Reuters повідомив з посиланням на аналітичну записку JPMorgan Chase, що банк очікує зростання цін на золото до $6300 за унцію до кінця 2026 року, незважаючи на різку корекцію на ринку дорогоцінних металів.
За оцінкою банку, ключовими драйверами залишаться стійкий попит з боку центробанків та інвесторів, а також тренд на диверсифікацію резервів на користь реальних активів і зниження залежності від долара США. Зокрема,
JPMorgan Chase очікує, що закупівлі золота центробанками в 2026 році складуть близько 800 тонн.
При цьому, золото раніше знижувалося на 9,8% 30 січня – це найсильніше падіння з 1983 року, а зниження, в тому числі, посилилося після підвищення вимог по маржі на терміновому ринку з боку CME Group. 2 лютого котирування, як повідомлялося, опускалися до $4677,17 за унцію після оновлення рекорду на рівні $5594,82 минулого тижня.
Окремо Deutsche Bank AG підтвердив прогноз ціни золота на рівні $6000 за унцію до кінця 2026 року, також пов’язуючи потенціал зростання з продовженням попиту з боку офіційного сектора та інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Більшість жителів Румунії підтримали б об’єднання країни з Республікою Молдова у разі проведення референдуму, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club із посиланням на січневе загальнонаціональне опитування румунського Центру міської та регіональної соціології (CURS).
Згідно з даними дослідження, у гіпотетичному голосуванні за возз’єднання Молдови з Румунією, публічно підтриманому президенткою Молдови Маєю Санду, 56% респондентів заявили, що проголосували б «за», 37% — «проти», ще 7% не визначилися.
Опитування проводилося 14–23 січня 2026 року методом CATI (телефонні інтерв’ю) на вибірці 1067 повнолітніх жителів Румунії. Заявлена максимальна похибка — ±3% за довірчої ймовірності 95%.
У разі гіпотетичного об’єднання Румунії та Молдови в міжнародно визнаних кордонах Молдови (тобто включно з територією Придністров’я) об’єднана країна мала б:
населення близько 22 млн осіб (18,91 млн у Румунії плюс 3,0 млн у Молдові за оцінкою ООН),
площу близько 272,1 тис. кв. км (238 298 кв. км + 33 847 кв. км),
номінальний ВВП близько $423 млрд за оцінкою МВФ на 2025 рік (Румунія $403,4 млрд плюс Молдова $19,5 млрд).
За зіставленням із загальноєвропейськими списками це відповідало б приблизно 10-му місцю в Європі за населенням (вище Казахстану і нижче Польщі), 11-му місцю за площею (між Італією та Великою Британією) і близько 15-му місцю за номінальним ВВП (між Данією та Чехією).
Уряд Молдови продовжив режим тимчасового захисту для переміщених з України осіб до 1 березня 2027 року, при цьому з 2026 року країна переходить від автоматичного продовження до продовження за заявою. Подати онлайн-заявку потрібно з 1 лютого по 30 квітня 2026 року, термін розгляду – до 90 днів. Влада також вказує, що тимчасовий захист може бути скасований за відсутності в Молдові більше 45 днів сумарно.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club також наводить ключові терміни продовження в інших юрисдикціях.
1) Європейський союз. Країни ЄС погодили продовження дії механізму тимчасового захисту для українців до 4 березня 2027 року (раніше – до 4 березня 2026 року).
2) Швейцарія. Федеральна рада продовжила дію захисного статусу S як мінімум до 4 березня 2027 року.
3) Велика Британія. Діє схема Ukraine Permission Extension (UPE), що дозволяє особам з чинними українськими міграційними статусами в Британії подати заявку на додаткові 18 місяців перебування; схема відкрита з 4 лютого 2025 року.
4) США. Міністерство внутрішньої безпеки США продовжило статус TPS для України: поточний період продовження діє до 19 жовтня 2026 року (18-місячне продовження, що відраховується з 20 квітня 2025 року).
