Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Упродовж останніх десятиліть птахівництво стало найдинамічнішим і наймасовішим видом тваринництва у світі. Кури — головна ланка цієї галузі — вийшли далеко за межі традиційного підсобного господарства і перетворилися на основне джерело тваринного білка для мільярдів людей. Аналітики Experts Club дослідили глобальні зміни у розведенні курей у період із 1990 по 2023 рік, зафіксувавши безпрецедентне зростання та структурні трансформації галузі.
“Птахівництво стало символом нової економіки споживання: швидке виробництво, низька собівартість, адаптивність до глобального попиту. Саме тому курятина витісняє інші види м’яса у всьому світі”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я курей у світі оцінювалося в межах 10 мільярдів (у перерахунку на тисячі голів). Цей показник уже тоді перевищував чисельність будь-якого іншого виду сільськогосподарських тварин. Проте справжній ривок відбувся у 2000–2020 роках. До 2023 року загальна чисельність курей у світі перевищила 29 мільярдів, тобто зросла майже втричі за три десятиліття. Це означає, що на кожну людину на планеті припадає приблизно 3,6 курки, якщо враховувати загальне населення світу у понад 8 мільярдів.
Такий вибуховий ріст пояснюється кількома ключовими чинниками. Передусім — економічною ефективністю. Курятина є найдешевшим у виробництві видом м’яса, що потребує значно менше кормів, води та часу на вирощування порівняно зі свининою чи яловичиною. В умовах глобальної урбанізації, зростання доходів і зміни харчових звичок саме курятина стала «універсальним» продуктом: її однаково активно споживають як у США, так і в Бразилії, Індії, Індонезії чи Єгипті.
Окрім економіки, не менш важливим є релігійний та культурний чинник. На відміну від свинини чи яловичини, які обмежені у споживанні внаслідок релігійних заборон в ісламі, юдаїзмі чи індуїзмі, курятина є прийнятною майже у всіх традиціях. Це робить її глобально універсальним джерелом білка. “Курка — це компромісний білок. Вона прийнятна скрізь, недорога, швидка в обігу, і саме тому стала стандартом XXI століття”, — підкреслив Уракін.
Не менш важливу роль відіграють технічні інновації. З 1990-х років до 2020-х індустрія птахівництва пережила технологічну революцію: автоматизовані інкубатори, генетично вдосконалені бройлери, контрольовані умови вирощування, біобезпека і суворий моніторинг якості стали нормою у великих аграрних країнах. Це дозволило значно підвищити продуктивність галузі. У середньому, цикл вирощування бройлера до товарного розміру скоротився з 70 до 42 днів.
У географічному розрізі найпотужнішими виробниками курятини стали Китай, США, Бразилія, Індія, Індонезія та Росія. Водночас у країнах Африки відбувається інтенсивне зростання внутрішнього виробництва, що орієнтоване як на продовольчу безпеку, так і на зменшення залежності від імпорту.
Однак динаміка зростання поголів’я несе і ризики. Зростаюча щільність утримання курей створює підвищене епідеміологічне навантаження — особливо це проявляється у вигляді спалахів пташиного грипу. Крім того, критики вказують на проблеми з добробутом тварин, надмірною концентрацією антибіотиків та викидами метану в птахофабриках.
“Сучасне птахівництво має знайти баланс між продуктивністю та етичними вимогами суспільства. Це новий виклик, якого галузь раніше не знала”, — зазначив Максим Уракін.
У найближчі роки очікується подальше зростання споживання курятини, зокрема в країнах з низьким рівнем доходів, а також розширення експорту з Бразилії, Таїланду та України. Проте дедалі більшу конкуренцію птахівництву можуть скласти альтернативні білки — рослинні та клітинні продукти, що вже виходять на ринки.
Детальніший огляд трендів птахівництва та графіки динаміки поголів’я дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
EXPERTS CLUB, агроаналітика, кури, МАКСИМ УРАКІН, птахівництво, світове тваринництво
Міністерство фінансів Бразилії підвищило прогноз зростання ВВП на 2025 рік, але очікує уповільнення темпів економічного підйому в результаті жорсткої грошово-кредитної політики Центробанку країни.
Прогноз зростання ВВП на поточний рік піднято до 2,5% з очікуваних у травні 2,4%, на 2026 рік – знижено до 2,4% з 2,5%.
