Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Екзит-поли, проведені після завершення парламентських виборів у Німеччині, свідчать про перемогу опозиційного блоку ХДС-ХСС, повідомляє Bild у неділю в Телеграм-каналі. Лідером перегонів стала партія CDU/CSU на чолі з Фрідріхом Мерцем, яка набрала, згідно з екзит-полами, 29% голосів. Це означає, що саме Мерц стане новим канцлером.
«Порівняно з виборами 2021 року християнські демократи значно посилили свої позиції», – пише Bild.
Друге місце, за даними опитувань, посіла «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько понад 19%.
«Однак, незважаючи на успіх, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не готові співпрацювати з нею», – зазначає Bild.
Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів – це найгірший результат за 135 років. Також серйозних втрат зазнали «Зелені» (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), що балансує на межі проходження в парламент.
Bild називає «несподіваним» повернення партії «Ліві», яка, незважаючи на ослаблення після відходу Сари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас заснований Вагенкнехт рух BSW зупинився на позначці близько 5%: потрапить партія до Бундестагу чи ні, поки що неясно.
Тепер головне питання – хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом виглядає союз CDU/CSU з SPD, оскільки консерваторам і «Зеленим» може не вистачити голосів.
«Визначеності можна чекати найближчими тижнями, коли почнуться переговори про формування нового уряду», – зазначають оглядачі Bild. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
У Німеччині відкрилися виборчі дільниці на дострокових виборах до бундестагу. Вони пропрацюють до 18.00 неділі. Загалом у виборах беруть участь 29 політичних партій.
З 08.00 неділі, 23 лютого, по всій Німеччині відкрилися виборчі дільниці для голосування на дострокових виборах до бундестагу. Вони пропрацюють до 18.00.
У країні близько 59,2 млн виборців. З них 24,9 млн (42%) – старші за 60 років. Близько 2,3 млн виборців (3,9%) – молоді люди, які досягли 18 років і вперше отримали право голосу на федеральних виборах.
Для голосування за кордоном зареєструвалося ще близько 200 000 громадян ФРН. Їхнє загальне число оцінюють приблизно в 3-4 млн. Причина низької явки серед них – бюрократичні труднощі та необхідність висилати бюлетень на батьківщину поштою.
Загалом у виборах беруть участь 29 політичних партій. У всіх 16 федеральних землях виступлять 10 із них: Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), «Союз-90»/«зелені», Вільна демократична партія (ВДП), “Альтернатива для Німеччини » (АДГ), Ліва партія, Союз Сари Вагенкнехт (ССВ), Вільні виборці, Volt, Марксистсько-ленінська партія Німеччини, Альянс Німеччина. Християнсько-демократичний союз (ХДС) бере участь у виборах у 15 землях, крім Баварії. Там виступає сестринський йому Християнсько-соціальний союз (ХСС).
Передвиборчі опитування обіцяли найбільшу підтримку консервативному блоку ХДС/ХСС. За ним слідувала ультраправа АдН. Потім – лівоцентристська СДПН і ліволіберальні «Зелені». Рейтинг Лівої партії, лівопопулістської ССВ і ліберальної ВДП коливався в районі 5%, необхідних для проходження в бундестаг. Згідно із соціологами, близько 20% виборців до останнього не могли вирішити, за кого голосувати і чи йти взагалі на вибори.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відео аналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Джерело: https://amp.dw.com/ru/v-germanii-nacalos-golosovanie-na-vyborah-v-bundestag/a-71717875
ВВП єврозони в четвертому кварталі 2024 року збільшився на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу, що представило переглянуті дані. Попередньо повідомлялося, що ВВП не змінився. Експерти в середньому очікували підтвердження попередньої оцінки, за даними Trading Economics.
У річному виразі економіка єврозони зросла на 0,9% – максимальними темпами від початку 2023 року. Динаміка цього показника збіглася з попередньою оцінкою і консенсус-прогнозом аналітиків.
У третьому кварталі ВВП єврозони збільшився на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 0,9% у річному виразі.
Економіка Німеччини в жовтні-грудні знизилася на 0,2% у поквартальному виразі, Франції – на 0,1%, Іспанії – зросла на 0,8%, ВВП Італії не змінився.
У річному виразі ВВП Німеччини також зменшився на 0,2%, Франції – зріс на 0,7%, Іспанії – на 3,5%, Італії – на 0,5%.
Економіка Євросоюзу в четвертому кварталі зросла на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,1% у річному виразі.
Це друга оцінка динаміки ВВП за четвертий квартал із трьох. Третя оцінка буде опублікована 7 березня. Згідно з попередніми даними, у 2024 році ВВП єврозони зріс на 0,7%, ЄС – на 0,9%.
Аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили раніше відео аналіз про економіку України та світу – https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=b_tVU8Zeg_-xZVEo
Джерело: http://relocation.com.ua/vvp-yevrozony-v-iv-kvartali-zris-na-01/
Лютий 2025 року став місяцем, який відобразив поточні виклики та перспективи для української та світової економіки. Геополітична напруженість, інфляційний тиск та глобальні зміни в торговельних потоках продовжують впливати на економічний розвиток. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що в Україні спостерігаються тенденції поступового відновлення економіки, незважаючи на складні внутрішні та зовнішні умови.
Економіка України в лютому 2025 року
Згідно з даними Національного банку, зростання реального ВВП у січні 2025 року становило 3,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Основними драйверами зростання стали:
«Економіка України, на тлі триваючої війни та світових потрясінь, демонструє як ознаки відновлення, так і певні проблеми, що потребують уваги», – заявив засновник Experts Club Максим Уракін.
У січні 2025 року річна інфляція становила 12,9%, що вище за показники 2024 року (12%). Це пов’язано з зростанням цін на продукти харчування та енергоносії. Водночас курс гривні залишається відносно стабільним, коливаючись у межах 39-40 грн/долар, завдяки підтримці міжнародних партнерів та експортним надходженням.
«Зниження інфляції – позитивний сигнал для економіки, проте важливим завданням залишається підвищення рівня доходів населення, щоб компенсувати вплив минулих інфляційних шоків», – підкреслив Уракін.
Експорт України в січні 2025 року зріс до 3,1 млрд доларів, завдяки поставкам продукції та металів. Однак імпорт також збільшився, головним чином за рахунок енергоресурсів і обладнання. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі зберігається.
«Динаміка експорту свідчить про те, що українські компанії активно шукають нові ринки. Зміцнення конкурентоспроможності та поліпшення логістики можуть стати ключем до скорочення торгового дефіциту», – зазначив Уракін.
Доходи державного бюджету України в січні 2025 року становили 282,8 млрд грн, зокрема за загальним фондом — 128,2 млрд грн, що відповідно на 83,4% і 10,5% більше, ніж у січні 2024 року. Основну роль у цьому відіграли надходження від ПДВ та акцизів, а також міжнародна допомога. Міжнародні резерви України збільшилися до $40,1 млрд, що є одним із найвищих показників за останні роки.
«Фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів залишається важливим фактором макроекономічної стабільності. Але важливо вже зараз закладати основу для самостійного зростання економіки», – підкреслив Уракін.
Глобальна економічна ситуація в лютому 2025 року
За даними МВФ, 2025 року світовий ВВП, як очікується, зросте на 2,9%, що трохи нижче рівня 2024 року (3%). Основними причинами уповільнення залишаються висока вартість запозичень, невизначеність на фінансових ринках і зниження глобального попиту.
США: Економіка демонструє помірне зростання на рівні 2,3% завдяки стійкому внутрішньому попиту та інвестиціям в інноваційні галузі.
Євросоюз: Темпи зростання залишаються низькими, на рівні 1,1%, через тривалу енергетичну кризу і проблеми в промисловості.
Китай: Зростання сповільнилося до 4,5%, що пов’язано з кризою в секторі нерухомості та скороченням експортних поставок.
Індія: Стабільно демонструє зростання на рівні 6,8%, залишаючись однією з економік, що найбільш динамічно розвиваються.
«Світова економіка перебуває в стані крихкої рівноваги. Основні ризики пов’язані з геополітичною нестабільністю і високими процентними ставками. Проте, країни з диверсифікованою економікою краще справляються з цими викликами,» – зазначив Уракін.
Нафта: Ціни на нафту в лютому 2025 року становлять близько $83 за барель, стабілізувавшись після стрибків кінця 2024 року.
Газ: Європейський ринок продовжує зазнавати тиску, середня ціна газу становить €67 за МВт-год, що пов’язано з дефіцитом поставок, який зберігається.
Метали: Попит на сталь і алюміній знизився, що чинить тиск на експортні можливості країн, що розвиваються.
Центральні банки найбільших економік зберігають високі ставки для боротьби з інфляцією. Наприклад, Федеральна резервна система США утримує ставку на рівні 5,5%, що обмежує доступ до дешевого капіталу, але сприяє зниженню інфляції.
Економіка України в лютому 2025 року демонструє ознаки стабільності та зростання, проте зберігаються ризики, пов’язані з інфляцією, зовнішньоторговельним дефіцитом і залежністю від міжнародної допомоги. У глобальній економіці спостерігається уповільнення темпів зростання, що створює додаткові виклики для країн із ринками, що розвиваються.
