Сприйняття Словенії в українському суспільстві за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, має виразно збалансований, але стриманий характер. Загальна частка позитивних оцінок становить 40,6%, що формує основу загалом доброзичливого, хоча й не домінуючого образу країни. Водночас майже половина респондентів — 48,0% — обрали нейтральну позицію, що є ключовою характеристикою цього профілю.
Структура позитивного ставлення свідчить про помірний рівень емоційної залученості. Лише 10,5% українців заявили про «повністю позитивне» ставлення до Словенії, тоді як більшість у цьому сегменті — 30,1% — схиляються до варіанту «здебільшого позитивне». Це означає, що позитив є радше раціональним і загальним, ніж глибоко емоційним.
Нейтральність, яка охоплює майже половину опитаних, виступає визначальним фактором у сприйнятті країни. Такий показник зазвичай вказує на обмежену інформаційну присутність держави в українському медійному просторі або відсутність чітко сформованого образу серед широкої аудиторії. У цьому контексті Словенія не викликає ані сильних симпатій, ані суттєвого відторгнення.
Негативні оцінки залишаються відносно низькими — 7,0% загалом. З них 5,8% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 1,2% — на «повністю негативне». Це свідчить про те, що критичне сприйняття країни є маргінальним і не має системного характеру.
Окремо варто звернути увагу на частку тих, хто не зміг визначитися — 4,4%. Разом із нейтральною групою це формує значний сегмент аудиторії, який потенційно відкритий до зміни ставлення залежно від інформаційного контексту та інтенсивності контактів між країнами.
У підсумку, Словенія сприймається українцями як країна з позитивним, але не домінуючим іміджем. Високий рівень нейтральності вказує на наявність простору для зміцнення двостороннього образу, тоді як низький рівень негативу створює сприятливу основу для подальшого розвитку сприйняття у більш позитивному напрямку.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Словенія посідає 46-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $368,7 млн. Водночас імпорт зі Словенії більш ніж утричі перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $205,8 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Економіка України наприкінці 2025 року продемонструвала більш стабільне завершення року, ніж очікувалося восени, однак говорити про повноцінне відновлення поки що передчасно. Такий висновок випливає з аналітичного огляду ключових макроекономічних показників України та світу, підготовленого на основі даних Держстату, НБУ, МВФ, Світового банку та провідних міжнародних статистичних відомств.
Згідно з оглядом, зростання реального ВВП України у 2025 році оцінено в 1,8%, а інфляція у грудні сповільнилася до 8% у річному вимірі. Одночасно послабився і базовий інфляційний тиск: базова інфляція у грудні також сповільнилася до 8% проти 11% у вересні. Це дозволило економіці завершити рік із формально позитивною динамікою навіть на тлі війни, втрат енергетичної інфраструктури, дефіциту робочої сили та високого бюджетного тиску.
При цьому структура зростання залишалася нерівномірною. Споживчий сегмент і частина інвестиційної активності виглядали стійко: у четвертому кварталі 2025 року зростання роздрібної торгівлі прискорилося в середньому до 13,6% рік до року, а будівельна активність підтримувалася ремонтом житла та відновленням логістичної, інфраструктурної та енергетичної бази. У другому півріччі зарплати у приватному секторі, за оцінками на основі банківських даних, зростали більш ніж на 20% у річному вираженні. Водночас промисловість залишалася слабкою: у четвертому кварталі промислове виробництво в середньому скорочувалося на 4,8% рік до року, насамперед через спад в енергетиці та видобувній галузі.
Як зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, ідеться не про фазу класичного економічного підйому, а радше про збереження макростійкості в умовах війни.
«Підсумок 2025 року для України можна назвати стримано позитивним, але без підстав для самозаспокоєння. Так, інфляція виявилася нижчою, ніж очікувалося ще восени, базовий ціновий тиск теж помітно послабився, резерви стали рекордними, а економіка не зірвалася у спад навіть попри жорсткі воєнні умови. Водночас це не є ознакою повноцінного підйому», — підкреслив він.
Зміна реального ввп у фактични х цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.
За словами Максима Уракіна, нинішня модель української економіки тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. «Фактично ми бачимо модель економіки, яка тримається на поєднанні зовнішнього фінансування, високих бюджетних витрат, адаптації бізнесу та живучості внутрішнього попиту. Але без більш масштабного припливу інвестицій у виробництво, енергетику, логістику і технологічне оновлення це зростання залишатиметься обмеженим і дуже чутливим до будь-якого нового зовнішнього або воєнного шоку», — зазначив він.
