Напередодні щорічного Дня Дунаю експерти та екологи нагадують про масштабні екологічні загрози найбільшій річковій системі Європи. За останні 150 років Дунай втратив близько 80% своїх природних заплав і водно-болотних угідь — через втручання людини, будівництво гребель, гідроенергетику, активне судноплавство та регулювання русла. Це призвело до різкого скорочення біорізноманіття, зникнення осетрових риб, ослаблення здатності екосистем стримувати паводки і посухи.
Загальна протяжність Дунаю становить приблизно 2 857 км. Це найінтернаціональніша річка Європи: вона протікає по території або служить кордоном десяти держав.
У Німеччині — близько 214 км,
в Австрії — 294 км,
у Словаччині — 166 км,
в Угорщині — 334 км,
у Хорватії — 129 км,
у Сербії — 269 км,
в Болгарії — 148 км,
в Румунії — 825 км,
в Молдові — 49 км,
в Україні — близько 109 км.
У басейні річки проживає близько 83 мільйонів людей, понад 20 мільйонів з яких залежать від Дунаю як джерела питної води. На Дунаї розташовані столиці чотирьох європейських держав — Відень, Братислава, Будапешт і Белград.
Серед найсерйозніших проблем:
забруднення органічними та токсичними речовинами, що надходять зі стоками та с/г угідь;
засмічення побутовими відходами, в тому числі пластиком;
зміна клімату та коливання рівня води;
інвазивні види;
будівництво гребель та гідровузлів, які заважають міграції риб;
браконьєрський вилов осетрових заради чорної ікри.
Гідроспоруди, такі як гребля «Залізні ворота» на кордоні Сербії та Румунії, повністю перекрили шлях до нерестовищ для десятків видів риб.
Ініціатива WWF Living Danube Partnership вже відновила понад 1 700 гектарів водно-болотних угідь і поліпшила водопостачання на площі 3 700 гектарів.
Проект LIFE-Boat 4 Sturgeon працює над збереженням осетрових, створенням генетичного банку і відновленням популяцій.
Розвиваються системи раціонального водокористування, впроваджуються водоочисні фільтри та стале землекористування.
Залучаються підприємства, що працюють у басейні Дунаю, до відповідальності за водні ресурси.
Дунай залишається життєво важливою річкою для десятків мільйонів людей і останнім притулком для унікальних видів риб і птахів. Збереження та відновлення Дунаю вимагає міжнародної координації, системного природоохоронного підходу та усвідомленої політики з боку країн регіону. Річка, про яку писав Штраус у знаменитому вальсі «На прекрасному блакитному Дунаї», повинна зберегти своє природне обличчя і в XXI столітті.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ «СП “Нібулон” виходить на нові ринки Середнього та Верхнього Дунаю, розширює свою діяльність у регіоні та пропонує повний цикл експорту зернових культур і металопродукції, а також вантажні перевезення будь-яких типів товарів Дунаєм, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
В агрохолдингу нагадали, що першими кроками на ринках Середнього і Верхнього Дунаю стали рейси з металопродукцією за маршрутами Ізмаїл – Лом (Болгарія) та Ізмаїл – Смедерево (Сербія), які виконували буксири «Переяславський» і «Козацький» із залученням барж власного виробництва. Ці перевезення підтвердили готовність компанії ефективно працювати з різними категоріями вантажів, відкриваючи нові можливості для бізнесу в Болгарії, Сербії, Румунії та інших країнах Дунайського регіону.
«Наш флот здатний перевозити різні типи вантажів, і це тільки початок. Ми пропонуємо бізнесу Балкан комплексні рішення: експорт зернових у поєднанні з нашою логістикою по Дунаю до Констанци, а також річкові перевезення будь-яких товарів між портами регіону», – зазначив директор з логістики “Нібулона” Сергій Калкутін.
У «Нібулоні» запевнили, що експансія на Середній і Верхній Дунай – це частина довгострокової стратегії агрохолдингу, спрямованої на розвиток міжнародної річкової логістики.