«Україні важливо продовжувати залучати іноземні інвестиції, розвивати експортний потенціал і зміцнювати внутрішній ринок. Тільки системні реформи та інтеграція в глобальну економіку дадуть нам змогу подолати поточні труднощі та створити основу для довгострокового зростання», – резюмував Максим Уракін.
Більш детально про поточні тенденції у світовій економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=LT0sE3ymMnQ
Підписатися на канал можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Економіка України демонструє стійке, але нерівномірне зростання на тлі триваючих викликів, спричинених війною, інфляційними ризиками та глобальною нестабільністю.
Зростання ВВП
Згідно з даними Міністерства економіки, реальний ВВП України за січень-жовтень 2024 року збільшився на 3,1% у річному вираженні. Темпи зростання дещо сповільнилися порівняно з першими місяцями року, що пов’язано з впливом зовнішньоекономічних чинників і зниженням експортних поставок.
«Українська економіка демонструє силу та адаптивність навіть в умовах масштабних викликів. Однак для сталого розвитку необхідно продовжувати реформи, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату та підтримку експорту», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Інфляція
Інфляція продовжує залишатися однією з ключових проблем. За даними Національного банку України, у жовтні річна інфляція становила 9,1%, прискорившись із 8,5% у вересні. Основними чинниками зростання цін стали подорожчання енергоносіїв, ослаблення гривні та високі витрати на логістику.
«Інфляція чинить тиск на споживчу спроможність населення. Важливо, щоб влада приділяла більше уваги інструментам стримування цінового зростання, включно з підтримкою національного виробництва і розвитком внутрішнього ринку», – підкреслив Уракін.
Зовнішня торгівля
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за десять місяців збільшилося на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $22,1 млрд. Експорт скоротився на 4,8%, особливо за сільськогосподарською продукцією і металургією, тоді як імпорт зріс на 3,2%, переважно завдяки закупівлям пального і промислового устаткування.
«Україні необхідно активніше розвивати експортні канали, диверсифікувати ринки збуту і підтримувати виробників. Це допоможе збалансувати торговий дефіцит і зміцнити позиції на міжнародних ринках», – додав Уракін.
Державний бюджет і резерви
Доходи державного бюджету за січень-жовтень становили 1,91 трлн грн, що на 12% вище, ніж в аналогічному періоді 2023 року. Однак значна частина надходжень забезпечена міжнародною фінансовою допомогою. Міжнародні резерви України в жовтні скоротилися на 6,7%, склавши $37,2 млрд, що пов’язано з погашенням зовнішніх зобов’язань і зниженням обсягів валютних надходжень.
Глобальна економічна ситуація
Світова економіка продовжує стикатися з невизначеністю, спричиненою високими відсотковими ставками, геополітичними конфліктами та ослабленням ключових економік.
За даними Міжнародного валютного фонду, глобальний ВВП у 2024 році зросте на 3,0%, що відповідає прогнозам, але нижче за середні показники останніх десятиліть.
США – економіка зросла на 2,5%, підтримувана високим внутрішнім споживанням та інвестиціями.
Єврозона – зростання становило 0,8%, що пов’язано з рецесією в Німеччині та уповільненням промислового виробництва.
Китай – ВВП збільшився на 4,6%, але економіка стикається з проблемами у сфері нерухомості та зниженням експорту.
Індія – залишається одним із лідерів зростання, демонструючи 6,9% економічного підйому.
«Світова економіка балансує між відновленням і новими викликами. Найближчими місяцями основними ризиками залишаться геополітична нестабільність, коливання цін на енергоносії та фінансові обмеження через високі відсоткові ставки,» – зазначив Уракін.
Глобальні тренди:
1. Фінансові ринки залишаються волатильними, оскільки центральні банки провідних країн не поспішають знижувати ставки.
2. енергетична криза в Європі продовжує чинити тиск на економіку.
3. Зростання цін на сировинні товари, включно з нафтою і газом, впливає на інфляційні процеси по всьому світу.
Економіка України за підсумками десяти місяців 2024 року демонструє помірне зростання, проте стикається з викликами у вигляді інфляції, торговельного дисбалансу та тиску на держбюджет. У глобальній економіці зберігаються ризики, пов’язані з високою вартістю позикових коштів і уповільненням зростання ключових країн.
«Україні важливо продовжувати реформи, спрямовані на підтримку бізнесу та залучення інвестицій. Тільки так ми зможемо забезпечити довгострокову економічну стабільність і створити міцну основу для майбутнього зростання,» – резюмував Максим Уракін.
