Адміністрація президента США Джо Байдена готує нову програму, яка може заборонити інвестиції в деякі галузі Китаю, пише The Wall Street Journal.
Такий захід стане черговим кроком Штатів, націленим на збереження технологічних переваг в умовах зростаючої конкуренції між двома найбільшими економіками світу, зазначається в статті.
Міністерства фінансів і торгівлі в поданих законодавцям звітах заявили, що розглядають нову систему регулювання зарубіжних інвестицій США в передові технології, які можуть становити загрозу національній безпеці. У документах, з якими ознайомилося WSJ, ідеться про те, що адміністрація президента може заборонити деякі інвестиції, а також збиратиме інформацію про решту інвестицій. Конкретні технологічні сектори у звітах не вказано, проте в центрі уваги будуть ті сфери, які можуть підвищити військовий потенціал.
За даними джерел, нова програма охоплюватиме приватні та венчурні інвестиції в розробку передових напівпровідників, квантові обчислення і деякі форми штучного інтелекту. Офіційні особи США хочуть перешкодити американським інвесторам надавати фінансування і досвід китайським компаніям, які могли б, наприклад, підвищити швидкість і точність ухвалення Пекіном рішень у військовій сфері.
Американський уряд уже давно ретельно стежить за іноземними інвестиціями в економіку Китаю, в деяких випадках забороняючи їх через міжвідомчу групу “Комітет з іноземних інвестицій у США”. Однак правила, що регулюють американські інвестиції за кордоном, стануть новим кроком у рамках ширших зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб перешкодити Китаю розробляти технології, які можуть, на думку влади США, становити загрозу національній безпеці. Минулого року Штати запровадили нові обмеження на експорт напівпровідників і обладнання для виробництва чипів, щоб уповільнити військове просування Китаю, зазначає WSJ.
При цьому представники адміністрації звертаються до близьких союзників з G7 для того, щоб заручитися їхньою підтримкою концепції обмеження інвестицій у Китай.
Одна з найбільших у світі компаній венчурного капіталу Sequoia Capital вже почала перевіряти нові інвестиції в китайські компанії, що займаються напівпровідниками або квантовими обчисленнями, готуючись до нових правил США, повідомляється в статті.
Детальніше ситуацію в економіці України та світу розбирав аналітичний центр Клуб експертів, відео доступне за посиланням
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” за рік війни сплатив 10,7 млрд грн податків та інвестував у технологічний розвиток 3,5 млрд грн, повідомив президент компанії Олександр Комаров у Фейсбук.
Другий за величиною оператор “Vodafone Україна” прозвітував про сплату у 2022 році 4,97 млрд грн податків і зборів та майже 4 млрд грн інвестицій на підтримку і розвиток телеком-інфраструктури України.
“92% мережі працює у звичайному режимі сьогодні. Це неймовірний результат, враховуючи, що 8% – на окупованих територіях. Водночас 815 населеним пунктам повернули зв’язок, де відбудували понад 600 базових станцій (БС). Ще 700 нових БС стандарту 4G побудували, чим збільшили на 20% покриття 4G”, – написав Комаров.
Він додав, що генерувальна потужність “Київстар” досягла 39,2 МВт завдяки збільшенню на 75% кількості дизель-генераторів, крім того, було встановлено 18 тис. нових акумуляторних батарей.
“Станом на сьогодні 88% мережі в країні працює у звичайному режимі”, – констатував “Vodafone Україна”.
За даними компанії, було відновлено роботу 581 базової станції та відремонтовано 2,9 тис. км волоконно-оптичного кабелю, завдяки чому вдалося відновити доступність послуг для людей у 759 населених пунктах країни.
“Vodafone Україна” також повідомив, що на нових локаціях було запущено 723 БС, додатково закуплено 414 мобільних генераторів і замінено 24,71 тис. акумуляторних батарей.
Капітальні інвестиції Vodafone Ukraine у 2022 році склали близько $100 млн, не менше, ніж до повномасштабного російського вторгнення, повідомив регіональний директор NEQSOL Holding Україна Володимир Лавренчук інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Як відповідальний інвестор у 2022 році NEQSOL Holding підтримав стратегію капітальних інвестицій, здійснених Групою компаній “Водафон Україна” в надскладних умовах, на рівні минулого року. Це інвестиції для забезпечення зв’язку для мільйонів українців і системи передавання даних різних галузей виробництва та сервісу”, – заявив Лавренчук.