5) Канада. Для частини українців та членів їх сімей, які подалися шляхом сімейного возз’єднання і очікують рішення щодо постійного статусу, введені заходи для підтримки легального перебування – в тому числі можливість подати зсередини Канади на документи і дозволи, з дедлайном до 31 березня 2027 року.
6) Норвегія. Влада вирішила продовжити схему колективного захисту ще на один рік; за інформацією UDI, продовження для більшості власників такого дозволу відбувається автоматично після закінчення поточного терміну.
Experts Club зазначає, що відмінності між країнами найчастіше пов’язані не з самим принципом захисту, а з адмініструванням: десь застосовується автоматичне продовження, а десь – продовження за заявою (як у Молдові з 2026 року), а також з вимогами до фактичної присутності та оновлення документів.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець вересня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші дев’ять місяців 2025 року Україна пройшла в режимі «керованої економіки», зберігала адаптивність до воєнних обмежень, але темпи відновлення при цьому залишалися помірними, а інвестиційний імпульс – недостатнім. У базових прогнозних оцінках НБУ влітку 2025 року фігурував орієнтир зростання реального ВВП у 2025 році на рівні 2,1%, що задавало рамку для очікувань бізнесу та фінансового сектору на другу половину року.
«За підсумками січня–вересня 2025 року економіка України демонструє здатність підтримувати базову активність в умовах воєнних обмежень. Відновлення триває, але його темп залишається помірним і значною мірою спирається на споживання та зовнішнє фінансування. Інвестиційна активність, за спостереженнями ринку, переважно зосереджена на відновленні та заміщенні, а не на розширенні потужностей. Ключове завдання на наступні квартали – підвищити частку довгострокових проєктів у енергетиці, логістиці, переробці та технологічних секторах», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Інфляційна динаміка у вересні виглядала стриманіше, ніж у пікові періоди року. За даними Держстату, у вересні 2025 року споживчі ціни зросли на 0,3% м/м, з початку року – на 6,3%, а річна інфляція (вересень 2025 до вересня 2024) становила 11,9%. Базова інфляція при цьому була вищою в місячному вимірі: +1,3% м/м, а в річному – 11,0% р/р.
Монетарна політика залишалася жорсткою та спрямованою на утримання очікувань: 11 вересня 2025 року НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Паралельно в інфляційному звіті НБУ закладалася логіка утримання ставки 15,5% до IV кварталу 2025 року як елемента дезінфляційної траєкторії та курсової стійкості.
«Динаміка інфляції у 2025 році визначається не лише монетарними чинниками, а й факторами пропозиції – врожаєм, логістикою, енергетичними обмеженнями та імпортною складовою витрат. У цих умовах збереження облікової ставки на високому рівні виконує функцію утримання інфляційних очікувань і зниження тиску на валютний ринок. Водночас монетарні заходи мають бути доповнені політиками з боку уряду, що стимулюють конкуренцію та пропозицію на внутрішньому ринку. Без цього інфляційні ризики залишатимуться чутливими до цінових і логістичних шоків», – підкреслив Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із ключових джерел макроризиків. За даними Держстату, у січні–липні 2025 року експорт товарів становив $23,31 млрд (96,5% до відповідного періоду 2024-го), тоді як імпорт – $45,94 млрд (116,9%). Негативне сальдо склало $22,63 млрд, що відображало структурний розрив між імпортною потребою (енергоносії, обладнання, критичні товари) та експортними можливостями.
Компенсатором воєнних ризиків і торговельного дисбалансу залишалися міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 жовтня 2025 року міжнародні резерви становили $46,52 млрд, збільшившись у вересні; НБУ також зазначав, що цей обсяг відповідав фінансуванню 5,1 місяця майбутнього імпорту.
Боргове навантаження залишалося високим. За даними, які публічно наводилися з посиланням на Міністерство фінансів, станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг становив 8 024,1 млрд грн (еквівалент $194,2 млрд); з нього зовнішній – 6 063,2 млрд грн, внутрішній – 1 960,9 млрд грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році зберігала траєкторію помірного зростання, але з різними швидкостями по регіонах і підвищеною чутливістю до торговельних та фінансових ризиків. За липневим оновленням World Economic Outlook МВФ, глобальне зростання у 2025 році оцінювалося на рівні 3,0%, а у 2026 році – 3,1%, із поясненням через поєднання фінансових умов і торговельних ефектів випередження.
