У першій половині 2025 року українська економіка демонструє крихке, але позитивне зростання, попри складні зовнішні умови та високий рівень залежності від міжнародної фінансової підтримки. Про це йдеться в аналітичному огляді, опублікованому інформаційно-аналітичним центром Experts Club на YouTube.
«Ми спостерігаємо обережний, але все ж позитивний сигнал: економіка України зростає, хоча й дуже повільно. Національний банк прогнозує ріст ВВП на рівні 2,5–3,1% за підсумками 2025 року. Це вище межі виживання, але недостатньо для повноцінного відновлення», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник Experts Club.
«Інфляція тримається на рівні 12–13%, що продовжує знижувати купівельну спроможність населення. Незважаючи на помірну монетарну політику НБУ, тиск на домогосподарства зберігається», — пояснив економіст.
У сфері зовнішньої торгівлі ситуація також залишається тривожною. За травень 2025 року дефіцит торгівлі товарами та послугами сягнув $4,1 млрд. Імпорт склав $7 млрд, тоді як експорт — лише $3,4 млрд. Торгівля послугами також має від’ємне сальдо — $1,8 млрд проти $1,3 млрд.
«Структура експорту свідчить про зміни. Зростають поставки фармацевтики, деревини та живих тварин, проте зерновий експорт впав майже на чверть. І це ще до втрати можливих 3,5 мільярдів євро доходів через завершення митних пільг від ЄС», – підкреслює Уракін.
Водночас міжнародні резерви України зросли — станом на 1 червня вони становили $44,54 млрд. Це більше, ніж наприкінці 2024 року, хоч і на 4,6% менше, ніж у квітні. Але державний борг, за словами Уракіна, залишається критично високим — $179,2 млрд (близько 94% ВВП), із яких понад $134 млрд — зовнішні зобов’язання.
«Резервів наразі достатньо для стабілізації курсу і платежів. Але це ресурс, який не можна вичерпувати нескінченно. Україна залишається критично залежною від міжнародної допомоги — з боку МВФ, ЄС та інших партнерів», — наголосив він.
Світова економіка, за оцінками МВФ і Світового банку, у 2025 році демонструє найповільніше зростання за останнє десятиліття — на рівні 2,3–2,8%. Інфляційний тиск, торговельні суперечки й геополітична нестабільність обмежують потенціал глобального відновлення. Банк міжнародних розрахунків окреслює ситуацію як «поворотний момент» — через протекціонізм, зниження продуктивності та демографічні ризики.
США фіксують перше зниження ВВП з 2022 року — на 0,5% у річному вимірі в І кварталі. Основні причини — ослаблення споживчого попиту та скорочення експорту. Проте ФРБ Атланти прогнозує відновлення — 2,5% зростання у II кварталі. Інфляція за PCE становить 3,1%, базова — 2,6%, а ключова ставка ФРС залишається на рівні 5,25–5,5%.
У Китаї економіка виросла на 5,4% у першому кварталі. Проте офіційний індекс ділової активності PMI у червні залишився нижче позначки 50 (49,7), що вказує на нестабільність у промисловості. Тим часом приватний Caixin PMI перевищив 50 вперше за декілька місяців.
Єврозона демонструє ознаки стабілізації: у першому кварталі ВВП зріс на 0,6% до попереднього періоду, інфляція в червні склала рівно 2%, тобто в межах цільового показника ЄЦБ. Виробничі індекси також поліпшуються. Німеччина — досі відчуває наслідки минулої рецесії. Прогноз зростання ВВП — лише 0,3–0,4%, хоча виробничий PMI уперше з 2022 року перевищив 50. Роздрібна торгівля, однак, лишається слабкою.
Велика Британія здивувала позитивною динамікою — 0,7% зростання у I кварталі, найвищий показник серед G7. Інфляція в травні — 3,4%, ключова ставка Банку Англії — 4,25%.
Індія продовжує лідирувати за темпами зростання — 7,4% у I кварталі. Інфляція — лише 2,82%. Центральний банк знизив ключову ставку до 5,5%, що є відповіддю на зниження інфляційного тиску.
У Бразилії очікується зростання на рівні 2,1–2,4%, але інфляція в травні склала 5,32%. Це змусило регулятора зберегти високу ставку Selic — 15%.
