Вартість травневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:12 кч піднімається на $6,09 (6,62%), до $98,07 за барель. Раніше під час сесії Brent знову перевищувала $100 за барель. У середу контракт зріс у ціні на $4,18 (4,8%), до $91,98 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) дорожчають до цього часу на $5,29 (6,06%), до $92,54 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів підвищилася на $3,8 (4,6%), до $87,25 за барель.
Іранський підводний безпілотник вночі атакував два нафтові танкери в Перській затоці, повідомила іранська державна телекомпанія IRIB. Раніше джерело в іракській службі безпеки в Басрі повідомило CNN, що судно, начинене вибухівкою, врізалося відразу в два танкери.
CNN уточнює, що горіли судна Zefyros під мальтійським прапором і Safesea Vishnu під прапором Маршаллових островів. Зареєстрованим власником Safesea Vishnu є американська компанія Safesea Transport Inc., тоді як власник Zefyros знаходиться в Греції.
Робота нафтових портів Іраку була призупинена після пожежі, повідомив глава Управління портами Іраку Фархан аль-Фартусі. За його словами, одна людина загинула, ще 38 були врятовані.
Тим часом Оман наказав суднам покинути експортний термінал Міна-аль-Фахал з метою обережності, пише Bloomberg із посиланням на інформовані джерела. За даними Kpler, з терміналу щодня експортувалося близько 1 млн барелів нафти.
Раніше представник збройних сил Ірану заявив, що світу потрібно готуватися до нафти по $200 за барель, оскільки ціни на паливо залежать від безпеки в регіоні, а Ізраїль і США своїми діями порушили цю безпеку.
“Єдине, що може призвести до довгострокового зниження цін – це відновлення поставок нафти через Ормузьку протоку, – написали аналітики ING. – Якщо цього не станеться, нас чекають нові максимуми”.
Напередодні ціни на нафту зросли, попри те, що країни-учасниці МЕА домовилися про постачання на світовий ринок рекордних 400 млн барелів зі своїх стратегічних резервів. Терміни вивільнення запасів будуть залежати від обставин у кожній окремій країні. Загальні стратегічні запаси нафти країн-учасниць МЕА перевищують 1,2 млрд барелів, ще 600 млн барелів становлять промислові резерви, що перебувають у державній власності.
“Вивільнення нафтових резервів МЕА може виявитися лише тимчасовим рішенням, тоді як перебої поставок і значне скорочення видобутку в деяких близькосхідних країнах можуть викликати довгостроковий дефіцит пропозиції”, – зазначила Тіна Тенг з Moomoo ANZ.
У середу також стало відомо, що комерційні запаси нафти в США минулого тижня зросли на 3,824 млн барелів – до максимальних з травня 2025 року 443,1 млн барелів. Експерти в середньому прогнозували збільшення на 1,1 млн барелів, за даними Trading Economics.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому видобутоку нафти – 1900–2024 та провідним країнам-виробникам.
Brent, EXPERTS CLUB, IRAN, NAFTA, TANKER
Українські підприємства у січні-лютому поточного року зменшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 11,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $26,757 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за зазначений період зменшився на 14,6% – до $12,213 млн.
У лютому імпортовано міді на $15,724 млн, експортовано – на $7,260 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2025 році збільшили імпорт міді та мідних виробів у грошовому виразі на 23,2% порівняно з попереднім роком – до $173,453 млн, експорт міді та мідних виробів виріс на 17,7% – до $103,848 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Аналітичний центр Experts Club проаналізував реакцію країн Європи на паливну кризу. Реакція європейських країн на паливну кризу 2026 року поки що виявилася неоднорідною. Одні уряди безпосередньо втручаються в ринок палива – обмежують експорт, вводять стелі цін і випускають резерви. Інші поки обмежуються моніторингом цін і координацією на рівні ЄС і G7, намагаючись не спровокувати дефіцит ще більш жорсткими кроками.
Сербія вибрала найбільш жорсткий формат втручання. Влада тимчасово зупинила експорт нафти, бензину і дизеля до 19 березня, пояснивши це захистом внутрішнього ринку від дефіциту і стрибків цін. Reuters при цьому зазначає, що Сербія і до цього зберігала контроль над цінами на паливо з лютого 2022 року, тобто нинішнє рішення стало продовженням більш інтервенціоністської моделі регулювання.
Угорщина пішла за змішаним сценарієм. З одного боку, Будапешт ввів цінову стелю на бензин і дизель для автомобілів з угорською реєстрацією. З іншого – уряд вирішив задіяти державні резерви, а міністр економіки, за повідомленнями угорських медіа, анонсував також зниження акцизу і заборону експорту частини нафтопродуктів. Це типовий приклад комбінованої антикризової схеми, коли влада одночасно намагається утримати роздрібні ціни і підтримати фізичну наявність палива на ринку.
