Європейський Союз опинився перед загрозою серйозної кризи у сфері поставок критично важливих матеріалів після рішення уряду Китаю запровадити нові експортні обмеження на рідкісноземельні магніти та сировину для їхнього виробництва, повідомляє Politico.
Як зазначається, рішення Пекіна, ухвалене на початку жовтня, загострило торговельне протистояння зі Сполученими Штатами і створило ризики для європейської промисловості, яка майже повністю залежить від імпорту таких елементів із Китаю.
“Криза у сфері постачання критично важливої сировини – це вже не віддалений ризик. Вона вже на нашому порозі”, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту напередодні саміту ЄС.
Вона наголосила на необхідності «рішучих і термінових дій» для забезпечення більш швидких і надійних поставок критичних матеріалів «як у самій Європі, так і від перевірених партнерів».
Єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович повідомив, що ЄС не зацікавлений в ескалації напруженості, але наголосив на необхідності швидкого вирішення ситуації. “Однак ця ситуація кидає тінь на наші відносини. Тому швидке рішення є вкрай необхідним”, – зазначив він.
За словами Шефчовича, Китай і ЄС «посилять контакти на всіх рівнях» для обговорення обмежень. Міністр торгівлі КНР Ван Веньтао найближчими днями має прибути до Брюсселя для консультацій.
«Європейський Союз також проводить переговори з країнами »Великої сімки« щодо узгодженої реакції на кризу напередодні міністерської зустрічі, що відбудеться 30-31 жовтня в Канаді», – зазначено в повідомленні.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкоземельних металів світу та України, відео доступне тут –
https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
EXPERTS CLUB, Європейський союз, КИТАЙ, рідкоземельні елементи, ЭКСПОРТ
У вересні китайська економіка продемонструвала вищі, ніж очікувалося, темпи зростання в промисловості та роздрібній торгівлі, що вказує на поступове відновлення внутрішнього попиту та активності підприємств.
За даними Державного статистичного управління Китаю, промислове виробництво зросло на 6,5% в річному вираженні — це найвищий показник з червня. У серпні зростання становило 5,2%, а аналітики очікували уповільнення до 5%.
Найбільше додали:
переробна промисловість — +7,3%,
видобуток корисних копалин — +6,4%,
нафтогазова галузь — +8,9%,
випуск автомобілів — +16%,
комп’ютерів і телекомунікаційного обладнання — +11,3%.
Зростання відзначено в 36 з 41 галузі економіки. В цілому за дев’ять місяців 2025 року промислове виробництво збільшилося на 6,2% в порівнянні з тим же періодом минулого року.
Роздрібні продажі у вересні зросли на 3% у річному вираженні. Це трохи менше, ніж у серпні (3,4%), але все ж краще за прогнози аналітиків (2,9%).
Найбільше зросли продажі продуктів харчування (+6,3%), ювелірних виробів (+9,7%) та одягу (+4,7%). Продажі автомобілів зросли на 1,6%, а нафтопродуктів — знизилися на 7,1%.
З початку року роздрібний товарообіг досяг 36,6 трлн юанів (близько $5,1 трлн), що на 4,5% більше, ніж роком раніше.
Інвестиції в основні засоби в цілому трохи скоротилися — на 0,5%, головним чином через спад у будівельному секторі (–13,9%). При цьому вкладення в інфраструктуру та обробні галузі зросли на 1,1% і 4% відповідно.
Рівень безробіття у вересні знизився до 5,2% з 5,3% місяцем раніше.
Експерти аналітичного центру Experts Club відзначають, що китайська економіка зберігає стійкість, незважаючи на уповільнення світового попиту і труднощі в нерухомості.
Довідка Experts Club.