Найважливішою опорою для макрофінансової стабільності залишалася зовнішня допомога. У четвертому кварталі її приплив різко посилився, а загалом у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд офіційного фінансування, зокрема $32,7 млрд від ЄС і $12 млрд від США. Це дозволило наростити міжнародні резерви до історичного максимуму у $57,3 млрд наприкінці року. Але одночасно посилилися і дисбаланси: дефіцит поточного рахунку за січень-листопад досяг $30,6 млрд, а консолідований дефіцит бюджету без урахування грантів становив 2,209 трлн грн, або 24,8% ВВП. НБУ також вказував, що державний і гарантований державою борг утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП на прогнозному горизонті.
Географічна Структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро
Уракін вважає, що саме 2026 рік стане для України визначальним. «Ключовий висновок 2025 року для України дуже простий: зовнішня допомога виграла для держави час, але сама по собі не вирішує проблему слабкої структури економіки. Рекордні резерви, велике офіційне фінансування і навіть сповільнення інфляції ще не означають, що економіка стала самодостатньою. Навпаки, якщо подивитися на дефіцит поточного рахунку, масштаб бюджетного розриву та боргове навантаження, видно, що макростійкість поки що значною мірою тримається на зовнішньому ресурсі», — підкреслив він.
Він додав, що без припливу інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку нинішня стабільність ризикує залишитися лише режимом утримання системи. «Саме тому 2026 рік буде критичним: якщо він не дасть приросту інвестицій у виробництво, інфраструктуру, енергетику та експортну переробку, то нинішня стабільність залишиться лише режимом утримання системи, а не переходом до справжнього економічного відновлення», — резюмував Уракін.
На глобальному тлі ситуація виглядала помірно слабкою, але не кризовою. За даними огляду, світова економіка наприкінці 2025 року сповільнювалася, однак США зберігали стійке зростання, єврозона демонструвала слабку, але позитивну динаміку, а Китай завершив рік із формально сильним зростанням ВВП на 5%, хоча і на тлі слабкого внутрішнього попиту. Для України це означає, що зовнішнє середовище залишається неоднорідним: без різкого обвалу, але й без потужного зовнішнього імпульсу, який міг би автоматично прискорити внутрішнє відновлення.
Experts Club — український інформаційно-аналітичний центр, який займається підготовкою досліджень, оглядів та експертних матеріалів з економіки, міжнародних відносин, ринків і довгострокових тенденцій розвитку України та світу. Центр також регулярно виступає майданчиком для публічних коментарів і дискусій за участю профільних експертів.
Ставлення українців до Грузії за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє переважно позитивний характер із незначними змінами порівняно з попереднім періодом. Загальна частка позитивних оцінок становить 57,3%, що трохи більше, ніж у серпні 2025 року (56,3%). Водночас рівень негативного сприйняття знизився з 10,7% до 9,8%, що свідчить про поступове пом’якшення критичних оцінок.
Структура позитивного ставлення є достатньо збалансованою: 19,3% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 38,0% — «здебільшого позитивне». Це вказує на наявність як емоційно сильного, так і раціонально стриманого позитивного сприйняття країни. Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 31,7%, що свідчить про помірний рівень залученості або інформованості українців щодо Грузії.
Негативні оцінки є відносно обмеженими. Частка тих, хто має «здебільшого негативне» ставлення, становить 8,2%, тоді як «повністю негативне» — лише 1,6%. Це формує загалом невисокий рівень критичного сприйняття країни на фоні переважно позитивного або нейтрального образу.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року є незначною, що свідчить про стабільність сприйняття Грузії в українському суспільстві. Невелике зростання позитивних оцінок та одночасне зниження негативних може вказувати на поступове укріплення позитивного іміджу країни, однак ці зміни не мають різкого характеру.
Висока частка нейтральних відповідей у поєднанні з помірно високим рівнем позитиву свідчить про те, що Грузія сприймається українцями як дружня, але не домінуюча у публічному чи інформаційному полі країна. Це відрізняє її від держав із більш вираженим емоційним або політичним впливом, де частка позитивних або негативних оцінок є більш концентрованою.
