Німецький концерн Bayer AG, який спеціалізується на медико-біологічних рішеннях для охорони здоров’я та сільського господарства, вирішив продовжувати постачання основних сільськогосподарських рішень російським аграріям, щоб вони могли зробити внесок у задоволення світового попиту.
При цьому Bayer сподівається, “що російська влада продовжить забезпечувати вільні поставки сільгосппродукції” і “не використовуватиме продовольство як засіб тиску на світ”, наголошується в повідомленні компанії.
Водночас, Bayer має намір вкласти значні кошти в Україну протягом наступного десятиліття. Зокрема, компанія інвестує понад EUR30 млн у насіннєвий завод у Житомирській області, щоб забезпечити попит на насіння кукурудзи в країні та за її межами.
Як зазначається в повідомленні, Bayer повністю прихильний до боротьби з тим, що може стати безпрецедентною продовольчою кризою, і поділяє думку ООН про те, що доступ до українських та російських продуктів харчування необхідний для зниження тиску на глобальну продовольчу систему.
Раніше компанія припинила постачання в РФ і Білорусь тих продуктів, які не є життєво необхідними, а також призупинила рекламну та промо-активність капіталовкладення в цих країнах.
Страхування військових ризиків є головною умовою залучення інвестицій в Україну, зазначив колишній посол США в НАТО та спеціальний представник Держдепартаменту США по Україні у 2017-2019 роках. Курт Волкер на зустрічі з учасниками Європейської Бізнес Асоціації (ЄВА) Warconomic Talks.
Як повідомляється на сайті ЄВА, на думку Волкера, покриття військових ризиків для інвесторів має стати ключовим питанням у найближчі місяці та роки для залучення інвестицій в економіку України. Для цього, за його словами, уряди країн-партнерів мають спрямувати певну кількість ресурсів на субсидування такого страхування.
Волкер зазначив, що розв’язана Росією війна кинула виклик українській економіці і стала ще одним чинником, який сколихнув глобальне економічне середовище. Зупинення бізнес-операцій, переривання логістичних маршрутів та ланцюжків поставок, призупинення експорту – всі ці фактори чинять тиск на економіку та збільшують інфляцію. У цьому контексті фінансова підтримка міжнародної спільноти є дуже цінною, але Україні знадобиться багато ресурсів для відновлення. Війна – це надзвичайна ситуація, яка потребує надзвичайних зусиль, зазначив він.
Відповідаючи на запитання, чи готові американські інвестори приходити в Україну, Волкер зазначив, що бачить значну підтримку та інтерес до України, у тому числі з боку приватного сектору, але поки що не до кінця зрозуміло, які можуть бути гарантії безпеки та повернення інвестицій, захист інтересів інвесторів. За його словами, зараз потрібне практичне керівництво, як іноземним інвесторам навіть за умов війни завести гроші в Україну.
Критичною передумовою довіри інвесторів до значного капіталовкладення в Україну є стабільність, передбачуваність та дотримання верховенства права. Верховенство право також є потужним сигналом довіри для міжнародних партнерів та компаній, які працюють в Україні.
За даними Торговельної палати США, найбільшої та найвпливовішої бізнес-асоціації у світі, існує чіткий зв’язок між верховенством права та процвітанням: країни, які дотримуються принципів належного управління, залучають та сприяють розвитку висококласних компаній, які сфокусовані на довгострокових інвестиціях, створюють робочі місця, сплачують податки, запроваджують високі трудові та екологічні стандарти і зміцнюють громади, в яких вони працюють.
Забезпечення реальної та ефективної судової реформи, верховенства права, справедливого правосуддя та прозорого відбору суддів усіх інстанцій залишається пріоритетом №1 для України. Його реалізація є надважливим для зростання економіки, покращення бізнес-клімату та залучення прямих іноземних інвестицій.
Згідно з даними опитування Палати «Бізнес-клімат в Україні: рік локдауну», проведеного спільно з Citi Ukraine в березні 2021 року, 74% представників бізнесу визначили верховенство права пріоритетом №1 для Уряду України для досягнення економічного відновлення та зростання у 2021 році.
За результатами проведених Програмою USAID «Нове правосуддя» протягом лютого-березня 2021 року національних опитувань стосовно довіри до судової гілки влади, інших гілок влади та суспільних інститутів, незалежності та підзвітності суддів, сприйняття корупції у судовій системі та готовності інформувати про її прояви, лише 10% широкої громадськості визнали, що вони повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади.
29 січня 2021 року в Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (законопроект №3711-д), який було прийнято у першому читанні 3 березня 2021 року. Наразі, текст законопроекту №3711-д підготовано до другого читання, розгляд якого призначено на пленарне засідання 17 червня 2021.
Представники бізнес-спільноти впевнені, що відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), повноваження попереднього складу якої були достроково припинені в листопаді 2019 є вкрай необхідним, оскільки дозволить розблокувати процес оцінювання та відбору суддів, що в умовах їх недостатності є надзвичайно важливим.
Разом з тим, на думку представників бізнес-спільноти, прийняття законопроекту №3711-д в редакції, підготованій до другого читання, не сприятиме досягненню його мети, а також подальшому очищенню судової влади та посиленню її незалежності.
Хоча в законопроекті №3711-д зроблена спроба врахувати окремі зауваження міжнародних партнерів України, представників громадських організацій та бізнес-спільноти, законопроект №3711-д ігнорує дві основні вимоги, покликані забезпечити формування професійного, доброчесного та незалежного складу ВККСУ, оскільки:
– Не передбачає право вирішального голосу міжнародних експертів при прийнятті рішень Конкурсною комісією.
Вирішальний голос міжнародних експертів у Конкурсній комісії щодо добору членів ВККСУ необхідний для того, щоб сформувати доброчесний та професійний склад ВККСУ, який матиме суспільну довіру.
– Залишає остаточне рішення щодо обрання особи членом ВККСУ за нереформованою Вищою радою правосуддя (ВРП).
Відповідно до положень законопроекту №3711-д, Конкурсна комісія повинна подати по 2 кандидатури на кожну вакансію у ВККСУ до ВРП, яка обиратиме членів ВККСУ за результатами співбесіди, проведення якої регулюється Регламентом ВРП.
В поєднанні з першим пунктом, такий підхід не сприятиме формуванню доброчесного, професійного та незалежного складу ВККСУ та суперечить рекомендаціям, зокрема, Венеційської комісії про те, що черговість реформ є важливою і що недоцільно наділяти нереформовану ВРП додатковими повноваженнями.
Окремо слід зазначити, що Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо у своєму нещодавньому виступі на одній з конференцій, підкреслив, що комісія не підтримує законопроект у редакції, запропонованій до другого читання.
Також Джанні Букіккіо зазначив, зокрема, що ВККСУ необхідно формувати негайно, однак у жодному разі не можна віддавати добір до цього органу нереформованій Вищій раді правосуддя. Переважний голос має бути за міжнародними експертами, а модель голосування у Етичній раді, запропонована Венеційською комісією для очищення ВРП, має бути поширена і на добір членів ВККС. Перед тим, як наділяти ВРП повноваженнями щодо ВККС, необхідно повністю очистити ВРП та відновити довіру до органу у суспільства.
Враховуючи наведене вище, Американська торговельна палата в Україні закликає Парламент при розгляді законопроекту №3711-д включити до нього положення щодо (i) переважного голосу міжнародних експертів при прийнятті рішень Конкурсною комісією; (ii) надання Конкурсній комісії повноважень самостійно обрати членів ВККСУ.
