Депутати Бундестагу в понеділок винесли вотум недовіри уряду канцлера ФРН Олафа Шольца, повідомляє Баварське радіо.
«Канцлер виніс питання про довіру в Бундестазі, і програв його, як і планувалося. Це означає: президент розпустить парламент, і в лютому відбудуться вибори», – зазначає радіостанція.
Недовіру уряду Шольца висловили 394 депутати, 207 – підтримали уряд, 116 депутатів утрималися.
Шольц сам раніше закликав провести таке голосування, оскільки, як зазначають європейські ЗМІ, це дасть йому змогу провести дострокові вибори. Тепер, як очікується, Шольц попросить президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра розпустити Бундестаг. Якщо парламент розпустять, вибори в Німеччині мають відбутися протягом 60 днів із дати розпуску.
Раніше Шольц, який очолює Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), домовився з опозиційними партіями про плани провести дострокові вибори 23 лютого 2025 року.
У листопаді правляча коаліція у ФРН розпалася через розбіжності через економічну політику Шольца.
Водночас німецькі партії вже готуються до дострокових виборів. Керівництво СДПН ухвалило рішення знову висунути Шольца як кандидата на посаду канцлера. Це рішення ще має затвердити партійний з’їзд 11 січня 2025 року, проте німецькі ЗМІ зазначали, що це просто формальність. До теперішнього моменту кандидатами в канцлери також є лідер ХДС Фрідріх Мерц, віце-канцлерка ФРН Роберт Габек від партії «Союз 90/Зелені» і голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео огляд найголовніших виборів у світі – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=k5LDANC7lkpbK0Nh
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїми спостереженнями щодо ключових показників і ризиків для економіки України та світу станом на листопад 2024 року.
Макроекономічна ситуація в Україні
За словами Максима Уракіна, економіка України продовжує демонструвати повільне зростання.
«За даними Нацбанку, у жовтні 2024 року ВВП України зріс на 1,3% порівняно з жовтнем минулого року. Це гірше за вересневі показники, але помітно краще за дані за літні місяці. Однак у сільському господарстві спостерігаються негативні тенденції. Урожай цього року виявився значно нижчим за минулорічний, що вдарило по агросектору – одному з ключових драйверів економіки», – зазначив Максим Уракін.
Також експерт вказав на різке погіршення зовнішньоторговельного балансу.
«Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами за дев’ять місяців збільшився майже на 6%, сягнувши лякаючої позначки у 20 мільярдів доларів. Основними причинами стали зростання імпорту енергоносіїв і брак робочої сили на експортно орієнтованих підприємствах», – додав Уракін.
Держборг України, за словами експерта, також викликає величезну тривогу.
«На жовтень 2024 року борг становить уже 6,4 трильйона гривень, або близько 155 мільярдів доларів. При цьому міжнародні резерви скоротилися більш ніж на 2 мільярди доларів і дорівнюють 36 мільярдів», – підкреслив Уракін.
Глобальна економіка: виклики та перспективи
На світовому рівні ключові ризики пов’язані зі зростанням боргового навантаження.
«Глобальний обсяг держборгу вже перевищує 100 трильйонів доларів, що становить 93% світового ВВП. Найближчими роками цей показник продовжить зростати, що створює додатковий тиск на бюджети більшості країн», – зазначив Уракін.
Економіки розвинених країн, на думку експерта, демонструють неоднорідну динаміку. США показують впевнене зростання, їхній ВВП збільшився майже на 3% у третьому кварталі. Водночас економіка єврозони фактично стагнує, а Німеччина і зовсім зіткнулася з нульовою динамікою розповів економіст.
Водночас Китай продовжує відігравати ключову роль у світовій економіці. «У третьому кварталі показало зростання ВВП КНР, яке збереглося на рівні 5%, проте темпи сповільнилися через геополітичну напруженість і внутрішні проблеми, зокрема, в будівельному секторі», – зазначив Максим Уракін.
Погляд у майбутнє
Максим Уракін висловив обережний оптимізм щодо довгострокових перспектив.
«Світова економіка стикається з безліччю викликів, включно з інфляцією, геополітичними конфліктами та протекціонізмом. Однак, незважаючи на всі труднощі, є підстави вважати, що зростання хоча б у помірних межах збережеться», – підсумував він.
