Темпы роста мировой экономики замедлятся в 2024 году, полагают более половины (56%) главных экономистов компаний, опрошенных в рамках Всемирного экономического форума (ВЭФ) в Давосе.
Оставшаяся доля респондентов ожидает сохранения темпов роста мирового ВВП на уровне 2023 года или их ускорения.
По оценкам Международного валютного фонда, глобальная экономика вырастет на 2,9% в 2024 году после роста на 3% в 2023 году.
Наибольший пессимизм экономисты испытывают в отношении Европы – три четверти опрошенных (77%) полагает, что рост в регионе будет слабым или очень слабым. Тем временем в Южной Азии умеренного или сильного роста ждут 93% респондентов, в Восточной Азии – 86%.
Темпы роста ВВП США будут варьироваться от умеренных до сильных, полагают 56% опрошенных главных экономистов. Еще в сентябре процент составлял 78%. В то же время лишь 13% ожидают высокой инфляции в Штатах и Европе.
Организаторы ВЭФ опросили 30 главных экономистов банков, консалтинговых фирм, международных организаций и крупнейших компаний, включая Microsoft и Google.
“Мировую экономику снова ждет испытание в этом году, – отметила управляющий директор ВЭФ Саадия Захиди. – Мировая инфляция ослабевает, однако рост экономики буксует, финансовые условия остаются жесткими, напряженность усугубляется, а неравенство увеличивается, что подчеркивает срочную необходимость в международном сотрудничестве для создания условий для устойчивого и инклюзивного экономического роста”.
Детальнее о ситуации в украинской и мировой экономике смотрите в видео на YouTube-канале «Клуб экспертов» по ссылке:
Подписаться на канал можно здесь: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, економіст, КЛУБ ЭКСПЕРТОВ, ПРОГНОЗ, ЭКОНОМИКА
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2023 року зросло у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $24,351 млрд із $8,570 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Згідно з її даними, експорт товарів із країни за вказаний період скоротився на 18,9% порівняно із січнем-листопадом 2022 року – до $32,978 млрд, тоді як імпорт зріс на 16,5% – до $57,329 млрд.
Держстат уточнив, що в листопаді-2023 порівняно із жовтнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 3,1% – до $2,583 млрд, тоді як імпорт скоротився – на 9,5%, до $4,749 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в листопаді-2023, як і попереднього місяця, було від’ємним і становило $2,166 млрд проти $2,741 млрд до цього.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-листопаді 2023 року становив 0,58 (у січні-листопаді 2022 року – 0,83).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 228 країн світу.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
Глава Демократичної прогресивної партії (ДПП) Лай Цінде здобуває перемогу на президентських виборах Тайваню, повідомляють західні ЗМІ.
Він отримав 40,2% голосів, значно випередивши опонентів. Повідомляється, що підраховано майже всі бюлетені. Однак Центральна виборча комісія поки що не озвучила явку виборців.
ЗМІ нагадують, що таким чином ДПП залишиться при владі на Тайвані третій термін поспіль: два чотирирічні терміни посаду президента з 2016 року обіймала Цай Інвень.
Хоу Юї від партії Гоміньдан, який набрав 33% голосів, уже привітав Лай Цінде з перемогою. Свою поразку також визнав Ке Веньчже – засновник і лідер Тайванської народної партії (ТНП), який зміг завоювати 26,33% голосів.
Пізніше Лай Цінде подякував усім, хто голосував за нього, а також Хоу Юї і Ке Веньчже, які погодилися з результатами виборів.
“Ми говоримо міжнародному співтовариству, що під час вибору між демократією та авторитаризмом – ми вибираємо бік демократії”, – сказав він.
“Партія нинішнього віцепрезидента Лая, яка захищає самобутність Тайваню і відкидає територіальні домагання Китаю, балотується на третій термін, що є безпрецедентним явищем у нинішній виборчій системі Тайваню”, – зазначає агентство Reuters.
Євросоюз привітав вибори, що відбулися на Тайвані 13 січня, пославшись на загальну прихильність демократії.
“Наші відповідні системи управління засновані на загальній прихильності до демократії, верховенства закону і прав людини. Європейський союз наголошує, що мир і стабільність у районі Тайванської протоки є ключем до регіональної та глобальної безпеки і процвітання”, – йдеться в заяві офіційного представника Європейської зовнішньополітичної служби (ЄЗС), опублікованій у суботу в Брюсселі.
Водночас представник ЄВС зазначив, що Євросоюз, як і раніше, стурбований зростаючою напруженістю в Тайванській протоці і виступає проти будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво”.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts club випустив відео ролик про найважливіші вибори у світі 2024 року, де передбачено перемогу антикитайського кандидата на посаду президента Тайваню. Детальніше про світові вибори 2024 року можна дізнатися у відео за посиланням: https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=O98WbmetBtle9DnH
Підписатися на канал Experts Club: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
У світі політики 2024 рік обіцяє стати одним з найбільш значущих та динамічних періодів, з огляду на заплановані вибори майже в 70 країнах світу із сукупним населенням майже 4 млрд осіб, а це більше, ніж у будь-який інший рік в історії світу. Тому багато хто вже назвав 2024 рік – роком виборів, результати деяких з них можуть стати доленосними для всього людства.. На YouTube-каналі аналітичного центру “Experts Club” було проаналізовано ТОП-10 найважливіших виборів у світі, які можуть призвести до кардинальних змін у міжнародному порядку денному.
США: повернення Дональда Трампа?
Найбільш очікуваною політичною подією 2024 року є президентські вибори у Сполучених Штатах, заплановані на 5 листопада.
