Китайське товариство Червоного Хреста найближчим часом надасть Україні надзвичайну гуманітарну допомогу.
Як повідомляє посольство КНР, відповідну заяву зробив член Держради, міністр закордонних справ КНР Ван Ї, виступаючи на пресконференції у рамках 5-ї сесії Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) 13-го скликання.
Ван Ї заявив, що Китай вважає важливим вийти з кризи за суворого дотримання цілей та принципів Статуту ООН, на основі поваги та забезпечення суверенітету й територіальної цілісності всіх країн, зберігати відданість принципам неподільності безпеки при врахуванні резонних занепокоєнь усіх залучених сторін у сфері безпеки, врегулювати спори виключно мирним шляхом через діалог та переговори, формувати збалансований, ефективний та стійкий механізм європейської безпеки заради міцного миру у регіоні.
Китайський міністр відзначив необхідність миру та переговорів. За його словами, КНР проробила певну роботу щодо цього і підтримує тісний зв’язок з усіма сторонами.
Так, на другий день після початку конфлікту глава КНР Сі Цзіньпін під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним заявив, що Китай “хотів би, щоб Росія та Україна якнайшвидше домовилися про мир”.
Ван Ї заявив, що Пекін готовий продовжувати відігравати конструктивну роль у встановленні миру та просуванні переговорів, міністр також висунув шість пропозицій щодо запобігання масштабній гуманітарній кризі в Україні.
Відповідно до них, по-перше, необхідно докласти зусиль для того, щоб гуманітарні операції відповідали принципам нейтральності та неупередженості, а також уникати політизації гуманітарних питань.
По-друге, необхідно приділити увагу всім безпритульним, які перебувають і в Україні, і за її межами, а також належним чином налагодити роботу щодо їх розміщення.
По-третє, необхідно забезпечити захист цивільного населення та запобігти вторинній гуманітарній катастрофі в Україні.
По-четверте, необхідно докласти зусиль для гарантування безпечної та безперешкодної діяльності з надання гуманітарної допомоги, включаючи надання швидкого, безпечного та безперешкодного гуманітарного доступу.
По-п’яте, необхідно забезпечити безпеку іноземних громадян в Україні, дати їм можливість безпечно залишити країну та допомогти їм повернутися на батьківщину.
По-шосте, необхідно підтримати координуючу роль ООН у наданні Україні гуманітарної допомоги та роботі кризового координатора ООН щодо України.
Виторг України від експорту зернових культур у 2021 році становить $12,3 млрд, найбільшими торговими партнерами стали Китай, який імпортував на $2,55 млрд, а також Єгипет ($1,39 млрд) і Туреччина ($0,92 млрд), повідомляється на сайті Інституту аграрної економіки (ІАЕ) у четвер.
“Характерною рисою 2021 року стало подальше посилення позицій Китаю, який у 2020 році вперше очолив топ-10 імпортерів українського зерна. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлю зерна з України майже вп’ятеро – до $2,55 млрд. “При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилася з 19,7% у 2020 році до 20,7% у 2021-му”, – наводить ІАЕ слова експерта Богдана Духницького.
За даними ІАЕ, Єгипет минулого року наростив імпорт українських зернових на 24% – з $1,12 млрд до $1,37 млрд, проте його частка у загальному їх експорті знизилася з 11,9% до 11,2%.
“Туреччина, яка у 2020 році посідала лише шосте місце у топ-10, минулого року перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського зерна до $0,92 млрд. Крім того, у 2021 році у десятці найбільших покупців зерна в України відбулися зміни: Іран та Пакистан витіснили з топ-10 Корею та Бангладеш”, – уточнив експерт у повідомленні ІАЕ.
Іншими великими імпортерами зернових з України стали Індонезія – $750 млн, Іспанія – $645 млн, Нідерланди – $552 млн, Іран – $533 млн, Пакистан – $355 млн, Лівія – $342 млн і Туніс – $306 млн.
ІАЕ підсумував, що зазначені 10 країн у 2021 році сформували понад дві третини вартісного обсягу всіх закупівель зернопродукції в Україні.
Як повідомлялося, Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 2 лютого експортувала 38,63 млн тонн зернових та зернобобових культур (+31,6% порівняно з аналогічною датою попереднього МР), зокрема 17,08 млн тонн пшениці (+30,4%), 15,64 млн тонн кукурудзи (+32,6%), 5,48 млн тонн ячменю (+38,7%), 0,16 млн тонн жита (у 92 рази більше), 63,8 тис. тонн муки (-27,0%).