Інвестиції спрямовували переважно на підтримання стабільності роботи мережі та відновлення зв’язку на деокупованих територіях, а також на купівлю нового обладнання та поліпшення покриття компанії, уточнили у пресслужбі Vodafone Ukraine.
“Якщо в мирний час на аварійні роботи припадало не більше ніж 2% усіх робіт, то з початку повномасштабного російського вторгнення вони займають понад 95% часу. Тільки за 9 місяців 2022 року було проведено понад 1 тис. ремонтів із відновлення пошкоджених мереж”, – зазначили в Vodafone Ukraine.
Від початку російського вторгнення в Київській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Херсонських областях було пошкоджено понад 500 базових станцій Vodafone Ukraine (з тих, що вдалося обстежити). Відновлено роботу 577 базових станцій, зазначили в компанії.
За її даними, з березня Vodafone Ukraine відновив зв’язок у понад 550 населених пунктах, зокрема у 123 містах і селах Херсонської області тільки за минулий тиждень. Відновлено також 2,56 тис. км оптоволоконного кабелю, сумарна протяжність оптики, яка не підлягає відновленню та прокладена наново, склала 37 км.
“Додатковим викликом стали блекаути. Усе обладнання, крім оптоволокна, потребує енергоживлення і його відсутність критична для роботи мереж”, – зазначили в компанії Vodafone Ukraine, наголосивши, що для забезпечення зв’язку, незважаючи на тривалі відключення електроенергії, забезпечують базові станції резервними акумуляторами, а також використовують альтернативні джерела живлення від дизель-генераторів до сонячних панелей.
Vodafone Ukraine у 2022 році також інвестував у розширення покриття в західній частині країни, куди з початку війни переїхала більшість українців. З початку року було встановлено 150 базових станцій, а також модернізовано низку наявних. Для розширення 4G покриття запущено 3,8 тис. базових станцій, побудовано 250 нових майданчиків, модернізовано 1,5 тис. 3G базових станцій.
Також компанія продовжує надавати безоплатні послуги українцям, зокрема в роумінгу, яким уже скористалися 14 млн українців, зазначили у пресслужбі.
Компанія Onur, одна з найбільших у будівництві та ремонті автошляхів в Україні, у 2022 році через війну скоротила обсяг робіт на 90% і заморозила реалізацію майже всіх масштабних проєктів дорожньої інфраструктури, повідомив головний координатор Onur Group Ukraine Емре Караахметоглу в партнерському інтерв’ю NV.
“Не дивлячись на війну, деякі об’єкти все ж вдалося завершити: добудували автошляхи в Хмельницькій області та ділянки траси Київ – Харків, над якими працювали з 2019 року. Обидва проєкти фінансувалися коштом Світового банку”, – зазначив Караахметоглу.
Він також повідомив, що від початку війни компанія розширювала під’їзди до митних пунктів на заході країни, з кінця травня будує новий Ірпінський міст під Києвом, а також працює в Харківській області після її деокупації, де проводить екстрені роботи з відновлення автодоріг.
Караахметоглу додав, що нещодавно компанія виграла тендер на будівництво трьох мостів у Київській області, який фінансується британським експортно-кредитним агентством UK Export Finance.
За його словами, якби не війна, компанія відкрила б у центрі Львова новий готель, під який торік придбали будівлю і розпочали реконструкцію. “Після війни швидко завершимо роботу над цим проектом”, – зазначив він.
Головний координатор повідомив також, що Onur Group уже під час війни придбала кілька земельних ділянок у Львові та на Львівщині й думає, які проєкти можна реалізувати.
Караахметоглу зазначив, що серед інших інвестпланів компанії в Україні – видобуток корисних копалин, зелена енергетика, де Onur уже має 150 мегаватів від сонячних станцій, та аграрний напрямок із переробкою. “У нас невелика, близько 5 тис. гектарів ділянка на заході України. Плануємо збільшити її вдвічі. А потім зайнятися переробкою аграрної продукції”, – уточнив він.
