У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни. Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
“При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики”, – зазначив Максим Уракін.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, що відзначається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови. Детальніше макроекономічні індикатори України та світу розглядалися в одній із відео передач Experts club
У Фінляндії в неділю завершилося голосування на виборах президента, явка виборців становила 74,9%. Оскільки жоден із кандидатів не набрав більше половини голосів виборців, 11 лютого відбудеться другий тур голосування за участю Александра Стубба і Пекка Хаавісто, повідомляє в неділю фінське видання Yle.
Після підрахунку 100% голосів, колишній прем’єр-міністр Александра Стубб набрав 27,2% голосів виборців, ексміністр закордонних справ Пекка Хаавісто 25,8%.
Згідно із законодавством країни, президент обирається на 6 років не більше ніж на два терміни поспіль, тому президент Фінляндії Саулі Нііністьо претендувати на третій посадовий термін уже не зможе, і до влади прийде новий, за рахунком тринадцятий глава держави, термін повноважень якого розпочнеться 1 березня 2024 року.
Раніше інформаційно-аналітичний проєкт Experts Club проаналізував усі основні вибори, намічені 2024 року, детально про світові вибори 2024 року можна дізнатися у відео за посиланням: https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=rAMBZvZ4ozNmSr4v
Підписатися на канал Experts Club: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Темпы роста мировой экономики замедлятся в 2024 году, полагают более половины (56%) главных экономистов компаний, опрошенных в рамках Всемирного экономического форума (ВЭФ) в Давосе.
Оставшаяся доля респондентов ожидает сохранения темпов роста мирового ВВП на уровне 2023 года или их ускорения.
По оценкам Международного валютного фонда, глобальная экономика вырастет на 2,9% в 2024 году после роста на 3% в 2023 году.
Наибольший пессимизм экономисты испытывают в отношении Европы – три четверти опрошенных (77%) полагает, что рост в регионе будет слабым или очень слабым. Тем временем в Южной Азии умеренного или сильного роста ждут 93% респондентов, в Восточной Азии – 86%.
Темпы роста ВВП США будут варьироваться от умеренных до сильных, полагают 56% опрошенных главных экономистов. Еще в сентябре процент составлял 78%. В то же время лишь 13% ожидают высокой инфляции в Штатах и Европе.
Организаторы ВЭФ опросили 30 главных экономистов банков, консалтинговых фирм, международных организаций и крупнейших компаний, включая Microsoft и Google.
“Мировую экономику снова ждет испытание в этом году, – отметила управляющий директор ВЭФ Саадия Захиди. – Мировая инфляция ослабевает, однако рост экономики буксует, финансовые условия остаются жесткими, напряженность усугубляется, а неравенство увеличивается, что подчеркивает срочную необходимость в международном сотрудничестве для создания условий для устойчивого и инклюзивного экономического роста”.
Детальнее о ситуации в украинской и мировой экономике смотрите в видео на YouTube-канале «Клуб экспертов» по ссылке:
Подписаться на канал можно здесь: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, економіст, КЛУБ ЭКСПЕРТОВ, ПРОГНОЗ, ЭКОНОМИКА
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2023 року зросло у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $24,351 млрд із $8,570 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Згідно з її даними, експорт товарів із країни за вказаний період скоротився на 18,9% порівняно із січнем-листопадом 2022 року – до $32,978 млрд, тоді як імпорт зріс на 16,5% – до $57,329 млрд.
Держстат уточнив, що в листопаді-2023 порівняно із жовтнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 3,1% – до $2,583 млрд, тоді як імпорт скоротився – на 9,5%, до $4,749 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в листопаді-2023, як і попереднього місяця, було від’ємним і становило $2,166 млрд проти $2,741 млрд до цього.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-листопаді 2023 року становив 0,58 (у січні-листопаді 2022 року – 0,83).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 228 країн світу.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ECONOMY, EXPERTS CLUB, URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, ЭКОНОМИКА
Глава Демократичної прогресивної партії (ДПП) Лай Цінде здобуває перемогу на президентських виборах Тайваню, повідомляють західні ЗМІ.
Він отримав 40,2% голосів, значно випередивши опонентів. Повідомляється, що підраховано майже всі бюлетені. Однак Центральна виборча комісія поки що не озвучила явку виборців.
ЗМІ нагадують, що таким чином ДПП залишиться при владі на Тайвані третій термін поспіль: два чотирирічні терміни посаду президента з 2016 року обіймала Цай Інвень.
Хоу Юї від партії Гоміньдан, який набрав 33% голосів, уже привітав Лай Цінде з перемогою. Свою поразку також визнав Ке Веньчже – засновник і лідер Тайванської народної партії (ТНП), який зміг завоювати 26,33% голосів.
Пізніше Лай Цінде подякував усім, хто голосував за нього, а також Хоу Юї і Ке Веньчже, які погодилися з результатами виборів.
“Ми говоримо міжнародному співтовариству, що під час вибору між демократією та авторитаризмом – ми вибираємо бік демократії”, – сказав він.
“Партія нинішнього віцепрезидента Лая, яка захищає самобутність Тайваню і відкидає територіальні домагання Китаю, балотується на третій термін, що є безпрецедентним явищем у нинішній виборчій системі Тайваню”, – зазначає агентство Reuters.
Євросоюз привітав вибори, що відбулися на Тайвані 13 січня, пославшись на загальну прихильність демократії.
“Наші відповідні системи управління засновані на загальній прихильності до демократії, верховенства закону і прав людини. Європейський союз наголошує, що мир і стабільність у районі Тайванської протоки є ключем до регіональної та глобальної безпеки і процвітання”, – йдеться в заяві офіційного представника Європейської зовнішньополітичної служби (ЄЗС), опублікованій у суботу в Брюсселі.
Водночас представник ЄВС зазначив, що Євросоюз, як і раніше, стурбований зростаючою напруженістю в Тайванській протоці і виступає проти будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво”.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts club випустив відео ролик про найважливіші вибори у світі 2024 року, де передбачено перемогу антикитайського кандидата на посаду президента Тайваню. Детальніше про світові вибори 2024 року можна дізнатися у відео за посиланням: https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=O98WbmetBtle9DnH
Підписатися на канал Experts Club: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
