Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Основні економічні індикатори України та світу у i півріччі 2025 року

Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець травня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.

Макроекономічні показники України

Перші п’ять місяців 2025 року засвідчили стримане відновлення на тлі високої невизначеності. За попередньою оцінкою Держстату, реальний ВВП України в І кварталі 2025 року зріс на 1,1% р/р (сезонно скориговано: –0,3% кв/кв), що відбиває вразливу, але все ж позитивну динаміку внутрішнього попиту та адаптацію бізнесу до воєнних умов.

Інфляційний тиск у травні посилився: річна інфляція прискорилася до 15,9% (м/м: +1,3%), головно через стрибок цін на продовольство та вплив енергетичних чинників. НБУ прямо вказав на сезонні та пропозиційні фактори і водночас очікує пом’якшення темпів у літні місяці.

На цьому тлі Правління НБУ у березні, квітні та червні послідовно зберігало облікову ставку 15,5% річних, підкреслюючи пріоритет якоріння інфляційних очікувань і курсової стабільності.

Зовнішня торгівля товарами у січні–квітні лишалася у глибокому дефіциті: експорт становив $15,8 млрд, імпорт — $29,3 млрд, від’ємне сальдо — близько $13,4 млрд. За цей же період експорт послуг — $12,7 млрд, імпорт — $7,4 млрд. Структурно імпорт переважає за рахунок палива, машин та транспорту, тоді як товарний експорт концентрований у сировинних групах.

Попри торговий розрив, міжнародні резерви наприкінці травня сягнули історично високих рівнів — $44,5 млрд станом на 1 червня 2025 року (завдяки офіційним надходженням і операціям НБУ).

Водночас боргове навантаження високе: сукупний державний і гарантований борг на 31 травня 2025 року — $180,97 млрд (7,52 трлн грн).

«Поточна макродинаміка радше схожа на рух зі злегка затягнутим ручником: економіка здатна їхати, але без розгону. Позитив у тому, що ми утримуємо зростання й інфляцію поступово притискаємо. Негатив — у якості джерел цього балансу: резерви і зовнішні вливання замінюють інвестиції та експортну виручку. Якщо влітку ми не перетворимо рекордні резерви і доступ до міжнародних програм на інвестиційний імпульс у виробництві, енергетиці та логістиці, восени доведеться гасити вже не цінові, а структурні пожежі», – зазначає Максим Уракін.

Експерт також акцентує і на якості попиту. На думку Уракіна, споживання оживає, але воно крихке і нерівномірне — тримають його ІТ-сектор, послуги і частина торгівлі. Промисловість без великого ремонту інфраструктури, дешевих довгих грошей і доступу до портів — як мотор на мінімальних обертах.

«Додаємо ризики енергетики в пікові періоди і отримуємо економіку, якій потрібні не поодинокі вливання, а системна терапія: страхування воєнних ризиків для інвесторів, швидкі “вікна” для імпорту обладнання, безмитні коридори для експортерів і масштабні проєкти державно-приватного партнерства. Інакше ми законсервуємо дефіцит торгівлі та залежність від зовнішнього фінансування», – підкреслив економіст.

Глобальна економіка

Глобальна картина на кінець травня 2025 року залишається неоднорідною. МВФ у квітневому WEO прогнозує зростання світової економіки у 2025 році близько 2,8%, із подальшим зниженням інфляції, але зі збереженням ризиків, пов’язаних із геополітикою та торговельним протекціонізмом.

США після перегріву 2024 року отримали негативну динаміку ВВП в І кварталі 2025-го: за другою оцінкою BEA — спад на 0,3% у перерахунку на річні темпи, що пояснюється різким збільшенням імпорту та скороченням держвидатків; внутрішній кінцевий попит залишався стійким. У травні базова інфляція PCE трималася поблизу 2,6% р/р, а ФРС на засіданні 1 травня утримала діапазон ставки 4,5–4,75% (у червні продовжила цикл помірного пом’якшення).

Китай у І кварталі продемонстрував офіційне зростання ВВП на 5,4% р/р (1,2% кв/кв), підтримане промисловістю, транспортом і послугами ІТ; водночас сектор нерухомості лишається стримуючим фактором.

