Україні завдяки злагодженій співпраці з міжнародними партнерами вдалося залучити з початку 2023 року вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
“До кінця поточного року допомога донорів сягне близько $42,3 млрд”, – наводять його слова в релізі Мінфіну в середу після зустрічі, що відбулася напередодні, з керівниками центральних банків країн G7, керівництва Європейського Союзу, МВФ і Світового Банку.
Марченко також зазначив, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скорочення всіх капітальних витрат держбюджету.
Очільник Мінфіну наголосив, що у 2024 р. пріоритетними завданнями для фінансування є військова кампанія та соціальна підтримка, перше забезпечуватиметься винятково за рахунок внутрішніх надходжень бюджету, а для фінансування другого Україна розраховує на допомогу партнерів.
Названий Марченком бажаний обсяг зовнішнього фінансування у 2024 році, включно з грантами, підтверджено в матеріалах Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками другого перегляду програми EFF. “Підтримка з боку офіційних донорів залишиться основним джерелом фінансування дефіциту наступного року”, – підкреслив Фонд.
Він зазначив, що чисте фінансування завдяки розміщенню облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), хоча й істотно менше, але також залишиться важливим джерелом фінансування, становивши $3,8 млрд за базовим сценарієм.
“Чиста емісія на внутрішньому ринку (Net domestic market issuance) і використання необтяжених депозитів також слугують важливим амортизатором потрясінь, і їх легше швидко збільшити, як порівняти із зовнішнім фінансуванням. Однак ризики, пов’язані з цим планом фінансування, значні, і важливо, щоб гарантоване зовнішнє фінансування надавалося своєчасно”, – зазначив МВФ.
Згідно з матеріалами другого перегляду програми EFF, від США очікується надходження $8,5 млрд, від Японії – $2 млрд, від Великої Британії – $1 млрд, а ще $20,4 млрд – від ЄС, Канади та Японії.
Марченко раніше уточнював, що Україна розраховує отримати 2024 року від ЄС до бюджету EUR18 млрд у рамках обговорюваної Ukraine Facility сумарним обсягом EUR50 млрд на 2024-2027 роки.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає банку “Львів” фінансовий пакет, який складається з гарантії EUR7,5 млн для покриття ризиків нового кредитування до EUR30 млн і гривневого кредиту еквівалентом до EUR15 млн для фінансування приватних мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП).
“Кредит розділений на два транші – EUR10 млн виділених і EUR5 млн не виділених, кожен із терміном погашення через три роки, – допоможе банку “Львів” підтримувати стійку та диверсифіковану базу фінансування, щоб забезпечити постійний доступ до середньострокового фінансування для бізнесу”, – зазначається в повідомленні банку в четвер.
Зазначається, що вартість фінансування кредиту буде знижено за рахунок субсидування відсоткової ставки в місцевій валюті в рамках ініціативи Європейського Союзу EU4Business в Україні.
Згідно з релізом, незабезпечений інструмент розподілу ризиків на суму EUR7,5 млн також буде надано двома рівними траншами, кожен з яких покриє 50% кредитного ризику нових кредитів банку “Львів” на загальну суму до EUR30 млн, але не більше ніж 50% портфеля. Ця кредитна лінія допоможе банку “Львів” надати доступ до фінансування для українських компаній, що працюють у критично важливих галузях, таких як первинне сільське господарство та сільськогосподарські послуги, харчова промисловість, транспорт і логістика, роздрібна торгівля та фармацевтика, зазначив ЄБРР.
Він додав, що ще до EUR4,5 млн з цього загального портфеля в розмірі EUR30 млн будуть підтримувати довгострокові інвестиції приватних ММСП в екологічно чисті технології, що відповідають вимогам ЄС. Відповідні субпозичальники також отримають технічну допомогу, що фінансується ЄС, та інвестиційні стимули після завершення своїх інвестиційних проєктів.
ЄБРР нагадує, що проєкт став можливим завдяки 50% покриттю ризику першого збитку з боку донорів.
Як повідомлялося, відповідний проєкт рада директорів міжнародного банку затвердила 18 липня, а в четвер було підписано необхідні документи.
ЄБРР нагадує, що банк “Львів”, який належить європейським акціонерам, є регіональним банком, орієнтованим на МСП, і одним із тих, які найшвидше зростають у західній Україні: кредитний портфель зріс із $35 млн 2017 року до $133 млн у першому кварталі 2023 року. Його головний офіс розташований у Львові, мережа охоплює 19 відділень, 13 із них – у Львівській області, шість – в інших містах.
Згідно з даними Нацбанку України, станом на початок червня 2023 року банк “Львів” за розміром активів посідав 27-ме місце (8,25 млрд грн) серед 65 банків, що діяли в країні.
