Корпорація Google в рамках фонду підтримки стартапів в Україні 2022 року вдвічі збільшила фінансування українських компаній, виділивши $10 млн, повідомив глава Google for Startups, CEE Міхал Крамарз (Michał Kramarz) на конференції “Tech Emerging Europe Advocates Meeting 2023” у Варшаві.
“Українські стартапи, яких підтримав фонд, протягом 2022 року отримали $10 млн фінансування під час війни та додатково змогли найняти 216 співробітників. Але що також дуже важливо: вони змогли наростити виручку на 200% рік до року, що означає, що навіть у складний час, під час війни, в ситуації, яка вимагає стійкості, вони змогли досягти неймовірних результатів”, – сказав він.
Крамарз нагадав, що в березні минулого року Google оголосила про створення фонду підтримки стартапів в Україні в розмірі $5 млн. У його рамках планувалося виділити гранти до $100 тис. без участі в капіталі компаній. Відібрані стартапи також могли розраховувати на наставництво від корпорації, підтримку продуктів і кредити Cloud.
“Ми отримали 1,7 тис. заявок від стартапів з України, з них було відібрано 300. Із цього числа, зі свого боку, спочатку планували відібрати 50, проте стартапи були настільки хорошими, що ми сказали: давайте хоча б спробуємо підтримати більше”, – сказав він.
Крамарз не назвав точну кількість відібраних компаній, однак зазначив, що їх не могло бути 100 або 200, оскільки в такому разі програма фінансової підтримки для кожної компанії була б дуже низькою.
Представник корпорації також повідомив про запуск навчальної програми онлайн від Google для осіб, які втратили через війну роботу, але залишилися в Україні та готові працювати. За три тижні через програму пройшли 32 тис. осіб, і від 10% з них було отримано позитивні відгуки.
Google також підтримує жінок своїм Founders Fund with women’s, метою якого є зрівняти шанси для всіх.
Крім того, 60 засновників стартапів з України та Білорусі приймає на своїй базі Startups Campus Google у Варшаві.
Kramarz висловив сподівання, що після війни екосистеми Польщі, України та Британії працюватимуть ще в більшому єднанні, ніж зараз.
“Ми маємо приголомшливі навички. У нас прекрасні люди. Давайте спробуємо працювати більш єсно”, – сказав він.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (MIGA) підписали першу в їхній історії угоду про спільне фінансування, згідно з якою MIGA надає ЄБРР гарантії щодо ризиків торговельного фінансування на суму до $200 млн у рамках його Програми сприяння торгівлі (TFP).
“Першою країною, яка виграє від цієї угоди, стане Україна… Гарантія покриє торговельне фінансування ЄБРР в окремих державних банках, насамперед, в Україні”, – наголошується в прес-релізі банку у вівторок.
Згідно з ним, гарантію MIGA було підписано виконавчим віце-президентом агентства Хіросі Матано під час візиту до президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
ЄБРР нагадав, що 2022 року спрямував Україні EUR1,7 млрд і пообіцяв за підсумками 2023 року довести цю суму щонайменше до EUR3 млрд, а також налагодив міжнародне партнерство для допомоги Україні та її фінансування з акціонерами та донорами.
“Партнерство MIGA та ЄБРР сприятиме необхідному торговельному фінансуванню в Україні та інших країнах, які отримують підтримку від MIGA та ЄБРР, у період зростаючого економічного тиску та підвищених геополітичних ризиків, що впливають на торгівлю, ланцюжки постачань та найважливіший імпорт”, – наводяться в релізі слова Матано.
“Ця гарантія матиме важливе значення, допомагаючи нам розширити наш бізнес з торговельного фінансування в Україні, що є одним із наших стратегічних пріоритетів у роботі в країні”, – сказала, зі свого боку, Рено-Бассо.