Європейська економіка поступово виходить зі стагнації. Єврокомісія у весняному прогнозі очікує у 2025 році зростання ВВП на 1,1% в ЄС і 0,9% у єврозоні; інфляція зближується з ціллю ЄЦБ. Перший квартал дав позитивний імпульс: ВВП єврозони зріс на 0,4% кв/кв.

Велика Британія стала приємною несподіванкою G7: +0,7% кв/кв у І кварталі, а Банк Англії 8 травня знизив ставку до 4,5%, зберігаючи обережну риторику через інфляційні ризики.

У Туреччині зберігається поєднання зростання та високої інфляції: у І кварталі 2025 року ВВП зріс на 5,7% р/р, а інфляція у травні становила 35,4% р/р попри жорстку монетарну політику.

Індія утримує високу динаміку: за офіційними даними, у IV кварталі фінансового року 2024/25 (січень–березень 2025-го) реальний ВВП зріс на 7,4% р/р; на весь фінрік уряд оцінює зростання приблизно у 6,5–6,9%.

Бразилія в І кварталі додала 1,4% кв/кв (2,9% р/р), але інфляція у травні залишалася підвищеною — близько 5,3% р/р, що змушує центральний банк утримувати жорсткі фінансові умови.

«Світ у травні 2025 року — це економіка “багатьох швидкостей”. США охолоджуються статистичною “мінусовою” динамікою І кварталу, але попит і ринок праці досі тягнуть уперед; Європа, попри низькі темпи, виходить на траєкторію, сумісну з ціллю інфляції; Велика Британія демонструє витривалість; Китай тримає орієнтир 5%+, але зі слабким приватним попитом; Індія — безумовний лідер за темпами серед великих економік; Туреччина живе в режимі високої інфляційної турбулентності; Бразилія росте, однак платить за це дорогими грошима», — коментує Максим Уракін.

За словами експерта, для України це означає нову конфігурацію можливостей: дешевші глобальні гроші з’являться не швидко, але “вікно” для інвестицій у релокацію виробництв, енергетику та оборонно-промислові ланцюги вже відчинене.

«Головне — проектувати зростання не як просте відновлення довоєнної структури, а як стрибок у продуктивності: переробка замість сировини, логістика з високою доданою вартістю, цифрові сервіси та інжиніринг, що мають експортну масштабованість. Тоді макрофінансова стабільність перестане бути крихкою і стане платформою розвитку», – додав засновник «Experts Club».

Висновок

Українська економіка у січні–травні 2025 року перебуває у режимі підтримуваної стабілізації: помірне річне зростання на старті року, інфляція, що підіймалася до піку в травні, рекордні резерви та високе боргове навантаження. Стратегічний вибір — перетворити зовнішню підтримку і ресурси імпорту на джерело інвестицій у продуктивність та експорт. Глобальний контекст — асиметричний і ризиковий, але відкриває ніші, де Україна може зростати швидше за світ за умови фокусування на структурних проєктах і політиці, яка конвертує стабільність у розвиток.

Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».

Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін

 

, ,

У липні в Україні промислове виробництво зросло, проте за підсумками 7 місяців скоротилося на 3%

Промислове виробництво в Україні в липні 2025 року збільшилося на 3,2% порівняно з липнем минулого року. Це вже другий місяць поспіль зростання: у червні показник зріс на 2,9%, тоді як у травні та квітні фіксувалося падіння, повідомили в Державній службі статистики.
За підсумками січня-липня 2025 року загальний обсяг промислового виробництва виявився на 3% нижчим, ніж за аналогічний період 2024 року. У видобувній промисловості спад склав 11,1%, у виробництві коксу та нафтопродуктів — 6,3%.
Обсяг реалізованої промислової продукції за 7 місяців досяг 2296,5 млрд грн, з яких 406,4 млрд грн припало на експорт.
Основні галузі, що показали зростання в липні до минулого року:

– фармацевтика — +23,6%;
– виробництво меблів — +22%;
– виробництво гумових і пластмасових виробів — +12,7%;
– постачання електроенергії, газу та пари — +10,2%;
– деревообробка — +8,4%;
– харчова промисловість — +3,4%;
– виробництво коксу — +2,5%;
– електричне обладнання — +1,8%;
– автопром — +0,5%;
– видобуток нафти і газу — +0,4%.
При цьому зафіксовано зниження в:
– видобутку вугілля — на 1,6%;
– видобутку металевих руд — на 7,7%;
– текстильному виробництві — на 7,1%;
– виробництві комп’ютерів та електроніки — на 6%;
– металургії — на 0,8%;
– машинобудуванні — на 0,1%.