Прогнози не враховують наслідків введення Вашингтоном мит у розмірі 50% на весь імпорт з Бразилії, зазначають у Мінфіні. Раніше президент США Дональд Трамп оголосив, що ці мита почнуть діяти з 1 серпня.
«Мита, ймовірно, не матимуть істотного впливу на темпи зростання ВВП у 2025 році, хоча окремі галузі промисловості можуть постраждати досить сильно», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
У першому кварталі поточного року ВВП Бразилії збільшився на 1,4% порівняно з попередніми трьома місяцями – максимально за три квартали. Зростання ВВП у річному вираженні склало 2,9%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
У першій половині 2025 року українська економіка демонструє крихке, але позитивне зростання, попри складні зовнішні умови та високий рівень залежності від міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в аналітичному огляді, опублікованому інформаційно-аналітичним центром Experts Club на YouTube.
«Ми спостерігаємо обережний, але все ж позитивний сигнал: економіка України зростає, хоча й дуже повільно. Національний банк прогнозує ріст ВВП на рівні 2,5–3,1% за підсумками 2025 року. Це вище межі виживання, але недостатньо для повноцінного відновлення», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник Experts Club.
«Інфляція тримається на рівні 12–13%, що продовжує знижувати купівельну спроможність населення. Незважаючи на помірну монетарну політику НБУ, тиск на домогосподарства зберігається», — пояснив економіст.
У сфері зовнішньої торгівлі ситуація також залишається тривожною. За травень 2025 року дефіцит торгівлі товарами та послугами сягнув $4,1 млрд. Імпорт склав $7 млрд, тоді як експорт — лише $3,4 млрд. Торгівля послугами також має від’ємне сальдо — $1,8 млрд проти $1,3 млрд.
«Структура експорту свідчить про зміни. Зростають поставки фармацевтики, деревини та живих тварин, проте зерновий експорт впав майже на чверть. І це ще до втрати можливих 3,5 мільярдів євро доходів через завершення митних пільг від ЄС», – підкреслює Уракін.
Водночас міжнародні резерви України зросли — станом на 1 червня вони становили $44,54 млрд. Це більше, ніж наприкінці 2024 року, хоч і на 4,6% менше, ніж у квітні. Але державний борг, за словами Уракіна, залишається критично високим — $179,2 млрд (близько 94% ВВП), із яких понад $134 млрд — зовнішні зобов’язання.
«Резервів наразі достатньо для стабілізації курсу і платежів. Але це ресурс, який не можна вичерпувати нескінченно. Україна залишається критично залежною від міжнародної допомоги — з боку МВФ, ЄС та інших партнерів», — наголосив він.
Світова економіка, за оцінками МВФ і Світового банку, у 2025 році демонструє найповільніше зростання за останнє десятиліття — на рівні 2,3–2,8%. Інфляційний тиск, торговельні суперечки й геополітична нестабільність обмежують потенціал глобального відновлення. Банк міжнародних розрахунків окреслює ситуацію як «поворотний момент» — через протекціонізм, зниження продуктивності та демографічні ризики.
США фіксують перше зниження ВВП з 2022 року — на 0,5% у річному вимірі в І кварталі. Основні причини — ослаблення споживчого попиту та скорочення експорту. Проте ФРБ Атланти прогнозує відновлення — 2,5% зростання у II кварталі. Інфляція за PCE становить 3,1%, базова — 2,6%, а ключова ставка ФРС залишається на рівні 5,25–5,5%.
У Китаї економіка виросла на 5,4% у першому кварталі. Проте офіційний індекс ділової активності PMI у червні залишився нижче позначки 50 (49,7), що вказує на нестабільність у промисловості. Тим часом приватний Caixin PMI перевищив 50 вперше за декілька місяців.
Єврозона демонструє ознаки стабілізації: у першому кварталі ВВП зріс на 0,6% до попереднього періоду, інфляція в червні склала рівно 2%, тобто в межах цільового показника ЄЦБ. Виробничі індекси також поліпшуються. Німеччина — досі відчуває наслідки минулої рецесії. Прогноз зростання ВВП — лише 0,3–0,4%, хоча виробничий PMI уперше з 2022 року перевищив 50. Роздрібна торгівля, однак, лишається слабкою.
