Французька акторка, співачка та письменниця Марина Владі померла 24 вересня 2026 року у віці 88 років. Про її смерть повідомила родина агентству AFP. За словами дітей акторки, вона померла у своєму будинку в оточенні близьких.
Марина Владі, справжнє ім’я якої Катерина Марина Володимирівна Полякова-Байдарова, народилася 10 травня 1938 року в Кліші поблизу Парижа в родині вихідців із Російської імперії. Її батько Володимир Поляков-Байдаров був оперним співаком, мати Міліца Енвальд – балериною. Усі чотири доньки родини пов’язали життя з мистецтвом. Сценічне ім’я Vlady акторка обрала на честь батька Володимира.
У кіно Владі почала зніматися ще дитиною. Однією з перших помітних робіт стала картина Андре Кайатта «Перед потопом» (Avant le déluge, 1954), після якої 16-річна акторка отримала французьку премію Сюзанни Б’янкетті як перспективна молода виконавиця.
Того ж періоду вона зіграла разом із Марчелло Мастроянні у фільмі Джузеппе Де Сантіса «Дні кохання» (Giorni d’amore, 1954). Широку популярність у Європі їй принесла головна роль у франко-шведській стрічці «Чаклунка» (La Sorcière, 1956).
Однією з найвідоміших робіт Владі стала екранізація роману мадам де Лафаєт «Принцеса Клевська» (La Princesse de Clèves, 1961) режисера Жана Деланнуа. Саме образ принцеси Клевської залишився однією з найвпізнаваніших ролей акторки у французькому кіно.
Міжнародне професійне визнання прийшло у 1963 році. За роль у фільмі Марко Феррері «Подружнє ліжко» (L’ape regina / Le Lit conjugal) Марина Владі отримала приз Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль.
У 1960-1970-х роках акторка працювала з низкою провідних європейських режисерів. Вона знялася у «Опівнічних дзвонах» (Chimes at Midnight, 1965) Орсона Веллса, фільмі Жана-Люка Годара «Дві або три речі, які я знаю про неї» (1967), стрічці Бертрана Таверньє «Нехай почнеться свято» (Que la fête commence, 1975) та драмі Жака Руффіо «Сім смертей за рецептом» (Sept morts sur ordonnance, 1975). За різними підрахунками, за кар’єру Владі зіграла більш ніж у 80 кінофільмах, а з урахуванням телевізійних робіт її екранна спадщина була ще більшою.
Особливе місце у біографії Марини Владі посідають її стосунки з поетом, актором і автором-виконавцем Володимиром Висоцьким. Вони познайомилися у Москві у 1967 році, а в 1970 році одружилися. Їхній шлюб тривав до смерті Висоцького у липні 1980 року.
Через те, що Владі жила переважно у Франції, а Висоцький – у СРСР, значну частину подружнього життя вони проводили окремо. Акторка регулярно приїжджала до нього до Радянського Союзу.
Після смерті Висоцького Владі багато зробила для збереження пам’яті про нього. У 1987 році вона видала автобіографічну книгу «Володимир, або Перерваний політ», присвячену їхнім стосункам, спільному життю та останнім рокам поета. Згодом книга була адаптована для театральної сцени.
Владі займалася не лише кіно. Вона грала в театрі, виступала як співачка, зокрема разом із сестрами записувала пісні, а також активно займалася літературною діяльністю. Загалом вона написала 13 книг – романів, мемуарів та автобіографічних творів. У 2005 році вийшли її спогади «24 кадри на секунду» (24 images seconde).
Марина Владі залишилася однією з помітних постатей французького та європейського кінематографа другої половини XX століття, поєднавши у своїй кар’єрі популярне кіно, авторські фільми, театр, музику та літературу.
Французький дипломат Гаель Весьєр, який у 2023-2026 роках обіймав посаду Надзвичайного і Повноважного Посла Французької Республіки в Україні, став володарем Міжнародної премії в галузі дипломатії в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Гаель Весьєр народився у 1972 році. Він закінчив бізнес-школу ESSEC та Паризький інститут політичних досліджень Sciences Po, а також здобув освіту з історії. Дипломатичну кар’єру у Міністерстві закордонних справ Франції розпочав у 1997 році.
Протягом кар’єри Весьєр двічі працював у Постійному представництві Франції при Європейському Союзі у Брюсселі, де, зокрема, був речником та очолював пресслужбу. Також працював у Постійному представництві Франції при ООН у Нью-Йорку та обіймав низку посад у центральному апараті французького МЗС.
