У межах візиту до США Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із найвпливовішими американськими підприємцями та керівниками найбільших фондів, повідомила в п’ятницю пресслужба Офісу президента.
Зустріч було організовано за сприяння найбільшого інвестиційного банку у світі JP Morgan. Загальна вартість активів в управлінні фондів, керівники яких брали участь у заході, перевищує 30 трлн. Зокрема, повідомляє пресслужба, у зустрічі взяли участь засновник компанії Bloomberg LP Майкл Блумберг, голова фонду Pershing Square Capital Білл Акман, голова фонду Starwood Capital Баррі Стернліхт, засновник фонду Citadel LLC Кен Гріффін, президент інвестиційної компанії Blackstone Джонатан Грей, заступник голови компанії BlackRock Філіп Гільдебран, голова благодійної організації Schmidt Futures Ерік Шмідт, голова компанії Kraft Group Роберт Крафт та інші.
“Сторони обговорили перспективи залучення найбільшого американського бізнесу до відновлення України та реалізації інвестиційних проєктів. Американські підприємці та фінансисти підтвердили готовність здійснювати масштабні інвестиції в Україну одразу після завершення війни та отримання безпекових гарантій”, – повідомляє пресслужба.
Також відбулася окрема зустріч президента Зеленського з головою найбільшої компанії з управління активами у світі BlackRock Ларрі Фінком.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і 19 фінансових організацій розвитку (DFI) на Конференції з відновлення України в Лондоні уклали Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме реалізації спільних інвестицій у приватний сектор української економіки.
“Підписання цього меморандуму … стало наступним кроком у реалізації домовленості між ЄБРР і DFI країн “Великої сімки” про створення спільної платформи для інвестицій в Україну, про яку було оголошено на зустрічі G7 у Токіо минулого місяця”, – ідеться в прес-релізі банку.
Зазначається, що головною метою створення спільної платформи між ЄБРР і DFI є сприяння співфінансуванню шляхом посилення співпраці та діалогу між партнерами в контексті надання допомоги у відновленні України.
Зазначається, що першочергову увагу в рамках інвестиційних ініціатив буде приділено приватному сектору економіки України.
“Фінансові потреби України на етапі відновлення будуть дуже значними, а отже, потребуватимуть об’єднання зусиль фінансових організацій. Для максимізації ефективності та результативності своєї діяльності партнери України мають забезпечити ретельну координацію між собою. Надзвичайно важливу роль у відновленні української економіки відіграватиме приватний сектор”, – наголосив ЄБРР.
Банк вказує, що спільно з DFI готовий працювати над підвищенням ефективності та якості в наданні допомоги Україні та сусіднім країнам, які постраждали від військової агресії Росії.
Уточнюється, що меморандум підписали British International Investment, Cassa Depositi e Prestiti, DEG (Deutsche Investitions- und Entwicklungsgesellschaft), Development Finance Institute Canada (DFIC), Японський банк міжнародного співробітництва, Японське агентство міжнародного співробітництва, Proparco, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Бельгійська інвестиційна компанія для країн, що розвиваються.
У цьому списку також Compañía Española de financiación del desarrollo (Cofides), Finnfund, Інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, Nederlandse Financierings-Maatschappij voor Ontwikkelingslanden, Norfund, Oesterreichische Entwicklungsbank, Sociedade para o Financiamento do desenvolvimento, instituicao financeira de credito, Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються, і Swedfund international.
П’ятирічний період відновлення України після війни потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі близько $50 млрд на рік завдяки припливу іноземного капіталу, зокрема приватного, такий сценарій виклав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) в опублікованому у вівторок звіті “Регіональні економічні перспективи”.
“Для швидкого відновлення приплив іноземного капіталу має досягати $50 млрд на рік протягом п’яти років”, – зазначив банк, посилаючись на уроки історії.
Він зазначив, що швидке одужання не є нормою: історично склалося так, що більшість економік, які вийшли зі збройного конфлікту, не відчувають довгострокового спокійного періоду протягом 25 років після нього, не відновлюються до довоєнного рівня доходу на душу населення навіть у довгостроковій перспективі.
Водночас, як ідеться у звіті, 29% економік дійсно досягають довоєнного рівня ВВП на душу населення протягом п’яти років.
“Щоб Україна відновилася протягом п’яти років, її економіка має зростати на 14% на рік протягом усього цього періоду. Це підвищить середній ВВП до $225 млрд із приблизно $150 млрд у 2022 році в постійних цінах”, – підкреслив ЄБРР.
