На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.
Ключові характеристики ринку праці в Сербії:
1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.
2) Основні сектори зайнятості:
3) Середній рівень заробітної плати:
4) Найбільш затребуваними професіями є:
IT-фахівці;
Інженери;
Медичний персонал;
Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.
Роль мігрантів на ринку праці Сербії
Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.
Основні групи мігрантів та їхні ролі:
Закономірності:
Виклики ринку праці з урахуванням міграції
Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:
Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.
Правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться в Румунії 4 травня і 18 травня, повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в Ліберальній партії Румунії.
Повідомляється, що, за твердженнями в коаліційних партіях, вони погодилися підтримати єдиного кандидата в президенти, щоб не допустити перемоги ультраправих, і на сьогодні їхнім кандидатом є Крін Антонеску, колишній лідер лібералів, однак експерти припускають можливість висування іншого кандидата від правлячої коаліції.
Як пише Politico, незважаючи на скасування результатів попередніх виборів, популярність у Румунії зберігає проросійська кандидатка Келін Джорджеску, про що свідчить опитування, проведене Digi 24 на замовлення мера Бухареста Нікусора Дана, який також планує балотуватися на посаду президента Румунії як незалежний кандидат на повторних виборах. Опитування показало, що щонайменше 40 відсотків румунів планують голосувати за Джорджеску, сказав Дан в інтерв’ю Digi24, не уточнивши, скільки людей було опитано.
У середу Олена Ласконь, лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії», яка посіла на попередніх виборах друге місце з 19,18% голосів виборців, пообіцяла виставити свою кандидатуру знову.
Як повідомлялося, Верховний суд Румунії в грудні 2024 р. скасував результати першого туру президентських виборів 24 листопада через звинувачення в іноземному втручанні після перемоги проросійського кандидата Келіна Джорджеску.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео про найголовніші вибори у світі, відео доступне тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=zWf7UqPASklCy5nr
Аналіз ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за січень-вересень 2024 року ґрунтується на офіційних даних Держслужби статистики України, НБУ, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Економіка України в січні-вересні 2024 року демонструвала невелике зростання. Згідно з даними Міністерства економіки, зростання реального ВВП у липні становило 2,7% у річному вираженні, що краще за червневі 1,1%, але гірше за травневі 3,7%. За підсумками третього кварталу 2024 року зростання може перевищити раніше прогнозовані 3,1%.
«Українська економіка продовжує рухатися вперед, незважаючи на складні виклики, спричинені війною та зовнішніми економічними чинниками. Нашим ключовим завданням залишається підтримання стабільного зростання та залучення інвестицій у стратегічні сектори економіки,» – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Однак зростання інфляції залишається викликом для економіки. У вересні річна інфляція сягнула 8,6%, прискорившись із 7,5% у серпні. Споживчі ціни в місячному вимірі зросли на 1,5%, після 0,6% у серпні та нуля в липні. Національний банк України переглянув прогноз інфляції на 2024 рік, збільшивши його з 8,5% до 9,7%.
«Інфляція залишається однією з ключових проблем. Високі темпи зростання цін істотно знижують купівельну спроможність населення, що створює додаткові ризики для економіки», – наголосив Уракін.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за дев’ять місяців збільшилося на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і сягнуло $20,382 млрд. Це свідчить про високі обсяги імпорту і недостатні темпи зростання експорту.
«Збільшення від’ємного сальдо торгівлі сигналізує про необхідність перегляду стратегій підтримки експорту. Лише через розвиток конкурентоспроможності національного виробництва можна досягти збалансованого економічного зростання», – зазначив Уракін.
Надходження до державного бюджету України у вересні знизилися до 122,9 млрд грн після різкого збільшення в серпні до 387,4 млрд грн, зумовленого грантами від США та ЄС. Це підкреслює важливість зовнішньої допомоги для підтримки бюджету в умовах війни.
Міжнародні резерви України скоротилися на 8,1% у вересні, досягнувши $38,9 млрд. Основною причиною стало скорочення міжнародних надходжень на тлі виплати боргових зобов’язань.
Глобальна економічна ситуація
Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання світової економіки на рівні 3,2% у 2024 році. Водночас у США темпи зростання в третьому кварталі становили 2,8% на тлі збільшення споживчих витрат на 3,7%. Економіка Євросоюзу демонструє скромніші результати: прогноз зростання у 2024 році знижено до 0,9%, а в Єврозоні – до 0,8%.