У 2004-2005 роках Весьєр був технічним радником в апараті прем’єр-міністра Франції Жан-П’єра Раффарена та відповідав за відносини з країнами ЄС, Балкан та Східної Європи. У 2017-2019 роках він очолював апарати міністрів та державних секретарів з європейських справ Маріель де Сарнез, Наталі Луазо та Амелі де Моншален.
Перед призначенням до Києва Весьєр у 2019-2023 роках був послом Франції в Хорватії. 20 серпня 2023 року він офіційно розпочав роботу на посаді посла Франції в Україні.
Його дипломатична місія в Україні завершилася в липні 2026 року. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час прощальної зустрічі відзначив внесок Весьєра у зміцнення українсько-французького стратегічного партнерства, поглиблення політичного діалогу, оборонної співпраці та координації двох держав на міжнародній арені.
З 17 липня 2026 року Весьєр призначений директором Центру кризового реагування та підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Відповідний указ президента Франції Еммануеля Макрона був підписаний 9 липня.
Новим Надзвичайним і Повноважним Послом Франції в Україні став Бріс Рокфей, який 30 липня 2026 року вручив вірчі грамоти президенту України Володимиру Зеленському.
Гаель Весьєр є кавалером французьких державних нагород, зокрема Національного ордена Заслуг. За час дипломатичної роботи він спеціалізувався передусім на європейській політиці, міжнародній безпеці та відносинах Франції з країнами Центральної і Східної Європи.
Оpen4business – інформаційний партнер
Київська обласна державна адміністрація передала Бучі ще п’ять пасажирських автобусів у межах допомоги від французьких партнерів – регіону Іль-де-Франс, повідомляє пресслужба ОВА.
“Раніше автопарк громади поповнили чотири автобуси, а тепер – ще п’ять. Транспорт пристосовано для людей з інвалідністю та батьків із дитячими візочками. Безбар’єрні умови роблять автобуси комфортнішими для всіх пасажирів”, – йдеться у повідомленні в телеграм-каналі.
Наголошується, що це важливий крок для посилення місцевої транспортної системи, адже щоденна мобільність людей напряму впливає на якість життя.
Загалом у межах партнерства з регіоном Іль-де-Франс Київщина вже отримала 60 автобусів, які передаються громадам.
Громадська спілка «Укрсадвинпром» розпочала набір українських компаній для участі у міжнародній виставці харчової промисловості SIAL Paris 2026, яка відбудеться 17-21 жовтня у виставковому комплексі Paris Nord Villepinte у Франції.
До участі запрошують українських виробників харчової продукції та напоїв, плодів, овочів, ягід, горіхів, продукції переробки та інших представників агропродовольчого сектору.
За інформацією асоціації, участь у SIAL Paris дає українським компаніям можливість представити продукцію міжнародним імпортерам, дистриб’юторам і торговельним мережам, провести переговори щодо майбутніх контрактів та розширити географію експорту.
Окремим напрямом роботи української делегації стане ознайомлення з тенденціями світової харчової промисловості, зокрема новими форматами продукції та пакування, змінами споживчих уподобань і технологічними інноваціями.
«Укрсадвинпром» зазначає, що компанії, які брали участь у SIAL Paris разом з асоціацією у попередні роки, отримували нові ділові контакти, розширювали географію експорту та укладали міжнародні партнерства.
Офіційний організатор SIAL Paris підтверджує, що виставка у 2026 році проходитиме з 17 до 21 жовтня. Очікується участь близько 295 тис. професіоналів із 205 країн. Організатори також заявляють про близько 5 тис. ключових закупівельників із сукупною купівельною спроможністю понад EUR60 млрд. За підсумками попередньої виставки 2024 року 88% експонентів повідомили про укладення контрактів із партнерами з нових для них країн.
Участь у таких виставках залишається одним із каналів виходу української харчової продукції на нові ринки, особливо для компаній, які планують працювати не лише з локальними імпортерами, а й із міжнародними роздрібними мережами, сектором HoReCa та великими дистриб’юторами.
Для отримання інформації щодо умов участі «Укрсадвинпром» пропонує компаніям звертатися за адресою info@ukrsadvinprom.com.
ГС «Укрсадвинпром» – Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України. За даними організації, вона об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів і винограду, переробні та виноробні підприємства, а також наукові установи. Асоціація займається розвитком експорту, впровадженням сучасних технологій виробництва, зберігання і транспортування та міжнародних стандартів GlobalG.A.P., ISO і HACCP. Продукція членів об’єднання експортується на різні світові ринки.