Китай вже кілька років посідає 1-е місце в світі за обсягом економіки, розрахованим за паритетом купівельної спроможності (ПКС), випереджаючи США і ЄС. Це підтверджує його статус найбільшого промислового і споживчого центру планети.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець червня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перше півріччя 2025 року Україна завершила в умовах помірної, але вразливої стабілізації. Після “плоского” старту року та слабкого І кварталу, який НБУ оцінював як період стриманої активності, у квітні–червні економіка утримувала позитивний імпульс насамперед за рахунок внутрішнього споживання та секторів, що адаптувалися до воєнної логістики. НБУ в квітневому рішенні зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, підкресливши потребу підтримати валютну стабільність і знизити інфляційні очікування; у липневому рішенні регулятор підтвердив цей рівень, що закріпило «якір» для ставок за гривневими інструментами.
Інфляція помітно сповільнилася: у червні річний показник знизився до 14,3% р/р (з 15,9% у травні), що відображає комбінацію жорсткішої монетарної політики, валютної стабільності та корекції цін на окремі продовольчі групи; місячна динаміка становила +0,8%. Це перше за рік відчутне “просідання” річної інфляції нижче 15%.
Зовнішня торгівля залишається основним джерелом дисбалансів. За січень–травень експорт товарів становив близько $16,95 млрд, імпорт — $31,54 млрд, а негативне сальдо поглибилося до $14,6 млрд (+49% р/р). Ключовими драйверами імпорту були енергоносії, машини та хімія; експорт структурно тяжів до продовольчих та сировинних позицій.
На тлі торгового розриву важливим буфером лишалися міжнародні резерви. Станом на 1 липня 2025 р. вони досягли $45,1 млрд (+1,2% за червень) завдяки великим надходженням від партнерів (зокрема ЄС, Канада, Світовий банк), які перевищили FX-інтервенції та виплати за боргом. Це історично високий рівень для України та критичний запас міцності для валютного ринку.
«Поточне зростання підтримується споживанням і офіційним фінансуванням; без запуску інвестиційного циклу воно залишатиметься низьким і нестійким. Міжнародні резерви — це інструмент стабілізації, а не джерело розвитку; ефект з’явиться лише після їх конвертації у проєкти з доданою вартістю. Торговельний дефіцит, в свою чергу, має структурний характер: вирішувати його слід через логістику, енергомодернізацію та локалізацію виробництва, а не лише курсовими рішеннями», – зазначив Макксим Уракін.
Боргове навантаження зросло. На 30 червня 2025 р. сукупний державний та гарантований державою борг оцінювався орієнтовно у $184,8 млрд (еквівалент 7,697 трлн грн), додавши майже $3,9 млрд за місяць. Структурно переважають зовнішні зобов’язання, що підсилює залежність від офіційного фінансування.
Міжнародна підтримка залишалася системоутворюючою. 30 червня МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF і затвердив чергове фінансування (сукупні виплати за програмою перевищили $10 млрд), одночасно зафіксувавши виконання Україною визначальних критеріїв і продовження структурних реформ.
«Другий квартал показав, що економіка навчилася працювати у режимі постійних шоків — ми бачимо живучість малого та середнього бізнесу, гнучкість логістики, швидку переорієнтацію експортерів. Але фундамент не змінюється: інвестиційний цикл не запущений, а торговельний дефіцит — структурний, він не зникне без цілеспрямованої промислової політики та стимулів для локалізації виробництва. Облікова ставка на рівні 15,5% — це компроміс між ціною грошей і валютною стабільністю; він працює доти, доки в країну заходить офіційне фінансування. Якщо ми хочемо вийти з “режиму виживання”, нам потрібні довгі гроші під відновлення енергетики, логістичних вузлів і високотехнологічних виробництв. Резерви понад $45 млрд — це не привід розслаблятися, а вікно можливостей, яке треба конвертувати у проєкти з доданою вартістю, інакше курсова стабільність залишиться дорогою і тимчасовою», – підкреслив Максим Уракін:
Глобальна економіка
Світ у першому півріччі 2025 року рухався нерівномірно. США після технічного скорочення у І кварталі (–0,5% SAAR, –0,1% кв/кв) увійшли в другий квартал із відновленням попиту: до кінця червня вже було видно послаблення цінового тиску за індексом PCE (≈2,5% р/р у травні) та стабілізацію витрат домогосподарств; пізніші офіційні оцінки фіксують суттєвий відскок у ІІ кварталі, але станом на 30 червня ключовою картиною був «холодний» попит на тлі високих ставок.
