Україна почала експортувати зерно через морські порти Хорватії, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Республіки Хорватія Андреєм Пленковичем на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті.
“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Дякую за таку можливість. Цей торговий шлях, хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові розвивати його, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут відіграватиме важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами і після війни”, – процитувала її слова пресслужба Міністерства економіки і торгівлі.
Згідно з повідомленням, сторони обговорили питання двосторонньої торгівлі та експорту українського зерна через хорватські порти. Йшлося також про важливість спільного вирішення питання експортних обмежень для українського експорту. На зустрічі також обговорювали питання розмінування, розслідування воєнних злочинів, відкриття нових торговельних маршрутів для експорту українського зерна.
Сторони порушували питання прискорення локалізації виробництва техніки для розмінування, щоб почати її випуск на потужностях вітчизняних підприємств.
“Одне з найважливіших завдань для України на найближчий час – розмінування територій і повернення у використання потенційно забруднених земель. Від швидкості цього процесу залежать як повоєнне відновлення, так і подальший розвиток національної економіки. Тому ми вдячні всім партнерам, які допомагають Україні у вирішенні цього питання”, – наголосила Свириденко.
Пленкович запропонував допомогу Україні в розслідуванні воєнних злочинів. Йдеться про обмін досвідом та експертизою Хорватії щодо створення інститутів спеціальних прокурорів і спеціальної поліції, які проводять розслідування скоєних під час війни злочинів.
Як повідомлялося, основними маршрутами для експорту української сільгосппродукції після обстрілу портової інфраструктури на Чорному морі залишаються наземний транспорт і морські порти на Дунаї.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Болгарію, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію за наполяганням цих країн. Єврокомісія 5 червня продовжила дію заборони до 15 вересня 2023 року.
Уряд Хорватії на засіданні в понеділок пожертвував EUR1 млн Всесвітній продовольчій програмі Організації Об’єднаних Націй (ВПП), щоб допомогти фермерам і виробникам харчових продуктів з України відновити роботу в регіонах, які найбільше постраждали від вибухонебезпечних пережитків війни.
Як повідомляється на сайті ВПП у понеділок, угоду підписали міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грліч Радман і виконувач обов’язків Координатора гуманітарної допомоги ООН в Україні Метью Голлінгворт у присутності першого віце-прем’єр-міністра, міністра економіки України Юлії Свириденко.
“Проєкт спрямований на обстеження продуктивних сільськогосподарських угідь на предмет наявності мін та інших вибухових речовин, їх розмінування, де це необхідно, та їх безпечне звільнення для відновлення виробництва продуктів харчування та підтримки засобів до існування сільських громад. Проєкт також надасть підтримку фермерам у відновленні ґрунтів і відновленні їхнього сільськогосподарського виробництва після того, як землі будуть визнані безпечними”, – йдеться в повідомленні.
Робота вже ведеться в Харківській області та планується до проведення в Миколаївській і Херсонській. Проєкт розроблений і реалізується в тісній співпраці з урядом України, а також місцевою владою.
“Уряд України визначив розмінування як один із п’яти ключових пріоритетів для швидкого відновлення країни, оскільки це стосується безпеки людей, відновлення сільськогосподарських підприємств, які повноцінно функціонують, і налагодження ланцюжків постачання продовольства… Ми активно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами із запуску ринку гуманітарного розмінування в Україні, закупівлі спеціалізованого обладнання, навчання саперів, сертифікації приватних операторів із розмінування, налагодження місцевого самоврядування, а також з питань безпеки та захисту населення”, – зазначила вона.
За її словами, кошти, залучені в рамках спільного меморандуму з Хорватією та партнерами ООН, “будуть спрямовані на обстеження та очищення забруднених земель, які потенційно становлять 174 тис кв км в Україні”.
“Під час нашої зустрічі ми підкреслили виняткову важливість розмінування для відновлення економічної та соціальної діяльності в Україні. Розуміючи нагальну необхідність розв’язання проблем, пов’язаних із мінами та вибухонебезпечними пережитками війни, ми знову заявляємо про нашу прихильність до роботи пліч-о-пліч, щоб домогтися позитивних змін у постраждалих регіонах”, – сказав міністр закордонних і європейських справ Хорватії Гордоні Гірлічем-Радман.
Голлінгворт, зі свого боку, відзначив досвід Хорватії в проведенні успішних великомасштабних операцій із розмінування, що “робить її визнаним лідером у сфері гуманітарного розмінування та безцінним партнером, який допомагає вивільнити землю для українських фермерів, котрі відчайдушно хочуть відновити роботу й прогодувати свої сім’ї та громади”.
Хорватія прийме Міжнародну донорську конференцію з гуманітарного розмінування в Україні 11 і 12 жовтня в Загребі. Конференція стане майданчиком для мобілізації додаткової міжнародної підтримки та ресурсів для ініціатив з розмінування в Україні.
Прем’єр-міністр Словацької Республіки Едуард Хегер, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович і прем’єр-міністр Словенії Роберт Ґолоб прибули до Києва, де візьмуть участь у саміті з нагоди річниці визволення Бучі. Як повідомляє словацьке агентство TASR, прем’єр-міністр Словацької Республіки Хегер у п’ятницю прибув в Україну, він зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським.
Разом із Хегером в Україну прибув міністр оборони Словаччини Ярослав Надь. Час і місце зустрічі не повідомляються заздалегідь з міркувань безпеки.
Як заявив Хегер, Зеленський запросив його відвідати Україну в телефонній розмові після того, як Словаччина схвалила передачу Україні винищувачів МіГ-29.
Надь, зі свого боку, протягом дня має зустрітися зі своїм українським колегою Олексієм Резніковим.