Хорватія обрала більш м’який шлях – обмеження граничних роздрібних цін на двотижневий період. Уряд встановив максимум для Eurosuper на рівні EUR1,50 за літр, для дизеля – EUR1,55, для «синього дизеля» – EUR0,89, а також обмежив ціни на скраплений газ. Загреб прямо заявив, що без цього заходу дизель коштував би EUR1,72 за літр, а бензин – EUR1,55. Це означає, що Хорватія намагається не ізолювати ринок, а пом’якшити кінцевий ефект для домогосподарств і бізнесу.
Словаччина і частково Чехія зосередилися не на роздрібному регулюванні, а на підтримці фізичних поставок. Після збою поставок по «Дружбі» Словаччина схвалила використання 250 тис. тонн нафти зі стратегічних запасів для постачання переробки, а Угорщина і Словаччина почали переговори про використання резервів ще в лютому. Чехія, у свою чергу, заявляла про готовність направити до Словаччини невеликі обсяги нафти східним напрямком «Дружби».
Великобританія поки не вводить цінових стель або експортних заборон. Канцлер казначейства Рейчел Рівз заявила, що уряд уважно стежить за ситуацією і попередила роздрібні мережі, що не допустить «надмірного прибутку» на тлі нафтового шоку. Такий підхід ближче до наглядової моделі: влада сигналізує ринку, що готова посилювати контроль за поведінкою продавців, але не переходить до прямого адміністрування цін.
На загальноєвропейському рівні поки що переважає обережність. G7 і ЄС обговорюють можливі заходи, включаючи використання стратегічних резервів, податкові зміни і коригування вуглецевої ціни, проте рішення про скоординований випуск резервів поки що не прийнято. Франція як голова G7 заявляє, що «всі варіанти на столі», але визнає, що негайного дефіциту в Європі поки немає.
Єврокомісія, у свою чергу, нагадує про структурну вразливість Європи, яка імпортує понад 90% нафти і близько 80% газу.
Головний висновок для Європи зараз полягає в тому, що країни реагують по-різному залежно від власної вразливості. Балканські та центральноєвропейські держави, які залежать від імпорту та окремих маршрутів поставок, схильні діяти швидше і жорсткіше — через заборони, цінові стелі та резерви. Великі економіки Західної Європи поки що віддають перевагу координації, тиску на ринок і підготовці інструментів на випадок подальшого погіршення ситуації. Але якщо нафтовий шок затягнеться, нинішні точкові заходи можуть перерости в більш широку хвилю європейського втручання в паливний ринок.
Ескалація війни навколо Ірану вже вийшла за межі регіонального конфлікту і перетворилася на фактор глобальної інфляції. 9 березня Brent протягом дня піднімалася вище $119 за барель – максимум з 2022 року, а глава МВФ Крісталіна Георгієва попередила, що стійке підвищення цін на нафту на 10% здатне додати близько 0,4 п.п. до світової інфляції. Масштаб ризику пояснюється і логістикою: через Ормузьку протоку в 2024 році проходило близько 20 млн барелів нафти на добу, тобто приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів.
Для України найшвидший канал передачі такого шоку – ринок палива. Після втрати значної частини власної переробки країна спирається на імпорт: у 2024 році Україна ввезла близько 1,2 млн тонн бензину, а в січні-вересні 2025 року імпорт нафтопродуктів досяг 5,67 млн тонн. Навіть до нинішнього стрибка цін ринок залишався чутливим до логістики та зовнішньої кон’юнктури: НБУ відзначав прискорення зростання цін на бензин, дизель і скраплений газ через перебої в поставках, а Reuters повідомляв, що в січні 2026 року імпорт бензину зріс на 70% рік до року через брак внутрішнього виробництва. Це робить бензин, дизель і автогаз найімовірнішою першою групою товарів, які відреагують на затяжний нафтовий шок.
“Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, Україна практично відразу відчує це через зростання вартості палива, а потім – через подорожчання логістики, імпорту і частини продовольства. Для нашої економіки це не тільки зовнішній шок, але й додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок”, – вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Друга вразлива група – імпортні продукти з довгою логістикою і високою часткою транспортних витрат. У 2025 році Україна збільшила імпорт агропродовольства на 13%, до $9,12 млрд, причому частка ЄС перевищила 53,9%. У структурі закупівель найбільшими позиціями були фрукти, ягоди та горіхи на $1 млрд, риба та морепродукти на $999 млн, алкогольні та безалкогольні напої на $870 млн, какао-продукти на $640 млн, кава, чай та спеції на $471 млн, а також овочі на $467 млн. Саме ці категорії – від бананів і цитрусових до кави, шоколаду і морепродуктів – найбільш чутливі до подорожчання фрахту, палива, охолоджувальної логістики і доларових сировинних котирувань.
