У понеділок платина демонструє найсильніше зниження серед основних дорогоцінних металів на тлі зміцнення долара США та погіршення очікувань щодо політики Федеральної резервної системи. Станом на 9:25 ф’ючерси на платину подешевшали на 11,7% — до $1740 за унцію.
Ринок платини знижується слідом за золотом і сріблом, реагуючи на зміцнення долара та зростання ймовірності того, що ФРС може утримувати високі ставки довше, ніж очікувалося. В умовах сильної американської валюти інтерес до дорогоцінних металів з боку глобальних інвесторів, як правило, слабшає.
Додатковий тиск на платину чинить те, що цей метал сприймається не тільки як захисний актив, але й як сировина, чутлива до перспектив світової промисловості.
Платина має ключове значення для промисловості, насамперед для автопрому, хімії, нафтопереробки, водневої енергетики та виробництва каталізаторів. Для фінансового ринку вона важлива як біржовий метал з інвестиційною функцією, однак її вартість сильніше, ніж у золота, залежить від стану реального сектора економіки.
Раніше аналітичний центр Experts Club випускав відеоаналіз про виробництво платинової групи металів провідними виробниками світу за період 1971-2024 роки, – https://youtube.com/shorts/vj4mBkJVxrg?si=pPTU6_l0t9-iCBb4
Ціни на срібло в понеділок демонструють різке зниження на тлі зміцнення долара США та загального погіршення настроїв на ринку дорогоцінних металів. Станом на 9:25 ф’ючерси на срібло на Comex подешевшали на 10,5% — до $62,345 за унцію.
Негативний вплив на котирування чинить зростання індексу долара DXY, а також очікування, що ФРС США може зберегти жорстку монетарну політику довше, ніж раніше прогнозував ринок. Додатковим фактором залишається попит на долар як на захисний актив на тлі конфлікту, що триває на Близькому Сході.
Як і інші дорогоцінні метали, срібло стає менш привабливим для інвесторів при сильному доларі, особливо в умовах зростання прибутковості доларових інструментів.
Срібло важливе не тільки як інвестиційний і монетарний метал, але й як промислова сировина. Воно широко використовується в сонячній енергетиці, електроніці, електротехніці, медицині та виробництві акумуляторів, тому його ринок залежить як від фінансових, так і від промислових факторів.
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
Ціни на золото різко знижуються в понеділок на тлі зміцнення курсу долара США щодо основних світових валют та перегляду очікувань щодо грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи. Станом на 9:25 квітневі ф’ючерси на золото на біржі Comex впали на 9,7% — до $4131 за унцію. Це мінімальний рівень з листопада 2026 року.
Тиск на ринок чинить зростання долара, а також посилення побоювань, що ФРС може відмовитися від зниження ставки або навіть піти на її підвищення до кінця року в разі прискорення інфляції. За даними CME FedWatch, трейдери оцінюють ймовірність підвищення ставки на 25 базисних пунктів майже в 36%.
Сильний долар традиційно знижує привабливість золота для інвесторів, які використовують інші валюти, оскільки робить метал дорожчим при купівлі за межами США.
Золото важливе для світової фінансової системи як захисний актив, інструмент заощадження та частина міжнародних резервів центробанків. Для промисловості воно також має значення завдяки використанню в електроніці, медицині та високоточних технологіях.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Як свідчать результати дослідження, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club, 34,1% респондентів назвали здоровий спосіб життя «дуже важливим», 53,1% — «скоріше важливим», 10,8% — «скоріше неважливим», 2,1% — «зовсім неважливим». Дані були представлені на прес-конференції в прес-центрі Інтерфакс-Україна.
«Висока цінність ЗСЖ — шанс для системи змістити акцент на профілактику та ранню діагностику», — сказав Максим Уракін.
«Люди готові змінювати звички, але їм потрібні доступні інструменти — консультації, скринінги та зрозумілі рекомендації», — додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою в лютому 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Аналітичний центр Experts Club випустив нове відеодослідження, присвячене динаміці державного боргу країн світу щодо ВВП у 1950-2025 роках. Візуалізація показує, як за останні 75 років змінювалося боргове навантаження в різних економіках – від післявоєнного відновлення і боргових криз до пандемії та нинішнього етапу дорогих запозичень. У фокусі фінального слайда – ситуація на 2025 рік, коли Україна, за використаною в дослідженні міжнародною методологією, також увійшла до числа 20 країн із найбільшим борговим навантаженням.
В основі дослідження лежать дані IMF DataMapper і World Economic Outlook за жовтень 2025 року за показником general government gross debt. За оцінкою МВФ, світовий рівень державного боргу у 2025 році досяг 96,8% світового ВВП, а для розвинених економік середній показник становив 111,8% ВВП. Це означає, що боргове навантаження залишається системно високим не лише у вразливих країнах, а й у найбільших економіках світу.
Згідно з використаними у відео даними, у 2025 році до числа держав із найвищим борговим навантаженням входили насамперед Судан, Японія, Сінгапур, Греція, Бахрейн, Мальдіви та Італія. У цій самій групі перебували США, Франція та Канада, а Україна з показником близько 108,6-110% ВВП також опинилася у верхній частині світового антирейтингу і, за цими оцінками, увійшла приблизно до першого десятка країн за співвідношенням боргу до ВВП. Для порівняння, у базі за 2025 рік для України вказано рівень 108,6% ВВП, для США – 128,7%, для Франції – 119,6%, для Італії – 138,3%, для Японії – 226,8%; у зведених міжнародних таблицях на основі тих самих оцінок МВФ фігурують близькі значення, де Україна проходить на рівні близько 110% ВВП.