«Глобальна економіка стикається з низкою викликів, включно з уповільненням зростання в Китаї та високими процентними ставками. Однак ключовою проблемою залишається ціновий тиск, що зберігається, і геополітична нестабільність», – підкреслив Максим Уракін.
Китайська економіка зросла на 4,6% у третьому кварталі, але прогноз зростання на 2024 рік було знижено до 4,8%. Індія продовжує демонструвати стабільне зростання на рівні 7%, а Бразилія поліпшила свої показники до 3%.
«Світова економіка зараз балансує між відновленням і новими ризиками. Прогнози на найближчі роки залежать від розв’язання геополітичних конфліктів і здатності глобальних лідерів стабілізувати економіку», – додав Максим Уракін.
Економічні показники України та світу за дев’ять місяців 2024 року демонструють суперечливу картину. Зростання ВВП і позитивні сигнали з боку світових ринків поєднуються з інфляційними ризиками та дисбалансом зовнішньої торгівлі. Глобальна економіка також перебуває під тиском численних факторів невизначеності.
«Для України важливо зосередитися на структурних реформах, що стимулюють зростання експорту та залучення іноземних інвестицій. Тільки через сталий розвиток ключових галузей можна забезпечити довгострокову економічну стабільність,» – резюмував Максим Уракін.
Більш детально про поточні тенденції у економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI
Депутати Бундестагу в понеділок винесли вотум недовіри уряду канцлера ФРН Олафа Шольца, повідомляє Баварське радіо.
«Канцлер виніс питання про довіру в Бундестазі, і програв його, як і планувалося. Це означає: президент розпустить парламент, і в лютому відбудуться вибори», – зазначає радіостанція.
Недовіру уряду Шольца висловили 394 депутати, 207 – підтримали уряд, 116 депутатів утрималися.
Шольц сам раніше закликав провести таке голосування, оскільки, як зазначають європейські ЗМІ, це дасть йому змогу провести дострокові вибори. Тепер, як очікується, Шольц попросить президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра розпустити Бундестаг. Якщо парламент розпустять, вибори в Німеччині мають відбутися протягом 60 днів із дати розпуску.
Раніше Шольц, який очолює Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), домовився з опозиційними партіями про плани провести дострокові вибори 23 лютого 2025 року.
У листопаді правляча коаліція у ФРН розпалася через розбіжності через економічну політику Шольца.
Водночас німецькі партії вже готуються до дострокових виборів. Керівництво СДПН ухвалило рішення знову висунути Шольца як кандидата на посаду канцлера. Це рішення ще має затвердити партійний з’їзд 11 січня 2025 року, проте німецькі ЗМІ зазначали, що це просто формальність. До теперішнього моменту кандидатами в канцлери також є лідер ХДС Фрідріх Мерц, віце-канцлерка ФРН Роберт Габек від партії «Союз 90/Зелені» і голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео огляд найголовніших виборів у світі – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=k5LDANC7lkpbK0Nh
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїми спостереженнями щодо ключових показників і ризиків для економіки України та світу станом на листопад 2024 року.
Макроекономічна ситуація в Україні
За словами Максима Уракіна, економіка України продовжує демонструвати повільне зростання.
«За даними Нацбанку, у жовтні 2024 року ВВП України зріс на 1,3% порівняно з жовтнем минулого року. Це гірше за вересневі показники, але помітно краще за дані за літні місяці. Однак у сільському господарстві спостерігаються негативні тенденції. Урожай цього року виявився значно нижчим за минулорічний, що вдарило по агросектору – одному з ключових драйверів економіки», – зазначив Максим Уракін.
Також експерт вказав на різке погіршення зовнішньоторговельного балансу.
«Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами за дев’ять місяців збільшився майже на 6%, сягнувши лякаючої позначки у 20 мільярдів доларів. Основними причинами стали зростання імпорту енергоносіїв і брак робочої сили на експортно орієнтованих підприємствах», – додав Уракін.
Держборг України, за словами експерта, також викликає величезну тривогу.
«На жовтень 2024 року борг становить уже 6,4 трильйона гривень, або близько 155 мільярдів доларів. При цьому міжнародні резерви скоротилися більш ніж на 2 мільярди доларів і дорівнюють 36 мільярдів», – підкреслив Уракін.
Глобальна економіка: виклики та перспективи
На світовому рівні ключові ризики пов’язані зі зростанням боргового навантаження.