Поки ж банк зберіг прогноз зростання ВВП України на 2023-й і 2024 роки відповідно на рівні 1% і 3%.
Банк додав, що основна спільна риса періодів стійкого надзвичайно високого економічного зростання – високе співвідношення інвестицій до ВВП. Він нагадав, що до війни помірні обсяги інвестицій в Україні здебільшого фінансувалися коштом внутрішніх заощаджень: приплив капіталу становив лише 3% ВВП на рік у 2010-21 рр., а прямі іноземні інвестиції зазвичай суттєво падають після війни і потребують багато часу, щоб відновитися.
Тому у звіті наводиться приклад Центральної та Південно-Східної Європи у 2000-х роках, де внутрішні заощадження були на низькому рівні, але іноземне фінансування допомогло підтримувати інвестиційний бум.
У випадку з Україною подвоєння рівня інвестицій (як частини ВВП) вимагало б значного збільшення спроможності країни до поглинання, а також структури управління, необхідної для розроблення складних проєктів та укладення контрактів, зазначає ЄБРР.
“У цьому сценарії різницю між необхідним рівнем інвестицій і наявними внутрішніми заощадженнями, імовірно, потрібно буде покрити за рахунок зовнішнього фінансування (чистий приплив капіталу) у розмірі 20% ВВП, або $50 млрд на рік”, – підсумовується у звіті.
Банк звертає увагу на важливість приватних інвестицій, оскільки приватний сектор надає вкрай необхідний технологічний досвід, ноу-хау в управлінні та сфокусованість на економічній ефективності.
“На додаток до енергоефективного промислового капіталу та сільськогосподарської техніки приватний сектор може зробити важливий внесок у відновлення житлового фонду, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктур за умови, що окремі фізичні та юридичні особи отримають належний доступ до фінансування”, – йдеться у звіті.
ЄБРР нагадав, що зобов’язався інвестувати EUR3 млрд в Україну у 2022-2023 рр., підтримуючи реальний сектор економіки, і готовий відігравати ключову роль у відновленні, коли дозволять обставини.
Як повідомлялося, 2023 року очікується зростання міжнародного фінансування України для покриття дефіциту держбюджету до $42,5 млрд порівняно з $32 млрд 2022 року.
Згідно з даними Нацбанку України, прямі інвестиції в країну на кінець 2022 року становили $51,1 млрд, а максимуму в $65,7 млрд вони досягали на кінець 2021 року.
Високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель говорить про необхідність залучення до відновлення післявоєнної України приватних інвестицій, як із самої України, так і з Європейського союзу, для чого мають бути створені сприятливі умови.
Про це він сказав у четвер у Стокгольмі після закінчення засідання Європейської Ради на рівні міністрів з питань розвитку. У засіданні через відеозв’язок також узяв участь віцепрем’єр – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Курбаков.
“Цілком очевидно, що ми маємо підготуватися до відновлення та реконструкції, які йдуть рука об руку разом із процесом реформ на шляху до європейського членства. Ці процеси підсилюють один одного. Україна має просуватися вперед у сфері боротьби з корупцією, проведенні судової системи, що збільшить ефективність видатків в Україні та створить передбачувані та справедливі економічні умови для того, щоб залучити приватних інвесторів. Це має бути мобілізовано для того, щоб гарантувати, що приватний сектор може відігравати ключову роль для громадянського суспільства та місцевої влади. Ми повинні використовувати наше фінансування, щоб залучити приватні інвестиції – як з України, так і з ЄС”, – виклав Боррель своє бачення.
Високий представник ЄС констатував, що реконструкція України буде “наступним величезним завданням”. “І що довше триває ця війна, то більшими будуть руйнування і більшою буде робота, яку ми повинні будемо зробити для того, щоб підтримати Україну в її відновленні. Також цілком очевидно, що Росія повинна компенсувати неймовірні руйнування і втрати, які вона заподіяла Україні та її народу. Вона має заплатити ціну за відновлення України. Для цього ми працюємо над тим, як ми зможемо використати і мобілізувати заморожені російські активи відповідно до міжнародного права”, – додав він.
