У Польщі в неділю о 7:00 за місцевим часом (8:00 за Києвом – ІФ-У) розпочалося голосування на президентських виборах, повідомляє Польське агентство преси (PAP).
У виборчих перегонах беруть участь 13 кандидатів. Голосування триватиме до 21:00. До завершення голосування в країні діє виборча тиша.
«Право голосу мають майже 29 млн громадян. Виборчі дільниці відкриті по всій країні – понад 32 тис., ще 511 дільниць працюють за кордоном», – йдеться в повідомленні.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=QeURHol_f1zN_jLE
Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.
“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.
“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.
Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.
Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.
“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.
У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, Володимир Хаустов, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, рідкоземельні_елементи, рідкоземи, ЭКОНОМИКА
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 лютого 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
2024 року економіка України продемонструвала ознаки відновлення, незважаючи на тривалу війну і нестабільну геополітичну ситуацію. За оновленими даними Держстату, реальний ВВП України за 2024 рік зріс на 3,3%, а номінальний ВВП склав близько 8,3 трлн грн. Індекс-дефлятор становив 11,6%.
«Зростання ВВП свідчить про живучість української економіки. Сектори, орієнтовані на експорт, внутрішнє споживання та відновлення інфраструктури, стали локомотивами зростання», – коментує Максим Уракін.
Станом на січень 2025 року, річна інфляція інфляція пришвидшилась до 12,9%. Споживчі ціни в січні виросли на 1,2% відносно грудня, що відображає сезонне пыдвищення і валютну стабільність .
За підсумками 2024 року, експорт товарів становив $43,8 млрд (+13,4%), імпорт – $67,4 млрд (+5,7%), а від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі – $23,6 млрд, згідно з даними Держстату.
«Не дивлячись на високий рівень імпорту, насамперед енергоносіїв та обладнання, експортна активність зростає. Україна зміцнює позиції на аграрних і металургійних ринках», – каже Максим Уракін.
На 1 лютого 2025 року, згідно з даними Мінфіну, державний і гарантований державою борг України становив $146,7 млрд, включно зі $100,1 млрд зовнішнього боргу. За даними Національного банку України, міжнародні резерви досягли $45,3 млрд, збільшившись на $400 млн за січень завдяки надходженням від ЄС і МВФ.
«Рекордний рівень резервів зміцнює стійкість гривні та дає змогу НБУ контролювати валютні коливання», – підкреслює економіст.
Глобальна економіка
За даними січневого оновлення МВФ, глобальне економічне зростання у 2024 році становило 3,1%, з прогнозом на 2025 рік – 3,2%. Основними драйверами залишаються країни, що розвиваються, незважаючи на глобальну нестабільність.
Згідно з переглядом Бюро економічного аналізу, економіка США зросла на 2,5% у 2024 році. У січні 2025 року інфляція становила 3,1% у річному вираженні, ФРС зберегла ставку на рівні 5,25-5,5%.
За уточненими даними Євростату, ВВП єврозони 2024 року зріс на 0,4%, а інфляція в січні 2025 року становила 2,8%. Німеччина, найбільша економіка ЄС, показала спад на 0,1%, тоді як Іспанія та Португалія забезпечили позитивний внесок у загальне зростання.
«Геополітика, висока вартість запозичень і нестабільний попит у країнах G7, як і раніше, стримують відновлення. Сильний споживчий попит підтримує економіку США. Але дорогий кредит гальмує інвестиційну активність, особливо у сфері нерухомості. Економіка Китаю потребує нових стимулів, включно з реформами оподаткування та підтримкою малих підприємств, щоб компенсувати зниження інвестицій у будівельний сектор», – пояснює Уракін.
Індійська економіка продовжує впевнене зростання: 8% у 2024 році, за попередніми даними Мінфіну Індії. Країна зміцнює позиції в глобальних ланцюжках поставок і нарощує внутрішнє виробництво.
За офіційною статистикою, ВВП Китаю 2024 року збільшився на 5%. Однак темпи зростання сектора нерухомості залишаються слабкими, внутрішній попит обмежений, що стримує потенціал розширення.
Висновок
Макроекономічна картина початку 2025 року відображає складне, але стабільне становище як в Україні, так і у світі. Внутрішнє зростання ВВП, уповільнення інфляції та зміцнення резервів – позитивні сигнали для України. Глобальна економіка, своєю чергою, демонструє обережне зростання на тлі викликів, що зберігаються.
«Для України ключовими пріоритетами залишаються: забезпечення макроекономічної стабільності, зростання експорту з високою доданою вартістю, прискорення цифрової трансформації та реалізація структурних реформ. Це дасть змогу країні зміцнити позиції в міжнародній економіці вже 2025 року», – резюмує Максим Уракін.
Керівник проекту «Економічний моніторинг» кандидат економічних наук Максим Уракін.
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ГЕОПОЛІТИКА, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
Іран став країною, яка отримала найбільший рівень негативного ставлення серед українців за даними соціологічного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного у квітні 2025 року.
Згідно з результатами, 60,9% респондентів оцінили Іран негативно (32,9% — здебільшого негативно, 28,0% — повністю негативно). У той же час, позитивне ставлення продемонстрували лише 5,0% опитаних (2,8% — здебільшого позитивне, 2,2% — повністю позитивне). Ще 27,9% вказали на нейтральне ставлення, а 6,2% — утримались від відповіді.
«Високий рівень негативу до Ірану пояснюється його зовнішньополітичним курсом та союзницькими відносинами з РФ. Ці результати є дзеркалом геополітичної реальності», — зазначив Олександр Позній, співзасновник Active Group.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
За результатами опитування компанії Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, переважна більшість українців не має сформованого ставлення до Гаяни — 71,8% обрали нейтральний варіант.
Позитивне ставлення висловили 8,8% респондентів: 6,2% — “здебільшого позитивне”, а 2,6% — “повністю позитивне”. Натомість негативне ставлення продемонстрували лише 3,9% (з них 3,2% — “здебільшого негативне”, 0,7% — “повністю негативне”). Водночас 15,5% опитаних взагалі не змогли відповісти на це питання.
«Такий високий відсоток нейтральності та відповідей “важко сказати” свідчить про дуже низьку поінформованість українців про Гаяну. В українському інформаційному полі ця країна майже відсутня, а отже — і сприймається без яскравих емоцій», — коментує Олександр Позній, співзасновник компанії Active Group.
Ставлення українців до Гаяни залишається здебільшого нейтральним через відсутність медійної присутності країни. Це типовий приклад “білої плями” на геополітичній мапі у масовій свідомості.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Результати соціологічного опитування компанії Active Group спільно з Experts Club демонструють: ставлення українців до Венесуели загалом більш негативне, ніж позитивне.
19,6% респондентів оцінили своє ставлення як негативне, з них 15,1% — “здебільшого негативне”, а 4,5% — “повністю негативне”. Водночас 17,6% опитаних висловили позитивне ставлення, зокрема 13,1% — “здебільшого позитивне” та 4,5% — “повністю позитивне”. Найбільша частка — 55,7% — обрали нейтральну позицію, ще 7,1% утримались від відповіді.
«Негативні асоціації з Венесуелою пов’язані переважно з економічною та політичною кризою в країні. Вона часто фігурує в новинах як приклад держави, де соціально-економічна ситуація погіршилась через популістичні рішення. Це формує насторожене ставлення серед українців», — зазначає Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Венесуела сприймається українцями переважно через призму проблем, які стали відомими з міжнародних новин. Хоча значна частина респондентів займає нейтральну позицію, негативний імідж переважає над позитивним.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.