«Глобальний обсяг держборгу вже перевищує 100 трильйонів доларів, що становить 93% світового ВВП. Найближчими роками цей показник продовжить зростати, що створює додатковий тиск на бюджети більшості країн», – зазначив Уракін.
Економіки розвинених країн, на думку експерта, демонструють неоднорідну динаміку. США показують впевнене зростання, їхній ВВП збільшився майже на 3% у третьому кварталі. Водночас економіка єврозони фактично стагнує, а Німеччина і зовсім зіткнулася з нульовою динамікою розповів економіст.
Водночас Китай продовжує відігравати ключову роль у світовій економіці. «У третьому кварталі показало зростання ВВП КНР, яке збереглося на рівні 5%, проте темпи сповільнилися через геополітичну напруженість і внутрішні проблеми, зокрема, в будівельному секторі», – зазначив Максим Уракін.
Погляд у майбутнє
Максим Уракін висловив обережний оптимізм щодо довгострокових перспектив.
«Світова економіка стикається з безліччю викликів, включно з інфляцією, геополітичними конфліктами та протекціонізмом. Однак, незважаючи на всі труднощі, є підстави вважати, що зростання хоча б у помірних межах збережеться», – підсумував він.
Експерт також закликав до активнішої міжнародної координації для подолання економічних викликів.
«Стабільність вимагає спільних зусиль, і тільки шляхом діалогу та співпраці ми зможемо мінімізувати ризики», – резюмував Максим Уракін.
Більш детально про поточні тенденції у світовій економіці ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club: https://www.youtube.com/watch?v=grE5wjPaItI
Підписатися на канал можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Ця стаття надає комплексний огляд ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за період із січня по серпень 2024 року. Аналітика базується на даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку та ООН. Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club та директор із розвитку бізнесу та маркетингу, проаналізував основні економічні тенденції. У фокусі статті — ВВП, інфляція, зовнішня торгівля, державний борг України та глобальні економічні процеси.
Економіка України: динаміка зростання
У перші вісім місяців 2024 року українська економіка демонструвала впевнене відновлення. Реальний ВВП у другому кварталі зріс на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а в липні темпи зростання прискорилися до 4,4%. Як зазначає Максим Уракін, такі результати значною мірою зумовлені раннім збиранням урожаю.
«Відновлення економіки України є обнадійливим сигналом. Водночас зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі є викликом, що потребує зміцнення внутрішнього виробництва та нарощування експорту», — підкреслює Максим Уракін.
За даними Державної служби статистики, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України зросло на 6,5% до $17,613 млрд через зниження експорту на тлі збільшення імпорту. У той самий час міжнародні резерви досягли рекордних $42,33 млрд, що свідчить про довіру з боку міжнародних партнерів.
Інфляція та борг
Інфляція в Україні зросла до 7,5% у серпні, що перевищує показники липня (5,4%) і червня (4,8%). У місячному розрізі ціни в серпні збільшилися на 0,6%, порівняно з липнем.
Державний борг України у другому кварталі 2024 року збільшився на $1,1 млрд у доларовому еквіваленті. Водночас середньозважена ставка обслуговування боргу знизилася до 5,6% річних, що є позитивним сигналом для фінансової стабільності.
«Ефективне управління боргом, зокрема зниження ставок, відкриває нові можливості для стратегічних інвестицій», — зазначає Максим Уракін.
Глобальна економіка: виклики та можливості
Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання світової економіки на 3,2% у 2024 році. Основними драйверами залишаються Китай та Індія, чиї економіки очікувано зростуть на 5% і 7% відповідно. Водночас європейська економіка демонструє скромніші результати: зростання ВВП єврозони очікується на рівні 0,9%.
«Україні важливо скористатися шансом і закріпити свої позиції на ринках ЄС, забезпечуючи конкурентоспроможність своїх товарів», — акцентує Максим Уракін.
Цікаво, що прогноз щодо цін на нафту передбачає їхнє зростання у 2024 році, але зниження у 2025 році, що важливо для економік країн, які розвиваються.
Підсумки
Економічні результати України демонструють зростання, однак супроводжуються викликами, як-от інфляція та дефіцит зовнішньої торгівлі. Водночас глобальна економіка стикається з ризиками, включаючи інфляційний тиск і геополітичну напруженість.
«Україні необхідно створювати сприятливий інвестиційний клімат і посилювати експортні можливості для забезпечення довгострокової стабільності», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1028834.html
