Ескалація війни навколо Ірану вже вийшла за межі регіонального конфлікту і перетворилася на фактор глобальної інфляції. 9 березня Brent протягом дня піднімалася вище $119 за барель – максимум з 2022 року, а глава МВФ Крісталіна Георгієва попередила, що стійке підвищення цін на нафту на 10% здатне додати близько 0,4 п.п. до світової інфляції. Масштаб ризику пояснюється і логістикою: через Ормузьку протоку в 2024 році проходило близько 20 млн барелів нафти на добу, тобто приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів.
Для України найшвидший канал передачі такого шоку – ринок палива. Після втрати значної частини власної переробки країна спирається на імпорт: у 2024 році Україна ввезла близько 1,2 млн тонн бензину, а в січні-вересні 2025 року імпорт нафтопродуктів досяг 5,67 млн тонн. Навіть до нинішнього стрибка цін ринок залишався чутливим до логістики та зовнішньої кон’юнктури: НБУ відзначав прискорення зростання цін на бензин, дизель і скраплений газ через перебої в поставках, а Reuters повідомляв, що в січні 2026 року імпорт бензину зріс на 70% рік до року через брак внутрішнього виробництва. Це робить бензин, дизель і автогаз найімовірнішою першою групою товарів, які відреагують на затяжний нафтовий шок.
“Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, Україна практично відразу відчує це через зростання вартості палива, а потім – через подорожчання логістики, імпорту і частини продовольства. Для нашої економіки це не тільки зовнішній шок, але й додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок”, – вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Друга вразлива група – імпортні продукти з довгою логістикою і високою часткою транспортних витрат. У 2025 році Україна збільшила імпорт агропродовольства на 13%, до $9,12 млрд, причому частка ЄС перевищила 53,9%. У структурі закупівель найбільшими позиціями були фрукти, ягоди та горіхи на $1 млрд, риба та морепродукти на $999 млн, алкогольні та безалкогольні напої на $870 млн, какао-продукти на $640 млн, кава, чай та спеції на $471 млн, а також овочі на $467 млн. Саме ці категорії – від бананів і цитрусових до кави, шоколаду і морепродуктів – найбільш чутливі до подорожчання фрахту, палива, охолоджувальної логістики і доларових сировинних котирувань.
“Найбільш помітно споживач відчує подорожчання там, де велика частка імпорту і транспортної складової. Перш за все мова йде про пальне, каву, шоколад, рибу, морепродукти, фрукти, а трохи пізніше – про товари, в ціну яких закладаються більш дорогі добрива, газ і упаковка”, – зазначив Уракін.
Третя зона ризику – добрива і потім продовольство українського виробництва. Вже фіксується зростання цін не тільки на нафту і газ, але і на цукор, добрива і сою після ескалації навколо Ірану. Одночасно європейські ціни на газ на початку березня підскочили на 35-40%, а ЄС скликав координаційну групу з газових поставок. Для України це відчутно подвійно: НБУ раніше оцінював потребу в імпорті газу в 2026 році в $1,1 млрд після $2,9 млрд в 2025 році, а імпорт добрив в 2025 році зріс до 3,285 млн тонн.
За оцінкою GIZ, залежність України від імпорту азотних добрив вже перевищила 60%. Це означає, що при тривалому збереженні високих цін на нафту і газ через кілька місяців тиск може перейти на собівартість зерна, овочів закритого ґрунту, молока, м’яса та інших продуктів харчування.
Окремо варто виділити товари, пов’язані з нафтохімією та металами. Нафта є базовою сировиною для широкого кола хімічної продукції, а Reuters на тлі нинішнього конфлікту вже відзначав зростання цін на алюміній до чотирирічного максимуму. Це підвищує ризик подорожчання пластикової упаковки, побутової хімії, фарб, окремих видів косметики, шин, ПВХ-матеріалів і частини будівельних товарів. Те саме стосується бітуму – прямого нафтопродукту, імпорт якого в Україну, за даними галузевих оцінок, залишається значним і в 2026 році.
Додатковим підсилювачем може стати валютний фактор. На тлі війни інвестори йдуть в долар як в захисний актив. Для України це важливо тому, що нафта, газ, кава, какао, добрива і значна частина іншого імпорту номіновані саме в доларах, а ЄС залишається найбільшим торговельним партнером країни з часткою понад 50% в торгівлі товарами. Навіть без фізичного дефіциту це підвищує ризик більш дорогого імпорту в гривні.
При цьому не всі товари відреагують однаково швидко. Базові продукти, де Україна залишається великим виробником – перш за все пшениця, кукурудза і соняшникова олія, – менше залежать від негайного імпорту, а врожай пшениці і кукурудзи в 2025 році виявився кращим за ранні очікування.
Тому в короткостроковому періоді найсильніше можуть подорожчати паливо, імпортні фрукти та морепродукти, кава і шоколад, добрива, хімія і частина будівельних матеріалів. Але якщо енергетичний шок затягнеться, зростання витрат на логістику майже неминуче почне просочуватися і в ціни на товари українського виробництва.