Японія показує перші ознаки пожвавлення. Індекс PMI у промисловості досяг 50,1, композитний PMI — 51,4. Інфляція в послугах — 3,3%, і Банк Японії може підняти ставки вже у 2026 році.
«Світова економіка перебуває у фазі перелому. США і Європа — в стані застою, Китай — відновлюється обережно. Німеччина та Велика Британія демонструють слабкий, але стабільний ріст. Індія залишається рушієм глобального розвитку. Для України ж головне — не втратити темп, зберегти доступ до міжнародного фінансування і адаптуватися до нових умов глобальної торгівлі», — підсумував Максим Уракін.
Матеріал підготовлено на основі аналітичного огляду Experts Club. Біль детально дивіться у відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kQsH3lUvMKo&t
Підписатись на YouTube канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Experts Club проаналізував ринок цегли в Україні та зробив низку висновків і прогнозів. Ринок цегли в Україні поступово відновлюється після руйнувань і спаду, викликаних повномасштабною війною 2022 року. У 2024 році спостерігалося зростання будівельної активності, особливо в сегменті житлового та інфраструктурного будівництва, що спровокувало підвищення попиту на цеглу.
За підсумками 2024 року ринок показав зростання ємності на 18,5%. У першому півріччі 2024 року виробництво досягло ~249 млн шт, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Річний обсяг виробництва в 2024 році оцінювався на рівні 500–520 млн цеглин, а в 2025 році — 535–555 млн шт з прогнозним зростанням на 7%.
Найбільші українські виробники зосереджені в центральних і західних регіонах країни. Через бойові дії в 2022–2023 роках були зруйновані або виведені з експлуатації вогнетривкі цегельні на сході — зокрема, Білокам’янський і Зимогірський.
Проте значна частина традиційного цегельного виробництва змогла зберегти роботу або відновити її до 2024 року.
Імпорт
У зв’язку з руйнуванням виробництв і зростанням попиту Україна нарощує імпорт цегли. Основні країни-постачальники: Польща
Імпортна продукція в основному направляється в західні та центральні регіони, а також використовується в високобюджетному будівництві та оздобленні.
Частки ринку: імпорт проти вітчизняного виробництва
За оцінками 2025 року:
Це дозволяє компенсувати дефіцит в деяких регіонах і підтримувати будівництво в період реконструкції.
Ціни
Прогнози від Experts Club такі:
Цегельні заводи, що працюють на підконтрольних територіях
На території, контрольованій Україною, діє понад 30 цегельних підприємств — керамічних, силікатних і клінкерних. Серед найбільших:
Наразі продукція цих заводів покриває понад 70% внутрішнього попиту на цеглу в будівництві.
Великі імпортери цегли в Україну
Для компенсації дефіциту та забезпечення високої якості в деяких сегментах ринку (вогнетривка, клінкер, лицьова) Україна імпортує продукцію з:
Ринок цегли України в 2024 році вступив у фазу активного відновлення. Основний обсяг продукції забезпечує внутрішнє виробництво, але частка імпорту залишається значною і збільшується. Відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримка з боку держави та міжнародних фондів продовжуватимуть стимулювати ринок, а ціни стабілізуються ближче до 2026 року.
Джерело: https://expertsclub.eu/rynok-czegly-v-ukrayini-v-2024-2025-rokah-korotkyj-oglyad-vid-experts-club/
Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра», яке може стати першим проектом у рамках співпраці з США, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища “Добра” в Кіровоградській області. Це може стати першим проектом у рамках співпраці з США. Радий бачити, що процес йде і результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії», – написав Єрмак у телеграм-каналі в середу.
Більш детально про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-квітні 2025 року зросло на 48,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $11,512 млрд з $7,755 млрд, повідомила Державна служба статистики (Дерстат).
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно з січнем-квітнем 2024 року скоротився на 6,9% – до $13,312 млрд, тоді як імпорт зріс на 12,6% – до $24,824 млрд.
Статведомство уточнило, що в квітні-2025 року в порівнянні з березнем-2025 року сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 4,4% – до $3,369 млрд, імпорту – на 2,3%, до $6,529 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в квітні 2025 року було від’ємним і склало $3,161 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,163 млрд.
Коефіцієнт покриття імпорту експортом у січні-лютому 2025 року склав 0,54 (у січні-квітні 2024 року – 0,65).