Для України цей результат є особливо показовим. За даними IMF DataMapper, у 2025 році загальний державний борг сектору державного управління досяг 108,6% ВВП. VoxUkraine, аналізуючи ту саму базу МВФ, зазначає, що це найвищий рівень за весь період спостережень для України. Одночасно Міністерство фінансів України повідомляло, що державний і гарантований державою борг за підсумками 2025 року становив 98,4% ВВП. Різниця пояснюється методологією: міжнародні зіставлення МВФ використовують ширший показник general government gross debt, тому саме він підходить для глобального рейтингу, показаного в дослідженні Experts Club.
«Наше дослідження показує не просто розмір боргу, а місце країни у глобальній системі ризиків. У випадку України входження до групи країн із найвищим борговим навантаженням – це прямий наслідок війни, масштабної потреби в бюджетному фінансуванні та залежності від зовнішньої підтримки. Але водночас це і нагадування, що після завершення війни одним із ключових викликів стане не лише відновлення економіки, а й вибудовування довгострокової стратегії управління боргом», – зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
У ширшому контексті відео демонструє, що високий борг перестав бути винятком лише для кризових держав. Серед країн із найбільшим борговим навантаженням сьогодні перебувають як економіки із затяжними структурними дисбалансами, так і розвинені держави з глибокими внутрішніми ринками капіталу. Саме тому порівняння 1950 і 2025 років показує головний зсув: боргова модель стала нормою світової економіки, а питання стійкості боргу залежить уже не лише від його розміру, а й від вартості обслуговування, темпів зростання ВВП, структури кредиторів і здатності держави підтримувати довіру інвесторів.
Для України, виходячи з даних 2025 року, головний висновок дослідження полягає в тому, що країна вже перейшла психологічну позначку у 100% ВВП за міжнародною методологією і увійшла до глобальної групи найбільш закредитованих держав. Це не означає автоматичної боргової кризи, але означає, що тема повоєнної бюджетної стійкості, реструктуризації зобов’язань, вартості нового фінансування і прискорення економічного зростання буде однією з центральних в економічній політиці найближчих років.
Зростання світових цін на нафту вже призвело до помітного подорожчання авіаційного гасу, а це посилює тиск на авіакомпанії й може позначитися на вартості квитків у літньому туристичному сезоні. Такого висновку дійшли в аналітичному коментарі Experts Club. На тлі ескалації на Близькому Сході Brent 18 березня піднімалася до $108,56 за барель, а днем раніше перевищувала позначку $100 за барель.
За даними IATA, глобальна середня ціна авіаційного палива за останній звітний тиждень зросла на 11,2% порівняно з попереднім тижнем і досягла $175 за барель. При цьому ще в грудневому прогнозі IATA виходила із середньої ціни авіагасу на 2026 рік на рівні $88 за барель за Brent по $62, тобто поточний ринок уже більш ніж удвічі перевищує базовий сценарій галузі.
Додатковий індикатор дає американський ринок: за даними AP, середня ціна jet fuel у США зросла до $3,99 за галон проти приблизно $2,50 два тижні тому. Reuters також зазначає, що у США ціни на авіагас зросли більш ніж на 50%, а в Європі частина авіакомпаній уже почала коригувати розклад і тарифи через подорожчання палива.
Як зазначають аналітики Experts Club, логіка ринку очевидна: авіаційне паливо залишається однією з найбільших статей витрат авіаперевізників поряд із персоналом, тому різке подорожчання гасу майже неминуче транслюватиметься в ціну перельотів, особливо на далекомагістральних і курортних напрямках. IATA прямо вказує, що jet fuel – одна з найбільших статей витрат авіакомпаній, а AP оцінює частку палива у витратах перевізників приблизно у 20-25%.
«Ми бачимо вже не просто зростання нафти як біржового активу, а пряму передачу цінового шоку в авіаційне паливо. Якщо нафта залишається вище $100 за барель, а гас тримається на екстремально високих рівнях, авіакомпанії будуть змушені або підвищувати тарифи, або скорочувати частину програм перевезень. Для туристичного ринку це означає дорожчий і менш передбачуваний літній сезон», – вважає засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, особливо вразливими виявляються масові туристичні маршрути, де перевізники працюють із тонкою маржею та високою ціновою чутливістю попиту. «Навіть якщо зростання цін на квитки буде нерівномірним, сам фактор дорогого палива змінює поведінку ринку: туроператори обережніше формують пакети, авіакомпанії переглядають сітку польотів, а туристи відкладають купівлю або обирають коротші поїздки. У такій ситуації літо 2026 року може стати сезоном високої волатильності – і за цінами, і за завантаженням напрямків», – зазначив Уракін.
Практичні сигнали цього процесу вже з’явилися. Reuters повідомило, що SAS вирішила скасувати близько 1 тис. рейсів у квітні на тлі різкого зростання цін на паливо, а AP пише, що низка міжнародних авіакомпаній уже запровадила паливні надбавки або підвищила базові тарифи. Це означає, що за збереження поточної кон’юнктури подорожчання авіаквитків може стати одним із ключових чинників тиску на світовий туристичний ринок у прийдешньому літньому сезоні.