“Ці вибори можуть призвести до значних змін у політичному ландшафті світу, особливий інтерес викликає потенційне повернення колишнього президента Дональда Трампа. Його кандидатура вже викликала чимало дискусій, зокрема, щодо його впливу на американську зовнішню політику, відносини з союзниками та підтримку України. Результати цих виборів можуть визначити глобальний курс Америки на наступні роки” – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Велика Британія: час змін для консерваторів?
Велика Британія також готується до важливих парламентських виборів, які, за словами експерта, можуть стати переломним моментом для правлячих консерваторів.
“Прем’єр-міністр Ріші Сунак стикається з багатьма викликами, в тому числі з опитуваннями, які пророкують його партії “важку поразку”. Вибори в Британії можуть кардинально змінити політичний курс країни”, – підкреслює Максим Уракін.
По всім опитуванням консерватори відстають від лейбористів на 15-20%.
Тайвань: вибори на тлі напруженості з Китаєм
У Тайвані, де вибори президента заплановані на 13 січня, політична ситуація обтяжена зростаючою напруженістю у відносинах з Китаєм.
Уракін відзначає, що вибори на Тайвані можуть посилити геополітичні протиріччя в регіоні, особливо у відносинах між Китаєм та Сполученими Штатами.
“Із трьох кандидатів у президенти, які претендують на перемогу, Лай Цінде, який є кандидатом від правлячої Демократичної прогресивної партії, налаштований жорстко анти-китайськи. Другий кандидат, Хоу Ю-І з опозиційного Гоміндану, хоче почати переговори з Пекіном. Третій кандидат Ко Веньцзе з Тайванської народної партії (ТНП) і колишній мер Тайбея, пропонує проміжну позицію, ближчу до примирення. Опитування віддають перевагу кандидату з антикитайською позицією”, – наголосив засновник Experts Club.
Індія: Вибори в найбільшій Демократії Світу
Індія, найбільша демократія світу, також зіткнеться з важливими виборами. Очікується, що в квітні-травні відбудуться вибори до нижньої палати Лок сабха.
“Ці вибори не лише важливі для Індії, але й мають значення для всієї міжнародної спільноти, з огляду на зростаючу роль Індії на світовій арені,” – зазначає Уракін.
2024 рік безперечно стане роком, що внесе важливі зміни в міжнародні відносини та внутрішню політику держав, які є ключовими гравцями на світовій арені. Політичні аналітики та експерти з нетерпінням чекають на результати цих виборів, які можуть визначити глобальний порядок денний на найближчі роки.
Більш детально про світові вибори у 2024 році можна дізнатись у відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club:
Дефіцит державного бюджету України у грудні 2023 року становив рекордні 285 млрд грн порівняно зі 145,1 млрд грн у листопаді та 98,4 млрд грн у жовтні, такі оперативні дані Держказначейства повідомило Міністерство фінансів. Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит підскочив до 274,4 млрд грн зі 162,5 млрд грн у листопаді та 87,7 млрд грн у жовтні. Мінфін зазначив, що касові видатки держбюджету в грудні також стали рекордними і перевищили 548,2 млрд грн порівняно з 337,9 млрд грн у листопаді і 292,1 млрд грн у жовтні.
За загальним фондом видатки зросли до 397,7 млрд грн із 286,3 млрд грн у листопаді та 228,1 млрд грн у жовтні.
Як зазначив Мінфін, у грудні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету незначно зросли – до 127,1 млрд грн зі 121,7 млрд грн у листопаді, що, однак, менше за 139,4 млрд грн у жовтні, водночас грантова міжнародна допомога США становила 20,5 млрд грн, тоді як у листопаді її не було, а в жовтні вона становила 42 млрд грн.
Загалом за 2023 рік доходи держбюджету становили 2,67 трлн грн, зокрема загального фонду – 1,66 трлн грн, з яких 425,4 млрд грн – грантова міжнародна допомога (США – 400,5 млрд грн).
Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, зокрема загального фонду – 3,03 трлн грн, або 98% розпису порівняно з 93% місяцем раніше.
За даними Мінфіну, за 2023 рік держбюджет було виконано з дефіцитом 1,33 трлн грн, зокрема загальний фонд – 1,36 трлн грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 1,83 трлн грн.
2022 року держбюджет було виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн, зокрема в грудні відповідно 99 млрд грн і 101,3 млрд грн, а в довоєнному 2021 році дефіцит загального фонду держбюджету України дорівнював 166,8 млрд грн.
Видатки держбюджету за 2022 рік становили 2,70 трлн грн, зокрема за загальним фондом – 2,41 трлн грн, що на 91,7% перевищувало показник 2021 року. У грудні 2022 року касові видатки бюджету становили 408,8 млрд грн, зокрема загального фонду – 330,5 млрд грн.
До загального фонду держбюджету 2022 року надійшло 1,491 трлн грн, з яких грантове фінансування становило 480,6 млрд грн, тоді як 2021 року доходи становили 1,084 трлн грн. У грудні 2022 року доходи загального фонду дорівнювали 229,2 млрд грн, з яких 138,4 млрд грн становила грантова допомога.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 жовтня затвердила чергові правки до держбюджету-2023 переважно для збільшення видатків сектору безпеки та оборони. Новий розмір видатків держбюджету становив 3 трлн 393,0 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 3 трлн 94,5 млрд грн, тоді як доходів – 1 трлн 416,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 253,9 млрд грн. Граничний розмір дефіциту було визначено у 2 трлн 10,35 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 834,6 млрд грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Experts Club” за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