Експерт також закликав до активнішої міжнародної координації для подолання економічних викликів.
«Стабільність вимагає спільних зусиль, і тільки шляхом діалогу та співпраці ми зможемо мінімізувати ризики», – резюмував Максим Уракін.
Більш детально про поточні тенденції у світовій економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI
Підписатися на канал можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Ця стаття надає комплексний огляд ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за період із січня по серпень 2024 року. Аналітика базується на даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку та ООН. Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club та директор із розвитку бізнесу та маркетингу, проаналізував основні економічні тенденції. У фокусі статті — ВВП, інфляція, зовнішня торгівля, державний борг України та глобальні економічні процеси.
Економіка України: динаміка зростання
У перші вісім місяців 2024 року українська економіка демонструвала впевнене відновлення. Реальний ВВП у другому кварталі зріс на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а в липні темпи зростання прискорилися до 4,4%. Як зазначає Максим Уракін, такі результати значною мірою зумовлені раннім збиранням урожаю.
«Відновлення економіки України є обнадійливим сигналом. Водночас зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі є викликом, що потребує зміцнення внутрішнього виробництва та нарощування експорту», — підкреслює Максим Уракін.
За даними Державної служби статистики, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України зросло на 6,5% до $17,613 млрд через зниження експорту на тлі збільшення імпорту. У той самий час міжнародні резерви досягли рекордних $42,33 млрд, що свідчить про довіру з боку міжнародних партнерів.
Інфляція та борг
Інфляція в Україні зросла до 7,5% у серпні, що перевищує показники липня (5,4%) і червня (4,8%). У місячному розрізі ціни в серпні збільшилися на 0,6%, порівняно з липнем.
Державний борг України у другому кварталі 2024 року збільшився на $1,1 млрд у доларовому еквіваленті. Водночас середньозважена ставка обслуговування боргу знизилася до 5,6% річних, що є позитивним сигналом для фінансової стабільності.
«Ефективне управління боргом, зокрема зниження ставок, відкриває нові можливості для стратегічних інвестицій», — зазначає Максим Уракін.
Глобальна економіка: виклики та можливості
Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання світової економіки на 3,2% у 2024 році. Основними драйверами залишаються Китай та Індія, чиї економіки очікувано зростуть на 5% і 7% відповідно. Водночас європейська економіка демонструє скромніші результати: зростання ВВП єврозони очікується на рівні 0,9%.
«Україні важливо скористатися шансом і закріпити свої позиції на ринках ЄС, забезпечуючи конкурентоспроможність своїх товарів», — акцентує Максим Уракін.
Цікаво, що прогноз щодо цін на нафту передбачає їхнє зростання у 2024 році, але зниження у 2025 році, що важливо для економік країн, які розвиваються.
Підсумки
Економічні результати України демонструють зростання, однак супроводжуються викликами, як-от інфляція та дефіцит зовнішньої торгівлі. Водночас глобальна економіка стикається з ризиками, включаючи інфляційний тиск і геополітичну напруженість.
«Україні необхідно створювати сприятливий інвестиційний клімат і посилювати експортні можливості для забезпечення довгострокової стабільності», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1028834.html
15 листопада 2024 року у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася пресконференція «Практики соціальної відповідальності під час війни», присвячена особливостям діяльності українського бізнесу у воєнний період. Захід об’єднав представників провідних компаній та експертів, які поділилися власними кейсами, інноваційними практиками та баченням майбутнього.
Олена Плахова, директорка з управління репутацією та маркетингом компанії «Нова пошта», наголосила, що бізнес в Україні зараз виконує набагато більше, ніж традиційні функції, і часто бере на себе частину обов’язків держави.
«Це відбувається не через примус, а через усвідомлення бізнесом своєї відповідальності перед суспільством. Важливим є переосмислення соціального договору – ми не лише очікуємо допомоги від держави, а й самі активно долучаємося до розв’язання нагальних проблем. Наприклад, програма «Гуманітарна пошта України», яка почалася ще у 2014 році, зараз підтримує понад 2000 фондів-отримувачів, забезпечуючи безкоштовну доставку гуманітарної допомоги», – зазначила вона.