Згідно з інформацією на сайті банку “Львів”, його акціонерами на початок цього року були: фонд ResponsAbility Participations (Швейцарія) – 48,557189%, Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) – 13,93623% і громадянин Ісландії Маргеїр Петурсон – 37,4692%.
BANK, LVIV, ЄБРР, ФІНАНСУВАННЯ
Група “Ковальська” отримала від Invest International (Нідерланди) проєктне фінансування в розмірі EUR27 млн терміном на 10 років для розвитку виробництва газобетонних блоків і панелей у Розвадові (Львівська обл.), повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
“Життєво важливі інвестиції, які підтримали Dutch Good Growth Fund і уряд Нідерландів, дадуть змогу компанії впровадити технологію виробництва екологічно чистих газобетонних блоків і панелей Aircrete Europe. Ця технологія запрацює на новому виробництві, яке зараз будують у Розвадові на Львівщині”, – написав Пилипенко у Facebook у четвер увечері.
За його словами, загальна сума інвестицій у проєкт становить EUR42 млн.
Як повідомлялося, 2020 року “Ковальська” закрила угоду вартістю 63 млн грн із придбання ТОВ “Розвадів Будматеріали”, що володіє виробничим комплексом загальною площею близько 140 га.
На початку 2022 року “Ковальська” почала будівництво двох нових заводів (сухих будівельних сумішей під торговою маркою Siltek і з виробництва бетону) у Львівській області, передбачувана загальна сума інвестицій становить понад EUR60 млн тільки на перший етап. Група також розраховувала відновити реалізацію проекту будівництва газобетонного заводу у виробничому комплексі в Розвадові.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
До групи також входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Корпорація Google в рамках фонду підтримки стартапів в Україні 2022 року вдвічі збільшила фінансування українських компаній, виділивши $10 млн, повідомив глава Google for Startups, CEE Міхал Крамарз (Michał Kramarz) на конференції “Tech Emerging Europe Advocates Meeting 2023” у Варшаві.
“Українські стартапи, яких підтримав фонд, протягом 2022 року отримали $10 млн фінансування під час війни та додатково змогли найняти 216 співробітників. Але що також дуже важливо: вони змогли наростити виручку на 200% рік до року, що означає, що навіть у складний час, під час війни, в ситуації, яка вимагає стійкості, вони змогли досягти неймовірних результатів”, – сказав він.
Крамарз нагадав, що в березні минулого року Google оголосила про створення фонду підтримки стартапів в Україні в розмірі $5 млн. У його рамках планувалося виділити гранти до $100 тис. без участі в капіталі компаній. Відібрані стартапи також могли розраховувати на наставництво від корпорації, підтримку продуктів і кредити Cloud.
“Ми отримали 1,7 тис. заявок від стартапів з України, з них було відібрано 300. Із цього числа, зі свого боку, спочатку планували відібрати 50, проте стартапи були настільки хорошими, що ми сказали: давайте хоча б спробуємо підтримати більше”, – сказав він.
Крамарз не назвав точну кількість відібраних компаній, однак зазначив, що їх не могло бути 100 або 200, оскільки в такому разі програма фінансової підтримки для кожної компанії була б дуже низькою.
Представник корпорації також повідомив про запуск навчальної програми онлайн від Google для осіб, які втратили через війну роботу, але залишилися в Україні та готові працювати. За три тижні через програму пройшли 32 тис. осіб, і від 10% з них було отримано позитивні відгуки.
Google також підтримує жінок своїм Founders Fund with women’s, метою якого є зрівняти шанси для всіх.
Крім того, 60 засновників стартапів з України та Білорусі приймає на своїй базі Startups Campus Google у Варшаві.
Kramarz висловив сподівання, що після війни екосистеми Польщі, України та Британії працюватимуть ще в більшому єднанні, ніж зараз.
“Ми маємо приголомшливі навички. У нас прекрасні люди. Давайте спробуємо працювати більш єсно”, – сказав він.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Багатостороннє агентство з інвестиційних гарантій (MIGA) підписали першу в їхній історії угоду про спільне фінансування, згідно з якою MIGA надає ЄБРР гарантії щодо ризиків торговельного фінансування на суму до $200 млн у рамках його Програми сприяння торгівлі (TFP).
“Першою країною, яка виграє від цієї угоди, стане Україна… Гарантія покриє торговельне фінансування ЄБРР в окремих державних банках, насамперед, в Україні”, – наголошується в прес-релізі банку у вівторок.