ЄБРР зазначив, що з моменту початку війни в Україні в лютому 2022 року торговельні потоки і ланцюжки поставок в Україні були серйозно порушені. Зокрема, це торкнулося агросектору, на частку якого припадає 11% ВВП країни, майже 20% робочої сили і майже 40% всього експорту.
Крім фізичного порушення транспортних шляхів, значні проблеми виникли з фінансовим посередництвом, оскільки іноземні комерційні банки перестали брати на себе будь-який прямий ризик за угодами торговельного фінансування в Україні. Щоб вирішити цю проблему, Програма TFP ЄБРР значно збільшила резерв для українських банків на покриття частини збільшеного попиту.
З лютого 2022 року TFP підтримала понад EUR400 млн у торговельних угодах з найважливішими товарами для української економіки. TFP також підтримує весь ланцюжок поставок для розв’язання проблем продовольчої безпеки: полегшує імпорт насіння, добрив, пального, тракторів і комбайнів до України, а також експорт зерна, олійного насіння і рослинних олій до інших країн операцій ЄБРР, включно з Єгиптом, Марокко, Туреччиною і Тунісом.
ЄБРР розробив свою Програму спрощення процедур торгівлі для просування і спрощення міжнародної торгівлі з Центральною та Східною Європою, країнами СНД і Південного та Східного Середземномор’я (SEMED), а також всередині них. У рамках TFP міжнародним комерційним банкам надаються гарантії для покриття політичного та комерційного платіжного ризику за операціями, що здійснюються банками-емітентами в країнах операцій ЄБРР.
У програмі беруть участь понад 100 банків-емітентів у 26 країнах, працюючи з більш ніж 800 підтверджувальними банками та їхніми дочірніми компаніями по всьому світу.
З моменту запуску програми в 1999 році TFP підтримала понад 30 тис. угод торговельного фінансування на загальну суму понад EUR30 млрд, зокрема 3 тис. зовнішньоторговельних угод України на загальну суму понад EUR4 млрд.
51 університет з України було відібрано на фінансування за програмою Європейського Союзу “Еразмус+”, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Тринадцять проєктів, у яких бере участь 51 університет та інші організації з України, було відібрано на фінансування за Програмою Європейського Союзу “Еразмус+” для розвитку потенціалу у сфері вищої освіти. Загалом у конкурсі перемогли 145 проєктів”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що Україна має найбільшу кількість проєктів у регіоні “Східного партнерства” та входить до 12 найкращих країн-учасниць програми.
Очікується, що проєкти сприятимуть реформам вищої освіти в Україні на основі провідних практик і досвіду партнерів з університетів країн-членів ЄС.
Згідно з повідомленням, грантодавцями-координаторами проєктів є чотири українські університети: Буковинський державний медичний університет, Національний університет “Львівська політехніка”, Державний університет “Житомирська політехніка”, Чорноморський національний університет імені Петра Могили.
Також партнерство об’єднує 6 переміщених університетів із тимчасово окупованих територій, п’ять університетів – партнери у трьох проєктах: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (переміщений), Національний університет “Чернігівська політехніка”, Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, Національний університет “Львівська політехніка”.
“Серед профінансованих проєктів 9 національних і 4 міжнародних. Серед проєктних команд – 65 партнерів із 24 країн, що представляють Австрію, Албанію, Бельгію, Вірменію, Грецію, Грузію, Естонію, Іспанію, Італію, Казахстан, Латвію, Литву, Молдову, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Словенію, Туреччину, Узбекистан, Хорватію, Чехію, Чорногорію, Швецію, Естонію,”, – ідеться в повідомленні.
“Еразмус+” – програма Європейського Союзу, яка через підтримку навчання впродовж життя працює задля освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян Євросоюзу та за його межами у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) мають намір залучити фінансування у вигляді кредиту або інших фінансових інструментів на суму, що не перевищує 1 млрд грн, терміном не більше 5 років.
Таке питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 14 жовтня поточного року, які пройдуть дистанційно. Рішення про проведення зборів ухвалила наглядова рада компанії 26 вересня поточного року.