“Найбільш помітно споживач відчує подорожчання там, де велика частка імпорту і транспортної складової. Перш за все мова йде про пальне, каву, шоколад, рибу, морепродукти, фрукти, а трохи пізніше – про товари, в ціну яких закладаються більш дорогі добрива, газ і упаковка”, – зазначив Уракін.
Третя зона ризику – добрива і потім продовольство українського виробництва. Вже фіксується зростання цін не тільки на нафту і газ, але і на цукор, добрива і сою після ескалації навколо Ірану. Одночасно європейські ціни на газ на початку березня підскочили на 35-40%, а ЄС скликав координаційну групу з газових поставок. Для України це відчутно подвійно: НБУ раніше оцінював потребу в імпорті газу в 2026 році в $1,1 млрд після $2,9 млрд в 2025 році, а імпорт добрив в 2025 році зріс до 3,285 млн тонн.
За оцінкою GIZ, залежність України від імпорту азотних добрив вже перевищила 60%. Це означає, що при тривалому збереженні високих цін на нафту і газ через кілька місяців тиск може перейти на собівартість зерна, овочів закритого ґрунту, молока, м’яса та інших продуктів харчування.
Окремо варто виділити товари, пов’язані з нафтохімією та металами. Нафта є базовою сировиною для широкого кола хімічної продукції, а Reuters на тлі нинішнього конфлікту вже відзначав зростання цін на алюміній до чотирирічного максимуму. Це підвищує ризик подорожчання пластикової упаковки, побутової хімії, фарб, окремих видів косметики, шин, ПВХ-матеріалів і частини будівельних товарів. Те саме стосується бітуму – прямого нафтопродукту, імпорт якого в Україну, за даними галузевих оцінок, залишається значним і в 2026 році.
Додатковим підсилювачем може стати валютний фактор. На тлі війни інвестори йдуть в долар як в захисний актив. Для України це важливо тому, що нафта, газ, кава, какао, добрива і значна частина іншого імпорту номіновані саме в доларах, а ЄС залишається найбільшим торговельним партнером країни з часткою понад 50% в торгівлі товарами. Навіть без фізичного дефіциту це підвищує ризик більш дорогого імпорту в гривні.
При цьому не всі товари відреагують однаково швидко. Базові продукти, де Україна залишається великим виробником – перш за все пшениця, кукурудза і соняшникова олія, – менше залежать від негайного імпорту, а врожай пшениці і кукурудзи в 2025 році виявився кращим за ранні очікування.
Тому в короткостроковому періоді найсильніше можуть подорожчати паливо, імпортні фрукти та морепродукти, кава і шоколад, добрива, хімія і частина будівельних матеріалів. Але якщо енергетичний шок затягнеться, зростання витрат на логістику майже неминуче почне просочуватися і в ціни на товари українського виробництва.
Джерело: https://expertsclub.eu/vijna-v-irani-pidnime-cziny-na-palyvo-ta-import-analiz-tovariv/
EXPERTS CLUB, IMPORT, IRAN, URAKIN, анализ, ВІЙНА, ПАЛИВО, ТОВАР
Ціни на алюміній демонструють підвищену волатильність у понеділок: раніше в ході сесії котирування оновили максимум з квітня 2022 року, проте потім перейшли до зниження.
Вартість ф’ючерсів на алюміній на Лондонській біржі металів (LME) до 16:07 кв знизилася на 1,1%, до $3387 за тонну. В ході сесії котирування піднімалися на 2,8%, до $3544 вперше з квітня 2022 року.
За минулий тиждень алюміній подорожчав майже на 10%, зафіксувавши рекордне зростання за три роки, на побоюваннях перебоїв поставок з Близького Сходу, на який припадає близько 9% світового виробництва цього металу. Два алюмінієві заводи, в Катарі і Бахрейні, були змушені призупинити поставки через збройний конфлікт в регіоні.
«Тривала війна зашкодить поставкам алюмінію», – зазначила аналітик Shuohe Asset Management Co. Гао Інь. За її словами, споживачі нарощують запаси алюмінію на цей випадок.
Більш детальний огляд світового виробництва алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
Як свідчать результати дослідження, проведеного компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club у лютому і презентованого в прес-центрі Інтерфакс-Україна, лише 13,1% респондентів повідомили, що користуються державною програмою реімбурсації вартості ліків, 70,6% – не користуються, 16,3% – чули про неї, але не користувалися.
«Низьке використання програми часто пов’язане не з відсутністю потреби, а з бар’єрами поінформованості та доступу», – засновник Experts Club Максим Уракін.
«Якщо люди «чули, але не користувалися», значить шлях пацієнта до компенсації залишається складним», – додав Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року.
В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ЛІКИ, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, реімбурсація