Згідно з ним, гарантію MIGA було підписано виконавчим віце-президентом агентства Хіросі Матано під час візиту до президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
ЄБРР нагадав, що 2022 року спрямував Україні EUR1,7 млрд і пообіцяв за підсумками 2023 року довести цю суму щонайменше до EUR3 млрд, а також налагодив міжнародне партнерство для допомоги Україні та її фінансування з акціонерами та донорами.
“Партнерство MIGA та ЄБРР сприятиме необхідному торговельному фінансуванню в Україні та інших країнах, які отримують підтримку від MIGA та ЄБРР, у період зростаючого економічного тиску та підвищених геополітичних ризиків, що впливають на торгівлю, ланцюжки постачань та найважливіший імпорт”, – наводяться в релізі слова Матано.
“Ця гарантія матиме важливе значення, допомагаючи нам розширити наш бізнес з торговельного фінансування в Україні, що є одним із наших стратегічних пріоритетів у роботі в країні”, – сказала, зі свого боку, Рено-Бассо.
ЄБРР зазначив, що з моменту початку війни в Україні в лютому 2022 року торговельні потоки і ланцюжки поставок в Україні були серйозно порушені. Зокрема, це торкнулося агросектору, на частку якого припадає 11% ВВП країни, майже 20% робочої сили і майже 40% всього експорту.
Крім фізичного порушення транспортних шляхів, значні проблеми виникли з фінансовим посередництвом, оскільки іноземні комерційні банки перестали брати на себе будь-який прямий ризик за угодами торговельного фінансування в Україні. Щоб вирішити цю проблему, Програма TFP ЄБРР значно збільшила резерв для українських банків на покриття частини збільшеного попиту.
З лютого 2022 року TFP підтримала понад EUR400 млн у торговельних угодах з найважливішими товарами для української економіки. TFP також підтримує весь ланцюжок поставок для розв’язання проблем продовольчої безпеки: полегшує імпорт насіння, добрив, пального, тракторів і комбайнів до України, а також експорт зерна, олійного насіння і рослинних олій до інших країн операцій ЄБРР, включно з Єгиптом, Марокко, Туреччиною і Тунісом.
ЄБРР розробив свою Програму спрощення процедур торгівлі для просування і спрощення міжнародної торгівлі з Центральною та Східною Європою, країнами СНД і Південного та Східного Середземномор’я (SEMED), а також всередині них. У рамках TFP міжнародним комерційним банкам надаються гарантії для покриття політичного та комерційного платіжного ризику за операціями, що здійснюються банками-емітентами в країнах операцій ЄБРР.
У програмі беруть участь понад 100 банків-емітентів у 26 країнах, працюючи з більш ніж 800 підтверджувальними банками та їхніми дочірніми компаніями по всьому світу.
З моменту запуску програми в 1999 році TFP підтримала понад 30 тис. угод торговельного фінансування на загальну суму понад EUR30 млрд, зокрема 3 тис. зовнішньоторговельних угод України на загальну суму понад EUR4 млрд.
51 університет з України було відібрано на фінансування за програмою Європейського Союзу “Еразмус+”, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Тринадцять проєктів, у яких бере участь 51 університет та інші організації з України, було відібрано на фінансування за Програмою Європейського Союзу “Еразмус+” для розвитку потенціалу у сфері вищої освіти. Загалом у конкурсі перемогли 145 проєктів”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що Україна має найбільшу кількість проєктів у регіоні “Східного партнерства” та входить до 12 найкращих країн-учасниць програми.
Очікується, що проєкти сприятимуть реформам вищої освіти в Україні на основі провідних практик і досвіду партнерів з університетів країн-членів ЄС.
Згідно з повідомленням, грантодавцями-координаторами проєктів є чотири українські університети: Буковинський державний медичний університет, Національний університет “Львівська політехніка”, Державний університет “Житомирська політехніка”, Чорноморський національний університет імені Петра Могили.
Також партнерство об’єднує 6 переміщених університетів із тимчасово окупованих територій, п’ять університетів – партнери у трьох проєктах: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (переміщений), Національний університет “Чернігівська політехніка”, Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, Національний університет “Львівська політехніка”.
“Серед профінансованих проєктів 9 національних і 4 міжнародних. Серед проєктних команд – 65 партнерів із 24 країн, що представляють Австрію, Албанію, Бельгію, Вірменію, Грецію, Грузію, Естонію, Іспанію, Італію, Казахстан, Латвію, Литву, Молдову, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Словенію, Туреччину, Узбекистан, Хорватію, Чехію, Чорногорію, Швецію, Естонію,”, – ідеться в повідомленні.
“Еразмус+” – програма Європейського Союзу, яка через підтримку навчання впродовж життя працює задля освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян Євросоюзу та за його межами у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту.