На зборах акціонери мають намір дати згоду на отримання суспільством кредитів/позик (прийняття/отримання грошових зобов’язань, іншого фінансування, коштів/зобов’язань), овердрафтів, гарантій, акредитивів та/або будь-яких інших банківських продуктів/послуг шляхом укладання відповідних договорів та додаткових угод до них .
При цьому сума фінансування, що залучається, не може перевищувати 1 млрд грн з терміном таких зобов’язань не більше 5 років, але не пізніше 1 вересня 2027 року.
Крім цього, акціонери мають намір дати згоду на передачу в заставу/іпотеку майна товариства (нерухомого, рухомого) та/або укладення інших договорів на забезпечення виконання зобов’язань на суму не більше 1 млрд грн.
Як повідомлялося, загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, прийняли рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому згідно з затвердженим розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків.
Генеральний директор “Стальканат-Сілур” Сергій Лавриненко пояснював раніше агентству “Інтерфакс-Україна”, що всі акції ПАТ “Стальканат”, що створюється, розподіляються серед усіх акціонерів ПрАТ “Стальканат-Силур”. Акціонери домовилися виділити компанію “Стальканат”, до якої буде переведено одеський проммайданчик. У свою чергу, збережеться також і ПрАТ “Стальканат-Сілур”, на балансі якого буде “Силур”, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній території (Харцизьк Донецької області).
ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинення філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” Пізніше керівництво ПрАТ “ПО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву до Національної поліції.
За даними НДУ, на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) знаходиться 50,0001% акцій компанії, у Антона Міхаленка – 23,7%, у Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Статутний капітал “Стальканат-Силур” складає 26,083 млн. грн.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку (СБ) планує у листопаді винести на раду його директорів пакет про фінансування для України на $1 млрд – як пряме кредитування, так і фінансові гарантії та інструменти trade finance, повідомив заступник міністра економіки Олександр Грибан.
“Очікується, що таке фінансування також мобілізує і приватний кредитний капітал, адже IFC зазвичай фінансує не більше 30% вартості проекту, включаючи до фінансового консорціуму комерційні банки. Таким чином, загальний обсяг проектів українських підприємств, які можуть бути профінансовані, становитиме понад $3,3 млрд”, – цитуються його слова у прес-релізі Мінекономіки у п’ятницю.
Грибан додав, що IFC також активно працює з європейським фондом European fund of sustainable development (EFSD), до якого вже направлено запит на $2 млрд. За його словами, ці кошти також планується використовувати для впровадження фінансових інструментів на підтримку України.
Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до Закону про держбюджет-2022, якими знову дозволила державному дорожньому фонду спрямовувати кошти на дорожнє будівництво, тоді як на сьогодні вони можуть йти тільки на військові потреби і виплату боргів.
Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, за відповідний законопроєкт №7669 проголосував у вівторок 241 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів, представники фракцій “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” не голосували, утрималися або голосували проти.
“Щоб відновити зруйновані під час бойових дій дороги і мости, потрібні гроші. Наразі кошти дорожнього фонду спрямовуються передусім на виконання боргових зобов’язань. Законопроєкт, який сьогодні підтримала Рада за основу, повертає гроші за призначенням – в дорожній фонд на дороги”, – прокоментував це рішення голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, щонайменше 65 мостів між населеними пунктами потребують негайного відновлення, оскільки існує велика проблема з доставкою вантажів, зокрема гуманітарних. Крім того, сильно пошкоджені дороги в Чернігівській, Харківській, Волинській, Житомирській, Запорізькій та Київській областях.
“Коротше, відкривають можливість знову будувати дороги замість відправити гроші на армію”, – написав у телеграм-каналі депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос”, що проголосував проти.
Крім того, в першому читанні Рада проголосувала за законопроєкт (№7668) про відновлення акцизів на паливо, які є основним джерелом наповнення дорожнього фонду.