Джерело: https://expertsclub.eu/vijna-v-irani-pidnime-cziny-na-palyvo-ta-import-analiz-tovariv/
EXPERTS CLUB, IMPORT, IRAN, URAKIN, анализ, ВІЙНА, ПАЛИВО, ТОВАР
Ціни на алюміній демонструють підвищену волатильність у понеділок: раніше в ході сесії котирування оновили максимум з квітня 2022 року, проте потім перейшли до зниження.
Вартість ф’ючерсів на алюміній на Лондонській біржі металів (LME) до 16:07 кв знизилася на 1,1%, до $3387 за тонну. В ході сесії котирування піднімалися на 2,8%, до $3544 вперше з квітня 2022 року.
За минулий тиждень алюміній подорожчав майже на 10%, зафіксувавши рекордне зростання за три роки, на побоюваннях перебоїв поставок з Близького Сходу, на який припадає близько 9% світового виробництва цього металу. Два алюмінієві заводи, в Катарі і Бахрейні, були змушені призупинити поставки через збройний конфлікт в регіоні.
«Тривала війна зашкодить поставкам алюмінію», – зазначила аналітик Shuohe Asset Management Co. Гао Інь. За її словами, споживачі нарощують запаси алюмінію на цей випадок.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Як свідчать результати дослідження, проведеного компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club у лютому і презентованого в прес-центрі Інтерфакс-Україна, лише 13,1% респондентів повідомили, що користуються державною програмою реімбурсації вартості ліків, 70,6% – не користуються, 16,3% – чули про неї, але не користувалися.
«Низьке використання програми часто пов’язане не з відсутністю потреби, а з бар’єрами поінформованості та доступу», – засновник Experts Club Максим Уракін.
«Якщо люди «чули, але не користувалися», значить шлях пацієнта до компенсації залишається складним», – додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року.
В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЛІКИ, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, реімбурсація
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, значно зросли, 43,9% – трохи зросли, 3,6% – не змінилися, 0,2% – знизилися.
«Практично повсюдне відчуття подорожчання – фактор, який безпосередньо впливає на прихильність до лікування», – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
«Зростання цін підштовхує частину пацієнтів до відстрочки покупок і самолікування, що підвищує ризики ускладнень», – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Ціни на алюміній у середу оновили максимум майже за чотири роки через побоювання перебоїв поставок цього металу з Близького Сходу.
Вартість ф’ючерсів на алюміній на Лондонській біржі металів (LME) до 15:00 к.ч. зросла на 3,1% і становила $3379,8 за тонну. Під час сесії ціна перевищувала $3400 вперше з квітня 2022 року.
Aluminium Bahrain (Alba, один з найбільших виробників алюмінію на Близькому Сході) в середу оголосив про форс-мажор за своїми контрактами, оскільки не може здійснювати відвантаження алюмінієвої продукції.
“Це пов’язано з ситуацією в Ормузькій протоці, через яку ми не можемо здійснювати відвантаження. Тому ми продовжуємо виробництво, але метал є тут, в Alba”, – сказав він агентству Reuters.
За даними AZ China, на Близький Схід припадає близько 9% світового виробництва алюмінію.
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Понад 11% українців взагалі не звертаються до лікарів, майже 10% роблять це більше 10 разів на рік.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого, 41,3% звертаються до лікарів 1-2 рази на рік, 27,2% – 3-5 разів, 10,4% – 6-10 разів.
«Група людей, які взагалі не звертаються до лікарів, вимагає окремого вивчення причин, це можуть бути як фінансові бар’єри і недовіра, так і психологічне вигорання», – зазначив директор і співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Він звернув увагу на те, що більшість респондентів звертаються до лікаря один-два рази на рік, але зазначив, що для цього можуть бути різні причини.
«Треба поставити питання, власне, чому так: тому що у нас люди такі здорові, або тому, що людина не може піти до лікаря або не довіряє лікарю. Але це вже питання до, власне, медиків», – сказав він.
Позній також зазначив, що за результатами опитування «для більшості населення сімейні лікарі доступні, особливо в містах», в той же час, доступ до вузьких фахівців, особливо для сільського населення, населення невеликих або віддалених громад, викликає питання «в першу чергу через відсутність необхідної кількості фахівців».
Зі свого боку член правління громадської організації «Київська крайова організація »Всеукраїнське лікарське товариство” (ВУВО)«, професор кафедри внутрішніх і професійних хвороб ЧВУЗ »Київський медичний університет« Григорій Солонінка зазначив, що »потрібно повернутися до питання сільської медицини і, мабуть, зробити певні зміни для того, щоб сільське населення не отримувало менше послуг, ніж міське”.
«Якщо взяти віддалене село, то, мабуть, там є проблема потрапити до вузького спеціаліста і отримати спеціалізовану медичну допомогу», — сказав він.
Зі свого боку засновник Experts Club Максим Уракін зазначив, що «медицина — це частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню, по заощадженнях, по здатності людей працювати і відновлюватися».
“В Україні майже чверть населення витрачає на медицину до 20% сімейного бюджету, а кожен п’ятий витрачає більше 20%. Якщо перекласти це на мову економічного фінансового аналізу, то з точки зору міжнародної методології те, що людина витрачає більше 10% свого бюджету, є катастрофічним. Тобто ми бачимо ознаку серйозного фінансового навантаження”, – сказав він.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Еременко, ОПРОС, Позний, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ, УРАКИН