Боррель нагадав, що під час неформального засідання міністрів оборони, яке відбулося в середу, глави оборонних відомств обговорювали військову підтримку України, а сьогодні з міністрами розвитку – реконструкцію України. “Ці дві речі йдуть разом. Ми маємо допомагати Україні для того, щоб уникнути руйнувань і маємо підтримувати Україну для її відновлення. Але чим менше буде руйнувань, тим краще для зусиль, спрямованих на реконструкцію. Тому ми маємо відправляти Україні генератори, щоб виробляти електрику і маємо відправляти ракети, щоб не дозволити Росії їх зруйнувати”, – деталізував він.
Стосовно участі в засіданні віцепрем’єра, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Курбакова, Високий представник повідомив, що той “розповів про своє бачення пріоритетів”. “Цілком очевидно, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона виграла цю війну”, – наголосив Боррель.
Адміністрація президента США Джо Байдена готує нову програму, яка може заборонити інвестиції в деякі галузі Китаю, пише The Wall Street Journal.
Такий захід стане черговим кроком Штатів, націленим на збереження технологічних переваг в умовах зростаючої конкуренції між двома найбільшими економіками світу, зазначається в статті.
Міністерства фінансів і торгівлі в поданих законодавцям звітах заявили, що розглядають нову систему регулювання зарубіжних інвестицій США в передові технології, які можуть становити загрозу національній безпеці. У документах, з якими ознайомилося WSJ, ідеться про те, що адміністрація президента може заборонити деякі інвестиції, а також збиратиме інформацію про решту інвестицій. Конкретні технологічні сектори у звітах не вказано, проте в центрі уваги будуть ті сфери, які можуть підвищити військовий потенціал.
За даними джерел, нова програма охоплюватиме приватні та венчурні інвестиції в розробку передових напівпровідників, квантові обчислення і деякі форми штучного інтелекту. Офіційні особи США хочуть перешкодити американським інвесторам надавати фінансування і досвід китайським компаніям, які могли б, наприклад, підвищити швидкість і точність ухвалення Пекіном рішень у військовій сфері.
Американський уряд уже давно ретельно стежить за іноземними інвестиціями в економіку Китаю, в деяких випадках забороняючи їх через міжвідомчу групу “Комітет з іноземних інвестицій у США”. Однак правила, що регулюють американські інвестиції за кордоном, стануть новим кроком у рамках ширших зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб перешкодити Китаю розробляти технології, які можуть, на думку влади США, становити загрозу національній безпеці. Минулого року Штати запровадили нові обмеження на експорт напівпровідників і обладнання для виробництва чипів, щоб уповільнити військове просування Китаю, зазначає WSJ.
При цьому представники адміністрації звертаються до близьких союзників з G7 для того, щоб заручитися їхньою підтримкою концепції обмеження інвестицій у Китай.
Одна з найбільших у світі компаній венчурного капіталу Sequoia Capital вже почала перевіряти нові інвестиції в китайські компанії, що займаються напівпровідниками або квантовими обчисленнями, готуючись до нових правил США, повідомляється в статті.
Детальніше ситуацію в економіці України та світу розбирав аналітичний центр Клуб експертів, відео доступне за посиланням
Найбільший український оператор мобільного зв’язку “Київстар” за рік війни сплатив 10,7 млрд грн податків та інвестував у технологічний розвиток 3,5 млрд грн, повідомив президент компанії Олександр Комаров у Фейсбук.
Другий за величиною оператор “Vodafone Україна” прозвітував про сплату у 2022 році 4,97 млрд грн податків і зборів та майже 4 млрд грн інвестицій на підтримку і розвиток телеком-інфраструктури України.
“92% мережі працює у звичайному режимі сьогодні. Це неймовірний результат, враховуючи, що 8% – на окупованих територіях. Водночас 815 населеним пунктам повернули зв’язок, де відбудували понад 600 базових станцій (БС). Ще 700 нових БС стандарту 4G побудували, чим збільшили на 20% покриття 4G”, – написав Комаров.
Він додав, що генерувальна потужність “Київстар” досягла 39,2 МВт завдяки збільшенню на 75% кількості дизель-генераторів, крім того, було встановлено 18 тис. нових акумуляторних батарей.
“Станом на сьогодні 88% мережі в країні працює у звичайному режимі”, – констатував “Vodafone Україна”.
За даними компанії, було відновлено роботу 581 базової станції та відремонтовано 2,9 тис. км волоконно-оптичного кабелю, завдяки чому вдалося відновити доступність послуг для людей у 759 населених пунктах країни.
“Vodafone Україна” також повідомив, що на нових локаціях було запущено 723 БС, додатково закуплено 414 мобільних генераторів і замінено 24,71 тис. акумуляторних батарей.