У матеріалах Світового банку наголошувалося, що перспективи залишаються крихкими через посилення торговельних бар’єрів та високу невизначеність; у базовій траєкторії після ослаблення темпів очікувалося, що зростання «підтягнеться» приблизно до 2,5% у 2026–2027 роках.
«Глобальна економіка у 2025 році зростає помірно та нерівномірно за регіонами, а ключовими змінними залишаються фінансові умови та торговельні ризики. США підтримують частину світового попиту, але залежність від вартості грошей і циклу споживання зберігається. Європейська економіка відновлюється повільно, а Китай демонструє зростання за рахунок промисловості та експорту, при нерівномірному внутрішньому попиті. Для України це означає необхідність робити ставку на конкурентні ніші та системну підтримку експорту з вищою доданою вартістю, а не на очікування сприятливої зовнішньої кон’юнктури», – зазначив Максим Уракін.
За третьою оцінкою BEA, у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,8% у перерахунку на річний темп, тоді як у I кварталі фіксувалося падіння. Серед ключових факторів зростання BEA називало скорочення імпорту (який віднімається у розрахунку ВВП) та збільшення споживчих витрат, частково компенсовані слабшою динамікою інвестицій та експорту.
За попередньою «flash estimate» Eurostat, у II кварталі 2025 року ВВП зріс на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС, що вказувало на дуже помірне відновлення економічної активності.
За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі – на 5,2% р/р, тобто економіка утримувала темп «вище 5%» у річному вимірі.
За офіційним пресрелізом уряду (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) зріс на 7,8% р/р, підтверджуючи одну з найвищих динамік серед великих економік.
TurkStat повідомляв, що у II кварталі 2025 року ВВП Туреччини зріс на 4,8% р/р, що формально означало прискорення річного зростання, хоча для оцінки стійкості важливими залишалися структура попиту та зовнішньоторговельні умови.
«Основні зовнішні ризики 2025 року пов’язані з торговельними обмеженнями, змінами регуляторних режимів, вартістю енергії та логістичними обмеженнями. У таких умовах країни з високою продуктивністю та диверсифікованою структурою експорту отримують перевагу в конкуренції за капітал і ринки. Україні доцільно розвивати інструменти управління ризиками для експортерів, розширювати географію збуту та підвищувати передбачуваність правил для інвесторів. Це зменшує залежність від короткострокових коливань на зовнішніх ринках і підвищує стійкість платіжного балансу», – підкреслив Максим Уракін.
Висновки
Січень–вересень 2025 року для України – це період відносної макрофінансової керованості: інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% р/р, НБУ утримував облікову ставку 15,5%, міжнародні резерви зросли до $46,52 млрд станом на 1 жовтня. Водночас торговельний дисбаланс та високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не «стабілізацією», а структурними змінами – інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«У середньостроковій перспективі ключовими напрямами є розвиток переробки, локалізація ланцюгів постачання там, де це економічно доцільно, та розширення експорту продукції з вищою доданою вартістю. Паралельно важливо підтримувати передбачуваність монетарних і фіскальних рішень та забезпечувати прозорі умови для приватного капіталу. За відсутності таких кроків макростабільність залишатиметься переважно функцією зовнішнього фінансування. За наявності – може стати основою для довшого інвестиційного циклу й стійкішої структури економіки», – підсумував Максим Уракін.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://expertsclub.eu/osnovni-ekonomichni-indykatory-ukrayiny-ta-svitu-vid-experts-club-2/
Ринок золота в січні 2026 року увійшов у фазу різкого прискорення — котирування за місяць кілька разів оновлювали історичні максимуми і вперше в історії впевнено закріпилися вище $5 тис. за тройську унцію. 26 січня спотова ціна піднімалася до $5 110,50, а зростання з початку 2026 року оцінювалося приблизно в 18%.