Крім того, до Києва в п’ятницю вранці прибув прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. Він планує зустрічі із Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Із хорватським прем’єром також прибув міністр у справах ветеранів Томо Медведь.
Як повідомляють на сайті хорватського уряду, разом із Зеленським, Хегером, Голобом і президентом Молдови Маєю Санду вони візьмуть участь у саміті “Буча – відповідальність Росії за злочини в Україні” в Києві з нагоди річниці визволення Бучі (Київська обл.). Після цього відбудеться спільна пресконференція.
Це другий візит Пленковича в Україну від початку російської агресії 24 лютого 2022 року. У травні минулого року він зустрівся в Києві з керівництвом України, відвідав Ірпінь і Бучу.
Словенська газета Delo, зі свого боку, повідомила про прибуття в п’ятницю до Києва прем’єр-міністра Словенії Роберта Голоба. Він також має намір зустрітися із Зеленським.
Для прем’єр-міністра Словенії це перший візит в Україну після приходу до влади. Його мета – підтвердити підтримку України, яка з лютого минулого року є жертвою російської агресії.
Голоба також приймуть Шмигаль і Стефанчук .
Потужна снігова буря обрушилася на Далмацію – регіон на узбережжі Хорватії, сильні снігопади супроводжуються поривами вітру до 150 км/год, повідомляє в понеділок хорватська преса.
Повністю закрито рух на місцевих автотрасах, проте деякі водії проігнорували заборону, інших буря застала в дорозі. У результаті занесеними виявилися близько ста автомобілів. В операції з порятунку цих людей беруть участь співробітники гірничо-рятувальної служби Хорватії.
У містах Грачац, Обровац, Госпіч і Кнін організовано центри розміщення для людей, які через бурю не мають змоги дістатися до потрібних їм місць.
Сильний снігопад порушив рух автотранспорту і на південному заході Боснії та Герцеговини.
Метеорологи повідомляють, що протягом понеділка складні погодні умови збережуться.
Перевірки людей на внутрішніх сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони скасовуються з 1 січня 2023 року, згідно з рішенням Ради ЄС від 8 грудня 2022 року.
Перевірки на внутрішніх повітряних кордонах буде скасовано з 26 березня 2023 року з огляду на необхідність узгодження з датами розкладу Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), пояснюють у Брюсселі ухвалене рішення, відповідно до якого Хорватія стала 27-м членом Шенгенського простору, і його правила тепер поширюються на цю країну.
“Я дуже радий, що під час чеського головування (у Раді ЄС у другому півріччі 2022 року – ІФ-У) Хорватія змогла зробити два важливі кроки у своїй європейській інтеграції, приєднавшись як до зони євро, так і до Шенгенської зони. Я впевнений, що ці успіхи прокладуть шлях іншим державам-членам, які виконають умови, щоб зробити наступний крок у своєму європейському просуванні”, – заявив міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан, оголошуючи рішення Ради ЄС.
При цьому, як і раніше, незадоволеними залишилися заявки Болгарії та Румунії на приєднання до зони вільного пересування.
Коментуючи цю ситуацію, глава МВС Чехії запевнив: “І я, і мої колеги продовжимо старанно працювати, щоб ми могли привітати Болгарію і Румунію в сім’ї Шенгенського простору найближчим часом”.
За повідомленнями західних ЗМІ, проти вступу Болгарії до Шенгенської зони виступили Австрія та Нідерланди, проти Румунії – Австрія.
Угоду про поступову відмову від прикордонного контролю було підписано 14 червня 1985 року в люксембурзькому селі Шенген, де сходяться кордони Люксембургу, Франції та ФРН, представниками п’яти країн: Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Франції та ФРН. Шенгенська зона почала своє існування з 26 березня 1995 року, коли прикордонний і митний контроль було скасовано на внутрішніх кордонах цих країн, до яких на той час приєдналися також Іспанія та Португалія.
У зв’язку з подальшим збільшенням країн, що входять до Шенгенського простору, угоду з її нормативно-правовою базою було включено з 1999 року до єдиного законодавства співтовариства (Амстердамський договір). Після вступу Хорватії до Шенгенської зони в ній налічується 23 держави ЄС і чотири країни Європейської асоціації вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Де-факто, без укладення офіційних угод, до шенгенських правил приєдналися карликові держави Ватикан, Монако і Сан-Марино.
Хорватія планує направити майже EUR3 млн на придбання для України машин для розмінування деокупованих територій, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.
Як зазначено на сайті МВС, про це йшлося на зустрічі заступника міністра внутрішніх справ України Мері Акопян із послом Хорватії в Україні Аніцею Джаміч.
“Ми вдячні за рішучу та послідовну не лише політичну солідарність Хорватської Республіки з нашою державою, а й військово-технічну та гуманітарну підтримку. Окрема подяка вашій країні за притулок і турботу, які вдалося забезпечити для українських громадян, що вимушено залишили територію рідної держави. Ми знаємо, що Хорватія надала під час військової агресії Росії тимчасовий захист для 19 тисяч громадян України”, – сказала Акопян.
Вона також зазначила, що Україна потребує партнерської допомоги у протистоянні викликам після ворожих обстрілів критичної інфраструктури.
Ще один безпековий виклик, як наголосила заступниця міністра, пов’язаний із розмінуванням деокупованих територій.
Як наголошується в повідомленні МВС, посол запевнила в готовності хорватської сторони сприяти Україні в процесах гуманітарного розмінування звільнених територій шляхом надання для ДСНС спеціалізованих машин механічного розмінування та іншого піротехнічного обладнання.
“З цією метою хорватська сторона планує спрямувати майже EUR3 млн на придбання для потреб України машин для розмінування”, – повідомило міністерство.