Велика Британія здивувала позитивною динамікою — 0,7% зростання у I кварталі, найвищий показник серед G7. Інфляція в травні — 3,4%, ключова ставка Банку Англії — 4,25%.
Індія продовжує лідирувати за темпами зростання — 7,4% у I кварталі. Інфляція — лише 2,82%. Центральний банк знизив ключову ставку до 5,5%, що є відповіддю на зниження інфляційного тиску.
У Бразилії очікується зростання на рівні 2,1–2,4%, але інфляція в травні склала 5,32%. Це змусило регулятора зберегти високу ставку Selic — 15%.
Японія показує перші ознаки пожвавлення. Індекс PMI у промисловості досяг 50,1, композитний PMI — 51,4. Інфляція в послугах — 3,3%, і Банк Японії може підняти ставки вже у 2026 році.
«Світова економіка перебуває у фазі перелому. США і Європа — в стані застою, Китай — відновлюється обережно. Німеччина та Велика Британія демонструють слабкий, але стабільний ріст. Індія залишається рушієм глобального розвитку. Для України ж головне — не втратити темп, зберегти доступ до міжнародного фінансування і адаптуватися до нових умов глобальної торгівлі», — підсумував Максим Уракін.
Матеріал підготовлено на основі аналітичного огляду Experts Club. Біль детально дивіться у відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kQsH3lUvMKo&t
Підписатись на YouTube канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Experts Club проаналізував ринок цегли в Україні та зробив низку висновків і прогнозів. Ринок цегли в Україні поступово відновлюється після руйнувань і спаду, викликаних повномасштабною війною 2022 року. У 2024 році спостерігалося зростання будівельної активності, особливо в сегменті житлового та інфраструктурного будівництва, що спровокувало підвищення попиту на цеглу.
За підсумками 2024 року ринок показав зростання ємності на 18,5%. У першому півріччі 2024 року виробництво досягло ~249 млн шт, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Річний обсяг виробництва в 2024 році оцінювався на рівні 500–520 млн цеглин, а в 2025 році — 535–555 млн шт з прогнозним зростанням на 7%.
Найбільші українські виробники зосереджені в центральних і західних регіонах країни. Через бойові дії в 2022–2023 роках були зруйновані або виведені з експлуатації вогнетривкі цегельні на сході — зокрема, Білокам’янський і Зимогірський.
Проте значна частина традиційного цегельного виробництва змогла зберегти роботу або відновити її до 2024 року.
Імпорт
У зв’язку з руйнуванням виробництв і зростанням попиту Україна нарощує імпорт цегли. Основні країни-постачальники: Польща
Імпортна продукція в основному направляється в західні та центральні регіони, а також використовується в високобюджетному будівництві та оздобленні.
Частки ринку: імпорт проти вітчизняного виробництва
За оцінками 2025 року:
Це дозволяє компенсувати дефіцит в деяких регіонах і підтримувати будівництво в період реконструкції.
Ціни
Прогнози від Experts Club такі:
Цегельні заводи, що працюють на підконтрольних територіях
На території, контрольованій Україною, діє понад 30 цегельних підприємств — керамічних, силікатних і клінкерних. Серед найбільших:
Наразі продукція цих заводів покриває понад 70% внутрішнього попиту на цеглу в будівництві.
Великі імпортери цегли в Україну
Для компенсації дефіциту та забезпечення високої якості в деяких сегментах ринку (вогнетривка, клінкер, лицьова) Україна імпортує продукцію з:
Ринок цегли України в 2024 році вступив у фазу активного відновлення. Основний обсяг продукції забезпечує внутрішнє виробництво, але частка імпорту залишається значною і збільшується. Відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримка з боку держави та міжнародних фондів продовжуватимуть стимулювати ринок, а ціни стабілізуються ближче до 2026 року.
Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czegly-v-ukrayini-v-2024-2025-rokah-korotkyj-oglyad-vid-experts-club/
Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра», яке може стати першим проектом у рамках співпраці з США, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища “Добра” в Кіровоградській області. Це може стати першим проектом у рамках співпраці з США. Радий бачити, що процес йде і результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії», – написав Єрмак у телеграм-каналі в середу.
Більш детально про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