Наразі агрохолдинг готовий запропонувати конкурентоспроможну альтернативу традиційним шляхам постачання зернових та інших вантажів. Йдеться про експорт зернових до 75 країн світу з використанням власного річкового флоту, вантажні перевезення Дунаєм для аграрного, металургійного та будівельного секторів, гнучкі умови співпраці: DAP, EXW, FCA, FOB, онлайн-відстеження вантажів у реальному часі, міжнародний досвід і репутацію надійного партнера.
«Завдяки власному сучасному флоту та ефективній логістиці «Нібулон» гарантує стабільні та безпечні перевезення на Дунаї, що відкриває доступ до нових ринків», – підкреслили в агрохолдингу.
ТОВ «СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер володів 27 перевантажувальними терміналами та комплексами з приймання сільгоспкультур, потужностями для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флотом із 83 суден (із них 23 буксири), а також Миколаївським суднобудівним заводом.
«Нібулон» до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
NIBULON, БОЛГАРИЯ, вантажні перевезення, Дунай, РУМУНІЯ, Сербія
Україна від початку 2024 року експортувала через дунайські порти 3,7 млн тонн вантажів, з яких 2,5 млн тонн – це зернові та олія, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Незважаючи на рекордні обсяги Українського морського коридору, дунайські порти мають потенціал зростання”, – зазначив він.
За словами Кубракова, зокрема, Українське Дунайське пароплавство почало пропонувати доставку контейнерів у дунайські порти Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Німеччини та румунський порт Констанца в обхід кордону з Польщею.
Агентство “Інтерфакс-Україна” не має порівняльної інформації про обсяг експорту через порти на Дунаї за аналогічний період 2023 року, проте відомо, що в лютому минулого року вони обробили 2,2 млн тонн вантажів, у березні – 2,8 млн тонн, а всього за рік – 29 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль напередодні заявив про намір України розширити експортну спроможність дунайського кластеру з 33 млн тонн вантажів у 2023 році до 35-40 млн тонн.
Україна в рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань за Конвенцією Еспо на полях Дев’ятої наради сторін Конвенції Еспо закрила 20-річну суперечку з Румунією щодо виконання її вимог під час будівництва каналу “Дунай – Чорне море”, – повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Ми виконали “домашню роботу” і подолали довгий шлях щодо приведення у відповідність до проєкту вимог Конвенції. Адже Україні не байдужі добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого”, – написав він у Facebook з наради в Женеві.
Стрілець подякував міністру довкілля, водних і лісових ресурсів Румунії Мірчу Фешету (Mircea Fechet) за підтримку цього історичного рішення та міністру довкілля Молдови Йорданці Йордановій (Iordanca Iordanov) за фахове та дипломатичне головування на засіданні Наради сторін Конвенції.
Український міністр додав, що українській делегації в Женеві також вдалося домогтися ще двох перемог, серед яких відмова обрати представника Білорусі в робочі органи Конвенції Еспо, яку підтримали 34 країни.
“На 43-й сесії Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані Москву позбавили статусу приймаючої сторони Метеорологічного центру “Схід” програми EMEP. За це проголосували 33 країни з 35 країн-учасниць. Тепер міжнародний природоохоронний науковий центр базуватиметься в Інституті Йожефа Стефана в Любляні, Словенія. Розраховуємо, що скоро він працюватиме в Українському гідрометцентрі!” – написав також Стрілець.
Конвенція Еспо – міжнародна угода, ініційована Європейською економічною комісією ООН, яка набула чинності 1997 року і названа так за назвою фінського міста Еспо (або Еспоо), де її було підписано 1991 року. Згідно з документом, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище потенційно небезпечних проєктів має проводитися не тільки всередині держави, а й у суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Як повідомлялося, у серпні 2004 року президент України Леонід Кучма відкрив рух першою частиною каналу. Водночас Європейська Комісія 1 вересня висловила протест Україні у зв’язку з продовженням робіт з будівництва каналу в дельті Дунаю, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Єврокомісія закликала Київ припинити будівництво, поки не буде проведено експертизу впливу, який цей канал може мати на природу в дельті річки. Крім цього, Румунія заявила, що оскаржить спорудження каналу.
Згідно з рішенням президента України Віктора Ющенка в червні 2005 року були припинені роботи з поглиблення каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, для проведення експертизи. Експертиза комісії Міністерства охорони навколишнього середовища України встановила, що канал не завдає шкоди природі.
