Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Українці обережно ставляться до арабських та мусульманських країн — соціологія

Результати останнього соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group разом із аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology, демонструють загалом стримане або насторожене ставлення українців до країн арабського та мусульманського світу. Дослідження охопило 800 респондентів у квітні 2025 року.

Найбільш позитивне ставлення серед опитаних зафіксоване до Туреччини — 6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 40,4% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс становить 34,4%. Другою за симпатією серед українців стала Ізраїль — 9% респондентів заявили про повністю позитивне ставлення, 33,1% — про здебільшого позитивне, хоча баланс позитиву тут трохи нижчий — 28,2%.

Далі за рівнем прихильності йдуть Об’єднані Арабські Емірати (з сумарним позитивом 24,9%) та Саудівська Аравія (15,7%). При цьому варто зауважити, що майже 69% українців зайняли нейтральну позицію щодо Саудівської Аравії — це один з найвищих показників серед усіх досліджених країн.

Щодо Єгипту, Катару, Тунісу, Йорданії, Алжиру та Кувейту — тут домінують нейтральні або байдужі оцінки, а позитивний баланс коливається в межах від 6,5% до –3,6%. Ще критичнішим є ставлення до Сирії, Палестини, Іраку та Ірану, де негатив переважає позитив на десятки відсоткових пунктів. Наприклад, Іран має найнижчий результат — лише 2,2% повністю позитивних відповідей, 7,2% здебільшого позитивних і цілих 30,1% негативних оцінок, що дає чистий баланс –55,9%. Аналогічна ситуація з Іраком (–34,2%) та Палестиною (–32,1%).

«Масовий нейтралітет, а подекуди й відкритий негатив у ставленні до багатьох мусульманських країн свідчить про дефіцит інформаційних зв’язків, а також про неоднозначне сприйняття ролі цих держав у глобальній політиці. На цьому фоні Туреччина та Ізраїль мають змогу зміцнювати гуманітарні й економічні мости з Україною», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.

Таким чином, дані підкреслюють, що глибина зв’язків та реальні дії країн у періоди випробувань визначають рівень громадської довіри в Україні — навіть у віддалених географічно регіонах.

 

, , , ,

Серед європейських та північноамериканських країн Українці найтепліше ставляться до Канади та Британії – дослідження

Громадяни України демонструють найвищий рівень симпатії до Канади, Великої Британії, Швеції, Данії та Нідерландів. Такі результати показало дослідження, проведене компанією Active Group у співпраці з аналітичним центром Experts Club і платформою SunFlower Sociology у квітні 2025 року. Лідером за позитивним іміджем стала Канада: 40,6% українців висловили повністю позитивне ставлення, ще 35,7% — здебільшого позитивне. Сукупний позитивний баланс склав рекордні 73,5%.

Велика Британія утримує друге місце із сумарним позитивом у 68,6%. Також у верхній частині рейтингу опинилися Швеція, Данія та Нідерланди з аналогічно високим рівнем позитивного сприйняття — понад 68% сукупного позитиву.

Позиції Франції та Німеччини залишаються сильними, однак вже менш однозначними. Так, у Франції частка «здебільшого позитивного» ставлення особливо висока — 47,7%, хоча «повністю позитивно» її сприймають лише 26,4%. У Німеччині 23,7% респондентів зазначили повністю позитивне ставлення, але рівень недовіри зріс — 7,9% українців оцінюють її негативно.

США викликали неоднозначну реакцію: лише 6,7% українців оцінили цю країну повністю позитивно, тоді як 26,5% висловили негативне ставлення. Іміджовий баланс у США — один з найнижчих серед західних партнерів — лише 5,3%. Схожий рівень розчарування українці продемонстрували й щодо країн Центральної Європи: Угорщина має найгірший імідж серед усіх — лише 4,1% повністю позитивних відповідей і цілих 47,7% негативу, що дає чистий іміджовий баланс –43,6%. У Словаччини цей показник також від’ємний — –14,8%.

«Ці результати — не лише дзеркало громадської думки, а й орієнтир для дипломатичної активності. Країни з високим рівнем підтримки мають найкращі передумови для зміцнення двосторонніх зв’язків з Україною в гуманітарній, безпековій та економічній площинах», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.

Загалом, результати опитування чітко демонструють, що міжнародна підтримка України у важкі часи безпосередньо формує довіру громадян. Ставлення українців не лише базується на історичних чи культурних зв’язках, а значною мірою залежить від конкретних дій іноземних держав під час війни.

 

, , , ,

Дослідження настроїв та ставлення громадян України до ключових країн світу доступне англійською мовою

У квітні компанія Active Group спільно з Experts Club провела онлайн-опитування 800 українців щодо ставлення до різних країн. Мета — виявити рівень довіри та симпатії.

Найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію (77,2%), Канаду (76,3%) та Францію (74%). Німеччина має 68,8% підтримки. До США ставлення розділене: 36,1% — позитивно, 31,2% — нейтрально, майже 30% — негативно.

Негативне ставлення переважає до Угорщини (56%) і Словаччини (34,6%), що пов’язано з їхньою офіційною позицією щодо війни. Китай, попри економічні зв’язки, має лише 19,6% підтримки, негатив — 42,8%.

Японія отримала високу довіру (66%), Південна Корея — 49,7%. Туреччина викликає змішані оцінки: 46,4% — позитивно, 12% — негативно. Бразилія та Саудівська Аравія — помірно позитивне або нейтральне ставлення.

Експерти зазначають, що українці цінують моральну підтримку, а не лише економічні зв’язки, і не визнають «нейтралітет» без конкретної допомоги.