Представник Onur додав, що до війни під замовлення компанії було виготовлено обладнання для розроблення піщаних кар’єрів у Львівській області та лінії для виробництва мостових балок на бетонному заводі компанії на заході країни, і заявив, що їх буде встановлено одразу після війни.
За його словами, Onur також має намір після перемоги України завершити такі масштабні проєкти, як будівництво Запорізького мосту і реконструкція злітно-посадкової смуги в аеропорту Дніпро, а також ініціює проєкт будівництва платної дороги Стрий-Мукачеве, вже розробляючи для неї технічну документацію.
“За платними дорогами майбутнє, вони будуть затребувані після завершення війни. На мій погляд, цим проектом потрібно займатися вже зараз”, – зазначив Караахметоглу.
Представник компанії уточнив, що парк техніки в Україні становить близько 4 тис. одиниць, а також 20 асфальтних заводів, 15 бетонних заводів, 15 підприємств для виробництва підстави, проте під час війни кілька заводів було втрачено. В Onur Group Ukraine наразі працює близько 2 тис. осіб.
Згідно з інформацією у Facebook компанії, вона працює в 9 галузях, минулого року виконували дорожні роботи в Молдові.
Onur Group посідає 82-е місце в рейтингу 250 найбільших підрядників у світі за версією провідного американського видання ENR 2022.
Німецький концерн Bayer AG, який спеціалізується на медико-біологічних рішеннях для охорони здоров’я та сільського господарства, вирішив продовжувати постачання основних сільськогосподарських рішень російським аграріям, щоб вони могли зробити внесок у задоволення світового попиту.
При цьому Bayer сподівається, “що російська влада продовжить забезпечувати вільні поставки сільгосппродукції” і “не використовуватиме продовольство як засіб тиску на світ”, наголошується в повідомленні компанії.
Водночас, Bayer має намір вкласти значні кошти в Україну протягом наступного десятиліття. Зокрема, компанія інвестує понад EUR30 млн у насіннєвий завод у Житомирській області, щоб забезпечити попит на насіння кукурудзи в країні та за її межами.
Як зазначається в повідомленні, Bayer повністю прихильний до боротьби з тим, що може стати безпрецедентною продовольчою кризою, і поділяє думку ООН про те, що доступ до українських та російських продуктів харчування необхідний для зниження тиску на глобальну продовольчу систему.
Раніше компанія припинила постачання в РФ і Білорусь тих продуктів, які не є життєво необхідними, а також призупинила рекламну та промо-активність капіталовкладення в цих країнах.
Страхування військових ризиків є головною умовою залучення інвестицій в Україну, зазначив колишній посол США в НАТО та спеціальний представник Держдепартаменту США по Україні у 2017-2019 роках. Курт Волкер на зустрічі з учасниками Європейської Бізнес Асоціації (ЄВА) Warconomic Talks.
Як повідомляється на сайті ЄВА, на думку Волкера, покриття військових ризиків для інвесторів має стати ключовим питанням у найближчі місяці та роки для залучення інвестицій в економіку України. Для цього, за його словами, уряди країн-партнерів мають спрямувати певну кількість ресурсів на субсидування такого страхування.
Волкер зазначив, що розв’язана Росією війна кинула виклик українській економіці і стала ще одним чинником, який сколихнув глобальне економічне середовище. Зупинення бізнес-операцій, переривання логістичних маршрутів та ланцюжків поставок, призупинення експорту – всі ці фактори чинять тиск на економіку та збільшують інфляцію. У цьому контексті фінансова підтримка міжнародної спільноти є дуже цінною, але Україні знадобиться багато ресурсів для відновлення. Війна – це надзвичайна ситуація, яка потребує надзвичайних зусиль, зазначив він.
Відповідаючи на запитання, чи готові американські інвестори приходити в Україну, Волкер зазначив, що бачить значну підтримку та інтерес до України, у тому числі з боку приватного сектору, але поки що не до кінця зрозуміло, які можуть бути гарантії безпеки та повернення інвестицій, захист інтересів інвесторів. За його словами, зараз потрібне практичне керівництво, як іноземним інвесторам навіть за умов війни завести гроші в Україну.