Єврозона показала контраст: після сильного І кварталу (+0,6% кв/кв) динаміка у квітні–червні помірно вгасала; за попередніми оцінками, ІІ квартал додав +0,1% кв/кв. Фактори — слабка зовнішня кон’юнктура, корекція промисловості та обережний споживач, попри пом’якшення інфляції. Велика Британія залишалася позитивним винятком серед G7: +0,7% кв/кв у І кварталі і +0,3% кв/кв у ІІ кварталі, хоча інфляція в червні прискорилася до 3,6% р/р, стримуючи швидкість пом’якшення монетарної політики.
Китай утримував темп близько офіційної мети: ВВП +5,2% р/р у ІІ кварталі (після +5,4% у І кварталі), але інфляційна динаміка залишалась млявою — CPI червня +0,1% р/р, що відображає слабке внутрішнє споживання та тиск із боку нерухомості. Експорт і промислове виробництво тягнули зростання, та питання стійкості попиту всередині країни залишалося відкритим.
Туреччина у І кварталі зросла на 2,0% р/р; інфляція у червні знизилася до ≈35% р/р, демонструючи ефект затяжної дезінфляції попри високі ставки і прохолодний діловий цикл.
Індія залишалася найдинамічнішою великою економікою: у IV кварталі фінансового року 2024/25 реальний ВВП зріс на 7,4% р/р, а за підсумками року — 6,5%; інфляція в червні впритул наблизилася до ≈2% р/р (за публікаціями MoSPI), створивши простір для обережного пом’якшення політики надалі.
Бразилія у І кварталі додала +1,4% кв/кв (2,9% р/р) на тлі сильного сільського господарства; IPCA у червні становив 5,35% р/р (+0,24% м/м), утримуючись вище цілі центробанку й змушуючи монетарну владу діяти обережно.
«Світове зростання у першому півріччі 2025 року — це мозаїка різних швидкостей. США балансують між жорсткими ставками і прагненням не “перегальмувати” попит, Європа поволі виходить із застою, Китай тримає планку за рахунок експорту, але внутрішній попит ще не відновився. Для України це означає просту річ: не варто чекати, що зовнішній попит сам нас витягне. Потрібні точкові індустріальні програми, підтримка експорту з високою доданою вартістю та прозора політика імпортозаміщення там, де це економічно виправдано. Тоді навіть у глобальній турбулентності ми зможемо перетворити рекордні резерви та міжнародну підтримку на довгий інвестиційний цикл і нову структуру економіки», – підсумував Максим Уракін.
Економіка України на кінець червня 2025 року зберігає керовану рівновагу: інфляція сповільнюється, резерви — на історичних рівнях, а грошово-кредитна політика — передбачувана. Водночас глибокий торговий дефіцит, високе боргове навантаження і слабкий інвестиційний потік залишаються ключовими ризиками, які потребують відповідей уже зараз — від податкової та митної політики до стимулів локалізації виробництва й відновлення критичної інфраструктури.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1113998.html
На тлі стрімкого зростання міжнародної ціни на золото жителі ряду країн Азії дійсно кинулися скуповувати злитки — і в першій половині дня магазини іноді закривалися вже до полудня. В’єтнамці в ряді міст вишиковувалися в черги з світанку, коли законодавство нарешті скасувало державну монополію на обіг золота.
Тим часом ціна золота вже подолала позначку в $4 300 за унцію і продовжує бити історичні максимуми.
Зростання очікувань зниження процентних ставок ФРС і напруженість у відносинах США і Китаю підштовхнули інвесторів до «притулків» — золото стало безпечним активом. На тлі інфляційного тиску і волатильності ринків дорогоцінний метал знову в фокусі інвесторів.
В Австралії на піку зростання цін на золото ділянки і річки, які традиційно використовуються любителями-панерами (мити золото в річкових потоках), знову привертають увагу. Деякі заробляють сотні доларів буквально за кілька годин. Це явище отримує медійне висвітлення як «золотий ренесанс» не тільки в корпоративному секторі, але і у масових інвесторів.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