«Ми не лише швидко організували роботу, але й підтримували місцеві громади та забезпечували військові блокпости. Наш склад у Макарові був знищений, але ми знайшли ресурси для відновлення постачання ліків. Це був унікальний досвід, коли доводилося домовлятися про логістичні коридори та оперативно ухвалювати рішення. У перспективі для нас важливо допомагати постраждалим та брати участь у відбудові медичної інфраструктури, адже це ключова частина нашої місії», – розповіла Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак».
В свою чергу Олександр Сосіс, бенефіціар банку «Альянс», зазначив, що війна змінила акценти в соціальній відповідальності компанії.
«Раніше наші програми переважно стосувалися підтримки співробітників, але тепер фокус змістився на зовнішні ініціативи. Один із прикладів – наш Форум Добрих Справ, який став платформою для підтримки волонтерів. Багато з них перетворилися на лідерів громадських ініціатив, які зараз працюють навіть ефективніше за деякі державні органи», – підкреслив він.
Представник пресслужби KSG Agro, Сергій Шевченко, розповів про діяльність агрохолдингу в прифронтовому регіоні.
«Ми адаптували роботу нашого підприємства до умов війни, підвищили заробітні плати співробітникам та зміцнили охорону об’єктів. Одним із ключових напрямків стало забезпечення продуктової безпеки: ми збільшили кількість свиней на нашому комплексі в Херсонській області з 500 до 20 тисяч. Це важливий внесок у стабільність регіону та підтримку місцевих громад», – зазначив аграрій.
Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна» та засновник аналітичного центру Experts Club, підкреслив важливість допомоги цивільним громадянам та створенню комунікаційних проектів в умовах війни.
«Наш проект «Знайди близьких» став рятівним для багатьох цивільних людей, які через війну втратили зв’язок із рідними. Ми об’єднали зусилля медіа та волонтерів для пошуку зниклих громадян і досягли значних результатів. Окрім цього, ми допомагаємо волонтерським ініціативам через організацію пресконференцій, інформаційну підтримку та постачання мобільних шпиталів для цивільних, – зауважив він.
За словами експерта, українська економіка демонструє помітне зростання, незважаючи на виклики.
«За перші дев’ять місяців 2024 року ВВП України зріс на 4,5% порівняно з минулим роком. Особливо вражають результати металургійного сектору, який за цей період збільшив виробництво сталі та прокату на 22-28%. Агросектор також продемонстрував значний приріст завдяки ранньому збору пізніх культур», – зазначив Максим Уракін.
За його словами, український бізнес продовжує адаптуватися до умов війни, переносячи виробництва в безпечніші регіони чи навіть за кордон.
«Середній бізнес вимушений активно мігрувати Україною та інтегруватися у європейську економіку – понад 200 компаній відкрили виробничі потужності у країнах ЄС», – додав Уракін.
Але є і негативні тенденції. Експерт наголосив на необхідності покращення довіри до державних інституцій, адже за даними квітневого дослідження від Active Group та Experts Club, 57% громадян не довіряють державним органам, а 62% – правоохоронним структурам.
Під час заходу також було презентовано книгу «Незламний бізнес» Олександра Голіздри та Сергія Шевченка, в якій представлено унікальні історії про стійкість українських компаній у воєнний період. Видання стало символом підприємницького духу, який надихає рухатися до перемоги.
EXPERTS CLUB, FARMAK, KSG_AGRO, URAKIN, БАНК_АЛЬЯНС, БИЗНЕС, ГОЛІЗДРА, ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА, НОВА_ПОШТА, ПІДДУБНА, ПЛАХОВА, СОСІС
Нинішній президент Молдови Мая Санду здобула перемогу в другому турі виборів президента, який відбувся 3 листопада. За попередніми даними, опублікованими на сайті Центральної виборчої комісії, вона набрала 55,41% голосів виборців, а її опонент, колишній генеральний прокурор Молдови – Александр Стояногло – 44,59% голосів.
На ранок понеділка підраховано 99,86% протоколів для голосування. Не підраховано голоси з трьох виборчих дільниць у США.
Згідно з цими даними, у виборах узяли участь 1 679 293 громадянина Молдови, що становить 54,31% виборців, занесених до списків для голосування. За Санду проголосували 930 512 виборців, за Стояногло – 748 781 виборець.
Стояногло, який балотувався від опозиційної Партії соціалістів, ще в неділю ввечері визнав поразку, подякувавши виборцям за підтримку.