SIAL Paris проводиться раз на два роки і є однією з найбільших міжнародних B2B-виставок харчової індустрії. У ній беруть участь виробники продуктів і напоїв, імпортери, дистриб’ютори, торговельні мережі, представники HoReCa, закупівельники, технологічні компанії та стартапи. Виставка 2026 року проходитиме у Paris Nord Villepinte і буде доступна лише для професійної аудиторії.
7 липня Паризький апеляційний суд пом’якшив покарання лідерці французького «Національного об’єднання» Марін Ле Пен у справі про нецільове використання коштів Європарламенту, що фактично відкриває їй можливість взяти участь у президентських виборах у Франції в 2027 році.
Суд підтвердив обвинувальний вирок у справі про нецільове використання коштів ЄС, однак скоротив заборону на обіймання виборних посад з п’яти років до 45 місяців, з яких 30 місяців — умовно. Решта 15 місяців уже вважаються відбутими, тому Ле Пен знову отримує право балотуватися.
При цьому суд призначив їй три роки позбавлення волі, з яких два роки — умовно, а один рік має відбуватися під домашнім наглядом з електронним браслетом. Також, за даними Le Monde, їй призначено штраф у розмірі 100 тис. євро.
Після рішення суду Ле Пен заявила, що братиме участь у президентських виборах 2027 року й оскаржуватиме вирок у французькому Касаційному суді. За даними Reuters та AP, касаційна скарга може призупинити виконання частини покарання, пов’язаної з електронним моніторингом, що дозволить їй вести виборчу кампанію без негайних обмежень такого роду.
Справа пов’язана з використанням коштів Європейського парламенту у 2004–2016 роках. Слідство стверджувало, що гроші, призначені для оплати роботи помічників депутатів Європарламенту, використовувалися для фінансування співробітників партії у Франції. Ле Пен свою провину заперечує і називає справу політично вмотивованою.
Початковий вирок, винесений у березні 2025 року, ставив під загрозу її участь у президентській кампанії, оскільки п’ятирічна заборона на обіймання виборних посад фактично виключала її з перегонів. У «Національному об’єднанні» на цей випадок розглядали можливість висунення Жордана Барделла, однак після рішення апеляційного суду основною кандидаткою знову залишається Ле Пен.
Президентські вибори у Франції мають відбутися у 2027 році. Чинний президент Емманюель Макрон не зможе балотуватися на новий термін, тому кампанія вже розглядається як одна з найбільш відкритих за останні роки. Участь Ле Пен зберігає за «Національним об’єднанням» статус одного з ключових гравців майбутніх перегонів.
Генеральне консульство України в Ліоні з 9 липня розпочинає консульський прийом громадян після завершення адміністративних заходів і технічних налаштувань, повідомила установа на своєму офіційному сайті.
Прийом здійснюватиметься через електронну чергу, а для громадян вразливих категорій передбачено окремий запис. У Генконсульстві закликали українців заздалегідь ознайомитися з порядком надання консульських послуг та вимогами до документів.
Консульський округ Генерального консульства України в Ліоні охоплює три регіони Франції: Овернь-Рона-Альпи, Прованс-Альпи-Лазурний Берег і Корсику. Саме громадяни, які проживають у цих регіонах, зможуть ставати на тимчасовий і постійний консульський облік, реєструвати набуття громадянства України за народженням, а також ставити на облік усиновлених дітей.
Водночас інші консульські дії вчинятимуться без обмеження щодо місця проживання у Франції. У Генконсульстві також уточнили, що закордонні паспорти, раніше оформлені в Посольстві України у Франції, можна буде отримати лише в Посольстві України у Франції.
Генконсульство також планує проводити виїзне консульське обслуговування у віддалених містах з найбільшим компактним проживанням українців. Перші такі виїзди заплановані у вересні в Ніцці та в жовтні в Марселі. Можливість виїзних обслуговувань в інших містах також може розглядатися залежно від потреб громади.
Відкриття Генконсульства в Ліоні має зменшити навантаження на Посольство України у Франції та спростити доступ до консульських послуг для українців, які проживають на південному сході країни, зокрема в регіонах Ліона, Гренобля, Марселя, Ніцци та на Корсиці.
За даними Eurostat, станом на 30 квітня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 млн громадян країн поза ЄС, які виїхали з України через війну; понад 98,5% з них були громадянами України. Водночас щодо Франції Eurostat окремо зазначає, що її дані зазвичай не включають неповнолітніх, тому офіційна статистика тимчасового захисту не повністю відображає загальну чисельність української громади в країні.
За медійними оцінками, у Франції може перебувати приблизно 80-100 тис. українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, хоча частина з них уже перейшла з режиму тимчасового захисту на інші правові статуси або залишила країну.
Генконсульство, консульська послуга, Ліон, українець, ФРАНЦІЯ