Таким чином, Грузія зберігає стабільний позитивний імідж в Україні, який базується на поєднанні доброзичливого ставлення та помірної дистанції. Подальші зміни у сприйнятті, ймовірно, залежатимуть від інтенсивності двосторонніх контактів, інформаційної присутності та політичного контексту взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Грузія посідає 45-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною станом на 31 грудня 2025 року, із показником $386,7 млн. При цьому Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Грузією на рівні $194,1 млн, оскільки експорт українських товарів суттєво перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ГРУЗИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Ставлення українців до Іраку за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club характеризується значною часткою нейтральних та негативних оцінок, що формує загалом стриманий і дистанційований образ країни. За результатами дослідження, позитивне ставлення становить лише 8,4%, тоді як негативне — 35,2%, що свідчить про суттєвий дисбаланс у сприйнятті. Водночас понад половина респондентів (50,6%) займає нейтральну позицію, що вказує на обмежений рівень сформованих уявлень про Ірак.
Структура позитивних оцінок є досить слабкою: лише 2,1% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 6,3% — «здебільшого позитивне». Це один із найнижчих показників серед країн, представлених у дослідженні. Натомість негативне сприйняття є значно більш вираженим: 24,2% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а 11,0% — «повністю негативне».
Попри це, у порівнянні з серпнем 2025 року спостерігається певна позитивна динаміка. Частка позитивних оцінок зросла з 5,7% до 8,4%, тоді як негативні дещо скоротилися — з 37,0% до 35,2%. Це може свідчити про поступове пом’якшення сприйняття, хоча загальний баланс залишається негативним.
Висока частка нейтральних відповідей у поєднанні зі значним рівнем негативу свідчить про специфічний характер сприйняття Іраку в Україні. З одного боку, значна частина населення не має достатнього інформаційного або особистого досвіду для формування чіткої позиції. З іншого — наявні уявлення, ймовірно, пов’язані з глобальним інформаційним контекстом, який формує радше обережне або критичне ставлення.
«Якщо ми бачимо високу частку нейтральних оцінок разом із відчутним негативом, це означає, що країна присутня в інформаційному полі, але ця присутність не формує позитивного образу. У таких випадках важливо працювати не лише з економічною взаємодією, а й із комунікацією та репутацією. Без цього нейтральність може поступово трансформуватися у стійке негативне сприйняття», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Ірак залишається для українців країною з обмеженим рівнем довіри та слабкою позитивною ідентифікацією. Подальша динаміка сприйняття залежатиме від того, чи зможе ця країна посилити свою присутність у позитивному інформаційному та економічному контексті України.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Ірак посідає 44-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $392,8 млн. Це один із найяскравіших прикладів позитивного торговельного балансу для України, адже майже весь обсяг двосторонньої торгівлі формує український експорт, а позитивне сальдо сягає $392,2 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Фінляндія входить до групи держав, які користуються стабільно високим рівнем довіри серед українців. За результатами дослідження, проведеного у березні 2026 року компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, позитивне ставлення до цієї країни становить 76,2%, що свідчить про її стійкий позитивний імідж в українському суспільстві. Водночас частка негативних оцінок є мінімальною — лише близько 1,1%, що фактично перебуває в межах статистичної похибки.
Структура позитивного сприйняття є рівномірною: 38,0% опитаних висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 38,2% — «здебільшого позитивне». Такий баланс свідчить не лише про загальне схвалення, а й про глибоку довіру до Фінляндії як до партнера. Водночас 21,4% респондентів займають нейтральну позицію, що може пояснюватися відносно обмеженою присутністю країни в повсякденному інформаційному полі України.
Негативні оцінки залишаються маргінальними: 0,9% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,2% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,2%. Така структура свідчить про відсутність системних факторів, які могли б формувати негативний образ Фінляндії в Україні.
У цілому Фінляндія сприймається як країна з високим рівнем інституційної довіри, стабільності та послідовної політики. Її імідж в українському суспільстві формується не лише через політичну позицію, а й через асоціації з ефективним державним управлінням, соціальною моделлю та високими стандартами життя.
Високий рівень позитивного ставлення також відображає ширший тренд: країни Північної Європи сприймаються українцями як надійні партнери, які демонструють послідовність у своїй політиці та підтримці України. На цьому тлі Фінляндія закріплює позиції як одна з держав із найбільш стабільним позитивним іміджем, без суттєвих коливань у сприйнятті.
