тис. тонн зерна.