“Ми на постійній основі робимо ці важливі дослідження, будемо робити це на квартальній основі”, — прокоментував Олександр Позній.

“Імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України, налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності”, — додав директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна та засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.

З презентацією дослідження англійською мовою можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: https://expertsclub.eu/doslidzhennya-nastroyiv-ta-stavlennya-gromadyan-ukrayiny-do-klyuchovyh-krayin-svitu-dostupne-anglijskoyu-movoyu/

 

, , ,

У Польщі розпочалося голосування на президентських виборах

У Польщі в неділю о 7:00 за місцевим часом (8:00 за Києвом – ІФ-У) розпочалося голосування на президентських виборах, повідомляє Польське агентство преси (PAP).

У виборчих перегонах беруть участь 13 кандидатів. Голосування триватиме до 21:00. До завершення голосування в країні діє виборча тиша.

«Право голосу мають майже 29 млн громадян. Виборчі дільниці відкриті по всій країні – понад 32 тис., ще 511 дільниць працюють за кордоном», – йдеться в повідомленні.

Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=QeURHol_f1zN_jLE

Перспективи видобутку рідкоземельних елементів в Україні — думка експерта

Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.

Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.

“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.

Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.

“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.

Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.

Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.

“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.

У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.

Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t

Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , , , , ,

Економічні індикатори України та світу на початок 2025 року від Experts Club

Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 лютого 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.

Макроекономічні показники України

2024 року економіка України продемонструвала ознаки відновлення, незважаючи на тривалу війну і нестабільну геополітичну ситуацію. За оновленими даними Держстату, реальний ВВП України за 2024 рік зріс на 3,3%, а номінальний ВВП склав близько 8,3 трлн грн. Індекс-дефлятор становив 11,6%.

«Зростання ВВП свідчить про живучість української економіки. Сектори, орієнтовані на експорт, внутрішнє споживання та відновлення інфраструктури, стали локомотивами зростання», – коментує Максим Уракін.

Станом на січень 2025 року, річна інфляція інфляція пришвидшилась до 12,9%. Споживчі ціни в січні виросли на 1,2% відносно грудня, що відображає сезонне пыдвищення і валютну стабільність .

За підсумками 2024 року, експорт товарів становив $43,8 млрд (+13,4%), імпорт – $67,4 млрд (+5,7%), а від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі – $23,6 млрд, згідно з даними Держстату.

«Не дивлячись на високий рівень імпорту, насамперед енергоносіїв та обладнання, експортна активність зростає. Україна зміцнює позиції на аграрних і металургійних ринках», – каже Максим Уракін.

На 1 лютого 2025 року, згідно з даними Мінфіну, державний і гарантований державою борг України становив $146,7 млрд, включно зі $100,1 млрд зовнішнього боргу. За даними Національного банку України, міжнародні резерви досягли $45,3 млрд, збільшившись на $400 млн за січень завдяки надходженням від ЄС і МВФ.

«Рекордний рівень резервів зміцнює стійкість гривні та дає змогу НБУ контролювати валютні коливання», – підкреслює економіст.

Глобальна економіка

За даними січневого оновлення МВФ, глобальне економічне зростання у 2024 році становило 3,1%, з прогнозом на 2025 рік – 3,2%. Основними драйверами залишаються країни, що розвиваються, незважаючи на глобальну нестабільність.

Згідно з переглядом Бюро економічного аналізу, економіка США зросла на 2,5% у 2024 році. У січні 2025 року інфляція становила 3,1% у річному вираженні, ФРС зберегла ставку на рівні 5,25-5,5%.

За уточненими даними Євростату, ВВП єврозони 2024 року зріс на 0,4%, а інфляція в січні 2025 року становила 2,8%. Німеччина, найбільша економіка ЄС, показала спад на 0,1%, тоді як Іспанія та Португалія забезпечили позитивний внесок у загальне зростання.

«Геополітика, висока вартість запозичень і нестабільний попит у країнах G7, як і раніше, стримують відновлення. Сильний споживчий попит підтримує економіку США. Але дорогий кредит гальмує інвестиційну активність, особливо у сфері нерухомості. Економіка Китаю потребує нових стимулів, включно з реформами оподаткування та підтримкою малих підприємств, щоб компенсувати зниження інвестицій у будівельний сектор», – пояснює Уракін.

Індійська економіка продовжує впевнене зростання: 8% у 2024 році, за попередніми даними Мінфіну Індії. Країна зміцнює позиції в глобальних ланцюжках поставок і нарощує внутрішнє виробництво.

За офіційною статистикою, ВВП Китаю 2024 року збільшився на 5%. Однак темпи зростання сектора нерухомості залишаються слабкими, внутрішній попит обмежений, що стримує потенціал розширення.

Висновок

Макроекономічна картина початку 2025 року відображає складне, але стабільне становище як в Україні, так і у світі. Внутрішнє зростання ВВП, уповільнення інфляції та зміцнення резервів – позитивні сигнали для України. Глобальна економіка, своєю чергою, демонструє обережне зростання на тлі викликів, що зберігаються.

«Для України ключовими пріоритетами залишаються: забезпечення макроекономічної стабільності, зростання експорту з високою доданою вартістю, прискорення цифрової трансформації та реалізація структурних реформ. Це дасть змогу країні зміцнити позиції в міжнародній економіці вже 2025 року», – резюмує Максим Уракін.

Керівник проекту «Економічний моніторинг» кандидат економічних наук Максим Уракін.

Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».

, , , , ,