Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
Українські виробники протягом 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна, що на 27,9% менше порівняно з попереднім сезоном, коли цей показник становив 92,5 тис. тонн, повідомила асоціація «Мукомоли України».
Галузева асоціація зазначила, що близько 46% обсягу експорту в сезоні-2024/2025 було здійснено до країн ЄС. До п’ятірки країн-імпортерів української борошна увійшли Молдова (20,3 тис. тонн), Чехія (15,3 тис. тонн), Палестина (10,8 тис. тонн), Франція (3,0 тис. тонн) та Іспанія (2,9 тис. тонн).
Експорт інших видів борошна в сезоні-2024/2025 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/2024 МР). П’ятірка країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали Молдова (3,2 тис. тонн), Ізраїль (0,5 тис. тонн), Хорватія (0,2 тис. тонн), Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн).
IMPORTER, MOLDOVA, БОРОШНО, ИСПАНИЯ, Палестина, ФРАНЦІЯ, ЧЕХИЯ
Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
Французьке агентство розвитку (AFD) виділяє Львову EUR5 млн на реконструкцію частини вул. Миколайчука, біля центру UNBROKEN, та облаштування там основи для майбутньої трамвайної колії, повідомляє пресслужба Львіської міськради.
Грантову угоду підписали у Львові 18 червня міський голова Андрій Садовий, головний виконавчий директор Французького агентства розвитку (AFD) Ремі Ріу та посол Франції в Україні Гаель Весьєр.
Зазначається, що проєкт запуску трамвая до цієї частини Львова передбачає п’ять етапів.
“Грант, який ми отримаємо відповідно до підписаної угоди, передбачено на реалізацію першого етапу проєкту – реконструкцію частини вул. Миколайчука включно з перехрестям вулиць Орлика-Щурата”, – уточнив Садовий.
За його словами, зокрема, навпроти лікарні замість двох облаштують чотири смуги руху – дві для громадського транспорту, дві – для приватного та ще одну – для дублюючого заїзду до лікарні. Також з боку медзакладу облаштують двосторонню велодоріжку, а по всій протяжності вулиці – безбар’єрні тротуари. Буде закладено основу для прокладання трамвайних рейок.
Другий етап передбачає будівництво пішохідного мосту на цій ділянці, який сполучить житловий квартал з лікарнею; третий та четвертий – прокладання та з’єднання трамвайної інфраструктури від вул. Городницької з районом лікарні, п’ятий – прокладання трамвайної колії від лікарні до соціального житла на вул. Миколайчука.
Для запуску трамвая та забезпечення інклюзивності для пішоходів буде вирівнено рельєф: на окремих локаціях вулицю понизять на рівень від 1,5 до 4 м.
Проєкт реконструкції вулиці найближчим часом пройде експертизу і після того, орієнтовно у жовтні-листопаді цього року, можна приступати до першого етапу робіт. Триватимуть вони близько восьми місяців.
Ріу висловив сподівання, що організація стане партнером Львова і в реалізації наступних етапів цього масштабного проєкту. “Цей проєкт і наша участь в ньому – своєрідний знак солідарності і підтримки всьому народу України. Ми беремо участь в першому етапі, але, сподіваюся, будемо партнерами і в подальших фазах реалізації цього проєкту”, – сказав він.
Загалом протяжність нової трамвайної лінії становитиме 2,6 км (в один кінець).
Аналітичний центр «Experts Club» проаналізував стан економіки Франції та надав свої прогнози на весь 2025 рік. На початку 2025 року економіка Франції демонструє ознаки уповільнення, зумовлені внутрішніми та зовнішніми факторами, включаючи ескалацію торговельних суперечок зі Сполученими Штатами.
Поточні економічні показники
За даними Національного інституту статистики та економічних досліджень (INSEE), у першому кварталі 2025 року ВВП Франції зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, після зниження на 0,1% у четвертому кварталі 2024 року. Це скромне зростання в основному обумовлене накопиченням запасів у хімічній, фармацевтичній та агропромисловій галузях, що додало 0,5 процентних пункти до ВВП. Однак внутрішній попит залишається слабким: споживчі витрати стагнують, а інвестиції бізнесу знизилися на 0,1%. Зовнішня торгівля також мала негативний вплив, скоротивши зростання на 0,4 процентних пункти через падіння експорту на 0,7% і збільшення імпорту на 0,4%.
Вплив торгових мит США
Введення адміністрацією президента США Дональда Трампа нових тарифів, включаючи 25% мита на автомобілі, сталь і алюміній, чинить значний тиск на експортно-орієнтовані галузі Франції. Компанії, такі як Airbus, шукають способи обходу цих тарифів, наприклад, доставляючи літаки американським авіакомпаніям через треті країни.
Уряд Франції знизив прогноз зростання економіки на 2025 рік з 0,9% до 0,7%, посилаючись на невизначеність у світовій торгівлі. Банк Франції також підтвердив цей прогноз, зазначивши, що зростання залишається позитивним, але сповільнюється в порівнянні з попередніми роками.
Прогноз на кінець 2025 року
Економісти очікують, що в другій половині 2025 року зростання економіки Франції залишиться слабким, з можливим поліпшенням у 2026 році. Основними факторами ризику залишаються триваючі торговельні суперечки з США і внутрішні політичні невизначеності. Проте Франція прагне підтримувати економічну стабільність за допомогою фіскальних заходів і стимулювання внутрішнього попиту.
Україна та Франція підписали сім угод в сфері медицини на загальну суму EUR51 млн, у тому числі на будівництво дитячого реабілітаційного центру у Вінниці та реконструкцію реабілітаційного відділення у Ладижині (партнер – Ginger International, сума фінансування – 15 млн євро).
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, угоди також передбачають забезпечення портативними рентгенівськими апаратами 75 медичних закладів в 5 областях: Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській (партнер – DMS Imaging, сума фінансування – 10,98 млн євро), забезпечення 58 лікарень по всій Україні новітніми технологіями реабілітації після ампутацій (партнер – Dessintey, сума фінансування – 8 млн євро).
Також укладені угоди на закупівлю 700 засобів механізованої серцево-легеневої реанімації (5,92 млн євро), розвиток телемедичних мереж в Одеській, Чернігівській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Житомирській областях (партнер – C3Medical, сума фінансування – 4,35 млн євро), створення мережі автономних мікроклінік на базі реабілітаційних закладів у Києві, Львові та Полтаві (партнер – Schiller Medical, сума фінансування – 4,1 млн євро), а також на забезпечення 150 системами ультразвукової діагностики у медчних закладах усіх регіонів України (партнер – Sonoscanner, сума фінансування – 2,98 млн євро).
МОЗ зазначає, що із урахуванням підписаних сьогодні угод загалом Франція виділила на підтримку медичної сфери України 130 млн євро. Проєкти будуть профінансовані урядом Франції та реалізовані за посередництвом французьких медичних компаній.
Грантова угода між урядом Франції та України передбачає реалізацію ще 12 проєктів у сферах інфраструктури, енергетики, розмінування та водопостачання на суму близько 149 млн євро.