Ключова особливість нинішнього руху – він формувався «ступенями» на хвилі новинних тригерів і попиту на захисні активи. В середині місяця золото оновлювало рекорд в районі $4 641 на тлі поєднання геополітичної невизначеності та очікувань пом’якшення політики ФРС. Потім 19 січня золото і срібло знову переписали максимуми після сплеску «flight to safety» на тлі дискусії навколо Гренландії та тарифних сигналів із США. Вже 23 січня золото піднімалося до позначок близько $4 988, а 26 січня ринок «переступив» психологічний рубіж $5 тис. і прискорився до $5 110.
Фундаментальні драйвери ралі в січні виглядають так:
1) Політика і геополітика. Інвестори закладають підвищену премію за ризик через зовнішньополітичні та торговельні сигнали адміністрації США, а також загальну нервозність на ринках. Reuters прямо пов’язує ривок золота зі зростанням попиту на «тиху гавань» на тлі волатильності та геополітичних факторів.
2) Валюти і ставки. Ослаблення долара і очікування зниження ставок підтримували золото як бездохідний актив (альтернатива облігаціям), особливо на тлі очікувань рішень ФРС в кінці січня.
3) Центробанки. Покупки з боку регуляторів залишаються підвищеними: World Gold Council оцінював чисті покупки центробанків у 45 т у листопаді, а сумарні покупки за січень-листопад — у 297 т.
4) Інвестпотоки і «нові» великі покупці. На ринку з’являється попит з боку нетипових гравців: наприклад, Tether повідомила про покупку близько 27 т золота в IV кварталі 2025 року.
Можливі сценарії на найближче майбутнє виглядають різнопланово.
У фокусі ринку – макростатистика США і траєкторія політики ФРС: будь-які сигнали про більш жорсткі ставки здатні викликати корекцію після стрімкого зростання. Одночасно зберігається сценарій «продовження ралі», якщо премія за ризик залишиться високою і попит з боку центробанків буде стійким. На цьому тлі інвестдоми вже підвищують орієнтири: Reuters повідомляв, що Goldman Sachs підняв прогноз ціни золота на кінець 2026 року до $5 400 за унцію і очікує продовження значних закупівель з боку центробанків.
Базовий сценарій для ринку на найближче майбутнє – висока волатильність при збереженні висхідного тренду: швидке зростання січня підвищує ймовірність відкатів «на новинах» і фіксації прибутку, але структурні фактори (диверсифікація резервів, геополітичні ризики, попит на хедж) поки виглядають сильнішими.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про видобуток золота провідними економіками світу в період з 1975 по 2024 рік – https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BT8LW70pzdJThvqN
https://expertsclub.eu/rynok-zolota-v-sichni-2026-uvijshov-u-fazu-rizkogo-pryskorennya-experts-club/
Спотова ціна платини в ході торгів у понеділок вперше перевищила $2900 за тройську унцію на тлі зростання попиту на захисні активи через побоювання чергового призупинення роботи уряду США.
Станом на 14:28 кв платина торгувалася близько $2888 за унцію після оновлення історичного максимуму вище $2900.
Підтримку ринку дорогоцінних металів також надають очікування, пов’язані з фінансуванням федеральних відомств США: кошти у федерального уряду, як очікується, закінчаться 31 січня, і інвестори оцінюють ризик, що Конгрес не встигне затвердити новий пакет фінансування до цієї дати.
Платина є одним з ключових промислових металів: вона широко використовується в каталітичних системах для зниження шкідливих викидів (у тому числі в автопромі), в нафтохімії та хімічній промисловості як каталізатор, а також у виробництві електроніки та в окремих видах водневих технологій, де потрібні стійкі до корозії та високотемпературні матеріали.
Раніше аналітичний центр Experts Club випускав відеоаналіз про виробництво платинової групи металів провідними виробниками світу за період 1971-2024 роки, – https://youtube.com/shorts/vj4mBkJVxrg?si=pPTU6_l0t9-iCBb4