Держстат повідомив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 217 країн світу.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз української та світової економіки, детальніше тут –
https://youtu.be/LT0sE3ymMnQ?si=0Cstf1AY9xZ4Dxxx
Опитування, проведене компанією Active Group у партнерстві з Experts Club, виявило, що серед країн Південної Америки найвищий рівень симпатії українців зафіксовано до Аргентини. Згідно з даними, оприлюдненими у квітні 2025 року, 8,4% респондентів висловили повністю позитивне ставлення до цієї країни, а ще 29,3% — здебільшого позитивне. Таким чином, Аргентина має найвищий позитивний баланс у регіоні — 34,6%. 
На другому місці за рівнем підтримки опинилася Бразилія з сумарно 33,3% позитивних оцінок (6,4% — повністю позитивне, 26,9% — здебільшого позитивне) та балансом у 23,9%. Чилі демонструє доволі стриману симпатію: 4,3% опитаних поставилися до неї повністю позитивно, 15,1% — здебільшого позитивно, що дає баланс у 13,3%.
Перу, Болівія та Уругвай опинилися на рівні або трохи вище 10% позитивного балансу. Особливо примітно, що для Болівії цей показник становить 8,6%, незважаючи на доволі високий рівень нейтрального ставлення — 70,5%.
Ситуація значно гірша для Колумбії, яка має найнижчий у регіоні баланс — мінус 4,5%. 18,1% респондентів висловили здебільшого негативну думку, що суттєво переважає над сумарними 14,6% позитивного сприйняття. Венесуела також має негативний баланс — мінус 2,1%, переважно через політичну нестабільність та негативні асоціації в медіапросторі.
Більшість країн Південної Америки сприймаються українцями переважно нейтрально. У Парагваю, Суринаму, Гаяни та Уругваю рівень нейтрального ставлення коливається від 71% до 74%. Це свідчить про слабкий емоційний контакт та недостатню присутність цих країн в інформаційному полі України.
«Країни Латинської Америки здебільшого залишаються за межами активного українського інтересу, що створює як виклик, так і можливості. Там, де рівень нейтральності високий, є простір для дипломатії, культурного обміну та побудови позитивного іміджу», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Згідно з новими соціологічними даними, оприлюдненими компанією Active Group спільно з Experts Club у квітні 2025 року, громадська думка українців щодо країн Південної та Східної Азії та Океанії суттєво варіюється. У фаворі опинилися Японія, Австралія та Нова Зеландія, тоді як Китай та деякі країни Південно-Східної Азії демонструють або негативний, або нейтральний баланс.
Найвищу позитивну оцінку серед країн регіону отримала Японія — 62,4% українців ставляться до неї позитивно, зокрема 26,9% повністю позитивно, а 39,1% здебільшого позитивно. За нею йдуть Австралія і Нова Зеландія з однаковим чистим балансом у 60,7%. В Австралії 23% респондентів обрали повністю позитивний варіант, у Новій Зеландії — стільки ж, тоді як понад 40% у кожній з країн отримали оцінку “здебільшого позитивно”.
Південна Корея з 15,1% повністю позитивних оцінок і 34,6% здебільшого позитивних має цілком достойний баланс у 35,7%, хоча і нижчий за лідерів. Тайланд (36,4% позитивного сприйняття) та Сінгапур (33,8%) також утримують відносно високі позиції завдяки стабільному іміджу, пов’язаному з туризмом і розвитком.
Натомість у країн, таких як Індонезія, Малайзія, В’єтнам, Камбоджа, Лаос і М’янма, переважають нейтральні оцінки — понад 60%, що свідчить про обмежене уявлення або інформаційний вакуум. В усіх цих країнах позитивний баланс не перевищує 10%.
Китай, попри економічну вагу, має один із найгірших іміджів серед українців у регіоні: 15,9% висловили здебільшого позитивну думку, але при цьому 35,5% оцінили Китай нейтрально, а негативний баланс склав –23,2%. Це відображає певну недовіру, що сформувалася на тлі геополітичних подій та інформаційного фону.
«Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Отже, результати свідчать про те, що для країн регіону, зокрема Південно-Східної Азії, існує значний потенціал покращення іміджу в Україні — за рахунок культурної дипломатії, туристичного маркетингу та економічної співпраці.