МЗС України наголошувало, що Україна виходить із того, що відновлення судноплавства в нижньому Дунаї є суверенним правом держави і спрямоване на відновлення ситуації, яка історично існувала в цьому регіоні до 1994 року.
Українська сторона тоді заявляла, що її позиція підтверджена міжнародними експертами під час візиту на безпосереднє місце робіт у дельті Дунаю. Так, від початку відновлювальних робіт нижній Дунай відвідали представники Рамсарської, Бернської, Орхузької конвенцій, конвенції Еспо, міжнародної комісії із захисту річки Дунай, Європейської комісії, Ради Європи, Всесвітнього фонду дикої природи. Рекомендації місії містили три основні вимоги до України: не розпочинати роботи другого етапу проєкту до завершення оцінки впливу на навколишнє середовище від реалізації другого етапу; проведення громадських слухань щодо екологічних наслідків від реалізації проєкту; проведення системного моніторингу стану довкілля під час реалізації проєкту, до якого мають бути залучені міжнародні експерти та представники Румунії. За інформацією МЗС, Україна виконала всі три вимоги.
Проте суперечка продовжилася, і Україна також висувала зустрічні вимоги до Румунії за Конвенцією Еспо щодо реалізації нею своїх проєктів у дельті Дунаю.
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-листопад 2023 року сягнув 29,4 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року (14,5 млн тонн), повідомив голова ДП “Адміністрація морських портів України” Юрій Литвин на підсумковій зустрічі команди Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури у вівторок.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 11 місяців цього року збільшилася на 68,6% – з 8,944 тис. до 13,045 тис., тоді як за 11 місяців 2021 року їх було 3,252 тис.
Керівник АМПУ уточнив, що в структурі вантажообігу майже половина – 14,1 млн тонн – припала на зерно, ще 2,6 млн тонн – рослинна олія, 1,9 млн тонн – нафтопродукти, 1,7 млн тонн – руда, а ще 9 млн тонн – інші вантажі.
Він також зазначив, що за 11 міс. -2023 у дунайських портах відкрито 23 нових термінали і 20 нових точок для перевалки вантажів, а також збільшено кількість лоцманів із 14 до 78 осіб.
На конференції зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ в чорноморських портах “Великої Одеси” (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, станом на листопад опрацював 6,4 млн тонн вантажів, зокрема 4 млн тонн – у листопаді.
Литвин додав, що за підсумками 11 місяців 2023 року всіма портами України перевантажено 52,8 млн тонн вантажів проти 45,6 млн тонн у 2022 році, зокрема експортних – 47,9 млн тонн, імпортних – 4,6 млн тонн.
Вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-жовтень 2023 року становив 27,6 млн тонн, що в 2,2 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2021 року (12,6 млн тонн), повідомив глава ДП “Адміністрація морських портів України” Юрій Литвин.
На “Інфраструктурному дні 2023 року” Європейської бізнес асоціації в Києві в п’ятницю він нагадав, що за 10 місяців 2021 року вантажообіг у дунайських портах становив лише 4,4 млн тонн.
За словами Литвина, кількість оброблених суден у дунайських портах за 10 місяців цього року збільшилася на 54,3% до 10 місяців минулого – з 7,780 тис. до 12,005 тис., тоді як за 10 місяців 2021 року їх було 2,897 тис.
Очільник АМПУ уточнив, що з 40 млн тонн вантажів за 10 місяців цього і минулого років 18,3 млн тонн припало на зернові вантажі, 3,6 млн тонн – на руду, 3,2 млн тонн – на рослинну олію, 2,6 млн тонн – на нафтопродукти і 12,4 млн тонн – на інші вантажі.
На “Інфраструктурному дні” також зазначалося, що український коридор під контролем ВМС ЗСУ до чорноморських портів “Великої Одеси” (Одеса, Чорноморськ, Південний), який повноцінно розпочав роботу в серпні-вересні, у жовтні забезпечив експорт 1,994 млн тонн, а від початку листопада – уже 1,591 млн тонн порівняно з 0,278 млн тонн у вересні та лише 0,06 млн тонн у серпні.
