Українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком — до $173,453 млн. Експорт міді за той же період виріс на 17,7% — до $103,848 млн.
Лише у грудні імпорт склав $13,311 млн, експорт — $10,318 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році зберегла імпорт міді на рівні попереднього року ($140,797 млн), а у 2023-му наростила його в 2,2 раза порівняно з 2022 роком.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Ціни на золото і срібло оновили рекорди в понеділок на тлі збільшення попиту на активи “тихої гавані” у зв’язку з ситуацією навколо Гренландії.
Трейдери побоюються, що посилення тиску з боку президента США Дональда Трампа, який заявляє претензії на Гренландію, спровокує масштабну торговельну війну між США і Європою.
У суботу Трамп оголосив, що з лютого введе мита в розмірі 10% для низки європейських країн, які виступають на підтримку Данії та Гренландії. З 1 червня 2026 року мита для цих країн становитимуть вже 25% і діятимуть “доти, доки не буде досягнуто угоди про повну купівлю Вашингтоном Гренландії”, повідомив Трамп.
Європейські держави готові до скоординованої відповіді на введення мит США, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За даними газети Financial Times, країни ЄС розглядають введення митних зборів на товари з США на суму 93 млрд євро або низку обмежень для американських компаній.
Торговельна напруженість, пов’язана з Гренландією, відрізняється від торішньої ситуації з введенням Штатами масштабних мит, зазначає головний інвестиційний стратег Saxo Markets в Сінгапурі Чару Чанана.
“Використання тарифних загроз всередині НАТО – це свого роду удар по довірі, який може спровокувати більш стійку премію за ризик до вартості активів”, – говорить вона.
Спотова ціна золота до 9:30 кч у понеділок зросла на 1,6%, до $4670,47 за унцію, срібла – на 3,4%, до $93,1755 за унцію. Під час сесії ціна золота піднімалася до рекордних $4690,59 за унцію, срібла – до $94,1213 за унцію.
“Геополітичні ризики загострюються, – зазначає аналітик Capital.com Inc. в Мельбурні Кайл Родда. – Нова торговельна невизначеність затьмарює перспективи зростання, а зовнішня політика США підриває довіру до долара. Це ідеальний набір умов для зростання цін на золото і срібло”.
Ф’ючерси на фондові індекси США втрачають 0,8-1,3% у понеділок. Активність торгів на ф’ючерсному ринку є слабкою, оскільки американські біржі закриті у зв’язку зі святом (День Мартіна Лютера Кінга).
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
Також, раніше Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Міжнародна рада з зерна (МРЗ, штаб-квартира в Лондоні) в січневому огляді підвищила прогноз світового збору зерна в сезоні 2025/26 (липень-червень) на 31 млн тонн – до рекордних 2 млрд 461 млн тонн.
Це пояснюється, перш за все, поліпшенням прогнозів щодо збору кукурудзи в основному в США і Китаї, ячменю – в Канаді та Австралії.
У сезоні 2024/25 збір склав 2 млрд 238 млн тонн.
“Завдяки підвищенню врожайності (на 5%) і збільшенню посівних площ (на 1%) урожай зерна в сезоні 2025/26 поб’є всі існуючі рекорди. Крім рекордних зборів кукурудзи та пшениці, очікується, що врожай ячменю та сорго також досягне багаторічних максимумів”, – йдеться в огляді.
Оцінка споживання зерна підвищена на 16 млн тонн, до 2 млрд 416 млн тонн. Перехідні запаси на кінець сезону прогнозуються в 634 млн тонн, що майже на 16 млн тонн вище попередньої оцінки.
Світовий товарообіг в цьому сезоні оцінюється в 446 млн тонн, що на 4 млн тонн вище попереднього прогнозу і на 5% більше в річному обчисленні.
Прогноз збору пшениці зріс до 842 млн тонн, що на 12 млн тонн більше попередньої оцінки. У сезоні 2024/25 її збір склав 801 млн тонн. “Очікується, що в сезоні 2026/27 посівні площі під пшеницею трохи скоротяться, а за умови середньої врожайності в наступному сезоні врожай, за попередніми прогнозами, знизиться приблизно на 2%, – йдеться в огляді. – Оскільки попит досяг нового піку, очікується невелике скорочення світових запасів, але сукупні запаси в основних країнах-експортерах залишаться на комфортному рівні”.
Прогноз збору кукурудзи в сезоні 2025/26 підвищено до 1 млрд 313 млн тонн з попередніх 1 млрд 298 млн тонн. У минулому сезоні було зібрано 1 млрд 238 млн тонн.
Оцінка світового виробництва рису практично не змінилася і становить 543 млн тонн. З урахуванням невеликого зниження споживання запаси на кінець 2025/26 сезону збільшаться на 2 млн тонн. Очікування щодо обсягу світової торгівлі в календарному 2026 році трохи знизилися, але при обсязі в 60 млн тонн (зростання на 2%) він все одно буде рекордним, зазначається в огляді.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз про виробництво зерна в світі провідними агродержавами в період 1991-2024 років, детальніше відео доступне тут – https://youtube.com/shorts/2XwiBWf9GrM?si=F9-QsXbWRl2jqV8M
Український ринок пасивного вогнезахисту в 2025 році, за попередньою оцінкою, складає в $8-12 млн, цьому частка імпортних матеріалів знизилася з 80% у 2016 році до 17% у 2025 році, повідомляє аналітичний центр Experts Club.