Цікаво, що в сегменті видобутку корисних копалин і розробки кар’єрів зафіксовано зростання на 49,1%.
У порівнянні з червнем 2025 року промислове виробництво в липні збільшилося на 0,6%.
У 2024 році промислове виробництво в Україні зросло на 4,6%.
За словами співзасновника аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, липневе зростання демонструє, що промисловість України поступово адаптується до військових умов і зовнішніх викликів:
«Ми бачимо локальне відновлення у фармацевтиці, деревообробці та енергетиці. Це сектори, які найшвидше реагують на внутрішній попит і потреби економіки. Однак падіння в металургії та видобувній промисловості нагадує про структурні проблеми: експортно-орієнтовані галузі, як і раніше, страждають від логістики та зниження глобального попиту. До кінця року промисловість може показати помірне відновлення, але для виходу на стійке зростання необхідні інвестиції в модернізацію та розширення експортних маршрутів», — зазначив Максим Уракін.

 

, , ,

Єгипет майже подвоїв закупівлі української пшениці, інші імпортери знизили обсяги

Україна за два місяці нового маркетингового року (2025/2026 МР), який стартував 1 липня, експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (2,026 млн тонн), повідомляє «АПК-Інформ».

Ключовим імпортером української пшениці став Єгипет, який майже подвоїв закупівлі — до 699 тис. тонн і вийшов на перше місце серед покупців.

У той же час більшість інших традиційних імпортерів скоротили обсяги:

  • Індонезія — на 13%, до 528 тис. т,
  • В’єтнам — на 17%, до 314 тис. т,
  • Алжир — на 28%, до 268 тис. т,
  • Іспанія — на 69%, до 243 тис. т (роком раніше лідер закупівель).

Також знизилися поставки до:

  • Ємену — на 24%, до 126 тис. т,
  • Таїланду — на 26%, до 120 тис. т,
  • Італії — на 42%, до 66 тис. т,
  • Тунісу — на 62%, до 49 тис. т,
  • Ізраїль — на 33%, до 48 тис. т.

В Україні на початок вересня зібрано 30,4 млн тонн зернових культур на площі 7,2 млн га, що становить близько 63% посівів.

Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club презентував дослідження основних торговельних партнерів України в першому півріччі 2025 року, де Єгипет посів перше місце за позитивним сальдо серед усіх торговельних партнерів України.

«Єгипет є надзвичайно важливим і вигідним торговельним партнером країни, поряд з низкою інших арабських держав, партнерство саме з цими країнами забезпечує країну валютою і хоч якось виправляє вкрай негативну тенденцію останніх років з постійно зростаючим дефіцитом торгівлі України», — підкреслив засновник Experts Club, Максим Уракін.

Джерело: https://expertsclub.eu/yegypet-majzhe-podvoyiv-zakupivli-ukrayinskoyi-pshenyczi-inshi-importery-znyzyly-obsyagy/

 

, , ,

Китай, Польща та Німеччина залишаються ключовими торговельними партнерами України – Experts Club

За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.

Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.

До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).

«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.

Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.

«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.

 

, , , , , , , , , , , , , ,

Єгипет, Іспанія та Молдова — лідери серед торговельних партнерів України за позитивним сальдо

Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.

Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).

Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).

«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.

За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.

«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.

Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.

 

, , , , , , , , , , , , , , ,

Україна нарощує імпорт з Китаю та ЄС: аналітики з Experts Club попереджають про дисбаланс

Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.

Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.

«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.

Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.

Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.

 

, , , , , , , , , , , , ,