При цьому Санду програла вибори на території Молдови, набравши 48,81% голосів проти 51,19% Стояногло. В Гагаузькій автономії Стоянонгло (гагауз за національністю) набрав 97% голосів, за нього також проголосували майже 80% жителів Придністровського регіону, які взяли участь у виборах. На 30 виборчих дільницях, відкритих для жителів лівобережжя Дністра на правому березі, проголосувало понад 26 тис. виборців.
Санду виграла вибори з великим відривом завдяки голосуванню за кордоном. На 231 закордонній дільниці проголосували 328 877 виборців, що становить понад 20% від загальної кількості виборців. Це абсолютний рекорд участі у виборах громадян Молдови за кордоном. На дільницях за кордоном Санду отримала понад 270 тис. голосів виборців – майже 83% тих, хто проголосував.
Санду зобов’язалася “бути президентом для всіх”. Про це вона заявила на брифінгу в ніч на понеділок, коли стало зрозуміло, що вона здобула перемогу.
“Дорогі молдовани, я вдячна кожному з вас, хто прийшов на вибори. Я почула ваш голос: і тих, хто підтримав мене, і тих, хто проголосував за пана Стояногло. Я зобов’язуюся бути президентом для вас усіх. У нашому виборі гідного майбутнього ніхто не програє. Ми можемо дотримуватися різних точок зору, говорити різними мовами, але ми всі хочемо миру, порозуміння і гідного життя для наших дітей. Це моя головна мета для Молдови на найближчі роки. Нам необхідне об’єднання суспільства”, – сказала Санду.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Італія, як одна з провідних економік Євросоюзу, продовжує відновлюватися після пандемії та кризових явищ останніх років. Однак ринок праці стикається з безліччю викликів, як-от демографічний спад, старіння населення і тиск міграційних потоків. У першому півріччі 2024 року ринок праці Італії показує змішані результати: поліпшення в деяких секторах і стагнацію в інших.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував основні тенденції в економіці Італії, ситуацію на ринку праці та становище громадян України, які перебувають на території Італії.
Мінімальна заробітна плата в Італії, як і раніше, не встановлена на національному рівні. Питання про введення мінімальної заробітної плати обговорюється в країні вже давно, але на поточний момент умови оплати праці регулюють колективні договори, що укладаються профспілками і роботодавцями в різних галузях. У середньому мінімальна заробітна плата за договорами становить близько 8-9 євро на годину, що при повній зайнятості відповідає приблизно 1 300-1 500 євро на місяць.
Як повідомляє Experts Club, зарплати в Італії варіюються залежно від регіону, кваліфікації та галузі. Розглянемо середні зарплати за основними секторами економіки:
Тенденціями у сфері зайнятості є:
На початок 2024 року в Італії проживає близько 5 мільйонів мігрантів, що становить майже 9% від усього населення країни. Основні національності серед мігрантів:
На початок 2024 року чисельність українських громадян в Італії істотно збільшилася через війну в Україні. Згідно з даними на лютий 2024 року, в Італії проживає понад 254 000 українців, які офіційно зареєстровані з тимчасовим захистом. Однак реальна чисельність українців, які перебувають у країні, може перевищувати 1 мільйон з огляду на постійні потоки біженців і мігрантів, а також тих, хто не зареєструвався офіційно.
Ці мігранти переважно зайняті в сільському господарстві, будівництві, а також у сфері послуг, пов’язаній із доглядом за літніми людьми та дітьми. Українці, наприклад, після початку війни 2022 року, становлять значну частку працівників у сфері домашнього догляду.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, одним із головних викликів для Італії залишається інтеграція мігрантів в економіку. У деяких секторах спостерігається нестача кваліфікованих кадрів, тоді як інші стикаються з проблемою надлишкової робочої сили, особливо серед молоді. Найближчими роками уряд продовжить впроваджувати програми, спрямовані на підтримку інтеграції та навчання молодих фахівців, а також на скорочення бюрократичних бар’єрів для створення нових робочих місць.
Таким чином, ринок праці в Італії в першому півріччі 2024 року показує як позитивні, так і негативні тенденції. Економіка потребує кваліфікованих працівників, особливо в технологічному та медичному секторах, тоді як сектор послуг продовжує залежати від мігрантів, які відіграють важливу роль у вирішенні демографічних проблем країни.