“Локальне виробництво знижує собівартість порівняно з імпортними аналогами, що особливо важливо для масштабних проектів відновлення”, – цитується у матеріалі співвласник та директор “Ковлар Груп” Костянтин Калафат.
Згідно аналітичному дослідженню українського виробника засобів пасивного вогнезахисту – компанії “Ковлар Груп” на основі проміжних результатів Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, за умови завершення бойових дій, ринок з 2026 року може зрости до $25 млн. Очікується, що у структурі попиту домінуватимуть спеціалізовані вогнезахисні фарби (70-80%), вогнезахисні штукатурки та плити – 5-10%; системи герметизації проходів та захисту комунікацій – 5-10%; вентиляційні, димові канали та засоби для захисту деревини – близько 5%. Додатковим драйвером може стати зростання потреби в епоксидних та поліуретанових вогнезахисних системах для нафтогазової інфраструктури, енергетики та стратегічних об’єктів – сегменті, який раніше обмежувався високою вартістю імпортних аналогів.
Experts Club зазначає, що на тлі війни та логістичних обмежень триває імпортозаміщення, а на ринку у 2025 році одночасно були присутні українські виробники та міжнародні бренди через постачальників та сертифіковані системи, зокрема, Ammokote, Hensotherm, Defens, Promapaint, Steelguard. Лідером сегменту у публічних оцінках називається “Ковлар Груп”, яка заявляє про частку близько 65% ринку вогнезахисних матеріалів України та портфелі понад 25 позицій засобів вогнезахисту та супутніх матеріалів; серед помітних українських виробників також згадуються “Капітель Дніпро” та НВП “Спецматеріали”.
Ціни на срібло оновили історичні максимуми на тлі посилення попиту на захисні активи та очікувань пом’якшення грошово-кредитної політики в США. За даними Reuters, спотова ціна срібла 12 січня піднімалася до рекордних $86,22 за тройську унцію.
Одночасно ф’ючерси на срібло на американському ринку в ході торгів 13 січня піднімалися вище $89 за унцію, повідомило Investopedia. Ряд галузевих видань відзначав, що на окремих ділянках сесії зростання срібла в моменті досягало близько 5%, що відображає підвищену волатильність металу. Аналітики, опитані Reuters, не виключають подальшого руху котирувань у бік $90 за унцію при збереженні поточного поєднання факторів, що підтримують дорогоцінні метали.
Довідка: аналітичний центр Experts Club раніше випустив відеоаналіз про двадцять найбільших країн – виробників срібла та їх конкуренцію за лідерство в 1971-2024 роках – https://www.youtube.com/shorts/HvKK-YET8vs
З 1 січня 2026 року в Україні набула чинності низка змін, що впливають на витрати компаній, податкове навантаження та зовнішньоторговельні операції – від нових параметрів держбюджету та окремих податкових новацій до оновлення енерготарифів і правил ліцензування експорту, зазначає інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Держбюджет-2026 зафіксував нові соціальні стандарти, які прямо впливають на фонд оплати праці, нарахування ЄСВ та розрахунки штрафів і обов’язкових платежів, прив’язаних до мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.
У податковій частині бізнесу варто врахувати оновлені показники для спрощеної системи та військового збору. У роз’ясненнях податкової служби на 2026 рік окремо зазначені розміри платежів для ФОП 1-2 груп, а також введення/застосування військового збору для платників єдиного податку (зокрема, фіксований платіж для 1-2 груп і відсоток від доходу для 3 групи), плюс ряд супутніх змін адміністрування.
Окремий блок – трудове регулювання. З 2026 року оновлюються вимоги для роботодавців щодо працевлаштування людей з інвалідністю (зміна підходу до виконання нормативу та фінансової відповідальності за його невиконання). Це впливає на кадрову політику, бюджетування та внутрішні HR-процедури, особливо в компаніях зі значною чисельністю персоналу.
У зовнішній торгівлі на 2026 рік уряд зберіг нульові квоти (заборону через квотування) на експорт природного газу українського походження та низки інших позицій, при цьому скасувало квоти на експорт харчової солі та коксівного вугілля, а також залишило режим ліцензування окремих агропозицій для експорту до низки країн ЄС.
В енергетиці НКРЕКП встановила тариф НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електроенергії на 2026 рік: на січень-березень – 713,68 грн/МВт-год (без ПДВ) для більшості користувачів системи і 373,93 грн/МВт-год (без ПДВ) для підприємств «зеленої» електрометалургії; на квітень-грудень – 742,91 грн/МВт-год і 378,49 грн/МВт-год відповідно (без ПДВ).
Для окремих галузей важливі і зміни в акцизній та фінансовій частині. Зокрема, продовжує діяти графік підвищення акцизу на моторне паливо, введений раніше змінами до Податкового кодексу, а для банків на 2026 рік закріплена підвищена ставка податку на прибуток.