«Українці досить чітко розрізняють країни за рівнем довіри та передбачуваності їхньої політики. Там, де є послідовність і зрозуміла позиція, формується стійке позитивне ставлення. Саме тому такі країни, як Фінляндія, утримують високі показники незалежно від короткострокових інформаційних коливань», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Фінляндія посідає 43-тє місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $392,9 млн. При цьому імпорт із Фінляндії майже у сім разів перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо на рівні $293,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФИНЛЯНДИЯ
Аналітичний центр Experts Club проаналізував останні тенденції в галузі металургії та дані найбільшої асоціації цього сектору — World Steel Association. Світовий ринок сталі у 2026 році, за оцінкою World Steel Association, перейде від фази затяжного коригування до слабкого зростання: глобальний попит збільшиться на 0,3%, до 1,724 млрд тонн, а у 2027 році прискориться до 1,762 млрд тонн, або на 2,2%. У самій асоціації вважають, що ринок проходить дно циклу 2025–2026 років після структурного тиску, який стримував попит з 2022 року. Це означає, що світова сталева галузь поступово виходить із періоду спаду, але робить це вкрай нерівномірно за регіонами.
Ключовий висновок для України полягає в тому, що зовнішнє середовище для металургії загалом перестає погіршуватися. Worldsteel очікує, що у 2027 році всі основні розвинені економіки, включно з ЄС, США, Канадою, Японією та Кореєю, вже покажуть позитивну динаміку попиту на сталь. Для ЄС і Великої Британії прогнозується зростання споживання на 1,3% у 2026 році та на 3% у 2027 році, а для США — на 1,7% і 2% відповідно. Це важливо для України, тому що саме європейський ринок залишається для неї головним зовнішнім орієнтиром як щодо збуту металопродукції, так і щодо майбутньої промислової кооперації.
Водночас саме відновлення попиту у світі буде асиметричним. Китай, який, як і раніше, визначає глобальну кон’юнктуру, у 2026 році продовжить скорочувати попит на сталь, хоча й лише на 1,5%, а у 2027 році, за оцінкою асоціації, вийде майже на нульову динаміку. Головним драйвером зростання серед великих ринків залишається Індія, де попит має зрости на 7,4% у 2026 році та на 9,2% у 2027 році. У країнах, що розвиваються, без урахування Китаю зростання, навпаки, сповільниться до 2,5% у 2026 році через конфлікт на Близькому Сході, але потім відновиться.
Для України це означає, що глобальний ринок не обіцяє різкого цінового чи об’ємного ривка, але й не формує сценарію нового обвалу. Іншими словами, у найближчі два роки вирішальним фактором для української металургії буде вже не стільки світовий попит, скільки здатність самої України утримати і розширити виплавку, забезпечити енергетику, логістику та доступ до експортних маршрутів. У цьому сенсі зовнішня кон’юнктура стає радше помірно сприятливою, але не рятівною.
На цьому тлі показник України виглядає стримано. За підсумками 2025 року країна виплавила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше за рівень 2024 року, і посіла 21-ше місце у світі. Цей показник є суттєво нижчим не лише за довоєнні рівні, а й за масштаб, який дозволяв Україні впливати на регіональний ринок як одному з великих європейських гравців.
Якщо світовий ринок справді входить у фазу помірного відновлення, то вікно можливостей для України визначатиметься не стільки тим, чи зросте глобальний попит на 0,3% або 2,2%, скільки тим, чи зможе країна повернути обсяги виробництва хоча б до стійкого двозначного рівня в мільйонах тонн. Позитивний прогноз Worldsteel для ЄС, зростання інфраструктурних і оборонних витрат у Європі, а також стабілізація попиту в розвиненому світі створюють основу для збільшення споживання української сталі в майбутньому. Але цей шанс буде реалізований лише за умови відновлення власної індустріальної потужності, а не автоматично.
У ширшому сенсі світовий прогноз Worldsteel показує, що сталь знову стає індикатором індустріальної політики. Там, де зростають інфраструктурні вкладення, залізниці, оборонні бюджети та машинобудування, попит на метал повертається. Стратегія повоєнного відновлення для України має розглядати металургію не як окрему експортну галузь, а як базу для будівництва, машинобудування, транспортної інфраструктури та оборонного виробництва. Саме в цьому разі навіть помірне світове зростання здатне перетворитися для країни на більш відчутний внутрішній індустріальний ефект.
World Steel Association (Worldsteel) об’єднує виробників сталі, галузеві асоціації та дослідницькі інститути з усіх ключових країн — виробників сталі. Члени асоціації забезпечують близько 85% світового випуску сталі.
