Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-жовтні 2025 року у грошовому вираженні зріс на 8% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $819,5 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки знов дещо уповільнився, зокрема, за 10 місяців він становив 11,6% до того ж періоду 2024 року.
У жовтні імпорт вантажівок скоротився на 17% порівняно з жовтнем-2024 – до $79,2 млн, що також на чверть менше показника вересня-2025.
Найбільше вантажівок за 10 місяців ввезено з Польщі – на $149,6 млн (на 1,3% менше, ніж торік), Франції – на $133,2 млн (на 43,3% більше) та США – на $104,2 млн (на 30,4% більше).
Імпорт з усіх інших країн за січень-жовтень незначно скоротився, склавши $432,6 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за 10 місяців експортувала вантажні авто лише на $5,6 млн, здебільшого до Туреччини (62,4% експорту), Румунії (32,4%) і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,8 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
вантажівка, импорт, ПОЛЬЩА, США, ФРАНЦІЯ
Французька влада повністю зняла заборону на виїзд для засновника Telegram Павла Дурова і скасувала обов’язок регулярно відмічатися в поліцейському відділку в Ніцці, повідомили французькі ЗМІ з посиланням на судове джерело. Раніше в червні 2025 року контроль був пом’якшений з дозволом короткострокових виїздів до Дубая, тепер заходи зняті повністю після «бездоганного дотримання судового контролю» протягом року, зазначає Le Monde.
Дуров був затриманий у Франції в серпні 2024 року і поміщений під судовий контроль із заставою в €5 млн, забороною залишати країну і зобов’язанням регулярно з’являтися в поліцію. Навесні і влітку 2025 року суд послідовно дозволяв тимчасові виїзди в ОАЕ на термін до 14 днів. Розслідування у Франції триває і не є визнанням провини.
Україна четвертий місяць поспіль збільшує експорт льону на тлі активного попиту на нього з боку експортерів, експорт у жовтні становив 7,65 тис. тонн, що на 26% більше проти вересня поточного року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зауважили, що основними покупцями льону виступають країни ЄС. У жовтні 43,1% поставок придбала Франція, 16,8% – Польща, 11,4% – Італія.
“Збільшення експортних поставок льону почалося в липні поточного року, коли стартувала активна фаза збирання даної культури. Так, експорт льону в липні фіксувався на рівні 1,37 тис. тонн і в серпні – 3,3 тис. тонн”, – зазначили експерти.
Достатня кількість пропозицій льону підштовхує покупців знижувати ціни. Так, максимальні ціни попиту на льон у портах України за місяць знизилися на 800 грн/тонна і станом на 6 листопада зазвичай не перевищують 28500 грн/т СРТ-порт, констатували в “АПК-Інформ”.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-вересні 2025 року у грошовому вираженні зріс на 11,6% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $740,18 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, темп приросту імпорту цієї автотехніки прискорився, зокрема, за перше півріччя він становив 6,2% до того ж періоду 2024 року.
У вересні імпорт вантажівок збільшився на 32,7% порівняно з вереснем-2024 – до $105,8 млн.
Найбільше вантажівок за дев’ять місяців ввезено з Польщі – на $141,12 млн (19% обсягу) імпорту, Франції – на $115 млн (15,5%) та США – на $102,4 млн (13,8%).
Рік тому трійку лідерів країн-постачальників вантажівок сформували ці ж країни, зокрема, з Польщі ввезено на $137,8 млн, Франції – на $78,3 млн, США – на $66,2 млн.
Імпорт з усіх інших країн за січень-вересень збільшився незначно, склавши $381,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за дев’ять місяців експортувала вантажні авто лише на $4,4 млн, здебільшого до Туреччини (52,7% експорту), Румунії (41%)і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,4 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вираженні зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
1
Рівень симпатій українців до Франції залишається високим. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з опитуванням, 75,0% громадян України мають позитивне ставлення до Франції (49,3% — здебільшого позитивне, 25,7% — повністю позитивне). Негативно сприймають цю країну лише 4,0% респондентів (3,0% — здебільшого негативно, 1,0% — повністю негативно). Ще 20,0% залишаються нейтральними, а 1,3% зазначили, що не мають достатньо інформації про Францію.
«Для багатьох українців Франція — це символ підтримки у складні часи, а також культурний і політичний орієнтир у Європі. Такі показники демонструють високу довіру та повагу, що значною мірою пояснюється активною роллю Парижа у європейській політиці щодо України», — наголосив співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін підкреслив значення Франції у сфері економічної взаємодії.
«У першому півріччі 2025 року товарообіг між Україною та Францією склав понад 1,37 млрд доларів. При цьому експорт українських товарів становив лише 395,6 млн доларів, тоді як імпорт із Франції сягнув 979,4 млн доларів. Негативне сальдо у понад 583 млн доларів свідчить про значну залежність нашого ринку від французьких товарів, однак і про вагомість Франції як економічного партнера», — зазначив він.
Опитування є частиною ширшої програми досліджень, що аналізує міжнародні симпатії та антипатії українців у сучасному геополітичному контексті.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, ФРАНЦІЯ
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
